Українська чорна комедія про кладовища увійшла в топ-10 на Netflix

Українська картина “Я працюю на цвинтарі” (I Work At The Cemetery) режисера Олексія Тараненка за сценарієм Павла (Паштета) Бєлянського увійшла у топ-10 популярних стрічок на стрімінговому сервісі Netflix. Картина розташувалась у кращій десятці серед різдвяних фільмів та романтичних комедій. Про це повідомили на офіційній сторінці картини у Facebook.

“Цей тиждень фільм Я працюю на цвинтарі (I Work At The Cemetery) розпочав у Топ-10 фільмів рейтингу Netflix Movie in Ukraine І нам доволі комфортно в компанії різдвяних фільмів, адже ми розповідаємо зворушливу і свого роду магічну історію. Приємного перегляду!” ‒ написали в повідомленні.

Стрічка вийшла у широкий прокат у вересні 2022. За жанром – драмеді (драма з елементами чорного гумору). Розповідає про власника ритуального бізнесу, який має життєву драму і, спілкуючись із замовниками пам’ятників, заново віднаходить сенс життя. Головну роль зіграв Віталій Салій (“Крути 1918”, “Заборонений”).

Знімали картину на 4 київських кладовищах. Стала успішною в українському та іноземному прокаті. На американській стрімінговій платформі Netflix “Я працюю на цвинтарі” з’явився 1 грудня.

Які ще українські фільми є на Netflix

Окрім драмеді “Я працюю на цвинтарі” на популярному сервісі зараз можна переглянути ще 14 українських стрічок. 14 жовтня на сервісі Netflix з’явилося сім українських фільмів: “Поводир”, “Захар Беркут”, “Мої думки тихі”, “Сторожова застава”, “Зірки за обміном”, “Віддана”, “Фокстер і Макс”. Їх продажем американському сервісу для показу на території України займалась група компаній Film.ua. Також на платформі є дві частини “Слуги народу” з Володимиром Зеленським у головній ролі, кримінальний трилер “Носоріг” Олега Сенцова та “Дике Поле” за романом Сергія Жадана “Ворошиловград”.

Фільми доступні для перегляду лише на території України. Очікується, що найближчим часом на стримінгу також з’являться стрічки “Велика прогулянка”, “Найкращі вихідні” та “Снайпер. Білий ворон”.

Найпершим українським серіалом, право на показ якого продали на Netflix, був детектив “Нюхач”.

Спільні навчання росії і білорусі тривають на віддалі від кордону з Україною – ДПСУ

Спільні російсько-білоруські навчання відбуваються на полігонах Республіки білорусь не поблизу кордону з Україною.

Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону 12 грудня.

Демченко зазначив, що на даний момент ударного формування чи то підрозділів рф чи з долученням підрозділів білорусі немає.

Спільні навчання росіян і білорусів, які вже неодноразово продовжувалися в термінах, тривають вглибині території білорусі.

“На щастя, відбуваються вони не поряд із кордоном, вони мають місце на полігонах на території вглиб білорусі. За розвитком ситуації та діями (союзних військ –ред.) спостерігає наша розвідка, щоб розуміти, яку загрозу в подальшому вони можуть становити для нашої країни…

Немає такої загрози, що “сьогодні вже відбулося б якесь вторгнення на будь-якому напрямку”. Але, звісно, ми мусимо бути готові до всього, укріплення (українських позицій) відбувається по всій протяжності кордону з білоруссю”.

Нагадаємо, Інститут вивчення війни (ISW) переконаний, що вторгнення білоруської армії в Україну надзвичайно малоймовірне.

На території білорусі використовуються потужні засоби радіолокаційної боротьби, аби ускладнити Україні роботу зі спостереження за кордоном, а також для провокацій проти Сил оборони нашої країни.

Фільм про Василя Стуса включать в освітній курс університету в США

Художній фільм «Заборонений» про Василя Стуса режисера Романа Бровка буде включено в освітній курс про українську ідентичність та розбудову української культури університету штату Пенсильванія (PENN STATE UNIVERSITY, USA).

Про це Укрінформу повідомили в Держкіно, за сприяння якого фільм було створено.

«Курс сприятиме популяризації української культури загалом та українського кінематографу зокрема. «Заборонений» — це український художній повнометражний фільм, який на широкому тлі боротьби українських дисидентів кінця 1960-х — початку 1980-х років розповідає про життя і загадкову смерть відомого поета-шістдесятника, правозахисника, Героя України — Василя Стуса», – зазначили в Держкіно.

Проєкт цього фільму став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно.

Білорусь уже навряд чи вторгнеться в Україну – ISW

Інститут вивчення війни (ISW) переконаний, що вторгнення білоруської армії в Україну надзвичайно малоймовірне.

В інституті вважають, що тиск Кремля на Білорусь з метою підтримки російської агресії в Україні є частиною довгострокових зусиль, спрямованих на закріплення подальшого контролю над Білоруссю.

У звіті ISW наголошується, що Кремль посилив тиск на Олександра Лукашенка задля формалізації інтеграції Білорусі до Союзної держави після білоруських протестів 2020 і 2021 роках. Зокрема, росія прагнула створити постійне військове базування в Білорусі та встановити прямий контроль над білоруськими військовими, а також регулярно намагалася використати свій вплив на білоруську безпеку та військові справи, щоб чинити тиск на Білорусь для підтримки її вторгнення в Україну.

За оцінками ISW, міністр оборони росії Сергій Шойгу зустрівся з Лукашенком 3 грудня для подальшого зміцнення двосторонніх зв’язків у сфері безпеки, ймовірно, в контексті російсько-білоруської Союзної держави.

Аналітики інституту вважають, що Білорусь уже навряд чи вторгнеться в Україну через внутрішню динаміку в країні. ISW раніше оцінював, що Лукашенко не має наміру вступати у війну в Україні через можливість відновлення внутрішніх заворушень, якщо його апарат безпеки ослабне через участь у війні в Україні. Аналітики зазначили, що у 2020 і 2021 роках Лукашенко покладався на елементи білоруських збройних сил як на додаток до білоруських служб безпеки для придушення народних протестів проти його правління.

“Залучення значної частини цього апарату безпеки у війні в Україні, ймовірно, зробить Лукашенка вразливим до нових заворушень та спротиву. Лукашенко також, ймовірно, усвідомлює, що вторгнення в Україну підірве його авторитет як лідера суверенної країни, оскільки стане очевидно, що зусилля росії щодо забезпечення повного контролю над Білоруссю увінчалися успіхом”, – наголосили аналітики.

При цьому в ISW вважають, що вступ Білорусі у війну в гіршому випадку змусить Україну тимчасово відволікти особовий склад і техніку з нинішньої лінії фронту. Так, заступник начальника українського Генштабу Олексій Громов заявив раніше, що 15 тис. білоруських військовослужбовців та до 9 тис. російських військовослужбовців, дислокованих у Білорусі, теоретично можуть взяти участь у війні з Україною. Однак, переконані аналітики, навіть якщо Лукашенко залучить значно більшу кількість своїх військ для наступу на Україну, білоруські військові все одно будуть невеликою силою, яка не зможе досягти значного оперативного успіху.

За оцінками ISW, російський або білоруський наступ з Білорусі не зможе перерізати українські логістичні лінії на Захід.

“Білоруське вторгнення не зможе зробити такого прориву, як і не зможе серйозно загрожувати Києву. Вступ Білорусі у війну в гіршому випадку відволіче українські сили від нинішньої лінії фронту на сході України”, – йдеться у звіті інституту.

На роботу “Шахедів” не впливають мороз чи тепло – Повітряні сили

Іранські дрони-камікадзе, які використовує росія у війні проти Україні, не чутливі до морозу, на їхнє використання може впливати лише шквальний вітер і різкий перехід із температурного “плюса” в “мінус”. Про це повідомив речник Повітряних сил Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.

“Ні мороз, ні тепло ніяк не впливають на діяльність цих дронів”.

Ігнат спростував припущення, що ворог довший час не використовував іранські баражуючі боєприпаси для ударів по Україні через мороз.

За словами речника Повітряних сил, певним чином завадити роботі “Шахедів” (як і пілотованої авіації) може хіба нельотна погода: шквальний вітер, поривчастий штормовий вітер, а також умови, які призводять до обледеніння апарату (стається при високій вологості повітря у короткий час при різкому переході з температурного “плюса” в “мінус”).

Водночас ніхто не може сказати напевне, чому росія протягом кількох тижнів не використовувала іранські безпілотники. Існує кілька припущень: або закінчилась перша партія, або противник притримав цю зброю, або отримав нову партію – для росії це не проблема, оскільки є пряме сполучення з Іраном через повітряний чи морський простір Каспію.

Проте температурні умови (наприклад, мороз –ред.) не можна розглядати як фактор невикористання агресором дронів-камікадзе “Shahed”, наголосив Ігнат.

Він також зазначив, що українська протиповітряна оборона не має змоги збивати балістичні ракети, які може використовувати Росія.

“Ні “Іскандери”, ні ракети С-300, ні ракети іранські… Балістика на сьогоднішній день недоступна до збиття засобами протиповітряної оборони, які є у нас на озброєнні. Тому найефективніший метод знищення цих ракет – це на старті, там, де вони знаходяться. Різні види бавовни можуть допомогти знищити ці ракети. План дій у вищого військово-політичного керівництва є, якщо це станеться. Думаю, наші партнери теж будуть допомагати Україні”, – сказав він.

Львівська чиновниця отримала престижну нагороду від міністерства культури Польщі

Міністерство культури і національної спадщини Польщі відзначило керівницю управління охорони історичної спадщини Львівської міськради Лілію Онищенко срібною медаллю «За досягнення у культурі Gloria Artis». Нагородження відбулося під час святкування 5-річчя інституту «Полоніка» 9 грудня у Варшаві, пише Zaxid.net.

Медаль «За досягнення у культурі Gloria Artis» – це відзнака польського міністерства культури та національної спадщини, що вручається з 2005 року. Міністр нагороджує медаллю за власною ініціативою або на прохання інших міністрів, ректорів університетів, воєводських маршалків, національних організацій чи об’єднань, що працюють у галузі культури, керівників дипломатичних чи консульських служб Республіки Польща тощо.

Є три ступені відзнаки – золота, срібна та бронзова. У різні роки срібну відзнаку отримували польські, білоруські, литовські, британські та інші діячі культури: співаки, актори, історики та публіцисти, дослідники, політики. Серед українців цю нагороду отримав скрипаль Вадим Бродський.

Інститут «Полоніка», що висунув Лілію Онищенко на нагороду – національний інститут польської культурної спадщини за кордоном. Від початку війни він допомагає Україні зберігати історичні будівлі у трьох напрямках: протипожежний захист, захист від осколків та ударної хвилі, лазерне сканування та захист некрополів. Львівщина співпрацює з «Полонікою» із 2007 року.

Срібна відзнака

«15 років співпраці, десятки малих і великих проектів. А почалося все від порятунку розписів Яна Генріка Розена у Вірменській катедрі. Потім були вівтар Голгофа, колона святого Христофора, мозаїки Мегофера в катедрі та епітафії у вірменському дворику, вітражі в колишньому готелі Краківський і в Латинській катедрі, десятки надгробків Личакова, Кілінський в Стрийському і Гловацький в Личаківському парках, Висьньовский і Капустінський на горі Гицля, скульптури довкола катедри і рельєф Шольц-Вольфовичів, святий Флоріан на Пожежці і Богоматір на сходах костелу св. Антонія, скульптури на куполі домініканського і аттиці бенедиктинок, гарнізонний храм і Латинська катедра, каплиця Сикстів і рельєфи на Коперника …. Сотні зустрічей і нарад з фахівцями, суперечок і пошуку правильних рішень. Зворушена і вдячна за співпрацю та довіру», – прокоментувала нагороду Лілія Онищенко у Facebook.

Додамо, що Лілія Онищенко очолює управління охорони історичної спадщини ЛМР із 2007 року, із 1992 року вона працювала в управлінні архітекторкою першої категорії.

Окрім львівської чиновниці, срібну медаль «За досягнення у культурі Gloria Artis» отримав доктор Кароль Гуттмайєр – історик мистецтва, співробітник служби збереження та Інституту «Полоніка» на пенсії.

У Львові збудують дві житлові багатоповерхівки для переселенців: ЄС виділяє кошти

У Львові за грантові гроші Європейської комісії збудують два 8-поверхових будинки, де облаштують квартири для переселенців. Відповідне рішення погодили депутати Львівської міської ради, пише zaxid.net.

Як вказано у пояснювальній записці до ухвали ЛМР, Європейська комісія розробила проект «Підтримка ЄС у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб у Львові». У рамках цієї програми виділили 15,5 млн євро на будівництво житлових будинків у місті для переселенців.

Так, планується будівництво двох 8-поверхових будинків з дитячими майданчиками та реабілітаційним центром. Загальна площа цих будинків становитиме понад 10 000 м2.

Будівництво житла для переселенців у Львові має бути реалізованим впродовж 18 місяців. Депутати Львівської міської ради на засіданні сесії 6 грудня погодили умови для отримання гранту на це будівництво. Це одне з перших рішень, що необхідне для реалізації проекту.

Нагадаємо, зараз переселенці у Львові, які не мають можливості винаймати квартири, проживають переважно у гуртожитках та тимчасових помешканнях. Також у Львові є містечко для вагітних переселенок та жінок з новонародженими дітьми.

Рада ЄС ухвалила рішення про 18-мільярдний пакет для України попри вето Угорщини

Рада ЄС попри угорське вето досягла згоди щодо законодавчого пакета, який дозволить Євросоюзу надати Україні фінансову допомогу у розмірі 18 мільярдів євро протягом 2023 року. Про досягнення згоди повідомила пресслужба Ради ЄС у суботу, пише “Європейська правда“.

Пропозиція була ухвалена Радою 10 грудня за письмовою процедурою і буде передана до Європейського парламенту для можливого ухвалення наступного тижня.

Пакет передбачає структурне рішення щодо фінансової підтримки України у 2023 році. Сума, яка буде надана Україні у 2023 році, становитиме 18 мільярдів євро, а кредити матимуть 10-річний пільговий період.

Держави-члени ЄС покриють більшу частину відсоткових витрат коштом зовнішніх цільових надходжень. Гарантії за цими запозиченнями надаватимуться або з бюджету ЄС, або державами-членами, йдеться у повідомленні пресслужби.

Метою програми є надання короткострокової фінансової допомоги, фінансування нагальних потреб України, відновлення критично важливої інфраструктури та початкова підтримка сталого післявоєнного відновлення з метою підтримки України на шляху до європейської інтеграції.

Як відомо, Угорщина виступала проти рішення ЄС надали Україні 18-мільярдний пакет допомоги.

Згідно з початковою пропозицією Єврокомісії, для пакету допомоги було необхідне одностайне рішення 27 країн ЄС. Однак через угорське вето нинішнє головування Чехії в Раді ЄС шукало спосіб прийняти рішення про допомогу без Угорщини, пояснює німецьке агентство DPA.

Наразі рішення полягає в тому, що гарантії за кредитами – якщо Угорщина дотримуватиметься свого вето – не покриватимуться з бюджету ЄС, як планувалося спочатку, а будуть взяті на себе окремими країнами ЄС. Це означає, що одностайне рішення всіх країн ЄС не було необхідним.

Втім, Угорщина ще має час, аби приєднатися до цього процесу. Якщо Будапешт змінить позицію, то гарантії зможуть покриватися з бюджету ЄС, пише агентство.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт, хоч і заблокував макрофінансову допомогу ЄС для України, насправді не проти фінансової підтримки для України, але в інший спосіб.

“Повномасштабна війна можлива” – генсек НАТО

Єнс Столтенберг припустив, що бойові дії в Україні можуть вийти з-під контролю.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що у нього немає сумнівів у можливості того, що війна, яку розв’язав Кремль в Україні, може перерости у повномасштабний військовий конфлікт, до якого буде залучено більше країн Європи. Водночас він наголосив, що важливо уникнути такої ймовірності.

Таку заяву генсек Північноатлантичного Альянсу зробив в інтерв’ю норвезькому виданню NRK, пише ТСН.

“Боюся, що війна в Україні вийде з-під контролю і переросте у велику війну між НАТО і Росією. Але я впевнений, що ми цього уникнемо”, – сказав він.

Єнс Столтенберг не уточнив, які заходи вживатиме Альянс для уникнення ймовірності такого конфлікту. Натомість він наголосив, що “не має жодних сумнівів у тому, що повномасштабна війна можлива”.

“Якщо щось піде не так, то воно може піти жахливо не так”, — зауважив він, уточнивши, що НАТО щодня працює над запобіганням ескалації війни, в яку може бути залучено більше країн Європи.

На москві – масштабна пожежа у ТЦ: сильні вибухи зруйнували будівлю

У москві ранок 9 грудня розпочався не з кави. Спалахнула масштабна пожежа у торговому центрі “Мега Хімки”. Повідомляють, що всередині були люди.

ТЦ розташований на Ленінградському шосе. Яскраві кадри пожежі транслюють російські ЗМІ, інформує 24 канал.

Попередньо відомо, що спалахнула покрівля. Займання виникло на складі магазину OBI, де були різні меблі та дерев’яні споруди.

Далі полум’я охопило весь магазин і перекинулось на решту площі центру. Почали вибухати газові балони та банки з фарбами. Очевидці зазначають, що чули ці звуки вибухів. Ці моменти також потрапили на відео.

Близько 05:50 ЗМІ писали, що площа пожежі у ТЦ складає 250 квадратних метрів. Над будівлею піднімався чорний стовп диму у місці, де був будівельний магазин.

Однак згодом з’явились повідомлення, що площа пожежі сягнула 10 тисяч квадратних метрів, а будівля майже повністю вигоріла та обвалилась. Через певний час вже писали про 17 тисяч квадратних метрів.

Зазначають, що під час пожежі усередині ТЦ були люди. За словами очевидців, працівників евакуювали з іншого боку будівлі одразу після звуку сигналізації.

Щонайменше одна людина загинула – це був охоронець Сергій Смуров. Чоловіка знайшли на вулиці із пробитою головою. Ймовірно, під час евакуації із будівлі на нього впала металева конструкція.

Наразі інформації про постраждалих немає.

Спочатку російські екстрені служби заявляли, мовляв, розглядають підпал як ймовірну причину пожежі. Однак версія швидко змінилась – сказали, нібито це було коротке замикання.

Потім з’явилась третя причина – зварювальні роботи у прибудові до будівлі.

Російське МНС повідомило, що інформація про пожежу надійшла їм о 5:58 ранку, а о 6:19 пожежники вже були на місці. Тобто рятувальники їхали до гіпермаркету 21 хвилину.

Цікаво, що за регламентом пожежники мають приїжджати за 10 хвилин. Нормативи порушили в 2 рази.