Категорія: Економіка

Опубліковано

Як за півроку змінилися ціни на купівлю та оренду житла у різних районах Львова

OLX Нерухомість проаналізували ситуацію на ринку нерухомості Львова у першому півріччі 2026 року. Як змінювалися ціни на купівлю та оренду квартир і будинків, а також де зафіксовано найбільше зростання вартості житла.

Купівля квартир: найбільше подорожчання у Залізничному районі

У першому півріччі 2026 року вартість однокімнатних квартир у Львові переважно зростала. Найбільше подорожчання зафіксовано у Залізничному районі (+12%), а також у Франківському (+9%). Помітне зростання цін відбулося й у Личаківському та Сихівському районах (по +4%).

Найдорожчим районом для купівлі однокімнатної квартири залишається Личаківський, де медіанна вартість житла становить 78 192 долари. Високі ціни також зберігаються у Сихівському (77 678 доларів), Франківському (75 320 доларів) та Галицькому (74 666 доларів) районах. Водночас Шевченківський район став єдиним у Львові, де вартість однокімнатних квартир за пів року знизилася — на 2%. У Галицькому районі ціни залишилися на рівні початку року.

Динаміка вартості по двокімнатних квартирах зростання цін зафіксовано лише у Сихівському (+10%) та Шевченківському (+2%) районах, тоді як в інших районах вартість квартир знизилася.

Найбільше падіння відбулося у Франківському районі (-9%), а також у Залізничному (-5%). Незначне зниження зафіксовано у Личаківському (-3%) та Галицькому (-1%) районах.

Попри коригування цін, найдорожчим районом для купівлі двокімнатної квартири залишається Личаківський, де медіанна вартість житла становить 110 256 доларів. До районів із найвищими цінами також належать Галицький (109 490 доларів) та Сихівський (107 731 долар).

Купівля будинку у Львові

Львів залишається одним із найдорожчих міст України для купівлі приватного будинку. Найвищі ціни традиційно зосереджені у центральних та наближених до центру районах міста.
Найдорожчим районом для купівлі будинку є Галицький, де медіанна вартість становить 289 582 долари. До районів із найвищими цінами також належать Франківський (256 771 долар), Сихівський (248 924 долари) та Личаківський (220 611 доларів).

Натомість найбільш доступними для купівлі будинку залишаються Залізничний та Шевченківський райони, де медіанна вартість становить 158 611 та 176 447 доларів відповідно. Різниця між найдорожчим і найдоступнішим районами Львова сягає майже 130 тисяч доларів.

Довгострокова оренда квартир

У першому півріччі 2026 року вартість довгострокової оренди однокімнатних квартир зросла в усіх районах Львова. Найбільше подорожчання зафіксовано у Франківському районі (+16%), а також у Шевченківському (+14%) та Личаківському (+10%) районах. Помітне зростання цін також відбулося у Залізничному (+9%) та Галицькому (+6%) районах.

Найдорожчим районом для оренди однокімнатної квартири залишається Шевченківський, де медіанна вартість становить 22 133 грн на місяць. До районів із найвищими цінами також належать Франківський та Сихівський райони, де оренда в середньому коштує 20 000 грн на місяць.

Попри загальне зростання вартості, найдоступнішими для оренди залишаються Личаківський (16 500 грн), Залізничний (17 500 грн) та Галицький (17 805 грн) райони.

Медіанна вартість оренди двокімнатних квартир зросла майже в усіх районах Львова. Найбільше подорожчання зафіксовано у Сихівському районі (+28%), а також у Шевченківському (+19%), Личаківському (+18%) та Залізничному (+17%) районах.

Найдорожчим районом для оренди двокімнатної квартири залишається Шевченківський, де медіанна вартість становить 28 883 грн на місяць. До районів із найвищими цінами також належать Франківський (24 000 грн) та Сихівський (23 000 грн).

Водночас Галицький район став єдиним у Львові, де оренда двокімнатних квартир за пів року знизилася — на 4%.

Довгострокова оренда будинків: найдорожчі у Галицькому та Франківському районах

Ринок довгострокової оренди будинків у Львові залишається нерівномірним залежно від району. Найвища медіанна вартість оренди зафіксована у Галицькому районі — 60 457 грн на місяць. До районів із найдорожчими будинками також належать Франківський (58 403 грн) та Сихівський (44 694 грн).

Водночас найбільш доступними для оренди будинку залишаються Шевченківський район, де медіанна вартість становить 28 250 грн на місяць, а також Личаківський (35 412 грн) та Залізничний (37 729 грн). Різниця між найдорожчим і найдоступнішим районами Львова перевищує 32 тис. грн на місяць.

Опубліковано

На Львівщині запустили нову вітрову електростанцію потужністю 40 МВт

На Львівщині ввели в експлуатацію Сокальську вітрову електростанцію потужністю 39,6 МВт. Вона вже почала виробляти електроенергію та постачати її до загальної енергомережі України. Про це у липні повідомили у компанії «Еко-Оптіма».

За прогнозами, Сокальська ВЕС вироблятиме близько 122 млн кВт·год електроенергії на рік. Вітропарк складається із семи сучасних турбін. Сокальська ВЕС забезпечуватиме електроенергією місцевих мешканців, а також вплине на інвестиційний потенціал громади.


Для підключення електростанції до енергомережі компанія отримала необхідні технічні умови, встановила системи обліку електроенергії, провела випробування та оформила дозвільні документи. У травні Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, видала компанії ліцензію на виробництво електроенергії.

«Попри безпрецедентні виклики воєнного часу та системний дефіцит потужності, вітчизняний сектор відновлюваної енергетики демонструє позитивну динаміку», — зазначив заступник директора з розвитку групи компаній «Еко-Оптіма» Юрій Федак.

У компанії зазначили, що запуск Сокальської ВЕС допоможе збільшити частку відновлюваної енергетики, зменшити залежність України від імпортних енергоресурсів та підвищити стійкість енергосистеми. Проєкт також має забезпечити додаткові робочі місця і податкові надходження. Нагадаємо, будівництво Сокальської ВЕС розпочали на початку лютого 2025 року.

Вартість будівництва, на яке гроші виділив «Ощадбанк», становила 40 млн євро. Генеральним підрядником будівництва ВЕС було ТОВ «Нордік-Буд» зі складу групи компаній «Західнадрасервіс», що займається розвідкою, бурінням та видобутком нафти і природного газу на заході України. Власником «Західнадрасервіс» також є Зіновій Козицький.

Опубліковано

В Парку культури планують облаштувати благоустрій та реконструкцію спорткомплексу

У Львівському центральному парку культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького у 2026 році запланували низку ремонтних і відновлювальних робіт. На благоустрій території парку передбачили 4,46 млн грн. Про це “Твоєму місту” повідомили у ЛКП “Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького” у відповіді на офіційний запит.

У парку планують відремонтувати дитячий майданчик на вул. Зарицьких, оновити асфальтовану доріжку від заїзду з вул. Болгарської та на алеї атракціонів, провести ремонт алеї біля вул. Героїв Майдану, а також відновити павільйони атракціонів “Автодром” і “Космос”. Наразі для цих робіт триває збір цінових пропозицій.

Окрім цього, на території парку триває реконструкція будівель спортивного комплексу “Юність”, яку розпочали у 2023 році. До кінця 2026 року роботи планують завершити. На завершення робіт у 2026 році передбачено близько 8,3 млн грн (фінансуються за рахунок внесків до статутного фонду).

Серед запланованих робіт:

  • реконструкція будівель спорткомплексу з облаштуванням укриття — 1,9 млн грн;
  • додаткові роботи в межах реконструкції — 4,2 млн грн;
  • облаштування вхідної групи та огорожі — 1,47 млн грн;
  • влаштування технічного резервуара води для реабілітації спортсменів — 688 тис. грн.

Також у планах – капітальний ремонт приміщення з облаштуванням укриття та оновлення санвузла на території господарського двору. Для цих проєктів уже розробили проєктно-кошторисну документацію та збирають цінові пропозиції.

До слова, у 2024 році ЛКП “Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького” уклали договір на реконструкцію комплексу та облаштування укриття вартістю 19,7 млн грн із ТОВ “Сіті комфорт Львів”.

Опубліковано

НБУ представив нову банкноту — дві тисячі гривень

Національний банк України 10 липня презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень. На ній зображений поет, дисидент і перекладач Василь Стус, що загинув в радянському таборі в Пермській області в 1985 році.

На новій банкноті буде зображення видатного українського поета-шестидесятника Василя Стуса. На іншій стороні – філологічний факультет Донецького національного університету ім Василя Стуса.

Одним із ключових елементів дизайну нової банкноти НБУ буде стилізований тризуб, виконаний у стилі сучасної військової символіки. За задумом регулятора, традиційний державний символ на українських банкнотах набуває виразних рис емблеми Збройних сил України та має стати обовʼязковим елементом оформлення.

У Нацбанку пояснюють, що стилізований тризуб інтегрується з гаслом «Слава Україні – Героям слава», утворюючи єдиний ідеологічний образ. В основу концепції покладено шеврон, який військовослужбовці носять на лівому плечі форми. Його кольори та форма символізують військову стійкість, а сам знак, за задумом авторів, кодує слово «воля» та уособлює незламність і гідність українського народу.

Ще один художній елемент – образ сокола-боривітра, присвячений поколінню українських шістдесятників. За задумом авторів концепції, він символізує внутрішню свободу, моральний опір тоталітарному режиму та збереження української ідентичності в умовах радянських репресій.

Основою композиції стала мозаїка «Боривітер», створена художницею Аллою Горською у 1967 році для ресторану «Україна» в Маріуполі. Образ сокола-боривітра використано як метафору незламності: цей птах здатний тривалий час утримуватися на одному місці навіть під час сильного зустрічного вітру. У Нацбанку зазначають, що саме ця властивість символізує здатність шістдесятників відстоювати українську національну ідентичність і людську гідність попри політичний тиск та репресії.

Нова банкнота вшановує Василя Стуса – українського поета-шістдесятника, політв’язня СРСР, члена Української Гельсінської групи, одного з найактивніших представників українського дисидентського руху та борця за незалежність України у ХХ ст., лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка (посмертно, 1991), Героя України (посмертно, 2005).

В 2019 році Нацбанк ввів банкноту номіналом у 1000 гривень. На ній зображений академік Вернадський.

Появу нових великих номіналів НБУ зазвичай пояснює зростанням цін і доходів населення: що вища інфляція та зарплати, то більше банкнот потрібно для одного розрахунку – а отже, зростають витрати на друк та обслуговування готівкового обігу.

Опубліковано

Novus відкриває перші магазини у Львові та Івано-Франківську

Після закриття мереж магазинів “Арсен” групи Євротек ритейлер Novus отримав дві точки у Львові та одну в Івано-Франківську, де раніше працювали магазини Арсен.

Магазини Novus у Львові почнуть роботу у серпні за адресами: вул. Зелена, 147 та проспект Червоної Калини, 60. В Івано-Франківську перший супермаркет мережі зустрічатиме покупців за адресою: вул. Миколайчука, 2 у вересні.

Мережа отримала від Антимонопольного комітету України (АМКУ) дозвіл на оренду цих активів групи Євротек. Для Novus це перший вихід на ринок Львова та Івано-Франківська, а також новий етап розвитку мережі в західних областях України.

Так, у супермаркеті на вулиці Зеленій, 147 (загальна площа понад 3 000 кв. м, а торгова – 1 761 кв. м) для покупців працюватимуть 6 лінійних кас, 8 кас самообслуговування (КСО) та 1 інфо-каса з двома робочими місцями.

Швидкий розрахунок у магазині на проспекті Червоної Калини, 60 (із загальною площею 2376 кв. м та торговою – 1500 кв. м) забезпечать 5 лінійних кас, 8 КСО та 1 інфо-каса, яка також поєднує в собі дві каси.

Масштабний касовий простір підготували й для мешканців Івано-Франківська. У новому супермаркеті на вулиці Миколайчука, 2 (із загальною площею 3106 кв. м та торговою – 1971 кв. м) швидкість сервісу гарантуватимуть 8 лінійних кас, 1 інфо-каса (на два робочі місця), а також 8 кас самообслуговування, які для зручності розділили за типом оплати: 2 для готівкового розрахунку та 6 – для безготівкового.

Novus працює в Україні з 2008 року, її розвиває компанія BT Invest із Литви. Станом на кінець червня 2026 року мережа налічує 173 локації у Києві, Київській області та інших регіонах України. Засновником і бенефіціаром групи є литовський підприємець Раймондас Туменас.

Опубліковано

Кабмін затвердив нові зарплати та бонуси для військових

В Україні змінили правила грошового забезпечення військових та спецпризначенців. Максимальні виплати на передовій сягатимуть 460 тисяч гривень на місяць. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову Кабінету міністрів № 768.

Уряд запустив дворічний експериментальний проект, який передбачає застосування виплат з 1 червня 2026 року. Розмір виплат залежатиме від місця служби та характеру завдань:

  • Безпосередня участь у бойових діях – до 100 тисяч гривень додаткової винагороди щомісяця.
  • Перша лінія (до взводного опорного пункту) – 170 тисяч гривень.
  • Друга лінія (до ротного опорного пункту) – 70 тисяч гривень.
  • Пункти управління бойовими підрозділами – 50 тисяч гривень.
  • Тилові посади інструкторів – від 15 до 30 тисяч гривень, інші посади в тилу – 10 тисяч.

Бонуси за штурми та полонених

Постанова також вводить разові та добові бойові виплати за успішні операції. За штурм або відновлення власних позицій бійцям доплачуватимуть 20 тисяч гривень на добу, а за захоплення ворожих – 40 тисяч.

За взяття російського військового в полон передбачено 100 тисяч гривень, які розподілять між усіма учасниками операції. Знищення окупанта у стрілецькому чи рукопашному бою принесе 15 тисяч гривень за умови наявності відеофіксації.

При цьому сумарно один військовий не може отримати понад 460 тисяч гривень на місяць.

Опубліковано

Польська компанія купила 80% виробника води “Карпатська джерельна”

Польська група Maspex закрила угоду з купівлі 80% української групи компаній «Карпатські мінеральні води» (КМВ), яка виробляє мінеральну воду «Карпатська Джерельна», соковмісні напої «Соковинка» та снеки Gonzo. Власник КМВ, бізнесмен Сергій Устенко зберіг 20% компанії, передає Zaxid.net.

Польська Maspex отримала контроль над одним із найбільших українських виробників води та напоїв, повідомив «Forbes Україна». «80% належить партнерам, 20% залишається у мене», –розповів директор та власник «Карпатських мінеральних вод» Сергій Устенко та додав, угоду закрили 1 червня.

Топменеджмент КМВ залишається без змін, польська сторона отримає контроль через наглядові механізми, але оперативне управління залишиться за чинною командою, наголосив Устенко.

Для Maspex це перше велике придбання виробничого активу в Україні. До цього група була присутня в роздрібних мережах України переважно в категоріях соків, напоїв, продуктів швидкого приготування та алкоголю.

Придбання контрольної частки у КМВ відповідає стратегії розвитку в регіоні, йдеться у письмовому коментарі CEO групи Maspex Кшиштофа Павінського. Перемовини між сторонами тривали близько року, каже Устенко. Суму угоди сторони не розкривають. Можливий діапазон угоди у 30-50 млн доларів, розповів екс-президент холдингу IDS Group (виробник мінеральної води «Моршинська» і «Миргородська»), львівський бізнесмен Микола Кміть.

«Мінеральні води – це дуже перспективна категорія з точки зору подальшого зростання, тому активи у ній коштують дорого. Тим більше, якщо йдеться про одного з лідерів ринку», – розповів керівний директор LV Capital Михайло Гранчак.

Угода створює можливості швидше запускати нові категорії, зазначив Устенко. Якщо наприклад, соковмісні напої з портфеля Maspex покажуть хороший попит, їх можуть почати виробляти в Україні, зокрема на новому заводі компанії у Львівській області, відкриття якого заплановане на серпень 2026-го, додав Устенко.

Польська група може спробувати просувати в Україні власний продуктовий портфель через дистрибуцію «Карпатських мінеральних вод», наголосив Гранчак. У сегменті води група Maspex представлена в Польщі брендами Alcalia та Kubuś Waterrr, на міжнародних ринках – брендами Velingrad у Болгарії та RioBucovina в Румунії.

Польська Maspex – одна з найбільших харчових груп Центральної та Східної Європи. Виторг Grupa Maspex SP. Z O.O. у 2025-му – 15,5 млрд злотих, йдеться в пресрелізі компанії. У рейтингу Forbes Polska «100 найбагатших поляків 2025» співвласники Maspex – Кшиштоф Павінський, Здзіслав Стуґлік, Славомір Русінек, Юзеф Щурс та спадкоємці Єжи Касперчика – розділили 45-49 місця. Статки кожного з них Forbes оцінив у 2,03 млрд злотих.

У її портфелі понад 70 брендів, серед яких соки Tymbark, холодні чаї Nestea, алкогольні напої Zubrowka, Soplica, а також макаронні вироби, продукти швидкого приготування, консерви та фармацевтичні препарати. Група має 18 заводів у Польщі та інших країнах.

Влітку 2025 року група компаній «Карпатські мінеральні води» почала будувати новий завод поблизу села Хмелева на Золочівщині. Це буде вже другий об’єкт компанії у Львівської області. На першому заводі – у селі Струтин Золочівського району – виробництво запустили близько 30 років тому.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав «Карпатські мінеральні води» кредит на 11 млн євро для фінансування будівництва заводу у Хмелевій. Загальна вартість проєкту становить 24 млн євро (близько 1,16 млрд грн).

Група КМВ виготовляє мінеральну воду «Карпатська Джерельна», а також солодкі води «Фруктова джерельна» і «Соковинка», дитячу воду «Джерельце», а також енергетичний напій Dragon та снеки снеки Gonzo.

ТзОВ «Торговий дім «Карпатські Мінеральні Води» у 2025-му отримав 2,2 млрд грн виторгу, на 13% більше, ніж роком раніше, за даними YouControl. Виторг ще однієї компанії групи, ТзОВ «Карпатські мінеральні води», зріс більш ніж удвічі – до 523,45 млн грн.

Опубліковано

Мережа супермаркетів Novus вперше зайде на ринок Львова

Ритейлери “Сільпо” Володимира Костельмана та Novus Раймондаса Туменаса займуть торговельні площі мережі “Арсен” у Львові. Про це пише Forbes. Компанія “Євротек” закриває всі магазини мережі “Арсен” до 31 травня.

“Ми підтверджуємо передачу частини наших локацій у довгострокову оренду національним ритейлерам”, – повідомили у пресслужбі компанії.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) 14 травня дозволив мережі “Сільпо” отримати контроль над частиною активів компанії, а другим ритейлером, який займе ці площі, стане Novus. Для компанії це буде перший вихід на ринок Львова та області.

Мережа “Арсен” на момент рішення про закриття розвивала 6 точок у Львові та по 1 – в Івано-Франківську й Рівному.

В пресслужбі “Євротек” розповіли, що “Сільпо” орендуватиме 4торгові площі у Львові та одну – в Рівному. Мережа Novus – 2 у Львові та одну в Івано-Франківську.

“Одна з ключових умов домовленостей з “Сільпо” та Novus – максимальне сприяння працевлаштуванню працівників наших магазинів”, – зазначили у пресслужбі “Євротек”.

Угоди з партнерами передбачають виключно довгострокову оренду торгових приміщень, додають у компанії. Проте суму угоди не розкривають.

Окрім “Арсену”, компанія закриває й менші формати – “Фреш”, “Союз” і “Квартал”. Проте наразі не розкривають кому саме перейдуть локації.

“Ведемо активні перемовини з низкою провідних операторів: нерухомість цих форматів планово передається в довгострокову оренду іншим ритейлерам”, – зазначають у компанії.

У Львові лідерство за кількістю магазинів наразі ділять локальні оператори. Мережа “Близенько” налічувала 159 магазинів, “Сімі” та “Сім23” – 74, “Рукавичка” та “Під Боком” – 62.

Національні гравці досі їм поступались. Зокрема, АТБ контролював 36 локацій, Fozzy Group (“Сільпо” і “Thrash!Траш!”) – 22. Водночас за сумарною торговою площею “Сільпо” та “Thrash!Траш!” були лідерами – 32 300 кв. м, за даними GT Partners. Натомість “Арсен” мав 10 500 кв. м.

Як розповів CEO IDNT Микола Чумак, для “Сільпо” цей крок – частина активної експансії. Водночас для Novus угода стане можливістю закріпитися в новому регіоні.

За оцінками Чумака, викликами для мережі стане масштабування та логістика. У перших магазинах у Львові мережа тестуватиме формат і асортимент, адаптуючи їх до локальної специфіки, додав він.

Опубліковано

Реконструкція вул. Мазепи: з 18 травня перекриють ділянку між вул. Миколайчука та вул. Орлика

На початку травня у Львові розпочався ремонт важливої магістральної вулиці Шевченківського району — вул. І. Мазепи, на відрізку від вул. Миколайчука до вул. Орлика. Досі тут тривали підготовчі роботи, які проводили без обмеження руху транспорту. Та вже з понеділка, 18 травня, роботи розпочнуть на проїзній частині, які триватимуть орієнтовно до кінця року.

Натомість самі перехрестя будуть проїзними.

На цій ділянці демонуємо старе покриття дороги, перенесемо опори контактної мережі, збільшимо кількість смуг для руху транспорту, облаштуємо велодоріжки, а також паркомісця та озеленення», — пояснив Олег Забарило, директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР.

Так, на час перекриття вул. Мазепи, на відрізку від вул. Миколайчука до вул. Орлика, громадський транспорт курсуватиме зі змінами. Зокрема:

  • автобуси № 46 та № 55а оминатимуть закриту ділянку по вул. Орлика та вул. Віри, Надії, Любові в обох напрямках без заїзду до лікарні святого Пантелеймона.
  • автобуси № 17 та № 84 у напрямку вул. Щурата курсуватимуть по вул. Орлика, у зворотному напрямку — по вул. Віри, Надії, Любові та вул. Орлика без заїзду до лікарні святого Пантелеймона.
  • автобуси № 12, № 34 та № 51 курсуватимуть по вул. Мазепи — вул. Орлика — вул. Миколайчука з виїздом на вул. Мазепи в районі зупинки «Плугова».
  • автобуси № 7, № 31, № 41 та 56а курсуватимуть по вул. Інструментальній, вул. Хвильового та вул. Миколайчука з виїздом на вул. Мазепи в районі зупинки «Плугова».

Водночас вказані маршрути не здійснюватимуть заїзд на зупинку «Орлика» на вулиці Мазепи.

ВАЖЛИВО: на період проведення ремонтних робіт на вул. Хвильового буде облаштовано тимчасові зупинки громадського транспорту.

На час робіт тролейбуси №33 не курсуватимуть.

Приватний легковий транспорт зможе об’їхати ремонтовану ділянку вул. Мазепи по:

  • вул. Орлика — вул. Миколайчука;
  • вул. Тичини — вул. Хвильового.

А вантажний транспорт по:

  • просп. Чорновола — вул. Липинського — вул. Б. Хмельницького.

Нагадаємо, під час ремонту вул. Мазепи — від ТЦ «Спартак» до вул. Грінченка — планують розширити проїзну частину, облаштувати дві виділені смуги та острівні зупинки для громадського транспорту, зручну інфраструктуру для пішоходів та велосипедистів, місця для паркування, зони озеленення. Роботи відбуваються за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку.

Опубліковано

Біля Львова побудують новий завод із виробництва зріджених газів

АТ “Львівський хімічний завод” планує будівництво виробничого комплексу для випуску зріджених газів з атмосферного повітря річною потужністю понад 20 тис. тонн. Об’єкт розташовуватиметься на двох земельних ділянках загальною площею 4 га між селами Бартатів та Воля Бартатівська Городоцької громади Львівської області. Як пише Delo.ua, про це йдеться в оголошенні про планову діяльність підприємства.

Виробничий комплекс працюватиме за методом кріогенної ректифікації, переробляючи 14584 м³/год атмосферного повітря. Проєктна річна потужність підприємства становить: 16425 тонн рідкого кисню, 2920 тонн рідкого азоту та 730 тонн рідкого аргону.

Виробнича потужність повітророздільної установки складе 1911 кВт, а охолодження агрегатів відбуватиметься за допомогою замкненої системи з 10769,7 кг гліколю. Інфраструктура майданчика включатиме цех наповнення балонів газами та сумішами, ремонтно-механічну майстерню, дільницю підготовки балонів та дільницю ремонту автотехніки.

Також передбачено встановлення дизель-генератора DJ 350 BD потужністю 350 кВА, паливороздавальної колонки з продуктивністю 0,67 л/с та резервуара для дизпалива об’ємом 14,94 м³ із річною витратою 500000 літрів. Для персоналу та техніки буде облаштована стоянка на 100 місць.

Реалізація проєкту передбачає створення нових робочих місць та податкові надходження до бюджету Городоцької територіальної громади. Функціонування комплексу забезпечить постачання технічних газів для промислових підприємств та високочистого кисню для медичних закладів.

АТ “Львівський хімічний завод” — це провідна українська компанія, що спеціалізується на виробництві, наповненні та реалізації технічних, харчових, медичних газів і газових сумішей. Розташований у Львові, завод є важливим постачальником промислових газів (кисень, азот, аргон, вуглекислота) для різних галузей економіки.

Завод має власні потужності для виробництва та технічну базу для обслуговування балонів (акредитована лабораторія), а також забезпечує комплексні рішення для підприємств, включаючи доставку продукції спеціалізованим транспортом.

Згідно із даними Youcontrol, кінцевими бенефіціарними власниками є Анатолій і Крістіна Бобришови.

Раніше Анатолій Бобришов був активним діячем проросійських організацій в Україні, а також основним фінансистом газети «Русский вестник», яку видавав Російський культурний центр у Львові і де публікувалися виразно антиукраїнські статті та статті з вимогами реабілітації диктатора Сталіна. У 2014 році в інтерв’ю Анатолій Бобришов озвучував традиційні для великої кількості росіян шовіністичні тези про «єдиний народ» і «одну сім’ю», до якої мають входити українці, росіяни і білоруси.

Після повномасштабного вторгнення власник «Львівського хімічного заводу» став непублічним. Натомість 2024 року подав позов про захист честі проти львівського телеканалу НТА, журналісти якого зробили сюжет щодо проросійської діяльності Бобришова. Він вимагав спростування інформації, яку вважав неправдивою. Проте суд першої інстанції та апеляційний відмовили йому у задоволенні вимог.

Анатолій Бобришов народився на Кубані і переїхав до Львова після служби в армії. У 1987 році став гендиректором Львівського хімічного заводу, де працює і досі.