Категорія: Економіка

Опубліковано

«Київстар» планує придбати на Львівщині шість СЕС потужністю 103,9 МВт

Найбільший мобільний оператор України «Київстар» готує другу угоду в сегменті відновлюваної енергетики. За даними Forbes Ukraine, Антимонопольний комітет отримав від компанії заявки на набуття контролю над шістьма виробниками відновлюваної енергії у Львівській області. Йдеться про пакет активів, пов’язаний із девелопером Іваном Торським та родиною Трофименків, співвласниками мережі кінотеатрів Multiplex.

Це ті самі активи, до яких ще у 2021 році придивлялася французька Total Eren. У порядку денному АМКУ від 1 липня 2021 року фігурували заявки Total Eren на придбання понад 50% у ТОВ «Енерджі спейс», «Терновиця Солар Плюс», «Санлайт Дженерейшн», «Терновиця Солар», «Енергопостач-Плюс» і «Лайтфул».

З відкритих даних випливає, що сукупна встановлена потужність цього пакета становила близько 103,9 МВт, що робить його одним із найбільших готових кластерів сонячної генерації, які можуть перейти до стратегічного корпоративного покупця.

Для «Київстару» це продовження вже запущеної стратегії входу в енергетику. 16 грудня 2025 року компанія офіційно оголосила про придбання 100% корпоративних прав ТОВ «САНВІН 11», власника діючої СЕС потужністю 12,947 МВт, за 347,57 млн грн. У компанії тоді зазначали, що станція може генерувати обсяг електроенергії, еквівалентний приблизно 4% річного споживання «Київстару», а сама угода мала знизити операційні ризики та частково захеджувати волатильність цін на електроенергію. У презентації результатів за FY2025 група також прямо назвала купівлю SUNVIN 11 хеджем проти зростання енергетичних витрат.

Масштаб потенційної львівської угоди виглядає вже значно більшим. За оцінкою співрозмовника Forbes Ukraine, старіші станції такого типу могли б коштувати близько $400 000 за 1 МВт з огляду на знос обладнання, що дає орієнтир близько $41,6 млн, або приблизно 1,7 млрд грн за весь пакет, якщо потужність збереглася на рівні 103,9 МВт. Це не підтверджена сторонами ціна, але саме такий діапазон зараз дає ринку первинне уявлення про масштаб можливої трансакції.

На думку експертів, «Київстар» може використовувати електроенергію цих СЕС для живлення власної інфраструктури. Зокрема, йдеться про дата-центри у Львівській області. Згодом оператор може перевести частину генерації на прямі контракти для власних потреб. Це дозволить зменшити витрати на передачу електроенергії через мережі загального користування.
https://zaxid.net/news/

У корпоративній логіці «Київстару» така угода виглядає послідовною. Компанія обслуговувала близько 22,5 млн мобільних абонентів і понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку станом на 30 вересня 2025 року, а разом із VEON задекларувала $1 млрд інвестицій у розвиток телеком- та цифрової інфраструктури в Україні у 2023–2027 роках. На цьому тлі інтерес до великого пакета СЕС можна розглядати як спробу зафіксувати довгостроковий інфраструктурний хедж від енергетичних ризиків, а не просто як фінансову ставку на «зелений» сегмент.

Ринковий фон також сприяє таким рішенням. За оцінкою Solar Energy Association of Ukraine, у 2025 році в Україні було введено близько 1,5 ГВт нових сонячних потужностей, а сукупна потужність ринку перевищила 8,5 ГВт. Найшвидше зростали commercial & industrial та utility-scale сегменти, особливо в комбінації з BESS, на тлі попиту бізнесу на автономність і захист від дефіциту електроенергії. Крім того, у лютому 2026 року парламент оновив правила ринку ВДЕ, продовживши модель «зелених» аукціонів до 2034 року та посиливши акцент на проєктах PV+storage.

Водночас саме старі промислові СЕС, збудовані в 2017–2019 роках, входять у фазу переоцінки. У матеріалі Forbes наголошується, що чинний для них механізм підтримки добігає кінця наприкінці 2029 року, а денні ціни на ринку залишаються під тиском через високу концентрацію сонячної генерації. Саме тому великі корпоративні покупці на кшталт «Київстару» можуть бачити в таких активах не стільки інструмент доходності, скільки спосіб дешевше закріпити доступ до власної електроенергії. Серед можливих сценаріїв співрозмовники Forbes називали й подальший перехід частини станцій на прямі контракти з власними об’єктами компанії, зокрема у Львівській області.

Якщо угода буде закрита, вона стане важливим сигналом одразу для двох ринків. Для енергетики — що пакетні M&A-угоди з готовими СЕС знову стають ліквідними навіть після цінового перезавантаження сектору. Для телеком- та digital infrastructure — що великі оператори в Україні починають купувати генерацію не лише як резерв на випадок блекаутів, а як довгостроковий елемент операційної моделі. І той факт, що цей самий пакет свого часу вивчала Total Eren, а тепер на нього націлився «Київстар», підкреслює: якісні діючі RES-активи у західних областях залишаються об’єктом інтересу як міжнародного, так і внутрішнього стратегічного капіталу.

Опубліковано

Французький банк Crédit Agricole придбав 100% акцій банку «Львів»

Українська «дочка» французької групи Credit Agricole підписала угоду про придбання до 100% акцій банку «Львів», яким володіють ісландець Магреір Петурсон та низка європейських фондів. Про це 11 березня повідомив «Креді Агріколь Україна».

Завершення угоди залежить від виконання низки умов, зокрема отримання дозволів від Національного банку України та Антимонопольного комітету України. Очікується, що процес придбання буде завершено до середини 2026 року.

Угода має посилити позиції банку на заході України та розширити його присутність у сегменті малого і середнього підприємництва, а також у фінансуванні аграрного сектору, повідомили в «Креді Агріколь Україна».

Банк «Львів» має головний офіс у Львів і зосереджується переважно на роботі з підприємцями та регіональним бізнесом. Поглинання, як очікується, дозволить «Креді Агріколь Україна» зміцнити свої позиції на регіональному банківському ринку та розширити клієнтську базу.

У фінустанові зазначили, що угода відповідає довгостроковій стратегії банку про підтримку української економіки та участі у відновленні країни. «Креді Агріколь Україна» працює в Україні понад 30 років.
Українська «дочка» Credit Agricole також повідомила, що угода відповідає інвестиційним критеріям рентабельності, а її вплив на капітальний показник CET1 групи буде незначним.

Банк «Львів» працює на ринку з 1990 року. У 2006-му установу, яка на той момент займала 130-те місце зі 150 існуючих банків за активами, придбав ісландський шаховий гроссмейстер та інвестор Магреір Петурсон. Тоді власний капітал «Львова» становив близько 60 млн грн, за даними НБУ, або еквівалент приблизно $12 млн.

Зараз ResponsAbility Participations належить 41% акцій Банку «Львів», Петурсону – 28%, DGGF – 20,5%, NEFCO – 10,3%. Решта розподілена між фізособами-міноритаріями.

Станом на лютий 2026 року Банк «Львів» мав 22 відділення, за даними НБУ, більшість знаходиться у Львові та області. Кредитний портфель у понад 11 млрд грн є 18-м серед усіх 60 банків за обсягом й на 99% складається із кредитів бізнесу. За 2025-й банк отримав 325,1 млн грн чистого прибутку.

Про інтерес до «Львова» банку Креді Агріколь, одного з найбільших банків у країні за активами, розповідали четверо співрозмовників Forbes на фінансовому ринку, двоє з яких є близькими до сторін можливої угоди. Ускладнити угоду для Креді Агріколь може визнання Нацбанком небездоганною репутації усіх міжнародних банків, які зберігають будь-яку активність на російському ринку, зазначав один зі співрозмовників, дотичний до консультацій.

Опубліковано

На вершині гори Високий Верх колишнього курорту “Захар Беркут” побудують ресторани

На вершині гори Високий Верх у Карпатах в межах будівництва курорту GORO Mountain Resort планують звести двоповерхову будівлю Mountain Centre площею 5800 кв. м з фудхолом на 1000 місць та рестораном à la carte на 150 посадкових місць. Про це повідомила пресслужба Goro Development.

Комплекс планують побудувати на місці нинішньої колиби колишнього курорту “Захар Беркут”. Нова будівля на горі має впорядкувати одну з найвідвідуваніших точок гірського масиву та перетворити вершину Високого Верху на всесезонний публічний простір для гостей курорту, повідомила пресслужба.

Mountain Centre матиме три рівні: на “мінус” першому поверсі буде культурно-мистецький простір із конференц-залою для подій, на першому рівні – гастрономічна зона, розрахована на швидке обслуговування великої кількості людей, на другому – шефський ресторан із панорамними видами на Карпати.

Поруч на схилі також з’явиться лаунж-бар із терасою площею понад 1000 кв. м для відпочинку просто неба.


Mountain Centre працюватиме ціли рік: взимку – як гірськолижний курорт, в інші пори року – як точка старту туристичних маршрутів.

Будівництво Mountain Centre планують розпочати влітку 2026-го. Відкриття заплановане на 2028 рік – після запуску нижньої інфраструктури курорту – Welcome Centre – та гондольної канатної дороги, які мають запрацювати у 2027 році.

Станом на березень 2026 року Welcome Centre готовий на 40%.

GORO Mountain Resort – всесезонний гірський курорт, який ОККО Group будує з жовтня 2024 року у Славській громаді Львівської області. Перша черга охоплює 127 га та передбачає 10 гірськолижних трас, систему штучного засніження, гондольну та дві крісельні канатні дороги, Welcome Centre і Mountain Centre, п’ять готелів з понад 1100 номерів.

Після запуску першої черги курорт зможе приймати до 5000 лижників одночасно і загалом до 1 млн відвідувачів на рік.

Загальний обсяг інвестицій у проєкт оцінюють приблизно у $1,5 млрд.

Опубліковано

Перевізники Львова хочуть підвищити тариф на 10 грн до існуючого

Перевізники звернулися до Львівської міської ради із вимогою переглянути тариф на проїзд, заявляючи, що за нинішніх цін працювати стає фінансово неможливо. У мерії кажуть: підвищення тарифу може бути неминучим, однак сьогодні завдяки перевагам електронного квитка у Львові є варіанти, як це рішення можна відтермінувати до стабілізування ціни на пальне на ринку та прийняти зважене рішення опісля.

Як повідомив на засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради генеральний директор Концерну «Екопастранс» Ігор Самардак, з моменту останнього перегляду тарифів у Львові пальне подорожчало на 40%, що критично впливає на сферу перевезень.

«Вартість палива становить 55% вартості тарифу. Тому існування в такому форматі для нас неможливе. Для нас прийнятним буде, якщо до кожного існуючого тарифу додасться 10 гривень. Якщо сьогодні ми не почуємо рішення, то завтра нам доведеться не виходити на маршрути», — сказав Ігор Самардак.

Водночас директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Олег Забарило нагадує про те, що у пріоритеті міста — стабільна робота громадського транспорту і до кінця цього року оновити весь рухомий склад, аби усі автобуси у Львівській громаді були доступними, незалежно чи це приватний чи комунальний перевізник.

«Наше ключове завдання — зберегти якість надання послуг і не допустити зупинки галузі через здорожчання ресурсів. Попри фінансові виклики, ми не відмовляємося від стратегічної мети: до кінця року на всіх міських маршрутах має курсувати виключно низькопідлоговий транспорт. Ми аналізуємо всі можливі сценарії, які дозволять стабілізувати роботу перевізників та відтермінувати зміну тарифу», — наголосив Олег Забарило.

Тож місто стоїть перед вибором:

  • підняття вартості проїзду вже зараз;
  • зміна деяких умов у роботі е-квитка, щоб компенсувати витрати перевізників без зміни вартості квитка для пасажира.

У другому сценарії розглядають такі варіанти

  1. Тимчасово призупинити безкоштовні пересадки. Дані системи «ЛеоКарт» показують, що нині кожна п’ята поїздка у місті з ЛеоКарт є пересадковою, тобто пасажир не платить за неї, а перевізник відповідно недоотримає коштів. Тож це рішення дозволить транспортним компаніям отримати додатковий фінансовий ресурс для закупівлі пального за новими цінами та забезпечення надання належних послуг.
    Таке рішення дозволило б перевізникам додатково отримувати 9 мільйонів гривень на місяць, а в рік — орієнтовно 108 мільйонів гривень.
  2. За пільговий проїзд мешканців інших громад у Львові мають платити їх громади, а не наше місто. За статистикою, близько 14% усіх пільгових поїздок у Львівській громаді здійснюють люди, які не проживають у Львівській громаді. Йдеться про приблизно 42 тисячі власників пільгових карток ЛеоКарт. Оскільки всі пільгові перевезення фінансуються виключно з бюджету Львова і держава додаткових коштів на це не виділяє, місто ще наприкінці минулого року звернулося до сусідніх громад із пропозицією компенсовувати проїзд своїх пільговиків. Є кілька громад, які уже погодилися та одна громада, яка вже передбачила у своєму бюджеті кошти на це. Інші громади матимуть визначений час на ухвалення рішення. Якщо кошти не будуть погоджені, пільги на проїзд для їхніх мешканців у Львові пропонують скасувати, а їхні пільгові картки — заблокувати.

Покриття пільгового проїзду для немешканців громади потребує приблизно у 10 млн грн щомісяця, а це 120 млн грн на рік.

Важливо: обмеження не стосуватимуться ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих, та дітей з інших громад, які навчаються у львівських школах — вони й надалі користуватимуться львівським транспортом безоплатно.

Заслухавши озвучену інформацію, перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко наголосив, що місто має реагувати на ситуацію із зміною цін на паливо, утім, не може приймати необдуманих рішень.

«Ми розуміємо, що питання підняття тарифу, можливо, для компаній було б найпростішим. Але ми бачимо, що на сьогодні зарплати мешканців так не зростають, щоб вони мали змогу оплачувати усі тарифи. Тому підвищення тарифів — це крок, на який ми сьогодні не можемо піти», — сказав Андрій Москаленко.

Відтак він дав низку доручень, які посадовці мають пропрацювати до 16 березня, щоб місто мало змогу втримати тариф на перевезення в громадському транспорті на теперішньому рівні.

«До понеділка, 16 березня, звернутися до всіх громад, мешканцям яких ми надаємо пільгові перевезення. За тиждень часу громади мають час прийняти рішення на відповідних сесіях щодо компенсацій за своїх пільговиків. Якщо буде компенсація, відповідно, будемо далі здійснювати перевезення; якщо компенсації не буде, буде запускатися процедура деактивації карток. Але одразу наголошу: це не може і не має стосуватися ні ветеранів, ні тих категорій, які визначені згідно із законодавством.

Наступне питання — якщо динаміка щодо вартості пального буде зберігатись, безоплатні пересадки можуть бути тимчасово призупинені, щоби втримати тариф. За тиждень часу прошу пропрацювати відповідні технічні можливості.

Тобто тариф ми не підвищуємо, але вживаємо всіх необхідних дій, щоб ситуація на ринку перевезень була контрольованою», — акцентував перший заступник міського голови.

Опубліковано

З 2 березня повністю виводять з обігу банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень – їх замінять монетами

Із 02 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років замінюються на відповідні обігові монети.

Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій.

Громадяни матимуть достатньо часу, щоб обміняти наявні в них банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. Обміняти їх на обігові монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, можна буде без обмежень та без стягнення плати за такий обмін:

  • в усіх відділеннях банків України – упродовж року з дати вилучення їх з обігу, до 26 лютого 2027 року включно;
  • в уповноважених банках (АТ “Ощадбанк”, АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Райффайзен Банк”, АТ “ПУМБ”) – упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу, до 28 лютого 2029 року включно;
  • у Національному банку – наразі безстроково.

Чому це потрібно?

Банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень наразі майже не зустрічаються у сфері роздрібної торгівлі, громадяни ними майже не розраховуються. Середній термін їх придатності становить близько 2,5 років. Тобто фактично банкноти цих номіналів, які ще залишалися в обігу, є зношеними.

Їх поступове вилучення банками України, уповноваженими банками та Національним банком розпочалося майже шість років тому:

  • з 01 жовтня 2020 року – банкнот номіналами 1 та 2 гривні;
  • з 01 січня 2023 року – номіналами 5 та 10 гривень.

В обігу вже багато років перебувають обігові монети номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень (обігові монети номіналами 1 і 2 гривні введено в обіг 27 квітня 2018 року, 5 гривень – 20 грудня 2019 року та 10 гривень – 03 червня 2020 року). Тривалість обігу  монет – значно довша ніж банкнот і становить близько 20 – 25 років.

Перехід на розрахунки відповідними обіговими монетами вже звичний для громадян, він не створює для них незручностей, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам. Зокрема, це сприяє:

  • зменшенню витрат держави та учасників готівкового обігу на оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких банкнот;
  • підвищенню якості готівки в обігу, зважаючи на зношеність таких банкнот, які вже майже 23 роки перебувають в обігу, зокрема майже вісім останніх років – одночасно з монетами відповідних номіналів;
  • поліпшенню зручності готівкових розрахунків для населення та бізнесу.
Опубліковано

Чому у лютому платіжки львів’ян за комунальні послуги стали дорожчими?

У лютому мешканці багатоповерхівок отримали оновлені рахунки за утримання будинків і прибудинкових територій. Зміни пов’язані із загальнодержавним підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 січня 2026 року. Востаннє держава переглядала її два роки тому, інформує ЛМР.

У середньому по Львову сума в платіжках зросла приблизно на 20%, але для кожного будинку показник різний, бо залежить від площі сходових кліток, наявності ліфта тощо. Саме тому в одних будинках зростання менше за середній показник, а в інших — дещо більше.

Оскільки зарплата працівників є однією з основних складових тарифу, підвищення «мінімалки» безпосередньо вплинуло на вартість послуг. Йдеться не лише про працівників ЛКП та управляючих компаній, а й про суміжні сервіси — зокрема обслуговування ліфтів, роботу аварійних служб та інші послуги.

«З початку цього року держава підняла розмір мінімальної заробітної плати з 8 000 до 8 647 гривень. Такого підвищення у нас не було вже два роки. Відповідно, це вплинуло на вартість послуг з утримання будинків. Як наслідок, мешканці побачили зміни у платіжках за квартплату. Чому так? Бо в тарифі закладена вартість роботи людей, і після підняття „мінімалки“ потрібно передбачати більше коштів на зарплати. В середньому по Львову ріст становить близько 20%. Це приблизний показник, адже все залежить від конкретного будинку, площі сходової клітки, наявності ліфтів тощо. Адже, до прикладу, послуги аварійної служби, яка обслуговує ліфти, також зросли в ціні, бо там теж працюють люди, чия оплата роботи прив’язана до державного рівня мінімальної зарплати», — пояснює перший заступник міського голови Андрій Москаленко.

Посадовець навів приклад: якщо раніше квартплата за однокімнатну квартиру у Львові складала в середньому 320 грн, то тепер ця сума зросла приблизно на 60 грн і зараз становить 380 грн на місяць.

«Хочу наголосити: такий ріст відбувся в усіх українських містах, і в деяких він навіть суттєвіший, ніж у Львові. Причина всюди одна — підвищення мінімальної заробітної плати і, як наслідок, зміна вартості послуг, що формують квартплату», — підсумував Андрій Москаленко.

Опубліковано

В Україні посилили фінмоніторинг: що змінилося з 2 лютого

З 2 лютого 2026 року в Україні набув чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, який посилює контроль за ризиковими операціями та розширює взаємодію між державними органами. Про це повідомила народна депутатка, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Вона нагадала, що посилення фінансового контролю відбувалося поетапно.
У 2025 році Державна податкова служба, Держфінмоніторинг та Бюро економічної безпеки підписали тристоронній меморандум про співпрацю. Документ передбачав:
  • посилення обміну інформацією;
  • створення спільних робочих груп;
  • координацію дій у протидії фінансовим правопорушенням.
Із лютого 2026 року ці домовленості перейшли в практичну площину. Оновлений порядок формалізує ризик-орієнтований підхід і визначає механізми міжвідомчої взаємодії.

Що зміниться в роботі контролюючих органів

Розширений обмін даними дозволить:
  • швидше виявляти підозрілі фінансові операції;
  • підвищити ефективність розслідування фінансових злочинів;
  • зменшити кількість схем ухилення від оподаткування;
  • посилити контроль за рухом коштів у контексті економічної безпеки.

Які операції можуть потрапити під підвищену увагу

Оновлений підхід передбачає більш комплексний аналіз фінансової діяльності. Зокрема, додатковий контроль можливий у таких випадках:
  1. Нетипові операції — різке зростання оборотів, складні платіжні схеми можуть призвести до блокування операцій банками.
  2. Ознаки дроблення бізнесу — дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал, торгові точки можуть аналізуватися комплексно, а не окремо.
  3. Ризикові контрагенти — операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (відсутність персоналу, активів, реальної діяльності), можуть стати підставою для додаткових питань.
  4. Нерезидентські операції — платежі за кордон, особливо в юрисдикції з підвищеним ризиком, потраплятимуть під глибший аналіз.
  5. РРО, ПДВ, готівкові потоки — нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.
Україна продовжує інтеграцію до європейського фінансового простору. Зміни стосуватимуться міжнародних переказів, фінансового моніторингу та обліку банківських рахунків. За оновленими правилами фінмоніторинг пропонують здійснювати через:
  • централізацію даних;
  • стандартизацію форматів звітності;
  • сумісність із європейськими системами.
Водночас йдеться не про тотальний чи жорсткіший нагляд, а лише про те, що алгоритми перевірки стають «розумнішими».
Опубліковано

Львівщина підписала меморандум із Каліфорнією

В Українському домі в Мюнхені представники Львівської обласної державної адміністрації підписали Меморандум про взаєморозуміння з американським штатом Каліфорнія — однією з провідних економік світу. Про підписання повідомив очільник ОВА Максим Козицький.

Документ підписали заступник голови Львівської ОДА Олександр Кулепін та директорка Офісу з питань бізнесу та економічного розвитку при губернаторі Каліфорнії Ді Ді Маєрс. Церемонія відбулася за участі губернатора штату Ґевіна Ньюсома.


Меморандум має на меті посилити торговельно-економічні зв’язки між Каліфорнією та Львівщиною й створити ефективну платформу для співпраці бізнесу, інституцій та інвесторів на регіональному рівні.

Американська сторона підкреслює, що це партнерство сприятиме сталому відновленню та економічному розвитку регіону. Зокрема, йдеться про:

  • залучення міжнародних партнерів і компаній до проєктів відбудови та модернізації;
  • підтримку підприємництва та розширення можливостей виходу місцевого бізнесу на нові ринки;
  • розвиток співпраці у сферах, які безпосередньо впливають на якість життя — інфраструктурі, енергетиці, цифрових технологіях та медицині.

Підписання Меморандуму відкриває нові перспективи для поглиблення економічних зв’язків між Україною та США на рівні регіонів і може слугувати прикладом дієвого міжнародного партнерства в умовах відбудови.

Опубліковано

ЄС допоможе реконструювати Львівський вокзал. Що заплановано зробити

На Львівському залізничному вокзалі проведуть масштабну модернізацію. Зокрема, передбачено комплексне оновлення: встановлення ліфтів, ескалаторів, нових сходів, пандусів.

Загальний бюджет проєкту становить майже 11 мільйонів євро, з яких 90% фінансується Програмою Interreg NEXT «Польща – Україна ». Роботи триватимуть – 30 місяців.

За використанням коштів ЄС, пильнуватиме Держаудитслужба як Національний контролер України, повідомили у Держаудитслужбі.

Мета проєкту – підвищення якості та безпеки транскордонних залізничних сполучень між Україною та Польщею. Та забезпечення безбар’єрного доступу для людей з обмеженою мобільністю
Реалізацію цього проєкту обговорили у Львові під час спеціалізованого тренінгу для партнерів Програми Interreg NEXT Польща-Україна.

Як наголосив начальник Управління контролю за виконанням програм ЄС Держаудитслужби Михайло Бондаренко, головні зусилля контролерів в таких масштабних інфраструктурних проєктах спрямовані на превентивні заходи, щоб мінімізувати ризики під час їх реалізації.

«Тому для нас важливо ще на початковому етапі чітко визначити вимоги та правила, щоб не допустити фінансових порушень і забезпечити ефективне впровадження ініціативи з дотриманням європейських стандартів», – зазначив Михайло Бондаренко

З польського боку проєкт передбачає модернізацію застарілої інфраструктури залізничної лінії № 101, яку востаннє капітально ремонтували ще у 1975 році. Планується заміна майже 4 км колії, що дозволить підвищити швидкість руху поїздів з 30 до 70 км/год. Також проєкт охоплює оновлення колійного покриття на станції Верхрата, ремонт дорожнього покриття та модернізацію залізничного переїзду, реконструкцію трьох водопропускних труб, а також одного залізничного віадука й мосту.

З українського боку ініціатива зосереджена на покращенні сервісів на прикордонних переходах, зокрема на залізничному вокзалі Львова – ключовому логістичному хабі. Наразі вокзал не має достатньої інклюзивної інфраструктури, що ускладнює доступ для людей з інвалідністю, літніх пасажирів та інших маломобільних груп. У 2024 році пасажиропотік перевищив 3,1 млн осіб, а кількість звернень по допомогу зросла у 2,5 раза. У межах проєкту планують реконструювати другу пасажирську платформу, забезпечивши її повну доступність – із встановленням двох ліфтів, двох ескалаторів, пандусів і сходів.

Крім того, проєкт посилює взаємодію між польськими та українськими управлінцями, залізничними операторами й прикордонними службами. Для цього заплановано п’ять спільних семінарів і спеціалізовані навчальні програми, які сприятимуть обміну досвідом та кращими практиками.

Опубліковано

У Львові таки розпочнуть будівництво нового моста до Рясного

Львівський міський автодор підписав договір з компанією «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» на будівництво нового мосту в районі Рясне. Роботи вартуватимуть понад 107 мільйонів гривень. Про це йдеться у договорі, оприлюдненому на платформі Prozorro 9 лютого, передає Lviv.media.

Йдеться про будівництво шляхопроводу на перехресті вулиць Тараса Шевченка та отця Омеляна Ковча, що має покращити транспортне сполучення з мікрорайоном Рясне. Загальна вартість договору складає 107 542 000 грн з ПДВ. Роботи фінансуватимуться з бюджету Львівської міської територіальної громади:

  • 31,4 млн грн — повинні бути виділені на виконання робіт у 2026 році,
  • 76,1 млн грн — у 2027 році.

На мості облаштують 3 смуги руху транспорту: 2 — зі сторони Рясного у напрямку до центру Львова (одну — в центр, іншу — у бік вул. Варшавської) та одну смугу — з центру Львова у напрямку Рясного.

Також на мості буде спільна вело-пішохідна зона. З обох боків шляхопроводу буде світлофорне регулювання, яке дасть можливість по вул. Тунельній їхати в напрямку вул. Варшавської без зупинок.

Роботи мають розпочати вже у березні, а діє договір до 31 січня 2027 року. Підрядник надає 10 років гарантії на виконані роботи.

Новий міст матиме три смуги руху та велопішохідну зону. На період будівництва старий міст продовжить працювати, тому транспортного колапсу не очікується.

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» працює в Україні понад 20 років. Компанія спеціалізується на будівництві доріг, мостів та автострад. Її бенефіціарними власниками є громадяни Туреччини Онур Четінджевіз та Іхсан Четінджеві.

Нагадаємо, що старий міст на вулиці Омеляна Ковча був побудований ще у 1888 році, а в 2008 році його визнали аварійним та непридатним для експлуатації. Під ним проходять дві залізничні колії. У 2024 році Львівська міськрада взяла кредит на суму 46,2 млн грн для будівництва нового моста, а в кінці жовтня 2025 року оголосила тендер на виконання робіт. Однак, через відсутність бажаючих взяти участь у конкурсі, тендер скасували.