Львівщина підписала меморандум із Каліфорнією

В Українському домі в Мюнхені представники Львівської обласної державної адміністрації підписали Меморандум про взаєморозуміння з американським штатом Каліфорнія — однією з провідних економік світу. Про підписання повідомив очільник ОВА Максим Козицький.

Документ підписали заступник голови Львівської ОДА Олександр Кулепін та директорка Офісу з питань бізнесу та економічного розвитку при губернаторі Каліфорнії Ді Ді Маєрс. Церемонія відбулася за участі губернатора штату Ґевіна Ньюсома.


Меморандум має на меті посилити торговельно-економічні зв’язки між Каліфорнією та Львівщиною й створити ефективну платформу для співпраці бізнесу, інституцій та інвесторів на регіональному рівні.

Американська сторона підкреслює, що це партнерство сприятиме сталому відновленню та економічному розвитку регіону. Зокрема, йдеться про:

  • залучення міжнародних партнерів і компаній до проєктів відбудови та модернізації;
  • підтримку підприємництва та розширення можливостей виходу місцевого бізнесу на нові ринки;
  • розвиток співпраці у сферах, які безпосередньо впливають на якість життя — інфраструктурі, енергетиці, цифрових технологіях та медицині.

Підписання Меморандуму відкриває нові перспективи для поглиблення економічних зв’язків між Україною та США на рівні регіонів і може слугувати прикладом дієвого міжнародного партнерства в умовах відбудови.

ЄС допоможе реконструювати Львівський вокзал. Що заплановано зробити

На Львівському залізничному вокзалі проведуть масштабну модернізацію. Зокрема, передбачено комплексне оновлення: встановлення ліфтів, ескалаторів, нових сходів, пандусів.

Загальний бюджет проєкту становить майже 11 мільйонів євро, з яких 90% фінансується Програмою Interreg NEXT «Польща – Україна ». Роботи триватимуть – 30 місяців.

За використанням коштів ЄС, пильнуватиме Держаудитслужба як Національний контролер України, повідомили у Держаудитслужбі.

Мета проєкту – підвищення якості та безпеки транскордонних залізничних сполучень між Україною та Польщею. Та забезпечення безбар’єрного доступу для людей з обмеженою мобільністю
Реалізацію цього проєкту обговорили у Львові під час спеціалізованого тренінгу для партнерів Програми Interreg NEXT Польща-Україна.

Як наголосив начальник Управління контролю за виконанням програм ЄС Держаудитслужби Михайло Бондаренко, головні зусилля контролерів в таких масштабних інфраструктурних проєктах спрямовані на превентивні заходи, щоб мінімізувати ризики під час їх реалізації.

«Тому для нас важливо ще на початковому етапі чітко визначити вимоги та правила, щоб не допустити фінансових порушень і забезпечити ефективне впровадження ініціативи з дотриманням європейських стандартів», – зазначив Михайло Бондаренко

З польського боку проєкт передбачає модернізацію застарілої інфраструктури залізничної лінії № 101, яку востаннє капітально ремонтували ще у 1975 році. Планується заміна майже 4 км колії, що дозволить підвищити швидкість руху поїздів з 30 до 70 км/год. Також проєкт охоплює оновлення колійного покриття на станції Верхрата, ремонт дорожнього покриття та модернізацію залізничного переїзду, реконструкцію трьох водопропускних труб, а також одного залізничного віадука й мосту.

З українського боку ініціатива зосереджена на покращенні сервісів на прикордонних переходах, зокрема на залізничному вокзалі Львова – ключовому логістичному хабі. Наразі вокзал не має достатньої інклюзивної інфраструктури, що ускладнює доступ для людей з інвалідністю, літніх пасажирів та інших маломобільних груп. У 2024 році пасажиропотік перевищив 3,1 млн осіб, а кількість звернень по допомогу зросла у 2,5 раза. У межах проєкту планують реконструювати другу пасажирську платформу, забезпечивши її повну доступність – із встановленням двох ліфтів, двох ескалаторів, пандусів і сходів.

Крім того, проєкт посилює взаємодію між польськими та українськими управлінцями, залізничними операторами й прикордонними службами. Для цього заплановано п’ять спільних семінарів і спеціалізовані навчальні програми, які сприятимуть обміну досвідом та кращими практиками.

У Львові таки розпочнуть будівництво нового моста до Рясного

Львівський міський автодор підписав договір з компанією «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» на будівництво нового мосту в районі Рясне. Роботи вартуватимуть понад 107 мільйонів гривень. Про це йдеться у договорі, оприлюдненому на платформі Prozorro 9 лютого, передає Lviv.media.

Йдеться про будівництво шляхопроводу на перехресті вулиць Тараса Шевченка та отця Омеляна Ковча, що має покращити транспортне сполучення з мікрорайоном Рясне. Загальна вартість договору складає 107 542 000 грн з ПДВ. Роботи фінансуватимуться з бюджету Львівської міської територіальної громади:

  • 31,4 млн грн — повинні бути виділені на виконання робіт у 2026 році,
  • 76,1 млн грн — у 2027 році.

На мості облаштують 3 смуги руху транспорту: 2 — зі сторони Рясного у напрямку до центру Львова (одну — в центр, іншу — у бік вул. Варшавської) та одну смугу — з центру Львова у напрямку Рясного.

Також на мості буде спільна вело-пішохідна зона. З обох боків шляхопроводу буде світлофорне регулювання, яке дасть можливість по вул. Тунельній їхати в напрямку вул. Варшавської без зупинок.

Роботи мають розпочати вже у березні, а діє договір до 31 січня 2027 року. Підрядник надає 10 років гарантії на виконані роботи.

Новий міст матиме три смуги руху та велопішохідну зону. На період будівництва старий міст продовжить працювати, тому транспортного колапсу не очікується.

За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» працює в Україні понад 20 років. Компанія спеціалізується на будівництві доріг, мостів та автострад. Її бенефіціарними власниками є громадяни Туреччини Онур Четінджевіз та Іхсан Четінджеві.

Нагадаємо, що старий міст на вулиці Омеляна Ковча був побудований ще у 1888 році, а в 2008 році його визнали аварійним та непридатним для експлуатації. Під ним проходять дві залізничні колії. У 2024 році Львівська міськрада взяла кредит на суму 46,2 млн грн для будівництва нового моста, а в кінці жовтня 2025 року оголосила тендер на виконання робіт. Однак, через відсутність бажаючих взяти участь у конкурсі, тендер скасували.

ЛНУ добудує новий студентський гуртожиток на вул. Пасічній за 137,8 млн грн

Львівський національний університет імені Івана Франка добудує новий студентський гуртожиток на вул. Пасічній за 137,8 млн грн. У тендері на виконання робіт, який провели 22 грудня, перемогло ТзОВ «Стрім-Львів», інформує Zaxid.net.

Новий гуртожиток будують у районі студмістечка на вул. Пасічній, 62 у Львові. Містобудівні умови та обмеження на будівництво видали ще у 2018 році. Новий гуртожиток має розміщуватись поруч із гуртожитком №5. Висота будівель – від трьох до дев’яти поверхів. Гуртожиток розрахований на 400 місць.

Перший тендер на 109 млн грн оголосили у жовтні 2018 року. Однак у 2024 році проєкт скоригували й 2 грудня оголосили новий тендер з очікуваною вартістю понад 138 млн грн. Наразі будівля вже частково збудована. Загальна вартість проєкту – 228,7 млн грн.

У тендері перемогло ТзОВ «Стрім-Львів». Компанія зареєстрована у 2003 році та займається будівництвом. Власниками компанії вказані львівʼяни Володимир Федина та Юрій Савицький. Компанія будує 16-поверхівки на вул. Очеретяній у Львові.

Додамо, що востаннє гуртожитки ЛНУ будували у 1980-х роках. Загалом житловий фонд ЛНУ налічує 12 гуртожитків для понад 5 тис. студентів.

З 1 січня 2027 року ФОПи з річним доходом понад 1 млн грн платитимуть 20% ПДВ, – Мінфін оприлюднив законопроєкт

Міністерство фінансів у четвер, 18 грудня, опублікувало на своєму сайті проєкт закону щодо податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців, передає finance.liga.net.

Він передбачає, що з 1 січня 2027 року платники єдиного податку (крім електронних резидентів третьої групи) повинні будуть реєструватися як платники ПДВ, якщо за останні 12 місяців їхні операції з продажу товарів або послуг, включно з онлайн-продажами через інтернет та застосунки, перевищили 1 млн грн (без ПДВ).


Основна мета законопроєкту – створення рівних конкурентних умов для ведення бізнесу, тому що зараз спрощенці мають цінову перевагу над платниками ПДВ.

У 2024 році компанії на загальній системі оподаткування сплатили 386,6 млрд грн “внутрішнього” ПДВ.

У випадку ухвалення законопроєкту надходження до державного бюджету у 2027 році збільшаться приблизно на 40,1 млрд грн від ФОПів.

Виходячи з даних за попередній рік, ця норма торкнеться приблизно 660 000 платників єдиного податку – в основному ФОП другої й третьої груп.

Зараз в Україні є три групи спрощеної системи оподаткування:

  • перша група – підприємці з річним лімітом доходу 1,3 млн грн. Щомісяця сплачують єдиний податок (ЄП) – 302,8 грн/міс, військовий збір – 800 грн/міс, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 1760 грн/міс;
  • друга група – невеликий бізнес із річним лімітом доходу 6,67 млн грн. Щомісяця платять єдиний податок – до 1600 грн/міс, військовий збір – 800 грн/міс, ЄСВ – 1760 грн/міс;
  • третя група – найпоширеніша серед ІТ та фрилансу, де платять відсоток від доходу. Річний ліміт – 9,33 млн грн. Щоквартально сплачують ЄП – 5% від доходу або 3 % + ПДВ, якщо підприємець є платником ПДВ, військовий збір – 1 % від доходу, ЄСВ – мінімум 1760 грн/міс.

Якщо новий законопроєкт ухвалять, тоді ФОПам доведеться додати до уже наявних фіскальних платежів ще й 20% ПДВ.

Ухвалення цього законопроєкту є умовою співпраці з Міжнародним валютним фондом та передбачене Національною стратегією доходів.

У Зимній Воді побудували великий спортивний комплекс із 25-метровим басейном

У селі Зимна Вода побудували великий спортивний комплекс із басейном львівської мережі «Три Стихії». Це їхня друга локація – перший спорткомплекс вже кілька років працює на території торговельно-відпочинкового комплексу «Південний» у Львові, інформує Zaxid.net.

Спортивний комплекс із басейном невдовзі відкриється у Зимній Воді на території кінного комплексу Equicor на вул. Логістичній, 6. У його складі працюватимуть 25-метровий спортивний басейн на 8 доріжок, фінська та римська сауни, тренажерний зал тощо. Також передбачений окремий 10-метровий басейн для дітей.

Бізнес не стоїть на місці та навіть в умовах війни модернізується. Так, девелопери у Львові все частіше мають чітку концепцію – від вигляду будинку до формату спільноти. Яскравий приклад – нові комплекси Big Ben, Hyde Park, Harry та Father від системного девелопера РІЕЛ, які відповідають на ключові запити міського життя.

Повідомляється, що басейни запрацюють 6 грудня, натомість тренажерний зал, масажні кабінети та кафе відкриють згодом.

«Абонементи у басейн «Три Стихії» діятимуть на обох локаціях […] Наразі відкритий запис на індивідуальні тренування та формуємо набір у дитячі групи», – йдеться в повідомленні на сторінці мережі.

Спорткомплекс із басейном у Зимній Воді стане єдиним закладом такого типу у західному передмісті Львова.

Офіційно брендом спорткомплексів «Три Стихії» володіє львівська підприємниця Оксана Писарчук, йдеться в даних бази «Укрпатент». Разом із Юстиною Писарчук вона є власницею ТзОВ «Басейни «Три Стихії», що керують спорткомплексами, згідно з даними YouConrtol. Оксана та Юстина Писарчук – це дружина та дочка львівського бізнесмена, мецената і народного депутата IV-VI скликань від Партії регіонів Петра Писарчука. За часів президенства Віктора Януковича підприємець очолював львівській обласний осередок Партії регіонів.

Після подій 2014 року Петро Писарчук, що до того мав істотний вплив на життя області, відійшов у тінь та став не публічним. Нині розвитком його бізнесової імперії займаються діти та дружина. До їхньої орбіти впливу належать компанії, що займаються виробництвом електричної енергії та торгівлею (ТОВ «Айпіє-Л»), нерухомістю і будівництвом (ТОВ «Альянс-М», ТОВ «Банкнот-Бізнес», ТОВ «МП Ринок»), спортивно-оздоровчою діяльністю (згаданий оздоровчий центр «Три стихії», а також «Кінно-спортивний комплекс «Еквікор») тощо. Головним активом групи є торговий центр «Південний», один з найбільших у Львові.

Спортивний комплекс у Зимній Воді збудували, зокрема, на ділянці площею 1,13 га, яке у місцевої сільради орендує приватне підприємство «Майя». Воно ж й займалось зведенням споруди. Згідно з даними на порталі ЄДЕССБ, загальна площа будівлі становить 9,8 тис. м2, у ній передбачені три надземні поверхи, а також один підземний. Власником фірми «Майя», статутний капітал якої 10 млн грн, є місцевий житель Юрій Лозинський.

Сільпо відкриває перший супермаркет у Буковелі в гуцульському стилі

4 грудня на курорті «Буковель» мережа Сільпо відкриває перший карпатський супермаркет, присвячений «Тіням забутих предків». Магазин розповідає про знакові сюжети повісті Михайла Коцюбинського та фільму Сергія Параджанова через експозиційні зони, які поєднують роботи сучасних митців із автентичними етнографічними предметами.

Новий супермаркет Сільпо площею 1441 кв. м чекатиме на покупців щодня з 08:00 до 23:00 на першому паркінгу курорту «Буковель» за адресою: с. Поляниця, вул. Щивки, 1.

Усі продукти можна замовити з доставкою або забрати самостійно. Кур’єри привезуть товари у найближчі села: Ворохту, Лазещину, Микуличин, Татарів, Яблуницю, Яремче, Ясіню, Поляницю.

Супермаркет поділений на десять виставкових тематичних зон, які ніби ведуть гостей крізь основні сюжетні повороти фільму «Тіні забутих предків». У кожній зоні оживають переосмислені образи зі стрічки, як-от ярмо зі сцени вінчанння — символ шлюбу за домовленістю, чи вогняні коні — алюзія на культову сцену смертельного поранення Петра Палійчука. Біля гастрономії здіймаються трембіти — нагадування про музичний внесок народних музик і композитора Мирослава Скорика. Поруч — справжні артефакти оспіваної гуцульської культури: автентичний посуд, свічники-трійці, предмети побуту й меблі.

Їх команда «Сільпо» знайшла під час експедицій до Коломиї та Косова. А над усім — знакові фрази з фільму, що світяться червоним неоном, мов багряні титри стрічки.

Асортимент нового супермаркету порадує локальними карпатськими делікатесами від «Лавки Традицій». На полицях — бринза, будз, вурда, сирні коники, ковбаски цицики, шпек і шокол зі свинини, а ще лісовий мед, джеми з дикорослих ягід, запашний карпатський чай. Щодня тут випікатимуть багети, пухкі булочки та ароматний хліб з хрусткою скоринкою. У кулінарії готуватимуть свіжі страви, зокрема традиційні карпатські наїдки від місцевих ґаздинь — і все це можна відразу скуштувати в зоні кафе.

«Тіні забутих предків» цьогоріч відзначають 60 років із дня премʼєри — і це не просто ювілей, а нагода знову пригадати, чому цей фільм став класикою українського кіно та увійшов у двадцятку найкращих картин світу у програмі Гарварда. Дякуємо, що партнери з обережністю підійшли до роботи з матеріалами фільму. Кіностудія завжди відкрита до співпраці з бізнесом та до ініціатив, які допомагають оживлювати фільм для нових поколінь у найнеочікуваніших форматах», — зазначив генеральний директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка Андрій Дончик.

Над проєктом працювали команди Сільпо та ​​«Я Галерея» у співпраці з Національною кіностудією імені Олександра Довженка. Вперше до створення супермаркета долучили мистецького куратора — ним став Павло Гудімов, один із провідних українських галеристів та артменеджерів.

«Для нас відкриття супермаркету в Карпатах — надзвичайно важлива подія. Ми хотіли підійти до цього з повагою до регіону, місцевих людей і традицій. Тож шукали тему, яка цікаво й зі смаком розповість історію краю. Нас надихало, як повість Коцюбинського і згодом фільм Параджанова, оспівували Гуцульщину в «Тінях забутих предків», тому вибрали цю тему для концепту. Щоб усе було правильно по змісту, ми запросили Павла Гудімова та звернулися до кіностудії імені Олександра Довженка. Знайомились з майстрами, які зберігають давні ремесла, і надихалися місцями, де знімали «Тіні». Так народилася велика колаборація художників, майстрів, дизайнерів і сценографів, завдяки якій супермаркет «Сільпо» вперше став виставковим простором» — розповідає директорка з маркетингу Сільпо Катерина Огуряєва.

«Ми переосмислюємо один із найпотужніших українських творів, що інтерпретує культуру і традиції Карпат — «Тіні забутих предків». Щоб якісно та актуально розповісти про феномен, ми звернулися до митців сьогодення. Відкритий простір супермаркету дав шанс осучаснити всесвіт «Тіней», показати його живим, актуальним не лише для карпатців, а й для туристів. Мистецтво не мусить жити тільки в музеях. Воно має йти до людей», — додає куратор першого карпатського Сільпо Павло Гудімов.

Серед експонатів є також артоб’єкти, створені сучасними митцями спеціально для карпатського супермаркету.

При вході відвідувачів зустрічає мозаїка за мотивами оригінального постера «Тіней забутих предків» Георгія Якутовича. Її створили студенти Академії Бойчука за кураторства Андрія Дудченка. У зоні «Святвечора» стіл прикрашають керамічні сирні коники від Сергія Дудки — майстра косівської кераміки, який тонко поєднує давні гуцульські мотиви й сучасну пластику. У «Корчмі» представлений побачать портрет Франца Йосифа від Володимира Костирка — одного з найвпізнаваніших львівських художників. Схожі портрети висіли майже в кожній гуцульській хаті. У прикасовій зоні — ілюстровані портрети всіх, хто творив феномен «Тіней», виконані художником Олегом Грищенком та клубом ілюстраторів Pictoric.

Львів судитиметься з поляками за недобудований завод: найняли британських юристів

Комунальне підприємство “Зелене місто” Львівської міської ради 24 листопада уклало угоду з юридичною фірмою Mayer Brown International LLc (Велика Британія) про послуги з адвокатської діяльності на 20 тис євро, або 981 тис грн. Про це пишуть “Наші гроші” з посиланням на “Прозорро”.

Як писало видання NGL.media, в серпні 2025 року львівська поліція відкрила кримінальне провадження через можливі зловживання під час будівництва сміттєпереробного заводу.

Польську компанію-підрядника та невстановлених службовців Львівської міської ради підозрюють у розтраті бюджетних коштів.

Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові розпочали у 2021 році. Тендер на будівництво проводив Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який виступає одним із кредиторів проєкту.

У травні 2021 року ЛКП “Зелене місто” уклало контракт з підрядником – польською компанією Control Process S.A.

Добудувати завод мали ще у серпні 2023 року, однак у проєкт постійно вносили зміни, через що завершення будівництва відкладалось.

У 2024 році між міськрадою та підрядником стався публічний конфлікт, а в 2025 році спір продовжився. Справа вирішується в арбітражному порядку.

Поляки кажуть, що мерія невчасно та неповно оплачувала роботи. Мерія каже, що полякам вже давно заплатили 29 мільйонів євро, але вони зірвали строки будівництва – завод мав бути готовий до кінця 2025 року.

Британські юристи мають розглянути надані замовником документи щодо спірних питань між сторонами контракту на будівництва споруд для механічної та біологічної обробки твердих побутових виходів (Фаза І) у Львові, укладеного між ЛКП Зелене місто та АТ Контрол Процес” (Польща).

Йдеться про релевантний контракт і листування. Ще вони розроблять стратегію вирішення спірних питань з метою захисту прав замовника за цим контрактом і відстоювання його інтересів та складуть меморандум щодо стратегії вирішення спорів.

Mayer Brown – це міжнародна юридична фірма з головним офісом у США. Британська Mayer Brown International LLc є її лондонським підрозділом, який працює уже 130 років.

Нагадаємо, загальна вартість контракту становить понад 40 мільйонів євро.

Львівські депутати зверталися до голови Ради міністрів Республіки Польща Дональда Туска через критичну ситуацію з будівництвом польською компанією сміттєпереробного заводу у Львові.

Львівський бізнесмен викупив горілчаний завод за понад 212 млн грн

У Львові продали майновий комплекс колишнього державного лікеро-горілчаного заводу на вул. Кордуби, 2. Новим власником стало ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод” — компанія, яка орендувала підприємство понад 25 років і була єдиним учасником аукціону. Власником компанії-покупця є львівський бізнесмен Іван Охабський. Переможець торгів запропонував майже 177 млн грн (без ПДВ), з урахуванням ПДВ – це понад 212 млн грн, передає Lviv.media.

До складу об’єкта увійшли 33 будівлі та споруди загальною площею понад 21 тис. м² — виробничі корпуси, цехи, склади, депо та інфраструктура. Частина приміщень, зокрема основний корпус 1931 року, має статус пам’ятки місцевого значення. Продаж стосувався лише нерухомого майна. Земельна ділянка під заводом, площею 4,9 га, в угоду не включена.

Львівська міська рада раніше повідомляла, що підприємство користувалося ділянкою без оформлених документів і накопичило борг понад 6,1 млн грн. У березні 2025 року мерія подала позов до Господарського суду, вимагаючи стягнення цієї суми. Судовий процес у цій справі триває.

Право постійного користування землею для заводу було припинене у вересні 2025 року. Новий власник повинен укласти договір оренди з містом або іншим чином врегулювати земельне питання.

ПрАТ “Львівський лікеро-горілчаний завод” належить бізнесменові Івану Охабському, який у 1990–2000-х роках керував державним заводом і представляв концерн “Укрспирт” у Львівській області. Підприємство було створене у 2000 році й з того часу орендувало майновий комплекс державного лікеро-горілчаного заводу. У 2013 році Іван Охабський потрапив до десятки найбагатших львів’ян за версією Forbes, із статками, що оцінили у 14 млн доларів. Він займається бізнесом у спиртовій промисловості та володіє 99,9% акцій Львівського лікеро-горілчаного заводу.

Львівський лікеро-горілчаний завод працює з 1931 року та є одним із найстаріших виробників алкогольної продукції у регіоні. За десятиліття він виготовляв горілку, лікери й настоянки під різними торговими марками.

Нині приватне підприємство випускає продукцію під брендами Perlova, Lemberg, Premium Lviv, Львівська, Дністер та інші, а також виробляє оцет.

За даними YouControl, у 2024 році компанія отримала 190 млн грн валового доходу, але чистий прибуток становив лише 25 тис. грн.

У грудні розпочнеться реконструкція вулиці Гетьмана Мазепи у Львові

Сьогодні під час сесії міської ради підписали договір між замовником ЛКП “Львівавтодор” та Onur Group Ukraine, які є переможцем тендеру, на реконструкцію вулиці Гетьмана Мазепи у Львові. Підписання договору дає старт реалізації проекту.

Роботи розпочнуться всередині грудня без перекриття дорожнього руху. Спочатку підрядник працюватиме на ділянці від вулиці Миколайчука до вулиці Орлика, далі від вулиці Орлика до ТЦ “Спартак”.

Ці вулиці відремонтують у межах субпроєкту «Проект підвищення безпеки дорожнього руху у Львові – Пакет1», який здійснюється завдяки фінансуванню Європейського інвестиційного банку на суму 9,4 млн євро.

В часі війни будуть робити лише ту частину, яка стосується доїздів до лікарень: 1,4 км від Миколайчука до Орлика і від Орлика до ТЦ Спартак.

Які роботи заплановані ?

  • Розширення проїзної частини — з теперішніх 2 до 4 смуг
  • Створення окремої лінії для громадського транспорту
  • Острівкові зупинки для громадського транспорту
  • Облаштування велодоріжок та велосмуг
  • Нові пішохідні переходи
  • Паркувальні місця (заплановано 148 місць)
  • Озеленення вздовж вулиці
  • Повна реконструкція дорожнього покриття
  • Заміна інженерних мереж
  • Облаштування хідників
  • Додаткові смуги на перехрестях для поворотів.

Вулицю відремонтують у межах субпроєкту «Проект підвищення безпеки дорожнього руху у Львові – Пакет1», який здійснюється завдяки фінансуванню Європейського інвестиційного банку на суму 9,4 млн євро.