Категорія: Світ

Попри оголошення білоруської влади про перекидання військової техніки та особового складу до кордонів України для «антитерористичних навчань», західні військові експерти вважають, що спроби росії змусити білорусь приєднатися до війни в Україні можуть стати небезпечними для самої білоруської влади. А тому вона навряд чи погодиться вступити у війну на боці росії.

Як вважають дослідники вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW), якщо російська влада змусить білоруську армію воювати проти України, це може викликати внутрішні тертя серед білоруських військових.

Про те, що білорусь планує проводити «антитерористичні навчання», під час яких техніку та війська перекинуть ближче до українського кордону, повідомило у середу агентство БелТА з посиланням на Раду безпеки білорусі. Як зазначає агентство Reuters, немає інформації про те, які регіони будуть зачеплені, або яку форму матимуть навчання.

Це повідомлення викликало побоювання, що росія може здійснити новий напад на Україну з території білорусі. У жовтні лукашенко оголосив про нове розгортання 9 000 російських військових у білорусі в рамках нового спільного військового угруповання двох країн.

білорусь заявила, що не вступатиме у війну в Україні, але президент Олександр лукашенко раніше дозволив розгорнути війська разом із російськими військами біля українського кордону, посилаючись на загрози білорусі з боку Києва та Заходу.

Україна місяцями попереджала про те, що білорусь і росія можуть планувати нове вторгнення. Але Генштаб України 7 грудня повідомив, що білоруські військові не готові воювати в Україні, зауважують в ISW. Згідно з повідомленням Генштабу, серед військовослужбовців білоруської прикордонної служби та збройних сил зростає невдоволення своїм військово-політичним керівництвом через загрозу вступу Білорусі у війну в Україні.

Проти війни в Україні і суспільство і військо в білорусі – експерти

Білоруські опозиційні політики та незалежні експерти вважають, що російське вторгнення в Україну не має підтримки в білоруському суспільстві. В інтерв’ю агентству Reuters радник лідера білоруської опозиції у вигнанні Світлани Тихановської Франак Вячорка, сказав, що це було б «політичним самогубством» для лукашенка, якби він відправив білоруські війська в Україну.

«Солдати не підкоряться, еліти розколються, почнуться нові протести», – каже він. На думку Вячорки, лукашенко знає про те, що білоруси з цим не погодяться, «і вся система розвалиться».

Також, на думку аналітика Європейської ради з міжнародних відносин (CEPA), колишнього білоруського дипломата Павла Слункіна, білоруська армія не в змозі переломити хід війни на користь росії. Білоруські війська не можуть протистояти випробуваній у боях, модерно оснащеній та мотивованій українській армії, пише Слункін у статті, що вийшла наприкінці жовтня.

«По-перше, вона (білоруська армія) занадто мала, найбільш боєздатний сегмент не перевищує 15 тисяч військовослужбовців. Решта приблизно такі ж ефективні, як і російські новобранці, – каже дослідник. – По-друге, білоруське суспільство в переважній більшості проти участі країни у війні – понад 90 відсотків відкидають ідею вступу у війну на боці росії».

Як зазначають експерти ISW, попри те, що минулого тижня міністр оборони росії Сергій Шойгу зустрівся з президентом Білорусі Олександром лукашенком і міністром оборони білорусі Віктором Хреніним, щоб переконати їх, що білорусь має підтримати наступальну кампанію росії в Україні, керівництво білорусі не готове до цього через внутрішні фактори.

На думку експертів ISW, Мінськ готовий підтримувати мілітаристську риторику росії, але лише для того, щоб стримати частину українських військ біля білоруського кордону. Дослідники ISW продовжують вважати, що білорусь навряд чи вступить у війну в Україні.

Секретар РНБО згадав ексканцлерці “Мінські угоди”.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що Україні не потрібен стіл для переговорів з Російською Федерацією. За його словами, капітуляцію агресора можна прийняти і стоячи.

Так Данілов відповів на заяву колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель, пише ТСН.

До слова, ексканцлерка висловила думку про те, що війна РФ проти України закінчиться за столом переговорів. Втім, секретар РДНБ дорікнув їй за таке, нагадавши про “Мінські угоди”, які не привели до миру.

“Щоб закінчити війну, Україні не потрібен стіл переговорів, капітуляцію Путіна можна прийняти стоячи. P.S. Фрау брала участь у “Мінських угодах”, результати відомі”, – наголосив Данілов.

Нагадаємо, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр наголошує, що на нинішньому етапі війни мирні перемовини між Україною та Росією неприпустимі. Також він назвав несерйозними “рекомендації укласти перемир’я зараз”.

Усе більше країн визнає, що Росія чинить геноцид українського народу від початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, комітет верхньої палати парламенту США підтримав ініціативу щодо цього, пише 24 Канал.

Не так давно Бундестаг Німеччини проголосував за те, аби вважати Голодомор злочином Радянського Союзу проти України. Росію, яка є правонаступницею СРСР, та Путіна, який скоює злочини проти України, нарешті можуть визнати злочинцями та тими хто чинить геноцид проти України. Про це написав журналіст “Голосу Америки” Остап Яриш у твітері.

Вочевидь, Сполучені Штати починають усвідомлювати, аби зупинити Росію, потрібно засудити її дії та визнати їх геноцидом проти звичайних українців.

Комітет Сенату із закордонних відносин підтримав резолюцію, яка визнає дії Росії в Україні геноцидом, – зазначив журналіст Ярош.

‼️ US Senate foreign relations committee approved a resolution that recognizes Russian actions in Ukraine as genocide.

— Ostap Yarysh (@OstapYarysh) December 7, 2022

Традиційні новорічні святкування стали б містам Польщі у значно більші суми, аніж було зазвичай.

Польські міста масово відмовляються від різдвяно-новорічних гулянь і святкової ілюмінації через високі ціни на електроенергію.

Про це пише видання Yavp.pl, пише ТСН.

Очікується, що через кризу ціни на електроенергію для польських міст на 2023 рік зростуть утричі, а то й у п’ять разів. Попередньо, на традиційні новорічні гуляння довелося б витратити з бюджету додаткові сотні мільйонів злотих.

Там вирішили, що через серйозне здорожчання електроенергії не можуть собі дозволити такі витрати.

Так, у польській столиці Варшаві оголосили, що новорічний концерт, який традиційно влаштовували до свят просто неба, цього року не відбудеться. Місто пояснює рішення економією грошей й електроенергії.

Святкового новорічного концерту не буде і на головній площі Кракова. Його організація в минулі роки вартувала від 1,3 млн злотих до 1,5 млн злотих. Цього року сума була б значно більшою.

У Вроцлаві суттєво поменшає святкової ілюмінації. Тепер вона буде лише на Ринковій площі. Місто теж відмовилося від кількох традиційних фестивалів та інших заходів, зазвичай відбувалися у святковий період.

У Ґданську також долучилися до такої ініціативи, щоб заощадити близько пів мільйона злотих. Також у Поморському місті цього року зменшили кількість різдвяно-новорічної ілюмінації.

У Гдині, яка разом із Ґданськом належить до Труймяста, взагалі відмовилися від різдвяного ярмарку.

Аналогічні рішення із скасування концертів до новорічних свят ухвалили й у інших польських містах, зокрема, у Познані, Щецині, Ополю, Білостоці, Кельце, Ольштині та Любліні.

Нагадаємо, польський експерт Якуб Віх заявив, що цієї зими його країні може загрожувати не лише відключення світла, а й опалення. Ризик зростає через застарілу енергосистему та небезпеку російської помсти за нафтове ембарго.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомляв, що для підтримки Польщі протягом цієї осені й зими, він доручив прискорити реконструкцію лінії електропередачі від Хмельницької АЕС до польського міста Жешува.

Американське видання Politico визнало президента Володимира Зеленського найвпливовішою людиною в Європі.

Про це повідомляється на сайті видання, пише Суспільне.

“Європа змінюється. Континент переглядає свої стратегічні відносини, серйозно ставиться до оборони, переосмислює політику у сфері торгівлі, приєднання та енергетичної безпеки. У широкому сенсі це — переосмислення того, що означає бути європейцем, і багато в чому завдяки українському коміку, який став президентом”, — зазначають журналісти.

Видання зазначає, що Україна не вперше зазнає нападу з боку Росії, однак до останньої агресії російського президента Володимира Путіна решта Європи мало що робила.

“Причина, з якої цього разу все по-іншому, полягає у Володимирі Зеленському, фігурі, якій Європа не тільки довіряє, а й захоплюється нею й слідує за нею — на відміну від попередніх президентів України”, — йдеться у публікації.

Журналісти звертають увагу на те, що європейські лідери, які перемогли на виборах у своїх країнах прагнуть якнайшвидше відвідати Київ, щоб сфотографуватись з президентом України. При цьому Зеленський також зміг переконати решту Європи в тому, що її майбутнє пов’язане з Україною — у що мало хто вірив до лютневого вторгнення Росії.

“Його комунікативні навички були ключовими. Його риторика різко описує недоброзичливість російського режиму, проти якого він бореться, розсіюючи більшу частину віри Європи — особливо в Берліні та Парижі — у те, що Москва може бути партнером”, — зазначається в дописі.

При цьому вміле використання Зеленським соціальних мереж, традиційних засобів масової інформації та західних культурних інститутів інтуїтивним чином перенесло війну на Захід, переконавши лідерів та громадськість у тому, що його битва — це їхня боротьба, вважають журналісти.

Раніше повідомлялось, що президент Володимир Зеленський і Дух України стали “людиною 2022 року” за версією журналу Time. Журнал вийшов з обкладинкою з портретом українського президента і заголовком “Людина року: Володимир Зеленський і Дух України”.

Майже половина працевлаштованих біженців у Польщі та Німеччині хочуть залишитись у цих країнах і після війни. В Україну планує повернутись кожен четвертий. Про це йдеться у результатах дослідження Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету, передає НВ.

Майже половина (48%) біженців з України, які працюють у Німеччині та Польщі, мають намір залишитися в цих країнах щонайменше на рік після завершення війни.

При цьому кожен четвертий респондент хоче повернутися до України.

На думку авторів дослідження, такий високий відсоток респондентів, які хочуть залишитися в країнах Євросоюзу, може бути пов’язаний із тим, що вони обрали Польщу та Німеччину як країни, де є можливість знайти стабільну роботу.

Як показало дослідження, середній вік українських біженців, які працюють у Німеччині – 37 років, у Польщі – 39 років.

Більше половини респондентів мають вищу та незакінчену вищу освіту, а майже кожен п’ятий декларує досвід роботи за кордоном, здобутий до початку повномасштабного вторгнення.

53% працевлаштованих біженців у Німеччині підтверджують знання англійської принаймні на комунікативному рівні. Серед біженців, працевлаштованих у Польщі, знання англійської заявляє кожен третій респондент.

Крім того, більше половини респондентів, які мешкають у Польщі та Німеччині, вже вивчають мови країн свого притулку.

Крім того, близько 1/5 респондентів в обох країнах визнають, що підвищують свою професійну кваліфікацію через курси та навчання, а понад 40% респондентів заявляють про готовність підвищувати свої навички у майбутньому.

На думку авторів дослідження, це свідчить про високий професійний потенціал біженців, які готові скористатися різними формами професійного розвитку.

Зазначається, що більшість українських біженців у Європі влаштувалися на роботу у готельному та ресторанному бізнесі, торгівлі, а також у простій фізичній роботі. До початку повномасштабної війни в Україні вони найчастіше працювали висококваліфікованими фахівцями у сфері обслуговування та торгівлі, вчителями та менеджерами.

Працевлаштовані біженці в Німеччині заробляють у середньому 1467 євро на місяць, а в Польщі – 541 євро.

Працевлаштовані біженці в Німеччині отримують найбільші зарплати у логістиці та транспортній сфері, адміністративно-офісній роботі та освітній галузі, а у Польщі — у торгівлі та промисловому виробництві.

Під час щотижневої загальної аудієнції в середу Папа Римський Франциск знову нагадав про війну, що триває в Україні, й порівняв її з операцією нацистської Німеччини в роки Другої світової війни, здійсненої проти євреїв.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Vatican News і Reuters.

“Історія повторюється сьогодні! – сказав Папа Римський, звертаючись до присутніх польських паломників, маючи на увазі захід, організований Центром католицько-єврейських відносин Люблінського католицького університету в Польщі.

Захід було приурочено до річниці операції “Рейнгард” – плану знищення польських євреїв, здійсненого нацистами у 1942-1943 роках.

За оцінками, в таборах Белжець, Собібор, Треблінка від голоду або в результаті розстрілів загинули близько 1,7 мільйона євреїв, а також невідома кількість поляків, ромів та радянських військовополонених.

“Нехай пам’ять про цю жахливу подію пробудить у всіх нас рішучість і дії заради миру”, – закликав Франциск і пізніше додав: “А історія повторюється. Ми бачимо зараз, що відбувається в Україні”.

Останнім часом Папа Римський усе більш рішуче засуджує дії росії в Україні, хоча до цього покладав відповідальність за війну на НАТО і висловлювався на підтримку російської культури.

Зокрема в листопаді він заявив, що українці страждають від “мучеництва агресії” і порівняв наслідки війни для українців з “жахливим геноцидом” 1930-х років, коли радянський диктатор Йосип Сталін влаштував в країні голод.

Нагадаємо, мер Львова Андрій Садовий подарував Папі Римському хрест із осколком російської ракети, який витягнули з 13-річної дівчинки

Президент російської федерації визнав, що захоплення нових територій є для росії значним результатом так званої “спеціальної операції” в Україні. Про це старий дід розповів своїм телеглядачам під час онлайн засідання ради з прав людини.

“Звісно, це тривалий процес, можливо, але поява нових територій – значний результат для росії, Азовське море стало внутрішнім морем, ще Петро I боровся за вихід до Азовського моря, а найголовніше – люди, які там живуть, вони тепер з нами, а це мільйони людей, це найголовніший результат (спецоперації – ред.)”.

При цьому путін визнав, що йде війна, хоч у рф це називають СВО.

“Війна-то була розпочата не нами (росіянами – ред.), а в 2014 після державного перевороту в Україні вона була розпочата українською тоді владою, яка прийшла в коридори цієї влади за допомогою цього самого держперевороту, для придушення волевиявлення громадян, які проживали на Донбасі”, – гне свою лінію він.

Також російський президент продовжує стверджувати, що “єдиним справжнім гарантом територіальної цілісності України в її сьогоднішніх кордонах могла б бути росія”, тоді як “націоналістичні елементи в Польщі сплять і бачать, щоб забрати західні території, які Україна отримала завдяки рішенням Сталіна після Другої світової” .

За його словами, “до цього і вестимуть справу”, але “це вже справа самих українських політиків” у майбутньому.