Категорія: Війна

У суботу, 13 липня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Віктор Комарніцький, Олександр Шемчук, Юрій Паук загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Віктора Комарніцького поховають о 15:00 на Личаківському кладовищі. Перед цим із захисником попрощаються у місті Самбір та місті Хирів, що на Самбірщині.

Чин похорону Олександра Шемчука та Юрія Паука розпочнеться о 15:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 15:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Віктор Комарніцький (16.10.1968-06.07.2024) Вінничанин.

Навчався у місцевій загальноосвітній школі №13. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Вище професійне училище №7 м. Вінниці».

Протягом 1986-1990 років проходив службу в складі 39-ї окремої десантно-штурмової бригади в місті Хирів Львівської області.

Навчався у «школі прапорщиків» у м. Гайжунай (Литовська Республіка), також брав участь у бойових діях на території Нагірного Карабаху.

Із 1991 року проходив військову службу спершу у 224-му навчальному центрі повітрянодесантних військ, згодом – у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Після повернення до цивільного життя з 1999-го року почав займатися промисловим альпінізмом закордоном, а згодом на Львівщині та Вінничині. Був винятково відданим повітрянодесантним військам, впродовж свого життя здійснив близько 1000 стрибків з парашутом. Його життєвим кредо було «Ніхто крім нас!».

Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист держави від російських окупантів. Спершу проходив військову службу на Хмельниччині, згодом боронив суверенітет держави на Харківському напрямку у складі 13-го окремого батальйону Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

У Віктора Комарніцького залишилися мама, дружина, троє дітей та дві онучки.

Олександр Шемчук (21.04.1981-09.07.2024) Уродженець міста Васильків Київської області.

Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, згодом здобув освіту у Київському інституті Військово-Повітряних Сил та Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Проходив військову службу у складі 12-ї окремої бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка Сухопутних військ Збройних Сил України.

Після завершення служби у 2011 році обійняв посаду інженера-конструктора у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Інститут проектування «Комфортбуд».

Протягом 2014-2015 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції.

Повернувшись до цивільного життя, працював інженером приватно. Щиро вірив у Бога і був служителем у Євангельській християнській церкві «Джерело Життя» у Львові. Був винятково доброю людиною та вирізнявся надзвичайною життєрадісністю. У вільний час захоплювався виготовленням виробів з дерева.

Із перших днів повномасштабного вторгнення рф за власним бажанням повернувся до лав 12-ї окремої бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка. Виконував завдання із захисту держави на території Харківської, Донецької, Запорізької та Полтавської областей.

За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, орденом Богдана Хмельницького III-го ступеня.

У Олександра Шемчука залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

Юрій Паук (23.08.1980-11.07.2024) Уродженець села Ричагів Львівської області.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №30 м. Львова. Згодом здобув професійно-технічну освіту. Проходив військову службу у лавах колишніх внутрішніх військ на Одещині.

Після завершення служби працював у шкіряній промисловості. У свій вільний час захоплювався вирощуванням агрокультур.

Із початком повномасштабного вторгнення росії став на оборону Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Боровся із окупантами на Донеччині.

У Юрія Паука залишилися батьки, дружина, двоє дітей, сестра та брат.

Голова опікунської ради львівської лікарні «Охматдит», доцентка ЛНМУ імені Данила Галицького, дружина ексголови ЛОДА Маркіяна Мальського Андріана Мальська закликала українську владу «втамувати свої політичні амбіції» і розпочати переговори з росією про припинення війни в будь-який можливий спосіб.

Допис на цю тему лікарка оприлюднила наступного дня після атаки росіян на київський «Охматдит», однак згодом видалила. Андріана Мальська розповіла ZAXID.NET, що не відмовляється від своїх слів, а допис видалила, щоб уникнути дискусій в коментарях.

Після атаки росіян на київський «Охматдит», яка відбулася у понеділок, 8 липня, Андріяна Мальська оприлюднила емоційний допис на своїй сторінці в Facebook із закликом до припинення війни, який згодом видалила. Однак скріни збереглися в мережі.

«Будь-який несправедливий мир кращий, ніж справедлива війна. От скільки ще життів треба втратити, скалічити доль. Можливо пора вже втамувати свої політичні амбіції, визнати, що нам цієї війни математично не виграти і вже нарешті пожаліти мирних людей, дітей, військових», – написала Андріана Мальська.

На її думку, війну можна завершити за столом переговорів, тому українцям слід наполягати на цьому.

«Мені дивно, чому всі мовчать і не наполягають на переговорах. Нічого нам не вдасться відвоювати, щодня втрачаємо все нове і нове село, а навіть, якщо і так, то хто там буде жити? Ще трошки і не буде кому», – вважає лікарка.

«Все можна врегулювати мирно. Краще втратити території, ніж отримати державу без людей, без економіки і тд.», – додала Андріана Мальська, зазначивши, що хоче завершення війни в будь-який можливий спосіб.

Андріана Мальська розповіла ZAXID.NET, що не відмовляється від своїх слів, а згаданий допис видалила, щоб уникнути дискусій в коментарях. З її слів, вона отримала в приват чимало повідомлень від людей, які мають таку ж думку щодо припинення війни. З нею погоджується і більшість її оточення.

«Я лікар і завжди буду виступати за людські життя, щоб там не було. Я від своєї думки не відмовлюся. Пост забрала, бо я досить зайнята людина і зараз молода мама і не хочу тратити свій час, енергію на якісь образи і так далі. Для когось важливо йти до кінця. Я ж вважаю, що все можна вирішити переговорами», – пояснила Андріна Мальська.

«Я би хотіла побачити з боку влади принаймні намагання cідати і говорити. Переговори – це не капітуляція, це коли люди сідають і пробують дійти до якогось спільного знаменника», – додала вона, зазначивши, що Мінські угоди у 2014 році були правильним рішенням, щоб уникнути загострення війни.

Лікарка зазначила, що атака на київський «Охматдит» спонукала її висловити думки щодо завершення війни публічно.

«Я голова опікунської ради «Охматдиту» у Львові і зрозуміла, що якщо це зробили із найбільш захищеним містом в Україні, то якщо він (Путін – Ред.) зробить це з львівським «Охматдитом», то його не стане за секунду, і загалом зі Львовом», – додала Андріана Мальська.

«Я б теж хотіла повернення усіх територій України з виходом на кордони 1991 року і хочу вірити, що ми цього досягнемо. Однак питанням залишається, коли це може бути можливим. Я вірю в шлях дпломатії», – підсумувала лікарка.

У Львові реабілітували хлопчика з Харківщини, який після вибуху російського снаряду тримав свою відірвану ногу притиснутою до тіла, аби не стекти кровʼю

Про це повідомив Центр дитячої медицини. Лікарня “Охматдит”, інформує Еспресо.Захід

У Львові у Центрі дитячої медицини “Охматдит” лікувався 11-річний Сашко з Харківщини, який у січні цього року під час обстрілу в його рідному селі Малий Бурлук втратив ногу. Того дня хлопчик разом із двоюрідною сестрою Аліною ( яка якраз приїхала в гості до родичів) ішли до продуктового магазину, коли росіяни розпочали обстріл. Поряд з дітьми впав ворожий снаряд. Дівчинка померла через 10 днів перебування в реанімації. Сашко, який тримав свою відірвану ногу притиснутою до тіла, аби не стекти кровʼю, переніс чимало оперативних втручань спершу у Харкові, а далі у київському “Охматдиті”, поки не потрапив до Львова до “Охматдиту” та в “Superhumans Center”, де йому встановили протез.

За словами лікуючого лікаря хлопчика в “Охматдиті”, ортопеда-травматолога Тараса Москаля, у цій лікарні дитина була під наглядом ортопедів-травматологів, адже рана після ампутації (втрати ноги) та декілька етапів хірургічного лікування потребує окремого комплексного догляду. “Випадок Олександра був складний, оскільки, після попереднього етапу хірургічного втручання у Сашка залишався хронічний дефект ампутаційної кукси (рана), який потребував комплексного довготривалого лікування, – каже Тарас Москаль. – Також унаслідок відсутності навантаження на праву нижню кінцівку протягом 4 місяців відбулись остеопоротичні зміни в структурі правої стегнової кістки, а саме зміна структури та щільності кістки, яка призводить до можливих переломів кістки. Такий перебіг захворювання вимагав від наших лікарів максимальної уваги до пацієнта та мультидисциплінарного підходу у лікуванні, над яким спільно працювало більше 12-ти лікарів нашого Центру та “Superhumans Сentr. Також Сашко проходив реабілітацію. Зокрема, мав заняття із фізичним терапевтом, ерготерапевтом та психологом”.

“Сашко займався з фізичними терапевтами тренуючи баланс, силу м’язів та загальну витривалість, – розповіла керівниця Клініки реабілітації гострих станів та відновного лікування дітей Оксана Гдиря. – Ерготерапевти допомагали у забезпеченні самообслуговування. А заняття з психологом відбувались як захоплюючі ігри. Наша робота була добре скоординована з командою “Superhumans Center”, на базі якого відбувався підбір та налаштування протезу”.

У лікарні також розповіли, що хлопчик вже навіть грав у футбол в протезі. Хоча вдається йому поганяти поганяти мʼяча і коли він на милицях.

Зараз Сашко переведений до “Superhumans Center” для завершального етапу лікування – процесу відновлення та реабілітації. І дуже мріє після лікування повернутись додому. Там на нього чекає чимала родина та друзі.

У Львові СБУ затримала працівника ДСНС, який організував схему ухилення від мобілізації. За 5500 доларів він обіцяв військовозобов’язаному відстрочку від призову під час мобілізації, пише ZAXID.NET.

Як вказано у повідомленні СБУ за 12 липня, правоохоронці затримали 25-річного співробітника одного із пожежно-рятувальних загонів ГУ ДСНС України у Львівській області. За 5500 доларів США затриманий обіцяв чоловіку призивного віку посприяти в отриманні тимчасової відстрочки від мобілізації. Організатор схеми гарантував, що має вплив на службових осіб одного із районних ТЦК та СП і допоможе військовозобов’язаному оновити дані та виготовити документи без його присутності.

Правоохоронці затримали ДСНСника «на гарячому» після отримання 5500 доларів. Затриманому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 (одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди) ККУ. Вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу.

Наразі триває слідство для встановлення і притягнення до відповідальності й інших можливих учасників злочинної схеми.

СБУ на Львівщині ліквідувала нові схеми для ухилянтів. Вартість втечі за кордон оцінювали до 10 тисяч доларів

Про це повідомляє управління СБУ у Львівській області, передає “Еспресо.Захід“.

Як розповідають правоохоронці, до організації однієї з схем нелегального трафіку причетний посадовець митного поста Львівської митниці разом із 30-річною спільницею з міста Берегове. Ділки забезпечували незаконне переправлення військовозобов’язаних громадян до країн ЄС поза встановленими пунктами пропуску на території Закарпатської області.

Працівник митниці організував ухилянтам повний пакет послуг, зокрема зустрічав їх у Львові, забезпечував тимчасовим проживанням у готелі та проводив інструктаж щодо перетину держкордону. Згодом він доправляв втікачів до сусіднього регіону, де їх зустрічала його спільниця та забезпечувала їх перебування до моменту незаконного перетину кордону.

“Правоохоронці задокументували протиправну схему, провели обшуки у фігурантів та зібрали доказову базу, що повністю підтверджує злочинну діяльність”, – йдеться у дописі.

Також правоохоронці викрили 21-річного жителя міста Стрий. За 10 тис. доларів він також обіцяв військовозобов’язаним забезпечити коридор втечі до країн Євросоюзу. Задля реалізації “безпечної схеми” він обіцяв повідомити ухилянтам маршрут та деталі після оплати коштів.

Співробітники СБУ затримали його на гарячому під час отримання усієї суми неправомірної вигоди.

“Усім фігурантам повідомлено про підозру згідно ч.3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон)Кримінального кодексу України та обрано запобіжний захід. За викритими фактами тривають розслідування для встановлення всіх обставин злочинів та притягнення винних до відповідальності”, – наголосили в СБУ.

Затриманого у Львові експрокурора Ростислава Ільницького мобілізували на військову службу. Експрокурор близько півроку переховувався від слідства у справі про підробку документів, його затримали днями під час обшуку в помешканні тещі, львівської адвокатки Богдани Москви.

За даними джерел ZAXID.NET, після затримання Яворівський ТЦК та СП мобілізував 32-річного Ростислава Ільницького на військову службу. У Львівському обласному ТЦК ZAXID.NET не підтвердили, але і не заперечили призов експрокурора.

Днями СБУ затримала 55-річну львівську адвокатку Богдану Москву, її підозрюють в організації схеми для ухилянтів. Під час обшуку у будинку адвокатки правоохоронці знайшли її зятя, який тривалий час переховувався від слідства за підозрою в підробці та використанні підроблених документів для виїзду за кордон. З грудня 2023 року він перебував в офіційному розшуку.

У травні на кордоні затримали його брата – підприємця Тараса Ільницького, якого звинуватили в перешкоджанні мобілізації.

Восени 2023 року експрокурор Ростислав Ільницький одружився з екс-працівницею ДБР Роксоланою Москвою, донькою адвокатки Богдани Москви. Після розкішного весілля на мільйони гривень у час повномасштабної війни ця родина стала відомою широкому загалу.