Категорія: Україна

Опубліковано

СБУ викрила британця, якого завербували в ФСБ: він роздавав зброю для вбивства Парубія та Фаріон

Контррозвідка СБУ спільно зі спецслужбами Великої Британії викрила британця Росса Девіда Катмора, який за завданням спецслужб рф протягом 2024-2025 років здійснював розвідувальну та диверсійну діяльність на території України, наразі чоловік перебуває під вартою, інформує Українська правда з посиланням на джерела в СБУ.

Спецоперацію з викриття провели на початку жовтня, її координував заступник глави СБУ генерал-майор Олександр Поклад.

За словами співрозмовника видання, Росс Девід Катмор у 2024 році прибув в Україну як військовий інструктор для допомоги у навчанні та підготовці особового складу ЗСУ.

Він додав, що Катмор мав військовий досвід, отриманий під час проходження військової служби в армії Великої Британії та перебування на Близькому Сході.

Також джерело УП повідомило, що Катмору “для виконання цільових вбивств на території України” спецслужби РФ передали вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.

Зокрема, слідство має підстави вважати, що інструктор завозив та розподіляв в Україні зброю, з якою були вбиті одеський активіст Дем’ян Ганул, Ірина Фаріон та Андрій Парубій.

“На даний час Катмор затриманий, перебуває під вартою, слідчі дії тривають”, – підсумував співрозмовник видання.

ZAXID.NET спробував уточнити, чи знайшли зброю, з якої були вбиті Ірина Фаріон та Андрій Парубій, однак у СБУ та прокуратурі цю інформацію не підтвердили, але і не спростували.

Опубліковано

Засуджені колаборанти, яких могли обміняти на українських полонених, виходять на волю в Україні

Вечір 12 квітня 2022 року. На лінії — двоє давно знайомих жителів Львова. «Буча — фейк», «д*біли, ви свої будинки розбомбили» — сиплються фрази від Євгена Желізка. По той бік слухавки — його сусід із дитинства, який записав цю розмову й передав до СБУ. Чоловіки до 2014-го приятелювали, та вже після Революції гідності розійшлися в поглядах. І якщо один після початку великої війни пішов у тероборону, то Желізко заперечував російську агресію, йдеться в матеріалі hromadske.

Через два тижні після цього дзвінка до Желізка прийшли з обшуком, але на лаві підсудних він опинився лише за рік. Судово-лінгвістична експертиза наполягала, що у висловлюваннях є виправдовування агресії росії.

Та Желізко й не заперечував. Під час засідання вини не визнав. Пояснював, що він «випадково став» громадянином України, бо його «країна розвалилась». І взагалі, України, на його думку, ніколи не існувало, «українців як нації не існує», «росіяни — брати», Україну слід позбавити зброї, а чинну владу — «усунути фізично». Також він назвав злочини в Бучі та інших деокупованих містах фейком, стверджуючи, що росіяни «на таке не здатні».

Залізничний райсуд Львова призначив Желізку лише шість місяців арешту. Інкримінована йому стаття за виправдовування та заперечення агресії росії передбачає виправні роботи до двох років або пробаційний нагляд чи позбавлення волі до трьох років.

Євген Желізко

Прокуратура з вироком не погоджувалася. Через пів року в апеляції домоглася, щоб обвинуваченого ув’язнили на два роки.

Уже в апеляційному суді Желізко казав, що визнає вину. Але після того, як у липні 2024-го дійшов до Верховного суду, який підтвердив два роки тюрми, чоловік написав заяву, щоб його обміняли на українських військовополонених. Його так і не обміняли, а термін увʼязнення днями закінчується. Тож скоро чоловік буде гуляти на волі.

Українці за паспортом, що «хотят к своим»

Євген Желізко був одним із тих, хто висловив своє бажання виїхати до росії за умови обміну на українських полонених у межах державного проєкту «Хочу к своим». На таке мають право засуджені за держзраду, колабораційну діяльність, злочини проти громадської безпеки й миру. Це проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за підтримки військової розвідки, Міноборони, СБУ та уповноваженого з прав людини. На кінець жовтня на сайті проєкту вже було понад 370 профілів засуджених, які хочуть виїхати до рф.

Уже є випадки, коли таке ставалося. Зокрема, цьогоріч у травні до росії виїхали 70 засуджених в Україні колаборантів. Профілі понад 30 із них опубліковані на сайті проєкту. Водночас додому повернулися десятки українських цивільних, яких роками незаконно тримала російська влада.

Утім, можна знайти й профілі тих засуджених, які досі чекають на виїзд до рф, але незабаром їхні терміни ув’язнення закінчаться. Наприклад, через три місяці вийде на волю і колаборант Вадим Білоусов.

Той, хто чекає на свою чергу

Початок червня 2022-го. Окупований Лиман. На базі захоплених Лиманських електромеханічних майстерень окупаційна влада формує підрозділ так званої Донецької залізниці. За даними слідства, Вадим Білоусов погодився на посаду виконувача обов’язків головного інженера.

Під його керівництвом працівники відновлювали будівлі підприємства та отримували замовлення на виготовлення металевих конструкцій, ідеться в матеріалах кримінальної справи.

Вадим Білоусов

Українські правоохоронці після звільнення Лиману знайшли в офісі цього окупаційного підприємства службові документи з підписами. Експертиза підтвердила, що підписи належать Білоусову.

Чоловік вину визнав частково. Розповів, що лишився на окупованій території, бо йому «запропонували роботу». Що «жити не було за що», тому погодився. Виїхати з окупації міг, але «це було дуже небезпечно». За словами Білоусова, зарплату обіцяли 44 тисячі рублів (понад 13 тисяч гривень) на місяць, та фактично він отримав лише 7 тисяч рублів (більш як 2 тисячі гривень).

Суд узяв до уваги щире каяття обвинуваченого і призначив три роки ув’язнення із п’яти можливих, які передбачає інкримінована стаття про колабораційну діяльність (ст. 111-1). Відбуття ув’язнення рахують із моменту затримання чоловіка в лютому 2023 року.

У липні 2024-го Білоусов написав заяву зі згодою на те, щоб його передали до росії чи на окуповану територію для обміну на українських полонених. Він чекає й досі. З тюрми його звільнять у лютому 2026 року.

До слова, нині відбуває ув’язнення за колабораціонізм і керівник Білоусова в окупаційному підприємстві — Петро Муравльов. Він теж згоден виїхати до росії в обмін на полонених українців.

Він вийде на волю в березні 2026-го.

Петро Муравльов

«Доброволець» окупаційних військ

А ось Сергій Пасечник цьогоріч у жовтні вже відбув трирічний термін ув’язнення. За даними слідства, перебуваючи на захопленій частині Луганщини, чоловік вступив до лав незаконних збройних формувань у перший день великої війни. Добровільно, бо окупанти не тиснули ні на нього, ні на його родину.

9 березня 2022 року його перекинули на Харківщину: у селі Грушівка Купʼянського району стояв на ворожому блокпості й перевіряв документи. Далі Пасечник налагоджував зв’язок між підрозділами окупаційних військ у Чкаловському та Граковому,

У вересні 2022-го, коли українські військові звільнили зайняту росіянами частину Харківщини, Сергій переховувався у знайомого місцевого жителя. Довго не протримався — менш ніж за місяць його затримала поліція.

Глобинський райсуд Полтавської області врахував каяття обвинуваченого і призначив мінімальний термін ув’язнення, який передбачає стаття 260 Кримінального кодексу про участь у незаконних збройних формуваннях, — три роки (з максимальних восьми). Строк відбуття покарання йому рахували з моменту затримання, тобто із жовтня 2022 року.

Сергій у червні 2024 року дав згоду на те, щоб його передали росії в обмін на українських полонених, однак до «своїх» чоловік, принаймні за час свого ув’язнення, не повернувся.

Сергій Пасечник

В українському праві покарання має три цілі: кара, виправлення і запобігання новим злочинам як засудженими, так і іншими людьми.

Але як зрозуміти, чи спрацювало покарання на людей, засуджених за злочини проти національної чи громадської безпеки? Якщо вони не змінили своєї думки, то наскільки безпечним є вихід таких людей на волю для суспільства, що воює?

Та двічі за один злочин судити неможливо, каже правозахисник і звільнений з російського полону Максим Буткевич. І додає:

«Якщо ці люди відбули покарання і, вийшовши на волю, не вчинять нове карне діяння, то, вочевидь, вони відбули своє. Це якщо ми цінуємо базові принципи верховенства права. Подобається нам це чи ні. Інший момент — наскільки адекватним було покарання? Ці справи треба вивчати окремо».

А чи можуть такі люди потрапити в армію після тюрми?

Згідно з порядком проведення призову, громадяни, які раніше були засуджені за злочини проти основ національної безпеки, мобілізації не підлягають. Йдеться про державну зраду, шпигунство, колабораціонізм (ст. 111-1), посягання на територіальну цілісність України, диверсію тощо.

Однак статті Кримінального кодексу про виправдовування війни (ст. 436-2) чи участь у незаконних збройних формуваннях (ст. 260) — інша категорія злочинів. І засуджених за цими статтями не заборонено призивати на службу. Отже, після відбування покарання такі громадяни мусять стати на облік у ТЦК.

Тобто Білоусова і Муравльова не можуть призвати, а от Желізка, який виправдовував агресію росії, — цілком. Так само і Сергій Пасечник, який із першого дня повномасштабного вторгнення воював проти України в окупаційній армії, може стати українським військовим.

Опубліковано

Зеленський звільнив з посади керівника Офісу президента Андрія Єрмака

Президент України Володимир Зеленський заявив, що керівник його офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку після того, як НАБУ провело в нього обшуки. Про це президент заявив у відеозверненні.

Він наголосив, що хоче, аби «ні в кого не було питань до України», тож він анонсував перезавантаження Офісу президента.

Зеленський подякував Єрмаку за те, що під час переговорів той представляв українську позицію «саме так, як і має бути»: «Завжди це була патріотична позиція, але я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій».

Завтра, 29 листопада, Зеленський також проведе консультації з кандидатами на заміну звільненому Єрмаку.

Інші питання, про які наголосив Зеленський:

  • Кабмін і депутати мають ухвалити бюджет, призначити нових міністрів енергетики та юстиції, плюс оцінка роботи чинних міністрів.
  • СБУ проведе аналіз по регіонах. Буде рішення.
  • Армія. Є проблеми. Буде справедливий розподіл особового складу між бригадами. Буде рішення.
  • Також президент наголосив, що незабаром відбудуться важливі перемовини з США, в яких участь візьмуть начальник Генштабу, представники МЗС, секретар РНБО та наша розвідка

Нагадаємо, зранку 28 листопада Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про обшуки в Єрмака, але не назвали причин. Керівник Офісу президента підтвердив, що антикорупційні органи прийшли до нього додому. Він запевнив у повному сприянні з його боку.

Видання ZN.UA з посиланням на джерела повідомило, що НАБУ готує підозру Єрмаку. Як стверджується, вона може бути пов’язана «з його зацікавленістю одним із будинків кооперативу “Династія“». Однак «Інтерфакс-Україна» заявило, що після обшуків підозру Єрмаку не вручали.

Опубліковано

Кохана львівського нардепа Юрія Камельчука засвітила його «відрядження» за кордоном

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Юрій Камельчук їздив у відпустку Європою разом із коханою Дарією Саєд, не зважаючи на заборону виїзду народних обранців за кордон під час воєнного стану. Подорож пара транслювала у соцмережах. При цьому нардеп не зміг чітко розповісти журналістам Bihus.info про мету своєї поїздки, передає Zaxid.net.

У січні 2023 року президент Володимир Зеленський повідомив про рішення РНБО, яке забороняє правоохоронцям, народним обранцям, прокурорам та «всім, хто має працювати на державу й у державі», їздити за кордон на відпочинок чи з іншою недержавною метою. Це також регулюється урядовою постановою.

Про подорож Юрія Камельчука із його новою коханою Дарією Саєд за кордон у листопаді цього року журналісти довідалися з її дописів у соцмережах, де жінка публікувала сторіс та детально розповідала про маршрут.

Юрій Камельчук під час листопадової відпустки у Португалії

Зокрема, йшлось про такі міста, як Лісабон, Кашкайш, Мадейра, Амстердам, Варшава. При цьому Дарія Саєд тегала нардепа, а також виставляла його фото, за яким журналісти ідентифікували, що у подорожі Камельчук супроводжував свою кохану. Згодом і сам Юрій Камельчук почав викладати сторіс з океанського узбережжя.

Після повернення в Україну Юрій Камельчук не зміг пояснити журналістам про мету своєї поїздки за кордон. Він плутався у своїх поясненнях. Спершу заявив, що це була «парламентська робота», згодом казав, що мав відпустку, а ще «питання, пов’язані зі здоров’ям дружини».

На запитання, як йому вдалося виїхати, якщо це не було відрядження, нардеп заявив : «За дозволом на відпустку. Люди у відпустках мають право виїжджати, як і військові. Будь-хто, хто має бронь, зареєстровані дані в Резерві». При цьому депутат, який претендує на посаду міністра енергетики, переконував, що «законодавство не забороняє виїзд, а якщо Кабмін собі щось придумав – це його проблема». Також відмовився повідомити, хто йому підписав дозвіл на виїзд на відпочинок за кордон.

Як повідомлялося, нещодавно у нардепа Камельчука помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, що не вказаний у його декларації. Кросовер зареєстрований на київську лізингову фірму, що належить відомому політику Сергієві Тігіпку. Варто зауважити, що нардеп з Дарією Саєд подорожували Європою на цій автівці, про що свідчать фото у соцмережах. Також зазначимо, що в декларації нардепа за 2024 рік вказана інша жінка – Тетяна Камельчук.

Опубліковано

На Прикарпатті ТЦК мобілізував військового у СЗЧ без перевірки документів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області визнав винним у недбалому ставленні до військової служби т.в.о. начальника одного з ТЦК через повторну мобілізацію чоловіка без перевірки документів. Виявилось, що мобілізований уже був військовим, вчинив СЗЧ та збрехав про свої анкетні дані. Посадовцю ТЦК призначили 17 тис. грн штрафу, пише ZAXID.NET.

Як вказано у постанові, яку оприлюднили у судовому реєстрі, у листопаді 2025 року у приміщення одного з ТЦК на Прикарпатті доставили чоловіка, який не мав документів та представився іншим іменем. Тимчасово виконуючий обов’язки начальника ТЦК не вжив заходів для встановлення його особи та перевірки документів, одразу скерувавши на ВЛК, яка визнала чоловіка придатним до служби. Після цього його направили на військову службу.

Згодом з’ясувалось, що чоловік збрехав про свої анкетні дані, зокрема про своє ім’я. Мобілізований чоловік із кінця червня 2025 року уже проходив військову службу, але у вересні вчинив СЗЧ та перебував у розшуку. Тобто для чоловіка це уже друга мобілізація.

Щодо т.в.о. начальника ТЦК склали протокол про адмінправопорушення через недбале ставлення до служби. У суді він визнав свою провину.

Цю справу розглянула суддя Людмила Сокирко, яка дослідила усі матеріали та визнала посадовця ТЦК винним у недбалому ставленні до служби, призначивши покарання – 17 тис. грн штрафу. Постанову ще можна оскаржити.

Опубліковано

Укрзалізниця організує рух поїздів між Львовом та Києвом щогодини

З 14 грудня “Укрзалізниця” запроваджує тактовий рух між Києвом та Львовом. Про це повідомляє пресслужба компанії.

“Це означає, що на найпопулярнішому напрямку Київ — Львів — Київ поїзди курсуватимуть за стабільним і повторюваним розкладом — щогодини. Переважна більшість поїздів будуть курсувати цілорічно із кількома виключеннями для “позапікового” періоду”, – поінформували в УЗ.

В компанії пояснили, що тактовий рух — це модель сполучення, за якої поїзди відправляються за чітким повторюваним інтервалом (наприклад, щогодини).

Тактовість рейсів притаманна Німеччині, Австрії, Нідерландам та іншим країнам Європи із розвиненою залізничною мережею, а в Україні добре відтестована на Kyiv City Express.

Як зазначає УЗ, така система зручна для пасажирів, адже вона передбачувана — поїзди відправляються щогодини у той самий час, a розклад легко запам’ятати.

Для залізниці ж модель зручна тим, що дозволяє рівномірно розподілити пасажиропотік протягом доби та мінімізувати пікові навантаження.

Опубліковано

До Німеччини з 1 пересадкою: Укрзалізниця запускає нові сполучення

Подорожувати поїздами до Центральної Європи та повертатись до України стане ще легше і комфортніше разом з Укрзалізницею.

Каталізатором змін стали в тому числі опубліковані статистичні дані початку 2025 року, згідно з якими Німеччина випередила Польщу за кількістю прийнятих біженців з України. Станом на кінець 2024 року в Німеччині проживало понад 1,14 млн українців, які отримали тимчасовий захист.

Тож у новому графіку руху 2025 — 2026 років, завдяки тісній співпраці з польськими та німецькими партнерами, Укрзалізниця синхронізує українські рейси з поїздами до Німеччини. З грудня 2025 року транскордонне сполучення між Німеччиною та Польщею зросте на 54% — замість 11 прямих потягів курсуватиме 17. А це означає одне: повертаючись додому або вирушаючи до Німеччини, достатньо зробити всього одну пересадку.

Зручні пересадки у Перемишлі

🚇 Поїзд №51К Київ — Перемишль
Прибуття о 05:00, для пересадки на EC134 Via Regia Перемишль — Лейпциг (відправлення 07:12).
У Лейпцигу — великому залізничному хабі Саксонії — доступні швидкісні поїзди по всій Європі.

🚇 Поїзд №63/64 Харків — Перемишль
Прибуття до Перемишля: 16:59, пересадка на EN417 Carpatia Перемишль — Прага — Мюнхен (відправлення 17:51), що є прямим шляхом до столиці Баварії через Прагу.

🚇 Поїзд №31/32 Запоріжжя — Перемишль
Прибуття до Перемишля: 08:18. Пасажири поїзда, що прямує через Запоріжжя, Дніпро мають майже годину, щоб пересісти на EC58 Galicja Перемишль — Берлін (відправлення 09:09), що є одним із найпопулярніших маршрутів до німецької столиці.

Усі пересадки узгоджені в обох напрямках, тож і дорога додому буде такою ж зручною, як і подорож за кордон.

Пересадки у Холмі

№119/120 Дніпро — Холм (з двома пересадками)
Прибуття: 18:08, далі пересадка на поїзд №440 до Устки, який відправляється о 18:18. А о 21:31 пасажирам доведеться пересісти у Варшаві Центральній 21:31 на поїзд Варшава — Берлін — Свіноуйсьце, аби вже о 6:00 ранку бути у німецькій столиці.

До Берліна також можна дістатися нічними поїздами EC430 та ЕС440, які відправляються з Перемишля та Холма відповідно.

Укрзалізниця продовжує розширювати міжнародні сполучення та синхронізувати їх з рейсами європейських залізниць.

Опубліковано

Уряд призначив 29-річну львівʼянку Богдану Лаюк-Неборак заступницею міністерки культури

Міністерка культури зазначила, що розвиток української мови й книговидання є “основоположними сферами для розуміння українського суспільства і його розвитку”, адже саме вони дозволяють “повернути собі голос і право розповідати свою історію”.

Серед майбутніх проєктів Лаюк-Неборак у Міністерстві культури:

  • розробка політик і стратегій розвитку книжкової сфери;
  • співпраця з Українським інститутом книги;
  • створення єдиної стратегії для книжкових фестивалів;
  • удосконалення умов для розвитку електронних книжок;
  • запровадження механізму співфінансування закупівель книжок у бібліотеки разом із місцевими бюджетами;
  • оновлення українських шрифтів та впровадження уніфікованої правничої термінології в законодавстві.

Також вона займатиметься оновленням умов пільгової оренди для книгарень і питаннями санкцій проти російських видавництв.

У сфері мовної політики Неборак куруватиме оновлення перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов та імплементацію відповідного законопроєкту.

Богдана Лаюк-Неборак — журналістка, менеджерка культурних проєктів, редакторка The Ukrainians Media. Юристка за освітою.

У 2020 році координувала запуск першої державної програми підтримки перекладів творів української літератури іноземними мовами. Також є співавторкою відеоподкасту про культуру й деколонізацію “Наразі без назви”, який у 2022 році визнали найкращим подкастом про культуру.

Опубліковано

Український біженець під ім’ям Аонішікі виграв турнір з сумо в Японії

Український біженець став першою людиною зі своєї країни, яка виграла турнір з сумо елітного рівня. Данило Явгусишин, відомий під своїм псевдонімом Аонішікі, прибув до Японії 18-річним юнаком у 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, пише BBC Україна.

Зараз, у віці 21 року, він є першим українцем, який виграв престижний Кубок Імператора Японії, і першим європейцем за майже вісім років, який зробив це.

Зараз він на межі підняття до другого за величиною рангу озекі, що стане найшвидшим підвищенням в історії. Найвищий рівень в сумо – це йокодзуна.

Аонішікі завершив 15-денний турнір у Фукуоці, Японія, з рекордом 12 перемог і три поразки, а потім виграв плей-оф чемпіонату проти гранд-чемпіона йокодзуна Томокацу Хосьорю. Це 26-річний сумоїст з Монголоії, який виграв минулого місяця лондонський турнір.

В інтерв’ю на церемонії нагородження Аонішікі запитали, чи задоволений він своїми результатами після трьох років у сумо.

“Ні, я думаю, це лише початок”, – відповів він.

Ім’я Аонішікі містить японський ієрогліф “синій” – посилання на український прапор.

Аонішікі — лише другий українець у вищому дивізіоні сумо. Він вперше спробував сумо у віці семи років, після чого також займався дзюдо та вільною боротьбою.

Він вразив публіку на юнацьких аматорських змаганнях з сумо та був змушений виїхати до Німеччини з родиною після вторгнення росії.

Данило сам переїхав до Японії у квітні 2022 року, не знаючи мови, за сприяння капітана університетського клубу сумо, з яким познайомився раніше на юнацькому чемпіонаті.

Попри те, що він займається професійним сумо лише недовго, українець здобув шанувальників у Японії та в усьому світі завдяки своїм вражаючим навичкам, постійному вдосконаленню та конкурентоспроможності.

Він часто перемагає суперників рідко використовуваними прийомами, отримуючи похвалу як від професіоналів, так і від ентузіастів сумо.

Експерти вважають, що Аонішікі стане першим європейцем, який досягне найвищого рангу гранд-чемпіону сумо — йокодзуна.

Посольство України в Японії привітало видатне досягнення Данила Явгусишина.

“Його стрімкий злет у сумо — результат сили, витримки та неймовірної працьовитості. Він здолав найсильніших суперників і продемонстрував характер, який надихає. Це досягнення має не лише спортивне, а й символічне значення: українці можуть перемагати навіть у найтрадиційніших японських дисциплінах”, – сказано в дописі на сторінці посольства в фейсбук.

Опубліковано

У скандальній розмові з Ушаковим Віткофф нахвалював путіна і підказав дзвонити Трампу до приїзду Зеленського

Спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф має настільки довірливі стосунки з помічником російського диктатора володимира путіна Юрієм Ушаковим, що в телефонній розмові 14 жовтня 2025 року вони разом узгодили, коли саме для путіна буде краще подзвонити Трампу перед приїздом президента України Володимира Зеленського та як Москва може «підкинути» Трампу ідею мирного плану з умовних 20 пунктів.
Це стало відомо з телефонної розмови між Ушаковим і Віткоффом, з якою ексклюзивно вдалося ознайомитися агентству Bloomberg — після чого воно підготвувало та опублікувало повну стенограму цієї 5-хвилинної бесіди.

В окремій статті агентство зазначає, що Кремль, схоже врахував принаймні деякі з порад Віткоффа. За лічені дні до приїзду Зеленського в Білий дім 17 жовтня, де президент України сподівався на прогрес у питання надання Україні далекобійної зброї, путін і Трамп дійсно поговорили телефоном — як і радив Віткофф. У цій розмові путін дійсно привітав Трампа з досягненням угоди щодо перемир’я в Газі та нахвалював його зусилля як «президента миру» — так само як радив Ушакову спецпосланець Трампа.

***

Стів Віткофф: Привіт, Юрію.

Юрій Ушаков: Так, Стіве, привіт, як справи?

С.В: Все добре, Юрію. Як твої?

Ю.У.: Все гаразд. Вітаю, мій друже. [Йдеться про підписання угоди про припинення вогню в Секторі Гази та візит Трампа в Ізраїль і Єгипет 13 жовтня, напередодні розмови Віткоффа з Ушаковим — прим.ред.]

С.В.: Дякую.

Ю.У.: Ви зробили чудову роботу. Просто чудову роботу. Дякую тобі. Дякую, дякую.

С.В.: Дякую, Юрію, і дякую за твою підтримку. Я знаю, що ваша країна підтримала це [угоду щодо Гази], і я тобі вдячний.

Ю.У.: Так, так, так. Так. Ти знаєш, що саме тому ми і призупиняємо організацію першого російсько-арабського саміту [був запланований на 15 жовтня 2025 року в Москві, перенесений на першу половину 2026 року — прим. ред.].

С.В.: Так.

Ю.У.: Так, бо ми вважаємо, що в тому регіоні ви робите справжню роботу.

С.В.: Але слухай. Я тобі дещо скажу. Я думаю… я думаю, що якщо нам вдасться вирішити всю цю справу з Росією-Україною [the Russia-Ukraine thing], усі стрибатимуть від радості.

Ю.У.: Так, так, так. Так, тобі потрібно вирішити лише одну проблему [сміється].

С.В.: Що?

Ю.У.: російсько-українську війну.

С.В.: Я знаю! То як нам це вирішити?

Ю.У.: Мій друже, я просто хочу твоєї поради. Як думаєш, чи буде корисним, якщо наші боси [Трамп і путін] проведуть телефонну розмову?

С.В.: Так, думаю так.

Ю.У.: Отже, думаєш — так. А коли, на твою думку, це було б можливо?

С.В.: Я думаю, як тільки ви запропонуєте, мій буде готовий це зробити [my guy, мається на увазі президент США Дональд Трамп — прим.ред.].

Ю.У.: Добре, добре.

С.В.: Юрію, Юрію, я б ось що зробив. Моя рекомендація.

Ю.У.: Так, звісно, будь ласка.

С.В.: Я б зробив цей дзвінок і просто ще раз підкреслив би, що ви вітаєте президента [Трампа] з цим досягненням [угодою щодо Гази], що ви її підтримали, ви підтримали її. Що ви поважаєте його [Трампа] як людину миру, і що ви просто… що ви дуже раді бачити, що це сталося. Ось що я б сказав. Я думаю, з огляду на це дзвінок був би дійсно хорошим.

Тому що… давай я скажу те, що сказав президенту [Дональду Трампу]. Я сказав президенту [Трампу], що ви — що російська федерація завжди хотіла мирної угоди. Це моє переконання. Я сказав президенту, що вірю в це. І я вважаю, що — питання полягає в тому, що ми маємо дві країни, яким важко досягти компромісу, і якщо нам це вдасться, ми матимемо мирну угоду. Я навіть думаю, що, можливо, ми викладемо, умовно, 20-пунктну мирну пропозицію, як ми зробили це щодо Гази. Ми склали «план Трампа» з 20 пунктів, який складався з 20 пунктів задля миру, і я думаю, що, можливо, ми зробимо те саме з вами. На мою думку…

Ю.У. Добре, добре, мій друже. Я думаю, що саме це питання наші лідери і могли б обговорити. Слухай Стіве, я згоден з тобою, що він [путін] привітає [Трампа], він скаже, що пан Трамп справжній миролюбець, і так далі. Це він скаже.

С.В.: Але ось що, на мою думку, було б чудово.

Ю.У.: Так, так.

С.В.: А що, якби, якби… послухай мене…

Ю.У.: Я обговорю це зі своїм босом, а тоді повернуся до тебе. Добре?

С.В.: Так, бо послухай, що я кажу. Я просто хочу, щоб ти сказав… можливо, просто сказав президенту путіну — бо ти знаєш, що я маю найглибшу повагу до президента путіна…

Ю.У. Так-так.

С.В.: Можливо, він скаже президенту Трампу: знаєте, Стів [Віткофф] та Юрій [Ушаков] обговорювали дуже схожий 20-пунктний мирний план — і це могло б бути те, що, на нашу думку, може трохи зрушити справу з місця. Ми відкриті для таких речей — вивчити, що потрібно для укладення мирної угоди. Між нами кажучи, я знаю, що треба для укладення мирної угоди: Донбас [повного контролю над яким вимагає Росія — прим. ред.] і, можливо, якийсь обмін територіями. Але я кажу — замість того, щоб говорити отак, краще говорімо більш обнадійливо, оскільки я думаю, що нам вдасться досягти угоди. І я думаю, Юрію, президент [Трамп] надасть мені чимало простору та свободи дій, щоб досягти угоди.

Ю.У.: Розумію…

С.В: Тож якщо ми зможемо створити таку можливість, щоб опісля я поговорив з Юрієм, і в нас була б розмова, я думаю, це могло б призвести до дечого значного [to big stuff].

Ю.У.: Ок, це звучить добре. Звучить добре.

С.В.: І ще дещо: у п’ятницю [17 жовтня, на третій день після розмови Віткоффа з Ушаковим — прим. ред.] Зеленський приїде в Білий дім.

Ю.У.: Знаю про це. [підсміюється]

С.В.: Я піду на цю зустріч, бо вони [ймовірно Білий дім] хочуть, щоб я там був. Але я думаю, що якщо це можливо, варто провести телефонну розмову з твоїм босом [Трампа з путіним] до цієї зустрічі в п’ятницю [Трампа із Зеленським у Білому домі].

Ю.У.: Тобто до — до, так?

С.В. Саме так.

Ю.У.: Добре-добре. Я зрозумів твої поради. Тож я обговорю це зі своїм босом [путіним], а потім повернуся до тебе, добре?

С.В.: Добре, Юрію, скоро почуємося.

Ю.У.: Чудово, чудово. Щиро дякую. Дякую тобі.

С.В.: Бувай-бувай.

Ю.У.: Бувай.

***

Президент США Дональд Трамп прокоментував оприлюднений агенством Bloomberg транскрипт розмови спецпосланця Стіва Віткоффа з помічниками путіна. Трамп не побачив у діях свого представника нічого незвичайного, назвав це “стандартною практикою” та специфікою роботи ділка.

“Це стандартна практика. Він (Віткофф – ред.) має продати це Україні. Він має продати Україну росії. Це те, що робить людина, яка укладає угоди (dealmaker – ред.)”.

Трамп підкреслив, що ефективний переговорний процес завжди передбачає певний тиск та переконування обох сторін конфлікту. За словами президента, він особисто не чув опубліковану розмову, проте вважає таку практику переговорів нормальною.

“Ви маєте переконати їх у цьому. Це дуже стандартна форма переговорів. Я не чув саме цього аудіо, але це звичайна переговорна практика. І уявляю, що він каже те саме Україні, бо кожна сторона має давати й брати (йти на поступки – ред.)”.