З 1 січня 2026 року в Україні стартує програма безоплатного медичного обстеження для людей старше 40 років. Кожен учасник зможе пройти комплексний скринінг здоров’я та отримати для цього 2000 гривень безготівкової підтримки, пише УНІАН.
Як повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я у відповідь на запит УНІАН, на фінансування програми скринінгів здоров’я передбачено суму в 10 мільярдів гривень.
Кожна людина після досягнення 40 років отримає сповіщення в застосунку “Дія” рівно через 30 днів після дня народження. У повідомленні буде пропозиція пройти скринінг здоров’я.
Після підтвердження участі на спеціальну “Дія.Картку” автоматично нарахують 2000 грн, які можна використати лише для оплати скринінгу в медичних закладах, що включені до переліку Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Зазначається, що це можуть бути як державні клініки, так і приватні або комунальні. Далі людина записується до обраного закладу охорони здоров’я, незалежно від місця проживання або реєстрації.
Обстеження проходитиме в межах одного візиту – тривалістю 60-90 хвилин. Після завершення послуга оплачується “Дія.Карткою” прямо в медичному закладі.
Водночас для тих, хто не користується “Дією”, передбачено інший варінт. Можна оформити пластикову банківську картку, подати заявку до ЦНАП, за тиждень отримати повідомлення про зарахування коштів та пройти той самий скринінг, що й користувачі застосунку.
У МОЗ наголошують, що пакет сформований на основі доказової медицини. До нього входять:
опитування щодо способу життя та скринінг симптомів для виявлення ризиків відповідних захворювань;
лабораторні дослідження, зокрема ліпідограма, глікований гемоглобін, а також за показаннями – електроліти, креатинін сироватковий, розрахункова швидкість клубочкової фільтрації, співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі;
оцінка ментального здоров’я – короткий опитувальник для визначення рівня стресу й тривожності;
консультація лікаря з оцінки ризиків серцево-судинних захворювань, діабету та формування персоналізованих рекомендацій.
Після отримання результатів лікар надає пацієнту персональні рекомендації щодо подальших дій для збереження або поліпшення здоров’я.
У МОЗ підкреслюють, що саме після 40 років різко зростають ризики розвитку хронічних захворювань. Мета програми спрямована на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я. Особливо розраховано на тих, хто зазвичай не звертається до лікаря, не моніторить тиск чи рівень цукру й не підозрює про власні ризики.
Національний скринінг не обмежується здачею аналізів. Якщо під час обстеження виявлять ризики чи відхилення, людині одразу видадуть направлення до відповідного спеціаліста, а система відстежуватиме виконання цього маршруту.
Крім цього, під час скринінгу здоровʼя лікарі зможуть одразу призначати пацієнтам необхідні препарати. Пацієнти зможуть отримувати такі ліки безоплатно або з частковою доплатою за е-рецептом.
4 грудня на курорті «Буковель» мережа Сільпо відкриває перший карпатський супермаркет, присвячений «Тіням забутих предків». Магазин розповідає про знакові сюжети повісті Михайла Коцюбинського та фільму Сергія Параджанова через експозиційні зони, які поєднують роботи сучасних митців із автентичними етнографічними предметами.
Новий супермаркет Сільпо площею 1441 кв. м чекатиме на покупців щодня з 08:00 до 23:00 на першому паркінгу курорту «Буковель» за адресою: с. Поляниця, вул. Щивки, 1.
Усі продукти можна замовити з доставкою або забрати самостійно. Кур’єри привезуть товари у найближчі села: Ворохту, Лазещину, Микуличин, Татарів, Яблуницю, Яремче, Ясіню, Поляницю.
Супермаркет поділений на десять виставкових тематичних зон, які ніби ведуть гостей крізь основні сюжетні повороти фільму «Тіні забутих предків». У кожній зоні оживають переосмислені образи зі стрічки, як-от ярмо зі сцени вінчанння — символ шлюбу за домовленістю, чи вогняні коні — алюзія на культову сцену смертельного поранення Петра Палійчука. Біля гастрономії здіймаються трембіти — нагадування про музичний внесок народних музик і композитора Мирослава Скорика. Поруч — справжні артефакти оспіваної гуцульської культури: автентичний посуд, свічники-трійці, предмети побуту й меблі.
Їх команда «Сільпо» знайшла під час експедицій до Коломиї та Косова. А над усім — знакові фрази з фільму, що світяться червоним неоном, мов багряні титри стрічки.
Асортимент нового супермаркету порадує локальними карпатськими делікатесами від «Лавки Традицій». На полицях — бринза, будз, вурда, сирні коники, ковбаски цицики, шпек і шокол зі свинини, а ще лісовий мед, джеми з дикорослих ягід, запашний карпатський чай. Щодня тут випікатимуть багети, пухкі булочки та ароматний хліб з хрусткою скоринкою. У кулінарії готуватимуть свіжі страви, зокрема традиційні карпатські наїдки від місцевих ґаздинь — і все це можна відразу скуштувати в зоні кафе.
«Тіні забутих предків» цьогоріч відзначають 60 років із дня премʼєри — і це не просто ювілей, а нагода знову пригадати, чому цей фільм став класикою українського кіно та увійшов у двадцятку найкращих картин світу у програмі Гарварда. Дякуємо, що партнери з обережністю підійшли до роботи з матеріалами фільму. Кіностудія завжди відкрита до співпраці з бізнесом та до ініціатив, які допомагають оживлювати фільм для нових поколінь у найнеочікуваніших форматах», — зазначив генеральний директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка Андрій Дончик.
Над проєктом працювали команди Сільпо та «Я Галерея» у співпраці з Національною кіностудією імені Олександра Довженка. Вперше до створення супермаркета долучили мистецького куратора — ним став Павло Гудімов, один із провідних українських галеристів та артменеджерів.
«Для нас відкриття супермаркету в Карпатах — надзвичайно важлива подія. Ми хотіли підійти до цього з повагою до регіону, місцевих людей і традицій. Тож шукали тему, яка цікаво й зі смаком розповість історію краю. Нас надихало, як повість Коцюбинського і згодом фільм Параджанова, оспівували Гуцульщину в «Тінях забутих предків», тому вибрали цю тему для концепту. Щоб усе було правильно по змісту, ми запросили Павла Гудімова та звернулися до кіностудії імені Олександра Довженка. Знайомились з майстрами, які зберігають давні ремесла, і надихалися місцями, де знімали «Тіні». Так народилася велика колаборація художників, майстрів, дизайнерів і сценографів, завдяки якій супермаркет «Сільпо» вперше став виставковим простором» — розповідає директорка з маркетингу Сільпо Катерина Огуряєва.
«Ми переосмислюємо один із найпотужніших українських творів, що інтерпретує культуру і традиції Карпат — «Тіні забутих предків». Щоб якісно та актуально розповісти про феномен, ми звернулися до митців сьогодення. Відкритий простір супермаркету дав шанс осучаснити всесвіт «Тіней», показати його живим, актуальним не лише для карпатців, а й для туристів. Мистецтво не мусить жити тільки в музеях. Воно має йти до людей», — додає куратор першого карпатського Сільпо Павло Гудімов.
Серед експонатів є також артоб’єкти, створені сучасними митцями спеціально для карпатського супермаркету.
При вході відвідувачів зустрічає мозаїка за мотивами оригінального постера «Тіней забутих предків» Георгія Якутовича. Її створили студенти Академії Бойчука за кураторства Андрія Дудченка. У зоні «Святвечора» стіл прикрашають керамічні сирні коники від Сергія Дудки — майстра косівської кераміки, який тонко поєднує давні гуцульські мотиви й сучасну пластику. У «Корчмі» представлений побачать портрет Франца Йосифа від Володимира Костирка — одного з найвпізнаваніших львівських художників. Схожі портрети висіли майже в кожній гуцульській хаті. У прикасовій зоні — ілюстровані портрети всіх, хто творив феномен «Тіней», виконані художником Олегом Грищенком та клубом ілюстраторів Pictoric.
Контррозвідка СБУ спільно зі спецслужбами Великої Британії викрила британця Росса Девіда Катмора, який за завданням спецслужб рф протягом 2024-2025 років здійснював розвідувальну та диверсійну діяльність на території України, наразі чоловік перебуває під вартою, інформує Українська правда з посиланням на джерела в СБУ.
Спецоперацію з викриття провели на початку жовтня, її координував заступник глави СБУ генерал-майор Олександр Поклад.
За словами співрозмовника видання, Росс Девід Катмор у 2024 році прибув в Україну як військовий інструктор для допомоги у навчанні та підготовці особового складу ЗСУ.
Він додав, що Катмор мав військовий досвід, отриманий під час проходження військової служби в армії Великої Британії та перебування на Близькому Сході.
Також джерело УП повідомило, що Катмору “для виконання цільових вбивств на території України” спецслужби РФ передали вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.
Зокрема, слідство має підстави вважати, що інструктор завозив та розподіляв в Україні зброю, з якою були вбиті одеський активіст Дем’ян Ганул, Ірина Фаріон та Андрій Парубій.
“На даний час Катмор затриманий, перебуває під вартою, слідчі дії тривають”, – підсумував співрозмовник видання.
ZAXID.NET спробував уточнити, чи знайшли зброю, з якої були вбиті Ірина Фаріон та Андрій Парубій, однак у СБУ та прокуратурі цю інформацію не підтвердили, але і не спростували.
Вечір 12 квітня 2022 року. На лінії — двоє давно знайомих жителів Львова. «Буча — фейк», «д*біли, ви свої будинки розбомбили» — сиплються фрази від Євгена Желізка. По той бік слухавки — його сусід із дитинства, який записав цю розмову й передав до СБУ. Чоловіки до 2014-го приятелювали, та вже після Революції гідності розійшлися в поглядах. І якщо один після початку великої війни пішов у тероборону, то Желізко заперечував російську агресію, йдеться в матеріалі hromadske.
Через два тижні після цього дзвінка до Желізка прийшли з обшуком, але на лаві підсудних він опинився лише за рік. Судово-лінгвістична експертиза наполягала, що у висловлюваннях є виправдовування агресії росії.
Та Желізко й не заперечував. Під час засідання вини не визнав. Пояснював, що він «випадково став» громадянином України, бо його «країна розвалилась». І взагалі, України, на його думку, ніколи не існувало, «українців як нації не існує», «росіяни — брати», Україну слід позбавити зброї, а чинну владу — «усунути фізично». Також він назвав злочини в Бучі та інших деокупованих містах фейком, стверджуючи, що росіяни «на таке не здатні».
Залізничний райсуд Львова призначив Желізку лише шість місяців арешту. Інкримінована йому стаття за виправдовування та заперечення агресії росії передбачає виправні роботи до двох років або пробаційний нагляд чи позбавлення волі до трьох років.
Євген Желізко
Прокуратура з вироком не погоджувалася. Через пів року в апеляції домоглася, щоб обвинуваченого ув’язнили на два роки.
Уже в апеляційному суді Желізко казав, що визнає вину. Але після того, як у липні 2024-го дійшов до Верховного суду, який підтвердив два роки тюрми, чоловік написав заяву, щоб його обміняли на українських військовополонених. Його так і не обміняли, а термін увʼязнення днями закінчується. Тож скоро чоловік буде гуляти на волі.
Українці за паспортом, що «хотят к своим»
Євген Желізко був одним із тих, хто висловив своє бажання виїхати до росії за умови обміну на українських полонених у межах державного проєкту «Хочу к своим». На таке мають право засуджені за держзраду, колабораційну діяльність, злочини проти громадської безпеки й миру. Це проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими за підтримки військової розвідки, Міноборони, СБУ та уповноваженого з прав людини. На кінець жовтня на сайті проєкту вже було понад 370 профілів засуджених, які хочуть виїхати до рф.
Уже є випадки, коли таке ставалося. Зокрема, цьогоріч у травні до росії виїхали 70 засуджених в Україні колаборантів. Профілі понад 30 із них опубліковані на сайті проєкту. Водночас додому повернулися десятки українських цивільних, яких роками незаконно тримала російська влада.
Утім, можна знайти й профілі тих засуджених, які досі чекають на виїзд до рф, але незабаром їхні терміни ув’язнення закінчаться. Наприклад, через три місяці вийде на волю і колаборант Вадим Білоусов.
Той, хто чекає на свою чергу
Початок червня 2022-го. Окупований Лиман. На базі захоплених Лиманських електромеханічних майстерень окупаційна влада формує підрозділ так званої Донецької залізниці. За даними слідства, Вадим Білоусов погодився на посаду виконувача обов’язків головного інженера.
Під його керівництвом працівники відновлювали будівлі підприємства та отримували замовлення на виготовлення металевих конструкцій, ідеться в матеріалах кримінальної справи.
Вадим Білоусов
Українські правоохоронці після звільнення Лиману знайшли в офісі цього окупаційного підприємства службові документи з підписами. Експертиза підтвердила, що підписи належать Білоусову.
Чоловік вину визнав частково. Розповів, що лишився на окупованій території, бо йому «запропонували роботу». Що «жити не було за що», тому погодився. Виїхати з окупації міг, але «це було дуже небезпечно». За словами Білоусова, зарплату обіцяли 44 тисячі рублів (понад 13 тисяч гривень) на місяць, та фактично він отримав лише 7 тисяч рублів (більш як 2 тисячі гривень).
Суд узяв до уваги щире каяття обвинуваченого і призначив три роки ув’язнення із п’яти можливих, які передбачає інкримінована стаття про колабораційну діяльність (ст. 111-1). Відбуття ув’язнення рахують із моменту затримання чоловіка в лютому 2023 року.
У липні 2024-го Білоусов написав заяву зі згодою на те, щоб його передали до росії чи на окуповану територію для обміну на українських полонених. Він чекає й досі. З тюрми його звільнять у лютому 2026 року.
До слова, нині відбуває ув’язнення за колабораціонізм і керівник Білоусова в окупаційному підприємстві — Петро Муравльов. Він теж згоден виїхати до росії в обмін на полонених українців.
Він вийде на волю в березні 2026-го.
Петро Муравльов
«Доброволець» окупаційних військ
А ось Сергій Пасечник цьогоріч у жовтні вже відбув трирічний термін ув’язнення. Заданими слідства, перебуваючи на захопленій частині Луганщини, чоловік вступив до лав незаконних збройних формувань у перший день великої війни. Добровільно, бо окупанти не тиснули ні на нього, ні на його родину.
9 березня 2022 року його перекинули на Харківщину: у селі Грушівка Купʼянського району стояв на ворожому блокпості й перевіряв документи. Далі Пасечник налагоджував зв’язок між підрозділами окупаційних військ у Чкаловському та Граковому,
У вересні 2022-го, коли українські військові звільнили зайняту росіянами частину Харківщини, Сергій переховувався у знайомого місцевого жителя. Довго не протримався — менш ніж за місяць його затримала поліція.
Глобинський райсуд Полтавської області врахував каяття обвинуваченого і призначив мінімальний термін ув’язнення, який передбачає стаття 260 Кримінального кодексу про участь у незаконних збройних формуваннях, — три роки (з максимальних восьми). Строк відбуття покарання йому рахували з моменту затримання, тобто із жовтня 2022 року.
Сергій у червні 2024 року дав згоду на те, щоб його передали росії в обмін на українських полонених, однак до «своїх» чоловік, принаймні за час свого ув’язнення, не повернувся.
Сергій Пасечник
В українському праві покарання має три цілі: кара, виправлення і запобігання новим злочинам як засудженими, так і іншими людьми.
Але як зрозуміти, чи спрацювало покарання на людей, засуджених за злочини проти національної чи громадської безпеки? Якщо вони не змінили своєї думки, то наскільки безпечним є вихід таких людей на волю для суспільства, що воює?
Та двічі за один злочин судити неможливо, каже правозахисник і звільнений з російського полону Максим Буткевич. І додає:
«Якщо ці люди відбули покарання і, вийшовши на волю, не вчинять нове карне діяння, то, вочевидь, вони відбули своє. Це якщо ми цінуємо базові принципи верховенства права. Подобається нам це чи ні. Інший момент — наскільки адекватним було покарання? Ці справи треба вивчати окремо».
А чи можуть такі люди потрапити в армію після тюрми?
Згідно з порядком проведення призову, громадяни, які раніше були засуджені за злочини проти основ національної безпеки, мобілізації не підлягають. Йдеться про державну зраду, шпигунство, колабораціонізм (ст. 111-1), посягання на територіальну цілісність України, диверсію тощо.
Однак статті Кримінального кодексу про виправдовування війни (ст. 436-2) чи участь у незаконних збройних формуваннях (ст. 260) — інша категорія злочинів. І засуджених за цими статтями не заборонено призивати на службу. Отже, після відбування покарання такі громадяни мусять стати на облік у ТЦК.
Тобто Білоусова і Муравльова не можуть призвати, а от Желізка, який виправдовував агресію росії, — цілком. Так само і Сергій Пасечник, який із першого дня повномасштабного вторгнення воював проти України в окупаційній армії, може стати українським військовим.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що керівник його офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку після того, як НАБУ провело в нього обшуки. Про це президент заявив у відеозверненні.
Він наголосив, що хоче, аби «ні в кого не було питань до України», тож він анонсував перезавантаження Офісу президента.
Зеленський подякував Єрмаку за те, що під час переговорів той представляв українську позицію «саме так, як і має бути»: «Завжди це була патріотична позиція, але я хочу, щоб не було чуток і спекуляцій».
Завтра, 29 листопада, Зеленський також проведе консультації з кандидатами на заміну звільненому Єрмаку.
Інші питання, про які наголосив Зеленський:
Кабмін і депутати мають ухвалити бюджет, призначити нових міністрів енергетики та юстиції, плюс оцінка роботи чинних міністрів.
СБУ проведе аналіз по регіонах. Буде рішення.
Армія. Є проблеми. Буде справедливий розподіл особового складу між бригадами. Буде рішення.
Також президент наголосив, що незабаром відбудуться важливі перемовини з США, в яких участь візьмуть начальник Генштабу, представники МЗС, секретар РНБО та наша розвідка
Нагадаємо, зранку 28 листопада Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про обшуки в Єрмака, але не назвали причин. Керівник Офісу президента підтвердив, що антикорупційні органи прийшли до нього додому. Він запевнив у повному сприянні з його боку.
Видання ZN.UA з посиланням на джерела повідомило, що НАБУ готує підозру Єрмаку. Як стверджується, вона може бути пов’язана «з його зацікавленістю одним із будинків кооперативу “Династія“». Однак «Інтерфакс-Україна» заявило, що після обшуків підозру Єрмаку не вручали.
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Юрій Камельчук їздив у відпустку Європою разом із коханою Дарією Саєд, не зважаючи на заборону виїзду народних обранців за кордон під час воєнного стану. Подорож пара транслювала у соцмережах. При цьому нардеп не зміг чітко розповісти журналістам Bihus.info про мету своєї поїздки, передає Zaxid.net.
У січні 2023 року президент Володимир Зеленський повідомив про рішення РНБО, яке забороняє правоохоронцям, народним обранцям, прокурорам та «всім, хто має працювати на державу й у державі», їздити за кордон на відпочинок чи з іншою недержавною метою. Це також регулюється урядовою постановою.
Про подорож Юрія Камельчука із його новою коханою Дарією Саєд за кордон у листопаді цього року журналісти довідалися з її дописів у соцмережах, де жінка публікувала сторіс та детально розповідала про маршрут.
Юрій Камельчук під час листопадової відпустки у Португалії
Зокрема, йшлось про такі міста, як Лісабон, Кашкайш, Мадейра, Амстердам, Варшава. При цьому Дарія Саєд тегала нардепа, а також виставляла його фото, за яким журналісти ідентифікували, що у подорожі Камельчук супроводжував свою кохану. Згодом і сам Юрій Камельчук почав викладати сторіс з океанського узбережжя.
Після повернення в Україну Юрій Камельчук не зміг пояснити журналістам про мету своєї поїздки за кордон. Він плутався у своїх поясненнях. Спершу заявив, що це була «парламентська робота», згодом казав, що мав відпустку, а ще «питання, пов’язані зі здоров’ям дружини».
На запитання, як йому вдалося виїхати, якщо це не було відрядження, нардеп заявив : «За дозволом на відпустку. Люди у відпустках мають право виїжджати, як і військові. Будь-хто, хто має бронь, зареєстровані дані в Резерві». При цьому депутат, який претендує на посаду міністра енергетики, переконував, що «законодавство не забороняє виїзд, а якщо Кабмін собі щось придумав – це його проблема». Також відмовився повідомити, хто йому підписав дозвіл на виїзд на відпочинок за кордон.
Як повідомлялося, нещодавно у нардепа Камельчука помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, що не вказаний у його декларації. Кросовер зареєстрований на київську лізингову фірму, що належить відомому політику Сергієві Тігіпку. Варто зауважити, що нардеп з Дарією Саєд подорожували Європою на цій автівці, про що свідчать фото у соцмережах. Також зазначимо, що в декларації нардепа за 2024 рік вказана інша жінка – Тетяна Камельчук.
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області визнав винним у недбалому ставленні до військової служби т.в.о. начальника одного з ТЦК через повторну мобілізацію чоловіка без перевірки документів. Виявилось, що мобілізований уже був військовим, вчинив СЗЧ та збрехав про свої анкетні дані. Посадовцю ТЦК призначили 17 тис. грн штрафу, пише ZAXID.NET.
Як вказано у постанові, яку оприлюднили у судовому реєстрі, у листопаді 2025 року у приміщення одного з ТЦК на Прикарпатті доставили чоловіка, який не мав документів та представився іншим іменем. Тимчасово виконуючий обов’язки начальника ТЦК не вжив заходів для встановлення його особи та перевірки документів, одразу скерувавши на ВЛК, яка визнала чоловіка придатним до служби. Після цього його направили на військову службу.
Згодом з’ясувалось, що чоловік збрехав про свої анкетні дані, зокрема про своє ім’я. Мобілізований чоловік із кінця червня 2025 року уже проходив військову службу, але у вересні вчинив СЗЧ та перебував у розшуку. Тобто для чоловіка це уже друга мобілізація.
Щодо т.в.о. начальника ТЦК склали протокол про адмінправопорушення через недбале ставлення до служби. У суді він визнав свою провину.
Цю справу розглянула суддя Людмила Сокирко, яка дослідила усі матеріали та визнала посадовця ТЦК винним у недбалому ставленні до служби, призначивши покарання – 17 тис. грн штрафу. Постанову ще можна оскаржити.
З 14 грудня “Укрзалізниця” запроваджує тактовий рух між Києвом та Львовом. Про це повідомляє пресслужба компанії.
“Це означає, що на найпопулярнішому напрямку Київ — Львів — Київ поїзди курсуватимуть за стабільним і повторюваним розкладом — щогодини. Переважна більшість поїздів будуть курсувати цілорічно із кількома виключеннями для “позапікового” періоду”, – поінформували в УЗ.
В компанії пояснили, що тактовий рух — це модель сполучення, за якої поїзди відправляються за чітким повторюваним інтервалом (наприклад, щогодини).
Тактовість рейсів притаманна Німеччині, Австрії, Нідерландам та іншим країнам Європи із розвиненою залізничною мережею, а в Україні добре відтестована на Kyiv City Express.
Як зазначає УЗ, така система зручна для пасажирів, адже вона передбачувана — поїзди відправляються щогодини у той самий час, a розклад легко запам’ятати.
Для залізниці ж модель зручна тим, що дозволяє рівномірно розподілити пасажиропотік протягом доби та мінімізувати пікові навантаження.
Подорожувати поїздами до Центральної Європи та повертатись до України стане ще легше і комфортніше разом з Укрзалізницею.
Каталізатором змін стали в тому числі опубліковані статистичні дані початку 2025 року, згідно з якими Німеччина випередила Польщу за кількістю прийнятих біженців з України. Станом на кінець 2024 року в Німеччині проживало понад 1,14 млн українців, які отримали тимчасовий захист.
Тож у новому графіку руху 2025 — 2026 років, завдяки тісній співпраці з польськими та німецькими партнерами, Укрзалізниця синхронізує українські рейси з поїздами до Німеччини. З грудня 2025 року транскордонне сполучення між Німеччиною та Польщею зросте на 54% — замість 11 прямих потягів курсуватиме 17. А це означає одне: повертаючись додому або вирушаючи до Німеччини, достатньо зробити всього одну пересадку.
Зручні пересадки у Перемишлі
🚇 Поїзд №51К Київ — Перемишль
Прибуття о 05:00, для пересадки на EC134 Via Regia Перемишль — Лейпциг (відправлення 07:12).
У Лейпцигу — великому залізничному хабі Саксонії — доступні швидкісні поїзди по всій Європі.
🚇 Поїзд №63/64 Харків — Перемишль
Прибуття до Перемишля: 16:59, пересадка на EN417 Carpatia Перемишль — Прага — Мюнхен (відправлення 17:51), що є прямим шляхом до столиці Баварії через Прагу.
🚇 Поїзд №31/32 Запоріжжя — Перемишль
Прибуття до Перемишля: 08:18. Пасажири поїзда, що прямує через Запоріжжя, Дніпро мають майже годину, щоб пересісти на EC58 Galicja Перемишль — Берлін (відправлення 09:09), що є одним із найпопулярніших маршрутів до німецької столиці.
Усі пересадки узгоджені в обох напрямках, тож і дорога додому буде такою ж зручною, як і подорож за кордон.
Пересадки у Холмі
№119/120 Дніпро — Холм (з двома пересадками)
Прибуття: 18:08, далі пересадка на поїзд №440 до Устки, який відправляється о 18:18. А о 21:31 пасажирам доведеться пересісти у Варшаві Центральній 21:31 на поїзд Варшава — Берлін — Свіноуйсьце, аби вже о 6:00 ранку бути у німецькій столиці.
До Берліна також можна дістатися нічними поїздами EC430 та ЕС440, які відправляються з Перемишля та Холма відповідно.
Укрзалізниця продовжує розширювати міжнародні сполучення та синхронізувати їх з рейсами європейських залізниць.
Кабінет Міністрів України призначив 29-річну львів’янку Богдану Лаюк-Неборак на посаду заступниці міністерки культури Тетяни Бережної. Вона відповідатиме за розробку та впровадження державної політики у сфері книговидання, а також мовної політики. Про це повідомила очільниця відомства Тетяна Бережна.
Міністерка культури зазначила, що розвиток української мови й книговидання є “основоположними сферами для розуміння українського суспільства і його розвитку”, адже саме вони дозволяють “повернути собі голос і право розповідати свою історію”.
Серед майбутніх проєктів Лаюк-Неборак у Міністерстві культури:
розробка політик і стратегій розвитку книжкової сфери;
співпраця з Українським інститутом книги;
створення єдиної стратегії для книжкових фестивалів;
удосконалення умов для розвитку електронних книжок;
запровадження механізму співфінансування закупівель книжок у бібліотеки разом із місцевими бюджетами;
оновлення українських шрифтів та впровадження уніфікованої правничої термінології в законодавстві.
Також вона займатиметься оновленням умов пільгової оренди для книгарень і питаннями санкцій проти російських видавництв.
У сфері мовної політики Неборак куруватиме оновлення перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов та імплементацію відповідного законопроєкту.
Богдана Лаюк-Неборак — журналістка, менеджерка культурних проєктів, редакторка The Ukrainians Media. Юристка за освітою.
У 2020 році координувала запуск першої державної програми підтримки перекладів творів української літератури іноземними мовами. Також є співавторкою відеоподкасту про культуру й деколонізацію “Наразі без назви”, який у 2022 році визнали найкращим подкастом про культуру.
