Категорія: Україна

Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що продуктивність праці українців в кілька разів нижча, ніж в європейських працівників. Одним із наслідків цього є низькі зарплати в країні.

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на Данила Гетманцева, пише 24 Канал.

Данило Гетманцев заявив, що середня продуктивність праці в Україні приблизно в 3 – 5 разів менша, ніж в країнах ЄС, і в 7 – 10 разів менша, ніж у Німеччині. Водночас українці мають більше робочих годин на тиждень у порівнянні з європейцями.

Це означає, що українські компанії довше виробляють той самий продукт, витрачають більше ресурсів на ті ж результати й тому важче конкурують на зовнішніх ринках,– зазначив голова фінансового комітету Ради.

За словами нардепа, низька продуктивність праці в Україні є не лише економічною, а й соціальною проблемою. Ця ситуація має наслідком низькі зарплати, обмежує можливості для працевлаштування вразливих груп та створює умови для майбутньої трудової міграції українців.

Гетманцев пояснив, що показник продуктивності праці вимірюється співвідношенням ВВП до кількості працівників або відпрацьованих годин.

“Це історія не про “ледачість”, а про системні чинники, що впливають найбільше саме на рівень ВВП. Застаріла інфраструктура, недостатні інвестиції в обладнання та автоматизацію, низький рівень управлінських практик, слабка логістика й фрагментованість бізнесу”, – зазначив парламентар.

Він також зауважив, що частина економіки задля зниження податків працює в малих, неконкурентних компаніях, які не мають доступу до капіталу й технологій. Додатковий вплив на ситуацію має також війна, руйнування виробничих потужностей і вимушена релокація підприємств.

За словами Данила Гетманцева, інвестиції у підвищення продуктивності праці – це ключ до того, щоб економіка могла рости, українці отримали вищі зарплати, а країна ставала конкурентнішою.

Крім того, системна автоматизація та модернізація виробництва, як зазначив голова фінансового комітету Ради, дозволяє:

• залучити людей з інвалідністю, адже автоматизація рутинних та фізично складних операцій усуває бар’єри, пов’язані з фізичними обмеженнями.
• розширити роль жінок, знизивши необхідність у важкій фізичній праці (наприклад, на складах, у будівництві чи виробництві), традиційно закріпленій за чоловіками.
• зменшити потенційну потребу в трудовій міграції, оскільки зараз бізнес все частіше говорить про мігрантів, щоб заповнити дефіцит кадрів на низькооплачуваній та фізично важкій роботі.

Таким чином, інвестиції в модернізацію, автоматизацію та професійну освіту – це не просто економічний, а стратегічний соціальний інструмент, що забезпечує інклюзію, підвищує доходи українців та зміцнює національний трудовий потенціал, – написав Гетманцев.

Він додав, що одним з варіантів системного залучення на ринок внутрішніх інвестицій українців є запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи.

“Тож послідовно адвокатую запровадження її в Україні, оскільки це не лише пряме покращення життя людей в поважному віці (стабільне персональне накопичення), а й потужний ресурс для інвестиційного ринку, який запустить нашу економіку на вищий рівень продуктивності та розвитку”, – написав Гетманцев.

З 1 січня 2026 року в Україні стартує програма безоплатного медичного обстеження для людей старше 40 років. Кожен учасник зможе пройти комплексний скринінг здоров’я та отримати для цього 2000 гривень безготівкової підтримки, пише УНІАН.

Як повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я у відповідь на запит УНІАН, на фінансування програми скринінгів здоров’я передбачено суму в 10 мільярдів гривень.

Кожна людина після досягнення 40 років отримає сповіщення в застосунку “Дія” рівно через 30 днів після дня народження. У повідомленні буде пропозиція пройти скринінг здоров’я.

Після підтвердження участі на спеціальну “Дія.Картку” автоматично нарахують 2000 грн, які можна використати лише для оплати скринінгу в медичних закладах, що включені до переліку Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Зазначається, що це можуть бути як державні клініки, так і приватні або комунальні. Далі людина записується до обраного закладу охорони здоров’я, незалежно від місця проживання або реєстрації.

Обстеження проходитиме в межах одного візиту – тривалістю 60-90 хвилин. Після завершення послуга оплачується “Дія.Карткою” прямо в медичному закладі.

Водночас для тих, хто не користується “Дією”, передбачено інший варінт. Можна оформити пластикову банківську картку, подати заявку до ЦНАП, за тиждень отримати повідомлення про зарахування коштів та пройти той самий скринінг, що й користувачі застосунку.

У МОЗ наголошують, що пакет сформований на основі доказової медицини. До нього входять:

• фізикальне обстеження – вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії, розрахунок індексу маси;
• опитування щодо способу життя та скринінг симптомів для виявлення ризиків відповідних захворювань;
• лабораторні дослідження, зокрема ліпідограма, глікований гемоглобін, а також за показаннями – електроліти, креатинін сироватковий, розрахункова швидкість клубочкової фільтрації, співвідношення альбумін сечі/креатинін сечі;
• оцінка ментального здоров’я – короткий опитувальник для визначення рівня стресу й тривожності;
• консультація лікаря з оцінки ризиків серцево-судинних захворювань, діабету та формування персоналізованих рекомендацій.

Після отримання результатів лікар надає пацієнту персональні рекомендації щодо подальших дій для збереження або поліпшення здоров’я.

У МОЗ підкреслюють, що саме після 40 років різко зростають ризики розвитку хронічних захворювань. Мета програми спрямована на раннє виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем ментального здоров’я. Особливо розраховано на тих, хто зазвичай не звертається до лікаря, не моніторить тиск чи рівень цукру й не підозрює про власні ризики.

Національний скринінг не обмежується здачею аналізів. Якщо під час обстеження виявлять ризики чи відхилення, людині одразу видадуть направлення до відповідного спеціаліста, а система відстежуватиме виконання цього маршруту.

Крім цього, під час скринінгу здоровʼя лікарі зможуть одразу призначати пацієнтам необхідні препарати. Пацієнти зможуть отримувати такі ліки безоплатно або з частковою доплатою за е-рецептом.