У 18 років Сергій пішов до війська, а у 20 – втратив руку під час участі в Курській операції. Попри травму, юний боєць не бачить свого майбутнього поза військом, тому після реабілітації в центрі UNBROKEN збирається повернутися в стрій – уже з біонічною рукою.
Сергій Серпіянов із Житомира. На початку повномасштабного вторгнення був студентом технікуму. Вчився на електрогазозварювальника, але мріяв присвяти своє життя військовій справі. Тож коли йому виповнилося 18 років, пішов до ТЦК – мобілізуватися.
«Я тричі приходив у військкомат, щоб мене взяли. Щоразу казали, що я занадто молодий. Проте наполегливість, ще раз наполегливість – і згодом усе вийшло. Я просто відчуваю, що військова справа – це моє», – впевнено каже Сергій.
Хлопець приєднався до 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. У її складі воював на Курщині, де 9 лютого 2025 року і отримав важке поранення.
«Ми були на позиціях 12 днів, і нас потроху почали оточувати. Обстрілювали усім буквально. Мене поранило після вибуху міни. Зразу чув такий сильний вибух, дивлюсь на руку, а там наче як діра», – розповідає Сергій.
На евакуацію захисник очікував понад 12 годин. За його словами, обстріли були настільки інтенсивними, що вибратись звідти тоді здавалося чимось неможливим. Тож каже, що дуже вдячний побратимам, які його евакуювали, адже шанси були мізерні.
Після стабілізаційного пункту пораненого бійця доправили до Сум, де лікарі ампутували йому ліву руку, а на правій нозі виконали фасціотомію – розтин м’язової оболонки з метою зниження внутрішньотканинного тиску, який виник в результаті надто довгого перебування з турнікетом.
Згодом захисника доправили до центру UNBROKEN, де він уже понад 4 місяці займається із фізичним терапевтом. А нещодавно – отримав біонічний протез руки і нині вчиться керувати цією високотехнологічною штучною кінцівкою.
«Спершу думав, що це щось дуже незвичне, незручне, а зараз все більше і більше стає цікаво, що я можу ним робити», – каже Сергій.
Його реабілітація проходить успішно і майже добігає кінця. Вже незабаром хлопець повернеться до ЗСУ.
«Я залишатимусь військовим. Бо це про внутрішню історію. Це моє», – додає Сергій.










