Категорія: Економіка

Опубліковано

Гірськолижний курорт ОККО на Львівщині отримає державну підтримку

Уряд схвалив два спеціальні інвестиційні договори для компаній «Славскі» та «Рожанка Парк», які реалізовуватимуть рекреаційні проєкти у співпраці зі Славською селищною радою сумарним обсягом інвестицій 140 млн євро. Угоди підписали у межах програми підтримки проєктів зі значними інвестиціями, яка відома як «інвестняня». Про це повідомила пресслужба Мінекономіки у п’ятницю, 30 травня, передає Zaxid.net.

«Надходження від реалізації цих проєктів до бюджетів всіх рівнів протягом 2025-2039 років очікується на рівні 7,3 млрд грн», – повідомили в Мінекономіки.

Зазначимо, що держава через «інвестняню» надає низку стимулів бізнесу, який працює з великими інвестиціями. Зокрема, інвестора звільняють від сплати ввізного мита та імпортного ПДВ на нове обладнання, від оподаткування податком на прибуток терміном до п’яти років. Крім цього держава компенсує витрати інвестора на приєднання до інженерно-транспортних мереж.

«Залучення стратегічних інвесторів – один із ключових пріоритетів економічного відновлення. Попри війну Україна формує сучасні, прозорі та вигідні умови для інвесторів. Наразі вже уклали чотири спеціальні інвестиційні договори, кожен з яких передбачає понад 100 нових робочих місць, а загальна сума інвестицій за всіма чотирма проєктами становить 240 млн євро. Очікуємо найближчим часом, що кількість поданих заявок збільшиться», – розповів заступник Міністра економіки Віталій Кіндратів.

Додамо, що «Рожанка Парк» і «Славскі» входять до Універсальної інвестиційної групи належать власникові холдингу ОККО Віталію Антонову (70%) та гендиректору холдингу Василю Даниляку (30%). У червні 2024 року Львівська ОВА видала розпорядження про виділення лісових ділянок для «Рожанка Парк» і «Славскі».

Восени 2024 року ОККО Group розпочала будівництво гірськолижного курорту GORO Mountain Resort. Відпочинковий комплекс розташовуватиметься поблизу гірського масиву Високий Верх, що біля сіл Волосянка та Верхня Рожанка, які входять до Славської ОТГ. Площа нового комплексу становитиме майже 1200 га, з яких на 360 га збудують гірську та лижну інфраструктуру, а на понад 800 га – зведуть готелі, комерційні та рекреаційні обʼєкти. Завершити проєкт ОККО планує через 15 років.

Нагадаємо, що паливний гігант ОККО зареєструвався у Славській ОТГ у 2017 році. З того часу почали зростати доходи місцевого бюджету – з 2018 до 2024 року компанія сплатила до місцевого бюджету 1,03 млрд грн податків. Це понад 60% податків із зарплат 15 тисяч працівників й становить приблизно 70−80% річного бюджету громади. Територіальна громада почала інвестувати в освіту, спорт, медицину та інфраструктуру.

Опубліковано

Львів взяв кредит в держбанку на 668 млн грн на реконструкцію вулиці Мазепи та інших об’єктів інфраструктури

Державний Ощадбанк надав Львівській міській раді новий кредит на 668 млн грн строком на п’ять років. Кошти спрямують на розвиток стратегічної міської інфраструктури, зокрема, доріг та об’єктів житлово-комунального господарства, а одним із основних напрямів використання стане підвищення енергоефективності.

“Гроші підуть на біогазову станцію з комбінованим виробництвом електричної й теплової енергії, електропідстанцію, котельню з підключенням когенераційної установки та на інвестиції у компанію “Львівтеплоенерго”, – повідомив голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.

Це вже другий кредит від банку за останні пів року. Загальний обсяг фінансування від фінустанови перевищив 1,5 млрд грн.

Позиковими коштами планують профінансувати наступні проєкти:

  • Капремонт вул. Бескидської
  • Реконструкція вул. Т. Шевченка (від вул. Ярослава Мудрого до Залізничної)
  • Капремонт вул. Личаківської (від вул. Букової до межі міста)
  • Реконструкція вул. Залізничної (від вул. Городоцької до будинку №19)
  • Реконструкція вул. Гетьмана І. Мазепи
  • Реконструкція вул. Пластової (від вул. Бескидської до земельної ділянки з кадастровим номером 4623683800:03:000:0067)
  • Будівництво дороги в промзоні «Сигнівка» (від вул. Північної до вул. Конюшинної)
  • Реконструкція котельні на вул. Широкій, 79а
  • Модернізація електропостачання котельні на вул. С. Петлюри,4а з установкою когенераційної установки Jenbacher
  • Влаштування системи інженерного захисту об’єктів ЛМКП «Львівтеплоенерго»
  • Будівництво біогазової станції з комбінованим виробництвом теплової та електроенергії
  • Реконструкція каналізаційного колектора в парку «Скнилівський»
  • Реконструкція каналізаційної насосної станції «Холодновідка» та будівництво напірного трубопроводу (І черга)
  • Нове будівництво крематорію на території Голосківського цвинтаря
  • Реконструкція нежитлової будівлі на вул. Зеленій, 9 — облаштування укриття та підвальних приміщень
  • Капремонт тролейбусної лінії на вул. Стрийській (від вул. І. Франка до Наукової)
  • Капремонт кабельних ліній (600 В) від підстанції №6 до пл. Митної та вул. Личаківської
  • Будівництво автотранспортного підприємства на вул. Вернадського (поруч з буд. №193 на вул. Стрийській)
Опубліковано

З 1 червня у Львові зміниться вартість проїзду у громадському транспорті

Сьогодні, 30 травня, виконавчий комітет міськради ухвалив рішення про коригування безготівкових тарифів на проїзд у міському громадському транспорті. Зміни набудуть чинності з неділі, 1 червня.

Так, відповідно до рішення виконкому, з неділі вартість однієї поїздки складатиме:

  • для студентів з ЛеоКарт – 8,5 грн
  • при оплаті загальною ЛeoКарт/додатком LeoCard – 17 грн
  • при оплаті банківською карткою – 20 грн
  • готівкова оплата залишиться без змін — 25 грн
  • разовий електронний квиток на перевезення багажу — 17 грн 
  • разовий паперовий квиток на перевезення багажу — 20 грн 

Вартість перевезення багажу при безготівковому розрахунку складатиме 17 грн, а при оплаті готівкою – як і раніше 25 грн. Штраф за безквитковий проїзд встановлено на рівні 400 грн.

«У 2023 році поїздка у міських автобусах коштувала 15 гривень. Коли у грудні того ж року місто запустило безготівкову оплату, то для користувачів ЛеоКарт тариф навіть знизили — до 13 гривень. Саме ця форма оплати швидко стала основною і півтора року переважна більшість пасажирів мала можливість сплачувати менше за проїзд. Тоді як готівкою зараз розраховуються лише 7% пасажирів.

Сьогоднішнє коригування дає можливість адаптувати тариф до економічних реалій, щоб підтримувати стабільну роботу громадського транспорту. Перевізники звернулись до міста з вимогою підняти вартість проїзду і до 30 та навіть 50 гривень. Разом з економічним блоком ми перевірили обґрунтування,  провели консультації з мешканцями та зійшлись на компромісному рішенні», — зазначив директор департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

Водночас, у Львові 31 категорія пільговиків, зокрема люди з інвалідністю 1, 2 і 3 груп, учасники бойових дій, а також школярі, за наявності персоналізованих ЛеоКарт, й надалі користуватимуться міським громадським транспортом безоплатно. Повний перелік пільгових категорій тут.

Із 1 липня у міському транспорті запрацює ситема абонементів. Зокрема, вартість довготермінового абонемента на 30 днів становитиме 900 грн, а студентського – 450 грн. Абонементи діятимуть на весь громадський транспорт Львова, не залежно від перевізника.

Додамо, що у низці міст України за останні місяці вартість проїзду вже зросла. До прикладу, в Одесі поїздка в автобусах коштує 20 грн, а у Дніпрі — 18-20 грн – залежно від маршруту.

Опубліковано

«Карпатська джерельна» почала будувати новий завод на Львівщині

Виробник мінеральної води «Карпатська джерельна» розпочав будівництво нового заводу на Львівщині. Це буде вже другий об’єкт компанії на території області. На першому заводі у селі Струтин Золочівського району виробництво запустили близько 30 років тому, передає Zaxid.net.

Новий завод «Карпатських мінеральних вод» почали будувати поблизу села Хмелева на Золочівщині. Наразі на земельній ділянці тривають підготовчі роботи, розповів ZAXID.NET власник компанії «Карпатські мінеральні води» Сергій Устенко. Планується, що завод введуть в експлуатацію вже 2026 року, проте остаточно запуск виробництва залежатиме від економічної та безпекової ситуації в країні. «Наразі важко сказати, коли ми закінчимо [будувати]. Наразі ми з командою робимо усе належне, щоби реалізувати цей проєкт», – наголосив Устенко.

«Карпатські мінеральні води» оголосили про намір збудувати на Львівщині другий завод із розливу мінеральних вод ще 2021 року. Тоді компанія почала проєктування нового об’єкта, розповів Устенко. Однак через війну реалізацію відклали, також довелося скоригувати плановані виробничі потужності. «Ми переробили проєкт – він зменшився майже вчетверо від того, що раніше планували на всі черги», – повідомив підприємець.

Згідно з даними компанії, площа нового заводу становитиме близько 15 тис. м2, на ньому працюватимуть до сотні людей. Планована потужність – 32 тис. пляшок на годину. Це буде вся лінійка бренду «Карпатська джерельна» (газована і не газована вода різного об’єму), а також солодкі напої. «Щодо кінцевого асортименту, то ми побачимо, що буде з ринком [мінеральної води], коли ми закінчимо завод. Тоді плануємо визначити остаточне співвідношення між солодкими напоями та водою, які випускатимемо», – розповів Сергій Устенко.

Як йдеться в оцінці впливу на довкілля на сайті Золочівської РДА, мінеральну воду для нового виробництва планується видобувати із кількох свердловин 70-200 метрів завглибшки на сусідній із заводом земельній ділянці біля села Хмелева. Очікуваний обсяг забору води становить 30-250 м3/год.

Нагадаємо, перший завод компанії працює в селі Струтин Золочівського району Львівщини. Виробництво води розпочалося 1996 року, спочатку це був цех безалкогольних напоїв державного спиртзаводу. 2002 року його реорганізували у завод із виробництва мінеральної води.

Нині мінеральну воду «Карпатська Джерельна» видобувають з двох артезіанських свердловин на глибині 90 метрів із природного джерела поблизу заводу.

Окрім мінеральної води «Карпатська джерельна», на заводі випускають також солодкі води «Фруктова джерельна» і «Соковинка», дитячу воду «Джерельце», а також енергетичний напій Dragon.

Бенефіціарами ТОВ «Карпатські мінеральні води» є підприємець Сергій Устенко (83,77%) та його батько, колишній український політик Петро Устенко (16,23%), йдеться на порталі YouControl. Інші сімейні компанії Устенків зосереджені в галузях нерухомості, будівництва та інвестиційної діяльності, проте головним активом групи є виробництво мінеральної води.

Опубліковано

Нацбанк продав на аукціоні занедбаний промисловий комплекс Бахматюка за 57,6 млн грн

ТзОВ “Металворкшоп” придбало у Національного банку промислово-складський комплекс на вулиці Жовківській, 63 (район Підзамче). Раніше ці приміщення належали збанкрутілому банку “Фінансова ініціатива”, який був підконтрольний оголошеному в розшук українському бізнесмену Олегу Бахматюку. За майно компанія заплатила 57,6 млн грн, інформує Lviv.media.

На аукціоні продали два виробничі приміщення у районі Підзамче загальною площею 9020 м². Це будівлі площею 1610 м² та 7410 м². Стартова ціна лота становила 57 млн 30 тис. грн.

Компанія “Металворкшоп” стала переможцем торгів. За даними аналітичного порталу YouControl ТОВ “Металворкшоп” створили у 2013 році у Львові. Компанія спеціалізується на виробництві металевих виробів. Вона є одним із лідерів у металевому виробництві на заході України. Власником підприємства є Максим Андрущишин.

Довідка: бізнесмен Олег Бахматюк мав у цих приміщеннях приватне акціонерне товариство “Шкіряне підприємство “Світанок”. У 2014 році він передав ці будівлі в іпотеку Нацбанку під кредит у 2 млрд грн для свого банку “Фінансова ініціатива”, але борг так і не повернув.

У 2021 році Національний банк стягнув їх у свою власність, проте ще деякий час тривала судова тяганина для виселення орендарів. Відтоді було кілька спроб продати приміщення на вул. Жовківській, проте раніше аукціони були скасовані через відсутність потенційних покупців.

У січні 2024 року зі стартовою ціною понад 64 млн грн торги не відбулись. У травні 2024 року об’єкт знову виставили за 55,2 млн грн. Цього разу стартова ціна становила 57 млн 35 тис. грн, і об’єкт вдалося реалізувати.

Олег Бахматюк — бізнесмен з Івано-Франківська, власник компанії UkrLandFarming, банків VAB і “Фінансова ініціатива”, які були визнані неплатоспроможними. Його підозрюють у заволодінні 1,2 млрд грн стабкредиту НБУ. У 2019 році МВС оголосило його в розшук. Загальна сума його боргу перед Нацбанком — близько 7,9 млрд грн. У 2023 році суд у Відні відмовився екстрадувати Бахматюка в Україну.

Опубліковано

Співвласники SoftServe планують розпочати будівництво 5-зіркового готелю у Трускавці

Співвласники однієї з найбільших ІТ-компаній в Україні SoftServe Тарас Кицмей, Ярослав Любінець, Олег Денис разом зі співвласником молочної ферми «Мукко» Миколою Кмітем створюють готельний холдинг з капіталізацією $1 млрд. Про це Кміть розповів виданню «Forbes Україна».

За його словами, група має не остаточно назву «Святий Шарбель» і хоче створити холдинг з капіталізацією $1 млрд.

Микола Кміть відкрив свій перший готель моршинський «Святий Шарбель» на 93 номери разом із Тарасом Кицмеєм у 2019 році. Згодом мережа розширилася готелем «Мармуровий палац» у Моршині й курортом «Плай» поблизу селища Славсько.

Кміть розповів про плани розширити інфраструктуру курорту для гірськолижного катання, побудувати нові котеджі та апарт-готель на 100 номерів. Загалом планують «створити 40–50 будиночків».

Усі ці об’єкти, за його словами, є частиною майбутньої готельної мережі, яку партнери умовно називають “групою Святого Шарбеля”. Метою підприємців є створення холдингу з капіталізацією $1 мільярд.

Першим з’явиться п’ятизірковий готель у Трускавці площею 38 000 кв. м і фондом на 200 номерів. Співвласник «Мукко» повідомив, що його будівництво має завершитися за 2-3 роки; в нього інвестують близько $76 млн ($2000 на кв. м).

Нагадаємо, що раніше співвласник та кофаундер SoftServe Тарас Кицмей став співінвестором проєкту з молочного скотарства. Його партнером у проєкті став засновник «Моршинської» та власник бренду «Мукко» Микола Кміть.

«Микола мене запросив побудувати корівник на 2000 корів. Ми успішно будуємо, у серпні запустимо першу чергу і почнемо закуповувати корів», — розповів Кицмей.

Опубліковано

На межі з Львівською областю побудують масштабну ВЕС потужністю до 400 МВт

На межі Львівської, Тернопільської та Рівненської областей планують побудувати величезний вітровий парк із максимальною планованою потужністю до 400 МВт. Йдеться про два окремі проєкти, утім вони мають спільних бенефіціарів. Найбільший проєкт реалізовуватиме компанія одного з ключових гравців українського ринку альтернативної енергетики Elementum Energy, що має американське коріння, передає Zaxid.net.

Як йдеться у відкритих даних на онлайн-платформі «ЕкоСистема», дві споріднені компанії – ТОВ «Вітропарк Західний-Р» та «Вітропарк Західний-Л», мають намір побудувати величезний вітровий парк між Львівською, Рівненською та Тернопільською областями.

«Вітропарк Західний-Р» планує запустити до 40 сучасних вітроенергетичних установок. Їх встановлюватимуть у сільській місцевості на території Бродівської та Підкамінської громад Золочівського району Львівської області, Почаївської та Лопушненської громад Кременецького району Тернопільської області, а також Радивилівської територіальної громади Дубенського району Рівненської області.

Мапа розташування вітряків

Згідно з даними платформи YouControl, «Вітропарк Західний-Р» має у користуванні 75 земельних ділянок. У звіті про оцінку на довкілля вказано, що ВЕС із допоміжною інфраструктурою планується звести на понад 60 ділянках. Для скидання потужності з вітрової станції у об’єднану енергосистему заплановане будівництво підстанції 330/35 кВ «Дружба». Загальна потужність ВЕС передбачається на рівні 200 МВт.

«Вітропарк Західний-Л» має намір розгорнути діяльність на території Підкамінської та Бродівської громад Львівщини, там планується встановити до 20 вітряків потужністю до 7,8 МВт. А також Радивилівської громади Дубенського району Рівненської області, де заплановане зведення щонайбільше 19 вітряків. Компанія розпоряджається 31 земельною ділянкою у двох областях.

Як писав «Forbes Україна», наприкінці грудня 2024 року найбільший виробник зеленої енергії в Україні, компанія Elementum Energy, анонсувала будівництво вітроелектростанції потужністю 200 МВт. ВЕС із робочою назвою «Вітропарк Західний» запланували звести на перетині Львівської, Тернопільської та Рівненської областей. Тоді повідомляли, що проєкт має запрацювати в середині 2026 року, а на повну потужність вийде в 2027-му. Старт будівництва був запланований на кінець 2025 року.

Вартість станції оцінювали у 300 млн євро, 60% яких Elementum Energy планує профінансувати кредитами. Це один із найдорожчих енергетичних проєктів в Україні під час війни, наголошував «Forbes Україна».

Проєкт електростанції компанія купила у девелопера Maxima Development Group, розповідала раніше генеральна директорка Elementum Energy Ольга Рибачук.

Elementum Energy належить міжнародному фонду VR Capital громадянина США Річарда Дейтса. В Україні компанії належать СЕС і ВЕС зі встановленою потужністю 636 МВт. З 2017-го інвестиції Дейтса в українську енергетику становлять понад 500 млн євро.

Щодо другого проєкту, то публічної інформації про терміни побудови і його вартість наразі немає. Також не відомо, хто саме втілюватиме його в життя.

Опубліковано

Податкова почала розсилати «листи щастя» для дрібних продавців через інтернет

Понад 162,7 млн грн через 97,5 тис. грошових переказів загалом отримали більше 3 тисяч осіб за три тижні березня. Лише 212 із них зареєстровані як ФОП. Такі результати аналізу інформації з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій. Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби.
Територіальні органи ДПС у межах відпрацювання цих даних наразі надіслали близько 3 тисяч запитів платникам податків з метою зʼясування походження коштів. Основна мета цих запрошень — розʼяснювальна.
«Офіційно заявляємо, що податківці не викликали листами осіб, які здійснили лише 2 перекази по 100 гривень, як поширюється в мережі», — наголосили у ДПС.
До прикладу, одне із запрошень, які викладені в публічний доступ, стосується особи, яка за 20 днів отримала 17 платежів на загальну суму понад 40 тисяч гривень.
Серед тих, хто отримав листи, найбільша сума грошових переказів, яка перерахована одній фізичній особі, — 413 тисяч гривень за 40 грошових переказів. Найменша кількість транзакцій, проведених на користь однієї фізичної особи, — 5.
Загалом перераховано:
  • менше 1 тис. грн — лише 6 особам;
  • від 1 до 10 тис. грн — 702 особам;
  • від 10 до 50 тис. грн — 1 515 особам;
  • від 50 до 100 тис. грн — 640 особам;
  • понад 100 тис. грн — 475 особам.
ДПС також нагадала, що господарська діяльність здійснюється лише за умови державної реєстрації та оподаткування одержаних доходів. Щодо осіб, які здійснювали по суті приховану систематичну підприємницьку діяльність, будуть складені адмінпротоколи за порушення закону.
Наразі також триває опрацювання інформації з Системи обліку даних РРО за квітень, тож така розʼяснювальна робота буде постійною.
Опубліковано

На Львівщині побудують птахофабрику на 6 млн курчат-бройлерів

На території села Почапи Золочівської громади побудують велику птахофабрику, де вирощуватимуть курей-бройлерів. Будівництвом комплексу для одночасного тримання понад 1 млн голів птиці займатиметься аграрна компанія «Агроль», яка вже має дві аналогічні фабрики у Яворівському та Стрийському районах, а також планує звести ще одну поблизу села Погорільці Глинянської громади, інформує Zaxid.net.

Птахофабрику планують побудувати на приватній ділянці площею 12,75 га між селами Почапи та Жуличі у північній частині Золочівської міської громади, йдеться в оцінці впливу на довкілля. На її території хочуть розмістити 22 пташники для утримання бройлерів та іншу інфраструктуру. Загальна продуктивність птахофабрики становитиме до 6,25 млн голів на рік, під час одного циклу вирощування у пташниках розміщуватимуться 1,04 млн бройлерів.

На фермі курчат відгодовуватимуть упродовж 45 діб до отримання необхідної товарної ваги у 2,5 – 2,8 кг, а потім відвозитимуть на забій до спеціалізованого підприємства. Власник майбутньої птахофабрики, компанія «Агроль» має великий завод із забою бройлерів та переробки їхнього м’яса у селі Підгайчики неподалік Глинян. Нехарчові рештки та тушки курей, що померли до забою, забиратиме завод із переробки відходів тваринництва у Буську.

Перерва між циклами відгодівлі бройлерів становитиме близько двох тижнів. Передбачається, що фабрику обслуговуватимуть 15 працівників. Готову продукцію птахофабрики планують постачати як на український ринок, так й на експорт.

Будівництво пташиної ферми не стартувало, її проєкт ще розробляють. Отримання містобудівної документації та початок будівельних робіт залежить від законопроєкту, що відтермінує розробку комплексних планів просторового розвитку громад, повідомили ZAXID.NET у компанії «Агроль».

Разом із проєктом у Почапах, компанія планує побудувати ще одну фабрику з вирощування курчат-бройлерів на території Глинянської громади. Птахокомплекс у селі Погорільці, згідно з планами, даватиме до 1 млн тушок щорічно.

«Агроль» як компанія акредитована на експорт. На цих площадках планується вирощування птиці, яка згодом буде експортуватись у вигляді мʼясної продукції у країни ЄС, Азії, Африки тощо. Тобто [завдяки новим птахофабрикам] ми збільшуємо кількість вхідної сировини на забійний цех», – йдеться в повідомленні компанії.

Аграрне підприємство «Агроль» було засноване 2000 року і спеціалізується на виробництві м’яса птиці. Група має дві діючі птахофабрики – у селі Жорниська Яворівського району та селі Вербіж Стрийського району. Їхня сукупна потужність понад 3,5 млн голів на рік (із новими фабриками у Почапах та Погорільцях стане близько 10,5 млн). «Агроль» має власний сучасний забійний цех, із широким спектром м’ясопереробки.

Львівський виробник постачає м’ясо курчат як на український ринок, так й на експорт. Зокрема, цьогоріч «Агроль» має квоту від міністерства аграрної політики на постачання продукції до ЄС – 150,97 тонн основної та 5,38 тонн додаткової.

Згідно з даними YouControl, 100% статутного капіталу ТОВ «Агроль» володіє львівська підприємниця Юлія Шопська. Раніше вона була керівницею департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, згодом працювала в департаменті аграрної політики міністерстві економіки України, а нині займається бізнесом.

Опубліковано

У Львові проведуть реконструкцію вулиці Пластової за майже 78 млн грн

У четвер, 15 травня, ЛКП «Львівавтодор» уклало договір із турецькою компанією «Онур Конструкціон Інтернешнл» на реконструкцію ділянки вулиці Пластової. Загальна вартість робіт становить 77,8 млн грн — відповідний договір між комунальним підприємством і підрядником опублікували на порталі Prozorro, передає Lviv.media.

Йдеться про ділянку вулиці Пластової від Бескидської до ділянки, яка не має визначеної адреси. Реконструкція передбачає демонтажні роботи, влаштування каналізаційних мереж, зовнішнього освітлення, проїзної частини, велосипедно-пішохідної зони, благоустрій і озеленення, а також встановлення дорожніх знаків та нанесення розмітки. Підрядник також має забезпечити організацію безпеки дорожнього руху та погодити відповідні схеми.

Договір діє до 30 червня 2026 року із можливістю продовження у разі форс-мажору чи затримки фінансування без збільшення вартості. Підрядник дає гарантію на виконані роботи на 10 років та зобов’язується усувати виявлені дефекти за власний кошт.

Загальна вартість реконструкції становить 77,8 млн грн з ПДВ, з яких 73,6 млн грн передбачені з місцевого бюджету, а ще понад 4,2 млн грн — власні кошти підприємства.

  • 2025 рік: буде профінансовано 33,7 млн грн, з яких 29,5 млн грн — кошти бюджету, а 4,2 млн грн — власні кошти підприємства.
  • 2026 рік: заплановано фінансування ще на 44,1 млн грн — виключно за рахунок місцевого бюджету.

Замовник має право коригувати суму до оплати. Кінцевий розрахунок здійснюється після завершення всіх робіт, оформлення декларації про готовність об’єкта до експлуатації та підписання акту передачі.

Нагадаємо, 8 квітня на пленарному засіданні Львівської міської ради депутати з другого разу ухвалили рішення про отримання двох кредитів для міського бюджету на загальну суму 1,318 млрд грн. Зокрема, у державному Ощадбанку місто планує взяти кредит у розмірі 668 млн грн на 60 місяців. Частину цих коштів передбачено спрямувати на ремонт вулиць і тротуарів, зокрема на проєкт реконструкції вулиці Пластової.