Львівський ТЦ “Скриня” перетворять на сучасний ROX Mall

Керуюча компанія діючого львівського ТЦ “Скриня” планує реновацію торговельного центру зі збільшенням та розширенням площі, і перетворення його на ТРЦ ROX Mall.

Для розробки оновленої концепцію залучили компанію UTG, а від землевласників сусідніх ділянок отримано погодження спільної ревіталізації цілого кварталу із будівництвом адміністративно-ділових споруд на зразок “Canary Wharf” в Лондоні, “MediaCityUK” в Манчестері, “La Défense” в Парижі або “Carlsberg city district” в Копенгагені.

Концепція оновлення ТРЦ “Скриня” передбачає реконструкцію існуючої будівлі площею 6500 м кв в торговельний комплекс окружного формату загальноміського значення з розширенням площі до 38 600 м кв, створення дворівневого підземного паркінгу на 465 машиномісць та маркетингова стратегія ребрендингу в “ROX Mall”.

Об’єкт розташовується навпроти центрального залізничного і приміського вокзалів та автобусної станції «Двірцева». Це місце поєднує потоки рейкового транспорту з 96 наземними маршрутами та генерує найширшу зону охоплення області.

Фасадний вихід на головну транспортну артерію перетворює ТРЦ “ROX Mall” та навколишній квартал в головні в’їзні ворота до Львова.

В результаті проведеного преброкериджу підтверджені позитивні відгуки з боку потенційних орендарів – провідних національних та міжнародних мереж роздрібної торгівлі в розрізі широкого переліку різних товарних груп, – зазначають UTG.

У відкритті магазинів у оновленому ТРЦ зацікавлені продовольчі супермаркети, універмаги одягу та взуття для всієї родини, магазини формату аутлет, спортивні товари, електроніка та побутова техніка, товари для дітей, меблі, товари для дому та інтер’єру, косметика, парфюмерія та побутова хімія, товари для тварин, заклади громадського харчування, фітнес-центр та оператори розваг.

На Львівщині побудують птахофабрику з вирощування 1 млн курчат-бройлерів

Група компаній «Агроль» побудує нову фабрику з вирощування курчат-бройлерів у Львівському районі на території Глинянської громади. Птахокомплекс, згідно з планами, даватиме до 1 млн тушок щорічно. Це буде вже третя фабрика цієї аграрної групи на Львівщині, «Агроль» вже багато років експлуатує дві птахофабрики у Яворівському та Стрийському районах, інформує Zaxid.net.

Комплекс пташників побудують «з нуля» на земельній ділянці площею 2,69 га у селі Погорільці Глинянської громади, що розташоване неподалік траси Львів-Тернопіль. На новому об’єкті планують вирощувати курчат-бройлерів до 1 млн голів на рік. Наразі будівництво не стартувало, проєкт птахокомплексу ще розробляють.

Як йдеться в оцінці впливу на довкілля, на фермі курчат відгодовуватимуть упродовж 45 діб до отримання необхідної товарної ваги у 2,5 – 2,8 кг, а потім відвозитимуть на забій до спеціалізованого підприємства. Поруч із планованою птахофабрикою у селі Підгайчики працює великий завод із забою бройлерів та переробки їхнього м’яса, що також належить групі «Агроль».

Нехарчові рештки та тушки курей, що померли внаслідок падежу, забиратиме завод із переробки відходів тваринництва компанії «Фіднова» у Буську.

Згідно з попередніми даними, на фабриці працюватимуть близько 15 людей.

Аграрне підприємство «Агроль» було засноване 2000 року і спеціалізується на виробництві м’яса птиці. Група має дві птахофабрики – у селі Жорниська Яворівського району та селі Вербіж Стрийського району. Їхня сукупна потужність понад 3,5 млн голів на рік (із новою фабрикою стане близько 4,5 млн). «Агроль» має власний сучасний забійний цех, із широким спектром м’ясопереробки, а саме: автоматизованою нарізкою птиці та її потрошінням, пакуванням, системою охолодження та заморожування.

Львівський виробник постачає м’ясо курчат як на український ринок, так й на експорт (країни ЄС, Африки та Азії). Зокрема, цьогоріч «Агроль» має квоту від міністерства аграрної політики на постачання продукції до ЄС – 150,97 тонн основної та 5,38 тонн додаткової.

Раніше група компаній«Агроль» належала львівській бізнесовій родині Федора та Юлії Шопських. До 2023 року 100% статутного капіталу ТОВ «Агроль» володів Федір Шопський, опісля – власником компанії стала його екс-дружина Юлія Шопська (розлучилися 2019 року). Вона була керівницею департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, згодом працювала в департаменті аграрної політики міністерстві економіки України, а нині займається бізнесом.

Федір Шопський разом із нідерландською компанією Royal De Heus є власником заводу з виробництва кормів для птахівництва та свинарства Koudijs Ukraine (с. Хильчиці Золочівського району).

На об’їзній дорозі біля Винників побудують торговий центр площею 10 000 м²

На узбіччі львівської об’їзної дороги біля Винників невдовзі почнуть будувати великий торговий центр Road park. Він матиме площу майже 10 тис. м². Спеціально для майбутнього ТЦ облаштують безпечний заїзд та виїзд на львівську об’їзну.

ТЦ Road park планують побудувати між новим винниківським цвинтарем, цинковим заводом та об’їзною дорогою Львова, адміністративно це територія Підберізцівської громади. Його зводитимуть на кількох земельних ділянках, що перебувають у приватній власності.

Як стало відомо ZAXID.NET, це буде одноповерхова будівля з комерційними та складськими приміщеннями, різними ресторанами, зокрема у форматі drive (коли роблять замовлення і отримують його, не покидаючи авто) підземним і наземним паркінгами, кількома зарядними станціями для електротранспорту. Площа будівлі становитиме 9,96 тис. м2.

Зведенням майбутнього ТЦ Road park займатиметься підприємство «Сінгапур інвест» з групи REM100 development. Компанія в квітні 2025 року отримала містобудівні умови та обмеження, а також вже погодила будівництво нового безпечного заїзду та виїзду на кільцеву дорогу від торгового центру. Підготовчі роботи мають початися за кілька тижнів, запланований термін здачі в експлуатацію – ІІІ квартал наступного року.

«Торговий центр буде розрахований на жителів передмість та людей, які їздять кільцевою дорогою Львова», – йдеться в повідомленні REM100 development.

Попередньо, зацікавленість у оренді приміщень в майбутньому центрі висловили мережі продуктових маркетів АТБ, «Фора» і Thrash!, мережа фаст-фуду KFC, мережі одягу та побутових товарів Sinsay, Blisk, Yves Rocher, «Люксоптика», аптека «Медсервіс», а також «Нова пошта», «Алло», Vodafon, Lifecell, «Золотий вік», «Будинок іграшок» та інші.

ТОВ «Сінгапур-Інвест» зареєстроване 2023 року в селі Миклашів Львівського району. Його засновниками є жителі Винників Андрій Наремба (33%), Роман Наремба (17%), Олег Наремба (17%), львів’янин Роман Ціхоляз (16%), а також Роман Залеський (17%) з Яворівщини.

Компанія входить до групи REM100 development, що займається зведенням малоповерхових житлових будинків і котеджів у Винниках, а також будує торговий центр KOLO Center поблизу села Чишки.

 Нещодавно про плани побудувати перший ТРЦ у самих Винниках оголосила компанія LEV Development.

Львівська облрада за 59 млн грн перебудує турбазу в Карпатах під центр спротиву

Комунальне підприємство Львівської облради «Технічний нагляд» оголосило тендер на 59 млн гривень на реконструкцію колиб (тимчасових споруд) комунальної туристичної бази «Карпати» у селі Кам’янка поблизу Сколе. Там облаштують центр для базової підготовки населення до національного спротиву, інформує Zaxid.net.

5 травня на майданчику держзакупівель Prozorro оголошено тендер з пошуку підрядника для реконструкції колиб (тимчасових споруд) туристичної бази «Карпати» у селі Кам’янка для базової підготовки населення до національного спротиву. Очікувана вартість робіт – майже 59 млн грн.

Аукціон з визначення підрядника відбудеться 21 травня. Виконання робіт заплановане до кінця грудня 2026 року. Передбачається знесення дерев’яних, а також цегляних будівель, які були на території бази, та будівництво нової споруди із сендвіч-панелей. Водночас не вказано, з бюджету якого рівня буде здійснюватися фінансування.

Зазначимо, що ще в березні цього року Львівська облрада розпочала масштабну перебудову комунальної туристичної бази «Карпати» поблизу Сколе, там розвалили усі дерев’яні будиночки та альтанки. Тоді роботи розпочали без жодних рішень та офіційних повідомлень. Що саме там планується, відповідальні за комунальне майно обласні чиновники замовчували.

Керівник управління майном спільної власності Андрій Білоус каже, що ані тоді, ані зараз не має детальної інформації про роботи, які проводилися на території бази з березня.

«Очевидно, там були протиаварійні, підготовчі роботи. Ми не маємо детальної інформації від керівництва закладу, який тип робіт там здійснювався», – розповів він ZAXID.NET, коментуючи оголошений тендер.

Зі слів Андрія Білоуса, базу реконструюють у центр підготовки населення до національного спротиву, оскільки такі центри мають бути в кожній області.

«Відповідно до прийнятих новел у законодавстві, у кожній області мають бути створені такі структури, тому ми реалізовуємо ці вказівки», – додав відповідальний за обласне майно посадовець.

Дитяча туристична база «Карпати» розташована у гірському селі Кам’янка (біля села Дубина) за 4 кілометри від міста Сколе. Поблизу – річка Опір, ліс та дорога, що веде до популярного серед туристів водоспаду «Кам’янка».

База займає велику територію площею 4 га, яка огороджена металевим парканом. Там розміщений цегляний триповерховий корпус, навпроти якого стояли близько 20 літніх будиночків, альтанки. Також був облаштований спортивний майданчик. На базі ще минулого року відпочивали діти, проводились обласні змагання, зараз там великий будівельний майданчик.

Все цивільне населення України будуть готувати до спротиву ворогу найближчим часом, повідомила недавно заступниця голови ОП Ірина Верещук і анонсувала кілька законопроєктів в травні.

Ключовим елементом цієї ініціативи стане створення по всій країні мережі спеціалізованих центрів.

«Ми створюємо нову екосистему підготовки усього цивільного населення до спротиву ворогу. Це додатково та паралельно з базовою військовою підготовкою чоловіків до служби у війську. Бо сильна держава – це не лише армія, це суспільство, що готове до викликів. Ми закладаємо фундамент на багато років вперед», – повідомила заступниця керівника ОП.

Мінімальна заробітна плата з 1 липня може зрости: вже є законопроєкт

Станом на сьогодні в Україні діє мінімальна заробітна плата у розмірі 8 000 гривень на місяць. Ця сума була встановлена з 1 квітня 2024 року та закріплена у Державному бюджеті на 2025 рік. Погодинний розмір мінімалки становить приблизно 48 гривень.

Водночас згідно з останніми розрахунками Міністерства соціальної політики, фактичний прожитковий мінімум для працездатної особи в березні 2025 року досяг 10 800 гривень. Таким чином, нинішня мінімальна зарплата покриває лише 74% цієї суми, що суперечить статті 9 Закону України “Про оплату праці”, яка вимагає встановлення мінімальної зарплати не нижче за прожитковий мінімум.

28 квітня 2025 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №13164-1, авторами якого стали Юлія Тимошенко, Михайло Волинець та ще 12 народних депутатів. Документ передбачає поетапне підвищення мінімальної заробітної плати з 1 липня 2025 року до рівня фактичного прожиткового мінімуму.

Законопроєкт пропонує не одномоментне, а поступове підвищення мінімалки “сходинками”, щоб зменшити різке навантаження на бюджет. Конкретний графік підвищень та розміри сум поки що не оприлюднені — їх має розрахувати Міністерство фінансів під час підготовки змін до бюджету.

Передумови для ініціативи

Поява цього законопроєкту саме зараз обумовлена кількома факторами:

  1. Значний розрив у 2 800 гривень між чинною мінімальною зарплатою (8 000 грн) та фактичним прожитковим мінімумом (10 800 грн), який продовжує зростати на тлі інфляції та воєнних доплат.
  2. Постійний тиск з боку профспілок, які з грудня 2024 року активно вимагають від уряду “розморозити” соціальні стандарти.
  3. Перевиконання дохідної частини Державного бюджету за підсумками першого кварталу 2025 року, переважно завдяки надходженням від ПДВ та імпортного мита, що створює фінансову можливість для часткового фінансування підвищення.

Наразі законопроєкт №13164-1 лише зареєстрований у Верховній Раді. Попереду — розгляд у профільному Комітеті з питань соціальної політики, який має дати висновок щодо документа орієнтовно у травні 2025 року. Ключовим питанням буде підтвердження бюджетного покриття запропонованих змін.

Після цього законопроєкт має пройти перше та друге читання у Верховній Раді, що може відбутися у червні 2025 року. На цьому етапі можливе внесення правок щодо конкретних сум та дат підвищення.

У разі ухвалення закону Кабінет Міністрів повинен буде невідкладно подати пропозиції щодо змін до Державного бюджету-2025. За оптимістичним сценарієм, закон може набути чинності наприкінці червня — початку липня, оскільки згідно з текстом законопроєкту, він має вступити в дію “наступного дня після опублікування”.

Якщо ініціатива буде підтримана, підвищення мінімальної зарплати спричинить цілу низку змін для роботодавців:

  • Зросте розмір мінімального єдиного соціального внеску (ЄСВ), який становить 22% від мінімальної зарплати.
  • Підвищиться максимальний розмір єдиного податку для фізичних осіб-підприємців другої групи, який обчислюється у відсотках від мінімальної зарплати.
  • Автоматично збільшаться штрафи, прив’язані до розміру мінімальної зарплати, зокрема за використання нелегальної праці, порушення порядку ведення трудових книжок тощо.
  • Зміниться зарплатний поріг для бронювання працівників критично важливих підприємств, який наразі становить трикратний розмір мінімальної зарплати.

Важливо розуміти, що станом на 5 травня 2025 року підвищення мінімальної заробітної плати з 1 липня ще не затверджене — це лише законодавча ініціатива. Чинний Державний бюджет продовжує фіксувати розмір мінімалки на рівні 8 000 гривень.

Однак, якщо законопроєкт №13164-1 успішно пройде всі етапи законодавчого процесу, а уряд знайде необхідне фінансування, базовим орієнтиром стане поступове підвищення мінімальної зарплати до приблизно 10 800 гривень до кінця 2025 року.

На Львівщині побудують найбільшу на заході України вітрову електростанцію потужністю 100 МВт

У сільській місцевості між Городком та Яворовом планують збудувати вітрову електростанцію потужністю 100 МВт. Компанія з іноземними власниками має намір встановити до трьох десятків вітряків на території кількох тамтешніх сіл. Наразі проєкт ВЕС перебуває на стадії розробки. У разі вдалої побудови ця вітростанція стане найпотужнішою у західному регіоні, інформує Zaxid.net.

Вітрову електростанцію планує побудувати ТзОВ «Юрокейп Юкрейн Львів», засноване два роки тому в Городку. Згідно з даними звіту про оцінку впливу на довкілля, компанія встановить від 9 до 28 вітрогенераційних установок на території поблизу сіл Речичани, Бердихів, Тучапи, Галичани, Родатичі та Лісновичі. Зазначається, що остаточна кількість вітряків залежатиме від їхньої одиничної потужності (від 3,6 МВт до 11 МВт), модель обиратимуть на етапі розробки проєктної документації будівництва.

Вітростанція розташовуватиметься на відокремлених земельних ділянках сукупною площею близько 30 га. Для її роботи під землею планується прокласти 35 км кабельних ліній між вітряками, які збиратимуть згенеровану електроенергію, та 17 км вихідної мережі до найближчої високовольтної підстанції об’єднаної державної електромережі, а також побудувати трансформаторну підстанцію.

Щорічний обсяг виробленої електроенергії очікують на рівні близько 297,372 МВт/год.

Як розповів ZAXID.NET керівник «Юрокейп Юкрейн Львів» Михайло Чулков, наразі проєкт станції ще розробляють, також триває отримання різних дозволів. Згідно з планами, саме будівництво ВЕС має стартувати наприкінці 2026 року. За рік чи півтора після початку робіт станцію мають ввести в експлуатацію, якщо не буде затримок. Приблизна вартість побудови – до 170 млн євро, повідомив Михайло Чулков.

«Юрокейп Юкрейн Львів» є проєктом зареєстрованої у Люксембурзі компанії LongWing Energy, що займається розробкою, будівництвом та експлуатацією наземних вітрових парків та сонячних електростанцій. Компанія провадить «зелену» діяльність, зокрема, у Франції, Польщі, країнах Балканського регіону. В Україні п’ять років тому вона запустила свій перший об’єкт – вітрову електростанцію у Запорізькій області потужністю 98 МВт. Проте нині він зупинений, оскільки ВЕС перебуває на окупованій російськими військами території.

Як йдеться на сайті LongWing Energy, її львівська «дочка» має у власному майновому банку 78 земельних ділянок в області (загалом 117,5 га) для промислового будівництва.

Згідно з даними системи YouControl, власником 100% «Юрокейп Юкрейн Львів» є кіпрська GWPS LTD, зареєстрована в Нікосії за адресою юридичної контори. Її бенефіціарними власниками вказані громадянин Німеччини Гейнріх Рудольф Шульц та громадянин Південно-африканської республіки Стефен Лоренс Кеніон-Слейд, вони обидва мають реєстрацію в Монако. Директор «Юрокейп Юкрейн Львів» Михайло Чулков є членом правління «Української вітроенергетичної асоціації».

На сайті LinkedIn Гейнріх Шульц вказаний власником компаній GWPS та LongWing Energy. Правник Стівен Кеніон-Слейд є директором інвестиційної фірми Marint Limited із Монако.

Наразі найбільшою вітроелектростанцією на заході є Орівська ВЕС неподалік Трускавця. Її потужність становить 60 МВт. ВЕС запустили в січні 2024 року.

Найбільшою вітровою електростанцією в України є Ботіївська, що розташована на окупованій частині Запоріжжя у Мелітопольському районі. Її потужність становить 200 МВт.

США та Україна підписали угоду щодо природних ресурсів

Міністерка економіки України Юлія Свириденко підтвердила підписання угоди щодо мінералів зі США.

“Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессантом підписала Угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна”.

Міністр економіки України Юлія Свириденко про деталі Угоди між Україною і США:

Ключові положення угоди — коротко:

1️⃣ Повна власність і контроль залишаються за Україною.
Всі ресурси на нашій території та в територіальних водах належать Україні. Саме українська держава визначає, де і що видобувати. Надра залишаються в українській власності — це закріплено угодою.

2️⃣ Рівноправне партнерство.
Фонд створюється 50/50. Управлятимемо ми цим Фондом спільно із США. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу, і це відображатиме рівноправне партнерство між Україною та Сполученими Штатами.

3️⃣ Національна власність захищена.
Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт Укрнафти чи Енергоатому залишаються у власності держави.

4️⃣ Жодних боргів.
Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов’язання України перед США. Реалізація угоди дозволить обом країнам збільшити свій економічний потенціал завдяки рівноправній співпраці та інвестиціям.

5️⃣ Угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс.
Документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України. Важливо, що угода стане сигналом і для інших світових гравців, що з Україною надійно співпрацювати довгостроково – на десятиліття.

6️⃣ Фонд наповнюватиметься доходами виключно з НОВИХ ліцензій.
Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до Фонду. В угоді йдеться про подальшу стратегічну співпрацю.

7️⃣ Законодавчі зміни — лише точкові.
Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати Верховна Рада.

8️⃣ США допоможуть залучати додаткові інвестиції і технології
Фонд підтримується урядом США через агентство DFC, яке допомагатиме нам залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах, що підтримують нашу боротьбу проти російського ворога. Передача й розвиток технологій — важлива складова Угоди, адже нам потрібні не лише інвестиції, але й інновації.

9️⃣ Угода надає податкові гарантії
Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.

Як працюватиме Фонд?
США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і НОВОЮ допомогою — наприклад, системами ППО для України.

Україна вносить 50% доходів держбюджету від НОВОЇ ренти на НОВІ ліцензії на НОВІ ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Йдеться про співпрацю на десятиліття вперед.

Далі Фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Важливо, що Фонд може інвестувати виключно в Україну.

Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну — у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково.

Ми сформували версію угоди, що передбачає взаємовигідні умови для обох держав.

Це Угода в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні і визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції.Зараз документ такий, що може забезпечити успіх для обох наших країн – України та США.

Пряма мова міністра фінансів США Скотта Бессента: “Сполучені Штати віддані справі сприяння припиненню цієї жорстокої та безглуздої війни. Ця угода чітко сигналізує Росії, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, в центрі якого – вільна, суверенна і процвітаюча Україна в довгостроковій перспективі. Президент Трамп задумав це партнерство між американським народом і українським народом, щоб продемонструвати прихильність обох сторін до тривалого миру і процвітання в Україні.

І, щоб було зрозуміло, жодній державі чи особі, яка фінансувала чи постачала російську військову машину, не буде дозволено отримати вигоду від відбудови України”.

Виробник олії «Майола» побудує велику птахофабрику на Львівщині

Один з найбільших виробників соняшникової олії в Україні, львівська група компаній «Оліяр», планує побудувати велику птахофабрику неподалік Щирця. Для аграрної групи компаній птахівництво стане новим напрямом діяльності, інформує Zaxid.net.

Наразі триває розробка проєктної та іншої документації майбутньої ферми. Планується, що після повного введення в експлуатацію на фабриці отримуватимуть понад 1,6 млн яєць на добу.

Як йдеться в оцінці впливу на довкілля, птахофабрику планують побудувати «з нуля» на земельній ділянці площею 20,63 га біля Щирця, яка належить ПП «Оліяр».

Згідно з попередніми даними, після введення в експлуатацію усіх черг на фермі утримуватимуть близько 2,3 млн голів птиці, планована потужність – орієнтовно 1,65 млн яєць в добу. Основною породою на птахофабриці будуть курки «Хай-Лайн» американської селекції, це одна з найпродуктивніших порід у світі.

Наразі компанія розробляє проєкт птахофабрики та дозвільну документацію. Повідомляється, що на майбутньому виробництві працюватимуть до 300 людей.

Група компаній «Оліяр» була заснована 2003 року як сімейний бізнес, нині її власницею є львівська підприємниця Ірина Залізна. Компанії групи працюють у галузях – агро, харчова промисловість, логістика та інших. Головний офіс розташований у місті Львові, а виробничі потужності – у селі Ставчани Львівського району.

Приватне підприємство «Оліяр» є найбільшим виробником олії у Західній Україні та перебуває у топ-5 загальноукраїнського рейтингу виробників рафінованої соняшникової олії. Бренди – «Оліяр», «Соняшна», «Родинна» і «Майола». Згідно з даними Forbes Ukraine, за 2023 рік компанія мала 8,1 млрд грн виторгу , прибутку – 0,6 млрд грн.

До слова, найбільшими виробниками курячих яєць в Україні є групи компаній Avangard Олега Бахматюка (ТМ «Квочка») та Ovostar Union Боріса Бєлікова та Віталія Вересенка (ТМ «Ясенсвіт»). Перші мають поголів’я у 13,3 млн курей-несучок, другі – 6,4 млн (дані WATTPoultry International за 2024 рік).

На Львівщині планують збудувати птахоферму потужністю до 950 тис. тушок на рік

Компанія з орбіти львівського бізнесмена Олега Баляша побудує велику птахоферму неподалік Глинян. На ній планують вирощувати курей-бройлерів, планова потужність до 950 тис. тушок на рік. Наразі будівництво не стартувало, проєкт нової ферми ще розробляють, інформує Zaxid.net.

Як йдеться в оцінці впливу на довкілля на сайті Львівської районної держадміністрації, великий комплекс пташників мають побудувати у селі Розворяни Глинянської громади на ділянці площею 2,09 га. Раніше там розміщувалася колгоспна ферма великої рогатої худоби, нині корівники та склади на її території перебувають у занедбаному стані. Власником земельної ділянки із спорудами на ній є ТзОВ «Адванс Захід» із Золочівського району.

Планується, що власники проведуть реконструкцію чинних будівель (загальна площа понад 5,5 тис. м2) на сучасний птахокомплекс, де будуть чотири великі курники, котельня, склади та інші об’єкти. Згідно з документами, потужність ферми становитиме до 937 тис. курей-бройлерів на рік. Птицю тут вирощуватимуть до потрібної ваги, а потім відвозитимуть на забій на спеціальні підприємства.

Готового проєкту птахокомплексу наразі не оприлюднили, оскільки ще триває розробка детального плану території земельної ділянки «для обслуговування цілісного майнового комплексу з відгодівлі курей».

Компанія «Адванс Захід» зареєстрована 2013 року у селі Утішків Золочівського району, вона займається розведенням і продажем свійської птиці. Власником компанії є житель Львова Назар Кучма. Він є також керівником львівського підприємства «Захід-Спіріт», що належить відомому львівському бізнесменові, ексдепутату обласної ради Олегу Баляшу.

Компанії з групи Олега Баляша і його родини працюють галузях банківської справи, лікеро-горілчаної промисловості та ритейлу. Він є співвласником «Оксі Банку» та лікеро-горілчаного заводу «Гетьман» (горілки «Гетьман», «Держава», «Пісня» та інші). Баляш також володіє і керує мережею торгівельних центрів у майже 10 обласних центрах, зокрема, у Львові – Opera Passage.

Кілька років тому він спільно з партнерами придбав Великолюбінський спиртовий завод (тепер має назву «Гуральня Бруницьких»).

Його дружина Оксана Баляш раніше була власницею компанії «Адванс Захід», що хоче збудувати птахокомплекс біля Глинян.

У Львові 51-річний підприємець відомий тим, що у 2006-2015 роках був депутатом Львівської облради від «Партії регіонів» (фракція саморозпустилася у січні 2014 року). Згодом він очолював міський осередок нині забороненої партії «Наш край».

На Пластовій почали будувати логістичний центр з офісами

У Львові у промисловій зоні наприкінці вулиці Пластової розпочали будувати великий логістичний центр. Він матиме площу 10 тис. м2, у ньому розміщуватимуться різні складські, офісні та виробничі приміщення. Його попередня назва Brave Logistic, запустити його планують вже за кілька місяців, пише ZAXID.NET.

Будівництво логістичного центру стартувало наприкінці березня цього року. У січні департамент архітектури Львівської міської ради схвалив компанії «Брейв логістик» містобудівні умови та обмеження для зведення «виробничо-складської будівлі з адміністративно-побутовими приміщеннями» та облаштування трансформаторної підстанції.

Наразі відомо, що логістичний центр будують на двох земельних ділянках сукупною площею 1,81 га. У готовому комплексі будуть складські та виробничі приміщення від 500 м2, офіси, зелена зона тощо. Першу чергу (5 тис. м2) планується запустити наприкінці літа або на початку осені, другу – у першому півріччі 2026-го, повідомили ZAXID.NET у відділі продажу майбутнього центру.

Згідно з даними реєстру будівельної діяльності, замовником будівництва є компанія «Брейв логістик» зі Львова. Її власниками є тернополяни Олександр Ріп’янський, Григорій Головань і Віталій Гуменчук, а також двоє львів’ян Роксолана Снігур і Степан Скрип, йдеться в досьє компанії на платформі YouControl. Усі мають у статутному капіталі компанії рівні частки – по 20%.

Степан Скрип відомий тим, що протягом 2019-2020 очолював департамент архітектури Львівської обласної державної адміністрації, а до цього працював у системі Держгеокадастру на Львівщині. Він також є одним із засновників скандального дачного кооперативу «Патріот-1», яке отримало землю у Брюховицькому лісі для будівництва дач для атовців, а натомість на цих ділянках хотіли будувати багатоповерхівки.

Львів’янка Роксолана Снігур, окрім співволодіння, є також директоркою «Брейв Логістик». Окрім того, згідно з даними YouControl, вона зареєстрована як приватна підприємниця, яка займається будівництвом. Людина з таким ПІБ вказана як працівниця елітного салону краси у готелі «Дністер», її спеціалізація – створення іміджу, реклама, просування бренду тощо.

Олександр Ріп’янський з Тернополя є співвласником будівельної компанії «Конкретбуд». Саме вона зводить логістичний центр на Пластовій. Інший тернополянин – Григорій Головань є співвласником «Коростишівського заводу продовольчих товарів» (випікання хліба, сухарів та іншого печива). А Віталій Гуменчук, згідно з даними держреєстрів, раніше займався торгівлею непродовольчими товарами, проти нині його ФОП припинений.