На вокзалі у Львові нарешті встановлять ліфти і підвищать перони: оголошено перший тендер

У середу, 11 грудня, у системі публічних закупівель Prozorro «Укрзалізниця» опублікувала тендер на розробку науково-проєктної документації для інклюзивності залізничного вокзалу Львова. Очікувана вартість закупівлі становить 24 млн грн. Пресслужба УЗ повідомила, що план реставрації передбачає підняття перонів, встановлення ліфтів і ескалаторів.

«Це важливий крок до створення комфортних умов для всіх наших пасажирів, зокрема, для маломобільних груп населення. Раніше “Укрзалізниця” разом із громадськістю та представниками проєктних організацій обговорили концепцію реставрації з пристосуванням вокзалу для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Пропозиції врахували в оголошеному тендері», – повідомляє УЗ.

Аукціон розпочнеться 27 грудня. Підрядник, якого обиратимуть за пріоритетом ціни, має виготовити науково-проєктну документацію до кінця 2026 року.

Згідно з технічною документацією, на вокзалі мають спроєктувати десять пасажирських ліфтів та десять ескалаторів, чотири додаткові сходові марші та відреставрувати ті, що існують. Крім цього, у межах програми безбарʼєрності планують підняти перони №2, №3 і №4 до рівня 1100 мм.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» повідомила про намір реконструювати головний залізничний вокзал Львова у травні 2024 року у межах програми «Безбарʼєрна залізниця».

Додамо, що залізничний вокзал у Львові збудували 1904 року. Він є містобудівною пам’яткою культурної спадщини місцевого значення. Востаннє будівлю вокзалу ремонтували 2003 року. Впродовж 2019-2020 років Львівська міськрада реконструювала площу перед вокзалом: замінили підземні комунікації, розділили потоки приватного та громадського транспорту, облаштували пішохідну алею з вуличними меблями та збудували фонтан-потічок. Загальна реконструкція площі коштувала 238 млн грн.

18-річні українці отримають по 908 грн на придбання книг вже з понеділка

Послуга “єКнига”, за допомогою якої 18-річні українці зможуть отримати від держави 908 грн на книжки за допомогою застосунку “Дія”, має запуститися з 16 грудня, передає Інтерфакс-Україна із посиланням на першу заступницю міністра культури і стратегічних комунікацій України Галину Григоренко.

“єКнига” запуститься, ми сподіваємося, вже в понеділок. Книжкові магазини вже на низькому старті й готові з цим працювати”, – сказала вона на круглому столі в четвер у Києві.

Григоренко додала, що 18-річні є однією з цільових і пріоритетних аудиторій у контексті просування читання.

“Але починати потрібно раніше. Я впевнена, що звичка читати з батьками, читати в школі формується не в 18 років. Якщо у 18 років ми даємо цей подарунок молодій людині, щоб вона змогла купити в будь-якому форматі книжку, то починати потрібно раніше”, – наголосила заступниця міністра.

Втім, як зазначає інформагентство, 29 листопада директорка Українського інституту книги (УІК) Олександра Коваль заявила, що 2025 року коштів вистачить лише на 50% 18-річних, хто матиме право скористатися програмою державної допомоги “єКнига”, адже хоча суму 2025 року і може бути збільшено до 372 млн грн, але наступного року програмою зможуть скористатися всі, кому 18 років виповнилося 2024 року і виповниться 2025 року.

Пізніше голова УІК заявила, що якщо у 2025 році не вистачатиме коштів на програму державної допомоги “єКнига”, влада обов’язково знайде спосіб виділити додаткове фінансування.

Банки втричі знизять ліміти переказів з картки на картку

Найбільші українські банки планують зменшити ліміт на перекази коштів зі 150 тис. грн до 50 тис. грн на місяць для “ризикових” клієнтів без підтверджених джерел доходів. Це зазначено у меморандумі, який банки планують підписати 10 грудня, йдеться у публікації ЕП.

Документ покликаний посилити контроль банків за операціями клієнтів та встановити нові ліміти на суму переказів, які можна буде здійснювати протягом одного місяця.

Нові ліміти, про які домовилися банки, будуть жорсткішими за ті, які з 1 жовтня 2024 року запровадив Національний банк, адже поширюватимуться не лише на перекази з картки на картку, але й на перекази на банківський рахунок за реквізитами IBAN.

Для фізичних осіб банки-підписанти меморандуму планують запровадити оновлені обмеження на грошові перекази. Ці обмеження стосуватимуться вихідних переказів коштів як в межах України, так і за кордон, та поширюватимуться на усі рахунки клієнта, відкриті у банку-підписанті меморандуму (як у гривні, так і в іноземній валюті).

Нові ліміти, які погодилися запровадити банки-підписанти меморандуму, не будуть універсальними. Вони будуть залежати від ступеня ризику клієнта та наявності у нього підтверджених джерел доходів.

Неризикові клієнти. Для решти клієнтів, які не мають підтверджених джерел доходів, застосовуватимуть інші ліміти на перекази:

  • з 1 лютого 2025 року – 150 тис. грн на місяць;
  • з 1 червня 2025 року – 100 тис. грн на місяць.

Офіційною метою меморандуму є бажання “посилити фінансовий моніторинг в межах євроінтеграційних прагнень України”, а також “боротьба з тіньовою економікою”.

Кінцева мета обмежень – протидія з так званим дропам. Це особи, які добровільно та за винагороду надають свої банківські рахунки зловмисникам, аби ті “проганяли” через них великі обсяги коштів, ухиляючись від сплати податків.

Ці ліміти не застосовуватимуть до клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів банків, волонтерів та “інших клієнтів з підтвердженими доходами”. Для цих осіб розмір обмеження на перекази встановлять у розмірі підтвердженого доходу.

Документальним підтвердженням доходів вважаються:

  • довідки ОК5 та ОК7 (довідки про офіційні доходи від Пенсійного фонду, які можна сформувати у “Дії”);
  • податкова декларація;
  • зарплатні відомості;
  • підтвердження зарахувань коштів від державних органів;
  • підтверджені доходи членів родини клієнта банку – податкові декларації, зарплатні відомості, зарахування від державних органів;
  • підтвердження волонтерської діяльності;
  • інші документи.

Облік населення і «ухилянтів»: нардепка від «Слуги народу» озвучила свою версію роздачі 1000 гривень

«Зимова єПідтримка» – це спроба перерахувати населення в Україні, а також виявити тих чоловіків, які ухиляються від мобілізації, вважає народна депутатка від «Слуги народу», заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк. Про це вона сказала в етері Радіо Свобода.

«Насправді я вже давно вважаю і говорила про це відверто, що, як на мене, оця тисяча, як і інші програми експериментального проєкту «Національний кешбек» розраховані на те, щоб порахувати скільки осіб взагалі є в державі Україна і проживають постійно на території держави, не є на окупованих територіях і не виїхали за кордон. Тобто, це, як на мене, спроба перерахувати населення», – сказала Ольга Василевська-Смаглюк, відповідаючи на запитання, чи не варто українцям хвилюватися з приводу передачі своїх банківських даних державі.

Народна депутатка припускає, що іншою ідеєю цієї програми є спроба виявити тих чоловіків, які потенційно уникають мобілізації.

«У нас мільйон чоловіків десь ховається. Вони не виїхали за кордон, вони не люди з інвалідністю, вони не заброньовані. Тобто це люди, які умовно, теоретично приховуються від виконання свого конституційного обовʼязку з захисту батьківщини. Якщо наприклад у родині є два чоловіки, які підлягають мобілізації, і дві жінки, то на них це чотири тисячі, гривень. І звісно стимулювати якимось чином отримати ці кошти, можна лише якщо сума буде більша ніж тисяча гривень, це буде три-чотири тисячі гривень на родину…Хтось зареєструється з чоловіків. Тому що чотири тисячі – краще, ніж дві», – сказала народна депутатка.

Президент України Володимир Зеленський з 1 грудня ініціював програму одноразової допомоги, яка передбачає виплату однієї тисячі гривень для кожного українця, щоб «підтримати населення в зимовий період». Виплати фінансуватимуться коштом невикористаних бюджетних коштів Міністерства економіки та інших міністерств, які, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, не встигнуть освоїти до кінця року.

З 4 грудня оформити “тисячу Зеленського” можна буде через “Укрпошту” – безпосередньо у відділенні або через листоношу.

Водночас, якщо оформити тисячу гривень в “Укрпошті”, витратити її можна буде лише в межах послуг поштового оператора.

Тобто, кошти можна спрямувати на придбання українських товарів, які продаються у відділеннях, замовлення ліки, оплату комунальних послуг та мобільного зв’язку. Крім цього, 1000 гривень від держави можна віддати на благодійність.

У Львові через мобілізацію та виїзд переселенців закриваються ресторани — Forbes

У Львові з літа 2024 року згорнули свою діяльність пів сотні ресторанів. Аналітики й ресторатори пов’язують це з посиленням мобілізації та виїздом з міста переселенців. Про це пише «Forbes Україна».

Днями співвласник львівського ресторанного холдингу !Fest Юрко Назарук опублікував на Facebook-сторінці заблюрений список 50 закладів Львова, які мають намір припинити діяльність.

«Після зими буде твердо більше. Весь сектор послуг та гостинності падає. Буде купа закриттів та звільнень. І це у Львові», — зазначив бізнесмен.

Він пояснив це тим, що «нема працівників, нема клієнтів, комендантська година, найважливіше — менше грошей».

«Уявні прогнози стають липкою реальністю. Те, що буде з бізнесом після війни й до завершення, зараз настільки ж загрозливо, як і сама війна», — підсумував Назарук.

Як пояснила директорка аналітичного центру «Ресторани України» Ольга Насонова, попит падає через виїзд переселенців зі Львова та активізацію мобілізації з травня 2024-го.

«У місті поменшало переселенців і туристів, містяни рідше виходять з дому», — констатувала експертка.

Так, за словами Насонової, протягом 2022–2023 років закрилося вже 50 зі 150 новостворених закладів.

У листопаді 2024 року один зі своїх ресторанів неподалік Львівської опери закрив власник мережі «Ґазда Груп» Василь Бундз. Він пояснює, що кількість чеків з травня впала на 20–25% проти минулого року.

Бундз теж звернув увагу, що у 2024-му переселенці почали їхати з міста. У червні 2024 року ресторатор відкрив заклад у житловому масиві трохи далі від центру.

«У спальних районах дешевша оренда, а люди менше бояться ходити по вулиці», — пояснює Бундз.

Колишня франчайзі закладу «Супкультура» Лідія Бахівська зауважила, що у 2024-му зникло близько 70% постійних відвідувачів. У закладі можна було скуштувати суп у їстівній тарілці. По буднях основними відвідувачами були працівники сусідніх офісів, а на вихідних — сім’ї. Бахівська зазначає, що найбільший спад заклад відчув саме на вихідних.

«До квітня 2024-го працювали в нуль. Далі зрозуміли, що це кінець», — каже підприємиця.

Ще одна причина закриття закладів — висока вартість оренди, яка після вторгнення зросла приблизно на 30%, каже Насонова.

Керівник мережі закладів Open та Rebro Назар Береза розповів, що в лютому 2024-го орендодавець підняв ціни на 50%, повернувши вартість оренди до доковідного рівня.

За його словами, ресторан у центрі Львова відкрили у 2021-му, розраховуючи на потік туристів після пандемії COVID-19, але на початку цього року зрозуміли, що «перспектива остаточно зникла».

Наразі аналітики та ресторатори розмірковують, як урятували галузь. Насонова вважає, що рестораторам варто знизити ціни або запропонувати програми лояльності, щоб залучити до закладів львів’ян. Водночас, на думку Назарука, потрібно працювати над утриманням клієнтів, а не вигадувати складні продукти й маркетингові ходи.

Зеленський підписав закон про “історичне” підвищення податків

Президент Володимир Зеленський 28 листопада підписав прийнятий у жовтні парламентом закон про підвищення податків (законопроект 11416-д).

У жовтні закон підтримали в цілому депутати парламенту. Згодом парламент відхилив усі 13 постанов, якими намагалися заблокувати законопроєкт про підвищення податків.

Закон передбачає підвищення з дня набрання чинності законом ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників. При цьому для військовослужбовців і працівників ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%.

Також він передбачає встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору для всіх ФОП 1, 2 і 4 груп у розмірі 10% від розміру мінімальної зарплати (тобто, 800 грн щомісяця).

Крім того, йдеться про ⁠встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору у розмірі 1% від доходу для всіх ФОП та юридичних осіб 3 групи єдиного податку.

Закон передбачає, зокрема:

  • запровадження авансових внесків для АЗС;
  • встановлення 25% податку від прибутку для небанківських фінансових установ;
  • помісячна звітність щодо ПДФО.

Законом передбачено встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%. Додатково бюджет отримає 157,7 млн гривень у 2025 році.

Встановлена сплата щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним. Це дасть 4,3 млрд гривень у 2025 році.

Запровадження щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 або 60 тис. грн за кожну станцію залежно від її типу. Сума переплат не буде враховуватися для зменшення податкових зобов’язань у майбутньому.

Запровадження авансового внеску з податку на прибуток для пунктів обміну валют у розмірі 700 євро за кожен пункт обміну в Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тис. осіб, 200 євро – для інших населених пунктів.

Законом передбачено встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%. Це дасть 27 млрд гривень у 2025 році.

Для сільськогосподарських виробників збільшують мінімальне податкове зобов’язання. Мінімальна сума до сплати не може бути меншою за 700 гривень з гектара землі. Для земельних ділянок, де частка площі ріллі складає не менше 50%, – 1400 гривень з гектара.

Крім того, до складу оподатковуваного доходу за 2024 та 2025 роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий у рамках реалізації експериментального проєкту “Зроблено в Україні”.

Народний депутат Ярослав Железняк повідомляв, що на профільному комітеті Верховної Ради впровадження оподаткування для ФОПів перенесли з 1 жовтня на 1 січня 2025: «Тобто повністю відстояли, щоб прибрати з закону „заднє число“…ну окрім банків».

«Якщо рахувати, що кожен день без закону коштував 270+ млн грн для бюджету, то ось ці 44 дні затримки = -12 млрд грн для бюджету армії», — написав Железняк.

На виїзді зі Львова планують збудувати спорткомплекс із льодовою ареною та паркінг

На виїзді зі Львова зі сторони вул. Кульпарківської планують збудувати громадський центр зі спорткомплексом та штучним льодом, а також багаторівневий паркінг. Відповідний детальний план території в районі вул. Трускавецької та межі міста опублікували на сайті Львівської міської ради, передає Zaxid.net.

Проєкт ДПТ охоплює територію 13,8 га, обмежену вул. Трускавецькою, вул. Кульпарківською та межею міста зі сторони Сокільників. Нині тут розташований гаражний кооператив «Автофортеця», відкрита автостоянка, СТО та вільні від забудови ділянки.

Червоним кольором позначені межі детального плану в районі вул. Трускавецької та межі міста

На цій території пропонують збудувати громадський комплекс – спортцентр зі штучним льодом та багаторівневий паркінг. На перспективу, замість окремих гаражів, проєкт ДПТ також передбачає будівництво багаторівневих паркінгів. Оскільки територія ДПТ розташована впритул до злітної смуги Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького, обмеження висоти для нового будівництва становить до 30 м.

Детальний план також передбачає впорядкування вул. Трускавецької, що зараз є непроїзною, та її сполучення з вул. Княгині Ольги. На перспективу також планують запустити по вул. Трускавецькій громадський транспорт. Також уздовж всієї вулиці запланували прокласти велодоріжку з двостороннім рухом.

Громадське обговорення ДПТ у районі вул. Трускавецької та межі міста відбудеться 17 грудня у приміщенні Львівського кіноцентру на вул. Володимира Великого, 14а. Початок о 16:00.

Спортсмен-втікач з Львівщини пояснив свій вчинок тим, що йому в Україні “холодно”

Волейболіст зі Стебника, 27-річний Андрій Оробко, який відмовився повертатися в Україну з Бельгії після гри ВК “Решетилівка” в єврокубку проти клубу “Декоспан”, пояснив свій вчинок тим, що в Україні “холодно”. Ще один утікач Дмитро Шаврак повідомив, що боїться йти воювати. Про це заявив Сергій Котьман, директор волейбольного клубу “Решетилівка”, де й виступали обидва спортсмени, пише Lviv.Media.

“Після матчів 1/16 Кубку Виклику, які відбувалися в Бельгії, двоє наших гравців залишили розташування клубу та не повернулися з командою в Україну. Цю інформацію вже поширили низка всеукраїнських ЗМІ. ВК “Решетилівка” офіційно повідомляє, що це було особистим рішенням цих гравців, яке категорично не підтримує і не поділяє клуб, усі спортсмени та менеджмент”, — йдеться в офіційній заяві клубу.

“Те, що Дмитро Шаврак та Андрій Оробко самовільно покинули спортивний табір і відмовилися повертатися в Україну, тому що вони злякалися – це їх рішення, за яке вони, переконаний, мають понести відповідальність. Оробко сказав, що йому у нас холодно. Так холодно всій країні, обстріли тому причина – війна триває, нагадаю. Ми рішуче засуджуємо дії цих спортсменів, жоден статус чи професія не звільняють від відповідальності перед своєю державою”, — зазначив директор клубу.

У коментарі для LVIV.MEDIA Сергій Котьман розповів, що після своє втечі з готелю, де мешкала команда, Оробко разом з колегою на зв’язок з керівництвом клубу більше не виходили. Після гри з “Декоспаном” вони переночували одну ніч разом зі всією командою і вранці потай від усіх покинули гуртожиток, де зупинилася команда. Сергій Котьман вважає, що це рішення не було спонтанним, а давно готувалося, бо Оробко і Шаврак заздалегідь зібрали та спакували свої речі. Причому при втечі вони забрали з собою ще й постільну білизну та подушки, які були власністю ВК “Решетилівка”.

Нагадаємо, двоє гравців волейбольної команди “Решетилівка” залишились за кордоном після матчу Кубка Виклику проти бельгійського “Менена”. Про це стало відомо 21 листопада. Клуб “Решетилівка”, що представляє однойменне містечко Полтавщини, заснований у 2019 році. У минулому чемпіонаті країни посів п’яте місце, що дало йому право дебютувати в європейському Кубку Виклику.

Власник !FEST заявив про падіння ринку послуг та гостинності у Львові

Юрій Назарук, один із засновників відомої ресторанної мережі !FEST, опублікував у своєму Facebook допис про критичну ситуацію, в якій опинився сектор послуг та гостинності у Львові.

Він зазначив, що понад 50 ресторанів у ближньому центрі Львова вже закриваються та виставлені на продаж. На його думку, ця цифра може суттєво зрости після зимового періоду.

Назарук підкреслив кілька ключових проблем, які призводять до такого стану: брак працівників, скорочення кількості клієнтів, економічні труднощі, а також обмеження, зокрема комендантська година.

“Найважливіше — це менше грошей. Кров ніби густішає, і все сповільнюється”, — зазначив він.

Засновник холдингу також висловив занепокоєння, що нинішня ситуація може стати не менш загрозливою для бізнесу, ніж сама війна.

Він зауважив, що підтримка бізнесу з боку держави часто зводиться до формальних ініціатив, які не дають реальних результатів.

“Але ж то тільки в бізнеса так. Бо у всіх, хто його перевіряє і пильнує – все добре. Можна створити ще одну раду підтримки бізнесу, а можна просто нарешті дати спокій”, – написав бзнесмен.

Проте, попри всі труднощі, Назарук закликав вірити в підприємництво та зберігати оптимізм напередодні Різдва.

До слова, у жовтні 2023 року на територію львівського ресторанного холдингу прийшло Бюро економічної безпеки. Детективи БЕБ звинуватили холдинг в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За інформацією правоохоронців, близько 2 000 співробітників закладів, що входять до холдингу, отримують заробітну плату двома частинами: одна – офіційна, мінімальна зі сплатою всіх обов’язкових платежів, а інша – неофіційна.

«!Фест» відреагував на обшуки та оприлюднив власну заяву, в якій йдеться про те, що 17 жовтня люди в камуфляжі оточили територію !FESTrepublic, увірвались в центральний офіс, заблокували всі виїзди/виходи та зупинили роботу компанії. Вони зазначили, що справа проти них відкрита уже декілька місяців і правоохоронці проводили слідчі дії в закладах та офісі уже давно. Проте «!Фест» дізнався про це лише зараз.

І наголосили, що детективи БЕБ начебто «викрили схему, яку вони вважають незаконною, проте за якою працює вся ресторанна галузь країни».

В лютому 2024 року з ресторанного холдингу «!Fest» у бюджет стягнули 13,4 млн гривень.

Мережа !FEST є однією з найбільших на заході України та включає такі популярні заклади, як П’яна вишня, Реберня, Львівська майстерня шоколаду та Львівські пляцки. Більшість із них працюють за франчайзинговою моделлю, а засновниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасімов.

Спортсмен з Львівщини не повернувся на батьківщину після поєдинку в єврокубку

Щонайменше двоє гравців волейбольної команди “Решетилівка” залишились за кордоном після матчу Кубка Виклику проти бельгійського “Менена”. Про це 21 листопада повідомив РБК-Україна.

Точно відомо, що не повернулись Андрій Оробко і Дмитро Шаврак. За іншими даними, таких гравців троє. В клубі ситуацію наразі не коментують.

27-річний Оробко – уродженець міста Стебник, що на Львівщині. Раніше деякий час грав у командах Польщі. У цій країні зараз виступає його молодший брат, який за деякими даними вже отримав польське спортивне громадянство. Шавраку 33 роки, він родом із Сум. Свого часу встиг пограти в Італії, Австрії та ОАЕ.

Клуб “Решетилівка”, що представляє однойменне містечко Полтавщини, заснований в 2019 році. У минулому чемпіонаті країни посів п’яте місце, що дало йому право дебютувати в європейському Кубку Виклику. У першому раунді команда пройшла фарерський “Клаксвік” (3:1, 3:0). Проте у другому – двічі поступилась “Менену” (обидва матчі – 0:3) та вилетіла зі змагань.