Арештовану будівлю ресторану у центрі Львова продають за 17,6 млн грн

Міністерство юстиції виставило на продаж приміщення на проспекті Свободи, 25 у центрі Львова, де працює ресторан «Фляшка Кляйна». На сайті Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) йдеться, що стартова ціна лота складає 17,6 млн грн, інформує Zaxid.net.

Площа приміщень становить 147,3 м². Придбати його вже зголосилися два учасники. Торги за арештоване майно триватимуть до 21 листопада.

Приміщення на проспекті Свободи, 25 належить львівській ТОВ «Фірма “Ратуша”». У ньому працює ресторан «Фляшка Кляйна» від ТОВ «Гал-Леобуд».

У 2023 році управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міськради намагалось через суд вилучити майно, оскільки приміщення з 1987 року належало до комунальної власності.

«Ми подали позов про витребування, бо припускали, що майно незаконно вибуло з комунальної власності, але в процесі виявилось, що ці приміщення управління комунальної власності продало ще у 1990 роках з аукціону», – розповіла ZAXID.NET директорка юридичного департаменту Львівської міської ради Гелена Пайонкевич.

Додамо, що ZAXID.NET зателефонував за низкою номерів, які вказані контактними у ТОВ «Фірма “Ратуша”» та ТОВ «Гал-Леобуд», щоб дізнатися, чому приміщення продають, але номери виявились неактуальними.

Згідно з аналітичною системою YouControl, ТОВ «Фірма “Ратуша”» зареєстроване 2013 року й спеціалізується на роздрібній торгівлі в неспеціалізованих магазинах їжею, напоями та тютюновими виробами. Керівником компанії є Теодор Старчак, а власником – Володимир Головко.

Додамо, що ресторан «Фляшка Кляйна», який почав працювати на проспекті Свободи, 25 з 2018 року, належить до групи «Світ напоїв» від ТОВ «Гал-Леобуд», яким володіє Надія Лукащук.

Міськрада Львова продала приміщення в пам’ятці на вул. Федоровича за 5,2 млн грн

У четвер, 7 листопада, управління комунальної власності продало з аукціону в системі Prozorro.Продажі нежитлове приміщення площею 19,8 м2 на вул. Федоровича (Івана Федорова) в центрі Львова, передає Zaxid.net.

Стартова ціна приміщення на першому поверсі в будівлі на розі з вул. Староєврейською становила 1,229 млн грн. За лот змагалися п’ятеро учасників. Найбільше запропонувало ТОВ «Лендгруп» – 5,211 млн грн. Таким чином квадратний метр нежитлової нерухомості в центрі Львова коштував 263,2 тис. грн або 6,35 тис. доларів за курсом НБУ на день торгів.

Приміщення вільне, не перебуває в оренді, але є частиною пам’ятки архітектури місцевого значення. Що буде в приміщенні, визначає покупець.

ТОВ «Лендгруп» зареєстроване в Золочеві. Воно належить братам Тарасу і Андрію Мелехам, які також займаються будівельним бізнесом. Фірма торгує паливом, деревиною, будівельними матеріалами, займається куванням тощо.

Другу найбільшу суму на торгах – 4 млн грн – запропонувало ТОВ «Фреш трейд» з Луцька, що займається переробкою молока. Його власниками є львівська підприємиця Дарія Лабик (60%), Володимир Мотузюк (30%) і АТ «Закритий недиверсифікований венчурний фонд «Скайлайн», що належить львів’янину Остапу Шабаковському.

Цікаво, що раніше ТОВ «Лендгруп» було серед засновників ТОВ «Фреш трейд», а Дарія Лабик мала частку в ТОВ «Лендгруп». У 2016 році волинська фірма позичила у львівської 7,5 млн грн під договір іпотеки на молокопереробний завод. Гроші фірма не повернула. ТОВ «Лендгруп» зверталося з цього приводу до суду, щоб встановити право власності на підприємство, проте суд постановив, що цей спір вирішується в позасудовому порядку за умовами договору іпотеки.

Голова Львівської ОВА закликав розглянути можливість бронювання ФОПів

Голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький запропонував уряду та Верховній Раді розглянути можливість бронювання фізичних осіб-підприємців і найнятих ними працівників, а також дати більш чітке визначення діяльності ФОПів.

“Слід розглянути можливість внесення законодавчих змін і надати можливість бронювання ФОПів та їхніх найманих працівників. Львівська ОВА готова долучитися до напрацювання критеріїв та підстав для бронювання даної категорії військовозобов’язаних”, – написав він у своєму блозі у Lviv.Media.

Козицький додав, що уряду та Раді потрібно дати чесну та відверту відповідь щодо діяльності ФОПів: чи це юридична форма підприємницької діяльності фізичної особи, чи це один із інструментів мінімізації сплати податків.

На думку очільника ОВА, включення ФОПів та їхніх працівників у процедуру бронювання створило б гарний стимул для збільшення офіційних виплат, як це сталося серед юросіб. За його даними, наразі середня заробітна плата ФОПів близька до мінімальної і становить близько 7,4 тис. грн, тоді як у юросіб вона коливається від 13,7 тис. грн у торгівлі до 17,9 тис. грн на транспорті за визначеної урядом нижньої межі для бронювання 13,5 тис. грн.

Козицький зазначив, що навіть у ФОПів в IT-сфері, всупереч розхожій думці, середня зарплата загалом 8,1 тис. грн.

ІТ сектор, в якому працюють понад 34,7 тис. ФОПів. Попри усталену думку, що працівники ІТ сфери добре заробляють, середній розмір заробітної плати у ФОПів цієї галузі за підсумками першого півріччя становить лише 8132 грн.

Він нагадав, що на 1 жовтня 2024 року в Україні, за даними Держподатслужби, було зареєстровано 1,702 млн ФОПів, зокрема у Львівській області – 126,3 тис.

Особливо показовою щодо стимулу для юридичних осіб є торгівельна галузь, де динаміка росту середньої заробітної плати за показниками II кварталу 2024 року у порівнянні з IV кварталом 2023 року становить + 38%. Показово, що середня зарплата за підсумками II кварталу поточного року склала 13 732 грн, що є дещо більшим від визначеного Урядом показника (для Львівської області це 13508 грн) розміру середньої заробітної плати як одного із критеріїв для отримання підприємством статусу критичності і подальшого бронювання працівників.

“Звісно, можна сказати, що це свідоме підтягування бізнесом показників критичності та бронювання, але, на мій погляд, це найбільш дієвий спосіб для бізнесу виходити з тіні та загалом детінізувати економіку країни…

Тож у масштабах держави йдеться про потенційну можливість залучення до бюджетів усіх рівнів мільярдів гривень! Водночас, добровільної. Тому існує гостра потреба змінити та доповнити чинну систему бронювання працівників для забезпечення балансу між потребами армії в людях і бюджету в коштах”, – вважає голова Львівської ОВА.

Як повідомлялося, наразі бронювання призупинено для проведення аудиту. Озвучена дата можливого відновлення бронювання – з 15 листопада.

Незабаром розпочнеться реконструкція вулиць Мазепи і Грінченка, яка має завершитись до другої половини 2026

Незабаром у межах проєкту «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України» розпочнеться реконструкція вулиць Б.Грінченка та Гетьмана І.Мазепи довжиною 2,7 км, яка має завершитись до другої половини 2026 року. Загалом проєкт оцінюється в 13,5 млн євро. Європейським інвестиційним банком буде співфінансовано 9,8 млн євро, решту коштів виділить місто.

«Підтримка Європейського Союзу дозволяє нам відновлювати і втілювати реальні зміни на наших вулицях, перетворюючи ідеї на конкретні плани та результати. Ми працюємо разом над створенням безпеки для кожного учасника дорожнього руху. Коли йдеться про безпеку на дорогах, ми усвідомлюємо, що за кожною одиницею у статистиці стоять життя українок та українців», – зазначив Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Серед учасників проєкту, які прагнуть вдосконалити свою дорожню інфраструктуру – Львів. Місто не тільки прихистило велику кількість внутрішньо переміщених осіб з початку повномасштабного вторгнення, а й продовжує постійно приймати туристів з усієї України та з-за кордону.

«Ми працюємо над тим, щоб Львів гармонійно поєднував сучасну, зручну та інклюзивну інфраструктуру й багату історичну спадщину. На меті модернізувати інфраструктуру, яка не оновлювалася з 60-70-х років. З того часу багато змінилося: кількість транспорту, населення району, вимоги до безпеки тощо. Ці вулиці є продовженням головних артерій нашого міста, які з’єднують житлові райони з великою кількістю об’єктів соціальної інфраструктури, серед яких найбільший комплекс лікарень у західній частині України», – розказав Андрій Павлів, начальник управління інвестицій та проєктів Львівської міської ради.

Вулиці Б.Грінченка та Гетьмана І.Мазепи мають велике соціальне та економічне значення, а отже значне транспортне навантаження та потік людей, які тільки зростатимуть. Це – магістраль районного значення, не тільки через відсутність цільної об’їзної траси. Поруч знаходяться заклади освіти всіх рівнів, десятки магазинів, ринок, парки, торговий центр, а також комплекс лікарень. Серед останніх: лікарня Святого Пантелеймона, дитяча лікарня Святого Миколая та Національний реабілітаційний центр «Незламні», де лікуються дорослі, діти, а також військові з усієї України.

Проєкт передбачає повну реконструкцію проїжджої частини із заміною дорожнього покриття. Для зменшення заторів та оптимізації транспортної мережі, передбачено облаштування додаткових поворотних смуг на перехрестях, зокрема на тих, що ведуть до прилеглих лікарень.

На перетині вулиць Гетьмана І.Мазепи та Замарстинівської буде організовано перехрестя з круговим рухом. Це рішення було зумовлено ефективністю такого типу зв’язку при з’єднанні однакових за інтенсивністю потоків руху з різних напрямків. Кільце сприятиме заспокоєнню жвавого руху.

У межах реконструкції також передбачається встановлення нових дорожніх знаків на семи основних перехрестях та світлофори для регулювання раніше нерегульованих ділянок.

Інноваційним рішенням стане встановлення смуг громадського транспорту посередині проїжджої частини, якими послуговуватимуться зокрема і карети швидкої допомоги. Це забезпечить прямий рух без змін траєкторій, що особливо важливо для швидких, адже кожна секунда рятує життя. Крім того, зменшаться затримки на маршрутах громадського транспорту оскільки відпаде необхідність заїжджати на зупинкові майданчики у вигляді “кишень”. Важливість пов’язана також зі збільшенням маршрутів громадського транспорту через вулиці Гетьмана І.Мазепи та Б.Грінченка. Так, з 2017 року кількість автобусних маршрутів через ці вулиці зросла з шести до одинадцяти.

Для того, щоб полегшити пошук місць для паркування для водіїв, проєктом передбачається облаштування місць для паркування в кишенях, та впорядкування існуючих майданчиків вздовж проїжджої частини. Варто зауважити, що влаштування смуг громадського транспорту праворуч та ліворуч від осі вулиці унеможливить виникнення конфліктних ситуацій громадського та приватного транспорту при заїзді чи виїзді з місця для паркування.

Оптимізувати рух транспорту було одним із завдань проєкту, однак експерти ставили за мету саме створення комфортного та інклюзивного середовища для всіх учасників дорожнього руху. Тож реконструкція цих вулиць перетворить раніше орієнтовані виключно на водіїв простори на комфортні та безпечні зони також і для пішоходів та велосипедистів.

Тротуари вздовж вулиць будуть замінені та модернізовані. В процесі проєктування використовувались супутникові знімки та досліджувалась ділянка проєктування, щоб забезпечити всі важливі пішохідні зв’язки по зручних траєкторіях для руху пішоходів.

Для комфортного пересування в темний час доби буде замінено вуличне освітлення. При гарній видимості у водіїв більше шансів розпізнати розмітку, дорожні знаки та об’єкти, що знаходяться на проїжджій частині, а отже, безпечно для себе та оточуючи дістатись пункту призначення. Пішоходи також отримують значну користь від хорошого вуличного освітлення.

Важливим компонентом проєкту є озеленення території. В плані реконструкції було максимально збережено існуючі зелені зони, а також окремо створено нові громадські місця для відпочинку.

Проєкт також не оминає потреби у створенні комфортного та безпечного простору для велосипедистів, що має заохотити більше львів’ян користуватися велосипедним транспортом. Під час реконструкції вулиць Б.Грінченка та Гетьмана І.Мазепи передбачено облаштування велосмуг та спеціальних переїздів для велосипедистів, а також встановлення світлофорів.

Реконструкція значно покращить доступність мікрорайону, оскільки створить безпечне сполучення як вздовж, так і впоперек вулиць, що особливо важливо для вразливих категорій: пацієнтів лікарень, дітей, людей старшого віку тощо.

Першими кроками до таких змін стане оновлення водопроводу, каналізації, системи центрального опалення та газопостачання, що позитивно вплине на якість життя мешканців району. Це також запобігатиме повторному проведенню земляних та будівельних робіт на цій ділянці, що часто трапляється, коли постачальники послуг працюють несинхронно.

У Львові затвердили план оздоровлення найбільшого лампового заводу України “Іскра”

Господарський суд Львівської області 17 жовтня затвердив план санації Львівського електролампового заводу “Іскра” з терміном до 2034 року. План передбачає погашення боргів на суму 2,7 млрд грн, списання штрафних санкцій та збереження виробництва електроламп, йдеться в судовому реєстрі.

Завод “Іскра” перебуває у передбанкрутному стані з 2019 року.

У вересні 2024 року кредитори погодили план фінансового оздоровлення підприємства, який передбачає розтермінування більшості боргів на десять років, що дасть змогу заводу одночасно вести господарську діяльність і поступово розрахуватися з кредиторами.

Передбачається продаж частини майна заводу для погашення заборгованості.

Крім того, забезпечений кредитор ТзОВ “Торговий дім Львівського електролампового заводу “Іскра” отримає право звернути стягнення на заставлене майно. Після переходу власності на це майно, вимоги ТзОВ “ТД ЛЕЛЗ “Іскра” в розмірі 490,5 млн грн вважатимуться погашеними.

Кредитори також погодилися пробачити заводу борги, пов’язані зі штрафними санкціями, на загальну суму 975,2 млн грн з моменту затвердження плану санації.

Суд підтримав план санації замість ліквідації підприємства, тому що він дозволить погасити 2,69 млрд грн боргів, тоді як у разі ліквідації погашення становило б лише 1,72 млрд грн. Суд врахував той факт, що завод є важливим платником податків для Львова і єдиним національним виробником ламп у регіоні.

Львівський завод “Іскра”, за власною оцінкою, єдиний в Україні виробник ламп із повним циклом. Прибуток заводу у 2023-му – 826 000 грн за чистого доходу 139,3 млн грн, свідчать дані Contr Agent.

1000 гривень кожному українцю: Зеленський доручив запровадити нову програму допомоги

Президент України Володимир Зеленський доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка передбачає допомогу в розмірі тисячі гривень для кожного українця.

“Зараз на всіх рівнях нашої держави має тривати підготовка до найближчих місяців. Опалювальний сезон. Зима. Багато роботи в енергетиці – це захист об’єктів, це робота над стійкістю системи. Готуються регіони, готуються громади, готуються військові. Окрім таких системних речей, є рішення, які можуть бути ухвалені безпосередньо для підтримки людей.

Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей – дорослі, діти, кожна сім’я в Україні.

Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Квитки – це Укрзалізниця. Українські лікарські засоби. Також доручив, щоб ці кошти можна було витратити на українські книжки, на культурні послуги. Можна донатити на військових – волонтерам, на дрони”.

Глава держави доручив Кабміну визначити деталі і представити людям.

До слова, У 2021 році Зеленський запровадив видачу від держави тисячі гривень через додаток “Дія” кожному вакцинованому від коронавірусу. За ці кошти можна було придбати абонемент у спортзал, відвідати кінотеатр, театр, музей, концертний зал чи виставковий центр, купити квитки для мандрівок всередині країни.

У вересні 2024 року міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що найближчим часом не варто очікувати на підвищення зарплати. Голова освітнього комітету Верховної Ради Сергій Бабак заявляв, що наразі державний бюджет повністю витрачається на фінансування військової сфери.

ОККО Group розпочала будівництво гірського курорту у Львівській області вартістю $1,5 млрд

ОККО Group розпочала будівництво всесезонного гірського курорту GORO Mountain Resort біля підніжжя гірського масиву Високий Верх на висоті 650 м над рівнем моря у Львівській області, повідомляється на сайті групи у середу.

Сумарні інвестиції у проєкт рекреації оцінюють у $1,5 млрд. OKKO Group за рахунок власних та кредитних коштів планує вкласти $500 млн, ще $1 млрд планується залучити в інших інвесторів.

Загальна площа GORO Mountain Resort становитиме майже 1200 га, з яких 360 га заплановано для гірської та лижної інфраструктури, а понад 800 га – для розвитку готельних, комерційних та рекреаційних об’єктів.

На цій території протягом 15 років заплановано побудувати 41 лижну трасу завдовжки 75 км із 342 га засніження, 17,5 км підйомників, з яких дві сучасні гондольні канатні дороги та 11 крісельних канатних доріг, а також Welcome- та Mountain-центри.

Будівництво першої черги GORO загальною площею 127 га вже стартувало за 5 км від селища Славське із завершенням у 2028-2029 роках. У її рамках передбачено 10 лижних трас завдовжки 13 км, п’ять готельних комплексів на 1100+ номерів разом із рекреаційною інфраструктурою зі спа-зонами, басейнами, ресторанами, дитячими та бізнес-зонами.

“Ми бачимо перспективу, навіть незважаючи на виклики війни, і розуміємо важливість таких амбітних проєктів для соціально-економічного розвитку Львівського регіону. Новий гірський рекреаційний проєкт має стати магнітом для українських та іноземних туристів та потенційних інвесторів, ставлячи сучасну гірську локацію на туристичну карту Європи” , – зазначив СЕО OKKO Василь Даниляк.

ОККО Group у GORO Mountain Resort виступає єдиним власником, основним інвестором, майстер-девелопером, забудовником та оператором для забезпечення гармонійного розвитку та цілісної концепції всесезонного рекреаційного проеєкту.

Для створення міжнародного формату ОККО Group залучила австрійських експертів світового класу: PKF Hospitality (інвестиційний аналіз та концепція), ILF Group (майстер-план та лижна інфраструктура) та Doppelmayr/Garaventa Gruppe (проєктування підйомників та канатних доріг). Девелопментом та будівництвом нерухомості на території GORO Mountain Resort займається інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, а управляти комплексом буде єдиний оператор.

OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.

Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.

Львівський автобусний завод вийшов з банкрутства. Новий власник планує відновити його роботу

Господарський суд Львівської області 2 жовтня припинив ліквідацію ЗАТ “Завод комунального транспорту” (колишній Львівський автобусний завод). Підприємство збирається до кінця 2024 року повернути всі борги за допомогою нового інвестора, дізналась LIGA.net із судового реєстру. Львівський автобусний завод не працює близько десяти років.

Завод комунального транспорту, якому належить головний корпус ЛАЗ на Стрийській, 45, у Львові, низка інших приміщень (наприклад, Монастир ордену кармелітів босих) та обладнання в кузовному, механіко-обробному, арматурному та складальному цехах, визнали банкрутом ще у 2014 році.

За кілька років до того російський власник ЛАЗу Ігор Чуркін вивів частину корпусів підприємства на ТОВ “Львівські автобусні заводи”. У кінці 2023 році у цієї компанії несподівано змінився власник, ним став івано-франківський забудовник Андрій Луцький. Його пресслужба в коментарі LIGA.net розповіла, що Луцький планує відновити роботу львівського заводу.

“Ми сподіваємося, що в цьому році буде завершена санація, і завод зможе відновити свою діяльність”, – повідомила пресслужба.

У 2024 році компанії Луцького запропонували ліквідатору ЗАТ “Завод комунального транспорту” допомогу з відновленням платоспроможності компанії шляхом її санації (фінансового оздоровлення) та висловили готовність погасити в повному обсязі вимоги заставних та інших кредиторів.

У кінці вересня кредитори підприємства підтримали запропонований план санації, метою якого було припинення банкрутства та часткове перепрофілювання діяльності ЛАЗу.

Що передбачає план санації Заводу комунального транспорту

  1. ЗАТ “Завод комунального транспорту” передає до статутного капіталу ТОВ “Львів Інвест Сіті” (компанія-інвестор) нерухоме майно, визначене планом санації, а ТОВ “Львівінвестактив” (ще одна компанія-інвестор) – 650 млн грн на погашення боргів ЗАТ “Завод комунального транспорту”, реконструкцію та ремонт приміщень підприємства;
  2. Львів Інвест Сіті забезпечує виконання зобов’язань Заводу комунального транспорту на загальну суму 140,5 млн грн і надає Заводу комунального транспорту цільову позику для погашення вимог Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на 350,49 млн грн;
  3. Львів Інвест Сіті здійснює погашення вимог забезпечених кредиторів протягом місяця після рішення суду, а решти – не пізніше 31 грудня 2024 року;
  4. Завод комунального транспорту здійснює погашення вимог Податкової не пізніше 31 грудня 2024 року;
  5. Вимоги кредиторів шостої черги зі сплати неустойки (штрафів, пені) у розмірі 99,2 млн грн списуються.

“Після виконання плану санації боржника ЗАТ “Завод комунального транспорту” залишається власником всього рухомого майна, частини нерухомого майна, виробничого обладнання, ліній виготовлення продукції, комунікацій (електро-, водопостачання тощо), електропідстанцій, достатніх для ведення діяльності, а також частки в статутному капіталі ТОВ “Львів Інвест Сіті”, на якому буде зосереджено левову частину нерухомості всього колишнього ЛАЗу“, – йдеться в рішенні суду.

Непридатне до використання обладнання можуть продати, придатне – передати в оренду.

Очікується, що за наслідками виконання плану санації Завод комунального транспорту повністю звільниться від боргів та почне отримувати дохід.

Під час ліквідаційної процедури Заводу комунального транспорту вдалося погасити кредиторські вимоги на загальну суму лише 16,37 млн грн. Загальний розмір кредиторських вимог на дату підготовки плану санації становив 590,2 млн грн.

Нагадаємо, що в міськраді коментували ситуацію із територією колишнього ЛАЗу після того, як там з’явився новий власник. Заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач повідомляв, на території колишнього ЛАЗу Львівська міська рада не бачить жодної житлової забудови – ні багатоповерхівок, ні апартаментів.

Усі 56 га території під колишнім Львівським автобусним заводом є землями комунальної власності. Три роки тому виконком ЛМР визначив, що на території ЛАЗу можуть бути лише об’єкти виробничого та громадського призначення з науковими та освітніми функціями.

На території колишнього ЛАЗу може бути лише промисловість, зокрема індустріальний парк чи інноваційне виробництво, виробничо-лабораторні корпуси, науково-дослідні та проектні організації; культурні чи спортивні об’єкти, виставкові центри, адміністративні корпуси, офіси.

Довідка: Луцький – співвласник будівельної компанії “Благо”, що є однією з найбільших в Івано-Франківську. Засноване у 2007 році ТОВ “Компанія Благо” має двох бенефіціарів – Андрій Луцький та Іван Криховецький. Окрім будівельного бізнесу, вони ведуть наукову та викладацьку діяльність в івано-франківському приватному університеті Короля Данила, заснованому батьком Луцького.

Данило Гетманцев пообіцяв “дотиснути” тютюновий бізнес Григорія Козловського найближчим часом

Голова податкового комітету Верховної ради Данило Гетманцев пообців “дотиснути” тютюновий бізнес Григорія Козловського найближчим часом. Про це в інтерв’ю розповів голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев для ЕП.

“Наразі на цьому ринку ми спостерігаємо ту саму ситуацію, яку спостерігали у 2022 році з сумнозвісною фабрикою у Жовтих Водах. Вони привезли тітушок, які воювали з Національною поліцією. Але, врешті-решт, обладнання вирізано і фабрика припинена. З відомою львівською фабрикою відбувається те саме, що було з Жовтими Водами. Тут наше завдання — дотиснути. Є принципова позиція президента з цього приводу.

Крім цього, у зазначеної фабрики завершується дія ліцензії 30 жовтня. Тому, я думаю, що ми точно дотиснемо цю ситуацію”, — відповів він, відповідаючи на запитання, що заважає побороти схеми на цьому ринку”.

Гетманцев також пригрозив “відповідними рішеннями” правоохоронцям і посадовцям, які намагатимуться врятувати бізнес Козловського.

За словами голови комітету, порівняно з 2021-2023 роками зросли надходження від виторгу легальних алкогольних напоїв (+28%), пального (+45%), грального бізнесу (+45%), електроніки (+34% від початку року), вендінгових машин, які “були повністю в тіні” (+350%) та виторги по РРО у ювелірному бізнесі (67,8% від початку року).

“Але, як і корупція, тінь — це не щось, що можна побороти за один день. Тому я вважаю, що надходження у 100 мільярдів гривень від детінізації — це безпрецедентна цифра”, — стверджує Гетманцев.

До слова, цьогоріч на початку березня на території Львівської тютюнової фабрики детективи Бюро економічної безпеки провели обшуки, за результатами яких на складах знайшли 1,6 млн пачок сигарет без акцизних марок. Через це до бюджету не сплатили 85 млн грн податків.

Після цього львівські бізнесмени Григорій Козловський та Олександр Свіщов офіційно вийшли з переліку засновників ТОВ «Винниківська тютюнова фабрика» – однієї з найбільших компаній-виробників на фабриці сигарет у Винниках. Із 19 травня підприємство належить ексзасновнику Руслану Бицькому.

Зараз компанією керує бізнес-партнер Козловського Ростислав Павлів. Загалом на території Львівської тютюнової фабрики у Винниках працює низка компаній, що належали Григорію Козловському та його бізнес-партнерам.

Зараз же за даними YouControl, Козловський вийшов із переліку засновників усіх компаній, пов’язаних із тютюновим бізнесом. Самі виробничі цехи фабрики належать доньці Григорія Козловського Софії Максимець, а власницею торговельних марок сигарет Marvel. Strong та Lifa, які виготовляють на фабриці, є донька Олександра Свіщова Вікторія Свіщова.

Рада ухвалила збільшення податків, але зі змінами

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11416-д щодо збільшення податків. Про це повідомив заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк.

За відповідне рішення проголосували 247 народних обранців. Железняк повідомляє, що Рада не стала підвищувати військовий збір для військових. Він залишився 1,5%.

Також Рада не підтримала правки, які фактично скасовують статус податкового агента із нотаріуса при посвідчені ним договорів купівлі-продажу (міни) між фізособами.

Підвищення податків включає такі зміни:

  • З 1 жовтня 2024 року військовий збір на зарплати всіх фізичних осіб (включаючи тих, хто працює в режимі “Дія.Сіті”) зросте з 1,5% до 5%. Це означає, що доходи громадян оподатковуватимуться ретроспективно.
  • З 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи громадян (крім зарплат) також збільшиться з 1,5% до 5%.
  • Для ФОПів 1, 2 та 4 груп введуть військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця. З жовтня 2024 року це становитиме 800 грн на місяць.
  • ФОПи 3 групи сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору.
  • Для банків знову введуть підвищений податок на прибуток за ставкою 50% за 2024 рік. Оскільки банки вже сплатили податки за старою ставкою, новий податок діятиме ретроспективно.
  • З 1 січня 2025 року для небанківських установ (крім страхових компаній) податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%.
  • Для автозаправних станцій (АЗС) запровадять щомісячні авансові внески з податку на прибуток: 30, 45 або 60 тисяч грн за кожну станцію, залежно від її типу. Сума переплат не буде врахована для зменшення податкових зобов’язань у майбутньому.
  • Для обмінних пунктів запровадять авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів.
  • Мінімальний податок на землю (МПЗ) у розмірі 700 грн і 1400 грн за гектар.
  • Щомісячна звітність щодо ПДФО, військового збору та ЄСВ почнеться з 1 січня 2025 року. Це потрібно для впровадження “економічного бронювання”.
  • Доходи від “національного кешбеку” не оподатковуватимуть ПДФО у 2024-2025 роках.
  • Рента на видобуток гірських порід для щебеню, граніту та піску – не менше 5 доларів за тонну.