Категорія: Економіка

Опубліковано

Львівська політехніка відремонтує один з корпусів за 110 млн грн

У вівторок, 8 жовтня, НУ «Львівська політехніка» підписав договір на капітальний ремонт корпусу №5 з ТОВ «Будівельна фірма “Жовква” ЛТД». Сума договору, оприлюдненого на сайті електронних закупівель Prozorro, становить 109,8 млн грн. Корпус розташований на вул. Бандери, 28а, тут працює Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій, інформує Zaxid.net.

У договорі ідеться не просто про капітальний ремонт і реставрацію, а про термомодернізацію корпусу, збудованого понад 50 років тому. На об’єкті передбачені такі роботи:

  • Заміна вікон і дверей;
  • Теплоізоляція підлоги, стін, даху, перекриття горища, підвалу тощо;
  • Заміна системи опалення і встановлення індивідуального теплового пункту;
  • Модернізація системи вентиляції;
  • Заміна світильників на світлодіодні;
  • Реконструкція системи водопостачання.
  • Роботи переможець торгів має виконати до 20 жовтня 2025 року.

Термомодернізація п’ятого корпусу «Львівської політехніки», а також інших корпусів і гуртожитків – усього 22 будівлі – втілюватиметься за кредитні гроші від Європейського інвестиційного банку в межах програми «Вища освіта України».

Україна та ЄІБ домовились про кредит на 120 млн євро для втілення енергоефективності в українських університетах ще в 2020 році.

Оскільки проєкт фінансується європейськими структурами, ЄІБ висунув низку вимог, що стосуються дотримання під час ремонтних робіт європейських стандартів охорони праці, охорони довкілля тощо. Зокрема, ідеться про зменшення впливу на забруднення повітря пилом від сипучих матеріалів і демонтажних робіт, вихлопними газами від роботи будівельної техніки і транспорту, про зменшення шумового забруднення під час ремонту, збереження рослинності на території ремонту тощо.

Також у рекомендаціях ЄІБ зазначено, що реконструкція має відбуватися переважно у час канікул, особливо, якщо немає альтернативних приміщень для переведення студентів.

«Будівельна фірма “Жовква” ЛТД» з кінця 2022 року належить Олегу Кузику. За минулі роки фірма отримала підряди на сотні мільйонів гривень від державних і комунальних установ у Львові та області. Наприклад, підряди на понад 150 млн грн від військового госпіталю у Винниках, де вона ремонтує приміщення і дах. Ще на кілька десятків мільйонів гривень фірма отримала замовлень від Львівського обласного перинатального центру, від ліцею імені Героїв Крут, регіонального онкоцентру тощо.

Загалом у 2023 році будівельна фірма «Жовква» отримала державних підрядів на майже 146 млн грн, у 2022 році – на майже 27 млн. З початку 2024 року вона вже уклала договорів на понад 353 млн грн. Варто додати, що дохід фірми від державних тендерів суттєво перевищує інші фінансові надходження і є для неї основним.

36-річний Олег Кузик також є власником будівельної фірми «Екобудінвест плюс», що теж отримала мільйонні підряди від військового госпіталя імені Юрія Липи у Винниках і працює на будівельному ринку понад 10 років.

Окрім того, у 2022 році Олег Кузик заснував ТОВ «Будівельна Ліга Захід» разом із Марком Ткачем, який є керівником низки компаній, пов’язаних із будівельною компанією «Прауд», що будує житлові будинки у Львові і котеджі біля Львова. «Прауд» має польських інвесторів.

У 2015 році Олег Кузик балотувався до Львівської міської та обласної рад від партії «Сила людей», але не пройшов. За даними сервісу YouControl, Олег Кузик неодноразово порушував правила дорожнього руху, зокрема він має штраф за пошкодження об’єктів та інших машин під час ДТП, за водіння у стані алкогольного сп’яніння та інші порушення.

Опубліковано

Податкова отримала інформацію про банківські рахунки українців за кордоном — Мінфін

Україна зробила крок у напрямі підвищення прозорості фінансових операцій та боротьби з ухиленням від сплати податків та здійснила свій перший міжнародний автоматичний обмін інформацією за стандартом Common Reporting Standard (CRS), йдеться на сайті Мінфіну 4 жовтня.

У межах цього обміну Державна податкова служба України передала інформацію про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів юрисдикцій – партнерів з обміну, а також отримала від іноземних компетентних органів дані про рахунки податкових резидентів України.

Предметом обміну стала інформація про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (банки, страхові та інвестиційні компанії тощо), та які належать резидентам юрисдикцій-партнерів, а саме: ім’я власника, його адреса, податкове резидентство, податковий номер, дата та місце народження, дані про фінансову установу, дані про рахунок: залишок станом на кінець звітного періоду, загальна сума дивідендів, процентів або інших доходів.

У Національній стратегії доходів зазначено, що участь у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки сприяє створенню більш прозорого податкового середовища та підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах. Доступ України до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів за стандартом CRS дозволить:

  • посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню;
  • виявити незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами;
  • підвищити ефективність застосування правил про оподаткування контрольованих іноземних компаній;
  • отримати додаткове джерело податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб.

Цей крок є частиною зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС та спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Завдяки обміну Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже економічній стабільності та розвитку країни.

Довідка: CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєднались до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Податкові органи щорічно отримують масив даних щодо тих іноземних рахунків, які належать їх податковим резидентам, або які належать організаціям, що перебувають під контролем таких резидентів. У відповідь юрисдикції надають аналогічну інформацію податковим органам держав-партнерів щодо рахунків їх податкових резидентів. Збір інформації про рахунки, що підлягає обміну, здійснюють фінансові установи, які подають звіти податковим органам юрисдикцій, де вони здійснюють діяльність. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року.

Станом на січень 2024 року близько 110 юрисдикцій є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, включно з усіма державами-членами Європейського Союзу. Впровадження CRS в законодавство України та здійснення успішного першого міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відбулось за сприяння Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Опубліковано

Із 1 жовтня почнуть діяти обмеження на перекази з картки на картку

З 1 жовтня 2024 року Національний банк України встановлює ліміт у 150 тисяч грн на місяць для переказів фізичних осіб “з картки на картку”. Таке обмеження діятиме пів року лише на вихідні перекази за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб.

Однак такий ліміт не застосовуватиметься для людей, чий щомісячний офіційний дохід перевищує встановлене обмеження.

“За даними НБУ, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, що не перевищують зазначену суму. Отже, встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність”, – зазначили в НБУ.

Також під обмеження не підпадають волонтери, які відповідають певним критеріям:

  • фізична особа офіційно зареєстрована як волонтер;
  • проведення волонтерських зборів є типовою діяльністю за рахунками фізичної особи-користувача в надавачі платіжних послуг;
  • фізична особа подала листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду щодо співпраці в межах організації збору коштів;
  • фізична особа надала інформацію щодо запланованих суми та строків збору коштів із зазначенням мети такого збору та подальшого використання зібраних коштів;
  • інформація з відкритих джерел, соціальних мереж та Інтернету підтверджує здійснення фізичною особою-користувачем волонтерської діяльності та мету волонтерських зборів.

Також не обмежуються операції за реквізитами IBAN. У НБУ пояснювали, що обмеження має запобігти використанню платіжної інфраструктури в протиправних цілях.

Опубліковано

У НСЗУ назвали, у яких медзакладах на Львівщині лікарі отримують найвищі зарплати

Середня заплата лікаря на Львівщині 26 873 грн, однак в окремих медзакладах офіційна зарплата лікарів сягає 40 – 60 тис. грн. Про це під у Львові під час презентації результатів моніторингу лікарень Львівської області заявила голова НЗСУ Наталія Гусак, передає “Еспресо.Захід“.

“Якщо брати січень – то середня зарплата керівника медичного закладу у Львівській області була 44 тис. грн, то у липні – 59,9 тис. грн. Середня заробітна плата лікаря – 26,873 грн. Але тут треба зазначити, що є достатньо закладів, які показують середню заробітну плату лікарів близько 48 тис. грн”, — каже Наталія Гусак.

Найвища середня заробітна плата лікарів – у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі. За даними НСЗУ, середня заробітна плата лікаря там становить 60 783 грн. Далі йде Центр первинної медико-санітарної допомоги Оброшинської сільської ради – 51 тис. 454 грн на місяць. У Турківському центрі первинної медико-санітарної допомоги середня зарплата лікаря -43 285 грн.

Цікаво, що у Львівському ТМО, зарплати далеко не найвищі. середня заплата керівництва 136 897 грн, середня зп лікаря – 41 тис. грн. Натомість у КНП “Лікарня хоспіс” Раліської сільської ради середня зарплата лікаря 42 грн, а керівника – 177 тис. грн.

“Це все вказує на те, що коштів НЗСУ достатньо там, де є достатня кількість послуг, там де надаться якісна медична допомога”, – каже Наталія Гусак та додає, що спеціально озвучила суми зарплат лікарів, оскільки багато пацієнтів скаржаться, що лікарі беруть кошти за надані послуги, а пацієнти намагаються “подякувати”, бо переконані, що лікарі отримують низькі зарплати.

Опубліковано

Львів може розірвати контракт із польським підрядником на будівництво сміттєпереробного заводу

Львівське комунальне підприємство “Зелене місто” може розірвати контракт із польською компанією “Control Process SA” на будівництво заводу з механіко-біологічної переробки ТПВ у Львові. Така ситуація стала наслідком порушення підрядником істотної умови контракту. Про це повідомили в ЛКП «Зелене місто».

За словами директора підприємства Олександра Єгорова, польський підрядник не продовжує безумовну банківську гарантію в сумі 3,6 млн євро на виконання контракту. Якщо контракт буде розірвано, ця сума повинна надійти в бюджет Львова.

«Комунальне підприємство має нестандартну ситуацію, під загрозою розірвання угоди з підрядником “Control Process SA”. Він порушив основну вимогу контракту – ненадання банківської гарантії на суму 3,6 млн євро на виконання робіт. Така ситуація ставить під великий ризик взагалі продовження цього контракту. Тривають юридичні консультації щодо подальших дій і намірів, які буде виконувати наше підприємство.

На цей момент це вся інформація, яку можемо надати. Зараз юристи опрацьовують всі прогнози, пропрацьовують правову позицію. Як тільки вона в нас буде готова, ми зможемо надати її додатково», – розповів Олександр Єгоров директор ЛКП «Зелене місто».

Нагадаємо, механіко-біологічний комплекс перевантаження та переробки ТПВ будують на вул. Пластовій, 13. Проєкт реалізують за фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, а також Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля. Попередня вартість проєкту становить 35 млн євро, однак, за словами Андрія Садового, через здорожчання обладнання кінцева вартість може становити до 50 млн євро.

Сміттєпереробний завод у Львові стане першим комплексом такого типу в Україні. Там працюватиме понад 180 робітників. Потужність майбутнього заводу, яка має забезпечити потреби міста — 240 тис. тонн відходів на рік при двозмінній роботі. За підсумками міжнародного тендеру сміттєпереробний завод будує одна з найбільших будівельних компанії Польщі Control Process S.A. Будівництво розпочали у 2021 році.

Додамо, що 12 вересня на сесії міської ради депутати погодили 718 млн грн кредиту, який міська рада візьме в «Ощадбанку» на добудову сміттєпереробного заводу. На сьогодні готовність об’єкта становить 70%. Завод на 18,5% обладнаний необхідними для сміттєпереробки засобами. Завершити будівництво планують до 28 лютого 2025 року. Кінцевий термін можуть змістити на 23 дні через затримку оплати робіт.

Опубліковано

З 1 жовтня у Львові зростуть тарифи на паркування

У четвер, 12 вересня, на сесії Львівської міськради затвердили нове положення про паркування транспортних засобів на території громади, яке вступить у дію з 1 жовтня. Зміниться розмір плати за паркування залежно від зони, з’являться місця для паркування електромобілів. Учасники бойових дій та члени сімей загиблих матимуть додаткову знижку 50% на придбання абонементів на паркування, пише Zaxid.net.

Відповідно до ухвали, Львівська громада ділиться на шість паркувальних зон:

  • перша зона є одним сектором
  • друга та третя поділена на ще 15 секторів
  • четверта, п’ята і шоста зони на сектори не діляться.

Як пояснюють чиновники, такий поділ впровадили для того, щоб паркування за пільговим тарифом зробити доступним не тільки для мешканців окремого будинку, що прилягає до того чи іншого майданчика, а й для мешканців навколишніх вулиць без прив’язки до конкретної парковки. Тобто, пільговий абонемент на паркування буде доступний для всіх мешканців будинку відповідного сектору. І діятиме він на будь-якому майданчику оператора в межах цього сектору.

«Таким чином паркування з використанням пільгового секторального абонемента стане доступним для ширшого кола мешканців. Нагадаю, сьогодні таке право має обмежена кількість мешканців – лише ті, хто проживає в будинку, що прилягає до парковки», – пояснив заступник начальника управління безпеки та вуличної інфраструктури ЛМР Павло Сирватка.

Також впроваджується ще один пільговий абонемент – мешканця громади. Він дасть можливість громадянам, що зареєстровані у Львівській МТГ, паркуватися за дещо дешевшим тарифом в обраному секторі.

З 1 жовтня зміняться тарифи на паркування. Як наголошують в управлінні безпеки та вуличної інфраструктури, чинні тарифи були затверджені ще у 2017 та 2020 роках. З цього часу суттєво зріс розмір ставки паркувального збору, який оператори паркування сплачують до міського бюджету. Також зросли інші витрати операторів паркування. Все це зумовило необхідність коригування розміру плати за паркування.

Тож з 1 жовтня, після набуття чинності нового положення, тарифи на паркування будуть такими:

  • у 1-й зоні – не більше, ніж 0,65% мінімальної зарплати (до 52 грн/год.);
  • у 2-й зоні – не більш, ніж 0,45% мінімальної зарплати (до 36 грн/год.);
  • у 3-й зоні – не більше, ніж 0,35% мінімальної зарплати (до 28 грн/год.);
  • у 4-й зоні – не більше, ніж 0,25% мінімальної зарплати (до 20 грн/год.);
  • у 5-й зоні паркування – не більше, ніж 0,65% мінімальної зарплати (до 52 грн/год.);
  • у 6-й зоні – не більше, ніж 0,25% мінімальної зарплати (до 20 грн/год.).
  • на майданчиках для паркування туристичного та великогабаритного вантажного транспорту (незалежно від місця розташування) – не більше, ніж 1,2% мінімальної зарплати (до 96 грн/год.).

Як пояснюють в управлінні безпеки та вуличної інфраструктури ЛМР, кінцеве рішення щодо тарифів та тому чи іншому майданчику встановлюватимуть оператори, що обслуговують ці майданчики. Однак, ці розміри не можуть перевищувати гранично встановлених сесією. Водночас в управлінні додають, що нові тарифи на паркування стимулюватимуть водіїв рідше їхати власним авто у центр міста, не паркуватись тут на тривалий час та користуватись альтернативними видами транспорту, таким чином звільняючи місця для короткострокового паркування більшої кількості автомобілів протягом дня.

Водночас для мешканців громади передбачили низку можливостей, аби паркування для них було дешевшим. Це, зокрема, знижки на погодинне паркування для мешканців, будинки яких прилягають до парковок, різні пільгові абонементи та додаткові знижки на їх придбання для окремих категорій людей.

Так, розмір вартості пільгового секторального місячного абонемента на паркування транспортних засобів (без ПДВ) в межах сектору буде :

  • у 1-й зоні– 12% мінімальної зарплати (станом на зараз – 960 грн.);
  • у 2-й зоні – 10% мінімальної зарплати (станом на зараз – 800грн.);
  • у 3-й зоні – 8% мінімальної зарплати (станом на зараз – 640 грн.); .
  • у 4-й зоні – 6% мінімальної зарплати (станом на зараз – 480 грн.);

Розмір вартості пільгового секторального місячного абонемента мешканця громади на паркування транспортних засобів (без ПДВ) буде:

  • у 1-й зоні– не більше, ніж 24% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 920 грн);
  • у 2-й зоні – не більше, ніж 20% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 600грн);
  • у 3-й зоні – не більше, ніж 16% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 280 грн); .
  • у 4-й зоні – не більше, ніж 12% мінімальної зарплати (станом на зараз – 960 грн).

Додаткову 50% знижку на придбання таких абонементів матимуть учасники бойових дій та члени сімей загиблих учасників бойових дій.

Розмір вартості пільгового абонементу для мешканців, будинки яких прилягають до майданчиків:

  • на 3 місяці – вартість не більше, ніж 20% мінімальної зарплати, або 1 600 грн;
  • на 6 місяців – вартість не більше, ніж 35% мінімальної зарплати або 2 800 грн;
  • на 12 місяців – вартість не більше, ніж 65% мінімальної зарплати або 5 200 грн.

Також для таких мешканців пільгова плата за 1 год. паркування складатиме не більше, ніж 0,1 % мінімальної зарплати (8 грн/год. Цей тариф набуде чинності з 1 січня 2025 року. Зараз він становить 7, 1 грн/год).

У вихідні, святкові дні та з 20:00 год до 8:00 год у робочі дні плата за паркування з мешканців, які мають право на пільгову плату, не стягується.

Передбачено, що не менше ніж 10% паркомісць на майданчиках будуть облаштовані для автівок людей з інвалідністю. Також будуть облаштовувати місця для електромобілів – не менше, ніж 5% від загальної кількості.

Перелік паркувальних зон та секторів

Зона І: Сектор 1: центральна частина міста, обмежена просп. Свободи, пл. Князя Ярослава Осмомисла, вул. С. Гавришкевича, вул. Підвальною, вул. Валовою, пл. А.Міцкевича.

Зона ІІ: територія від меж 1-ї зони паркування та обмежена вул. І.Франка, вул. Пекарською, вул. Академіка В. Філатова, вул. В. Короленка, вул. М. Лисенка, вул. Гуцульською, вул. М. Кривоноса, вул. Замковою, вул. Ужгородською, пл. Старий Ринок, вул. Сянською, вул. Лазневою, вул. Князя Мстислава Удатного, просп. В. Чорновола, вул. Медовою, вул. П. Куліша, вул. Д. Данилишина, вул. Городоцькою, вул. Б. Лепкого, вул. Університетською, вул. Ю. Словацького, вул. М. Коперника (музей “Русалка Дністрова“), вул. В. Стефаника, вул. Каліча Гора, вул. Л. Глібова, вул. М. Драгоманова, вул. М. Грушевського, вул. І. Франка.

Сектор 2-1: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вулицями: Б. Хмельницького (непарна сторона), пл. С. Осмомисла, Торговою (включно), Городоцькою (парна сторона).

Сектор 2-2: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вулицями: Б. Хмельницького (парна сторона), вул. Кривоноса (включно).

Сектор 2-3: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Винниченка (парна сторона), вул. Підвальною, вул. Кривоноса (не включаючи її).

Сектор 2-4: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Винниченка (непарна сторона), вул. Коперника (не включаючи її).

Сектор 2-5: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Коперника (включючно), вул. Городоцькою (непарна сторона).

Зона ІІІ: територія від меж 2-ї зони паркування та обмежена вул. Студентською, вул. І. Мечникова, вул. Круп’ярською, вул. Стрілецькою, вул. Ніжинською, вул. Академіка І. Крип’якевича, вул. Харківською, вул. О. Довбуша, вул. Опришківською, вул. Б. Хмельницького, вул. Л. Долинського, пл. 700-річчя Львова, вул. Під Дубом, вул. В. Єрошенка, вул. Клепарівською, вул. Я. Пстрака, вул. Ярослава Мудрого, вул. Городоцькою, вул. А. Горської, пл. Липневою, вул. Героїв УПА, вул. С. Бандери, вул. Русових, вул. Київською, вул. І. Котляревського, вул. І. Богуна, вул. Академіка А. Сахарова, вул. Д. Вітовського, вул. Болгарською, вул. Зарицьких, вул. І. Франка, вул. І. Свєнціцького, вул. Кубанською, вул. Водогінною, вул. Студентською.

Сектор 3-1: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Клепарівською (включаючи її), вул. Б. Хмельницького (включаючи її).

Сектор 3-2: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Б. Хмельницького (не включаючиїї ) до вул. Опришківської, вул. Замковою (включаючи її).

Сектор 3-3: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Замковою (не включаючи), вул. Личаківською (непарна сторона).

Сектор 3-4: територія обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Личаківською (парна сторона), вул. Зеленою (непарна сторона).

Сектор 3-5: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Зеленою (парна сторона), вул. І. Франка (непарна сторона).

Сектор 3-6: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. І. Франка (парна сторона), вул. Коперника (не включаючи її).

Сектор 3-7: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Коперника (не включаючи), С. Бандери (не включаючи), вул. Професорською, вул. Устияновича, площею Святого Юра (включно), вул. Озаркевича (не включаючи її), вул. Городоцькою (не включаючи її).

Сектор 3-8: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Коперника (включно), С. Бандери (включно), вул. Професорською (не включаючи її), вул. Устияновича (не включаючи її), площею Святого Юра (не включаючи її), вул. Митрополита Андрея (не включаючи її)

Сектор 3-9: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Митрополита Андрея (включно), площею Святого Юра (не включаючи її), вул. Озаркевича (включно).

Сектор 3-10: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Городоцькою (включно), вул. Т. Шевченка, вул. Клепарівською (не включаючи її).

Зона ІV: територія від меж 3-ї зони паркування до меж міста Львова.

Зона V (функціональна): територія Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького, Головного залізничного вокзалу (пл. Двірцева), підземні та надземні багатоповерхові паркінги.

Зона VІ («Паркуйся і їдь»): територія майбутнього перехоплюючого паркінгу на вул. Стрийській (навпроти ТЦ «Кінг Крос Леополіс»).

Перелік усіх майданчиків для паркування можна переглянути на Геопорталі Львова.

Опубліковано

Французький мільярдер Ксав’є Ньєль придбав lifecell і Датагруп-Volia

Інвестиційна компанія NJJ Holding французького мільярдера Ксавʼє Ньєля закрила транзакцію із купівлі українського оператора lifecell та провайдера фіксованого інтернету “Датагруп-Volia”. Про це йдеться у пресрелізі Horizon Capital.

Вартість операції складає не менше 524,3 млн доларів, повідомила Turkcell, в якої викупили компанію.

“Я радий оголосити про завершення цієї знакової французької інвестиції в телекомунікаційний сектор України, яка, на нашу думку, принесе значні та відчутні переваги для клієнтів, ринку та країни загалом”, – заявив Ксавʼє Ньєль.

Створення обʼєднаної телекомунікаційної платформи буде наступним кроком для партнерів в цій угоді.

“NJJ, Horizon Capital під керівництвом Олени Кошарної, та Михайло Шелемба, гендиректором “Датагруп-Volia”, об’єднають “Датагруп-Volia” і lifecell для створення конвергентної телекомунікаційної платформи”, – йдеться у релізі.

Важливим етапом для об’єднаної платформи є підписання документів і надання спільного фінансового пакету в 435 млн доларів від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

Нагадаємо, Антимонопольний комітет 25 липня схвалив заявку на покупку французькою DVL Telecom українського оператора lifecell.

Угода з купівлі французьким мільярдером Ксавʼє Ньєлем провайдера фіксованого інтернету “Датагруп-Volia” і оператора lifecell принесе в країну 1,5 млрд доларів інвестицій.

Опубліковано

Чому “копійки” потрібно змінити на “шаги” – глава НБУ Пишний

Цей текст ще вчора виглядав абсолютно інакше. Спершу я хотів поділитися тією до певної міри науковою “експедицією”, яку ми з командою здійснили за останні кілька місяців, вивчаючи історію грошового обігу України, перш ніж вийти публічно з ініціативою про повернення історичної назви розмінної монети.

Разом із науковцями ми провели дуже ґрунтовну роботу, вивчили історичні праці та дослідження, шар за шаром “розпаковувалиˮ фактаж, який дуже довго залишався без належної уваги (і дарма).

Ми зібрали достатньо наукових підтверджень, отримали експертні висновки Національної академії наук України, щоб впевнено сказати, що чужорідну для нашої країни російську назву “копійка” за правом має замінити питомо українська назва “шаг”.

Про усе це я і зараз готовий розповідати. Та спочатку хочу відповісти на першу реакцію, яка сколихнула публічний простір, людей, які перебували поза цим історичним дискурсом, після презентації нашої ідеї.

Уважно та з цікавістю прочитав коментарі та відгуки, які ми отримали. Мені важливо відповісти на них, бо ця перша емоційна, можливо в чомусь навіть інстинктивна, реакція є дуже чесною.

Я навіть радий, що ми не залишили байдужими українців, а дискусія, яку ці кілька місяців ми вели переважно в середовищі науковому, вийшла в середовище громадськості, за двері наукових установ та музеїв. Тепер маємо шанс розвити про цю нову дискусію на тему дерусифікації у сфері грошового обігу, яка до цього не мала належної уваги і є частиною великих змін, які проходить і країна, і суспільство, позбуваючись впливу росії.

Хтось беззаперечно підтримав нас, хтось був категорично проти. У цій “хвилі” виразно проступали емоційні повторювані раз за разом тези, чому ми маємо відмовитися від ініціативи з повернення шагів. Такий собі мінірейтинг “чому ні”.

На першому місці – несприйняття ідеї тільки через те, що назва є незнайомою, невідомою загалу. Я навіть додав у заголовок один із коментарів – “унікальне найменування, якого не знає ніхто”.

Так, на жаль, ми з вами ще багато чого не знаємо з історії країни. Бо не одне десятиліття її стирали та переписували, забороняли. І покоління за поколінням замуровували в бетон тотального зросійщення. Те, що пробивалося крізь бетон, виривали з корінням, з кров’ю!

Нарешті ми маємо шанс відкрити всі архіви, щоб вивчити та побачити свою країну не такою, якою її малювали довгі роки “совєти”, а такою, яка вона була і є насправді.

Нарешті ми маємо ситуацію, коли суспільство має запит у відповідь на дослідження своєї історії – чи то через вивчення традиційного одягу та його повернення у щоденний вжиток, чи то через сміливість відкрити для себе історію Розстріляного відродження чи долі шістдесятників (згадайте неймовірний ажіотаж на виставці, присвяченій Аллі Горській в Українському домі), їхньої творчості, яка виявляється є глибшою, талановитішою та вартіснішою за “пушкіних” і “булгакових”.

Ми багато чого не знали. І в цьому контексті вивчення історії власних грошей є не менш важливим.

Тому так, ви могли не чути про шаг. Та це не змінює його місця в історії українських грошей і тієї ролі, яку він сьогодні може зіграти – своєї ролі в поверненні із забуття ще однієї затертої сторінки України невідомої – вашої України.

Але найцікавіше, що ті, хто впевнено говорить, що вперше чує про шаг, з великою ймовірністю знають про його існування ще зі школи. Згадайте, яка поема Тараса Шевченка точно була обов’язковою для вивчення? Так, “Катерина”. А коли згадаєте, то, можливо, вас зацікавлять ось ці рядки:

“Люде добрі,
Де шлях в Московщину?
В Московщину? Оцей самий.
Далеко, небого?
В саму Москву. Христа ради,
Дайте на дорогу!
Бере шага, аж труситься:
Тяжко його брати!..
Та й навіщо?.. А дитина?
Вона ж його мати!
Заплакала, пішла шляхом,
В Броварях спочила”.

І це не єдиний твір, загалом Шевченко не менше 11 разів згадує шаг як монету у своїх текстах.
Або ж слова Лесі Українки з твору “Що дасть нам силу?”, 1903 рік:

“Гаптують, шиють, і печуть, і варять,
купують, продають, про свято дбають.
Лиш той не дбає, хто шага не має,
але й такий волів би заробити
гіркою працею, ніж так “не дбати”.

Українські автори використовують це слово як цілком звичне та характерне для їхнього побуту, засвідчуючи ще раз давню історію назви монети “шаг”.

То чому ж цій історії так опираємося ми? Й не вперше.

Згадайте, з яким опором реагувало суспільство на квоти щодо української музики на радіо та музичних каналах, щодо обов’язкового українського дубляжу в кінотеатрах або обслуговування українською мовою?

Мені на думку приходить метафора “очищення”, яке ми проходимо, після багатьох років “вливання” нам в голови, у вуха, в очі, в думки російських наративів та російського контенту.

Згадайте перші перейменування міст та вулиць, коли розпочався процес декомунізації. І знову, як ланцюгова реакція, виникали неприйняття та спротив, хоча вже сьогодні нові історичні назви звучать абсолютно природно. Й ніхто вже не згадає якогось тимчасового дискомфорту, натомість захоплюється новими іменами, талантом українських виконавців чи якістю українського дубляжу та відчуває гордість за своє.

І зараз вже росте покоління українців, для якого саме це буде відправною точкою у відкриття та пізнанні своєї країни – унікальної та самобутньої.

На другому місці ми побачили закид, що шаг – це російське слово.

Я згоден, що почувши назву “шаг” вперше, на думку спадає подібне російське слово. Але це знову той випадок, коли дізнавшись трохи більше про один з аспектів історії власної країни, ви матимете шанс знову переконатися в її унікальності.

Назва “шаг” – давнього українського походження і не має жодного стосунку до російського аналога. Тут доречно буде згадати експертний висновок, наданий нам інститутом мовознавства, в якому йдеться, що ці два слова виникли в різних мовах незалежно одне від одного і є міжмовними паронімами (коли у слів різного змісту звучання приблизно однакові). То чому нам не прийняти цей факт існування власного самобутнього слова і більше не повертатися до порівняння?

Але, напевне, найбільше відгуків ми почули з гаслом, де великими літерами написано “НЕ НА ЧАСІ”.

А який монет ми маємо чекати, щоб в Україні, яка захищається від російської воєнної агресії, називати українські гроші українською, а не російською назвою? Який знак і хто має подати, щоб ми нарешті перестали озиратися на когось, а самі рішуче повертали те, що належить нам за правом?

Вчора на презентації Владислав Безпалько, старший науковий співробітник Національного музею історії України, згадав, як Михайло Грушевський у 1918 році писав, що було б добре, якби український уряд випустив монети в пів гривні, у 20 шагів, 10, 5 і навіть 1 шаг.

Під час визвольних змагань цього не сталося. Пройшло вже понад 100 років. Чи досить? Історія вчить, що можна покірно чекати, а можна брати своє. Сьогодні саме час повертати Україні українське. Для цього завжди слушний час.

Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами.

Як зазначив у зверненні з нагоди Дня Незалежності України Президент України Володимир Зеленський: “Незалежність – справа кожного й кожної. І вона має багато вимірів. Кожен з яких потрібно здобувати, аби відстояти незалежність всеосяжну.

Це економічна, це енергетична незалежність. Це духовна незалежність українського народу”.
Тому Національний банк робить свій внесок у нашу всеосяжну незалежність та ініціює відновлення історичної справедливості та очищення монетарного суверенітету від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським.

Завдяки давній та самобутній історії гривня справедливо обрана національною валютою незалежної України. Однак до сьогодні у грошовому ряді гривні залишається елемент, який міцно пов’язує нас із росією. Час позбутися його.
І насамкінець бонусний пункт про вартість цієї заміни.

Відповім одразу всім, хто вже жонглює цифрами, якимись міфічними мільйонами мільярдів.
Жодних додаткових витрат на розроблення ескізів та карбування шагів не буде. Ні з державного бюджету, ні з бюджету НБУ.

Нові монети перебуватимуть в обігу паралельно з копійками. І це також дасть можливість уникнути додаткових витрат на утилізацію копійок і виготовлення шагів на їх заміну.

автор: Андрій Пишний

Опубліковано

На Львівщині запрацювала вітрова електростанція потужністю майже 60 МВт

На Львівщині в селі Орів (неподалік Трускавця) запрацювала вітрова електростанція потужністю майже 60 МВт, достатньої для повного забезпечення невеликого міста. Це спільний проєкт української компанії “Екооптіма” та чеської MND, що належить до інвестиційної групи одного з найуспішніших чеських підприємців Карела Комарека, пише ЕП.

MND стала прикладом того, як іноземний партнер розвиває свою діяльність в Україні, попри ризики, пов’язані з війною та російськими атаками на енергетичну інфраструктуру.

 

“Те, що це рішення було правильним, підтвердили підступні атаки росії на енергетичну інфраструктуру України. Незважаючи на проблеми, проект завершено, і ми раді, що Орівська ВЕС вже постачає електроенергію в мережу”, – зазначила Яна Хамршмідова, керівник відділу енергетики та член Ради директорів MND Group.

Загалом проєкт Орівської ВЕС коштував 61,5 мільйона євро (за поточним курсом 2,76 мільярда гривень). Будівництво розпочалося у вересні 2021 року. Повномасштабне російське вторгнення затримало, але не зупинило спорудження ВЕС.

Інвестори вирішили продовжити будівництво, попри значні ускладнення. Початкова дата завершилася у серпні 2022 року. Логістика була дуже складною, оскільки техніка прямувала в Україну з кількох країн Європи.

Щоб ви розуміли, вага всієї турбіни, яких на Оріво 10, становить 600 тонн. Загалом перевозили потрібне обладнання сотнею великогабаритних вантажів, які їхали до місця призначення з кількох місць у Німеччині та Польщі. Все було доставлено до прикордонного пункту пропуску Краковець, де відбулося перевантаження з іноземного перевізника на український.

 

Лише після цього вантаж відправили до місця призначення, в передгір’ї Карпатських гір. Останній відрізок був дійсно складним, довжина лопатей ротора перевищує 72 метри, тому установка мала дуже обмежений радіус розвороту.

Інвестору довелося в кількох місцях будувати фактично нову, більш пряму дорогу для транспортування вантажу. На останній гірській ділянці для підйому важкої техніки було задіяно два тягачі та чотири трактори.

Спочатку потужність Орівської ВЕС планували на 55 МВт, але завдяки подальшому вдосконаленню технології було додано ще 4 МВт. Це означає, що станція вироблятиме майже 160 ГВт-год електроенергії на рік. Це покриє споживання понад 45 000 домогосподарств, тобто близько 115 000 людей. Такі проекти зараз дуже потрібні, вони диверсифікують джерела енергії та сприяють кращому управлінню у складній ситуації.

160 ГВт-год можна виробити, спаливши 128 000 тонн вугілля, що призведе до викидів 131 000 тонн CO2 (вугільні електростанції котируються на рівні 820 грамів CO2 на кВт-год, тоді як вітер котирується лише на рівні 11 грамів, що є найнижчим показником серед усіх джерел). Цей розрахунок включає не лише прямі викиди, але й інфраструктуру тощо).

Відновлювана енергетика – це сфера, якій MND приділяє дедалі більше уваги в останні роки. Компанія має план досягти 100% енергетичної самодостатності за рахунок “зелених” джерел до 2025 року. А до 2040 року група досягне вуглецевої нейтральності, коли 75% її енергії будуть надходити з відновлюваних та перехідних джерел.

MND Group є частиною групи KKCG, заснованої чеським бізнесменом Карелом Комареком. MND фокусується на різних сферах енергетичного сектору – від видобутку нафти і газу до виробництва відновлюваної енергії, такої як геотермальне буріння або вітроенергетика, з особливим акцентом на екологічно чистих технологіях.

MND також постачає чеським домогосподарствам газ та електроенергію. В останні роки Група також зосередилася на зеленому водні – як у секторі виробництва, так і в секторі зберігання.

Опубліковано

У «Дії» запустили тестування “Національного кешбеку”

У застосунку «Дія» розпочалося бета-тестування послуги «Національний кешбек». Тестування кешбеку триватиме протягом вересня, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у понеділок, 2 вересня.

«Президент ініціював програму для підтримки українського бізнесу та громадян, її реалізує Мінекономіки, а щоб отримувати кешбек було так само просто, як замовити таксі, запустили “Нацкешбек” у “Дії”», – повідомив міністр.

Михайло Федоров уточнив, що перший місяць, протягом вересня, програма кешбеку буде працювати у тестовому форматі. В межах «Національного кешбеку», який ініціював президент Володимир Зеленський, українці зможуть отримати 10% компенсації за придбання товарів українського виробництва. Загалом послуга передбачає кешбек у розмірі до 3000 грн на місяць.

Які умови програми «Національний кешбек»

В межах державної програми громадянам, які купили товари українських виробників, будуть нараховуватися гроші на картку у «Дії». Кешбек буде нараховуватися лише на товари виробників, які зареєструвалися у програмі – з 28 серпня компанії можуть подати заявку на участь «Національному кешбеку». Станом на початок вересня до програми вже долучилися понад 300 компаній та понад 20 тис. магазинів. За програмою можна придбати з кешбеком понад 37 тис. товарів. Переглянути компанії та товари, за які можна отримати компенсацію, можна тут.

Нарахований кешбек з покупки можна буде перевірити у «Дії» наступного дня після придбання товарів чи послуг. Виплати за програмою компенсацій здійснюватимуться один раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Так, учасники програми, які розпочали її тестування у вересні, отримають гроші до 20 жовтня.

Кешбек буде поширюватися на усі товари, окрім підакцизних – алкоголю та тютюну. Винятком є виноградні та плодово-ягідні вина, а також медові напої.

На що можна витратити кешбек

Кошти з кешбеку можна витратити на:

  • транспортні послуги;
  • оплату комунальних послуг;
  • оплату медичних послуг;
  • квитки у театр чи кіно;
  • оплату мобільного зв’язку;
  • придбання військових облігацій;
  • донати для ЗСУ.

Кешбек за купівлю українських товарів буде нараховуватися виключно з безготівкових покупок. Крім того, його не можна буде перевести у готівку – тільки витратити за допомогою картки у «Дії». Розрахуватися кешбеком можна буде тільки в сервісах та компаніях, які є учасниками програми.

Як зареєструватися у програмі «Національний кешбек»

Для того, щоб отримати картку, на яку перераховуватиметься кешбек з покупки українських товарів, необхідно:

  1. Надати банкам, в яких вже відкриті рахунки, дозвіл на передачу інформації про перекази з обраних карток при купівлі товарів компаній, залучених до програми. Це можна зробити онлайн, за допомогою мобільних застосунків, а також безпосередньо у банках.
  2. Оформити в обраному вами банку, який бере участь у програмі, а спеціальну картку, на яку приходитиме кешбек. Її можна оформити власноруч у мобільному додатку вашого банку, а також банківських установах офлайн.
  3. Оновити застосунок «Дія» та обрати послугу «Національний кешбек», вказати номер оформленої картки та здійснювати за допомогою неї покупки.

Розраховуватися за товари необхідно тільки зареєстрованою у програмі карткою. В інших випадках кешбек зараховуватися не буде.

Які банки долучилися до програми «Національний кешбек»:

  • «ПриватБанк»
  • «Пумб»
  • «Укрсиббанк»
  • Universal Bank
  • «Сенс Банк»
  • «Укргазбанк»
  • «А-Банк»
  • «КБ “Глобус”»
  • «Акордбанк»
  • «Банк Кредит Дніпро»

Раніше у Мінекономіки повідомили, що впровадження програми «Національний кешбек» може збільшити ВВП на 0,25% до кінця 2024 року в разі активної участі громадян та популярності кешбеку. Крім того, очікується зростання частки продажів українських товарів до 30%.