Категорія: Економіка

З 1 вересня у Львові зросте вартість оплати проїзду готівкою у міському громадському транспорті. Для мешканців, які купують паперовий квиток у водія, поїздка коштуватиме 25 грн. Ця зміна торкнеться лише 19% від усіх пасажирів громадського транспорту – саме стільки людей досі розраховуються за проїзд готівкою.

Натомість для 81% пасажирів, які валідують та оплачують проїзд безготівково, вартість проїзду залишається НЕЗМІННОЮ: 13 грн – при оплаті ЛеоКарт, 6,5 грн – при оплаті студентською ЛеоКарт та 15 грн – при оплаті банківською картою чи пристроєм з NFC.

Відтак, з 1 вересня у Львові вартість проїзду становитиме:

• 6,5 грн – при оплаті студентською ЛеоКарт
• 13 грн – при оплаті ЛеоКарт
• 15 грн – при оплаті банківською картою чи пристроєм з NFC
• 25 грн – готівкою

Нагадаємо, для власників транспортних карток доступні безплатні пересадки, які здешевлюють вартість поїздки ще в 2-4 рази. Безкоштовними пересадками пасажири у Львові скористалися понад 330 тис. разів.

Наступні етапи е-квитка – запуск абонементів та мобільний додаток. І цей функціонал має впроваджуватися послідовно – спочатку абонемент, а потім – додаток.

«Зараз фіналізується розробка зі сторони SoftServe мобільного додатку і ми вже маємо можливість його тестувати самостійно. Але запровадженню додатку мав би передувати запуск абонементів. На сьогодні ми розробляємо можливість запуску місячного абонементу, бо є моменти в чинному законодавстві,  які не дають нам змоги перейти на оплату транспортної роботи та запустити різного роду абонементи – трьохмісячні, піврічні, річні. Після запуску місячного абонемента, що є базовим функціоналом додатку, ми плануємо цієї осені запустити застосунок ЛеоКарт”, – зазначив керівник департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури ЛМР Олег Забарило.

Верховний Суд підтвердив рішення Господарського суду та зобовʼязав Львівську міську раду сплатити ТзОВ «Балтом Україна» 89,5 млн грн боргу та пені за реконструкцію вул. Городоцької до Євро-2012. Спершу міськрада боргувала 32 млн грн, однак з роками через інфляційні витрати та відсотки за протермінування борг зріс майже втричі, інформує Zaxid.net.

Як вказано в матеріалах справи, у вересні 2010 року управління капітального будівництва Львівської міської ради уклало з ТзОВ «Балтом Україна» договір про реконструкцію вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста) вартістю майже 60 млн грн. За 2010 рік міськрада повинна була сплатити підряднику 15,2 млн грн щомісячно після отримання актів виконаних робіт. Однак через брак фінансування міськрада заборгувала ТзОВ «Балтом Україна» 38,6 млн грн. У 2013 році компанія через суд зобовʼязала управління капітального будівництва 41,3 млн грн боргу з урахуванням відсотків за протерміновані виплати. Це рішення суду досі перебуває на примусовому виконанні.

У 2019 році ЛМР затвердила договір поруки між управлінням капбудівництва, ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» та ТзОВ «Балтом Україна» на 32,5 млн грн. Однак за інформацією підрядника, цей борг досі не сплачений, тому він звернувся до Господарського суду з вимогою стягнути з управління капітального будівництва 57 млн грн, а з «Агенції ресурсів ЛМР» 32,5 млн грн, загалом – 89,5 млн грн разом із пенею та відсотками.

У своєму відзиві ЛМР зауважила, що «Агенція ресурсів» та управління капітального будівництва є окремими органами влади, а тому мають самостійно відповідати за свої борги. Крім цього, в договорі поруки не вказано застережень щодо нарахування пені.

Суд перерахував розмір річних, інфляційних витрат і пені, та зменшив суму вимог «Балтом Україна». У липні 2021 року Господарський суд зобовʼязав «Агенцію ресурсів» сплатити підряднику 32,5 млн грн заборгованості та 267 тис. грн судового збору. З управління капбудівництва та Львівської міської ради суд стягнув 51,4 млн грн пені, інфляційних витрат відсотків, а також 422,5 тис. грн судового збору. Загалом 83,9 млн грн боргу і 689,5 тис. грн судових витрат.

Це рішення Львівська міськрада вирішила оскаржити в апеляції та касації. 13 серпня Верховний Суд залишив чинними рішення Господарського та Західного апеляційного господарського суду, а також врахував збільшені вимоги «Балтом Україна» та зобовʼязав ЛМР сплатити загалом 89,5 млн грн. Ця постанова є остаточною й оскаржити її не можна.

ТзОВ «Балтом Україна» ремонтувала у Львові вулиці Кульпарківську, Любінську, Городоцьку. За даними аналітичної системи Youcontrol, ТзОВ «Балтом Україна» зареєстроване у 2007 році в Щирці та належить німцю Отмеру Штефану (55% акцій), львів’янам Віктору Ідятову та Михайлу Козаку та чеській компанії «Лінвія та партнери».

Додамо, що у 2021 році Львівська міськрада підтримала ухвалу про погашення заборгованості перед ТзОВ «Балтом Україна» комунальним майном на суму основного боргу 32 млн грн. Однак про цю ухвалу та її виконання в матеріалах справи інформації немає.

НАЗК провело повну перевірку декларації львівського митника Андрія Піха та виявило недостовірні відомості на майже 10 млн грн. Дружина митника не змогла обґрунтувати свої заощадження, які вказані у декларації, інформує Zaxid.net.

Згідно з довідкою про проведення повної перевірки декларації начальника відділу митного оформлення №4 митного поста Угринів Львівської митниці Андрія Піха за 2021 рік, у митника знайшли низку порушень та неточностей. За даними НАЗК, Андрій Піх вказав недостовірні відомості про заощадження своєї дружини Діани Піх. У декларації за 2021 рік зазначено, що вона зберігає 193 тис. доларів, 128 тис. євро та 750 тис. грн готівкою – 9,9 млн грн за курсом НБУ станом на кінець 2021 року.

За даними, які отримало НАЗК у реєстрі платників податків, офіційний дохід, який отримала Діана Піх із 1998 до 2021 року становить 189,5 тис. грн, також вона не займалась підприємницькою діяльністю. Андрій Піх пояснив, що його дружина сформувала ці заощадження ще до одруження. У 2017 році вона продала майнові права на нежитлові приміщення (апартаменти) у ЖБК «Дипломат Тауер» і отримала 10,7 млн грн.

Покупець, який начебто заплатив Діані Піх 10,7 млн грн за нерухомість у «Дипломат Тауер», протягом 1998-2016 років офіційно отримав 5,9 млн грн (без врахування податків та витрат на життя), що, на думку НАЗК, свідчить про відсутність можливості купити право на нерухомість за 10,7 млн грн.

НАЗК звернулось до ЖБК «Дипломат Тауер» і представник кооперативу заявив, що Діана Піх свій пайовий внесок вносила не грошима, а будівельними матеріалами на загальну суму 7,4 млн грн. ЖБК не надав документів про зарахування матеріалів на баланс кооперативу. У 2017 році суд заборонив вчиняти будь-які дії на ділянці, де було заплановане будівництво, мерія ж закликала не купувати квартири у «Дипломат Тауер», заявляючи про незаконне будівництво. Однак це не завадило Діані Піх продати майнові права на нерухоме майно начебто за 10,7 млн грн. НАЗК посилається також на супутникові знімки земельної ділянки, які свідчать про відсутність будівельних робіт.

Діана Піх також надавала поясненням фахівцям НАЗК, стверджуючи, що вона надала ЖБК будівельні матеріали на 7,4 млн грн. Проте вона не змогла надати підтверджуючих документів щодо джерел отримання грошей на купівлю цих матеріалів, або набуття їх у інший спосіб. У довідці НАЗК вказано, що Діана Піх не була підприємицею, або засновницею якоїсь фірми, діяльність якої була б пов’язана з будівництвом чи дозволила б їй отримати будівельні матеріали на 7,4 млн грн.

Після проведення перевірки НАЗК вважає, що у декларації Андрія Піха є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації), що передбачає від 68 тис. грн до 85 тис. грн штрафу, громадські роботи, обмеження чи позбавлення волі.

У Львові прокурори скасували незаконну приватизацію чотирикімнатної квартири, яка вартує понад 5,5 млн грн. Власниця житла померла і нерухомість перейде громаді міста.

Як повідомила Львівська обласна прокуратура 2 серпня, суд задовольнив позов Франківської окружної прокуратури про визнання 4-кімнатної квартири відумерлою спадщиною та передачу її у власність територіальної громади.

Мова йде про квартиру загальною площею понад 80 м2 на вул. Братів Дужих (попередня назва – вул. Комарова). Вартість львівської квартири становить понад 5,5 млн грн.

За даними прокуратури, власниця квартири померла і у неї немає спадкоємців. Відповідно нерухомість за законом мала бути визнана відумерлою спадщиною. Проте, прокурори виявили факт фіктивності договору купівлі-продажу на квартиру-дублікат, яка була точною копією вищевказаного житла померлої. Останню вигадали та приватизували за підробленими документами.

У судовому порядку прокурори довели підробку документів на квартиру-дублікат. Також спростовано майнові претензії сторонніх осіб, які звернулись до нотаріальної контори про прийняття спадщини, у зв’язку з чим було відкрито спадкову справу.