Категорія: Економіка

Опубліковано

НБУ спростував інформацію про блокування рахунків за часте зняття готівки

Національний банк спростовує інформацію про нібито блокування банківських рахунків за часте зняття готівки та називає інформацію недостовірною та маніпулятивною. Про це повідомили у пресслужбі НБУ.

“Окремі медіа та телеграм-канали розповсюджують недостовірну та маніпулятивну інформацію про те, що українцям можуть блокувати банківські рахунки за часте зняття готівки – більше трьох разів на місяць, особливо у великих сумах, та за часте використання готівкових кредитів. Наголошуємо, що ця інформація не відповідає дійсності”, – розповіли в пресслужбі НБУ.

Медіа нібито посилаються на “рекомендації НБУ щодо посилення фінансового моніторингу в Україні”, не зазначаючи конкретні документи.

Проте, як наголошують у Нацбанку, в жодних рекомендаціях, листах, нормативно-правових актах чи інших офіційних документах вимог щодо блокування рахунків за проведення таких операцій немає.

Опубліковано

Понад 214 млн грн недоотримав Львів через неналежний контроль за внесками забудовників

Під час ревізії Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради аудитори виявили порушення на суму понад 214 млн грн. Йдеться про кошти, які мали надійти до міського бюджету як пайові внески від забудовників. Про це повідомили у Держаудитслужбі у суботу, 4 січня.

За даними аудиторів, найбільшу суму —151,2 млн грн — місто недоотримало через те, що забудовники взагалі не зверталися до департаменту щодо визначення розміру пайової участі після введення 115 будівель в експлуатацію.

Ще 57,2 млн грн не надійшло через те, що забудовники не виконали свої зобов’язання у встановлені договором терміни. Також 5,7 млн грн внесків були сплачені із запізненням після введення об’єктів в експлуатацію.

Аудитори встановили, що міська рада недостатньо контролювала процес стягнення несплачених або несвоєчасно внесених коштів із забудовників-порушників. Ці кошти мали бути спрямовані на модернізацію та розвиток інженерно-транспортної, підвищення інвестиційної привабливості міста й створення комфортного середовища для мешканців і бізнесу.

“Львівська міськрада замість того, щоб стягувати несплачені або несвоєчасно внесені кошти із забудовників, які порушували зобов’язання щодо сплати пайового внеску, недостатньо контролювала цей процес”, — йдеться в повідомленні.

Матеріали ревізії вже передали до управління СБУ у Львівській області.

До слова, пайова участь — це обов’язковий внесок, який забудовники повинні були сплачувати до місцевого бюджету при будівництві, відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва, який забудовник мав заплатити місту.

Опубліковано

3 1 січня дорожні камери можуть штрафувати власників авто за відсутність страховки

В Україні з 1 січня 2025-го регламентовано новий спосіб накладення штрафів на 425 грн за відсутність поліса автоцивілки. Наявність автострахування перевірятимуть за допомогою камер. Про це Авто24 повідомляє з посиланням на норми закону 3720-IX “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”

Так стаття 9 нового закону містить наступний текст: перевірка наявності чинних договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється:

  • Відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису),
  • а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином камери автофіксації, котрі за чотири роки оштрафували водіїв на понад 2,1 мільярда гривень, матимуть ще більший потенціал і зможуть штрафувати автовласників не тільки за швидкість та рух смугами громадського транспорту, а й за відсутність страховки.

Важливо, що штраф буде накладатись не на водія, який керував автомобілем, а на юридичного власника автомобіля. Така норма має явні протиріччя з 61 статтею конституції України, яка прямо говорить: “Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер”.

Однак справа стосовно відповідності автофіксації нормам Конституції України понад чотири роки перебуває на розгляді конституційного суду, а результату і досі немає. Сума штрафу за відсутність поліса автоцивілки поки що залишається незмінною – 425 грн.

Опубліковано

У Львові найближчим часом розпочнуть будівництво крематорію: там заклали капсулу

У четвер, 2 січня, у Львові заклали капсулу під будівництво крематорію. Будівництво планують завершити до кінця 2025 року. Про це повідомив міський голова Львова Андрій Садовий.

Крематорій буде частиною Голосківського кладовища на вулиці Миколайчука.

“Починаємо у Львові будівництво крематорію. Сьогодні заклали капсулу. Він стане частиною Голосківського кладовища. За планом крематорій запрацює до кінця цього року. Проєкт обрали на архітектурному конкурсі ще у 2021 році. Розумію, що це питання може бути дискусійним, але кожна родина і кожна людина повинні мати право вибору. Це головне”, — написав Андрій Садовий.

До слова, будівництво крематорію планується ще з 2021 року, коли ЛКП “Муніципальна обрядова служба” отримало функції замовника будівництва будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря у місті Львові. У тому ж році виконком Львівської міськради погодив будівництво. Його повинні збудувати на території Голосківського кладовища.

Збудують міський крематорій за проєктом, який переміг на архітектурному конкурсі. Переможцем конкурсу стала команда архітекторів з Маріуполя. У своєму проєкті автори акцентують на останньому шляху людини, яким сенсом він наповнений та що відчувають близькі покійного у момент прощання.

На початку липня 2024 року комісія міської інфраструктури скерувала 1 млн грн на підготовчі роботи для будівництва крематорію. Ці кошти скерували на вирівнювання ділянки, розчищення та створення під’їздів і проїздів. Також у липні 2024 року депутати міськради дозволили взяти кредит у 60 млн грн на будівництво крематорію. Його мають виплатити протягом п’яти років. Підприємство має внести передоплату не менше 30% від суми кредиту, а банк не братиме комісію за його видачу.

Опубліковано

Придбаний українцем польський тракторний завод буде виробляти військову техніку

Тракторний завод Ursus у Польщі, який на початку цього року зазнав банкрутства, не закриватиметься, а розпочне нову главу: виробництво військової техніки.

Оголошення з’явилося після придбання фабрики компанією MI Crow, пов’язаною з українським підприємцем Олегом Кротом, за 74 мільйони злотих.

Після місяців невизначеності для своїх співробітників Ursus підтвердив, що перейде з виробництва тракторів на виробництво військової техніки. Рішення означає повернення до історичних коренів компанії.

Перед Другою світовою війною Zaklady Mechaniczne Ursus виробляв військову техніку, зокрема танкові двигуни, шасі та компоненти для мотоцикла «Сокіл», який використовувався Військом Польським.

Як повідомляє Farmer.pl, завод більше не буде виробляти сільськогосподарські трактори, а зосередиться на виробництві військової техніки. Цей крок узгоджується зі зростаючим попитом на оборонне обладнання в світлі поточного геополітичного клімату.

«Це абсолютно нова сторінка в історії легендарної фабрики», — заявили нові власники, наголосивши на планах зберегти наявні робочі місця, залучити додаткових спеціалістів і розширити виробничі потужності.

Придбання та перепрофілювання Ursus очолив Олег Крот, який визначив оборонне виробництво як стратегічний напрямок зростання. У той час як Ursus традиційно асоціюється з сільськогосподарською технікою, його перехід до військового виробництва розглядається як своєчасна та вигідна можливість. Компанія прагне використовувати промислову інфраструктуру та стратегічне розташування Польщі для задоволення зростаючого попиту на військову техніку.

Перехід Ursus є частиною ширшої тенденції, коли українські підприємства залишають свій слід в оборонній промисловості Польщі. У Польщі вже працюють кілька українських компаній, які виробляють розвідувальні безпілотники, протитанкові ракети та бронетехніку, наприклад Oncilla.

Для Ursus ця зміна не тільки забезпечує виживання заводу, але й позиціонує його як ключового гравця в оборонному секторі Польщі.

Опубліковано

Співвласники SoftServe і молочної ферми купили гірськолижний курорт Плай на Львівщині

Співвласники ІТ-компанії SoftServe Тарас Кицмей, Ярослав Любінець, Олег Денис і співвласник молочної ферми «Мукко» Микола Кміть купили гірськолижний курорт «Плай» на Львівщині. Про це 28 грудня повідомив Forbes.

До цього курорт «Плай» біля села Плавʼє на Львівщині належав Михайлу Ватаговичу. Нові власники купили курорт ще у вересні 2024 року. Як розповів журналістам Микола Кміть, його частка в бізнесі становить 20%, решта – розподілена між партнерами, однак їх розміри часток він назвати відмовився.

На території комплексу «Плай» розташовані два крісельні підйомники та бугельний витяг, також працює окрема дитяча гірка. Протяжність гірськолижних трас – 5 км. Курорт має три готелі на 300 мешканців, мотель і котеджі, а також пʼять ресторанів, спа-центр, два літні басейни, конференц-комплекс, критий спортивно-розважальний комплекс, лижну школу, боулінг тощо. На території також працює музей і церква.

Суму угоди нові власники не розголошують, однак за оцінкою Forbes, курорт може коштувати 10-15 млн доларів. Це приблизна вартість землі і нерухомості без урахування вкладень у обладнання.

За словами Тараса Кицмея, для засніження трас закупили нове обладнання. При правильній технології сніг може триматися 100 днів – із грудня до березня. Завдання на цей сезон – запустити гірськолижне катання, пізніше – зробити сімейний відпочинок цілорічним, запустити оздоровчі програми.

Додатково в курорт доведеться вкласти 400 млн грн, першочергово – облаштувати озеро для засніження схилу. На території курорту необхідно провести додаткову електроенергію, збільшити протяжність трас із 5 до 30 км, розширити кількість готелів.

«Хочемо, щоб курорт вийшов на високу капіталізацію, для цього треба мати 400-500 номерів», – пояснив Микола Кміть.

Додамо, що будівництво гірськолижного курорту Плай на Львівщині розпочали у 2006 році. Тоді проклали першу канатну дорогу, біля якої побудували пункт прокату лиж, квиткові каси. Перший лижний сезон на «Плаю» стартував узимку 2006-2007 років. У 2007 році збудували бугельний витяг протяжністю 400 метрів – для початківців. Нову чотирикрісельну канатну дорогу відкрили в лижному сезоні 2009-2010 років.

Опубліковано

Конфіскований у росіян завод на Львівщині придбала група АТБ

У четвер, 19 грудня, Фонд держмайна України продав з аукціону в системі Prozorro.Продажі державну частку (100%) конфіскованих у росіян активів ТОВ «Аерок». Ідеться про виробництво газобетонних виробів, потужності якого розташовані у Львівській і Київській областях, передає Zaxid.net.

Стартова ціна лоту становила 965,3 млн грн. За нього змагалися троє учасників: ТОВ «ДК БЦ1» з групи Dragon Capital Томаша Фіали, ТОВ «Професійна інжинірингова компанія» і ТОВ «Трайдент геоінвест Україна» з групи АТБ.

Останній учасник запропонував за лот найбільшу суму – 1,89 млрд грн – і став переможцем торгів. Переможець має заплатити за лот упродовж 30-ти днів після проведення торгів. Гроші підуть у фонд ліквідації наслідків збройної агресії росії проти України.

ТОВ «Трайдент геоінвест Україна», за даними сервісу YouControl, зареєстроване в Києві у 2018 році. Його основна діяльність – видобування нафти і газу та допоміжні послуги у видобувній галузі. Власником компанії є Геннадій Буткевич – співвласник мережі супермаркетів АТБ, що походить з Дніпра.

ТОВ «Аерок» – це одне з найбільших в Україні підприємств, що випускає газобетонні вироби. Його потужності розташовані у Київській області (Обухів і Березань), а ще один недобудований завод – у Стрию на Львівщині. Інвестиції в будівництво заводу на Стрийщині мали становити 18 млн євро.

Попри те, що про російське походження ТОВ «Аерок» було відомо одразу, голова ЛОДА Максим Козицький урочисто закладав перший камінь на будівництві 25 листопада 2021 року – за три місяці до повномасштабного вторгнення росії в Україну.

ТОВ «Аерок» через «Групу ЛСР» (росія) належало підсанкційному російському олігарху Андрію Молчанову, який є спонсором партії «Єдіная росія». Його конфіскували у 2022 році, а в 2023 – передали в управління ФДМУ за рішенням Вищого антикорупційного суду.

Опубліковано

Прийматиме 2 млн туристів щороку: на Львівщині почалося будівництво нового гірськолижного курорту

Новий великий туристичний комплекс, який нещодавно почали будувати на Львівщині, матиме найдовшу лижну трасу та гондольну канатну дорогу в Україні.

Після завершення всіх черг будівництва новий курорт GORO Mountain Resort у Славсько зможе приймати в середньому 13 тис. гостей щодня, а його лижна інфраструктура розрахована на 25 тис. осіб для одночасного катання. Про це йдеться у статті NV.

«У річному вимірі ми очікуємо на потік близько 1,5−2 млн туристів», — розповів NV Василь Даниляк, СЕО групи компаній ОККО, яка й будує GORO Mountain Resort.

Проєкт передбачає створення 25 тис. робочих місць. І він, на думку топменеджера, стане магнітом не лише для українських та іноземних туристів, але й для інвесторів, адже сприятиме розвитку інфраструктури в регіоні. «Підприємці відкриватимуть у Славській ОТГ нові заклади харчування, магазини, сервіси та інші обʼєкти, орієнтовані на туристів», — вважає Даниляк.

«Це довгострокові інвестиції для Окко Group, і повернуться вони щонайменше через 15 років після завершення проєкту», — пояснив СЕО групи. А для інвесторів, які вкладаються в готельні номери як бізнес, цей термін може, за його словами, становити від 7 до 12 років.

Нагадаємо, що найбільша українська паливна компанія ОККО Віталія Антонова розпочала будівництво нового гірського курорту GORO Mountain Resort в Карпатах. Завершення будівництва першої черги планується вже у 2028−2029 роках. Загальні інвестиції у GORO компанія оцінює у $1,5 млрд. Із цієї суми власні кошти ОККО та кредити складуть $500 млн, а ще $1 млрд залучать від інвесторів.

Всього на території 1200 га планують протягом 15 років побудувати 41 лижну трасу, Welcome- та Mountain-центри, найдовшу гондольну канатну дорогу довжиною 2,8 км і найдовшу лижну трасу — 3,8 км. Також заплановане будівництво 25 готелів на 5500 номерів.

Опубліковано

Родина з Миколаєва, яка через війну переїхала до Львівщини, створила бізнес з переробки горіхів

Родина Інеси та Тараса Петухових з Миколаєва через війну у 2022 році переїхала до Львівщини. Там вони створили бізнес із переробки волоських горіхів, поєднавши власне хобі з підприємницькою діяльністю. Свій бренд назвали ITARA. Про історію родини в рамках курсу «Я можу», розповіли в Центрі «Жіночі перспективи».

«Ми приїхали з Миколаєва до Львова і десь рік просто жили, адаптувалися, якось шукали себе. У мене була криза: мені 45+, троє дітей, і я не знала, що маю робити», — згадує підприємиця.

За словами Інеси, у ході навчання виникла ідея створити бізнес на основі хобі її чоловіка, а саме, переробки волоських горіхів.

«На четвертий день у мене зародилася ідея. Я повернулася додому і сказала чоловікові: ми будемо робити з твого хобі бізнес», — розповіла вона.

Першим кроком була участь у львівському ярмарку. Упродовж 10 днів родина створила бренд, розробила етикетки, пакування та підготувала продукцію.

«Ми дуже боялися, чи вийде щось із цього. Але за два дні продали майже все. Це був момент, коли ми зрозуміли: у нас є шанс», — згадує Інеса Петухова.

Виробництво розташоване у Чишках біля Львова. Продукцію реалізують через соцмережі, ярмарки, а також працюють над залученням корпоративних клієнтів. Родина акцентує увагу на соціальній складовій, зокрема, сировину закуповують у місцевих мешканців. Крім того залучають до роботи людей із вразливих категорій.

«Не впевнена, що взялися би за це в Миколаєві, а тут якісь такі ресурси піднялися, що у нас немає варіанту цим не займатися. Головне, щоб це подобалось. І щоб ви повірили в себе. Рік тому я боялася навіть виступити, а зараз представляю наш бізнес на великих сценах. Не бійтеся починати, якщо маєте ідею, яка надихає», — переконана підприємиця.

Опубліковано

Американський інвестор збудує на межі Львівщини і ще двох областей ВЕС на 200 МВт

Компанія Elementum Energy, що належить міжнародному фонду VR Capital американського інвестора Річарда Дейтса, придбала 11 грудня проєкт вітроелектростанції потужністю 200 МВт на заході України – на кордоні Львівської, Рівненської і Тернопільскої областей. Про це повідомляє Forbes.

Інвестиції в будівництво електростанції становитимуть понад 300 млн євро. Планується, що нова ВЕС щороку генеруватиме близько 700 ГВт·год – цього достатньо для забезпечення електроенергією орієнтовно 600 тис. людей.

У компанії планують підготувати проєкт до будівництва протягом року. Підготовчі роботи складатимуться з проєктування, вибору та доставки турбін, підключення до мережі, втілення ESG-компонентів (тут ідеться про елементи сталості та етичності бізнесу – абревіатура ESG з англійської означає «довкілля, соціальний аспект, управління»).

Додамо, що компанія Elementum Energy у 2023 році завершила будівництво другої черги Дністровської ВЕС потужністю 60 МВт і проєктує вітрові електростанції «Лиманська» та «Дунай» загальною потужністю понад 200 МВт.

Компанія заснована у 2019 році і є провідним міжнародним інвестором у секторі відновлюваної енергетики України з офісами у Києві, Лондоні та Одесі. Портфель «зеленої» енергетики компанії в Україні складається зі сонячних та вітрових електростанцій загальною потужністю 636 МВт.

Власником Elementum Energy, за даними сервісу YouControl, є американець Річард Дейтс, який вже інвестував у сонячні й вітрові потужності України 500 млн євро.