Пeчeри Приймa, Рoзгiрчe, Meдoвa, Стрaдчaнськa, Kaм’янкa — вeликe нaдбaння тa тyристичнe бaгaтствo Львiвщини. Нoгa тyристiв нe тaк чaстo стyпaє нa кaм’янистy пoвeрхню прирoди, aлe зaвдяки спeлeoлoгaм (нayкoвцi, кoтрi зaймaються вивчeнням пeчeр) мoжнa глянyти й пiзнaти нa рiзнi цiкaвинки нaшoї мiсцeвoстi.
1. Печера Прийма (стоянка неандертальців)
Пeчeрний Koмплeкс нa Mикoлaївщинi (с. Приймa) мaє приблизний вiк 45 тисяч рoкiв i мoжe пoхвaлитися стaтyсoм “мисливськoгo тaбoрy” дaвнiх людeй — нeaндeртaльцiв. “Спoрyдa” витвoрeнa прирoдoю мaє три пoвeрхи, yтвoрeнi y рeзyльтaтi вивiтрювaння тa вимивaння пoрoди.
Дoслiдники схильнi ввaжaти, щo пeрший i дрyгий ярyси мoгли слyгyвaти пeчeрним хрaмoм: внизy стoяли вiвтaрi, a нaгoрi — хoвaли вoждiв i гeрoїв, прo щo свiдчaть тaкoж знaйдeнi рyкoтвoрнi стaтyeтки. Tрeтiй ярyс мiстив хoди мiж кoлoнaми тa yвiнчyвaвся oбтiчним кyпoлoм.
Aрхeoлoгiчнi рoзкoпки в цьoмy мiсцi тривaли 10 рoкiв, i 2004 рoкy тyт тaки знaйшли oстaнки нeaндeртaльця тa кeрaмiчний пoсyд. Сeрeд iстoрикiв тaкoж пoбyтyє дyмкa, щo пeчeрa слyгyвaлa пристaнкoм дaвнiм людям лишe y хoлoднy пoрy. Oкрiм тoгo, сюди нe дoсягaли пoвeнi, a з “тeрaси” мoжнa бyлo здaлeкy пoмiтити вoрoгa.
2. Печерний монастир в Розгірче
Поблизу с. Розгірче на Стрийщині, у XIII-XIV ст. постає печерний монастир, хоча ранні написи на стінах унікальної пам’ятки свідчать про діяльність людей ще у в VIII-VII ст. до нашої ери.
Дослідники поєднують у здогадках двоярусну споруду із оборонними укріпленнями доби Київської Русі: наскельною фортецею у сусідньому селі Бубнище (за 15 км від с. Розгірче).
Печерний монастир розташований біля підніжжя стародавнього Городища, про яке нагадують лише непоказні земляні вали.
3. Медова Печера
Печера-пам’ятка природи, що розташована у Винниківському лісопарку (Львів, Майорівка). У ХІХ столітті тут була каменоломня, на місці якої й утворилася печера, відома також під назвою Медунка, яка походить від кольору вапняку, у залежах якого утворилися печери.
“Зали” печери поєднані між собою та впродовж років приваблювали до себе як відомих істориків, так і цікавих туристів. 1914 року її прирівнюють до найцінніших пам’яток природи в околицях Львова.
Із печерою пов’язана легенда про скарб короля Данила, який спробував відшукати місцевий мельник. Коли скриню вже було знайдено, у печері з’явився дух у вигляді дідка з бородою. Потойбічний житель надурив мельника, ввівши його в оману про пожежу млина. Після того, як золотошукач зрозумів правду, вирішив більше не зв’язуватись із духами і скарбів не шукати.
4. Страдчанська печера
На лівому березі р. Верещиці, біля с. Страдч на Яворівщині розташована однойменна печера, у якій також до 14 століття діяв монастир. Печера має глибину 359 метрів та приваблює паломників, зокрема і кам’яним хрестом ХІ століття, який зберігся всередині.
Серед інших цікавинок, у печері є кам’яний стілець для сповіді; престол, за яким колись горіло вічне світло; чернечі келії та стіна зі “сльозами Богородиці”.
Більшу частину печери утворили люди, на місці природних тектонічних тріщин. У часи Київської Русі та Галицько-Волинського князівства цей підземний монастир вважався другим після Києво-Печерської лаври. Зокрема, він згадується 1242 року під назвою “Печера Домажирова” у Галицько-Волинському літописі.
На піку Церковної гори знаходилось укріплене городище, а довкола — ще досі є скульптурні групи, що відтворюють 14 точок шляху Ісуса Христа на Голгофу.
5. Печери у природному комплексі долини р. Кам’янка
Долина річки Кам’янки на Сколівщині може стати неймовірною знахідною для дослідників та туристів, своєрідним Українським Каньйоном, адже тут розташована ціла низка природних об’єктів: скелі, печери, водоспади, мінеральні джерела вздовж каньйоноподібної долини.
Найбільший водоспад має 5 метрів висоти і впадає у Мертве озеро з “чорною” водою. Також пейзаж прикрашають скелі гірського хребта Ключа, висотою 15-20 метрів та віком близько 55 мільйонів років. Групи скель мають свої назви – “Острів Пасхи”, “Ігротека” та багаті на печери. Порожнини у скелях часто складають довжелезні лабіринти, пов’язані із 20-ма печерами комплексу. Найбільшою вважається “Прохідний Двір”, загальна довжина ходів якої сягає 520 метрів.
На вершині гори Ключ знаходиться пам’ятник січовим стрільцям, а на схилах — низка каньйонів-розколів. Долина ріки Кам’янки є складовою частиною природного національного парку “Сколівські Бескиди”, і активно відвідується туристами.
