У Львові відреставрували кам’яних короля і лицарів з Кам’яниці Корнякта

У Львові завершили реставрацію семи кам’яних фігур із кам’яниці Корнякта на площі Ринок. Йдеться про скульптури короля та шістьох лицарів, які раніше прикрашали аттик — декоративну верхню частину фасаду. Після реставрації оригінали повернули до Львівського історичного музею, повідомили в обласній раді.

За рекомендаціями фахівців фігури надалі зберігатимуть у безпечніших умовах і не повертатимуть на фасад. Для історичної композиції виготовляють їхні точні кам’яні копії. Роботи фінансує польський Instytut Polonika в межах реставрації фасаду Королівської кам’яниці.

У центрі композиції розташована фігура короля в короні з берлом — церемоніальним жезлом, що символізує монаршу владу. Обабіч стоять лицарі в обладунках зі списами та щитами, а крайні фігури спираються на бойові булави.

У музеї наголошують, що немає підстав вважати цих персонажів зображеннями конкретних історичних осіб. Імовірніше, композиція мала демонструвати лояльність власника будинку Костянтина Корнякта до королівської влади та підкреслювати його статус.

У короля та лицарів склеювали пошкоджені фрагменти й заповнювали тріщини та шви. Щоб працювати зі скульптурами у вертикальному положенні, для них також виготовили спеціальні рами.

За даними Instytut Polonika, оригінали перебували в поганому технічному стані. Перед виготовленням копій їх відсканували та створили цифрові й 3D-моделі. Нові фігури мають максимально точно відтворювати форму оригіналів, водночас у їхній конструкції планують усунути недоліки, які сприяли руйнуванню старих скульптур.

Реставрація фігур була частиною ширшого відновлення фасаду кам’яниці Корнякта. Основні роботи там завершили влітку 2026 року: зокрема укріпили аттик, відреставрували тиньк — шар штукатурного оздоблення фасаду, кам’яні деталі фасаду, частину вікон і головну браму.

Кам’яницю Корнякта на площі Ринок, 6 завершили будувати 1580 року для львівського купця Костянтина Корнякта. У XVII столітті вона перейшла до родини Собеських і згодом стала однією з резиденцій короля Яна III Собеського, через що отримала назву Королівська кам’яниця. Нині тут працює Львівський історичний музей.

Суд зобов’язав власників готелю «Жорж» в центрі Львова відремонтувати фасад пам’ятки

Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав власників готелю «Жорж» привести будівлю до належного стану – відремонтувати фасад пам’ятки. Про це у четвер, 8 жовтня, повідомив керівник справами виконкому ЛМР Євген Бойко, пише Zaxid.net.

За словами Євгена Бойка, Офіс охорони культурної спадщини ще з червня 2025 року вимагав від власників готелю відремонтувати фасад пам’ятки.

«Позиція власників була іншою: вони наполягали, що «Жорж» уже відреставрували у 2018 році, а тому інших робіт будівля не потребує. Ми з цим не згідні. Як і суд, тож зобов’язав власників належно утримувати пам’ятку у центрі Львова», – зазначив Євген Бойко.

Рішення суду ще може бути оскаржене.

«”Жорж” – не виняток чи персональна історія. Лише за 2025–2026 роки Офіс охорони культурної спадщини скерував близько 200 приписів власникам пам’яток. Більшість цієї роботи ніхто не бачить: десь власники виконують вимоги після першої зустрічі, десь просять більше часу і роблять роботи наступного сезону. Але іноді доводиться роками доводити очевидне в суді», – додав керівник справами виконкому.

Один із найстаріших готелів Львова «Жорж» розташований у центрі на пл. Міцкевича, 1. Будівля є пам’яткою аріхтектури місцевого значення XIX-початку XX ст. Сучасну будівлю звели у 1899–1900 роках за проєктом відомих віденських архітекторів. Станом на 1911 рік готель мав власну електростанцію і вважався одним з найкращих у Європі: понад століття тому тут були цілодобово гаряча й холодна вода, телефони, центральне опалення й електричні ліфти.

Із 2013 року готель належить ТОВ «Готельний комплекс Жорж», бенефіціаркою якого є Ольга Філатова-Кривецька, дружина відомого львівського бізнесмена та політика Ігоря Кривецького. До цього він належав родині відомих львівських готельєрів Машталерів.

Компанія засудженого колаборанта почала продаж житла біля Львова під виглядом апартаментів

Компанія «Львів резорт» розпочала продаж квартир та котеджів у новому житловому комплексі у Брюховичах біля Львова. Представники компанії раніше запевняли, що на території колишнього профілакторію планують звести відпочинково-оздоровчий комплекс. Про це повідомило NGL.media.

Йдеться про ділянку загальною площею понад 3,5 га на вул. Лікарській, 8 у Брюховичах, яку «Львів резорт» придбав у червні 2024 року. Компанія зареєстрована у Дніпрі і раніше називалася «Агроекосоя». Її власником та керівником є Ігор Пономаренко.

Про продаж житла у новому комплексі в Брюховичах стало відомо з рекламних оголошень у соцмережах. На сайті проєкту об’єкт також позиціонують як житловий комплекс. Водночас забудовник отримав містобудівні умови та обмеження на будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу, де мало бути СПА, басейни, фітнес-зали та будинки з апартаментами.

Ще у 2024 році, до отримання МУО, представник компанії на зустрічі з мешканцями селища та представниками Львівської міської ради заявляв, що будувати житло на цій ділянці не планують, а йдеться лише про апарт-готель. Проте, як згодом з’ясувалося, винайняти апартаменти на добу чи кілька днів у цьому комплексі не можна.

«Якщо ви плануєте просто як інвестицію, то оренда у нас передбачена тільки помісячно, подобової оренди не буде, тому що люди купують собі для життя», – повідомила менеджерка журналістам.

Загальний вигляд будівництва житлового комплексу Lviv Resort у березні 2026 року. Фото NGL.media

У коментарі журналістам NGL.media власник та директор компанії, що будує комплекс, Ігор Пономаренко, підтвердив інформацію відділу продажу та заявив про те, що початкові плани щодо терміну оренди змінилися. Відтак орендувати апартаменти у комплексі можна буде на термін від року. Він також заявив, що «Львів резорт» має право збудувати на ділянці 30% житла.

«Зі 135 (апартаментів – ред.) це буде всього-на-всього 42 квартири», – зазначив Ігор Пономаренко.

Під час нещодавньої публічної зустрічі за участі заступника міського голови з питань містобудування Любомира Зубача забудовник запевняв, що у комплексі будуть лише готельні апартаменти. За їхніми словами, реклама об’єкта як житлового комплексу є лише маркетингом. Водночас, за словами Любомира Зубача, оренда апартаментів щонайменше на рік фактично означатиме постійне проживання, що не відповідає рекреаційному призначенню землі.

«У чому різниця між житловим призначенням і рекреацією, між житлом і апартаментами – це, власне, різниця між постійним і тимчасовим проживанням. Коли ви сьогодні на зустрічі кажете, що це буде мінімум рік (оренди – ред.), то це з точки зору здорового глузду означає, що це є постійне проживання. Але формат “один рік” говорить мені про те, що ви хочете робити… не буду говорити “житло”… але локацію для постійного проживання. І це не є ОК, бо це є рекреаційна земля. З точки зору міста – якщо хтось будує житло, то ми комунікуємо із забудівельниками про інвестиції в інфраструктуру», – зазначив Любомир Зубач.

До слова, як з’ясували журналісти, власник і директор «Львів резорт» Ігор Пономаренко влітку 2025 року уклав із прокурором угоду про визнання винуватості у справі, де його та ще двох фігурантів обвинувачували в колабораційній діяльності. За матеріалами справи, які опублікували у судовому реєстрі, одним з трьох обвинувачених був Дмитро Безрідний, колишній власник «Львів резорт». Зазначається, що фірма «Алькорплюс» Дмитра Безрідного через посередника продала металевий профіль російській компанії. У суді Ігор Пономаренко стверджував, що не знав про продажі в Росії, хоча й уклав угоду з прокурором.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, Ігор Пономаренко є співвласником НВП «Геосфера», одноосібним засновником «Юкрейн Енерджи Компані» і ПБГ «Міське будівництво». В останній компанії до березня цього року власниками були Іван і Теймураз Гветадзе з Донецька.

Раніше «Наші гроші» повідомляли, що брати Гветадзе були депутатами від «Партії регіонів», а Іван Гветадзе є співзасновником донецького ТОВ «Міжнародний молодіжний центр “Донбас”», де одним із його партнерів є колишній «міністр освіти» так званої «ДНР» Ігор Костенок.

В Сокільниках біля ТРЦ King Cross Leopolis збудують гігантський ЖК

У Сокільниках біля ТРЦ King Cross Leopolis зведуть ЖК S-10, що об’єднає 11 будинків від 6 до 8 поверхів. У першій черзі житлового комплексу запланували облаштувати 1100 квартир. Проєкт нового ЖК оприлюднили на ЛУН, пише Zaxid.net.

ЖК S-10 – це проєкт девелоперського холдингу Globus. Житловий комплекс першої черги складатиметься із 11 будинків заввишки 6–8 поверхів, матиме підземні паркінги, які використовуватимуть як укриття, а також усі будинки матимуть резервне живлення (генератори).

Забудовник обіцяє, що територія ЖК буде закрита для авто, там облаштують дитячі майданчики для різних вікових груп, спортивні зони та місця для відпочинку мешканців. У запланованих будинках хочуть облаштувати 1100 квартир.

ЖК планують збудувати одразу поруч із ТРЦ King Cross Leopolis, що приблизно за 20 хвилинах їзди авто від центру Львова.

Будівництво триватиме позаду ТРЦ King Cross Leopolis.

За даними ZAXID.NET, у вересні 2026 року Державна інспекція архітектури та містобудування видала дозволи на будівництво багатоквартирних будинків масової забудови ТзОВ «Глобус і К», генпідрядником вказане ТОВ «БК «Гермес моноліт».

За даними аналітичної системи YouControl, ТзОВ «Глобус і К» зареєстроване вісім років тому у Львові, власником фірми є Володимир Феник, а засновником вказане АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Магістрат інвест».

Нагадаємо, у Сокільниках поблизу Львова планують масштабну житлову забудову на території, що прилягає до міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. Проєкт передбачає розширення меж села на 158 га та будівництво п’яти житлових кварталів фактично впритул до злітної смуги. «Львівводоканал» оскаржує забудову Сокільників через ризик для мереж Львова.

Самовільне перепланування у Ратуші: прокуратура вимагає розірвати договори оренди приміщень

Галицька окружна прокуратура міста Львова через суд вимагає розірвати договори оренди та суборенди, а також звільнити нежитлові приміщення першого поверху будівлі Львівської ратуші. Господарським судом Львівської області 26 серпня цього року відкрито провадження у справі.

Мова йде про частину приміщень площею майже 650 кв. м. Наразі ці приміщення використовуються закладом громадського харчування Grand Cafe Leopolis.


Оскільки цей об’єкт є пам’яткою архітектури національного значення, це передбачає суворі вимоги до його збереження. У таких будівлях заборонено проводити будь-які ремонтні роботи, перебудови чи перепланування без офіційного дозволу Міністерства культури. Також без погодження з Мінкультом не можна передавати майно в оренду, змінювати його призначення чи розміщувати рекламу на фасадах.

Попри це, було виявлено цілу низку порушень. Зокрема, договори оренди та суборенди уклали без обов’язкового дозволу Мінкульту та на позаконкурентних умовах. Окрім цього, у приміщеннях самовільно провели перепланування: демонтували сходову клітку та звели нові стіни.

Такі дії порушують вимоги Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про оренду державного та комунального майна».

Саме це й стало підставою для звернення прокуратури до суду з позовною заявою про розірвання договорів оренди та суборенди, а також повернення спірних приміщень громаді.

У «Холдингу емоцій !Fest» вважають претензії прокуратури недоцільними.

«Ми вклали гроші у приміщення, ми інвестували у те, щоб на стінах відобразити історію міста. Зробили ремонт у приміщенні. Так, договір був укладений 18 років тому. Ми заходили у це приміщення і бачили договір, він є нормальним. До нас не було жодних питань від міської влади. Ми вважаємо, що це якісь недоцільні претензії», – сказав ZAXID.NET керівник PR-відділу «Холдингу емоцій !Fest» Тарас Маселко.

Тарас Маселко додає, що це кафе стало культовим, а орендарі вчасно сплачують одну з найбільших орендних ставок у місті. Він додає, що претензії прокуратури стосуються дій, до яких «!FEST» не має жодного відношення.

В архівах Нідерландів знайшли репортаж із першим підняттям українського прапора над Львівською ратушею

В архіві нідерландського телебачення знайшли 20-хвилинний репортаж, на якому зафільмували перше підняття українського прапора над будівлею Львівської міської ратуші у квітні 1990 року. Про це hromadske повідомили у Bridge Media.

Плівку виявила нідерландська журналістка Ренске тен Вен під час роботи над проєктом De Schatkamer, в межах якого відкривають публічний доступ до архівів нідерландського телебачення.

У квітні 1990 року знімальна група — оператор Едвін Верстеген, звукорежисер Берт ван де Дунген, монтажер Дольф Фресен і режисер Франк Вірінг — приїхала до Львова знімати сюжет про Народний рух України для телепрограми Diogenes і опинилася в центрі історичних подій.

На кадрах, зокрема, зафіксували закрите засідання Спілки письменників Львова.

Засідання Львівської спілки письменників, 1990 рік Diogenes / VPRO

В обʼєктив також потрапили вуличні протести з тисячами учасників.

Мирні протестувальники, зняті з вікон міської ратуші, 1990 рік Diogenes / VPRO

Знімальна група зафільмувала інтерв’ю з першим секретарем Львівського обкому Комуністичної партії України Яковом Погребняком. А також на кадри потрапило саме голосування новообраної Львівської ради за підняття українського прапора над ратушею і момент, коли синьо-жовтий стяг вперше замайорів над містом.

Львівська міська рада голосує за проєкт рішення про підняття українського національного прапора, 1990 рік
Diogenes / VPRO

Львів став лише четвертим містом України після Стрия, Тернополя та Дрогобича, де національний прапор підняли над будівлею органу влади. Якісних професійних відеозаписів цієї події раніше не існувало, кажуть у Bridge Media.

Український прапор над Львівським університетом, 1990 рік
Diogenes / VPRO

Повний випуск Diogenes зберігається вже 36 років у нідерландському телевізійному архіві Institute of Sound and Vision.

У Львові відкривають для відвідування готичну кам’яницю XV століття

У Львові вперше відкривають для відвідування кам’яницю на вулиці Вірменській, 17, повідомляють «Дні європейської спадщини у Львові».

Останнім часом реставрацію проводила команда девелоперського бюро «Будинки та люди». 11–12 вересня співзасновник бюро й ініціатор реставрації Олексій Курилишин проводитиме екскурсії. Участь безкоштовна, за попередньою реєстрацією, яка відкривається на початку вересня.

Кам’яницю на Вірменській традиційно датували серединою XVII століття, за першою письмовою згадкою. Але дослідження виявили багато залишків із XV століття: наприклад, портали та вікна, підлогу, готичне кам’яне різьблення, кахлі. На кам’яному обрамленні одного з вікон залишилися сліди пожежі 1527 року, яка майже цілковито знищила готичний Львів.

Будинок нараховує близько десяти періодів розбудов. Багато цінних елементів було знищено внаслідок перебудови у 1780-х роках: зокрема, було зруйновано велику частину готичного фасаду, що виходив на Вірменську.

У XVII столітті кам’яницю викупила вірменська родина Еміновичів. Вони зробили надбудову і перебудову.

У підвалі виявили місце, де під час Другої світової війни переховувалася єврейська родина. Відомо, що їхні нащадки зараз живуть в Ізраїлі.

Окрасою кам’яниці є стінописи з мотивами пізньої готики і раннього ренесансу. Серед них є морські сюжети, що нетипово для непортового міста.

Різьблена колона на другому поверсі, яку датують серединою XVII століття, містить зображення Мелюзини — жіночого духа прісної води, тобто річкової русалки.

Однією з найцікавіших знахідок була добре збережена система опалення — гіпокауст і підлога XV століття з кам’яними отворами, крізь які в приміщення потрапляло тепле повітря. Це найпоширеніший тип класичної античної опалювальної системи, призначеної для обігріву одноповерхових будівель.

У пазухах склепіння виявили ренесансні кахлі з готичної печі. Торік ці кахлі виставляли під час Львівського тижня скульптури. 

«Коли ми просіювали сміття, знайдене в пазухах склепіння під підлогою, та виявили унікальні кахлі, які можна датувати 1530 роком. Чому саме 1530 роком? Тому що ще в стінах ми мали обгорілі балки від великої пожежі, яка була у Львові в 1527 році. І на трьох кахлях після склейки ми побачили зображення короля. Ну, і найцікавішим було те, що кілька фрагментів кахель походять з XIV-XV століття, тому що прямі аналогії вдалося знайти на Вавелі», — розповідав Олег Рибчинський, науковий керівник проєкту дослідження.

У кам’яниці проведуть безоплатну екскурсію для всіх охочих 11 та 12 вересня. На ній також говоритимуть про те, як знаходити, досліджувати та зберігати спадщину. Реєстрацію організатори обіцяють відкрити на початку вересня.

У Рясне-2 планують добудувати школу та збудувати новий житловий комплекс

У Львові планують розширити середню загальноосвітню школу №100 на вул. Величковського, 58 у мікрорайоні Рясне-2. Про це повідомили у міському департаменті архітектури та просторового розвитку на засіданні виконавчого комітету Львівської міськради.

Проєкт передбачає добудову навчальних класів, спортивного залу, їдальні та облаштування спортивної інфраструктури, якої сьогодні бракує закладу.

Як зазначив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, до міста також звернулися щодо будівництва поруч зі школою комплексу багатоповерхової житлової забудови з комерційними приміщеннями та підземним паркінгом.

Проєкт передбачає семиповерховий будинок з пішохідною зеленою алеєю.

Забудовник бере на себе зобов’язання підтримати розвиток мікрорайону, зокрема, профінансувати розширення школи №100.

«Йдеться про будівництво близько 2 тис. кв. м приміщень, що дасть можливість добудувати спортивний зал, їдальню та облаштувати стадіон позаду школи. Це дозволить створити повноцінну інфраструктуру для навчання учнів», — зазначив Антон Коломєйцев.

У колишньому кінотеатрі «Копернік» відкриють молодіжний простір

Колишній кінопалац “Копернік” перетворять на коворкінг. Тут розмістять офіс Львова у статусі Молодіжної столиці. Візуалізацію відновленого кінопалацу презентувала Мережа молодіжних просторів ТВОРИ. Тут обіцяють зберегти і відновити історичну цінність кінотеатру, відреставрувати пам’ятки, які були знайдені.

“Ми хочемо поєднати історичний концепт Кінопалацу разом з сучасністю, привести сюди молодь, надати друге життя цьому приміщенню, залишаючи по можливості все, що можемо, як-от велику залу з екраном для перегляду фільмів”, – зазначила керівниця Офісу Марія Пігура.

На першому поверсі колишнього кінопалацу планують розмістити зону рецепції та коворкінгу. У великій залі хочуть зберегти автентичний екран для показу фільмів, відтворити історичну форму сцени, залишити настінно-стельові світильники, а в час, коли немає показу фільмів або лекцій, зона великого залу буде перетворюватись на коворкінг.

У підвальному приміщенні облаштують вбиральні. Також ця зона слугуватиме укриттям.

Щоб зберегти і не пошкодити знайдені розписи на стінах, опалення зроблять підлогове.

На другий поверх вестиме підйомник. Тут буде офіс для працівників, а також кімната для нарад.

Для того, щоб відкрити історичні балки, стелю планують демонтувати.

У скільки обійдуться реставраційні та ремонтні роботи, ще невідомо. Для цього будуть залучати кошти донорів.


Кінопалац “Копернік” – один з найдавніших у Львові. Будинок почали пристосовувати під кінотеатр у 1911 році. Проєкт реконструкції будинку під кінотеатр виконав архітектор Казимир Теодорович. На час відкриття кінотеатр мав одну з найкращих глядацьких зал у місті. У залі кінотеатру, що містила 425 місць, відбувалися також театральні постановки і наукові зібрання.

У Львові завершують будівництво крематорію: печі для кремації вже встановили, восени планують тестовий запуск

У Львові на Голосківському кладовищі триває будівництво крематорію. Через сильні морози минулої зими терміни виконання частини робіт дещо змістилися.

Позатим, тут вже завершили загальнобудівельні роботи та на 70% — внутрішні. Також уже встановили печі для кремації і восени планують проводити пусконалагоджувальні роботи. Львівський крематорій стане першим в Україні об’єктом із новітнім європейським обладнанням.

«На крематорії активно проводять роботи. На 100% виконали загальнобудівельні роботи, на 70% завершено внутрішні роботи. Також дві печі для кремації, які ми отримали з Іспанії, уже встановлені, і восени плануємо їх тестово запускати в роботу. Розраховуємо, що в добу можна буде спалювати до 25 тіл», — повідомив Андрій Москаленко, перший заступник міського голови Львова.

Сьогодні на кладовищах Львова, в день відбувається від 4 до 15 поховань. Тому кремацію у Львові зможуть зробити і мешканці з інших міст.

 

Нагадаємо, роботи з будівництва крематорію на Голосківському кладовищі розпочали одразу ж після закладення капсули під будівництво — 2 січня 2025 року.

Проєкт будівлі крематорію на території Голосківського цвинтаря обрали на Всеукраїнському відкритому архітектурному конкурсі у 2021 році. Переможцем конкурсу став проєкт авторського колективу: Заботін Павло, Копейкіна Любов, Копейкін Віктор, Кобец Олена. Це команда архітекторів родом із Маріуполя, що працює у Берліні.

Сам проєкт крематорію лаконічний, квадратної структури 40 на 40 метрів — загалом 1600 м кв. Також передбачено колумбарний парк, який реалізують у наступних чергах.

Основним у проєкті є водяний басейн, що символізує ріку життя і вічність, та міст над ним, як метафора переходу між двома світами. Цей задум акцентує увагу на важливості останнього шляху, який має пройти покійний у супроводі близьких.

Будівля розташована на осі, яка веде від входу через символічний ліс до білосніжної зали прощання. Чорні об’єми крематорію та площі колумбарію підкреслюють контраст між життям і смертю, теплом і холодом. Простір організований так, щоб створити умови для глибокого емоційного усвідомлення моменту прощання.

Наскрізний прохід ділить будівлю на дві зони: технічну, де відбувається кремація, та вітальну з каплицею й адміністративними приміщеннями. Поєднання водного басейну та архітектурного рішення сприяє створенню атмосфери спокою і гармонії, дозволяючи близьким осмислити момент прощання в комфортних умовах.

Загальна вартість робіт з будівництва крематорію орієнтовно 170 млн грн. Роботи відбуваються за кредитні кошти, адже бюджетні кошти місто спрямовує на допомогу військовим і соціальні речі.

Натомість скільки буде коштувати кремація померлого — будуть розраховувати після запуску крематорію в роботу. Тариф визначатимуть відповідно до встановлених нормативів, з урахуванням роботи самих печей та всього обладнання крематорію. Орієнтовно це буде коштувати 4 — 5 тис. грн. А остаточне поховання померлого після кремації буде відбуватися за волевиявленням людей, які звертатимуться.