Категорія: Війна

У вівторок, 13 жовтня, пообіді росія втретє за добу атакувала Львів реативними БпЛа. В околицях міста працювали сили ППО. Зафіксовано влучання в Мурованому та Малехові біля Львова, унаслідок якого постраждали люди.

Вранці 13 жовтня, близько 5 ранку, два реактивні дрони намагались атакувати Львів та околиці. Перший ліквідували в районі Сокільників, інший збитий ворожий безпілотник впав на житловий будинок у селі Муроване.

У Мурованому внаслідок падіння дрона два будинки частково зруйновані, ще сім — пошкоджені. Крім цього, три автомобілі згоріли, ще два суттєво пошкоджені. Жертв і постраждалих немає.

О 15:13 у Львівському районі знову оголосили повітряну тривогу. Приблизно через 10 хвилин мешканці окремих районів Львова повідомили про звук вибухів. Підбитий ворожий дрон впав у селі Малехів Львівського району.

В Малехові пошкоджено 8 приватних будинків. Найбільше постраждали три: зруйновані покрівлі, пошкоджені стіни, вибиті вікна та двері. Загалом у будинках вибито 44 вікна та 9 вхідних дверей. Госпіталізували двох жінок віком 74 та 96 років.

Третя атака відбувалась близько 16:30. Під час останньої повітряної тривоги наша ППО збила поблизу Пасік-Зубрицьких ворожий безпілотник, який імовірно намагався атакувати логістичний центр.

Нагадаємо, що росія вперше атакувала Львів реактивним дроном 10 жовтня, тоді БпЛА рухався у напрямку логістичного центру «Порт Львів», але влучання вдалося уникнути.

У в’язниці помер Олександр Косторний, якого засудили до 15 років ув’язнення за державну зраду. Він передавав російським спецслужбам інформацію про військові об’єкти, зокрема коригував удар по Яворівському полігону.

Про смерть Олександра Косторного повідомив телеканал «Перший Західний» з посиланням на допис у фейсбуці доньки Костроного – Тетяну Кострону.

Олександра Косторного засудили до 15 років позбавлення волі за державну зраду. Зокрема, Косторного визнали причетним до коригування російського ракетного удару по Яворівському військовому полігону.

Нагадаємо, 4 березня 2022 року Олександр Косторний зі свого мобільного телефону через телеграм надіслав співробітнику ФСБ російської федерації карту Яворівського військового полігону. 13 березня 2022 року під час навчань українських військовослужбовців Росія обстріляла полігон, спричинивши масову загибель військових.

Під час досудового розслідування та в суді Олександр Косторний свою вину не визнав і стверджував, що він сфотографував та надіслав схему місцевості знайомому, позначивши на ній грибні та місця для риболовлі. Правоохоронці довели, що 75-річний мешканець Львова Олександр Косторний був проросійським діячем і спілкувався з представниками російських спецслужб. В його ноутбуках знайшли листування з однодумцями щодо імплементації ідей «руского міра» в межах Львівської області.

У Львові військовослужбовці Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) застосували фізичну силу і розпиляли в очі перцевий газ із балончика 21-річному юнакові, який показав їм документи, інформує Радіо Свобода.

Молодий чоловік виявився сином військовослужбовця ЗСУ, історика Романа Скакуна, який п’ятий рік перебуває на фронті.

24 вересня близько 23-ї години у Львові 21-річний львів’янин Дем’ян Скакун повертався додому. Оскільки не було останнього трамваю, пішов вздовж вулиці, щоб викликати таксі. На перехресті вулиць Князя Романа, Франка, Левицького поруч Дем’яна було ще 5-6 осіб, які хотіли перейти вулицю.

Біля пішохідного переходу зупинились два мікроавтобуси на іноземній реєстрації. З них вийшли люди у поліцейській формі та військовій, останні були із закритими балаклавами обличчями. Вони підійшли до Дем’яна Скакуна і ще одного хлопця.

«Я попросив показати документи. Коли побачив, що поведінка стала агресивна, особливо у чоловіка у військовій формі і в окулярах, який не представився і не показав свої документи, а образливо висловлювався на мою адресу, тому я почав знімати на телефон. Бо ситуація неприємна і хотів убезпечити себе. Цей чоловік у формі почав виривати телефон із рук і вступив у бійку. У великий конфлікт це не переросло, бо я звернувся до поліцейського, щоб написати заяву про напад. Але той проігнорував, сказав, що не має таких повноважень. Інший поліцейський без жетона вирішив з’ясувати конфліктну ситуацію. На моє прохання він показав своє посвідчення. Попросив надати свої військово-облікові документи, що я й зробив.

Військовослужбовець ТЦК продовжував агресивно висловлюватися на мою адресу. Почалась словесна перепалка, бо я не розумів, що він хоче, якщо я показав свої документи у «Резерв+». Він мене вдарив у живіт. Вони сіли в буси. У той момент чоловік з машини, який не брав участі у конфлікті, розпиляв перцевий балончик мені в очі. Він сидів на задньому сидінні у балаклаві», – розповів Дем’ян Скакун.

Реакція батька-військовослужбовця

Розголосу цій ситуації надав батько Дем’яна Скакуна – відомий історик, автор книг Роман Скакун, який п’ятий рік служить у 125-й Окремій важкій механізованій бригаді ЗСУ.

Він оприлюднив ім’я поліцейського зі Львова Романа Бойка, який показав свої документи і перевірив синові. Роман Скакун публічного вимагає надати інформацію про працівників ТЦК, які вдарили сина у живіт і розпиляли перцевий газ із балончика.

У коментарі Радіо Свобода Роман Скакун зауважив, що ситуація зачепила його особисто, але такі випадки не є поодинокі. Бо проблема мобілізації в Україні дуже важка. І це не завдання ТЦК мало б бути, а поліції.

«Але в Україні немає політичної волі поставити мобілізацію на нормальні «рейки», вона відбувається у стилі «полювання»: хто відкупився – йому повезло, хто втік – теж, хто має машину – того важче впіймати. Я підтримую нормальну мобілізацію. І якби така була, то б 5-й рік я, мабуть, тут не був. Але, попри все, мобілізація не може відбуватися у такому форматі, коли люди в балаклавах, на машинах без номерів, не представляючись, крутять і хапають людей. Це дико. Ми ж таке дивились у Росії, а тут, раптом, в Україні є такі речі. Оце спостерігаєш і починаєш думати, чи це та країна, за яку хочемо воювати, чи пішло щось не так», – говорить Роман Скакун.

Франківський районний суд Львова закрив справу про злісну непокору поліцейським за відсутністю у діях чоловіка складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Суд встановив, що в матеріалах справи не було підтвердження, що ТЦК та СП звертався до поліції з вимогою доставити чоловіка до них. Відтак, суд дійшов висновку, що за таких обставин вимога поліцейських про поїздку до ТЦК не була законною. Йдеться про справу №465/1186/26, передає Судово-юридична газета.

Чоловіка вимагали доставити до ТЦК

Як випливає з матеріалів справи, 3 лютого 2026 року близько 09:31 у Львові, на вул. Окружній, 90, поліцейські вимагали від чоловіка вийти з автомобіля та проїхати до районного ТЦК та СП.

Підставою для цього, згідно з протоколом, було раніше вчинене ним адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП — порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Чоловік відмовився виконати вимогу. Поліцейські розцінили це як злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції та склали протокол за ст. 185 КУпАП.

Що каже закон про доставлення до ТЦК

Суд звернув увагу, що поліція має передбачене законом повноваження доставляти до ТЦК осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП.

Водночас за ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» поліція зобов’язана доставляти таких осіб до ТЦК за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Таке ж правило містить і п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабміну №1487. Звернення ТЦК має містити, зокрема, дані особи та підставу для її доставлення.

Суд не знайшов звернення ТЦК

У цій справі суду надали протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудних реєстраторів, капрала поліції Середи Д.

Однак матеріали справи не містили звернення ТЦК та СП до поліції про доставлення чоловіка.

Саме ця обставина стала ключовою.

Суд зазначив, що за відсутності такого звернення вимога поліцейських пройти до приміщення ТЦК та СП не може вважатися законною.

Відповідно, її невиконання не може кваліфікуватися як злісна непокора законній вимозі поліцейського за ст. 185 КУпАП.

Що вирішив суд

Оскільки законність вимоги про доставлення до ТЦК у цій справі не була підтверджена, суд дійшов висновку про відсутність у діях чоловіка складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Таким чином, сама наявність у людини порушення правил військового обліку або законодавства про мобілізацію, за висновком суду, не означає автоматичного права поліцейських вимагати від неї проїхати до ТЦК: для доставлення має бути передбачена законом підстава, зокрема відповідне звернення ТЦК.

За даними СБУ, львівський студент та його знайомий незаконно зареєстрували 14 терміналів Starlink, які росіяни використовували для планування бойових операцій на Донеччині, Херсонщині та Запоріжжі.

Для реєстрації вони обманом отримували паспортні дані інших людей, а після активації передавали реквізити російському куратору за гроші.

Усі 14 терміналів заблокували. Також перевіряється можлива причетність затриманих до реєстрації ще понад 40 Starlink.

Обох взяли під варту без права застави. Їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

21 серпня близько 23:00 на вулиці Степана Бандери у Львові під час виконання службових обов’язків смертельно поранено військовослужбовця Личаківсько-Залізничного районного ТЦК та СП.

Подія сталася під час проведення заходів з оповіщення населення щодо мобілізації та перевірки військово-облікових документів.

25-річний мешканець Львова напав на військовослужбовця та завдав йому ножових поранень у шию та плече. Також чоловік погрожував убивством поліцейському.

Поліцейський застосував табельну вогнепальну зброю. Правоохоронець здійснив два постріли у бік нападника, внаслідок чого той отримав поранення. Чоловіка госпіталізували, наразі він перед лікарні під конвоєм.

55-річному посадовцю ТЦК медики надавали необхідну допомогу та проводили реанімаційні заходи, однак врятувати його не вдалося.

Слідчі повідомили нападнику про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 8 ч. 2 ст. 115 ККУ — умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням нею службового або громадського обов’язку, та ч. 1 ст. 345 КК України — погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.

За вчинене чоловікові загрожує покарання аж до довічного позбавлення волі.