Новини Львова та Львівщини
Вузенькі вулички старого Львова манять кінематографістів. Та, якщо про зйомки “Стариків-розбійників” і “Трьох мушкетерів” у нашому місті відомо всім, у кліпах Львів впізнають нечасто.
До Вашої уваги – добірка кліпів, для яких Львів став яскравим емоційним фоном.
Ріплей – Хвилини До Літа
Христина Соловій – Хто, як не ти?
Скрябін – То Є Львів
The ВЙО – The Best
Jamala – Find Me
ФІОЛЕТ – Вечірній Львів
Мотор’Ролла та Еріка — Душа
Ruslana – Sha-la-la
Аркадій Войтюк – Алло,алло…
Океан Ельзи. Холодно
1. Вірменський собор – вхід з Краківської 16-18.
2. Глинянська вежа – вул. Винниченка 3.
3. Музей Пінзеля – пл. Митна 2.
Неподалік розташовані ресторани:
4. Музей зброї «Арсенал» – вул. Підвальна 5,
Неподалік розташовані:
5. Успенська церква – вул. Краківська 21.
6. Порохова вежа – вул. Підвальна 4.
7. Королівський арсенал – вул. Підвальна 13.
8. Домініканський собор – пл. Музейна 1.
Поряд:
9. Аптека-музей – вул. Ставропігійська 1.
10. Площа Ринок.
Кнайпи:
11. Оглядовий майданчик Ратуші – пл. Ринок 1.
12. Латинський Кафедральний Собор – пл. Катедральна 1.
13. Каплиця Боїмів – пл. Катедральна,
Кав’ярні:
14. Гарнізонних храм апп. Петра і Павла (Костел Єзуїтів) – вул. Театральна 11.
15. Бернардинський собор і монастир – пл. Соборна 3а.
Поруч:
16. Церква Преображення Господнього – вул. Краківська 21.
17. Театр ім. М.Заньковецької – вул. Лесі Українки 1.
18. Львівський театр опери та балету – пр. Свободи 28 + можна
замовити екскурсію по театру.
19. Національний музей – пр. Свободи 20.
20. Музей етнографії та художнього промислу – пр. Свободи 15.
21. Собор св. Юра – пл. Святого Юра 5.
22. Музей «Тюрма на Лонцького» – вул. Степана Бандери 1, вхід з вул. Брюллова 3.
23. Палац Сапєгів – вул. Коперника 40а.
24. Палац графів Потоцьких – вул. Коперника 15.
25. Пам’ятник Адаму Міцкевичу.
26. Стрийський парк – вул. Стрийська/вул. Паркова,
27. Музей-заповідник «Личаківський цвинтар» вул. Мечникова 33.
28. Музей народної архітектури та побуту – вул. Чернеча гора 1.
29. Парк «Високий замок» – вул. Замкова.
30. Княжий Львів – пл. Старий Ринок.
31. Музей пива – вул. Клепарівська 18.
32. Головний корпус ЛНУ ім. І.Франка і парк ім. Івана Франка – пл. Університетська.
33. Храм свв. Ольги і Єлизавети (Готичний костел) – пл. Кропивницького 1 + оглядовий майданчик в одній з веж храму.
34. Музей Олекси Новаківського
35. Підзамче
Український проект Доступно.UA має на меті показати, що люди, які пересуваються на інвалідній колясці, можуть гуляти по місту, відвідувати всі ті ж заклади, що і люди, які ходять на своїх двох.
Щоб потрапити на оглядовий майданчик львівської ратуші, автори та учасники проекту подолали всі 408 сходинок! Пропонуємо Вам переглянути відео цієї авантюри:
У наступному відео учасниця проекту Світлана Шатковська порахувала левів на вулицях міста, випила кави у закладі, про який не знають путівники і, звичайно ж, перевірила Львів на його доступність. Гарного перегляду!
У рамках їхнього проекту було відзнято серію відео турів, які показують, чому людині на візку варто поїхати у те чи інше місто, куди вона може самостійно потрапити, на що варто подивитися, і які можуть виникнути труднощі. Більше цікавих відеороликів можете переглянути на їхній Facebook-сторінці.
Видатне американське агентство новин CNN розмістило у себе на інтернет-порталі статтю про 11 найкращих українських місцин, де слід побувати туристу.
«Яскраві міста, стародавні замки, приголомшлива сільська місцевість, різноманітність ландшафтів і доброзичливе ставлення це все те, що робить країну особливим туристичним призначенням, незалежно від присутніх проблем. Відсутність масового туризму надає Україні чарівність та її автентичність, що часто відсутнє в інших місцях світу», – пише автор.
Львів увійшов у ТОП-11 місць, які, на думку автора, змусять Вас закохатися у цю Східноєвропейську країну.
«Львів вважається культурною столицею України з найбільшою в Україні кількістю західної архітектури. Старе місто славиться прекрасними вузькими вуличками, чудовими церквами, цікавими музеями і чарівною атмосферою. Це затишне і гостинне місце, де є ряд тематичних ресторанів, кнайп та клубів. Незалежно від сезону, Львів завжди є популярний серед українців, які приїжджають сюди на вихідні, щоб відчути флюїди Старого міста», – зазначено у виданні.
Побувавши у Львові, гості також можуть відвідати так звану “Золоту підкову” Львівщини: найвідоміші регіональні замки – Олеський, Золочівський і Підгорецький, що розташовані дугою, яка подібна по формі до підкови.
До списку рекомендованих місць України також увійшли Чернівці, Софіївський парк в Умані, Київ, Мукачеве, Переяслав-Хмельницький, Харків, Чернігів, Одеса, Ужгород та Кам’янець-Подільський.
Справжньою окрасою могутніх карпатських гір є його численні мальовничі водоспади. Шалена сила води, яка з гуркотом і ревом зривається з висоти, а далі весело біжить по кам’янистій доріжці русла ріки, зачаровує і вражає. Таємничі гори ховають в своїх лісах їх так багато! Побачити ці водоспади приїжджають люди з усіх усюд, а подорож в один з таких куточків природи стане чудовим доповненням до кожної поїздки в Карпати.
Водоспади Карпат не можна порівнювати, шукати найкращі чи найкрасивіші. Кожен з них особливий по-своєму, чарівний і неповторний.
Візитною карткою Закарпаття вважається цей неймовірний потужний водоспад. Він належить до одного з семи чудес Карпат. Розташований неподалік від села Пилипець, в підніжжі мальовничої полонини Боржава. Висота його – 14 метрів. Потічок, з якого бере початок водоспад, виходить з великого підземного джерела, яке в народі називають “морським оком”. Після затяжних дощів Шипіт наповнюється потужною силою, і його гуркіт чутно ще за сотні метрів від нього.
Шипіт – особливе і цікаве місце. Крім того, що він давно став одним з найпопулярніших водоспадів у Карпатах, його обрали собі точкою збору хіппі і неформальна молодь з усіх просторів колишнього СНД. В липні, на Івана Купала, їх тут збирається найбільше, і саме в цю особливу містичну ніч біля водоспаду відбуваються неймовірні видовищні дійства.
Проте, якщо ви не прихильник таких галасливих зібрань, помилуватись його красою можна в інші місяці – від квітня до жовтня. Туристична стежка, яка починається біля водоспаду, веде до вершини Великий Верх (1598 м), звідки відкривається величний і захоплюючий вид на карпатські гори.
У популярному курортному містечку Яремче, недалеко від сувенірного ринку, тече одна з найбільших річок Карпат – Прут. Саме на ньому розташований найвідоміший у цих горах водоспад, під назвою Пробій. Перепад його каскадів – біля восьми метрів, але захоплює не стільки висота його, скільки неймовірна потужність і сила.
Це місце – одна з найчастіше відвідуваних у Карпатах природніх пам’яток. Просто над водоспадом є високий міст, з якого зручно милуватись бурхливим сильним потоком. Поблизу водоспаду є цікаві стрімкі скелі, які називають також скелями Довбуша, а також оригінальні об’єкти, які називають Готичними складками. А найсміливіші долають пороги водоспаду на катамаранах.
Пробій, або Яремчанський водоспад, як його часто називають, не терпить дурощів і легковажності. Не варто захоплюватись фотографією просто на каменях між бурхливими хвилями – сила води настільки потужна, що вибратись з неї буде дуже складно.
Обидва цих водоспади знаходяться в наймальовничішому куточку Карпат – Горганах. Вони чимось схожі між собою, однаково величні і захоплюючі. І хоча відстань між ними не надто велика, подолати шлях між ними напряму можна тільки пішки, по мальовничому туристичному маршруту, який триватиме 2-3 дні.
Втім, дістатись до них можна і автомобілем, хоча в зовсім різних напрямках. Бухтівецький водоспад знаходиться в долині річки Бухтівець, у двох кілометрах від села Пасічна Івано-Франківської області. Основний каскад має 10 метрів у висоту, а вище по течії річки є ще кілька чарівних маленьких каскадів.
Манявський водоспад майже вдвічі вищий за Бухтівецький, він зачаровує і вражає. Струмені його спадають з висоти 16-20 метрів у красиве озеро, в якому можна і скупатися. Знаходиться він біля села Манява Богородчанського району Івано-Франківської області. Недалеко від нього знаходиться релігійна пам’ятка архітектури – Манявський скит.
За 7 кілометрів від містечка Сколе розташований цікавий і мальовничий водоспад Кам’янка. Це дуже популярне місце відвідування туристами, яке також є геологічною пам’яткою природи. Розташований він на річці Опір, серед густого карпатського лісу. Каскад водоспаду спадає в невеличкий природний басейн, де полюбляють купатись туристи. Щоправда, вода тут досить холодна.
Недалеко від водоспаду є природнє джерело “Нафтуся”, з особливою водою, насиченою сірководнем.
Цей водоспад розташований недалеко від селища Микуличин. Дістатись до нього можна пішки – відстань від села всього 7 кілометрів. Дорога до нього веде попри президентську резиденцію, що часто стає об’єктом жартів і суперечок.
В народі цей водоспад називають ще й Гуком, за його гуркіт і силу. Ще б пак – потік води падає зі скелі з висоти 15 метрів! Підійти до нього можна впритул, а також помилуватись його красою з верхнього оглядового майданчика. Особливістю Женецького водоспаду є його скелясті береги, що утворюють разом фантастичну картину.
Водоспад Гук часто стає частиною мальовничого туристичного маршруту через полонину Хом’яків на верхівки гір Хом’як та Синяк. Така подорож не складна, і здійснити її можуть навіть діти.
Всіх водоспадів у Карпатах не перелічити в одній статті. Маленькі і великі, бурхливі і мальовничі, вони захоплюють і зачаровують. Найбільший водоспад Карпат заховався від туристів на потоці Ялин в Мармарошах – на прикордонній території, поблизу села Ділове. А поблизу села Шешори, центру щорічного міжнародного фестивалю етнічної музики, розташовані Сріблясті водоспади, які приваблюють туристів доступністю, красою і чарівною атмосферою. А ще вода тут на диво тепла, і в невеличких басейнах річки Пістиньки, що утворились між каскадами Сріблястих водоспадів, так приємно купатись.
1. Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
2. Жінки довше переживають образу, незалежно від того, вони образили чи їх ображено.
3. Я тільки не розумію, чому канадський прем’єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
4. У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна.
5. А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
6. Люди не знають, кого вибирати, бо не можна ж вибрати когось з нікого.
7. І жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.
8. Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є.
9. Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
10. Кожному поколінню сняться свої кошмари.
11. Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів.
12. У кожного своя пустеля і свої міражі.
13. Мудрість мужчини – промовчати, коли говорять стихії.
14. Глобалізація глобалізує всі проблеми, і ні одної не зменшить. Зменшиться тільки роль держав, деякі скотяться по цьому глобусу, як сльоза.
15. Добре людям, які пробігають повз факти. А я проходжу крізь них.
16. Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, – інформація була нашою здобиччю. Тепер ми – здобич інформації.
17. Люди! Давайте зупинимось і візьмемо новий старт. Бо при таких забігах фініш буде фатальний
18. …але іноді мені здається, що колись я вийду з дому через вікно, і більше мене ніхто ніде не побачить.
19. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.
20. Бог з вами, люди. Все до чого ми байдужі, байдуже до нас. Через те ми такі й смертельно самотні.
В ніч з 24 на 25 грудня католики, серед яких чимало українців, святкують Різдво.
“Обозреватель” ознайомить вас з історією, традиціями і цікавими фактами про це свято.
Римсько-католицька Церква і більшість протестантських церков відзначають Різдво за григоріанським календарем, в ніч на 25 грудня.
Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до 4 століття. Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва стався через одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня. Відповідно, в результаті додавання до цієї дати (25 березня) дев’яти місяців, Різдво випадає на день зимового сонцестояння.
У 13 столітті, за часів святого Франциска Ассизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити перед Різдвом не тільки в храмах, а й у будинках. Біля ясел обов’язково присутні осів, віл і
Пізніше у вівтарів в костелах починають встановлювати вінок з чотирма свічками, і в кожної неділі Адвента запалюється по одній свічці.
Практично кожен католик дотримується традицію суворого посту в день перед Різдвом – 24 грудня. У цей день їдять тільки сочиво – зерна ячменю чи пшениці, які відварюють у воді і додають мед для смаку. Пост закінчується з появою на небі першої зірки.
За сформованою в перші століття християнства римської традиції, в день Різдва, 25 грудня, служаться три особливі літургії – меса вночі, меса на зорі і меса днем. Таким чином, Різдво святкується тричі – як одвічної народження Слова від Бога Отця (вночі), народження Бога-Сина від Діви (на зорі) і народження Бога у віруючій душі (вдень).
Святкування Різдва триває вісім днів.
Навіть ті, хто рідко відвідує церкву, 24 грудня обов’язково присутні на урочистій вечірній месі, під час якої зачитуються уривки зі Старого Завіту, згадуються біблійні події, які пов’язані з народженням Ісуса. Напередодні Різдва церкви відкриті з самого ранку: парафіяни приходять на сповідь і можуть покаятися в своїх гріхах до того, як настане вечір.
Різдво – сімейне свято, зустрічають його у вузькому колі. Будинки прикрашають яслами з фігурками Діви Марії і немовляти Ісуса, а також соломою – одним з головних символів Різдва.
Яслами в стародавні часи називали годівниці для худоби. Саме в таку годівницю, попередньо застеливши її соломою, Марія і поклала свого новонародженого сина Ісуса.
Дітям доручають виготовлення різдвяних іграшок. Дітки роблять вироби у формі сердечок, ліхтариків і різних звіряток. Їх потім вішають як прикрас на ялинку .
Число страв символічне, по числу апостолів, але це не канон, а просто традиція. Якщо сім’я не може собі дозволити всі 12 страв, не варто засмучуватися через це. Традиційне різдвяне меню може включати: кутю, з якої обов’язково починається святкове застілля; борщ; вареники з капустою, грибами, картоплею, ягодами; крокети – млинці з капустою; печену картоплю, рибу в різних видах – наприклад, коропа, оселедець; капусту з грибами або горохом; хліб, масло, твердий сир; узвар; тістечка, чай.
Днем перед Святим вечором прийнято покаятися: відвідати друзів і сусідів, щоб у всіх попросити вибачення, помиритися. Не можна сідати за святкову вечерю з образою в серці.
Перед святковою вечерею сім’я обов’язково молиться і по старшинству переломлюють облатку (прісний хліб). На вечерю подають тільки пісні страви. Серед них обов’язково повинні бути: яблука, овочеві салати та інші овочі, мед, родзинки, горіхи, селера. Оскільки все це – символи удачі, достатку і здоров’я. Обов’язковою стравою на столі має бути риба.
А ось всім відома різдвяна індичка подається на стіл тільки 25 грудня – на другу різдвяну трапезу.
Так само за святковим столом обов’язково ставлять зайвий прилад. Це для того, щоб показати, хто не прийшов в будинок в цей вечір – він завжди бажаний гість.
Колядки співають в різдвяний вечір за вечерею, і на наступний день. Діти і дорослі переодягаються і ходять з дому в дім, співають пісні і бажають усім добра і удачі. Хоча церква не дуже добре ставиться до традиції колядування, вважаючи, що це відгомони язичництва.