Цікаве

18 Червня, 2019

Літо в Карпатах: 5 казкових місць для літнього відпочинку

Влітку Карпати зачаровують буйством зелені, яскравим сонцем і різноманітністю грибів і ягід. Обирай місце для відпочинку і пакуй валізи.

1. Відпочинок в Буковелі

Альпіністи і любителі гірських прогулянок можуть відправитися в похід до найближчих вершин. Серед туристів популярністю користуються маршрути до диких водоспадів і до цілющих джерел. Влітку в них сміливо можна скупатися – за повір’ями купання в мінеральних джерелах приносить столітнє здоров’я. Ті, хто любить ризик і екстрім, можуть випробувати себе на сплаві по швидких гірських річках – до послуг туристів рафтинг і сплав на катамаранах. Ліси Карпат багаті ягодами і грибами.

Варіанти житла в Буковелі: Стара правда, Сосна, Фієста, Елеонора, Dream’s House, Захід, Синя гора, Берег, Червона поляна, SHULC, Лісовий.

2. Відпочинок в Яремче

В Яремче туристів зацікавить безліч варіантів активного дозвілля – походи в гори та ліс, різноманітні екскурсійні програми, рафтинг, катання на конях, гірських велосипедах, квадроциклах. Люди похилого віку мають можливість поправити здоров’я в санаторіях. Чисте повітря, запах квітів і лісових трав, прекрасний краєвид, вируюча річка – все це залишить незабутні спогади про відпочинок в Яремче.

Варіанти житла в Яремче: Карпатський замок, Romantic Spa Hotel, Морське око, У Ярослава, Гірське повітря, Навпаки Маковиці, Джерело, Лісова казка, Затін, Біля річки, Явірник, Небокрай, Велика ведмедиця, Говерла, Станіславський, Сойка, Черес, У Дмитра, Альпіна, Софія.

3. Відпочинок у Верховині

Відпочинок у Верховині буде цікавий справжнім поціновувачам природи, а також давніх традицій Гуцульщини. Тут збереглися старовинні народні звичаї і обряди, легенди й казки. Відпочинок влітку в Верховині в основному пов’язаний зі збором ягід, грибів, лікарських трав. Відпочинок у Верховині порадує красою гірських ландшафтів. Верховина визнана лікувально-оздоровчим курортом, оскільки на її території знаходяться більше 100 джерел мінеральних вод.

Варіанти житла в Верховині: Житло Василя Кобилюка, Над Черемошем, Водограй Карпат, Україночка, Білий дім Карпат, Садиба Ланчуков, Карпатські роси, На березі Черемоша, Горицвіт.

4. Відпочинок у Ворохті

Річка Прут, село Ворохта
© Yelisey Moroz

Відпочинок в Ворохті – це чисте повітря, гірські долини, водоспади і річки, і неповторний місцевий колорит. Перебуваючи на відпочинку у Ворохті, можна здійснити сходження на найвищу вершину України – Говерлу. Рафтинг – прекрасна можливість отримати незвичайні враження. Сплав подарує найкрасивіші місця дикої природи, адже річка часто тече там, де ніколи не бувала людина. Відпочинок в цьому селищі поправляє здоров’я, кристально чисте, розряджене повітря дає можливість набратися сил і очистити легені.

Варіанти житла в Ворохті: Могул, Vitan, Ворохта, Водограй, Скиту, Десятка.

5. Відпочинок в Татарові

Навколишні гори покриті хвойними і буковими лісами. Гірське повітря Татарівського міжгір’я відрізняється кришталевою чистотою – в ньому в 200 разів менше бактерій в порівнянні з міським повітрям. Цілющий гірський клімат, вода з вмістом срібла завжди приваблювали сюди відпочиваючих. Найбільше підходить для сімейного відпочинку з дітьми влітку.

Варіанти житла в Татарові: Лаванда Country Club, Петрос, Дана, Жар-птиця, Зоряна, Villa Nova, Ашер.

17 Червня, 2019

Українська Швейцарія: місто-курорт Східниця запрошує на вікенд (фото)

Курорт Східниця – гірське містечко, розташоване у Карпатах. За надзвичайну красу, хвойні ліси, різнотрав’я гірських лугів її називають «Українською Швейцарією».

Цього разу в межах проекту Персональний гід Львівщиною пропонуємо кілька туристичних маршрутів та розваг у Східниці, пише Дивись.info.

Відпочинкові комплекси європейського класу, санаторії та вілли (на будь-який смак та гаманець), цілюще повітря гірської місцевості, 38 джерел дарують здоров`я, відновлення та енергію.

Що подивитись?

Музей Омеляна Стоцького. Тут зібрані речі з життя першовідкривача Східницького родовища мінеральних вод, серед яких є портфель Омеляна Стоцького, улюблене крісло його дружини та чорний рояль – старий свідок музикальних звершень дослідника.

Адреса: смт. Східниця, вул. Зарічна, 9 (територія санаторію «Східницькі Карпати»), тел.: (067)02560543 – п. Зеновій Крайчик.

Кімната-музей народного побуту, розміщена в приміщенні школи. Експозиція музею складається з відділів: прядіння і ткацтво; чинбарство і кушнірство; деревообробні промисли і ремесла, та гончарство. Адреса:
смт. Східниця, вул. Промислова, 5, тел.: (03248) 4-80-13, (067) 924-40-81.

Ландшафтний Парк «Святого Пантелеймона Цілителя»: тут можна не лише гуляти, кататися на велосипеді, а також глибше пізнати історію курорту. У парку відтворили макети нафтових качалок, які використовувалися тоді, коли нафтова промисловість Західної України тільки почала зароджуватися.

Прогулюючись парком, можна натрапити на ялиновий ліс, де знаходяться джерела залізної №15 і гліцеринової води №357.

Церква апостолів Петра і Павла (1901 р.) зведена за проектом відомого галицького архітектора Василя Нагірного. Споруда вважається одним з найкрасивіших мурованих храмів на Прикарпатті. Адреса: смт. Східниця, вул. Зарічна, 95А.

Церква святого Миколая, стародавня кам’яна дзвіниця та залишки укріплень замку-двору – рови і оборонні вали, які оточували замчище. Адреса: вул. Промислова.

Східницька вітрова електростанція розташована в урочищі Бухів, звідки відкривається краєвид на Східницю в оточенні вітряків. На сьогодні електростанція не працює.

Найбільшим скарбом цієї місцевості є мінеральні води. Загалом на території Східниці нараховується 38 джерел та 17 свердловин. Найвідвідуванішими джерелами є:

Джерело № 2С «Содова» – гідро-карбонатно-калієве джерело середньої мінералізації, за властивостями і хімічним складом схоже на «Боржомі» (призначається при захворюваннях кишківника, шлунка, дванадцятипалої кишки, колітах, панкреатитах, впливає на кислотно-лужний баланс). Адреса: вул. Т. Шевченка (недалеко від автовокзалу).

Джерела № 21, 21-а – новостворений бювет мінеральної лікувальної води типу «Нафтуся». Бювет забезпечує збереження лікувальних властивостей води, охороняє її від забруднення, створюючи необхідні зручності при користуванні мінеральною водою. Розміщення: по вул. Зарічній.

Фестиваль повітряних куль у Східниці. Фото: Галицьке товариство повітроплавців

Джерела № 25, 26. За своїм хімічним складом це слабомінералізовані, гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієві води, що мають всі характерні групи мікроорганізмів для вод типу «Нафтуся». Саме ці два джерела в народі називають «Андропівське джерело». Знаходяться в лісовій зоні (біля лікувально-оздоровчої бази «Зелений бір»).

Джерело № 357, «Гліцеринове». Воду з цього джерела використовують для вмивання обличчя та усього тіла. Це справжня знахідка для жінок. Шкіра з віком втрачає природну вологу, стає сухою і блідою. Застосування гліцерину на регулярній основі може запобігти такій проблемі. Також завдяки гліцерину шкіра здається більш гладкою.

Що відвідати?

29 квітня о 15:00 год. в сквері «Джерело» біля народного дому «Просвіта» (смт. Східниця, вул. Промислова, 1) відбудеться свято духової музики. В програмі заходу на гостей чекають виступи муніципального духового оркестру з м. Дрогобич та ансамблю мідних духових інструментів.

Відпочинковий комплекс – Амфітеатр, де проходить щорічний фестиваль «Східницьке літо»: смт Східниця, вул. Тараса Шевченка, 2А.

Спа-процедури: басейни, сауни та масажі пропонують одні з найкращих лікувально-оздоровчих комплексів курорту «ТуСтань» (смт. Східниця, вул. Золота Баня 2А), «ДіАнна» (смт. Східниця, вул. Степана Бандери, 12), готель «Київська Русь» (смт. Східниця, вул. Шевченка, 2-а), готельний комплекс «Три Сини та Донька» (смт. Східниця, вул. Зарічна, 3-б та смт. Східниця, вул. І. Котляревського 109).

Фітобочка по вул. Шевченка 92а

Відпочинково-рекреаційна зона «Явори», де можна приготувати смачний шашлик: смт. Східниця, в районі джерела № 25, 26

Політ на повітряній кулі та незабутні враження організує «Галицьке товариство повітроплавців». Замовлення польотів за тел.:+38(067)3801508.

Сон на вуликах та апітерапію пропонує «Пасіка лікаря Сенишина». Адреса: смт. Східниця, вул. Б. Хмельицького.

Форелева рибалка біля джерела № 118: смт. Східниця, вул. Котляревського.

Ловля форелі та осетра, катання на тюбах пропонує база відпочинку «Опака». Адреса: с. Опака, Дрогобицький район.

Катання верхи, на велосипедах, бричці та квадроциклах, мотузковий парк, пейнтбол, джипінг, аерошут, квест-кімната та різноманітні майстер-класи пропонує готельно-розважальний комплекс «ТАОР-Карпати». Адреса: с. Ластівка, вул. І. Франка 33.

Здійснити подорож до:

державного історико-культурного заповідника «Тустань». Тустань – наскельне місто-фортеця, унікальна пам’ятка історії та архітектури ІХ-ХVІ століття, аналогів якої немає в Європі. На жаль дерев`яна фортеця до наших часів не збереглась, проте для того, щоб побачити, як виглядала фортеця в середньовіччя, потрібен лише смартфон.

Львівські програмісти розробили додаток доповненої реальності, який накладає 3D-модель фортеці «Тустань» на скелі. Вартість екскурсії на території скельного комплексу до 20 осіб – 100грн. Екскурсії в Музеї Тустані та культурному центрі Хата у Глубокім – безкоштовні. Комплексна екскурсія усіма об’єктами Заповідника (територія скельного комплексу, Музей Тустані та культурний центр Хата у Глубокім) для груп до 20 осіб – 250 грн. Забронювати час та замовити екскурсії можна за тел.: +38(067)6713345. Адреса: с. Урич, відстань від смт. Східниця – 8 км (20 хв).

церква св. архистратига Миколая (1695 р.). Це архітектурна пам’ятка національного значення. В храмі зберігся різьблений дерев’яний іконостас, розписом стін займався маляр Василь Чайка в 1865 р. Поруч з церквою стоїть дерев`яна дзвіниця, збудована у 1821 р. Адреса: с. Новий Кропивник, відстань від смт. Східниця – 5 км (17 хв).

Що скуштувати?

Телятина, свинина та індик на вертелі, страви української та європейської кухні пропонує ресторан «Джамбо»: смт. Східниця, вул. С. Бандери, 12

Бограч, деруни по-карпатськи, страви української та європейської кухні в ресторані «Едем»: смт. Східниця, вул. Золота Баня, 10

Форель виловлена власноруч, форель малосолена, гриль меню та різноманітні десерти в ресторані бази відпочинку «Опака»: с. Опака, Дрогобицький район.

Що привезти з подорожі?

Водичку з джерела 2С в скляній тарі;

Східницькій мед;

Вироби карпатських народних умільців;

Рибку, виловлену власноруч;

Сувенір на згадку про фортецю «Тустань».

Як доїхати?

Власним авто м. Львів – смт. Східниця: час в дорозі – 2 год. 20хв, відстань – 11 км по по E471/М06 і Т1402.

Автобусом з автостанції Львів 8, пл. Двірцева 1: розклад маршрутів на сайті

Електропоїздом Львів-Трускавець від приміського вокзалу, вул. Городоцька, 174, з м. Трускавець — маршрутним транспортом. Розклад руху приміських поїздів

17 Червня, 2019

Розклад усіх поїздів до курортних міст України зі Львова

На літній період «Укрзалізниця» запустила через Львів вісім додаткових потяги до півдня України. Загалом на відпочинок до Чорного та Азовського морів можна доїхати шістнадцятьма потягами. Про це пише Твоє місто.

Додаткові потяги зі Львова до Чорного та Азовського морів:

№274 Львів – Одеса курсуватиме з 14 червня по 30 серпня через день.

№86/85 Львів – Новоолексіївка курсуватиме зі Львова з 31 травня по 7 вересня у непарні дні, а з Новоолексіївки – з 2 червня по парних.

№168/167 Львів – Одеса курсуватиме 4, 5, 8, 9, 12, 13, 16, 17, 20, 21, 24, 25, 28, 29 червня, 2, 3, 6, 7, 10, 11, 14, 15, 18, 19, 22, 23, 26, 27, 30, 31 липня, 3, 4, 7, 8, 11, 12, 15, 16, 19, 20, 23, 24, 27, 28, 31 серпня, 1 вересня.

№170/169 Львів – Одеса курсуватиме 2, 3, 6, 7, 10, 11, 14, 15, 18, 19, 22, 23, 26, 27, 30 червня, 1, 4, 5, 8, 9, 12, 13, 16, 17, 20, 21, 24, 25, 28, 29 липня, 1,2, 5, 6, 9, 10, 13, 14, 17, 18, 21, 22, 25, 26, 29, 30 серпня, 2 та 3 вересня.

№256/255 Львів – Херсон їздитиме 18, 22, 26, 30 червня, 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28 липня, 1, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30 серпня, 4, 8, 12, 16 вересня.

№231 Івано-Франківськ – Генічеськ їхатиме у непарні числа з відправленням зі Львова о 17:50 та прибуттям в Генічеськ о 17:28 наступного дня. Потяг курсуватиме до 11 вересня. При двох непарних – 29, 31, 3, 5. У зворотному напрямку потяг їздитиме у парні числа. Виїжджатиме з Генічеська об 11:15 і прибуватиме до Львова о 10:00.

№243 Івано-Франківськ – Бердянськ виїжджатиме зі Львова о 1:01 та прибуватиме в Бердянськ майже за добу – о 00:40. Потяг курсуватиме до 1 вересня. У зворотному напрямку – курсуватиме до 3-го вересня щоденно з виїздом із Бердянська о 1:45 та прибуттям до Львова о 2:49 за понад добу.

№290 Чернівці – Одеса курсуватиме з 1 по 31 липня по непарних числах, крім 3, 15 та 27 липня. Із 2 по 30 серпня їздитиме по парних числах, крім 8 та 20 серпня. Зі Львова потяг відправляється о 2:39 та прибуває до Одеси о 14:27.

Потяги, які курсують за звичним графіком:

№107/108 Ужгород – Одеса відправляється зі Львова о 2:53 і прибуває до Одеси о 14:49. Назад поїзд вирушатиме о 21:17 та прибуватиме до Львова о 9:44.

№136 Чернівці – Білгород-Дністровський відправляється зі Львова о 21:40 та прибуватиме до Одеси о 9:58 наступного дня. У зворотному напрямку потяг вирушає о 10:56. Курсує щоденно, крім 19, 20 та 21 червня.

№012 Львів – Одеса відправляється щоденно зі Львова до Одеси о 22:16 та прибуває на кінцеву станцію о 8:47. Зі станції «Підзамче» потяг вирушає о 22:29.

№26 Львів – Одеса вирушає з львівського вокзалу о 23:28 та прибуває до Одеси об 11:16. У зворотному напрямку поїзд відправляється о 18:26 та прибуває до Львова о 6:33. Поїзд курсує в непарні дні.

№33025 Перемишль – Одеса відправляється щоденно до кінця серпня зі Львова до Одеси о 23:28 та прибуває на кінцеву станцію о 11:16.

№109/110 Львів – Херсон щодня вирушає зі Львова о 15:39 та прибуває на кінцеву зупинку о 10:43 наступного дня.

№133/134 Івано-Франківськ – Миколаїв відправляється зі Львова о 19:13 та прибуває до Миколаєва о 17:36 наступного дня.

№070 Маріуполь – Львів відправляється зі Львова о 1:15 та прибуває на кінцеву станцію о 6:30. Поїзд курсує щодня.

17 Червня, 2019

20 літературних екранізацій, які варто подивитися у 2019-му році

Читомо підготував найбільш захопливі екранізації літературних творів, які вийдуть чи щойно вийшли на великі й малі екрани у 2019 році.

Ми вже знаємо, що більшість найкращих фільмів і серіалів мають літературну основу — особливо сьогодні, коли, здається, у Голлівуді закінчилися ідеї. Я хочу сказати – «Джуманджі-3» виходить у 2019 році. (До речі, «Джуманджі»? Дуже гарна книжка) Але перенесення улюбленого роману на великий (або малий) екран – складна справа: втілені картини не завжди збігаються з картинами у вашій голові, й іноді вони гірші. Іноді вони набагато гірші.

Але я таки хочу скористатися своїм шансом і прочитати (або перечитати) літературне джерело, перш ніж подивитися екранізацію. Майже завжди це підсилює моє задоволення, і навіть якщо екранізація не гірша, всі обговорення після виходу фільму стають цікавішими. Отже, щоб підготувати ваш список читання на рік уперед, ось вам найбільш захопливі екранізації літературних творів, які вийдуть чи щойно вийшли на великі й малі екрани у 2019 році.

«Рідний син»

Джерело: Річард Райт, «Рідний син»
Режисер: Рашід Джонсон
Актори: Ештон Сендерс, Нік Робінсон, Маргарет Келлі, Білл Кемп, Кікі Лейн

Світова прем’єра третьої екранізації класичного роману Райта 1940 року відбулася в січні на фестивалі «Санденс». Ще нічого не відомо про комерційний реліз або показ в кінотеатрах, але я дуже сподіваюся, що ця версія буде кращою за екранізацію 1951 року, де сам 42-річний Райт грав 20-річного Біггера Томаса, і екранізацію 1986 року, про яку критик «The New York Times» писав: «Вона така пом’якшена, що здається майже оптимістичною, це би розізлило Райта. Автори фільму націлені на витончену аудиторію, яка наполягає, щоб щось сентиментальне і оптимістичне показували навіть у телевізійних фільмах тижня про СНІД».Але, відчуваю, цього року все буде інакше. Не в останню чергу завдяки тому, що, на мою думку, Ештон Сендерс, якого ви, можливо, бачили в приголомшливій ролі підлітка Широна в «Місячному світлі», буде неймовірним у ролі Біггера Томаса.

«Соловей»

Джерело: Крістін Ханна, «Соловей»
Режисерка: Мішель Макларен

Дивно, що попри близьку дату виходу, зазначену на IMDB (звичайно, її можуть змінити в будь-який момент), я не можу знайти жодні рекламні фото або хоча б інформацію про акторів цієї екранізації роману Ханни про двох сестер, які живуть у Франції на початку Другої світової війни. Але оскільки режисерка Мішель Макларен знімала серії ваших улюблених серіалів («Секретні матеріали», «Пуститися берега», «Гра престолів», «Залишені», тощо), ймовірно, на це варто чекати, коли б фільм не вийшов.

«Поворот»

Джерело: Генрі Джеймс, «Поворот гвинта»
Режисерка: Флорія Сігізмонді
Актори: Макензі Девіс, Фінн Вольфхард, Бруклінн Прінс

Сучасна адаптація класичної повісті Генрі Джеймса від режисерки, яка знімала відеокліпи Меріліна Менсона (не кажучи вже про фільм «Раневейс»), де знімається дитина з серіалу «Дивні дива»? Ну, скажімо так: я зацікавлена.

«Хода хаосу»

Джерело: Патрік Несс, «Хода хаосу»
Режисер: Даг Лайман
Актори: Том Голланд, Дейзі Рідлі, Медс Міккелсен

Це екранізація першої книжки з популярної серії романів Несса для підлітків «Хода хаосу», дія яких відбувається у світі, де думки кожного чують всі інші. Але виявляється, що ви все одно можете обманювати у світі, де немає таємниць. Я знаю, ми всі вже втомилися від екранізацій книжок для підлітків, але Патрік Несс – видатний письменник, і ця франшиза може стати новими «Голодними іграми», особливо завдяки Дейзі Рідлі.

«Куди ти зникла, Бернадетт»

Джерело: Марія Семпл, «Куди ти зникла, Бернадетт»
Режисер: Річард Лінклейтер
Актори: Кейт Бланшетт, Біллі Крадап, Крістен Вііг, Джуді Грір, Лоуренс Фішберн

Марія Семпл була сценаристкою серіалів «Беверлі-Гіллс 90210» і «Уповільнений розвиток», перш ніж стала романісткою, і її весела енергійна друга книжка має чітку комедійну лінію, не можу дочекатися, щоб побачити її на екрані – особливо з таким акторським складом. А щодо Лінклейтера, він зняв деякі з моїх улюблених фільмів…але також і Найгірший фільм усіх часів (це, звичайно, «Кожному своє»!, не їжте мене). Отже, очікування високі, але стримані.

«Гончак»

Джерело: С. С. Форестер, «Добрий пастир»
Режисер: Аарон Шнайдер
Актори: Том Генкс (також автор сценарію), Стівен Грем, Елізабет Шу

Том Генкс тепер письменник, і це стосується також сценаріїв, наприклад, цієї екранізації класичного роману Форестера про Другу світову війну. Скажу страшну річ – твір про ці часи, коли капітан Ернест Краузе має вести своїх овець безпечним курсом через Атлантичний океан, щоб втекти від нацистів, здається майже…вчасним. Ну, Генкс – єдиний актор, щодо якого ми можемо дійти одностайної згоди, отже, мабуть, зрештою все буде добре.

«Три секунди»

Джерело: Рослунд/Гьольстрем, «Три секунди»
Режисер: Андреа ді Стефано
Актори: Джоел Кіннаман, Розамунд Пайк, Клайв Оуен, Коммон, Ана де Армас

https://www.youtube.com/watch?v=r77067D5hb4

Цей темний триллер, в якому колишній шахрай повертається у в’язницю, яку ненавидить, щоб проникнути в польську банду, базується на романі шведського тандему авторів кримінальних романів Андерса Рослунда і Борга Гьольстрема. Ще один фільм, який завдяки акторському складу стане справді захопливою прем’єрою 2019 року.

«Кладовище домашніх тварин»

Джерело: Стівен Кінг, «Кладовище домашніх тварин»
Режисери: Кевін Кьольш і Денніс Відмайєр
Актори: Джейсон Кларк, Емі Займец, Джон Літгоу

Це десятиліття екранізацій Стівена Кінга, і ви, мабуть, вже знаєте, цікавлять вони вас чи ні. У будь-якому разі, девіз фільму «Іноді мертві кращі» викликав у мене азарт – якщо екранізація (друга екранізація роману жахів Кінга 1983 року) виявиться поганою, про це напишуть всі оглядачі.

«Після війни»

Джерело: Рідіан Брук, «Після війни»
Режисер: Джеймс Кент
Актори: Кіра Найтлі, Александр Скарсгард, Джейсон Кларк, Александр Шір

Ще одна екранізація роману про Другу світову війну – хоча технічно дія відбувається одразу після війни, в Німеччині 1946 року, коли британський полковник і його дружина їдуть в маєток у Гамбурзі…з його попередніми мешканцями. Один з них – Александр Скарсгард, отже, ви можете здогадатися, що відбуватиметься.

«Сонце також зірка»

Джерело: Нікола Юн, «Сонце також зірка»
Режисерка: Рай Руссо-Янг
Актори: Яра Шахіді та Чарльз Мелтон

Мегабестселлер Ніколи Юна, що потрапив у фінал премії National Book Award 2016 року, розповідає про стрімкий і короткий роман двох молодих людей у Нью-Йорку – це означає, що фільм буде таким самим глибоким, як роман, або сентиментальним і солодким, як його опис, який я щойно зробила. Хай там що, він обов’язково потішить багатьох.

«Артеміс Фаул»

Джерело: Йон Колфер, «Артеміс Фаул»
Режисер: Кеннет Брана
Актори: Фердіа Шоу, Лара Макдоннелл, Нонсо Анозі, Джуді Денч, Джош Гед

«Артеміс Фаул» – ще одна велика серія підліткових романів, яка нарешті потрапить на великий екран. Це не дивно, хоча мене трохи дивує Кеннет Брана як режисера. Можу лише сподіватися, що це не буде екранізація в стилі єлизаветинських часів про фей.

«Жінка у вікні»

Джерело: А. Дж. Фінн, «Жінка у вікні»
Режисер: Джо Райт
Актори: Емі Адамс, Джуліанна Мур, Вайєтт Расселл, Гері Олдмен, Брайан Тайрі Генрі, Ентоні Макі

Одна з найзначніших книжок 2018 року, насичена посиланнями на нуарні фільми і кінематографічними епізодами – отже не дивно, що її одразу екранізували. Крім того, у головній ролі Емі Адамс, загальновизнаний найкращий вибір для всіх та будь-яких екранізацій кримінальних романів.

«Щиголь»

Джерело: Донна Тарт, «Щиголь»
Режисер: Джон Кроулі
Актори: Енсел Елгорт, Анерін Барнард, Ешлі Каммінгс, Джефрі Райт, Люк Вілсон, Сара Полсон, Ніколь Кідман

Досі немає екранізації «Таємної історії»? Добре, думаю, я прийму «Щигля» як замінник – тимчасовий.

«Гарний брехун»

Джерело: Ніколас Сірл, «Гарний брехун»
Режисер: Білл Кондон
Актори: Йєн Маккален і Гелен Міррен

Шахрай розробляє онлайн-аферу, щоб підчепити багату вдову, але потім закохується в неї. Книга, здається, смішна, але я обрала її лише через сера Йєна і даму Гелен, які, безсумнівно, зроблять її гарною, якою б вона не була.

«Поклик предків»

Джерело: Джек Лондон, «Поклик предків»
Режисер: Кріс Сендерс
Актори: Гаррісон Форд, Ден Стівенс, Карен Гіллан, Бредлі Вітфорд, Омар Сай

Лише подумайте: цьогоріч ви зможете піти зі своїми коханими в кінотеатр, щоб подивитись на гру акторів та комп’ютерну графіку в екранізації твору Джека Лондона «Поклик предків» з самим Гаррісоном Фордом у ролі рятівника собак Джона Торнтона. І так, собаки розмовлятимуть.

«Маленькі жінки»

Джерело: Луїза Мей Олкотт, «Маленькі жінки»
Режисерка: Грета Гервіг
Актори: Сірша Ронан, Емма Вотсон, Флоренс П’ю, Еліза Сканлен, Тімоті Шаламе, Лора Дерн, Боб Оденкірк, Джеймс Нортон, Кріс Купер, Меріл Стріп

Майже ніщо не змогло б мене переконати, що світові потрібна ще одна екранізація «Маленьких жінок». Можливо, окрім цього акторського складу (Флоренс П’ю – недооцінена зірка, я подивилась би на неї в будь-якому фільмі) і Грети Гервіг як режисерки. Але все одно екранізації необхідно бути гарною, отже, сподіватимемось.

«Добрі передвісники»

Джерело: Террі Пратчетт і Ніл Гейман, «Добрі передвісники»
Режисер: Дуглас Макіннон
Актори: Девід Теннант, Майкл Шін, Анна Максвелл Мартін, Джон Гемм

Екранізація книги «Добрі передвісники» від Amazon – безсумнівно, найочікуваніша прем’єра 2019 року для всіх гіків, які поважають себе. Основа екранізації – культова класика від легендарних Террі Пратчетта і Ніла Геймана, і, послухайте, комедія про кінець світу – це саме те, що нам зараз потрібно. Вона навіть не виглядатиме фантастичною.

«Вартові»

Джерело: Алан Мур, «Вартові»
Режисер: Деймон Лінделоф
Актори: Джеремі Айронс, Регіна Кінг, Дон Джонсон, Ях’я Абдул-Матін II

https://www.youtube.com/watch?v=yjK-WGPexl4

Хто стежить за Хранителями? Ну, ми всі хотіли б, особливо ті з нас, кого розчарувала екранізація 2009 року. Лінделоф – співавтор видовищної телевізійної адаптації «Залишених» Тома Перротти, отже ми знаємо, що у нього гарний смак і гостре літературне око. Акторський склад також виглядає гарно, отже, схрестімо пальці.

«Пастка-22»

Джерело: Джозеф Геллер, «Пастка-22»
Режисери: Джордж Клуні, Грант Геслов, Еллен Курас
Актори: Крістофер Ебботт, Кайл Чендлер, Г’ю Лорі, Джордж Клуні

Так, улюблена книжка вашого тата з’явиться в смарт-телевізорі, принцип роботи якого він навіть не розуміє! А щодо решти з нас, ми раптом дізнаємось, звідки насправді походить цей старий вислів. Екранізація класичного роману Геллера, здійснена Клуні, буде представлена як міні-серіал у телевізійній мережі Hulu у 2019 році, хоча дата прем’єри ще не визначена.

«Сирітський Бруклін»

Джерело: Джонатан Летем, «Сирітський Бруклін»
Режисер: Едвард Нортон
Актори: Едвард Нортон, Віллем Дефо, Брюс Вілліс, Гугу Мбата-Роу, Леслі Манн, Боббі Каннавале, Алек Болдвін

Ед Нортон постійно намагається екранізувати «Сирітський Бруклін» (з моменту виходу роману в 1999 році), і, здається, квест втілення його епічного бачення нарешті подоланий. Історичний фільм про детектива з синдромом Туретта було важко завершити, але якщо хто і міг би це зробити, впевнена, це саме Нортон, особливо через стільки років.

Переклала Ольга Брагіна за матеріалами lithub.com

16 Червня, 2019

Рецепт маринаду, завдяки якому овочі на грилі стануть дуже смачними

Варто тільки один раз спробувати овочі на грилі, як потім від них складно відмовитися. Така їжа неймовірно смачна і ароматна, її не можна ні з чим порівняти, – пише сайт Пошепки.

Овочі на грилі — чудовий гарнір для м’яса і міцних напоїв. Ще вони називаються дієтичним харчуванням. На грилі можна смажити кабачки, баклажани, картоплю, моркву, огірки і помідори. А гриби — це неймовірно смачно.

Якщо просто запекти овочі на мангалі, то вони швидко втратять вологу і будуть сухими, як гума. Щоб цього не сталося, потрібно приготувати правильний і смачний маринад. Про три найкращих рецепти тобі розповість наша редакція.

Овочі гриль в класичному маринаді

Складові:

500-700 г улюблених овочів

200 г печериць

1 лимон

пару гілочок базиліка

розмарин

3-4 зубчики часнику

50 мл рослинної олії

сіль за смаком

Приготування:

Ретельно промий овочі та гриби. Якщо вони мають млявий вигляд, то перед маринуванням залий їх водою і дай постояти одну годину.

Починай приготування маринаду для овочів. Видави сік одного лимона в миску. Помий базилік і розмарин і дрібно наріж їх. Часник пропусти через прес. Додай в лимонний сік часник, пряні трави, сіль і рослинну олію.

Наріж овочі та гриби і насип їх в чистий пакет. Залий їх маринадом, зав’яжи пакет і добре струсни. Залиш просочуватися на 10-30 хвилин.

Ти можеш нанизати овочі на шампури або покласти їх в сітку і запекти, як барбекю. Запікати їх по 10 хвилин з кожного боку.

Овочі гриль в медовому маринаді

Складові:

500-700 г улюблених овочів

200 г печериць

4-5 ст. л. меду

2 ст. л. соєвого соусу

2 ст. л. гірчиці

3-4 суцвіття гвоздики

3-4 ст. л. рослинної олії

сіль за смаком

Приготування:

Щоб приготувати цей смачний маринад, покладіть всі інгредієнти в миску і перемішайте їх вінчиком до однорідного стану.

Наріж овочі та гриби і насип їх в чистий пакет. Залий їх маринадом, зав’яжи пакет і добре струсни. Залиш просочуватися на 15-30 хвилин.

Запікати овочі по 10 хвилин з кожного боку. Це дуже смачна закуска до спиртного.

Овочі гриль у винному маринаді

Складові:

500-700 г улюблених овочів

200 г печериць

1 стакан білого сухого вина

2 цибулини

2-3 лаврових листки

2-3 ст. л. рослинної олії

перець чорний мелений за смаком

сіль за смаком

Приготування:

Гарненько промий овочі та гриби. Якщо вони мають млявий вигляд, то перед маринуванням залий їх водою і дай постояти одну годину.

Цибулю пропусти через м’ясорубку або подрібнити за допомогою блендера. У біле вино додай лавровий лист, цибулеве пюре, чорний мелений перець, соняшникова олія і сіль. Солі краще брати трошки. Гарненько все перемішати — і маринад готовий.

Наріж овочі та гриби і насип їх в чистий пакет. Залий їх маринадом, зав’яжи пакет і добре струсни. Залиш просочуватися на 20-40 хвилин.

Запікати овочі по 5-10 хвилин з кожного боку. Вони виходять дуже соковитими і незвичайними на смак. До речі, з такими овочами гриль виходить дуже смачна піца.

Так і хочеться скоріше приготувати овочі на грилі! Ними можна закушувати, робити салати, додавати в різні страви. Смачного!

15 Червня, 2019

5 книг, які варто прочитати цього літа

Пропонуємо вам “забутися” з пригодами головних героїв цього літа і заодно потренувати свою пам’ять.

Володимир Єшкілєв. Унія. – Х.: Фоліо, 2019

У цьому романі відомого івано-франківського автора – розповідь про гетьмана Івана Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в найбільш модерній з тогочасних держав — Речі Посполитій, про роль православної Церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події. «Нова сила бродила й пінилися, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару — сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», — Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».

Олена Гураль. З любов’ю, Серж Лифар! Кн. 1. Київ назавжди. – К.: Саміт-Книга, 2019

Це перша частина трилогії про видатного балетного танцівника, засновника Паризького університету хореографії та Університету танцю. Книга знайомить з першим коханням та київським періодом життя героя до грудня 1922 року включно. Справжня епічна сага, родинна історія, повноцінний біографічний роман, в якому – літо майбутньої зірки в циганському таборі, опіка батьків, переїзд до Києва, юність і перші захоплення аж до подальшої еміграції. Час від часу авторка робить історичні відступи, розповідаючи про Київ початку ХХ століття, Першу світову, подальші «революційні» події. «На Різдво 1917-го більшовики увійшли до Києва. Життя зупинилося: люди боялися ходити по місту і намагалися відсиджуватися по домівках». Тож не дивно, що з часом, а саме у 1923 році нашому героєві довелося тікати на запрошення Дягілєва через Польщу і Німеччину – до Парижу. Але навіть тут, де Дягілєв в той час організовував «Російські сезони», Сергій (Серж) Лифар не забував про своє коріння, про що мова вже у наступній книзі трилогії, «Піднятися на Царський майданчик і подивитися на величний Дніпро, – мріяв він на чужині. – На його міць! Милуватися сонячною доріжкою на воді. Вдихнути повітря козацької волі й крикнути рідною українською мовою: „Батьку, ти чуєш мене?“»

Марина Гримич. Клавка. – К.: Нора-друк, 2019

Цей роман присвячений одному із знакових періодів вітчизняної літератури, на тлі якого розгортається особиста драма головної героїні, дочки ворога народу, непомітної секретарки Спілки письменників і приватної друкарки в легендарному київському РОЛІТі. «У будинку, де все було не так, як у світі назовні — суворому й невблаганному. Це, по суті, був навіть не будинок, а «письменницьке село», де жили милі, начитані, інтелігентні люди, не те що в неї вдома у «підземеллі» — в напівпідвальному поверсі будинку по вулиці Чкалова, 45-в», – розповідає героїня про письменницький вулик, який пережив і репресії, і німецьку владу, але в романі немов би знову повернувся в минуле з його «квартирним» питанням. Річ у тому, що мова у цій історії про 1947 рік з його сумнозвісним Пленумом СПУ, на якому в черговий раз громили українську радянську літературу. Точніше, тих небагатьох, які досі «відповідали» в ній за «українське», як, наприклад, неокласик Максим Рильський. Тож комунальна кухня радянського письменства в будинку РОЛІТ і Спілці письменників – ось основне поле роману, в якому яскраво показана атмосфера розправи над тими, кого не знищили у 1930-х. Саме на його тлі й будується любовний трикутник героїні — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.

Рюта Кавашіма. Тренуй свою пам’ять. – Х.: Фабула, 2019

Пора літнього відпочинку цілком підходить для ознайомлення з цією корисною книжкою. ЇЇ автори недаремно нагадують, що з розвитком інформаційних технологій мозок сучасної людини стає слабшим (хоча й здається, що навпаки), і коли у нас з’явилися комп’ютери та мобільні телефони, жити стало легше та зручніше, а необхідність використання розумових здібностей стала виникати все рідше. Тож з уваги на літню розслабленість, постає питання: чи можна покращити свою пам’ять, тренуючись лише п’ять хвилин на день? «Так»,— відповідає автор книжки, японський професор Рюта Кавашіма, доктор медичних наук, провідний спеціаліст у галузі томографії. Спираючись на результати сучасних досліджень, він розробив комплекс тренувань, що лише за кілька тижнів зможуть поліпшити роботу вашого мозку. Нескладні щоденні вправи покращать вашу пам’ять і допоможуть повноцінно насолоджуватися життям. Наприклад, за допомогою цієї книжки ви зможете в ігровій формі (наприклад, виконуючи прості розрахунки та проходячи лабіринти) дізнатися вік свого мозку. Або ось вам завдання саме на період відпочинку. Автор пропонує читачеві згадати, чим займався вчора, уголос прочитати колонку у газеті, згадати правильне написання слова. У такий спосіб, займаючись від 5 до 10 хвилин на день, ви значно покращите свої розумові здібності та пам’ять.

Річард Флорида. Криза урбанізму. Чому міста роблять нас нещасними. – К.: Наш Формат, 2019

Ця книга про те, як сучасні міста колонізували заможні й успішні люди, залишивши далеко позаду жителів сіл і містечок. Хаби, коворкінги і хайтек-інновації поглинули парки, магазини та кав’ярні. Розбудова міст і міських районів призвела до нестримного збільшення орендних плат і концентрації багатства. У цій книжці економіст і соціолог Річард Флорида розглядає кризу, що спричинила нинішній тип урбанізації. «Сьогодні, як ніколи раніше, – пише він, – завдяки силам кластеризації найбільш важливі й найбільш інноваційні галузі промисловості та найталановитіші, найамбітніші, найзаможніші люди концентруються у дрібці провідних суперзіркових міст з інтелектуальними і технологічними хабами. Ця невелика елітарна група перемагає у гонитві тоді як більшість міст, якщо не всі, борються, завмирають

автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для ВСВІТІ

15 Червня, 2019

Невідомі місця України, які варто відвідати цього літа

Влітку завжди хочеться втекти з міста. Та постає логічне питання: куди?

Маю бажання допомогти вам знайти відповідь! Пропоную розглянути 9 цікавих і багатьом невідомих місць в Україні, які варто відвідати цього літа, адже ці містечка й селища є унікальними завдяки своїм особливим кліматичним умовам, рослинності та природним утворенням. Ця добірка сподобається любителям природи та небанальних мандрівок рідною країною.

1. АКТОВСЬКИЙ КАНЬЙОН (поблизу с. Актового Вознесенського р-ну Миколаївської обл., на річці Мертвовід)

Актовський каньйон також називають “Каньйоном Диявола” чи “Малим Кримом”, оскільки він дуже нагадує Великий Кримський каньйон. З Актовським Каньйоном пов’язана величезна кількість легенд про козаків. Це й не дивно, адже це унікальне й загадкове утворення природи, яке позитивно впливає на уяву людей. Окрім пейзажів, від яких перехоплює подих, тут є унікальний вид гірських тюльпанів, які ростуть поблизу каньйонузавдяки місцевому мікроклімату. Актовський каньйон знаходиться на території Національного парку “Бузький Гард”. Це мальовниче місце приваблює багатьох фотографів і скелелазів.

2. БАКОТА (Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.)

Затоплене село Бакота — чудове місце для поціновувачів казкової природи, романтики, старовини. Адже завдяки численним археологічним розкопкам стало відомо, що ця територія була заселена вже в доісторичні часи. Існує також легенда, що на дні ріки Смотрич у Бакоті знаходиться відбиток стопи Будди. В Бакоті можна насолодитися кліматом, подібним до кримського, відвідати скельно-печерний монастир тацілющі джерела, що, згідно з іще однією легендою, приносять щастя.

3. БУЦЬКИЙ КАНЬЙОН (c.Буки, на межі Вінницької та Черкаської областей)

Буцький каньйон є одним із 100 найгарніших місць України та входить до “Семи чудес Черкащини”. Могутні скелі додають цьому місцю неймовірної чарівності. Буцький каньйон багато хто називає “маленькою Швейцарією”. Його прекрасні пейзажі, а також “Український Стоунхендж” і водоспад “Вир” є одними з найбільш визначних природних пам’яток України, якими варто помилуватися хоч раз у житті. Колись тут було побудовано першу в Україні ГЕС. А зараз це просто прекрасне місце, де чудово відпочивати з наметом, віддалившись від цивілізації.

4. ДЖУРИНСЬКИЙ ВОДОСПАД (поблизу с. Нирків Заліщицького р-нуТернопільської обл.)

Ви будете здивовані червоним кольором землі та таким же відтінком скель біля водоспаду. Також тут ви зможете побачити руїни величезного замку XVII століття. А сам водоспад є найвищим в Україні! Крім любителів природи, зацікавляться цим місцем і поціновувачі екстремального спорту, адже тут проводяться сплави на катамаранах по Дністру.

5. ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН (розташований між Чернівецькою, Тернопільською, Івано-Франківською та Хмельницькою областями)

Цей каньйон – один із найбільших на Європейському континенті. Згідно з результатами інтернет-опитування, яке проводилося по всій Україні в серпні 2008 року, він ще й визнаний одним із семи природних чудес України. Тож це місце просто не можна залишати поза увагою. Тут є Совий Яр, який зачарує вас своїми приголомшливими ландшафтами. Також не залишать вас байдужими Стара Ушиця, Китайгород іЗаліщики – чарівне містечко, про яке піде мова в наступному пункті.

6. МІСТО ЗАЛІЩИКИ (Тернопільська обл.)

Курортного значення цьому місту надають не тільки навколишні захопливі пейзажі, а й м’який мікроклімат, подібний до середземноморського. Таким кліматом містечко завдячує високим кручам, що оточують Заліщики за периметром. Безперечно, найгарніші краєвиди ви знайдете в самому містечку, яке за своєю формою є круглим півостровом. Також у Заліщиках є чудовий дендропарк, який теж варто відвідати всім любителям природи.

7. СЕЛО ЛУМШОРИ (Перечинський р-н, Закарпатська обл.)

Це селище невелике, але популярне серед українських туристів, і цілком заслужено, бо в Лумшорах багато цікавого. Наприклад, тут аж п’ять водоспадів. Ви легко знайдете їх, адже дорога йде паралельно до ріки Турички, на якій вони розташовані. Тож ви не заблукаєте — журкіт тих водоспадів чути здаля.

Та найголовніша принада цього місця – Лумшорські чани. Вони є своєрідною сауною просто неба. Об’єм чану – 1000 л. У кожен чан вміщується до семи людей. Вогонь нагріває мінеральну воду в чані до +40°..+45°, а ви в ній купаєтеся. Такі процедури прекрасно впливають на нервову систему.

8. ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ (знаходяться за 30 км від м. Херсон, у Цюрупинському р-ні)

Олешківські піски — другий за розміром піщаний масив Європи. Хоча, милуючись цим природним дивом України, так і кортить назвати його справжньою пустелею. Олешківські піски поділяють на 7 зон (так званих арен), кожна з яких має власні природні та кліматичні особливості. На території цього піщаного масиву багато барханів висотою близько 5 м (проте окремі сягають 20 м), які пересуває вітер. Влітку пісокнагрівається до +75°C. Тут майже ніколи не дощить, зате бувають піщані бурі.

9. ОПТИМІСТИЧНА ПЕЧЕРА (поблизу с. Королівка, що знаходиться в Борщівському р-ні Тернопільської обл.)

Цю печеру занесено до Книги рекордів Гіннеса як найдовшу в світі гіпсову печеру. Вона також є найдовшою печерою Євразії та другою за довжиною печерою в світі (після американської Флінт-Рідж-Мамонтової).Сама назва чого тільки варта! А ще Оптимістична печера є геологічною пам’яткою природи державного значення. Це довгий лабіринт гротів різних розмірів та форм. Освітлення в печері надає їй магічного вигляду. Це місце, поза всякими сумнівами, зачарує будь-кого, навіть найвибагливіших мандрівників.

15 Червня, 2019

10 наймальовничіших озер України, якi врaзять вaс свoєю крaсoю

Укрaїнa – бaгaтa крaїнa. Бoг нaдiлив цю зeмлю дивoвижнo мaльoвничими крaєвидaми, дe є i гoри, i мoря, i рiки, i стeпи. В Укрaїнi нaлiчyється близькo 20 тисяч oзeр: вoни рoзкидaнi y зaплaвaх рiчoк, мoрських зaливaх тa висoкo в гoрaх. Сьoгoднi ми пoкaжeмo вaм 10 нaйкрaсивiших oзeр, якi є спрaвжнiми пeрлинaми yкрaїнськoї прирoди.

Озеро Синевир

Село Синевирська Поляна, Міжгірський р-н, Закарпатської області

Сaмe Синeвир нaзивaють нaйкрaсивiшим oзeрoм нaшoї крaїни. Maльoвничi кaрпaтськi пeйзaжi тa рoмaнтикa лeгeнд рoблять цю пaм`яткy прирoди спрaвдi нeпoвтoрнoю. “Вoди Синeвирy прoзoрi, нaчe дiвoчi сльoзи. Kaжyть, їх виплaкaлa мoлoдa Синь y тyзi зa кoхaним Вирoм” – рoзпoвiдaє лeгeндa прo пoхoджeння oзeрa. Спoкiйний тa глибoкий Синeвир (22 м), щo синiє свoїми вoдaми мiж зeлeних ялин, нaзивaють Moрським oкoм Kaрпaт.

Кояське озеро

Південь Керчинського півострова

Вiд Чoрнoгo мoря Koяськe oзeрo вiддiлeнe лишe вyзьким пiщaним нaсипoм. Цe лимaннe сoлeнe oзeрo, якe нaсeляє дюнaлieллa – мiкрoскoпiчнa oднoклiтиннi рyхливa вoдoрiсть, якa y свoємy склaдi мiстить чeрвoний пiгмeнт b-кaрoтин. Вiн, вiдпoвiднo, й нaдaє вoдi рoжeвo-чeрвoнyвaтoгo кoльoрy. Koяськe oзeрo ввaжaється нaйсoлoнiшим iз yсiх oзeр Kримy. Цiкaвo, щo y 2013 рoцi вiдoмий сaйт pacsafe.com вiднiс Koяськe дo Toп-10 нeймoвiрнo крaсивих oзeр свiтy.

Озеро Несамовите

Рахівський район Закарпатської області

Високогірне озеро Несамовите, що розташоване у гірському масиві Чорногора, має містичну славу. Існує безліч карпатських легенд про вічнохолодні води, в які не можна кидати каміння і купатись в них. Водойма, що є зовсім неглибокою (1.5 м) “витягнута” у довжину на 88 метрів. Вражень від знайомства із надзвичайно красивим озером додає і мальовнича природа гірських вершин і долин, що розкинулись довкола чарівними пейзажами.

Біле озеро

Володимирецький район Рівенської області

Біле називають озером молодості. Кажуть, вода, багата на гліцерин, м`яка навіть на дотик. Місцеві розповідають, що всередині минулого століття польським панночкам для прийняття ванн спеціально доставляли білоозерську воду з України. Саме озеро дуже красиве. Тут ви знайдете унікальне поєднання болотних, озерних і лісових природних комплексів Західного Полісся. Біле озеро – карстового походження. Вода тут чиста настільки, що дозволяє бачити піщане дно крізь глибину кількох метрів.

Озеро Світязь

Село Світязь Шацького району Волинської області

Oзeрo Свiтязь є oднiєю з пeрлин кoлeкцiї Шaцькoгo НПП, якa нaлiчyє 24 yнiкaльних oзeрa. Вoдoйми бaгaтi нa рибy, лiкyвaльнi грязi, мaють чистy, нaдзвичaйнo прoзoрy вoдy i пiщaнi бeрeги. Свiтязь – нaйглибшe oзeрo Укрaїни (дo 58, 4 м). Taк y сoнячнy пoгoдy днo виднo нa кiлькa мeтрiв yглиб. Свoгo чaсy сaмe цe oзeрo бyлo нaзвaнe oдним iз сeми прирoдних чyдeс Укрaїни. Дoвкoлa Свiтязя вeличeзнi хвoйнi лiси, прoгyлянки якими дyжe кoриснi для здoрoв`я.

Озеро Марічейка

Верховинський район Івано-Франківської області

Щe oднe oзeрo мaсивy Чoрнoгoрa, звiдyсiль oтoчeнe гyстим смeрeкoвим лiсoм. A йoгo нaйближчi бeрeги вкривaють сyбaльпiйськi лyки. Лeгeндa прo нaзвy oзeрa згaдyє врoдливy дiвчинy Maрiчкy, якa пoжeртвyвaлa життям, щoб врятyвaти oднoсiльчaн вiд нaстyпy вoрoгiв. Oзeрo yтвoрилoсь зi слiз кoхaнoгo Maрiчки – чaбaнa Івaнкa. A лiс дoвкoлa нaзвaли Дiвoчим. Виднiє вiн y дзeркaлi прoзoрoї чистoї вoди, крiзь якy, якщo пiдiйти ближчe, мoжнa пoбaчити днo.

Озеро Ялпух

Поблизу міста Болграда на Одещині

Ялпух – найбільше в Україні та друге в Європі прісноводне озеро природного походження, що розлилось аж на 25 кілометрів. Це водойма лиманного типу, що утворилась у басейні річки Дунай. Ялпух прикрашає собою місто Болград, що влітку просто потопає в зеленому вбранні садів і виноградників. Цікаво, що кілька років тому саме на березі озера Ялпух археологи знайшли так звані скарби гунів – кілограми золота, срібла та дорогоцінних каменів.

Шелехівське озеро

Поблизу села Межиріч Лебединського району Сумської області

Озеро береже свою первозданну красу ще з часів льодяникового періоду, не втратило воно і холод льодовиків, бо вода тут не буває теплою ніколи. Шелехівське таке ж давнє, як Ладозьке чи Байкал. Тут панує спокій і тиша, яку порушують лиш пісні птахів. Озеро оточене короною високих соснових, вільхових та кленових лісів. З висоти пташиного польоту Шелехівське озеро схоже на величезну розігнуту підкову, що огортає крихітний острівець посередині.

Молочний лиман

Південь Запорізької області

Oзeрo, yтвoрeнe нa мiсцi зaливy Aзoвськoгo мoря. Вiддiлeнe вiд ньoгo пiщaнo-чeрeпaшкoвим пeрeсипoм. Сьoгoднi вoдoймy здeбiльшoгo нaзивaють Moлoчним лимaнoм. Ta нa кaртaх XIX ст. iснyвaлa лишe нaзвa Moлoчнe oзeрo, тoдi йoгo вoди щe нe бyли з`єднaнi з мoрeм. Цiкaвo, щo прoтягoм рoкiв лимaн пoстiйнo змiнювaв свoї стaни, бyдyчи тo зaкритим, тo вiдкритим, тo нaпiввiдкритим. Грязi Moлoчнoгo oзeрa мaють лiкyвaльнi влaстивoстi, a вoдa зa склaдoм дyжe схoжa нa “aзoвськy”.

Озеро Бребенескул

Рахівський район Закарпатської області

Найбільш високогірне озеро України лежить на дні льодовикового кару на схилі гори Гутин-Томнатик. Протягом року слабо мінералізована вода Бребенескула залишається кришталево чистою і прохолодною (хоч вважається найтеплішою зі всіх озер Чорногірського хребта). Цікаво, що з Бребенескула витікає річка з такою самою назвою. Довкола озера – найчистіше гірське повітря та дивовижна карпатська природа, де на зелених вершинах квітнуть азалії та крокуси.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

14 Червня, 2019

10 книжок на літо із присмаком солоного бризу

Літо лише почалося, а вже страшно втрачати хоча б мить. Видавництво Старого Лева пропонує ловити попутну хвилю! Читаймо книжки, які накочують свіжими хвилями й огортають солоним вітром, й надихаймося на незабутні літні місяці.

«Любий Ґабріелю» Гальфдана В. Фрайгова

«Море сьогодні тихе. Ліниве, немов мертве. Межа між морем і небом на видноколі розмита й нечітка, це іноді мене спантеличує. Я ліпше розумію, хто я, коли повітря й вода виразно розділені, коли я бачу між ними перепони й рубежі, коли знаю, де я, а де — ні, коли бачу, де саме моє місце».

«Любий Ґабріелю» – це щемкий і крихкий роман-лист батька до його молодшого сина, якому ще малим діагностували аутизм. Їхня сім’я живе на краєчку землі, на дикому острові, звідки два кроки до берега, від якого аж до самої Америки простирається Північно-Атлантичний океан. Як це – щоразу пробивати стіни, щоби достукатися до світу особливої дитини, твоєї дитини? Норвезький письменник Гальфдан В. Фрайгов не має відповідей – лише розгубленість, сумніви та багато ніжності й безумовної любові. А ще вдячності: дружині, яка ділить з ним усі труднощі на двох, бо розуміє як ніхто; і синові – що часом впускає батька у свій світ, митями відкривається йому й просто перевертає весь світ догори дриґом своїми обіймами. Читати всім, хто не боїться глибини й холоду на дні, адже пам’ятає, що, випірнувши, побачить на поверхні сонце.

«Про море мені розкажи» Ельчина Сафарлі

Стиль молодого азербайджанського письменника Ельчина Сафарлі вгадуєш із перших сторінок. Комусь він видається занадто солодкуватим, нудотно сентиментальним, а хтось віднаходить у його книжках найкращі ліки для душі. Чимало його романів натхненні спогадами про сіль Босфору і Стамбул, де він жив деякий час.

«Про море мені розкажи» – одна з останніх книжок автора. Навряд чи ви знайдете ще щось настільки просякнуте морем, ароматами інжиру й східною мудрістю. Море тут всюди: у спогадах головного героя, всередині нього, у розповідях інших. «Коли ми з твоїм батьком задумувались про вас, я розмірковувала, навіщо ми народжуємо дітей. Собі? Світу? Труднощам і несправедливості? Зринала одна відповідь: щоб показати їм море…» Це збірка особистих есе, кожне з яких займає лише кілька сторінок, але встигає охопити так багато важливого, до болі знайомого всім. Краще читати ці щемкі, душевні, ніжні, теплі й мудрі рефлексії про все буденне й водночас таке важливе по кілька штук зранку і ввечері, але не одним ковтком. Тут треба смакувати. А ще родзинкою цієї книжки є особливі назви до кожного есе, такі собі сентенції найсокровеннішого, як-от: «Крізь тріщини в нас проникає світло».

«Ловець океану» Володимира Єрмоленка

Це ідеальний варіант для тих, хто хоче з головою пірнути у морську тематику. В першому художньому романі «Ловець океану» Володимира Єрмоленка поєдналися стилістична довершеність форми й глибина думки, приправлені дуже морськими метафорами. «Ці історії глибокі, як море, і безмежні, як океан» – так починається історія Одіссея. Він повернувся додому, але не застав там ні дружини, ані сина. Єдине, що йому залишається, – вирушити у зворотний шлях від Ітаки до Трої, сповнений спокутування, прощення й любові. Обравши за основу міфологічний сюжет, автор сповнив роман болями, сумнівами, тривогами, відчуттями й питаннями без відповідей, близькими кожному. Чи не кожен рядок хочеться прикладати до внутрішніх рубців і перечитувати знову й знову, щоб зрозуміти, як авторові вдалося так глибоко пірнути в душу людини й висловити невисловлюване: «Життя – це маска, і коли її знімаєш, бачиш або любов, або пустелю».

А ще раджу знайти трохи часу і зазирнути у ще одну книжку Володимира Єрмоленка – збірку філософських есе «Далекі близькі», де ви теж знайдете трохи моря. Йдеться про есе «Мішле, або Відродження», що присвячене французькому історику Жулю Мішле, автору книжки «La mer» – «Море». У ній він доводить, що ніщо так не сприяє відродженню, як морська вода. «Коли ти дивишся на море, це означає тільки одне: ти не дивишся на свої турботи, ти став спиною до своєї історії. Можливо, лише на мить, але ти стаєш схожим на летючих птахів, які вистрибують із води, щоб уникнути переслідування. Для них море – це небезпека, для тебе – порятунок».

«Море-океан» Алессандра Барікко

Ця книжка – суцільна морська історія. Море у витіювато-метафоричному романі відомого італійського письменника більше ніж тло. Усі герої книжки зустрілися в химерному готелі «Альмаєр», що на березі моря-океану. Море скликало до себе шістьох геть різних людей: художника Плассона, що малює море морем; професора, який складає «Енциклопедію границь», прагнучи з’ясувати, де закінчується море й пише листа уявній нареченій; хвору дівчину, яка оздоровлюється морем і коханням; священика, який супроводжує хвору Елізевін і пише незвичні молитви; жінку, яка зрадила свого чоловіка й сама стала жертвою чужої помсти; і понівеченого морськими пригодами колишнього матроса Адамса.

«Море-океан» – алегорійна казка, де море плещеться через край сторінок, шумить між рядками і розбивається піною о слова: «Я тут, за крок до моря, але так і не в змозі збагнути, де воно». Щоб дійти до самісінької суті, цю завуальовану книжку треба прожити й пропустити крізь себе.

«Земля Загублених, або Маленькі страшні казки» Катерини Калитко

Це збірка з дев’яти магічно-містичних оповідань, об’єднаних темою інакшості, війни, любові, прийняття себе й пошуку свого місця. А ще крізь рядки проступають обриси Балкан і Криму.

Символічно, що «Земля Загублених» починається оповіданням «Вода». Вода там була на вагу золота, від кількох колодязів залежало життя всього поселення. Вода у вигляді річок, озер і, звісно, моря розлиється ще не в одному оповіданні Катерини Калитко: «Якщо тобі хтось скаже, що море — це велика вода, не вір йому. Море — це насправді чарівне скло, яке збільшує все, що ти маєш. Якщо прийдеш до нього з печаллю, вона виросте в ціле горе, поки пливеш, а якщо є в тебе радість — її стане, щоб зробити серед моря острів». Багато моря і в оповіданні «Мартин» про колишнього військового, що повертається покалічений до мирного життя. А назва «Море нас поглинуло» про незвичний зв’язок між хлопчиком Андрієм та Коштаною – бранкою одного будинку, – власне, говорить сама за себе. Вода тут всюди як життєдайна сила, як дзеркало й мірило, але нерідко і як загибель.

«Старий і море» Ернеста Гемінґвея

Байдуже, скільки вам років. Байдуже, скільки разів ви вже читали до того повість-притчу Ернеста Гемінґвея, за яку автор отримав Пулітцерівську, а згодом й Нобелівську премії. «Старий і море» – це справді та класика, яка щоразу, з новим прочитанням, відкриває нові глибини.

Вісімдесят чотири дні старий рибалка Сантьяго виходив у море й не піймав жодної рибини. Спочатку з ним був хлопець, однак батьки веліли йому перейти до іншого рибалки, не такого безталанного. Старому не залишається нічого, як самому вирушити на ловлю. «Геть усе в ньому було старе, крім очей, — вони мали колір моря і блищали весело й непереможно». І він дійсно переможе стихію, обставини, старість, самотність та головне – себе. Бо «людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати не можна». Ця книжка не про одного кубинського старого – вона про кожного з нас: про омріяну рибу, яку так прагнемо витягнути, про акул, що роять довкола, про сни, що затягують нас у минуле, про безмежне море-життя і про неймовірну силу, закладену в нас, хоч часом так і хочеться опустити руки.

«Море, море» Айріс Мердок

Це один із найвідоміших романів англійської письменниці Айріс Мердок, який ще й відзначений Букерівською премією. Назва книжки відсилає до історичного факту: 401 року «Море! Море!» стало радісним тріумфальним криком 10 тисяч греків, які побачили Чорне море після провального походу на Перську імперію.

Роман написаний у формі мемуарів вже не молодого Чарльза Ерровбі, відомого театрального режисера, який вирішує покинути все – багате життя, славу, визнання – й втекти від світу подалі, щоб побути зі спогадами й думками наодинці. Класичний сюжет з особливим наповненням. Він втікає до самотнього будиночка на березі моря, за кілька миль від найближчого поселення. Довкола – сувора прибережна природа й круті обриви. Але йому подобається. Море дарує Чарльзу відновлення (прямо як за Мішле). Там він зустрічає своє перше кохання, постарілу Мері Фітч, яку востаннє бачив ще підлітком. Так минуле життя раптово наздоганяє його навіть у найвіддаленішому куточку. Це книжка для тих, хто віддає перевагу розміреним роздумам про найважливіше: що таке життя і що таке ілюзія, які наслідки несуть за собою наші вчинки… Море думок про найважливіше.

«Життя Пі» Янна Мартеля

«Я був сам-один — сирота, що вчепився у весло посеред Тихого океану, — з бенгальським тигром переді мною, акулами піді мною і штормом, що лютував довкола мене. Якби я тоді тверезо зважив свої шанси, то, мабуть, розтиснув би руки і ноги, відпустив весло і потонув би ще раніше, ніж мене встигли б з’їсти акули». Опинившись на самоті у безмежному Тихому океані, індійський хлопчик Пі Патель, який втратив у корабельній аварії родину, витримав. Він провів в океані 227 днів: спочатку з гієною, зеброю, орангутаном Апельсинкою й тигром Річардом Паркером, потім – сам на сам з тигром. Це історія не стільки про фізичну сторону виживання, скільки про внутрішню перемогу над собою й надзвичайну волю до життя. А ще про стосунки людини й тварини, віру, світоглядні обмеження, в які затиснули людину, й розширення власних горизонтів.

Книжка, що здобула Букерівську премію, написана у формі пригодницько-філософської сповіді, якою вже дорослий Пі ділиться з автором. Чи дійсно це все трапилося з ним, чи це багато уява хлопчика так підмінила факти, щоб порятувати його психіку – кожен наприкінці вирішить для себе сам. Океанська глибина цієї книжки ще довго не відпускатиме.

«Мій друг кит» Бенджі Девіс

Ця книжка за своєю атмосферою й стилістикою дуже нагадує анімаційний фільм «Пісня моря» 2014 року, який дуже гармонійно міг би доповнити її. Це дуже розмірена, спокійна й чуттєва історія, що розгортається на острові з маяком. В основі мультфільму – мотиви ірландської історії та міфології.

Книжка-картинка «Мій друг кит» британського письменника і режисера Бенджі Девіса теж вийшла дуже ірландська, морська й чуттєва. Це історія про маленького хлопчика, який живе з батьком і шістьма котами на березі моря і йому дуже самотньо. Аж поки він не знаходить друга – маленького кита, якого викинуло на берег після шторму. Турботливий хлопчик поселяє друга у ванні, однак розуміє, що там киту не місце й рано чи пізно доведеться розпрощатися. Ця дебютна книжка автора отримала «книжковий Оскар» – Oscar’s Book Prize – й була визнана однією з найкращих книжок-картинок. Історія вже має продовження – «День, коли кит повернувся». А «Мого друга кита» ну дуже хочеться поселити на своїй полиці – байдуже, скільки вам років.

«Мій друг Персі, Баффало Білл і я» Ульфа Старка

Дитячі книжки Ульфа Старка завжди поза віковими рамками. Вони дарують гарний настрій і добрі емоції всім, хто не загубив у собі дитини. Початок літніх канікул, подорож до дідуся й бабусі в село, де чекають друзі й дівчина, в яку ти без тями закоханий. Так до щему знайома чи не кожному – ця особлива мить, коли наступають літні канікули! Саме про це дуже сонячна, морська й мудра книжка Ульфа Старка.

На відміну від попередніх років, цього літа головний герой Ульф вирушає до села не лише з родиною – а й зі своїм найкращим другом Персі. Тож це літо обіцяє бути найнезабутнішим. Купання в морі, розряджання в індіанців, розповіді Баффало Білла, підглядання за нудистами, любовні муки, буркотливий дідусь – чого тільки не станеться з героями за це літо. Як і більшість творів Ульфа Старка, ця книжка дуже весела й одночасно трохи сумна. А ще вона точно віднесе вас у ваше дитинство, де ігри до пізньої ночі, побиті коліна, футболка в шовковиці й такі довгі-довгі дні

Автор: ЄФРЕМОВА АНАСТАСІЯ

14 Червня, 2019

«У тебе нічого не вийде»: 11 фраз, які можуть травмувати дитину

Маніпуляція, залякування та погрози: ті прийоми, які не можна використовувати у вихованні дітей. Редакція The Village Україна разом із психологинями розібрали найпоширеніші токсичні фрази батьків, які травмують дитину.

1. Займи себе чимось, не заважай мені

Як замінити: Я втомилась і хочу трохи відпочити. Пограймося за півгодини

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Батьки, які так говорять, зазвичай втомлені та потребують відпочинку. Але формулювати свою думку саме так не можна: це демонстрація того, що справа мами чи тата важливіша за те, що відчуває і потребує дитина.

Якщо постійно ігнорувати прохання дітей – вони почнуть сумніватись у своїй цінності, будуть думати, що мають заслужити увагу батьків.

Якщо батьки зайняті, потрібно пояснити, чому зараз мама чи тато не може зробити те, про що просять. Не говорити «відчепись», а пояснити ситуацію, запропонувати альтернативний варіант і обов’язково виконати обіцянку. Наприклад: «Ти зараз придумай гру, а я за півгодини приєднаюсь». Батьки втрачають авторитет, якщо їхні слова не збігаються з діями.

ОЛЬГА КОЛЕСНІКОВА-ЧМЕЛЬ: Варто розуміти: щоразу, коли ми говоримо дитині «Не заважай», «Відчепись» або «Немає на тебе часу», вона сприймає це як «Ти для мене не важливий». Такі фрази сильно віддаляють малюка від батьків і послаблюють емоційний зв’язок між ними.

Якщо батьки не приділяють достатньо уваги дітям, ті легко підпадають під чужий вплив і шукають цю увагу на стороні. Це може бути комп’ютер, сусід чи компанія у школі. Діти, яких ігнорують батьки, часто стають залежними від наркотиків чи алкоголю, бо їх легко переконати у чомусь.

2. Будеш погано поводитись – тебе забере поліція

Як замінити: Якщо будеш погано поводитись, я розсерджусь

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Це відверте залякування, яке акцентує на неповноцінності дитини. Ніби з нею щось не гаразд і батьки не впораються: це може зробити лише поліція або хтось інший.

Зрештою, діти згодом зрозуміють, що в поліцію їх ніхто не здасть і це обман. Дитина може почати знецінювати усе, що кажуть батьки: бо в їхніх словах немає наслідків. Також перестати слухатись і припинити їм довіряти.

ОЛЬГА КОЛЕСНІКОВА-ЧМЕЛЬ: Залякування – досить небезпечний прийом у вихованні. Він дає змогу швидко та ефективно досягти короткочасного ефекту. Наприклад, дитина перестане вередувати. Але постійні залякування можуть призвести до появи фобій і тривожності. Наприклад, якщо дитину постійно залякують, що «тебе забере чужий дядько», то вона може почати боятись виходити на вулицю.

СВІТЛАНА ПАНІНА: У цілях виховання можна описувати реальні наслідки чогось конкретного, наприклад: «Якщо будеш продовжувати голосно кричати, ми зараз підемо з ігрового майданчика». Або «Досить стрибати, бо я буду сердитися!». Це реально, і дитина розумітиме, до чого її погана поведінка може призвести. Але не залякувати поліцією чи вигаданим бабайком.

3. Не плач, ти вже дорослий!

Як замінити: Розкажи мені, що сталось і чому ти плачеш. Я можу допомогти?

СВІТЛАНА ПАНІНА: Плач – це такий соціальний сигнал тривоги, що «мені потрібна допомога». Ігнорувати або забороняти плакати дитині не можна. Як і не варто говорити їй, що вона доросла: це неправда – дорослі ж плачуть.

Щоб дитина заспокоїлась, потрібно створити умови, у яких вона заспокоїться. А це відповідальність батьків.

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Якщо батьки постійно транслюють, що «ти вже дорослий», дитина починає поводитись так, ніби вона справді доросла. Або навпаки: протестувати і звертати на себе увагу, що «я не дорослий, я хочу гратись».

Якщо дитина плаче, потрібно, щоб дорослий прийняв її сльози та показав співчуття. Обов’язково питати про те, як ви можете допомогти і в чому причина сліз, якщо вона неочевидна. Не треба нервувати, кричати на дитину чи щось забороняти.

ОЛЬГА КОЛЕСНІКОВА-ЧМЕЛЬ: Ця фраза ніби забороняє дитині виражати свої почуття. Якщо батьки ігнорують емоції дітей, то ті замикаються та починають вірити у те, що проявляти свої почуття – це погано й небезпечно.

Якщо батьки не допомагають дитині впоратись із цими емоціями, то вона не навчиться правильно їх стабілізувати, а лише подавлятиме та приховуватиме. І в майбутньому, наприклад, не зможе попросити допомоги у складній ситуації, бо розумітиме, що її емоції нікому не потрібні.

4. Чому ти не такий хороший, як (хтось)

Як замінити: Ти вже багато вмієш, але багато чого можеш навчитися – не зупиняйся.

СВІТЛАНА ПАНІНА: Дитину можна порівнювати лише із її минулими успіхами. Наприклад: «Вчора ти так добре поводився, а сьогодні – ні. Я засмучена». Фраза «Чому ти не такий» – це приниження гідності. Ці слова не дозволяють дитині рости та закріплять у її свідомості, що вона справді не така, як інші.

Це може призвести до того, що дитина скаже: «Навіщо мені старатись, я все одно не така хороша». І в дорослому віці, наприклад, піти на злочин або інші протиправні дії. Або навпаки – не відчувати себе вартою гідного ставлення чи взагалі доброго життя.

Як змотивувати малюка, у якого щось не вдається? Говорити: «Ти хороший, ти вмієш краще, ти вартий більшого, у тебе все вийде». Це означає безумовну підтримку: зараз у дитини щось не виходить, але якщо трошки постаратись, то все вдасться.

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Батьки чомусь думають, що порівняння мотивують дітей ставати кращими. Але воно працює навпаки. Дитині боляче, що її не сприймають такою, як є, і вона може інтерпретувати ці слова так: «Мені потрібно не бути собою, бо такою, як є, я нікому не потрібна». Дитина може обирати друзів у школі і повністю копіювати їхню поведінку, а своя позиція відходить на другий чи третій план.

Так само не можна казати, що дитина краща за інших. Тоді вона не зможе адекватно оцінювати себе та вважатиме інших гіршими: бо найкраща тут лише вона і це дає право домінувати над іншими людьми.

5. Ми усе для тебе робимо, а ти невдячний!

Як замінити: Я хотіла тебе потішити, і мені сумно, що це не вдалось. Що я можу зробити для тебе?

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Ця фраза змушує дитину відчувати тягар за те, що вона народилась. Тобто батьки роблять її винною за те, що вирішили її народити.

Дитина усе це проковтує, сприймає за правду і починає почуватися винною, навіть коли просто вчасно не помила посуд. Це вічне почуття провини не дозволить повноцінно реалізувати себе у кар’єрі: буде звичка відчувати вину за успіх. Людина звикає, що нічого не буває просто так – за все треба платити.

СВІТЛАНА ПАНІНА: Ці слова говорять: «Ми тебе народили, скажи «дякую». Якщо ця фраза з’являється, то є сигналом для батьків: варто подумати, чи справді ми робимо для дитини усе те, що їй потрібно. Це індикатор того, що зв’язок між дитиною та батьками втрачений.

ОЛЬГА КОЛЕСНІКОВА-ЧМЕЛЬ: Дитину, частково, потрібно навчити бути вдячною. Для цього батьки мають дякувати та поважати одне одного. Тоді дитина бачить, як це потрібно робити, і буде повторювати. Неможливо навчити малюка дякувати та цінувати щось, якщо у сім’ї цього не принято робити.

6. Мене не хвилює, що ти хочеш. Роби те, що кажу

Як замінити: Я розумію, що ти не хочеш цього робити. Але для мене дуже важливо, щоб ти це виконав.

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Такі слова вчать дитину не мати права відчувати те, що вона відчуває. Вчать мовчати, коли їм боляче або коли відчувають дискомфорт, адже розуміють, що їхня думка не важлива. У дорослому віці це може призвести до того, що людина починає служити іншим: адже її життя та емоції нікого не хвилюють.

СВІТЛАНА ПАНІНА: Іноді дитині не треба давати вибору, наприклад, у питанні йти чи не йти до школи. Просто це треба правильно сформулювати, без агресії та звинувачень. Але якщо батьки постійно ігнорують бажання своїх дітей, це означає лише те, що вони самі сильно травмовані й не можуть дати дітям того, чого немає у них.

Розглянемо ситуацію, коли дитина відмовляється приймати ліки. Як можна коректно змусити дитину це зробити: «Мені важливо, що ти хочеш, але я також хочу, щоб ти був здоровий. Тому нам доведеться зробити те, що сказав лікар. Розумію, наскільки для тебе це неприємно, домовмося про компенсацію. Наприклад, подивимось разом фільм опісля».

7. Як же ти мені набрид

Як замінити: Я втомилась від твоєї поганої поведінки

СВІТЛАНА ПАНІНА: Ця фраза принизлива для дитини і означає, що батьки не сприймають її повністю. Повністю набриднути дитина не може, дратує лише якась певна її дія, про яку варто говорити. Наприклад: «Я втомилась від того, що ти постійно робиш це неправильно», але без зайвої агресії та докорів.

Слова «ти мені набрид» – правдиві, але насправді проблема не у дитини, а в батьків – вони просто втомились.

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Ця фраза прямо говорить дитині, що вона тут небажана і її ніхто не чекав. Це викликає сильний внутрішній конфлікт та усвідомлення того, що вона випадковість і її постійно треба терпіти.

Дитина росте без адекватної системи цінностей, не розуміє, що таке кохання, що таке добрі стосунки, може застрягти у не дуже хорошій компанії, бо там їй приділятимуть хоча б якусь увагу. У майбутньому людина також буде чіплятись за будь-які прояви любові та уваги до себе, навіть якщо вони не зовсім адекватні.

8. Не рухай – розіб’єш, не чіпай – поламаєш

Як замінити:

Обережно із вазою, вона може розбитись

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Якщо батьки занадто часто це повторюватимуть, діти стають дуже невпевненими у собі та скутими, бояться будь-що сказати чи зрушити з місця. Їх ображатимуть чи навіть битимуть у школі – вони нічого не зроблять, бо є установка, що не здатні взагалі щось робити.

Після таких фраз у дитини виникає синдром вивченої безпорадності. Вона вчиться бути об’єктом або просто існувати, бо у неї нічого не вийде, можна навіть не починати. У дорослому віці це може призвести до того, що людині не вдається побудувати кар’єру. У неї немає амбіцій, вона не хоче розвиватись і пробувати щось нове.

Коли щось розбивається – не потрібно кричати чи карати дітей, варто запропонувати, щоб дитина вирішила ситуацію самостійно: батьки можуть лише підказати та запропонувати допомогу. У таких ситуаціях якраз формується навичка розв’язувати конфлікти.

СВІТЛАНА ПАНІНА: Якщо йдеться про «не чіпай нічого» у музеї чи у гостях, то це варто пояснити напередодні й домовитись із дитиною: не рухай цього, бо воно може розбитись. Але ніяк не «ти розіб’єш». Тобто пояснити дитині, що проблема не в ній, а у самому предметі – він може легко розбитись. Так їй не буде здаватись, що предмет важливіший за неї.

9. Я тебе зараз вдарю!

Як замінити: Я такий злий на тебе

ОЛЬГА КОЛЕСНІКОВА-ЧМЕЛЬ: Ця конкретна фраза означає емоційне насилля над дитиною з натяком на фізичне насилля. Дитина втрачає почуття безпеки – базової умови для її розвитку. Це дуже складно для дитини, бо батьки із позиції захисника переходять у позицію агресора. У майбутньому вона може справді потребувати допомоги, але до батьків звертатись не буде.

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Насильство чи погрози вчинити його – це сильна травма для дитини. У такі моменти вона відчуває свою безпорадність, бо ніяк не може захиститись.

Побиття у дитинстві привчає до фізичного насильства: дитина розуміє, що воно можливе і що його можна вчиняти за якихось певних умов. У майбутньому вона шукатиме собі такі стосунки, де прояв любові буде пов’язаний із насиллям, або сама стане агресором.

СВІТЛАНА ПАНІНА: Насильство впливає на усе життя людини, на її здоров’я і на стосунки з іншими людьми. Навіть погроза побиття для дитини – це дуже сильний стрес. Замінити цю фразу можна: «Я дуже розізлилась на цей вчинок. Так робити не можна ніколи!».

10. Як тобі не соромно!

Як замінити: Мені неприємно, що ти так поводишся

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Це фраза-маніпуляція, яка має викликати почуття провини. Дитина інтерпретує ці слова так «інші люди важливіші за мене». Вона звикає до того, що з нею щось не так, що вона невдаха і не може виконати очікування батьків.

Доросла людина з такою травмою більше переживає за почуття інших, ніж за свої. Це призводить до хронічного почуття провини, навіть якщо винен хтось інший. Наприклад: «Я не буду писати скаргу, бо мені соромно».

ОЛЬГА КОЛЕСНІКОВА-ЧМЕЛЬ: Сором – деструктивне, токсичне почуття, яке може руйнувати дитячу психіку. Варто розуміти, що, коли дитина робить щось не так – це не тому, що вона хоче зробити неприємно батькам. А тому, що не вміє справлятись зі своїми бажаннями та емоціями – і допомогти впоратись із цим мають батьки.

СВІТЛАНА ПАНІНА: Фраза «Мені соромно за тебе» насправді відображає сором батьків за себе, бо вони не впорались зі своїми обов’язками. Цю фразу треба говорити собі, а не присоромлювати дитину.

Діти сприймають ці слова як «ти увесь такий неправильний і шансу виправитись у тебе немає». У майбутньому це може спричинити те, що людина стає занадто сором’язливою і відчуває сором за будь-яку дрібницю. Або перестає відчувати сором і створює навколо себе середовище, де вона завжди має слушність. Щоб її не присоромлювали ніколи: аби не порушувати правила, їх треба створювати.

11. У тебе нічого не вийде

Як замінити: Спробуймо ще раз, і, може, у тебе вийде

ОЛЬГА ГОЛУБИЦЬКА: Дитина може зрозуміти ці слова так: батьки не сприймають її такою, якою вона є. Вона виростає гіперневпевненою у собі, постійно усього соромиться, не може достатньо реалізувати всі свої навички.

Такі діти не вміють ставити собі мету та досягати її, бо у їхній свідомості це приречено на невдачу. Вони не бачать майбутнього і тому дуже часто бояться рухатись уперед.

Такі діти можуть легко ставати алко чи наркотично залежними, бо у безвиході: «Я зараз приречений терпіти усе, бо майбутнього у мене немає».

Що варто говорити дитині:

Я люблю тебе за те, що ти є.
Я люблю тебе, навіть коли ти злишся.
Я вірю, що у тебе все вдасться. Спробуй ще.