У віці 74 років померла лікарка Марія Марчук. У 1967 році вона приїхала навчатися на медика у Чернівці, де зустріла Володимира Івасюка. На одній із пар у медінституті композитор подарував Марії пісню “Червона рута”. Суспільне Чернівці спілкувалося із Марією Марчук у лютому 2024 року.
Марія Марчук (тоді ще Соколовська) закінчила Коломийську гімназію та музичну школу. Дівчина добре знала французьку мову, тому в Чернівцях мала вступити в університет на французьку філологію.
“На Театральній площі мені сподобалась вивіска [медінституту], а я завжди хотіла бути лікарем. Я пішла в медінститут, здала документи. Приїхала додому, батьки кажуть: “Що ти наробила, ти ж не вступиш. Але той молодечий запал та віра дитиняча дала своє натхнення. Я вступила в медінститут у 1967 році на перший курс, склавши тільки один екзамен з хімії, бо я була медалістка, а в групі було 40 медалістів”, — згадує Марія.
Вже 31 серпня у холі корпусу на вулиці Богомольця у першокурсників була посвята у студенти. Там Марія познайомилася з Володимиром Івасюком, який був старостою їхньої групи. Марія закінчила музичну школу і грала на скрипці, тому Володимир запропонував їй грати в інститутському ансамблі пісні і танцю в оркестровій групі. Репетиції відбувалися двічі-тричі на тиждень.
“Студентське життя завжди безтурботне, веселе. Ми вчили кістки, м’язи, нервову систему — все разом. Треба було після занять ходити в анатомку і вчитись, тому що медицина дуже складна наука. А ввечері нас з Володею єднала музика”.
Ансамбль “Трембіта” складався з хору, танцювальної та оркестрової групи. Репетиції відбувалися у корпусі на вулиці Богомольця, тривали з 18 до 22-23 години.
“І я думала, ну коли мав бідний Володя вчитись. Я то сиділа зубарила, бо підвищену стипендію ніхто не давав просто так. І я любила медицину і хотіла вчитись. Я знаю, що таке наука, як це тяжко дістається”.
Марія згадує, що ансамбль брав участь у міських концертах. На одному з таких концертів, присвячених радянській владі, Володимир познайомив дівчину із Назарієм Яремчуком та Василем Зінкевичем.
Під час навчання Володимир показував Марії свої авторські пісні, запитував її думку про них. Після репетиції ансамблю у 1968 році він наспівав Марії “Червону руту”, дівчина сказала, що це буде хіт.
“А написав він мені “Червону руту” з дарчим підписом 15 березня 1970 року на лекції по дермі. Як всі студенти, хто чим хотів, тим займався. Хто читав, хто слухав. А оскільки ми сиділи, не мали часу на спілкування. Він написав мені і подарував. Цей шматок паперу з його дарчим підписом я бережу вже 54 роки. Тут написано: “Мусі від Володі. 15, 3-го місяця, 70 рік, лекція, третя пара, лекція по дерматології”.
13 вересня “Червона рута” вийшла у Всесоюзному ефірі і Володимир Івасюк став популярним. Марія казала, що найбільше Володимир любив музику, а вона ж вибрала медицину.
У студентський час Володимир і Марія дружили, разом ходили на свята до одногрупників. Він приносив дівчині пиріжки, які пекли в Івасюків вдома.
“До мене він ставився найкраще, з найкращими почуттями. Всі знали на курсі, що Володя закоханий в мене. Мені це подобалось. Бо я була молода. Мені подобалось, що такі почуття він проявляє до мене. Не освідчувався мені, як-от зараз освідчуються. Але у всіх його дотиках руки, зустрічах, чеканнях відчувалось. Я тепер з глибини років можу сказати, що це були юнацькі, щирі почуття, найкращі, найсвітліші, найдобріші. З роками людина починає розуміти, що вона втрачає, що одержує. Він міг прийти, коли ми зустрічались після літа на репетиції ансамблю, він мене при всіх цілував у щоку. Скажіть мені, хто не знав? Чи всіх цілують у щоку?”
У 1971 році Марія вийшла заміж за викладача медінституту, Володимир надіслав їй вітальну телеграму. З Володимиром Марія зустрілася вже після весілля, коли була вагітна.
“Коли я вийшла заміж, я зустріла викладача, якого ми дуже любили, і він мені: “Марійко ви вийшли заміж?” Я кажу: “Вийшла”. “За Володю Івасюка?” Я кажу: “Ні”. Для нього це була трагедія. Самі викладачі знали, що Володя закоханий в мене. Так життя склалось. Він був дуже славна людина. Дуже славна”.
Марія Марчук разом з чоловіком прожила 53 роки, виховала трьох дітей, які також стали медиками. Старшого сина Марія назвала Володимиром.