Польські політики хочуть прирівняти пропаганду ОУН і УПА до фашизму й комунізму

У польський Сейм внесли проєкт закону, яким пропонують прирівняти пропаганду ОУН та УПА до фашизму й комунізму. Про це повідомив народний депутат України, ексочільник УІНП Володимир В’ятрович.

3 грудня до польського Сейму було подано законопроєкт про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.

У Кримінальному кодексі Республіки Польща у відповідній статті йдеться про покарання за публічну пропаганду нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму. Втім, сюди пропонують додати фразу: “а також ідеологія Організації українських націоналістів, фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії (УПА), яка призвела до геноциду на Волині та в сусідніх областях у 1943-1945 роках”.

“Тобто польські політики хочуть засудити ідеологію боротьби за незалежність України. Боротьби, яка триває просто зараз, боротьби від результату якої залежить доля не лише України, але й Польщі”, – наголошує Володимир В’ятрович.

“Метою пропонованої поправки є запобігання поширенню брехні про злочини геноциду на Волині… а також припинення героїзації ідеології Організації українських націоналістів бандерівської фракції (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА)”,– йдеться в обґрунтуванні.

На думку авторів проєкту, одразу після Другої світової війни “почалося створення неправдивої інтерпретації подій, знищення і фальсифікація доказів, заперечення, приховування і замовчування злочинів, а також висування виправдань для них”.

“Сьогоднішня Україна продовжує проводити історичну політику, яка заперечує факт і, зокрема, масштаби геноциду, вчиненого ОУН-Б та Українською повстанською армією.

Проєкт щодо криміналізації пропаганди ОУН-УПА внесла група депутатів Сейму від партії “Право і справедливість”, яка перебувала при владі до грудня 2023 року.

До слова, ймовірним кандидатом на виборах президента Польщі 2025 року від “ПіС” є Кароль Навроцький, керівник Інституту національної пам’яті.

Польща депортувала українського TikTok-блогера, який трощив машини і хотів жити у москві

TikTok-блогера Владислава Олійниченка на прізвисько Crawly, який влаштовував погроми у Варшаві, депортували в Україну з Польщі. Провокатору заборонили повторний в’їзд до країн Шенгенської зони на найближчі 10 років. Про це повідомив телеканал Polsat News в суботу, 30 листопада, передає Zaxid.net.

Речник міністерства внутрішніх справ Польщі Яцек Добжинський розповів, що патостример вже повернувся в Україну. Рішення про депортацію Олійниченка ухвалив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі за клопотанням голови Агентства внутрішньої безпеки.

Polsat News зазначає, що вислати TikTok-блогера Crawly з Польщі закликав депутат польської антиукраїнської ультраправої партії «Конфедерація» Конрад Беркович. Заяву до Прикордонної служби про початок процедури депортації з Польщі подав Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки. У заяві зазначено, що стример «розбещував польських дітей і публічно ображав поляків через їхню національність».

Журналісти зауважують, що в медіа фігурувала інформація про те, що Владислав Олійниченко, більш відомий як Crawly, родом з Білорусі. Однак, як повідомляє білоруська газета «Наша Ніва», Олійниченко є родом з України. Цю інформацію виданню Interia також підтвердив речник Головного управління поліції Варшави Бартломей Снядала. За його словами, 23-річний хлопець перебував у Польщі легально.

Що відомо про Владислава Олійниченка (Crawly)

Владислав Олійниченко (Crawly) відомий у TikTok за образом зеленого гнома. Влітку 2024 року в соцмережі завірусились відео, на яких Crawly вривається в торгові центри Польщі, де провокує охоронців, лякає відвідувачів закладів, а ще інсценує битви з різними персонажами. Попри громадський осуд, скандальний персонаж Олійніченка здобув велику фан-базу серед англійськомовної авдиторії TikTok, особливо підлітків.

9 вересня Владислав Олійниченко розтрощив у центрі Варшави два автомобілі. За інформацією поліції, патостример заздалегідь привіз транспорт. Коли перехожий зробив зауваження Олійниченку, той розпилив на нього піну з вогнегасника. Прихильники Олійниченка, якими є переважно підлітки, вигуками підтримували його дії.

Центр моніторингу расистських і ксенофобських проявів двічі звертався до прокуратури через погроми, які влаштовував Владислава Олійниченко, та образи поляків. Крім цього, блогер під час трансляцій заявляв, що краще б жив в Москві, але змушений бути в Польщі.

Центр моніторингу повідомляв, що Владислав Олійниченко є білорусом, хоч довгий час жив і навчався в Дніпрі. На сторінці Дніпровського ліцею №139 є інформація, що Олійниченко у 2019 році був одинадцятикласником й організовував заходи до тижня хімії. У своїх відео патостример спілкувався російською й закликав зніматися в його роликах російськомовних мешканців Варшави. Через це Олійниченка вважали росіянином.

29 листопада 2024 року польські правоохоронці повідомили, що затримали у Варшаві 23-річного патостримера Владислава Олійниченка. Там зауважили, що хлопця передали співробітникам Прикордонної служби, які розпочали процес депортації його з Польщі.

Наразі TikTok-акаунт Crawly видалений. На початку листопада сторінка Олійниченка мала майже 6 млн підписників та 210 млн вподобань.

У Євросоюзі хочуть обмежити використання соцмереж для дітей до 15 років

Освітні структури Європейського союзу обговорюють заборону використання соцмереж дітьми до 15 років. Уряд Франції закликав Польщу, яка головуватиме в Раді ЄС у січні 2025 року, встановити вікові обмеження для доступу до інтернет-платформ. Про це повідомляє ZAXID.NET з посиланням на «Освіторія».

У Франції вже існує загальнонаціональний законопроєкт, який забороняє доступ до соцмереж для підлітків до 15-річного віку. Французькі посадовці вважають, що Євросоюз має наслідувати приклад Австралії, яка запровадила заборону соцмереж для дітей віком до 16 років.

Міністерка освіти Франції Анн Женете озвучила цю ідею на зустрічі міністрів освіти та молоді ЄС. Вона наголосила, що це питання є надзвичайною ситуацією. «Ми хотіли б, щоб щось дуже подібне можна було застосувати в Європі. Нам абсолютно терміново потрібно щось запровадити», — цитує міністерку Politico.

Франція пропонує унеможливити контакт дітей з гаджетами до трирічного віку, а у віці від 3 до 6 років не лишати дітей з ними наодинці без нагляду батьків. Також діти не повинні користуватися мобільними телефонами до 11 років, а соціальними мережами – до 15 років.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також закликала встановити в соцмережах мінімальний вік від 15 років. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн ініціювала загальноєвропейське дослідження щодо впливу соціальних медіа на психічне здоров’я молоді.

Питання ексгумацій жертв Волинської трагедії: Україна та Польща ухвалили спільну заяву

Міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії на зустрічі у Варшаві 25 листопада.

Згідно з документом, найближчим часом дві країни розпочнуть роботу спільної робочої групи під егідою міністерств культури, щоб провести предметну роботу та досягти згоди між сторонами.

“Україна підтверджує відсутність перешкод для проведення польськими державними установами та приватними особами пошуково-ексгумаційних робіт на території України у співпраці з компетентними українськими установами, відповідно до українського законодавства, та заявляє про свою готовність позитивно розглядати звернення у цих випадках”.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав цю домовленість “запорукою повного примирення наших народів, такого необхідного в цей драматичний момент нашої спільної історії”.

“Україна не блокуватиме ексгумацію жертв Волинської трагедії. Наші міністри приступають до роботи над конкретикою. Сподіваюся, що цього разу перешкод більше не буде”.

Глава МЗС України Андрій Сибіга відзначив, що обидві країни працюватимуть над практичними механізмами вирішення справ, пов’язаних з пошуками та ексгумаціями.

Поляки почали забастовку перед пунктом пропуску “Медика – Шегини”

Зранку у суботу, 23 листопада, польські фермери почали страйк перед пунктом пропуску “Медика – Шегині”, інформує RMF24.

За словами співорганізатора блокади, яка розпочалася зранку 23 листопада, фермери протестують з двох причин.

Перша, як передають журналісти – це невиконання вимоги зберегти рівень сільськогосподарського податку у 2024 році на рівні 2023 року.

Друга – “занепокоєння щодо підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканською країнами МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Парагвай та Уругвай).

“Ми хочемо чинити тиск на тих, хто перебуває при владі, щоб ця угода не відбулася”, – заявив він.

Як повідомляють журналісти, фермери перекрили національну дорогу 28. На пішохідному переході, біля залізничного шляхопроводу на в’їзді до Медики, вони не пропускають вантажівки, що їдуть з України.

З іншого боку, вантажівки, що їдуть з Польщі в Україну, пропускають лише по одній на годину. В обох напрямках безперешкодно проїжджають легкові автомобілі, автобуси, гуманітарні автомобілі. Поліція заявляє, що забезпечить проїзд національними дорогами 77 і 28, а також маршрутами в межах міста.

Щодо вимог фермерів, речник Підкарпатського воєводства Бартош Губернат зазначив, що стосовно збереження суми податку цього року на рівні 2023 року, готується відповідний законопроект.

“Через брак коштів у державному бюджеті проєкт було знято з подальшої процедури”, – зазначив він.

За його словами, попри це, фермери, які постраждали від несприятливих погодних явищ, таких як град або повінь, у господарствах, збитки яких становили понад 30% середньорічного виробництва сільськогосподарських культур, могли звернутися до Агентства з реструктуризації та модернізації сільського господарства за допомогою.

“Вона була еквівалентна сумі третьої та четвертої частини сільськогосподарського податку”, – підкреслив Губернат.

Він також нагадав, що коли мова йшла про угоду про вільну торгівлю ЄС з країнами МЕРКОСУР, прем’єр-міністр Дональд Туск і уряд “чітко дали зрозуміти, що ця угода не буде підписана”.

Як передають журналісти, фермери заявляють, що якщо угода не буде досягнута, вони мають намір протестувати до кінця року цілодобово.

8 жовтня писали, що польські фермери збираються відновити блокаду руху вантажів через кордон з Україною, як минулого року, та анонсували першу блокаду для КПП “Медика – Шегині”, яку хочуть тримати до кінця року.

Попередня блокада фермерів, що тривала всю холодну пору року, завершилася в кінці квітня 2024 року – зі зняттям останньої блокади на КПП “Гребенне – Рава-Руська”.

Польські фермери оголосили страйк і нове блокування кордону з Україною

У суботу, 23 листопада, польські фермери анонсують початок акції протесту перед пунктом пропуску «Медика-Шегині». Львівська митниця попередила вантажних перевізників про ускладнення руху.

«За попередньою інформацією польської сторони, місцеві фермери планують розпочати страйк перед пунктом пропуску «Медика – Шегині» 23 листопада з 9:00 (за київським часом)», – йдеться в повідомленні Львівської митниці.

Польські митники поінформували українських колег про те, що блокування руху транспортних засобів триватиме до кінця 2024 року.

Протестувальники мають намір пропускати автобуси і легковики в обидва напрямки без змін. Обмеження стосуються лише вантажних авто. На вʼїзд в Україну планують пропускати по одній вантажівці впродовж години, а на виїзд з України рух вантажівок вагою понад 3,5 т погрожують блокувати повністю.

Нагадаємо, з листопада 2023 року поляки блокували кордон з Україною. Польські перевізники, а потім і фермери з різною тривалістю перекривали рух у різних пунктах пропуску, вимагаючи від своєї влади та Європейського Союзу кращих умов праці для себе. Зокрема, вони просили дотацій на добрива, компенсацій акцизу на пальне, негайної виплати всіх субсидій, повернення дозвільної системи для українських перевізників, заборони імпорту української продукції та мають інші вимоги, які часто до України не мають жодного стосунку.

Третя світова війна вже розпочалась, можна так вважати, – Залужний

Посол України у Великій Британії ексголовком ЗСУ Валерій Залужний каже, що після прямого залучення автократичних союзників росії у війну проти України можна вважати, що розпочалась Третя світова війна, про це він розповів під час виступу на церемонії нагородження УП-100.

“Я вважаю, що у 2024 році ми можемо абсолютно точно вважати, що розпочалася Третя світова війна.

Тому що в 2024 році перед Україною вже стоїть не росія. Перед Україною стоять солдати з Північної Кореї. Давайте казати чесно. Вже в Україні абсолютно відкрито, нічого не соромлячись, вбивають цивільних людей іранські “Шахеди”.

Вже в Україну летять ракети саме північнокорейського виробництва, і вони про це відкрито заявляють. В Україні підриваються китайські снаряди, в ракетах російських застосовуються китайські деталі”.

На думку Залужного, більшість військових погодяться, що всі перераховані фактори дають підставу говорити, що світова війна почалась і світ має готуватися до цього.

“Те, чого так довго очікували, воно вже почалось. Але хочу сказати, що сам Бог дає шанс, не тільки Україні, а й у всьому світу, щоб зараз ще встигнути зробити правильні висновки.

Можна все ще зупинити ось тут, на території України. Але цього не хочуть розуміти чомусь наші партнери. Очевидно, що в України уже забагато ворогів. Україна за рахунок технологій буде виживати, але невідомо, чи вона зможе самотужки перемогти у цій битві.

Тому я вважаю, що світова війна, ласкаво просимо – вона почалася”.

Президент Туреччини підготував власний план замороження війни в Україні

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган представить під час саміту G20 власну пропозицію щодо замороження війни в Україні. Про це 18 листопада повідомив Bloomberg.

За даними джерела видання, Ердоган запропонує Україні, як поступку російському диктатору владіміру путіну, відкласти дискусії щодо вступу до НАТО щонайменше на 10 років. При цьому, Володимир Зеленський наголошував, що чіткий шлях до Альянсу може забезпечити мир в Україні.

Також у пропозиції турецького президента є пункти щодо:

  • утворення демілітаризованої зони на сході України,
  • розгортання у демілітаризованій зоні міжнародних військ,
  • військових гарантій для Києва.

Турецькі чиновники зазначили виданню, що Києву буде важко прийняти відповідну пропозицію. Водночас план може сподобатись тим союзникам, які переймаються через ризик прямого конфлікту НАТО та росії у разі членства України до НАТО.

«Ердоган сподівається, що йому вдасться переконати Зеленського взяти участь у мирних переговорах у Стамбулі, оскільки він бачив дані розвідки, які свідчать про те, що Україна може втратити набагато більше території протягом наступних кількох місяців, якщо бойові дії не припиняться», – додали у Bloomberg.

План урегулювання війни президент Туреччини планує представити під час саміту G20, який відбудеться 18-19 листопада в Ріо-де-Жанейро.

Норвегія не надаватиме притулок біженцям із Львівської та інших західних областей

У Норвегії припиняється автоматичне надання притулку всім українським біженцям. Це стосується громадян, які прибуватимуть до північної країни із західної частини України. Таку заяву зробила міністерка юстиції Норвегії Емілія Енгер Мель, передає прес-служба уряду країни.

«У майбутньому до шукачів притулку з України ставитимуться більш рівно з іншими біженцями. Схема колективного захисту тепер спрямована точніше на тих, хто має потребу в захисті», – підкреслила вона.

Відтепер заявники з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей розглядатимуться в індивідуальному порядку. Це пов’язано з тим, що ці регіони вважаються безпечними та розміщені далеко від лінії фронту.

«Норвегія не може прийняти непропорційно велику частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами», – заявила Енгер Мель.

Таке рішення міністерка пояснила тим, що біженці створюють навантаження на житлове господарство, охорону здоров’я та школи в деяких містах Норвегії. До того ж частку, яка зростає, серед українців складають чоловіки призовного віку.

Варто зазначити, що від початку повномасштабного вторгнення Норвегія прийняла 85 тис. українських біженців.

Нагадаємо, раніше у Норвегії почався індивідуальний розгляд заяв українців, які просять про притулок. У разі відмови з країни можуть попросити виїхати сотні українських громадян, на яких не поширюється колективний захист.

До слова, кожен третій український біженець у Норвегії вже визначився, що не повернеться до України. Про це йдеться у дослідження Oslo Met, яке відстежує думку українських біженців про життя в Норвегії, яке опублікувало місцеве видання NRK.

Два українські села вперше увійшли до мережі найкращих туристичних сіл світу

Два села України увійшли до однієї з наймасштабніших туристичних мереж світу – «Найкращі туристичні села» ООН Туризм. Ними стали село Урич на Львівщині та селище Ворохта у Карпатах. Про це ZAXID.NET повідомили у заповіднику «Тустань».

На цей конкурс подали заявки близько 260 учасників із понад 60 країн світу. Українські населені пункти увійшли до цього міжнародного переліку вперше в історії незалежної України. Це відкриває великі перспективи для туризму.

«Урич та Ворохта не тільки отримають менторство від UN Tourism та потенційну фінансову підтримку іноземних донорів, а й привернуть увагу до своїх культурних, природних та гастрономічних багатств як українських, так й іноземних мандрівників», – наголосила голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів.

Переможців оголосили під час 122-ї сесії виконавчої ради ООН з туризму, яка пройшла в Картахені (Колумбія). Нагородження переможців відбудеться 28 листопада на ІІІ Національному туристичному саміті у Львові. Офіційні нагороди для Урича та Ворохти до України привезуть представниці ООН Туризм – директорка із зовнішніх звʼязків UN Tourism Бека Джакелі та директорка Європейського регіону Кордула Вольмутер.

Ініціативу «Найкращі туристичні села» (The Best Tourism Villages) ООН Туризм започаткував у 2021 році. Головна мета глобальної ініціативи – привернути увагу мандрівників з усього світу до сіл, де туризм допомагає зберігати культуру, традиції та біорізноманіття навколишньої природи. У травні 2024 року ДАРТ вперше подало документи із заявками п’яти українських сіл.

До міжнародної мережі входить 190 селищ з усього світу, цього року туди додали ще 55 нових, в тому числі два українські.

Село Урич відоме своїм заповідником «Тустань», де на місці середньовічної наскельної фортеці-митниці щороку відбувається історичний фестиваль з реконструкцією лицарства. Окрім того, там бережуть бойківську культуру, автентику та архітектуру.

«Світ побачив та оцінив зусилля кількох поколінь команди Тустані – від дослідницьких експедицій, збереження пам’яток до сталого розвитку Урича на основі туризму спадщини. Ми горді бути одними з перших в Україні, хто довів значення культурної спадщини живого села, його ландшафту, для розвитку туризму в громаді», – зазначив директор заповідника «Тустань» Андрій Котлярчук.

Високогірне гуцульське селище Ворохта на Івано-Франківщині розташоване біля підніжжя найвищої гори в Україні – Говерли. Воно відоме своїм віадуком, свого часу було центром гірськолижного туризму.