Категорія: Світ

Опубліковано

Кандидат у президенти Польщі влаштував провокацію у Львові і пригрозив Садовому

Антиукраїнський кандидат у президенти Польщі від українофобської партії “Конфедерація” Славомір Менцен відвідав Львів до річниці повномасштабного вторгнення росії, де записав провокативне відео, що викликало жорстку реакцію міського голови Андрія Садового. Про це повідомляє “Європейська правда”.

Менцен приїхав до Львова з депутаткою Європарламенту від “Конфедерації” Анною Брилкою, яка нещодавно заявила, що Польща повинна була отримати від України “гарантію повернення” наданої їй допомоги.

Вони записали відео з-під пам’ятника Степану Бандері, у якому Менцен сказав, що Бандера – “це терорист, який за часів Другої Речі Посполитої був засуджений польським судом до смертної кари за вбивства поляків”.

“Потім він заснував Організацію українських націоналістів, яка несе відповідальність за різанину на Волині. Люди цієї людини вбили 100 тисяч поляків”, – сказав кандидат у президенти Польщі.

Брилка сказала, що пам’ятник Бандері в Україні – це те саме, якби у Німеччині будували пам’ятники Гітлеру.

Менцен також відвідав Цвинтар Орлят у Львові, де поклав квіти. “Як президент Республіки Польща, я зроблю все, щоб не було жодного нового польського військового цвинтаря. Я не дозволю, щоб польських солдатів відправляли в Україну!” – заявив він.

На це різко відреагував мер Львова Андрій Садовий, який назвав Менцена “проросійським політиком з польським паспортом”. Садовий написав у Х, що Менцену варто проявити хоробрість і записати відео біля Донецької стели.

“Може поїхати на фронт і поділитися своїми думками, зокрема з польськими добровольцями. Треба перевірити, чи йому взагалі дозволено в’їзд в Україну”, – зазначив мер Львова.

На публікацію Садового Менцен відреагував іншою провокативною заявою у Х. Він сказав, що “я поляк і поїхав до красивого і культурного польського міста Львова, якому росіяни свого часу завдали багато шкоди”.

“На місці я побачив пам’ятник Бандері, культ бандерівських злочинців на чолі з Шухевичем. Вам має бути соромно, що в такому чудовому місті ви погоджуєтеся на культ геноцидників, злочинців і вбивць моїх співвітчизників. Вам треба заборонити в’їзд до Польщі”, – заявив Менцен.

Він сказав, що якщо переможе на виборах, то “негайно займеться” питанням заборони в’їзду для Андрія Садового.

На відео антиукраїнського поляка сьогодні відреагував і Вахтанг Кіпіані:

“Кандидат у президенти Польщі Ментцен, відомий декларацією кілька років тому – “не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу” приперся до Львова і записав ролик під пам’ятником Степана Бандери. Він звинуватив провідника ОУН у “вбивстві ста тисяч поляків”. Цей довбень мріє про славу Пєрацького. “Можемо повторити” (с)”.

На що поляк відповів:

“Погрожуючи смертю польському депутату, українці вкотре демонструють своє ставлення до Польщі. Вони вимагають від нас гроші, а в той же час продовжують шанувати вбивць поляків і навіть заявляють про вбивство польського політика за те, що я сказав про них правду.

Я очікую, що МЗС відреагує і не допустить подальших нападів українців на нашу країну”.

Опубліковано

Україна та США узгодили деталі договору про надра

Оновлений договір не передбачає, що США повністю володітимуть спільним із Україною фондом, але він не має чітких гарантій безпеки. Про це йдеться у тексті угоди від 24 лютого, яка є у розпорядженні ЕП.

Документ мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та Держсекретар США Марко Рубіо. Згідно із ним, США та Україна мають створити Інвестиційний фонд реконструкції.

Із оновленого договору виключили положення, за яким США матимуть 100% контроль над комерційним фондом. У актуальному формулюванні вони володітимуть максимальною фінансовою часткою у фонді, дозволеною законодавством Сполучених Штатів.

Спільна власність України та США над фондом вираховуватиметься згідно із фактичними внесками країн до нього.

Україна та Сполучені Штати спільно керуватимуть фондом, однак США матимуть повноваження щодо прийняття рішень у межах свого законодавства.

До угоди додали пункт за яким Україна або США не матимуть права продавати, передавати свою частку у Фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.

Фонд отримуватиме 50% доходів з українських природних ресурсів, портів та інфраструктури повʼязаної із ресурсами (навіть тих, які належать уряду України опосередковано) задля реінвестування в Українську економіку.

Джерела відрахувань до фонду не включатимуть ті, які вже є частиною бюджетних надходжень України. Строки, обсяг та стабільність внесків будуть узгоджені у майбутньому договорі про фонд.

Фонд на власний розсуд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати, понесені за новими проєктами.

Внески, зроблені до нього, будуть реінвестовувати щонайменше раз на рік в українську економіку з “метою сприяння безпеці та процвітанню”. Майбутня угода про Фонд також передбачатиме розподіл коштів у майбутньому.

З оновленого варіанта угоди виключено положення за яким метою було збільшення інвестицій в Україну щонайменше вдвічі на кожний внесений долар, а також мету повернути ВВП України до рівня кінця 2021 року.

Також виключили норму про те, що надходження доходів з обʼєктів, які на момент підписання угоди були окуповані росією можуть перевищувати 50% у разі деокупації.

Окрім цього, у новому варіанті угоди нема частини, за якою внески українських доходів у фонд продовжуватиметься до суми у 500 мільярдів доларів. Також прибрали частину за якою уся фінансова допомога США додається до суми, яку Україна має “покласти” у фонд.

США, згідно із текстом, має намір взяти фінансове зобовʼязання щодо допомоги Україні на суму, яку визначать окремо. Однак у договорі немає чітких гарантій безпеки, про які раніше казав Зеленський.

Угода про фонд намагатиметься не суперечити іншим міжнародним зобовʼязанням України, а також майбутній інтеграції до ЄС або інших обʼєднань.

Україна та США зобовʼязуються негайно почати розробку окремої угоди, що визначить деталі майбутнього Фонду.

Відповідальними за підготовку майбутньої угоди зі сторони України буде Міністерство економіки.

Опубліковано

Польща надасть Україні більше терміналів Starlink

Польща посилює обороноздатності України, передаючи українським військовим ще більше терміналів Starlink для забезпечення стабільного зв’язку на фронті, повідомляє ZAXID.NET з посиланням на Puls Biznesu.

Польща незабаром збільшить кількість терміналів Starlink, наданих Україні для забезпечення зв’язку на фронті.

Відомо, що на кінець 2024 року Польща передала Україні 24 400 Starlink від компанії SpaceX. Пристрої, надані країною, складають половину всіх працюючих терміналів в Україні.

Міністр цифрових технологій Польщі Кшиштоф Гавковський наголосив, що постачання Starlink є критично важливим кроком для зміцнення обороноздатності України.

«Польща постачає інтернет українському суспільству та армії. Завдяки Starlink Україна успішно утримує фронт», – зазначив він.

У 2024 році Польща витратила 1,2 млрд грн на обслуговування терміналів і закупівлю нових, а на 2025 рік заплановано на це витратити 2 млрд грн.

Опубліковано

російський Су-24 в розвідувальній модифікації залетів до Польщі

російський надзвуковий бомбардувальник у розвідувальній модифікації Су-24МР 11 лютого порушив повітряний простір Польщі. Інцидент стався о 14:09 за часом Варшави (це 15:09 за Києвом), а Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про це ввечері (18:36 за місцевим часом).

За інформацією командування, російський військовий літак перебував у повітряному просторі над територіальними водами Польщі в східній частині Гданської затоки 1 хвилину і 12 секунд, залетівши вглиб на 6,5 кілометра. Відомо, що борт вилетів із Калінінградської області – російського ексклава на Балтиці.

Маршрут польоту був негайно змінений після втручання штурмана ЗС рф, інформує польське Оперативне командування. Там також додають, що за польотом літака спостерігали радіолокаційні системи Збройних сил Польщі.

Чергові служби польського нагляду за повітряним простором контактували з російською стороною, яка підтвердила факт порушення повітряного простору Польщі та повідомила, що це сталося через збій навігаційної системи літака Су-24МР.

У ефірі TVN 24 заступниця речника Операційного командування Збройних сил Польщі Ева Злотницька повідомила, що літак здійснював планований тренувальний політ.

Опубліковано

Робітникам з Бангладеш відмовили у візах для працевлаштування на Закарпатті

Меблева фабрика «Ламелла» призупинила рекрутинг іноземців. Після спроби підприємством залучити до виробництва 60 громадян Бангладеш частині нових працівників відмовили в оформленні віз, передає Zaxid.net.

Резонанс навколо виробника меблів «Ламелла», розташованого у Тячівському районі, стався після відвідин підприємства головою Закарпатської ОВА Мирославом Білецьким. 25 січня посадовець написав у Facebook, що через брак робочої сили підприємство проводить переговори з Міністерством закордонних справ щодо працевлаштування на умовах трудового договору громадян із Народної Республіки Бангладеш, для яких компанія вже викупила у місті готель і переобладнала для потреб тривалого проживання.

У четвер, 6 лютого, комерційний директор «Ламелли» Ярослав Щербан розповів ZAXID.NET, що працевлаштувати іноземців планували за допомогою міжнародної рекрутингової компанії. Однак наразі жоден з робітників Бангладеш на підприємство не доїхав.

«Спочатку ми дали запит для оформлення віз шістьом громадянам. Трьом з них відмовили, троє залишилися у підвішеному стані. Потім через кадрову агенцію ми дозамовили ще 25 працівників і проплатили внески за виготовлення їм документів в МЗС. Але вже і по ним сплив термін розгляду. Це питання наразі ніяк не вирішилося, а лише набуло резонансу», – сказав Ярослав Щербан.

Запрошення іноземців на роботу знято з розгляду і тепер нових працівників для меблевої фабрики шукатимуть за допомогою центру зайнятості, сказав голова Тячівської РДА Тімур Аверін, який поїхав у «Ламеллу» разом з керівником Закарпатської обласної служби зайнятості Едгаром Токарем.

«Компанія запрошує до своєї команди виключно громадян України, незалежно від місця їхнього проживання. Зокрема, відкриті вакансії для закарпатців та внутрішньо переміщених осіб, яким надається безкоштовне житло», – зазначив Тімур Аверін.

За словами посадовця, підприємство гарантує бронювання від мобілізації згідно із чинним законодавством.

Опубліковано

Міністерство культури Польщі виділило 20 млн грн на реставрацію пам’яток Львова у 2025 році

Польський інститут культурної спадщини за кордоном Polonikа оприлюднив перелік об’єктів, на реставрацію яких цього року виділять гроші. Міністр культури та національної спадщини Польщі затвердив кошторис на фінансування 31 проєкту за кордоном. З них більшість – у Львові та області, іфнормує Zaxid.net.

«Це означає, що більше творів мистецтва повернуть свою колишню розкіш. Програма також дозволить продовжити проєкти, які вже розпочали. Деякі роботи протиаварійні, без яких пам’ятки зникли б безповоротно», – зазначили в Інституті Polonika.

Якщо зі списку виокремити пам’ятки Львова, то на них заплановано виділити понад 2 млн злотих (приблизно понад 20 млн грн). У Львові продовжать відновлювати вежу колишнього монастиря бенедиктинок на пл. Вічевій, гарнізонний храм, Вірменський та Латинський собори, костел Святого Антонія, каплицю на вул. Підвальній та колишній монастир домінікан, а також надгробки Личаківського кладовища. Серед інших архітектурних об’єктів на Львівщині реставруватимуть Підгорецький та Олеський замки, костели у Сусідовичах, Дрогобичі та Стрию.

У 2025 році міністерство культури Польщі профінансує такі проєкти в Україні:

  • рятувальні роботи в ніші північно-східної стіни Підгорецького замку та консерваційні дослідження каплиці замку 318,5 тис. зл;
  • консерваційно-реставраційні роботи у храмі Всіх Святих (колишній бенедиктинський монастир у Львові) – консервація північного крила ренесансної вежі аттику – 280 тис. зл;
  • реставраційні роботи в гарнізонному храмі свв. Петра і Павла у Львові – 250 тис. зл.;
  • будівельно-реставраційні роботи в костелі у Володимирі – майже 420 тис. зл. (+ ще 305 тис. у 2026 році);
  • консерваційні роботи біля куполу з розписом Антонія Туха у Вірменському кафедральному соборі Львова – 206 тис. зл.;
  • консервація та реставрація скульптурного оздоблення брами Олеського замку 180 тис. зл;
  • інвентаризація пам’ятки, геофізичні дослідження, археологічне та архітектурне обстеження Фортеці Діви Марії у Бердичеві – 90 тис. зл.;
  • реставрація мурів Бердичівського монастиря – ділянка південних стін 449 820 зл.;
  • охорона культурної спадщини Львівської області – 221890 зл.;
  • реставраційні, консерваційні та інвентаризаційні роботи на Личаківському цвинтарі у Львові – 310 600 зл.;
  • консерваційні та реставраційні роботи двох настінних розписів із зображенням таїнств у каплиці колишньої духовної семінарії на вул. Підвальній у Львові – 106 400 зл.;
  • консервація та реставрація 4-х меморіальних дошок пресвітерію костелу св. Варфоломія у Дрогобичі – 211558 зл.;
  • консерваційні роботи на північному бічному вівтарі Латинської катедри у Львові – 217875 зл.;
  • реставраційні роботи у костелі Святого Антонія у Львові – 213 тис. зл.;
  • реставраційні роботи на надгробку сестер Милосердя на кладовищі в Чорткові – 100688 зл;
  • консервація пам’яток у Золочеві та Залізцях – 144 359 зл.;
  • дослідження будівель та реставрація монастирського комплексу і костелу св. Анни в Сусідовичах – 204683 зл.;
  • консерваційно-реставраційні роботи на Личаківському цвинтарі у Львові – 291139 зл.;
  • реставраційні роботи в інтер’єрі колишнього Львівського домініканського монастиря – нині Львівського музею релігії – 111 тис. зл.;
  • реставраційні роботи на пам’ятках Львова та Жовкви – 238800 зл.;
  • відновлення костелу та монастиря Святого Йосифа Обручника в Ізяславі (аварійно-відновлювальні роботи) – 300 тис. зл.;
  • реставрація та реконструкція фасаду костелу у Стрию – 175688 зл.;
  • реконструкція костелу в Любомлі – 248 тис. зл.;
  • рятувально-консерваційні роботи у Свято-Троїцькому колегіумі в Олиці – 250 тис. зл.;
  • ревалоризація костелу Пресвятої Трійці в Підгайцях – 201875 зл.
Опубліковано

Кандидат у президенти Румунії назвав Україну «вигаданою державою», хоче Буковину і віддати Львів полякам

Ультраправий й проросійський кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску назвав Україну «вигаданою державою» і заявив про її «неминучий» розділ між сусідніми державами. Про це повідомляє румунське видання Newsweek.

«Світ змінюється. Кордони будуть змінюватися. Більше того — якщо кордони зміняться, то де будемо ми? У нас є Північна Буковина — інтерес. У нас є Буджак, у нас є Північний Марамуреш — правильно? З колишнього… як воно називалося… Закарпаття! Залишиться і за угорцями… Львів, який залишиться за поляками, і малоросія…», — заявив Георгеску в коментарі журналістам.

На запитання, чи робить він ставку на поділ українських територій, він відповів: «сто відсотків».

«До чогось подібного дорога неминуча. Україна — вигадана держава. Це Українська Радянська Соціалістична Республіка», — заявив він.

В ЦПД відповіли на заяви проросійського кандидата в президенти Румунії про розділ України

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко відповів на заяви ультраправого й проросійського кандидата у президенти Румунії Келіна Джорджеску.

«Всі ось ці проросійські політики, на зразок румунського, які починають розповідати про якийсь „поділ України“ лише пришвидшують дискусію про необхідність поділу росії і успіх національних утворень на території нинішньої рф», — написав він в Telegram.

Коваленко додав, що агресивна імперія, яка язиками інших пропонує «поділ світу» не має довіри і тільки посилює думки та голоси тих, хто вважає правильним підтримати створення національних утворень на поки ще території самої росії для зменшення світових загроз.

24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур президентських виборів. Згідно з підрахунками 100% голосів, до другого туру вийшли Джорджеску, який здобув 22,94% голосів, і проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, яка отримала 19,17%.

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку посів третє місце з 19,14%. 25 листопада він подав у відставку з посади голови Соціал-демократичної партії. Екзитполи передбачали перше місце Чолаку, друге — Ласконі, а Джорджеску — третє.

28 листопада Конституційний суд Румунії ухвалив рішення перерахувати всі бюлетені з першого туру президентських виборів.

Потім Рада нацбезпеки Румунії звинуватила росію в масштабній кампанії, спрямованій на допомогу Джорджеску.

5 грудня президент Румунії Клаус Йоганніс погодився розсекретити документи щодо передвиборчої кампанії проросійського кандидата Келіна Джорджеску.

Повідомлялося, що документи підтверджують агресивну рекламну кампанію, проведену в обхід виборчого законодавства Румунії.

Опубліковано

У Польщі почали встановлення 55-метрової статуї Божої Матері

Неподалік Торуня розпочали встановлення гігантської статуї Діви Марії. Статуя буде понад 55 метрів заввишки. Це означає, що вона буде вищою за знамениту статую Христа Царя зі Свебодзіна та навіть статую Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро, передає Zaxid.net.

У селі Конотопе Куявсько-Поморського воєводства розпочалося будівництво величезного пам’ятника Діви Марії. Статуя матиме висоту понад 55 метрів і складатиметься з 15-метрової основи у формі корони та понад 40-метрової статуї Діви Марії. Ініціатором та особою, яка фінансує будівництво пам’ятника, є один з найбагатших людей Польщі, власник компанії Boryszew, мільярдер Роман Каркосік разом з дружиною, інформує місцевий сайт Wirtalny Toruń.

В інтерв’ю сайту Wirtualny Toruń підприємець пояснив, що пам’ятник має стати не лише знаком подяки, але й туристичною атракцією. Очікується, що будівельні роботи будуть завершені в середині 2026 року.

Місцеві ЗМІ нагадують, що місце розташування статуї Діви Марії в Конотопе не є випадковим. Адже статуя стоятиме в муніципалітеті, де проживає мільярдер. Неподалік також розташований діючий Санктуарій Матері Божої Скорботної, де є чудотворна статуя Діви Марії, до якої роками стікаються паломники з навколишніх сіл.

Якщо все піде за планом, статуя Божої Матері буде вищою за знамениту статую Христа Царя зі Свєбодзіна, висота якої разом з курганом становить 52,5 метра. Таким чином, статуя в Конотопе також перевершить всесвітньо відому статую Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро, висота якої разом з постаментом становить 38,5 метрів.

74-річний Роман Каркосік є одним з найбагатших поляків. Його статки оцінюються в 3,06 млрд злотих. Каркосік є підприємець та інвестором на фондовому ринку, він є власником металургійної групи Alchemia, фінансової групи Boryszew та найбільшого польського виробника плоского прокату з алюмінію Impexmetal.

Опубліковано

“Це не польська, це українська”. У Польщі мовний скандал через нацвідбір на Євробачення

На польському національному відборі на Євробачення-2025 виникла мовна суперечка. Деяким шанувальникам пісенного конкурсу не сподобалося, що у фінал пройшла пісня Lusterka дуету Sw@da i Niczos, яку співають на діалекті Підляшшя – суміші польської, української та білоруської мов.

Українці та білоруси, які послухали пісню Lusterka, пишуть у соцмережах, що розуміють слова пісні, в той час як думки поляків розділилися.

Ті, хто родом із Підляшшя, пишуть у соцмережах, що “зворушені”, і що раніше вони соромилися свого діалекту, але тепер “пишаються ним”.

На платформі Х також не бракує коментарів, які відкрито критикують пісню та мову: “Це такий підляський діалект, що навіть жителі Підляшшя його ніколи не чули”, “Я живу в цій місцевості, це повна нісенітниця!” або “Це огидно! Це не має нічого спільного з нашою прекрасною Польщею!” Ці користувачі зазначають, що “це радше якась білоруська чи українська мова”.

Деякі польські слухачі, каже польський телеканал TVP, “звинувачують дует у потуранні зростаючій українській меншині в Польщі”.

Учасниця дуету Ніка Юрчук, яка сама родом із Підляшшя, пояснила у соцмережах, що лише хотіла показати, що “Польща не є однорідною, особливо в прикордонних областях є багато крутих речей”.

“Це мікс білоруської, української і польської мов, нам це здається веселим, і ми розмовляємо по-своєму”, – так пояснила співачка, що таке “підляська мова”.

Цього року Польща змінила правила нацвідбору, дозволивши подавати пісні регіональними мовами, діалектами та говірками.

Підляшшя – це історико-географічний район у північно-східній Польщі, який межує із Білоруссю, Литвою, росією, а також Україною, а саме Волинню. У різні часи Підляшшя було в складі Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, в складі Литовської держави, Речі Посполитої, а також російської імперії.

У 1918-1919 роках частина Підляшшя була в складі УНР, потім – Польщі, і після Другої світової війни район остаточно став польською територією. Зважаючи на таку складну історію, Підляське воєводство вважають найбільш різноманітним етнічно і культурно.

Крім поляків, там проживають десятки тисяч білорусів, кілька тисяч українців, литовців, а також трохи росіян. Велика частина населення вважають себе православними. Через такий унікальний мікс виник підляський діалект, який ще інколи називають мікромовою.

Польське видання RMF пише, що зараз підляською розмовляє десь 30 тисяч жителів Підляшшя, переважно на півдні воєводства.

Самі мешканці, як і співачка Ніка Юрчук, просто кажуть, що вони розмовляють “по-своєму”.

Анна Красницька, вчителька історії та туристичний гід родом із Підляшшя, сказала редакції польського видання Pudelek, що деякі люди могли з недовірою поставитися до пісні на нацвідборі через те, що автори вживають підляську мову “дуже креативно”.

Вона пояснила, що з наукової точки зору деяких слів, які є в пісні, в підляській мові навіть немає, “але це дуже добре, що молода дівчина намагається говорити підляською мовою” і популяризує її.

Чи виберуть дует Sw@da i Niczos, щоб представляти Польщу на Євробаченні, стане відомо 14 лютого. Переможця обиратимуть гладачі, а букмекери ставлять на пісню “Gaja” Юстини Стечковської, однієї із найвідоміших польських співачок. Поки що дует Sw@da x Nicos із своєю піснею Lusterka на підляському діалекті – на другому місці.

У коментарях багато тих, хто вважає цю пісню “свіжим ковтком повітря” і тим, що треба для Євробачення. Вони вважають, що голосування покаже, наскільки Польща може приймати себе “різною”.

Опубліковано

Придбаний українцем польський тракторний завод буде виробляти військову техніку

Тракторний завод Ursus у Польщі, який на початку цього року зазнав банкрутства, не закриватиметься, а розпочне нову главу: виробництво військової техніки.

Оголошення з’явилося після придбання фабрики компанією MI Crow, пов’язаною з українським підприємцем Олегом Кротом, за 74 мільйони злотих.

Після місяців невизначеності для своїх співробітників Ursus підтвердив, що перейде з виробництва тракторів на виробництво військової техніки. Рішення означає повернення до історичних коренів компанії.

Перед Другою світовою війною Zaklady Mechaniczne Ursus виробляв військову техніку, зокрема танкові двигуни, шасі та компоненти для мотоцикла «Сокіл», який використовувався Військом Польським.

Як повідомляє Farmer.pl, завод більше не буде виробляти сільськогосподарські трактори, а зосередиться на виробництві військової техніки. Цей крок узгоджується зі зростаючим попитом на оборонне обладнання в світлі поточного геополітичного клімату.

«Це абсолютно нова сторінка в історії легендарної фабрики», — заявили нові власники, наголосивши на планах зберегти наявні робочі місця, залучити додаткових спеціалістів і розширити виробничі потужності.

Придбання та перепрофілювання Ursus очолив Олег Крот, який визначив оборонне виробництво як стратегічний напрямок зростання. У той час як Ursus традиційно асоціюється з сільськогосподарською технікою, його перехід до військового виробництва розглядається як своєчасна та вигідна можливість. Компанія прагне використовувати промислову інфраструктуру та стратегічне розташування Польщі для задоволення зростаючого попиту на військову техніку.

Перехід Ursus є частиною ширшої тенденції, коли українські підприємства залишають свій слід в оборонній промисловості Польщі. У Польщі вже працюють кілька українських компаній, які виробляють розвідувальні безпілотники, протитанкові ракети та бронетехніку, наприклад Oncilla.

Для Ursus ця зміна не тільки забезпечує виживання заводу, але й позиціонує його як ключового гравця в оборонному секторі Польщі.