Категорія: Світ

Опубліковано

Папа засудив атаки на цивільні об’єкти після знищення складу Карітас-Спес у Львові

Папа Франциск засудив використання «конвенційної зброї» проти цивільних цілей. Це сталося наступного дня після того, як росіяни атакували Львів дронами і знищили склад гуманітарної допомоги Карітас-Спес.

У своєму посланні від 19 вересня до кардинала Пітера Тарксона, канцлера Папської академії соціальних наук, Папа вказав на дедалі більшу актуальність етичних проблем, «пов’язаних із використанням у сучасній війні так званої “конвенційної зброї”, яка повинна застосовуватися лише з оборонною метою, а не проти цивільних осіб і цілей», повідомляє Crux.

«Я сподіваюся, що постійні роздуми над цим питанням спонукають до консенсусу у тому, що така зброя, з її величезною руйнівною силою, не буде використовуватися таким чином, який передбачувано призведе до зайвих травм або непотрібних страждань», — написав Папа.

Нагадаємо, що внаслідок атаки у Львові було знищено понад 15 фур гуманітарної допомоги, яка мала найближчим часом вирушити на схід України. За словами єпископа Едварда Кави, там був зимовий одяг та взуття, продукти харчування, а також генератори, які мали допомогти людям протриматися важкий зимовий період; також на сусідньому складі знайшли тіло загиблого чоловіка.

Послання Папи було надіслане у межах Конференції, присвяченій 60-тій річниці енцикліки Йоана ХХІІІ «Pacem in Terris» («Мир на землі»), що цими днями триває у Ватикані. Енцикліка окреслює позицію Ватикану щодо прав і обов’язків як людей, так і держав, і пропонує папське бачення правильних міжнародних відносин. З-поміж іншого, енцикліка наголошує на людській гідності і рівності, виступає за права жінок, нерозповсюдження ядерної зброї та підтримує діяльність ООН.

Папа Франциск назвав проведення цієї конференції своєчасним кроком, «оскільки наш світ продовжує перебувати у полоні третьої світової війни, що ведеться фрагментарно, і, у трагічному випадку конфлікту в Україні, не без загрози застосування ядерної зброї».

«Поточний момент зловісно нагадує період безпосереднього виходу “Pacem in Terris”, коли у жовтні 1962 року Карибська криза поставила світ на межу широкомасштабного ядерного знищення, — сказав Папа, зазначивши, що з тих пір кількість і потужність ядерної зброї зросла. — Інвестиції в інші збройні технології також зросли, і навіть давній консенсус щодо заборони хімічної та біологічної зброї перебуває у напруженні».

Генеральний секретар Карітас Інтернаціоналіс Алістер Даттон, який зараз перебуває у Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН, де також виступав президент України Володимир Зеленський, засудив російську атаку.

«Напад росії на склад Карітас-Спес у Львові, внаслідок якого було знищено 300 тонн гуманітарної допомоги для народу України, був образливим і грубим порушенням міжнародного гуманітарного права», — сказав він.

Опубліковано

Голова партії влади Польщі: Будемо підтримувати Україну до перемоги попри суперечки щодо експорту сільгосппродукції

Голова польської партії влади “Право і справедливість” Ярослав Качинський заявив, що попри суперечку з Україною щодо експорту сільськогосподарської продукції Варшава продовжить підтримувати Київ “до перемоги”.

Про це Качинський сказав під час передвиборчого заходу у Вроцлаві, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Onet.

Лідер ПіС назвав суперечку щодо зернового імпорту “неприємною подією”, яка “нічого не змінює в нашому ставленні до війни в Україні”.

“Ми допомагали (Україні. – Ред.) від самого початку. З погляду військової допомоги, постачання зброї, ми були попереду всіх”, – зазначив Качинський.

Але він додав, що в “негласній угоді” між поляками і українцями “не було пункту про те, що ми скасуємо польське сільське господарство”.

“Польське сільське господарство доведеться захищати. З огляду на розмір землі, клімат в Україні, воно не матиме жодних шансів конкурувати. Воно, по суті, повинно було б зникнути”, – сказав політик, виправдовуючи обмеження на український імпорт.

Президент “Права і справедливості”, однак, підкреслив, що Польща буде підтримувати Україну “до перемоги”.

Перед виступом Качинського, нагадаємо, польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк на тлі кризи довкола українського агроімпорту допустив зниження підтримки України Польщею.

А речник польського уряду Пьотр Мюллер допустив, що Польща, ймовірно, скоротить фінансову підтримку українців, які втекли від агресії РФ проти України.

Україна в понеділок звернулась до Світової організації торгівлі з проханням про консультації через агроембарго країн ЄС та готова запровадити заборону на імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини.

Опубліковано

ГУР: Невідомі диверсанти підірвали два літаки та гелікоптер у Підмосковʼї

Українська військова розвідка стверджує, що в понеділок 18 вересня на аеродромі “Чкаловський” у Московській області рф було серйозно пошкоджено два російських літаки й гелікоптер, ще один літак зазнав незначних пошкоджень. Про це повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

“На аеродромі “Чкаловський” група Слідчого комітету рф розслідує диверсію, внаслідок якої 18 вересня 2023 року було суттєво пошкоджено два літаки та один гелікоптер.

Подія викликала неабияку істерику у вищих військових коридорах: на аеродромі базуються урядові літаки, так звані “літаки судного дня” та спеціальні літаки (літаки-розвідники)”.

За даними українських розвідників, на аеродромі, який ретельно охороняється, невідомі заклали вибухівку та підірвали літаки Ан-148 та Іл-20 (обидва відносяться до 354 авіаполку спеціального призначення), а також вертоліт Мі-28Н, який до цього активно залучався до збиття ударних дронів над Московською областю.

“Пошкодження літаків не дозволять розраховувати на їх швидке відновлення. У гелікоптера вибухом пошкоджено хвостову частину. Ще один Ан-148, який перебував поруч з іншими на стоянці, отримав незначні ушкодження”.

Каральні органи Росії шукають диверсантів та намагаються обмежити поширення в місцевих ЗМІ інформації про цю подію, додає ГУР.

Довідка: Ан-148 – це пасажирській літак, Іл-20 – літак радіоелектронної розвідки та РЕБ, створений на базі Іл-18 і обладнаний РЛС бічного огляду, інфрачервоним сканером та іншими датчиками.

Опубліковано

Львівська борчиня здобула срібну медаль чемпіонату світу

Львів’янка Юлія Ткач – срібна призерка чемпіонату світу з боротьби у ваговій категорії до 59 кг.

Як повідомило міське управління спорту, у сербському Белграді триває чемпіонат світу з боротьби, де окрім медалей чемпіонату розігруватимуть перші путівки на Олімпійські ігри в Парижі.

Борчиня зі Львова Юлія Ткач стала срібною призеркою чемпіонату світу з боротьби у ваговій категорії до 59 кг. У фіналі Юлія поступилася представниці Китаю Кйі Жанг.

Для України це друга медаль на чемпіонаті світу з боротьби.

Опубліковано

Уряд Польщі відреагував на різкі слова Зеленського в ООН про зернову кризу

Речник польського уряду прокоментував слова президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН про те, що у ситуації з зерном дехто в Європі “допомагає готувати сцену для московського актора”. Про це Пьотр Мюллер заявив у середу в ефірі RMF FM, повідомляє “Європейська правда”.

“Сподіваюся, що ці слова не стосуються Польщі. Назва нашої країни там не згадувалася, тому я не хотів би їх так сприймати”, – сказав речник

“Від самого початку в конфлікті, який спричинила Росія, ми поводилися так, щоб зберегти безпеку Європи, України, але також і Польщі. Я вважаю, що в таких ситуаціях завжди потрібні холоднокровні заяви”, – додав він.

За його словами, Польща діє у цій ситуації “продумано”.

“Ми допомагаємо Україні у військовому плані, щоб вона могла захистити себе – але також і нас – від росії. Однак в економічних, сільськогосподарських питаннях ми повинні захищати польські інтереси”, – сказав Мюллер.

Відповідаючи на запитання, чи зустріч президентів Анджея Дуди та Володимира Зеленського була скасована “абсолютно випадково”, речник уряду застеріг, що “в подібних ситуаціях, коли відбуваються великі міжнародні зустрічі, іноді з суто організаційних причин зустрічі не відбуваються”.

“Я не хотів би робити тут висновків”, – додав він.

Президент Володимир Зеленський на Генеральній асамблеї ООН у вівторок зазначив, що йому тривожно бачити, як “дехто в Європі грає в солідарність у політичному театрі”, перетворюючи постачання зерна на трилер, насправді допомагаючи “підготувати сцену для московського актора”.

Через одностороннє ембарго трьох держав ЄС Україна звернулась до СОТ з проханням про консультації та готова запровадити заборону на імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини.

Опубліковано

Дуда про суперечку щодо зерна: Україна – мов той, хто тоне, може затягнути на глибину

Польський президент Анджей Дуда у вівторок захистив рішення Варшави запровадити односторонні обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, яке Київ оскаржує в межах Світової організації торгівлі, інформує PAP з посиланням на Дуду на брифінгу для польських ЗМІ за межами штаб-квартири ООН у Нью-Йорку.

Дуда звинуватив український бізнес у тому, що він намагається діяти на шкоду партнерам у Польщі.

Президент Польщі порівняв Україну з потопельником, пояснивши, що “кожен, хто колись брав участь у порятунку потопельника, знає, що він неймовірно небезпечний, що він може затягнути себе на глибину”.

“Це трохи схоже на ситуацію між Польщею та Україною. Україна перебуває під російським нападом, без сумніву, в дуже складній ситуації, хапається за все, що може. Чи можна на неї ображатися? Звичайно, можна обурюватися”, – вважає Дуда.

“Чи потрібно нам діяти так, щоб убезпечити себе від того, щоб не постраждати від того, хто тоне? Звичайно, ми повинні діяти так, щоб захистити себе від того, щоб потопаючий не заподіяв нам шкоди, тому що якщо він заподіє шкоду і втопить нас, то не отримає допомоги. Тому ми повинні дбати про свої інтереси, і ми будемо робити це ефективно і рішуче”, – заявив він.

Україна має пам’ятати, що отримує допомогу від Польщі, заявив після виступу на Генасамблеї ООН президент Польщі Анджей Дуда.

“Було б добре, щоб Україна пам’ятала, що вона отримує від нас допомогу, і пам’ятала, що ми також є транзитною країною для України”, – сказав польський президент, який раніше казав, що планує обговорити це питання під час двосторонньої зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським.

Дуда також визнав, що, незважаючи на свої плани, не зміг зустрітися з Володимиром Зеленським “з організаційних причин” – затримки в графіку виступів лідерів на Генеральній асамблеї ООН, але не виключає, що зустріч відбудеться пізніше.

Опубліковано

Польща, ймовірно, скоротить фінансову допомогу українським біженцям наступного року

Польща, ймовірно, скоротить фінансову підтримку українців, які втекли від агресії рф проти України. Як пише “Європейська правда”, про це в інтерв’ю телеканалу Polsat заявив речник уряду Пьотр Мюллер, повідомляє Bloomberg.

За його словами, підтримка біженців, яка включає в себе відмову від вимог щодо проживання та надання дозволу на роботу, вільний доступ до шкіл, медичної допомоги та пільг на сім’ю, не буде продовжена у 2024 році.

“Ці правила просто втратять чинність наступного року. Я думаю, що в значній мірі ці правила не будуть продовжені”, – зазначив Мюллер.

Напередодні Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українців, які втекли від агресії росії проти України, з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року.

ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року за одностайним рішенням держав-членів, і її було автоматично продовжено на один рік.

Комісія вважає, що причини для тимчасового захисту залишаються, і тому тимчасовий захист слід продовжити як необхідну відповідь на поточну нестабільну ситуацію, яка ще не сприяє безпечному та тривалому поверненню тих, хто користується тимчасовим захистом.

Тепер цю пропозицію має затвердити Рада ЄС.

За даними уряду, Польща витратила близько 2,4 млрд злотих ($550 млн) на допомогу українським сім’ям, які втекли до Польщі, щоб уникнути війни.

Як пише Bloomberg, це, ймовірно, посилить напруженість між країнами після того, як Польща продовжила заборону на імпорт українського зерна, попри рішення ЄС скасувати ембарго.

Як повідомлялося, Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для українців, які втекли від російської агресії проти України, з 4 березня 2024 року до 3 березня 2025 року.

Опубліковано

Польський уряд заговорив про можливе зниження підтримки України через зернову кризу

Польський міністр у справах ЄС Шимон Шинковський вель Сенк на тлі кризи довкола українського агроімпорту допустив зниження підтримки України Польщею.

Про це він сказав у інтерв’ю PAP, повідомляє “Європейська правда”.

Відповідаючи на запитання про конфлікт через зернове ембарго, міністр зазначив, що польський уряд є “невблаганним” у цьому питанні, зважаючи на інтереси фермерів.

“Дії України не справляють на нас враження… але вони справляють певне враження на польську громадську думку. Це видно з опитувань, з рівня суспільної підтримки подальшої допомоги Україні. І це шкодить самій Україні”, – сказав Шинковський вель Сенк.

Він підкреслив, що відсутність суспільної підтримки допомоги Україні в такому ж обсязі, як раніше, означатиме, що її доведеться скоротити.

“Ми хотіли б і надалі підтримувати Україну, але – щоб це було можливо – ми повинні мати підтримку польського народу в цьому питанні. Тому, якщо не буде підтримки з боку польського народу, нам буде важко продовжувати підтримувати Україну так, як ми це робили дотепер”, – заявив міністр.

Відповідаючи на запитання, чи будуть аграрні питання розмінною монетою при можливому вступі України до ЄС, він підкреслив, що Україна повинна виконати чітко визначені умови у низці галузей.

“Україна, як країна з дуже розвиненим аграрним сектором, повинна усвідомлювати, що для вступу до Європейського Союзу вона повинна виконати низку конкретних умов. І не тільки в цьому питанні”, – зазначив він.

“Україна повинна буде виконати всі умови, і українське сільське господарство може, звичайно, мати доступ до європейських ринків, але не таким чином, щоб це загрожувало польським фермерам”, – додав міністр.

Раніше речник польського уряду Пьотр Мюллер допустив, що Польща, ймовірно, скоротить фінансову підтримку українців, які втекли від агресії РФ проти України.

Україна звернулась до СОТ з проханням про консультації через агроембарго країн ЄС та готова запровадити заборону на імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини.

Президент Володимир Зеленський на Генеральній асамблеї ООН у вівторок зазначив, що йому тривожно бачити, як “дехто в Європі грає в солідарність у політичному театрі”, перетворюючи постачання зерна на трилер, насправді допомагаючи “підготувати сцену для московського актора”.

Зеленський мав зустрітись з полським президентом Анджеєм Дудою на полях Генсамаблеї ООН, але запланована зустріч не відбулася.

Опубліковано

Україна й Польща підписали угоду про взаємне виконання покарань за рішенням судів

Україна та Польща підписали договір про взаємне виконання покарань за рішенням національних судів. Про це заявили у пресслужбі Міністерства юстиції України.

19 вересня у Варшаві підписали протокол про внесення змін до Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року.

Протокол доповнює новою главою чинний договір і створює механізм взаємодії компетентних органів Польщі і України при передачі виконання рішень, постановлених судами договірних сторін у зв’язку з вчиненням кримінальних або адміністративних правопорушень, щодо покарань та заходів, не пов’язаних з позбавленням волі (штраф, громадські або виправні роботи, позбавлення права, конфіскація).

“Для України це перший договір, що регулює міжнародне співробітництво з метою виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, призначених судами за вчинення кримінальних або адміністративних правопорушень”, — зазначила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра, яка поставила підпис від імені України.

У Мін’юсті зазначили, що це актуальне рішення, оскільки нерідко покарання і стягнення, призначені судом стосовно іноземців, які проживають за кордоном, залишаються невиконаними, а у Польщі з початком повномасштабної війни стало ще більше українців.

Опубліковано

Україна запровадить ембарго на фрукти і овочі з Польщі

Найближчими днями Україна запровадить ембарго на цибулю, помідори, капусту та яблука з Польщі. Про це заявив заступник міністра економіки та торгівлі України Тарас Качка в інтерв’ю виданню Rzeczpospolita, передає Zaxid.net.

«Для нас головна причина – довести, що Польща не має права вводити такі заходи. Ми з самого початку не погоджувалися на заборону експорту, для нас важливо рухатися в правильному напрямку, а це означає діалог з Європою. Комісія як інституція, відповідальна за міжнародну торгівлю, ми також маємо координаційну платформу, Польща залучена до цього процесу», – заявив він.

Мова йде про рішення влади Польщі запровадити ембарго на українське зерно одразу після того, як Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з України. На думку польської влади, таке рішення шкодить спільному європейському ринку та польським фермерам.

Тарас Качка заявив, що після п’яти місяців переговорів Україна втратила надію на вирішення цієї суперечки, і тому ввечері в понеділок уряд у Києві подав скаргу до Світової організації торгівлі. Для Києва було важливо не тільки те, що Польща продовжила заборону, але й поширила її на додаткові продукти – борошно та крупи.

Він також додав, що таким кроком вирішили «переконати» Польщу зробити крок назад і погодитися на розроблений у співпраці з ЄС механізм ліцензування торгівлі зерном, за який відповідатиме Україна. За словами Тараса Качки, Київ має намір не погіршити відносини між Польщею та Україною, а виробити цивілізовані методи вирішення суперечки.

Нагадаємо, попри те, що Єврокомісія відмовилася продовжувати заборону на імпорт зерна з України до п’яти країн – Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини й Болгарії – після 15 вересня, три країни продовжили цю заборону всупереч рішенню Єврокомісії. Зокрема, Польща заборонила імпорт українського зерна безстроково.