Самогубство 14-річної дівчинки на Львівщині: поліція розслідує обставини трагічної події

У Перемишлянському районі Львівської області поліція проводить розслідування самогубства 14-річної дівчинки.

Про це йдеться в ухвалі, яку оприлюднили у Єдиному державному реєстрі, повідомляє NTA

Правоохоронці встановили, що дитина перед загибеллю активно спілкувалась з невідомою особою в месенджері. Окрім загиблої, з тим же співрозмовником листувалися ще дві малолітні дівчинки.

Як йдеться в ухвалі, тіло дитини виявили 12 січня близько 9 години ранку на дереві в саду. За висновком судово-медичної експертизи, причиною смерті стала недостача кисню внаслідок повішання.

В ході оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили, що загибла та дві інші малолітні дівчинки (2010 та 2011 років народження) спілкувались через месенджер Telegram з людиною, особу якої ще не встановили і яка використовувала кілька різних нікнеймів. Співрозмовник не розкривав своїх контактних даних та місця перебування.

Перемишлянський районний суд задовольнив клопотання слідчих про тимчасовий доступ до мобільних телефонів двох інших дівчаток – iPhone 12 Pro та телефону невстановленої марки.

Фірма з Дніпра будує меблевий завод на Львівщині

На території індустріального парку «ІнПарк Борислав» на Львівщині розпочалося будівництво меблевого заводу, повідомила у вівторок, 21 січня, пресслужба Бориславської міськради.

Управляє «ІнПарк Борислав», як ідеться у повідомленні, ТОВ «Хаб меблевих технологій», чиїм засновникам також належить ТОВ «АМФ Україна», що й будує перший в індустріальному парку Борислава меблевий завод.

Директором ТОВ «Хаб меблевих технологій» є Андрій Білий – колишній заступник директора департаменту ЖКГ міськради Львова, який відповідав за транспортні та інфраструктурні проєкти.

Підготовчі роботи на території парку розпочалися у вересні, зараз тут заливають фундаменти цеху. Площа об’єкту становитиме 24,4 тис. м2. Запустити завод, за словами Андрія Білого, планують ще до кінця 2025 року. За кілька років на заводі зможуть працювати до тисячі людей. Концепція індустріального парку передбачає, що загалом тут буде 2300 робочих місць.

Що відомо про виробника

ТОВ «АМФ Україна», за даними сервісу YouControl, засноване в Дніпрі трохи менше двох років тому, хоча меблі під брендом AMF – Art Metal Furniture – виготовляють з 1994 року, ідеться на сайті підприємства.

Фірма є правонаступницею ТОВ «Арт-Пром», що фігурувало в низці журналістських розслідувань про державні закупівлі для шкіл. Наприклад, журналісти писали, що заступниця Бориса Філатова Ксенія Сушко переказувала гроші на рахунки ТОВ «Арт-Пром» за учнівські меблі, що не відповідають державним стандартам.

Група компаній «АМФ» належить родині Бєляєвих – Олександру, Леоніду та Людмилі. Останні – громадяни Німеччини.

Директоркою ТОВ «АМФ Україна» є Марія Кутузова. Його засновниками, зокрема, – Леонід Бєляєв (він же – кінцевий власник), Олександр Дєєв (депутат Дніпровської райради від партії «Пропозиція»), Михайло Кутузов (ексдепутат Дніпровської міськради від партії «Укроп», кандидат в міськраду від партії «Пропозиція» у 2020-му році), Любов Харламова, Іван Рева, Віталій Чернов, Олена Шевченко, В’ячеслав Павлов. Всі вони також є засновниками низки інших підприємств, пов’язаних з групою компаній «АМФ».

Додамо, що офіційно засновником партії «Пропозиція» є міський голова Дніпра Борис Філатов, також її пов’язують з Геннадієм Корбаном. А Олександр Бєляєв, ключова особа групи «АМФ», у 2010 році був обраний депутатом Дніпровської міськради від тепер забороненої «Партії регіонів».

«АМФ» має виробництво в Дніпрі, проте, ідеться в повідомленні Бориславської міськради, планує розширити потужності. Компанія має склад у Львові, а також продає меблі за кордон.

Затриманий СБУ та кіберполіцією керівник банку виявився колишнім головою Самбірської РДА

У вівторок, 22 січня, СБУ та кіберполіція викрили організовану злочинну групу посадовців філії “Ощадбанку”, які обкрадали своїх клієнтів. Загалом керівник разом з працівниками банку привласнили понад 5 мільйонів гривень. З власних джерел LVIV.MEDIA стало відомо, що йдеться про ексначальника Самбірської РДА та керівника відділення банку у Самборі Андрія Жепка.

Як зазначали правоохоронці, володіючи даними клієнтів, які могли залишитися на тимчасово окупованих територіях, працівники банківської установи за вказівкою керівника змінювали фінансові номери громадян та перевипускали банківські картки. Таким чином вдалося привласнити понад 5 млн грн. Як стало відомо з ухвал суду йдеться про філію ”Ощадбанку” у Самборі на вулиці Шевченка, керівником якої був Андрій Жепко.

На власній Facebook сторінці Андрій Жепко також публікував фото, зроблені у приміщенні банку.

Фото: Facebook Андрія Жепка

Відомо, що 35-річний Андрій Жепко пропрацював на посаді керівника Самбірської РДА трохи більше ніж п’ять місяців впродовж 2019-2020 років. Жепко звільнився після скандалу, коли у розпал коронавірусного карантину він полетів відпочивати у Єгипет. До призначення на посаду голови Самбірської РДА Андрій Жепко працював редактором “Самбірської газети”.

З останньої декларації, яку Андрій Жепко подав наприкінці березня 2021 року, відомо, що у його власності було дві квартири та житловий будинок у Самборі. Також тоді Андрій Жепко задекларував Opel Astra 2013 року випуску, 130 тис. грн та 22 500 доларів готівки, і трохи більш як шість тисяч гривень та 1300 євро на банківських рахунках.

До слова, Андрій Жепко є зятем колишнього міського голови Самбора Тараса Копиляка, який очолював місто протягом 2010-2015 років.

Андрій Жепко (ліворуч) із тестем Тарасом Копиляком (праворуч) Фото: Facebook Тараса Копиляка

Як нещодавно повідомляли у Львівській мануфактурі новин, у січні цього року Тараса Копиляка викликали на допит, що стосується порушених кримінальних справ через злочини, які були вчиненні за час його каденції. Йдеться про звинувачення в корупції через самовільне призначення премій і розтрату майна внаслідок незаконного відчуження.

На Львівщині внаслідок ДТП на квадроциклі загинула 8-річна дитина

На Львівщині трапилась ДТП з квадроциклом, внаслідок якої загинув 8-річний хлопець. А 39-річного водія довелось госпіталізувати. Інформацію LVIV.MEDIA підтвердили у Департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОВА.

Аварія трапилась 19 січня, близько 18:15, у селі Завадка Стрийського району. 39-річний місцевий мешканець разом зі своїм 8-річним сином не впорався з керуванням квадроцикла, внаслідок чого перекинувся та впав у річку. Дитина під отриманих травм померла в машині швидкої медичної допомоги. Водія довелось госпіталізувати у Стрийську центральну районну лікарню.

Начальника районного управління газової служби на Львівщині затримали на хабарі

На Львівщині затримали за підозрою у вимаганні 20 тис. доларів хабара начальника районної служби управління експлуатації газового господарства Львівської області, який водночас є депутатом районної ради. Про це у суботу, 18 січня, повідомив Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції, передає Zaxid.net.

«Підозрюваний вимагав та одержав від керівника аграрного підприємства неправомірну вигоду за вирішення питання щодо приєднання підприємства до газової мережі. Службовець запевняв, що за вигоду може посприяти в ухваленні позитивного рішення про видачу технічних умов на виготовлення відповідної проєктної документації. А також не внесе зміни до цих технічних умов та не скасує їх у подальшому», – додали у прокуратурі.

Вимагав 20 000 доларів за підключення підприємств до газорозподільної системи – на Львівщині поліція затримала депутата райради

Він переконував підприємця, що у випадку відмови надати гроші створюватиме штучні перешкоди для приєднання підприємств до газової мережі.

Начальнику районної служби управління експлуатації газового господарства Львівської області повідомили про підозру. Йому інкримінують вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішення посадовими особами (ч. 3 ст. 369-2 КК України). Підозрюваного відсторонили від посади.

Затримання проводили оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. У викритті сприяв департамент безпеки НАК «Нафтогаз Україна» та Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Скільки коштів львівські лікарні торік отримали на безоплатні послуги

Нещодавно Національна служба здоров’я України опублікувала інформацію щодо стану реалізації Програми медичних гарантій за 2024 рік. Відповідний звіт опублікували на онлайн-ресурсах НСЗУ, пише Твоє місто.

Насамперед варто зазначити, що програма медичних гарантій визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за кошти Держбюджету згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.

Якщо у закладі, який підписав контракт з НСЗУ, за послуги комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики чи аналізи беруть кошти, кажуть купити шприц для забору крові, або ж у стаціонарі виписують перелік ліків, які треба придбати, то потрібно звертатися письмово або усно до Національної служби здоров’я України.

Скільки коштів отримали медзаклади лише за січень-серпень 2024 року:

  • Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» – 2 млрд 238 млн 587 тис. 78 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство «Львівське клінічне територіальне медичне об’єднання акушерства та гінекології» – 41 млн 748 тис. 494 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» – 559 млн 627 тис. 72 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» – 82 млн 591 тис. 587 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний діагностичний центр» – 51 млн 9 тис. 771 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» – 150 млн 121 тис. 701 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи» – 243 млн 467 тис. 247 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» – 56 млн 274 тис. 992 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований центр радіаційного захисту населення» – не фінансували у 2024 році;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» – 177 млн 941 тис. 787 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» – 93 186 899 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Центр спортивної медицини і реабілітації» – 18 млн 26 тис. 637 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна лікарня відновного лікування №3» – 7 млн 727 тис. 160 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» – 38 млн 456 тис. 229 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» – 437 млн 991 тис. 641 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» – 104 млн 396 тис. 275 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» – 669 млн 550 тис. 564 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр» – 98 млн 80 тис. 476 грн;
  • Державне некомерційне підприємство «Центр комплексної реабілітації «Галичина» – 35 млн 14 тис. 853 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний перинатальний центр» – 210 млн 973 тис. 512 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» – 784 млн 716 тис. 696 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Лікарня відновного лікування №2» центр реабілітації ветеранів  ОУН-УПА «Говерла» – 4 млн 54 тис. 889 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» – фінансування відсутнє у 2024 році;
  • Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Львівський обласний шкірно-венерологічний диспансер» – фінансування відсутнє у 2024 році;
  • Комунальне некомерційне підприємство «1-А міська поліклініка м. Львова» – 54 млн 570 тис. 640 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство «2-А міська поліклініка м. Львова» – 144 млн 828 тис. 616 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство «3-Я міська поліклініка м. Львова» – 63 млн 533 тис. 323 грн;
  • Комунальне некомерційне підприємство «4-А міська поліклініка м. Львова» – фінаснування відсутнє у 2024 році;
  • Комунальне некомерційне підприємство «5-А міська поліклініка м. Львова» – фінаснування відсутнє у 2024 році;
  • Комунальне некомерційне підприємство «6-А міська поліклініка м. Львова» – 80 млн 403 тис. 503 грн.

Зазначимо, що держава гарантує всім пацієнтам надання необхідної медичної допомоги та лікарських засобів, які передбачені Програмою медичних гарантій, безплатно. Війна не є причиною, через яку з пацієнта можуть вимагати гроші за надані послуги або ліки, пояснюють в НСЗУ.

«Середній розмір пенсії у суддів- 112 000 гривень»,- начальниця Пенсійного фонду Львівщини

Станом на 1 січня 2025 року у Львівській області є 671 тисяча пенсіонерів. Про це розповіла Галина Недзельська, начальниця Пенсійного фонду Львівщини, у програмі Олега Радика «Go про». 

«На пенсіонерів йде 3,6 мільярда гривень в місяць. На картку отримують більше 50%, але десь 47% отримують пенсію на пошті», – каже пані Галина.

Вона зазначає, що це повʼязано з географічним положенням нашої області, тому що в нас є гірські райони, де немає банківських установ і людям немає де зняти кошти. Проте кількість одержувачів щороку збільшується і практично всі нові пенсії надходять через банки.

«Середня пенсія по області – 5303 гривень загальна, але якщо взяти цивільних пенсіонерів – це 4830, а у військових- 13300 гривень. Загалом в області є 38 800 військових пенсіонерів», – сказала начальниця Пенсійного фонду Львівщини.

Окрім цього, на обліку є 145 осіб, які мають довічне грошове утримання – це судді. Середній розмір пенсії у них – 112 000 гривень в місяць.

Сестер, будинок яких пошкоджений після обстрілу рф, тимчасово відселили

Сестер із села Скнилів Золочівського району, будинок яких сильно пошкоджений після обстрілу Львівщини армією рф, тимчасово поселили у Буському територіальному центрі.

Про це Суспільному повідомила староста Андріївського старостинського округу Краснянської селищної ради Мирослава Когут.

“Бабусі мали соціального працівника і працівник соціальний здійснював за ними догляд. Справа в цьому, що в Буську в районі в нас є такий пансіонат. Ми переселили їх тимчасово. Це не є постійно”, — розповіла Суспільному Мирослава Когут.

Подальші дії щодо місця проживання будуть вирішувати із родичами жінок.

“Вони в теплі, їм добре. Поїхали вже сьогодні соціальний працівник зараз туди до них. Ну я розумію їм тяжко буде, тому що кожна людина, знаєте, хатку будує-будує, а тут в одну секунду і немає нічого…”, — каже Мирослава Когут.

15 січня армія рфатакувала Львівщину. Внаслідок обстрілів були пошкоджені будинки у селі Скнилів Золочівського району. Найбільших руйнувань зазнав дім Ярослави Сукач, де вона мешкала із сестрою. Його визнали непридатним для проживання.

“Я там спала, там все під вікном падало на мене, і саме вікно. Я за ліжко злапалася. Сестру витягнула і пішли помалу надвір”, — розповідала Суспільному Ярослава Сукач 15 січня.

Загалом внаслідок атаки у селі пошкоджені п’ять будинків, церква і місцеве фермерське господарство.

Двічі в крижану воду: житель Львівщини намагався переплисти Тису для втечі за кордон

На Закарпатті прикордонники виявили чоловіка з Львівщини, який намагався переплисти Тису, щоб незаконно потрапити до Румунії. Під час спроби переплисти через річку, ухилянт відчув сильні судоми і повернувся до берега. Про це 16 січня повідомили у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України, пише Lviv.media.

Того вечора на Закарпатті прикордонники затримали трьох ухилянтів, які намагалися нелегально перейти кордон з Румунією. Охоронці держрубежу за допомогою БПЛА помітили групу чоловіків, які йшли до кордону в темряві. Двох з них — жителів Полтавської та Чернігівської областей, зупинили перед загородженнями. Третій чоловік з Львівщини, переліз загородження, та побіг у річку Тису. Пройшовши кілька метрів, він зрозумів, що вода дуже холодна і течія сильна, тому повернувся назад на берег. Потім знову зайшов у воду і знову повернувся.

«Тіло стискається, легені звужуються, нічим дихати, так як судоми беруть. Краще здатися. Ніж перепливати і втопитися», — пояснив затриманий.

Затримані зізналися, що заплатили по 8 тисяч доларів за спробу незаконного перетину кордону. Всіх трьох порушників доставили до підрозділів прикордонної служби, а на них складено адміністративні протоколи. Тепер правоохоронці розшукують організаторів, які ставлять людей під смертельну небезпеку, переправляючи їх через річку.

Суд покарав адміністратора Viber групи про роздачу повісток на Львівщині

Сокальський районний суд Львівської області виніс вирок уродженцю Львова Юрію Бережанському за створення та адміністрування каналу про місця роздачі повісток у месенджері Viber. Чоловіка визнали винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та призначили умовне покарання, пише ZAXID.NET.

За матеріалами справи, у березні 2023 року, перебуваючи в Сокалі, Юрій Бережанський створив у месенджері Viber групу, в якій її учасники поширювали інформацію про проведення мобілізаційних заходів. Обвинувачений слідкував за повідомленнями користувачів у чаті, а також особисто розповсюджував серед значного кола осіб інформацію про дати і місце проведення військовослужбовцями районних підрозділів ТЦК заходів з оповіщення.

А саме у згаданомому чаті Юрій Бережанський поширював повідомлення, отримані в результаті особистого спостереження, а також з інших інтернет-джерел, такого змісту: «Нова автостанція чисто», «Військові на бусі були на Чайковського», «Три патрульні машини зараз по Сокалі. Зупиняють вибірково», «Чг біля базару, троє з папками, роздають», «Поліція в Княжах в сторону Бодячева», «Чорний Опель Переспа, воєнні» тощо.

За даними слідства, у період з початку березня 2023 року до серпня 2024 року у згаданій групі у Viber щоденно розміщувалось від трьох до 10 повідомлень з інформацією про час та місце вручення повісток військовослужбовцями районних підрозділів ТЦК, що давало можливість особам призовного віку уникати отримання повісток у цих місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухилення від виконання ними військового обов’язку.

Обвинувачений у суді свою вину визнав та розкаявся.

Суддя Лідія Фарина визнала Юрія Бережанського винним у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та призначила йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Водночас вироком суду його звільнили від основного покарання, встановивши рік іспитового терміну. Вирок ще може бути оскаржений.