Категорія: Область

Прохання до Миколая, щоб тата посмертно визнали Героєм України – так у листі до чудотворця написав восьмирічний Дмитрик зі Львівщини. Незвичний лист до Миколая здивував дорослих, тож щоб допомогти втілити мрію сина, його мама зареєструвала петицію до президента, йдеться в ТСН.

Його батько, 33-річний Василь Кордюк, загинув під час визволення Херсонщини. До війни він працював автомеханіком. “На війну він пішов добровільно, нікому не сказавши нічого, ні мені. Прийшов, забрав свій військовий квиток і пішов”, – пригадує дружина Ольга.

Служив у 80-й десантно-штурмовій бригаді, брав участь у звільнені Херсонщини. “Одне, що він сказав, як все буде добре – ти по новинах почуєш, це його останні слова. Вже п’ятого жовтня він не телефонував”, – переказує останню розмову із чоловіком.

Того дня вони їхали на завдання, розповідають побратими Василя. У бронеавтомобіль поцілив танк, троє військових загинули одразу. Василь вижив і допомагав пораненим вибратися з охопленої полум’ям машини, але з-під щільного ворожого обстрілу сам Василь не врятувався. “Вони погрузилися в інший “Козак”, проїхали буквально метрів 200, де в них влучив також ворожий снаряд, вони всі вискочили з нього, евакуювалися і буквально через секунд 40, через хвилину – був вже другий приліт, де, зі слів, Василь загинув від ворожого уламка”, – розповідає побратим.

Тіло чоловіка знайшли лише через місяць після загибелі 0 у день звільнення Херсона. “Показували речі чоловіка, які були біля нього – бронежилет, його позивний, його телефон, але казали, тіло дуже важко розпізнати, в чоловіка пішов удар у голову”, – пригадує жінка.

Ольга каже, її чоловік для неї уже герой, але вирішила втілити мрію сина і зареєструвала петицію, у якій просить визнати її чоловіка Героєм України. Підтримали петицію 4 тисячі людей, а потрібно 25 тисяч голосів, щоб її розглянули.

Лист із бажаннями восьмирічний Дмитрик запаковує у конверт та кладе на підвіконня. Він вірить, що бажання збудеться – війна закінчиться, і до речей батька додасться орден “Золота зірка”.

Вдова солдата ЗСУ зі Львівщини Тетяна Кісіль створила петицію на сайті президента. Вона збирає підписи, щоб її чоловікові Василю, який загинув у П’ятихатках, присвоїли статус Героя України посмертно. Про це жінка розповіла Суспільному.

Тетяна Кісіль з п’ятирічною донькою проживає у селі Раделичі. Її чоловік Василь пішов на війну добровольцем. Захисник загинув при звільненні Херсонщини. Військовослужбовцю було 36 років.

“Останній раз я з ним говорила 4 жовтня, близько 18 години вечора. Ця розмова тривала 40 секунд. Він подзвонив, сказав, що в нього все добре, що він не вийде на зв’язок буквально день або два. Щоб я не переживала, була до цього готова. 11 жовтня, у вівторок пообіді, до мене прийшли з військкомату. Вже з підтвердженням, що мій чоловік загинув 5 жовтня при виконанні завдання у селі П’ятихатки”, — каже вдова військового Тетяна Кісіль.

Василь Кісіль служив у 80 десантно-штурмовій бригаді. Деталі про загибель свого чоловіка Тетяна знає зі слів його побратимів.

“Вони мали проїхати вперед. Вони їхали на машині, на броньованій машині “Козак”. Дві машини, плюс ще танки з ними було два. Але якось так сталося, що російських військ там було набагато більше. І вони почали обстрілювати наші “Козаки”, наші танки”, — каже жінка.

Сестра загиблого Іванна Омелянська згадує, що стати на захист країни її брат вирішив одразу після початку повномасштабного вторгнення.

“Це був такий раптовий удар. Почалася війна. В нашої Тані, дружини Василя, 25 лютого —День народження. А вже цього числа він вже був прийняв рішення, що він піде. Він сказав: “Треба йти”. І я навіть інколи жалію, чому я йому нічого не сказала. Тільки обняла його і сказала: “Я дуже пишаюся тобою”, — каже сестра загиблого бійця Іванна Омелянська.

На згадку про Василя родина створила вдома куточок пам’яті з його фотографіями та військовими атрибутами.

“Це речі мого чоловіка. Це військовий берет, прапор України, прапор 80 десантно-штурмової бригади. Це мені безпосередньо передали з військкомату, тому що це все його”, — каже Тетяна Кісіль.

Крім того, вдова загиблого створила петицію на сайті президента із закликом присвоїти її чоловікові статус Героя України посмертно.

“Він для мене — Герой. Він Герой для моєї донечки. Він Герой для всієї нашої сім’ї. Я хочу і надіюся, що так вийде, щоб він увійшов в історію”, — каже Тетяна Кісіль.

Наразі петиція набрала трохи більше ніж 4300 голосів із 25 тисяч необхідних. Станом на сьогодні, 14 грудня, петицій із аналогічним закликом – декілька десятків.

Служба безпеки України знайшла на території Львівської єпархії УПЦ (МП) антиукраїнську літературу та документи щодо сприяння мобілізації в рф. Про це йдеться у Facebook СБУ, пише Львівський портал.

Служба безпеки завершила контррозвідувальні (безпекові) заходи в об’єктах УПЦ (МП), що на Львівщині.

«На території єпархії виявлено антиукраїнську літературу російського видавництва, яка нівелює духовне значення української церкви та пропагує міжконфесійну ворожнечу», – йдеться в повідомленні.

При огляді робочих кабінетів та особистих речей отців єпархії виявили:

– фото документу щодо сприяння мобілізації російських громадян – «об обеспечении взаимодействия с военными комиссариатами рф»;

– скрін переписки з звинуваченням натівців у війні в Україні;

– паспорт громадянина України, який фізично вже кілька років не перебуває на території єпархії (його доля невідома) і його розписки щодо повернення боргових зобов’язань.Всі вилучені матеріали направили на експертизу для вжиття подальших процесуальних дій.

Нагадаємо, вранці 14 грудня спецслужби почали обшуки в церкві святого Великомученика Георгія УПЦ Московського патріархату, що у Львові на вул. Тараса Бобанича (колишня Короленка), та в осередках релігійни громад Московського патріархату у трьох районах Львівської області.

На Львівщині суди винесли вироки двом пенсіонерам, які поширювали у російській соцмережі «Одноклассники» антиукраїнські дописи та глорифікували збройний напад Росії на Україну. Обидва пенсіонери отримали іспитові терміни, пише ZAXID.NET.

Як відомо з матеріалів першої справи, пенсіонерка Тетяна Мельник поширювала на своїй сторінці «рос: считает классным» в соцмережі «Одноклассники» дописи антукраїнських пабліків «Наше Отечество в наших руках!», «Выскажись» та інших користувачів цієї соцмережі. У цих дописах містились виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Росії проти України. Зокрема, Тетяна Мельник поширювала дописи про загиблих російських військових зі співчутливими підписами, а також публікації, де возвеличувалась російська армія. Тетяна Мельник раділа окупації Маріуполя, поширювала брехню про історичну належність Криму до Росії тощо.

У межах кримінального провадження СБУ та Державна прикордонна служба уклали з Тетяною Мельник угоду про визнання винуватості. Цю угоду затвердив на засіданні 7 грудня суддя Шевченківського райсуду Львова Петро Невойт. Згідно з угодою, Тетяна Мельник отримала півтора року іспитового терміну. Протягом цього періоду вона має періодично з’являтися до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання.

7 грудня Самбірський районний суд розглянув схожу справу стосовно пенсіонера Івана Ярового, який публікував в «Одноклассниках» дописи проти України, де підтримував війну, яку розпочала Росія.

Під час слідства у цій справі Яван Яровий підписав угоду про визнання винуватості з прокурором, згідно з якою чоловік отримав рк іспитового терміну. Цю угоду затвердила суддя Самбірського райсуду Наталія Корольчук.