росіяни сьогодні вдруге вдарили в об’єкт інфраструктури на Львівщині гіперзвуковими “Кинджалами”

Після нічної атаки, коли Львівщину атакували дронами-камікадзе та ракетами, вранці 24 березня росіяни ще раз запустили ракети в об’єкт критичної інфраструктури в області. Цього разу це були гіперзвукові ракети «Кинджал».

Повітряна тривога тривала недовго – з 09:30 до 10:00. Однак за цей період на Львівщині пролунали вибухи.

Голова ЛОДА повідомив, що ворог підняв у небо 4 МіГ-31К, які є носіями гіперзвукових ракет «Кинджал». Їх і запустили у напрямку Львівщини.

«Ворог з МіГ-31К вдарив по Львівській області “кинджалами”. Попередньо є два влучання у той самий обʼєкт критичної інфраструктури, в який окупанти цілилися вночі», – зазначив Максим Козицький.

Рятувальники, які гасили пожежу, встигли сховатися у безпечне місце. Інформації про постраждалих немає.

Голова НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов додав, що зранку ворог атакував енергетичну інфраструктуру, є пошкодження обʼєктів «Нафтогаз» на заході.

«Кинджал» – аеробалістична ракета ЗС рф, яку запускає надзвуковий винищувач-перехоплювач дальнього радіуса дії МіГ-31К. Ракета летить з гіперзвуковою швидкістю, перевищуючи швидкість звуку в 10 разів.

На Львівщині згоріла 150-річна церква, пам’ятка національного значення

На Львівщині загорілась 150-річна дерев’яна церква. Рятувальники отримали повідомлення про пожежу у селі Сможе Стрийського району 23 березня о 10:53. Про це повідомили у коментарі Tvoemisto.tv у пресслужбі ДСНС.

Йдеться про Церкву Архангела Михайла. Наразі на місці працюють рятувальники. Більше інформації обіцяють надати згодом.

Згодом у ДСНС повідомили, що станом на 13:00 пожежу вдалося локалізувати. Однак церква на Стрийщині повністю знищена вогнем. Врятовано дзвіницю. Внаслідок події ніхто не постраждав.

До гасіння полум’я залучили 40 рятувальників та 6 одиниць спецтехніки. Що саме стало причиною займання, наразі встановлюють.

Зазначимо, що Церква Архангела Михайла у селі Сможе на Львівщині, є діючою дерев’яною святинею та об’єктом архітектурної спадщини національного рівня. Ця церква служить місцем богослужіння для вірян Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви України. Розташована на території місцевого кладовища, церква з 1979 року внесена до реєстру архітектурних пам’яток спочатку державного, а нині національного значення.

Одинадцять військових з Львівщини посмертно нагородили орденами “За мужність”

Одинадцять воїнів-нацгвардійців з Львівської області посмертно нагородили орденами “За мужність” ІІІ ступеня.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА, пише Суспільне.

Нагороди отримали родини захисників. На врученні був начальник Західного територіального управління Національної гвардії України Олександр Буравков.

Кавалерами ордена “За мужність” III ступеня посмертно стали:

Назар Кузьм’як – старший солдат, стрілець-радіотелефоніст окремого відділення окремого взводу стрілецької роти батальйону з охорони та оборони об’єктів державного значення. Загинув у березні 2023 року внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині. Йому було 28 років.

Дем’ян Шкварок – солдат, старший кулеметник бронеавтомобіля 3 кулеметного відділення окремого взводу 2 батальйону оперативного призначення. Загинув у лютому 2023 року під час мінометного обстрілу на позиціях у Запорізькій області, прикриваючи собою побратимів. Йому було 24 роки.

Максим Куліш – сержант, командир стрілецького відділення окремої роти 4 стрілецького батальйону з ОБОДЗ. Загинув у березні 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Новокалинове Донецької області. Йому було 37 років.

Володимир Орищук – головний сержант, командир міномета 2 мінометного взводу мінометної батареї. Загинув у квітні 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу полизу міста Новокалинове на Донеччині. Йому було 28 років.

Андрій Яцків – сержант, водій 1 відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної). Загинув у березні 2023 року внаслідок мінометного обстрілу, виконуючи бойове завдання в районі міста Новокалинове у Донецькій області. Йому було 37 років.

Володимир Харачко – старший солдат, навідник-оператор 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1 батальйону. Загинув у травні 2023 року в районі села Спірного на Донеччині. Йому було 37 років.

Дмитро Левицький – старший солдат, стрілець 2 відділення 1 взводу 3 роти 4 стрілецького батальйону з ОБОДЗ. Деталі загибелі невідомі. Йому назавжди 21 рік.

Володимир Блощичак – лейтенант, командир 3 взводу стрілецького роти (резервної) окремого батальйону з контролю варт конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних та охорони громадського порядку. Загинув у грудні 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу у місті Курахове на Донеччині. Йому було 33 роки.

Богдан Баран – солдат, був стрільцем у батальйоні з охорони й оборони об’єктів державного значення. Загинув у лютому 2023 року у результаті артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Новокалинове Донецької області. Йому було 27 років.

Геннадій Бунєєв – солдат, стрілець-радіотелефоніст 3 відділення 2 взводу стрілецької роти окремого батальйону з охорони та оборони об’єктів державного значення. Загинув у лютому 2023 року під час стрілецького бою в районі села Новокалинове Донецької області. Йому було 35 років.

Сергій Волобуєв – солдат, кулеметник окремого відділення взводу стрілецької роти 4 стрілецького батальйону з охорони об’єктів державного значення. Загинув в березні 2023 року внаслідок мінометного обстрілу в Новокалиновому. Йому було 42 роки.

Денис Сахацький став новим очільником Львівського обласного ТЦК та СП

Начальником Львівського обласного ТЦК та СП призначили Дениса Сахацького. Про нове кадрове призначення у п’ятницю, 22 березня, ZAXID.NET стало відомо із власних джерел. Наразі у ТЦК не коментують призначення нового керівника.

Полковник Денис Сахацький із березня 2023 року очолював Тернопільський обласний ТЦК та СП. До цього працював заступником військового комісара Львівщини, тож у Львівському ОТЦК та СП він не є новою людиною.

Військовий служив у 24-ій ОМБр, є співзасновником громадської організації «Асоцiацiя учасникiв бойових дiй та ветеранiв 24 окремої механiзованої бригади».

На початку березня 2024 року стало відомо, що Артур Ніязов йде з посади військового комісара Львівщини. Він очолював Львівський обласний ТЦК та СП близько п’яти місяців.

На Львівщині безпілотник влучив в обʼєкт енергетичної інфраструктури

У ніч на 22 березня російські окупаційні війська атакували Україну, зокрема, вибухи лунали на Львівщині. У Стрийському районі безпілотник окупантів влучив в обʼєкт енергетичної інфраструктури, а в Золочівському районі уламки “шахеда” спричинили пожежу

Про це повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, передає “Еспресо.Захід“.

“Під час повітряної тривоги безпілотник окупантів влучив в обʼєкт енергетичної інфраструктури на Стрийщині. Почалася пожежа. Зараз її гасять вогнеборці. Станом на цю годину інформації про постраждалих не надходило”, – написав Козицький.

Також, за його словами, у Золочівському районі – пожежа у лісовому масиві. “Попередньо від падіння уламків “шахеда”, який збили наші Сили ППО”, – додав очільник ОВА.

Робота на Львівщині: де пропонують до 60 тисяч грн зарплати

Станом на 20 березня у Львові та області вільніпонад 8500 вакансій. Найвищу зарплату, до 60 тисяч гривень, пропонують водіям і дорожнім робітникам, трохи менше – інженерам, перекладачам, бухгалтерам. Про це Львівському порталу повідомили в обласному центрі зайнятості.

У березня найбільшу потребу в персоналі заявили переробні підприємства Львівщини, заклади торгівлі або ремонту автомобілів, фірми транспортної галузі, а також компанії, що займаються складським господарством, поштовою та кур’єрською діяльністю.

До десятки найбільш популярних вакансій увійшли: водій автотранспортних засобів, швачка, поліцейський (за спеціалізаціями), кухар, фахівець, двірник, підсобний робітник, касир торговельного залу, продавець і вантажник.

Водночас на найвищу заробітну плату можуть розраховувати:

  • до 60 тисяч грн – водій автотранспортних засобів, дорожній робітник, машиніст маркувальної машини для розмітки автомобільних доріг;
  • до 48,8 тисячі грн – директор відділення (банківська сфера);
  • до 44 тисячі грн – інженер, аналітик (банківська сфера), перекладач, фахівець;
  • до 40 тисяч грн – головний бухгалтер, головний інженер, різальник скла, слюсар із ремонту колісних транспортних засобів, фарбувальник дзеркал, шліфувальник скла;
  • 35-37 тисяч грн – гірник очисного забою, монтажник-складальник алюмінієвих конструкцій, складальник форм, юрисконсульт, інженер з охорони праці, аудитор.

Повний перелік вакансій у Львівській області доступний за цим посиланням.

Суд оштрафував мешканця Львівщини, який показав середній палець поліції

Обвинувачений Ярослав М. свою вину заперечив, мовляв, показував середній палець не працівнику поліції, а сусідові

Миколаївський районний суд Львівської області у понеділок, 18 березня, визнав винним у вчиненні дрібного хуліганства мешканця Львівщини, який показав патрульним середній палець. Чоловіку призначили мінімальний штраф, пише Lviv.media.

Як йдеться в постанові суду, інцидент трапився 9 лютого цього року на зупинці громадського транспорту в селі Київець, Миколаївського району. Ярослав М. перебуваючи у своєму авто, відкрив двері машини і показав середній палець у бік службового автомобіля поліції, що проїжджав повз. У той час Ярослав М. був у стані алкогольного сп’яніння.

У суді чоловік підтвердив, що таки показував непристойний жест, але в іншу сторону. “Показував середній палець сусідові, а не працівникам поліції, які проїжджали повз нього та подумали, що це в їхню адресу,” — йдеться в постанові суду.

Справу розглянула суддя Володимир Павлів, який оштрафував чоловіка на 51 грн та зобов’язав сплатити 605,5 грн судового збору. На постанову ще може бути подана апеляція.

Суд арештував на 6 місяців дрогобичанина через запуск феєрверка на 36 пострілів

Дрогобицький міськрайонний суд Львівщини виніс вирок дрогобичанину Роману Капку, який під час воєнного стану запустив феєрверк на 36 пострілів. Мешканці прилеглих будинків подумали, що це ракетний обстріл та перелякались за свої життя. Суд призначив чоловіку шість місяців арешту за хуліганство, інформує Zaxid.net.

Як вказано у вироку суду, який винесли у березні 2024 року, випадок трапився 31 січня 2024 року приблизно о 23:30 у селі Лішня, що біля Дрогобича. 37-річний Роман Капко на відстані приблизно 20 метрів від житлових будинків встановив салютну установку на 36 пострілів та підпалив гніт. Мешканці села почули вибухи від феєрверка та подумали, що це ракетний обстріл, попри відсутність повітряної тривоги.

Після запуску феєрверка Роман Капко втік, але згодом його затримали правоохоронці. Вказаний феєрверк чоловік купив ще у 2019 році. Щодо нього порушили кримінальну справу за фактом хуліганства. У матеріалах справи, наведених у вироку, не вказані причини такого вчинку Романа Капка. Додамо, що в Україні на час дії воєнного стану заборонено використання будь-яких піротехнічних засобів.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду. Обвинувачений подав заяву про визнання провини.

Справу розглянула суддя Зоряна Павлів, яка визнала дрогобичанина винним у хуліганстві та призначила покарання – шість місяців арешту. Вирок ще можна оскаржити.

Додамо, що, за даними судового реєстру, Роман Капко неодноразово притягнувався до відповідальності через нетверезу їзду.

Скільки на Львівщині людей померли від коронавірусу: оприлюднили статистику

За час пандемії від коронавірусу на Львівщині померла 6931 особа. Про це повідомили у Львівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, пише Львівський портал.

Чотири роки тому, 20 березня 2020 року, на Львівщині вперше виявлено випадок коронавірусної інфекції COVID-19. Першим пацієнтом був 70-річний чоловік, який повернувся з Німеччини. Нова хвороба під назвою COVID-19 раптово перевернула життя усієї планети.

«Початок пандемії був хаотичним і стресовим через відсутність лікування та вакцин, а також через поширення дезінформації. Перевагою стала безпрецедентна глобальна співпраця, обмін знаннями та застосування передових технологій, які дозволили швидко розробити методи лікування та вакцини. Сьогодні ера соціального дистанціювання закінчилася, а мільйони людей отримали вакцини від COVID. Та вірус все ще з нами, навіть якщо він не такий небезпечний, як колись. Пандемія створила ідеальні умови для прискорення розробки вакцин. Однак якщо з’явиться інша загроза пандемічного рівня, низька прийнятність вакцини зведе нанівець переваги швидкого та безпечного подолання хвороби. Тому не нехтуйте своїм здоров’ям, а вчасно вакцинуйтесь», – зазначила Наталія Літвінська, директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА.

Загалом в області захворіло 334 136 осіб. Серед них частка чоловіків складала 41,6% та жінок – 58,4%. Найбільше випадків було зареєстровано у віковій категорії 30-39 років. Летальних випадків найбільше було серед людей 70-79 років. Загалом померло 6931 особа.

«Пандемія принесла безліч правил і норм, які використовувалися, щоб спробувати зупинити поширення COVID-19. Постійні мутації є частиною природної еволюції вірусу, він мав кілька варіантів, але став слабшим. Імунітет тривалий і він працює, щоб захистити нас від важких хвороб. Але люди залишаються вразливими до вірусу, він все ще впливає на нас і тому вакцинація завжди буде актуальною. У Львівській області в епідсезоні 2023-2024 р.р. проти COVID-19 однією дозою вакцини щеплено 1 102 787 осіб, двома дозами – 1 039 749 осіб, першу бустерну дозу отримали 212 459 осіб, другу – 26 399», – повідомила генеральний директор Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко.

Нагадаємо, що 1 липня 2023 року в Україні офіційно припинив свою дію карантин та режим надзвичайної ситуації у зв’язку з пандемією COVID-19. Він тривав 1193 дні. Відтак, коронавірус COVID-19 не є надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, а отримав статус сезонного захворювання. Вакцинація проти цієї недуги стане рутинною, як проти грипу.

Перелік найбільших компаній Львівщина за виторгом у 2023 році

У 2023 році найбільші компанії Львівської області мали сукупний виторг 111,6 млрд грн, що становить 3,08% від усього виторгу по Україні. Таким чином Львівська область посіла у рейтингу четверте місце після Києва (61,5% виторгу), Дніпропетровщини (15,09%) та Київської області (5,55%). Про це ідеться в дослідженні аналітиків сервісу Опендатабот.

Найбільший виторг у 2023 році на Львівщині мали компанії, що працюють в галузях оптової торгівлі, енергетики і сільського господарства. Також долучились компанії з галузей ІТ, нерухомості та охорони здоров’я.

Перелік найбільших компаній Львівщина за виторгом у 2023 році виглядає так:

  • «ОККО експрес» (оптова торгівля) Віталія Антонова– 61,89 млрд грн або 55,48%;
  • ДТЕК «Західенерго» (енергетика) із групи компаній Ріната Ахметова – 30,97 млрд грн або 27,76%;
  • ПП «Західний Буг» (сільське господарство) Оксани Друль, Валерія Овчарука і Юрія Гладуна – 5,15 млрд грн (4,61%);
  • Інтститут інформаційних технологій Інтелліас із групи компаній родини Пузракових – 4,33 млрд грн (3,88%);
  • Концерн «Галнафтогаз» (нерухомість) Віталія Антонова – 4,12 млрд грн (3,69%);
  • Софтсерв Технології (ІТ) із групи SoftServe Тараса Кицмея і Ярослава Любінця – 2,44 млрд грн (2,18%);
  • Софтсерв Індустрія (ІТ) із групи SoftServe Тараса Кицмея і Ярослава Любінця – 2,13 млрд грн (1,91%);
  • Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» Сергія Дядюшка, Станіслава Луговського і Дениса Мельника – 538,39 млн грн (0,48%).

У всіх компаній зі списку топ-8, окрім ДТЕК «Західенерго», упродовж 2023 року виторг зріс у порівнянні з показниками 2022 року. Про це свідчать дані про фінансові показники компаній зі сервісу YouControl.

ДТЕК «Західенерго» у 2022 році мав на 6 млрд більший виторг – 36,67 млрд грн. Натомість ПП «Західний Буг»збільшило показники майже на мільярд – у 2022 році виторг становив 4,19 млрд грн. «Інтелліас» у 2022 мав виторг у 4,07 млрд грн (+260 млн грн сьогодні), концерн «Галнафтогаз» – 2,94 млрд грн (+1,18 млрд грн), Софтсерв Індустрія і Софтсерв Технології – 1,3 та 1,87 млрд грн відповідно (+830 і +260 млн грн), мережа «Ескулаб» – 340,4 млн грн (+198 млн грн).

Даних про виторг у 2022 році компанії «ОККО-експрес»немає, оскільки вона була зареєстрована лише у вересні 2022 року.

Аналітика сервісу Опендатабот базується на даних з державних реєстрів, реєстрів Опендатабота, фінансовій звітності компаній та на решті аналітичних інструментів Опендатабот.