Військовий Олег Сливар, який втратив ногу на фронті й отримав протез, станцював із народним ансамблем танцю “Верховинка” на концерті у Дрогобичі. На Донеччині Олег потрапив під мінометний обстріл, переніс зупинку серця й клінічну смерть. Після лікування й реабілітації чоловік повернувся до танців, побував в експедиції в Антарктиді й мріє стрибнути з парашутом.
Суспільне поспілкувалося з військовим.
25-річний Олег Сливар із Дрогобича 12 років займався народними танцями. У 2018 році він пішов до армії, а на момент початку повномасштабного вторгнення РФ був у рідному місті. У вересні 2022 року Олег потрапив на Донецький напрямок, де в листопаді 2022 року був поранений.
Військовий розповідає, що під час одного зі штурмів він потрапив під щільний мінометний обстріл й отримав осколкові поранення ніг:
“Була дуже важка евакуація, я втратив свідомість, я цього не пам’ятав, що зі мною сталося і прокинувся через три дні. Потім мені розказали, що в мене була зупинка серця і клінічна смерть. Це вже від лікарів я дізнався, що 30 хвилин лікар стимулював мені серце. По протоколу лікар мав право після 10 хвилини сказати “Все, людина двохсота”, але він побачив, що хочу жити й 30 хвилин мені стимулював серце. Я був в комі й через три дні дізнався, що в мене немає кінцівки”.
Після поранення Олег пройшов лікування, реабілітацію та протезування. Каже, що не дуже засмутився через поранення:
“Я не дуже засмутився через то, що я знав, що в нас є круті протези, з якими люди підкорюють вершини, танцюють, стрибають, бігають. Я за це не переживав”.
Колектив танцю “Верховинка” організував благодійний концерт, щоби зібрати гроші на сучасне електронне коліно для Олега. Під час концерту військовий пообіцяв, що знову станцює разом із колективом на великій сцені.
“Він каже: “Пані Богданка, що ви переживаєте, я ще станцюю, я ще станцюю вам навіть гопак”, – то були його слова. Два місяці ми робили репетиції, репетиції були, звичайно, з мурашками по шкірі, але нічого, в нас якось це вийшло”, — каже керівниця ансамблю Богдана Кос.
“Він прекрасний напарник, я можу сказати, що з найкращих. Надзвичайна підтримка від нього була і завдяки йому я менше хвилювалась. Він завжди був активним і я знаю, в нього була мрія після поранення знову станцювати з “Верховинкою”. Ми вирішили втілити цю мрію”, — розказала напарниця Олега Марія Ячечак.
Взимку Олег їздив в антарктичну експедицію й стрибав у крижану воду з яхти.
“В Антарктиді я купався, це якраз було Водохреща і для мене це було так символічно, бо я кожного року пірнаю в ополонку. Це було дуже круто, коли я в Антарктиді не порушив своєї традиції й скупався там. В мене життя стало дуже насичене, кожен день якісь нові пригоди й це мені подобається. Бо до поранення в мене було життя таке спокійне: служба-хата. А зараз життя наповнилося новими емоціями, новими кольорами й це дуже круто”, — розповів військовий.
Крім цього, Олег мріє стрибнути з парашутом. Наразі він ходить на репетиції, аби разом з колективом виступити на ще одному концерті.
