Категорія: Війна

У Львові взяли під варту військовослужбовця, який обіцяв побратиму домовитися про фіктивне лікування госпіталі. За це він хотів 15 000 доларів. Про це у четвер, 5 лютого, повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, пише Lviv.media.

За даними слідства, 55-річний сержант однієї з військових частин за гроші обіцяв “влаштувати” іншого військового на фіктивне лікування у львівський госпіталь. Свої послуги він оцінив у 15 000 доларів. “За ці гроші він мав “домовитися” з медиками, щоб ті оформили направлення на лікування”, — розповіли правоохоронці.

Хабар військовому побратим передавав у два етапи — спочатку 1,5 тис. доларів, потім ще 13,5 тис.доларів. Після цього чоловіка затримали. Йому повідомили про підозру в зловживанні впливом. Суд обрав військовослужбовцю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави.

На Львівщині розгорівся скандал довкола поховання померлого військовослужбовця Василя Болога. Місцева влада Сокаля відмовилася організовувати похорон, аргументуючи це тим, що воїн не був мешканцем громади. Про це повідомляє NTA з посиланням на ZAXID.NET.

30-річний Василь Болог був уродженцем Львова. Його найближчий родич — двоюрідний брат із Сокаля — просив поховати військового у цьому місті, однак Сокальська міська рада не погодилася виділяти кошти на поховання. У результаті Василя Болога поховають із військовими почестями у Львові — на військовому полі Голосківського кладовища. Прощання відбулося сьогодні, 5 лютого.

Як зазначають у Львівській міській раді, подібна ситуація, коли громада відмовляється організувати поховання військового, на Львівщині трапилася вперше.

Василь Болог у серпні 2024 року був умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі та одразу мобілізований до лав Збройних сил України. Служив на донецькому напрямку у складі 425 окремого штурмового полку «Скеля». Помер 12 січня — за два дні до свого 30-річчя.

Батьків у військового не було, одружений він не був. У військових документах Василь Болог вказав контакт довіреної особи — двоюрідного брата Романа Беня із Сокаля. Саме він, перебуваючи нині у львівському СІЗО, оприлюднив допис у Facebook, у якому заявив, що сокальська влада відмовилася проводити поховання.

«Мені сказали, що оскільки він не мешканець Сокальської громади, кошти на поховання виділяти не будуть. Дослівно — “нехай Львів його ховає”», — написав Роман Бень.

Начальник відділу управління внутрішньої політики Львівської міськради Віталій Задорожний пояснив, що за процедурою поховання мало б відбутися у громаді, де проживає найближчий родич.

«Попередньо нас інформували, що поховання у Сокалі заплановане, однак в останній момент громада відмовилася, пославшись на те, що загиблий не є їхнім мешканцем», — зазначив посадовець.

Після цього Львівська міська рада зв’язалася з іншим родичем військового — троюрідним братом, який проживає у Львові, та взяла на себе організацію поховання.

Міський голова Сокаля Сергій Касян у коментарі заявив, що міськрада нібито не відмовлялася від поховання, однак вважає доцільнішим провести його у Львові.

«За наявності родичів у Львові логічніше ховати там. У нас діє програма, за якою кошти на поховання отримує родина, яка його організовує», — зазначив мер.

Він додав, що у випадках, коли загиблий є сиротою, громада «шукає можливості», як провести поховання, однак деталі процедури не уточнив.

У Львові кардіохірурги успішно пересадили серце 56-річному батькові двох військових. Чоловік пережив інфаркт, а невдовзі обстеження показали, що орган працює лише на 20% від необхідного. Про це повідомили в Першому ТМО Львова, пише Lviv.media.

Як розповіли медики, Ігор Коверко з Львівщини раніше не мав проблем зі здоров’ям допоки обидва сини чоловіка не пішла воювати. В певний момент молодший син Ігоря довго не виходив на зв’язок, перебуваючи у напівоточенні. Коли ж нарешті зателефонував, здавалося, що найгірше позаду. Але вже за 2 дні у батька стався інфаркт. Це було якраз на третю річницю повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2025 року.

Невдовзі детальне обстеження показало, що серце чоловіка після інфаркту працює всього на 20% від необхідного, тож йому необхідна трансплантація.

Влітку чоловіка поставили в лист очікування на донорський орган. “Необхідність пересадки пан Ігор сприйняв спокійно. Каже, що не панікував і не боявся. А читав історії пацієнтів, які живуть із пересадженими серцями, вірив лікарям і покладався на Бога”, — розповіли у ТМО.

Після пів року очікування з’явився донор, і 17 січня кардіохірурги Центру трансплантології замінили зношене серце пана Ігоря на нове. Першу добу після операції пацієнт перебував у відділенні інтенсивної терапії кардіохірургічного відділення Лікарні Святого Пантелеймона. У лікарні зауважують, що нові наркозно-дихальні апарати та монітори, які медзаклад отримав в межах польсько-української транскордонної співпраці, дали змогу забезпечити найкращий післяопераційний догляд.

За словами медиків, нині пацієнт чудово почувається, а його нове серце добре працює.

Працівники ДБР повідомили про підозру чинному керівнику одного з відділів Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Раніше він очолював один із районних ТЦК та СП. Посадовця підозрюють у навмисному приховуванні майна в деклараціях, а також у незаконному внесенні даних про нібито проходження військової служби чоловіком призовного віку.

У деклараціях за 2023 та 2024 роки полковник не зазначив квартиру в новобудові у Львові вартістю понад 1,8 млн гривень. Майнові права на житло були оформлені на дружину, однак відповідно до закону це майно підлягало обов’язковому декларуванню.

Крім того, у квітні 2025 року, перебуваючи на посаді начальника районного ТЦК та СП, посадовець без законних підстав вніс до службових баз дані про свого знайомого як такого, що нібито проходить військову службу. Насправді чоловік фактично перебував удома, що дозволяло йому вільно пересуватися та уникати мобілізаційних заходів.

Усвідомлюючи можливу відповідальність за незаконні дії на попередній посаді, посадовець ініціював переведення до Львова. Наразі слідчі з’ясовують, чи було відомо про ці факти керівництву обласного ТЦК та СП.

Полковнику повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366-2 КК України — умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, а також за ч. 1 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованих системах.

Санкції статей передбачають покарання у вигляді обмеження волі строком до 2 років. Досудове розслідування триває.

Працівники ДБР перевіряють усі обставини справи, можливу причетність інших посадових осіб та наявність подібних фактів в інших підрозділах. Процесуальне керівництво здійснює Львівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

Незважаючи на ампутації чотирьох кінцівок, колишній пацієнт і ментор центру UNBROKEN — 41-річний Микола Шот щодня демонструє свою незламність. На цей раз він став на лижі та проїхав маршрутами гірськолижних трас.

Микола Шот із Новояворівська від початку повномасштабного вторгнення боронив Україну у складі 93-ї бригади «Холодний Яр». У 2024 році на Бахмутському напрямку внаслідок важкого мінно-вибухового поранення він втратив обидві руки та ноги.

Попри ампутації чотирьох кінцівок, ветеран щодня демонструє свою незламність. До прикладу, навесні 2025-го Микола вже на протезах взяв участь у своєму першому забігу. Влітку повернуся до улюбленої справи — водіння авто.

А цьогоріч у захисника з’явилась ще одна маленька мрія — стати знову на лижі. 20 років тому Микола займався біатлоном, тобто зимовим видом спорту, що поєднує лижні перегони та стрільбу. І ось, аби втілити і її в життя, Микола вирушив до Буковелю разом із командою UNBROKEN.
«Не треба боятися, треба просто спробувати. Я впевнений, що у мене все має вийти. Навіть якщо буду падати — то завжди можна встати і спробувати ще раз!», — сказав Микола.

Першим випробування було одягнутися в спорядження. З протезами це виявилося нелегко, проте з допомогою команди йому це вдалося. Далі Микола самотужки здолав відстань до спуску, і зміг поїхати кілька метрів. Хоча, зізнається, що і відчував постійний тиск на кукси — ампутовані частини нижніх кінцівок, проте він жодного разу не впав.

А згодом, аби відчути весь спектр емоцій і свободи від катання, пересів на адаптивні лижі — катання з допомогою професійного інструктора. І той на швидкості провіз Миколу Шота найскладнішими маршрутами гірськолижних трас.

«Адреналін. Я відчував такий адреналін. Це було круто! Така швидкість… Я рекомендую всім пробувати!», — такими враженнями поділився захисник одразу після спуску.

Поруч із ветераном весь час був шеф-інструктор Михайло Бойчук, який допомагав Миколі стати на лижі.

«Це вперше, коли військовий із чотирма ампутаціями стає на лижі. Життя після поранення — продовжується. І ми раді, що маємо змогу долучитися до того, аби повертати наших військових до життя!», — каже шеф-інструктор.

Цей перший досвід Миколи точно стане не останнім. Він каже, що обов’язково ще стане на лижі. Можливо, навіть цього сезону.