Категорія: Війна

Опубліковано

На фронті загинув відомий львівській фехтувальник Ростислав Лівач

На війні загинув фехтувальник з Львівщини Ростислав Лівач.

Про це повідомили у Національному олімпійському комітеті України, пише 032.ua

Ростислав Лівач родом зі Львова, навчався у державному університеті фізичної культури, де здобув кваліфікацію бакалавра та спеціаліста з олімпійського і професійного спорту.

Ростислав — кандидат у майстри спорту з фехтування на шаблях, учасник Всеукраїнських змагань, переможець та багаторазовий призер чемпіонатів Львівської області.

Із початком повномасштабного російського вторгнення Ростислав боронив Україну в лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, а згодом – у складі 78-го окремого десантно-штурмовому полку «Герць» Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Ростислав Лівач загинув 6 червня.

Опубліковано

Для бронювання ФОПам буде потрібно мати обсяг доходу не менше 61,2 тисячі грн на місяць і сплатити 20,4 тисячі грн збору

Фізична особа-підприємець повинна мати обсяг доходу за місяць не менше 61,2 тисяч грн та сплатити збір за бронювання 20,4 тисячі грн за себе і за наявності – за найманого працівника, якого бажає забронювати. Це передбачено законопроектами, які зареєстрував у Верховній Раді голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Дмитро Наталуха разом із колегами, серед яких зокрема і голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова, член Комітету ВР з питань правової політики Володимир Ватрас та інші, інформує Судово-Юридична газета.

Так, законопроект 11331 про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки передбачає, що Кабмін з урахуванням цілей та пріоритетів промислової політики з метою забезпечення прогнозованості (безперервності) кадрової політики суб’єктів господарювання затверджує порядок бронювання військовозобов’язаних.

Змінами до ч. 1 статті 25 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» пропонується, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють у суб’єктів господарювання, які за кожного заброньованого працівника щомісячно сплачують до державного бюджету збір за бронювання військовозобов’язаних, встановлений Податковим кодексом, та у яких відсутня заборгованість з виплати заробітної плати та зі сплати загальнодержавних та/або місцевих податків, зборів та/або інших обов’язкових платежів.

Фізична особа-підприємець та/або її наймані працівники мають право на бронювання, відповідно до вищеозначених умов, за умови, якщо обсяг доходу ФОП протягом календарного місяця становить не менше трикратного розміру збору за бронювання військовозобов’язаних, встановленого Податковим кодексом України, та підтвердження ФОП ведення господарської діяльності протягом попереднього річного звітного (податкового) періоду.

При цьому інший законопроект 11332 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних передбачає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють бронювання військовозобов’язаних працівників відповідно до пункту 5 частини першої статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», сплачують до державного бюджету збір за бронювання військовозобов’язаних у сумі, що дорівнює розміру 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, збір за бронювання військовозобов’язаних становитиме 20,4 тисячі грн. Відповідно, трикратний обсяг доходу ФОП, який бажає здійснити бронювання, має становити не менше 61,2 тисяч грн.

Чи можна відкрити “свіжий” ФОП, щоб уникнути мобілізації

Щодо обмежень для ФОПів, законопроєкт передбачає, що вони повинні працювати та отримувати прибутки протягом тривалого часу (три, шість місяців або рік) та мати щомісячний оборот на рахунку, який перевищує 20 тис грн. Таким чином, відкрити ФОП і забронюватися не вийде, що має захистити від можливого масового переходу працівників у ФОПи.

Скільки грошей отримає бюджет від економічного бронювання

Крім того, автори законопроєкту розрахували, що при введенні економічного бронювання, при умові сплати військового збору у розмірі 20 тис. грн на місяць, додаткові надходження до бюджету можуть скласти 347,3 млрд грн на рік. Проте ці розрахунки ґрунтуються на досить оптимістичних припущеннях.

Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай розповів, що навіть якщо вдасться забронювати всі ФОПи та половину осіб, які зараз не підлягають бронюванню, це буде надто оптимістичним прогнозом. Багато ФОПів, ймовірно, не зможуть собі дозволити таке бронювання, але багато найманих працівників можуть скористатися можливістю бронювання через ФОПів.

Опубліковано

На фронті загинув захисник з Львівщини

На війні загинув Герой з Городоччини Дмитро Вергун. Про це повідомили в Городоцькій територіальній громаді, пише Львівський портал.

41-річний Дмитро Вергун пішов захищати Батьківщину від російських загарбників. Герой загинув 11 червня на Луганському напрямку.

«Мужній воїн, житель села Дроздовичі поліг на полі бою на сватівському напрямку Луганської області. Загибель захисника – непоправна втрата для родини, Городоцької громади, України», – йдеться в повідомленні.

Опубліковано

Студента Львівського університету внутрішніх справ затримали під час втечі до Польщі

Сокальський районний суд Львівщини оштрафував студента 4 курсу Львівського державного університету внутрішніх справ Владислава Б. за спробу втекти у Польщу. Про це стало відомо із постанови, опублікованої 12 червня в Єдиному судовому реєстрі, пише Lviv.media.

17 травня о пів на першу ночі Владислав Б. разом зі ще однією особою незаконно перетнув кордон з України до Польщі поза пунктом пропуску. Проте його затримали польські прикордонники та повернули в Україну.

Студент до суду не з’явився та не повідомив про причини своєї відсутності. Суддя Тетяна Струс вирішила оштрафувати Владислава Б. на 8 тис. 500 грн та зобов’язала його також сплатити судовий збір — 605 грн. Постанова ще може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її винесення.

Опубліковано

Уряди Литви і Німеччини та Червоний Хрест допоможуть розбудувати у Львові центр UNBROKEN

Сьогодні в межах Ukraine Recovery Conference 2024 у Берліні підписали меморандум, відповідно до якого Литовський уряд виділить 5,6 млн євро, Червоний хрест – 2,5 млн євро, а уряд Німеччини надасть дороговартісне обладнання для реабілітації. Йдеться про реабілітаційний центр UNBROKEN у Брюховичах.

«Завершуємо Берлінську конференцію з відновлення України добрими новинами. Тепер можемо сказати офіційно – фандрейзингова кампанія на реконструкцію центру реабілітації в Брюховичах з добудовою двох нових будівель завершена.

Сьогодні в рамках форуму підписали чотиристоронній меморандум між Товариством Червоного Хреста, проєктною агенцією Уряду Литви, Першим Медичним обʼєднанням та міською радою Львова.

Литовський уряд виділить 5,6 мільйонів євро, Червоний хрест – 2,5 мільйонів євро. А також Уряд Німеччини надасть дороговартісне обладнання для реабілітації, в рамках нашої попередньої співпраці.

Сьогодні ми потребуємо більше можливостей та місць для якісної реабілітації наших військових. Тому ця підтримка – це великий внесок у майбутнє наших ветеранів та всіх українців, які постраждали від російської агресії.

Підсумовуючи, хочу сказати, що Берлінська конференція для нас видалась дуже вдалою. Це спільна праця багатьох людей з багатьох країн світу, але результати вражаючі. Дякую всім за підтримку та організацію платформи для налагодження співпраці. Такі вчинки дуже чітко показують, хто залишається на світлій стороні», – повідомив мер Львова Андрій Садовий.

Зауважимо, проєкт передбачає реконструкцію існуючого центру у Брюховичах з добудовою двох нових будівель. Площа нового центру складатиме понад 9 000 кв. м, і тут буде 106 ліжкомісць для реабілітації, сучасний басейн, а благоустрій території складатиметься з різних зон для реабілітації.

Нагадаємо, в Берліні триває Ukraine Recovery Conference 2024. Цьогорічна кнференція – це продовження серії щорічних високопрофільних політичних заходів, присвячених відновленню та довгостроковій реконструкції України з початку повномасштабної війни росії проти України. На одній із панельних дискусій українські молодіжні організації представили найкращі практики залучення молоді та громадських організацій до міського планування сучасних міст України на прикладі Львова.

Опубліковано

ВМС спростували інформацію про виділення 20 млн грн з бюджету Львова на вітрильний фрегат «Дружба»

У 2023 році Львівська міська рада виділила 20 млн грн для потреб Військово-морських Сил ЗСУ. У вівторок, 11 червня, львівський портал Lviv.media опублікував інформацію про те, що ЛМР виділила 20 млн грн на вітрильний фрегат «Дружба», який роками перебуває у порту й непридатний для військових дій, інформує Zaxid.net.

Після появи цієї публікації ZAXID.NET звернувся за коментарем до речника ВМС Дмитра Плетенчука, який спростував повідомлення про скерування грошей з бюджету Львова на ремонт навчального фрегату «Дружба».

«Стосовно появи в мережі інтернет публікацій щодо нецільового використання коштів у сумі 20 мільйонів гривень, виділених для ВМС ЗС України Львівською міською радою, повідомляємо, що командування ВМС ЗС України зверталося до львівської громади з проханням посприяти у покращенні матеріально-технічного забезпечення Інституту ВМС, адже основна частина фінансування в умовах війни спрямовується на забезпечення саме бойових частин та підрозділів. Гроші планували виділити на закупівлю морських засобів навігації, океанографії та зв’язку для вдосконалення навчально-матеріальної бази єдиного в Україні військового вишу, що готує профільних фахівців для національного флоту», – повідомив Дмитро Плетенчук.

Утім, враховуючи складну ситуацію на фронті, Військово-морські сили ухвалили витратити гроші Львівської міськради інакше – закупити обладнання для бойових частин.

«Проте, враховуючи поточну безпекову ситуації, після надходження кошти були перерозподілені на закупівлю FPV-дронів та приладів нічного бачення для бойових підрозділів ВМС ЗС України. Субвенція, яку виділила Львівська міська рада, не використовувалась на навчальний вітрильний фрегат “Дружба”», – додав речник ВМС України Дмитро Плетенчук.

Зазначимо, що наприкінці серпня 2023 року до Львівської міськради звернувся командувач ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа й попросив допомогти із закупівлею двох комплектів вітрил та морських засобів навігації та зв’язку. У ВМС пояснювали, що судно потрібне для навчання курсантів Одеської морської академії.

Як стверджує Lviv.media, вже у грудні 2023 року ЛМР нібито за ініціативи міського голови Андрія Садового виділила 20 млн грн на фрегат «Дружба».

Опубліковано

Військовослужбовиця “Ялта” померла від серцевої недостатності – 78 полк ДШВ

У 78 окремому десантно-штурмовому полку заявили, що військовослужбовиця Шура Рязанцева з позивним “Ялта”померла від серцевої недостатності в лікарні Житомира.

Ця причина смерті вказана у медичній довідці, наданій підрозділу лікарями, повідомила пресслужба 78 ОДШП “Суспільному. Крим”.


За даними пресслужби полку, 40-річна кримчанка Шура Рязанцева мала перейти в інший підрозділ – їй лишався один день до переведення.

Нагадаємо, 10 років тому “Ялта” брала участь у Революції Гідності. У березні 2014-го, під час спроби в’їзду до Криму, дівчина на 5 днів потрапила у полон, пережила тортури.

До 2022 року Шура Рязанцева працювала стилісткою студії “Квартал 95”, а з початком повномасштабної війни – долучилася до війська. Про смерть “Ялти” повідомила її сестра 11 червня.

Що відомо про Шуру Рязанцеву

Кримчанка брала участь у Революції гідності, рятувала поранених на Інститутській вулиці. До повномасштабної війни вона працювала стилісткою та художницею з костюмів для телеканалів та українських зірок. Зокрема Шура Рязанцева розповідала, що особисто вдягала акторів “Кварталу 95” та навіть президента України Володимира Зеленського.

Дівчина також була на Інститутській, де витягувала людей. Герой “Небесної сотні” Роман Гурик врятував їй життя під час цих подій.

У березні 2014 року Шура Рязанцева разом з іншими активістками вирушила до рідного Криму, який вже заполонили військові російської армії без розпізнавальних знаків. Проте на наступному блокпості росіяни дівчат затримали. Далі вона п’ять днів перебувала в російському полоні.

У день звільнення дівчина дізналася, що весь цей час їх утримували в Севастополі. Далі доправили знов на КПВВ “Армянськ”. Під звуки пострілів їм сказали сідати в автівки та їхати з Криму.

У лютому 2022 року “Ялта” долучилася до лав Територіальної оборони, а згодом приєдналася до нового підрозділу у складі Десантно-штурмових військ.

Опубліковано

Біля кордону з Угорщиною знайшли покинуте авто: група українців могла втекти через дірку в паркані

Біля кордону з Угорщиною на околиці села Гуняді Закарпатської області прикордонники виявили покинутий мікроавтобус “Фольксваген” та пошкодження загороджувального паркану: перевіряється інформація про можливий незаконний перетин кордону групою українців.

Про це повідомив журналіст Віталій Глагола у Telegram, речниця Мукачівського прикордонного загону Леся Федорова та пресслужба Нацполіції в коментарі “Українській правді”.

Першим про подію повідомив журналіст Глагола. За його словами, під час моніторингу кордону оператор БпЛА прикордонної служби помітив мікроавтобус на польовій дорозі неподалік від лінії розмежування.

Під час обстеження території правоохоронці знайшли сліди, що вели до кордону з Угорщиною, та проріз у загороджувальному паркані і сліди на контрольно-слідовій смузі.

Журналіст зазначав, що 18 людей із покинутого мікроавтобуса могли незаконно перетнути кордон. Водночас у ДПСУ “Українській правді” зазначили, що наразі угорська сторона не підтвердила незаконного перетину кордону.

“Днями прикордонний наряд поблизу кордону з Угорщиною на польовій дорозі виявив транспортний засіб без водія. Це був мікроавтобус “Фольксваген”. Під час подальшого огляду місцевості виявлено пошкодження загороджувального паркану та сліди осіб.

Наразі проводяться необхідні дії для з’ясування всіх обставин. Також перевіряється інформація, зокрема, й щодо кількості порушників, які могли незаконно перетнути кордон, аби потрапити на територію суміжної країни.

Про дану ситуацію повідомлено угорську сторону, яка наразі поки не надавала інформації і не підтвердила факт незаконного перетину кордону”.

У пресслужбі Нацполу УП додали, що поліція Закарпаття внесла дані про цю подію в ЄРДР за ч 2 ст 332 ККУ (Незаконне перетинання державного кордону групою осіб), авто вилучили як речовий доказ та помістили на спецмайданчик.

Опубліковано

У Раді зареєстрували законопроєкт про “економічне бронювання”

У Верховні Раді зареєстрували законопроєкт про “економічне бронювання” (законопроєкт 11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки»). Про це повідомив нардеп, голова комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха, який є одним із авторів законопроєкту.

“У законі ми заклали концепцію «економічного бронювання», яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів”, – повідомив Наталуха.

За його словами, концепція має працювати наступним чином:

  • Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
  • Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
  • Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
  • Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроєкті № 11332 “щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних”.

Наталуха зазначає, що ці законопроєкти — результати піврічної роботи величезної команди людей, яка невпинно 24/7 проводили консультації, моделювали різні сценарії та вели діалог, як з урядовцями, так і з бізнесом.

Також він повідомив, що скоро нардепи подадуть два альтернативних законопроєкти, що будуть включати:

  • модель із бронюванням за рівнем зарплати у понад 35 тис грн,
  • також змішану модель — 35 тис грн зарплати для найманого працівника, 20 тис грн військового збору для ФОП.
Опубліковано

Завтра Львів попрощається з воїнами Ростиславом Лівачем, Юрієм Чепілем, Романом Ковалишиним

У середу, 12 червня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Ростислав Лівач, Юрій Чепіль, Роман Ковалишин захищали Україну від російських окупантів. Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Воїна Ростислава Лівача поховають на Личаківському кладовищі, воїна Юрія Чепіля – на кладовищі у селі Дмитрів Червоноградського району, воїна Романа Ковалишина – на Голосківському кладовищі.

Біографічні довідки захисників

Ростислав Лівач («Рос») (25.01.1987 – 06.04.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №59 міста Львова. Займався в секції із фехтування, де став кандидатом у майстри спорту із фехтування на шаблі. Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського.

Після завершення навчання займався підприємницькою діяльністю, де співпрацював з різними компаніями у сфері ІТ, експлуатації й обслуговування верстатів з числовим програмним управлінням та створював координатні верстати.

За словами близьких, «Ростислав був допитливим, розсудливим, доброзичливим і веселим хлопцем, умів дотепно змалювати пригоду та цінував хороший жарт. Був людиною, якій завжди вистачало сил і часу для родини, друзів, побратимів. Ростик завжди був легким на підйом, і завжди підтримував ідею про поїздку. Понад усе любив життя, не міг відмовити в допомозі близьким чи друзям. Душа компанії, брався за будь-яку справу і робив це до кінця.

Йому ніщо не заважало очолити навіть абсолютно незнайомих людей, об’єднати єдиною ідеєю – і це все з посмішкою на обличчі. Надзвичайно простий і щирий у спілкуванні, легка і світла людина, завжди вмів розговорити, розрадити, підтримати, розсмішити».

У вільний від роботи час займався велосипедним і пішим туризмом, походами в гори з великою й відданою командою друзів.

Із початком повномасштабного російського вторгнення боронив Україну у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України, а згодом – у складі 78-го окремого десантно-штурмовому полку «Герць» Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «Хрест Десантно-штурмових військ». Виконував бойові завдання на території Донецької області.

У Ростислава Лівача залишилися мати, батько, бабуся та брат.

Юрій Чепіль (02.05.1978 – 08.06.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №36 міста Львова.

Професійно-технічну освіту за спеціальністю «столяр з виготовлення художніх меблів» здобув у Професійно-технічному училищі №17 міста Львова (зараз – Ставропігійське вище професійне училище).

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ОЗДОББУД», ТзОВ «ДІ.ВІ. ЕС» та ТзОВ «Завод Стеко».

За словами родичів, «Юрій завжди був чуйним, привітним та відповідальним до усього, що починав».

Під час повномасштабного вторгнення російської федерації захищав Україну у складі військової частини А4821 Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на Харківському, Запорізькому, Донецькому напрямках.

У Юрія Чепіля залишилися дружина, донька, мати, бабця, сестра та племінник.

Роман Ковалишин (18.09.1975 – 08.06.2024). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №32 міста Львова. Проходив військову службу у лавах 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівський бронетанковий завод» на посаді «слюсар з ремонту бронетехніки». У вільний від роботи час полюбляв музику, малювати та переглядати фільми.

З початком повномасштабного російського вторгнення повернувся до лав 1-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, де виконував бойові завдання на території Донецької області.

У Романа Ковалишина залишилися дружина, двоє дітей, мати та брат з дружиною.