Військовослужбовиця заявила про сексуальне домагання у війську. Кривдник пішов у СЗЧ

Військова медикиня, на ім’я Оксана, заявила про сексуальне домагання в армії. За цим фактом жінка подала заяву в ДБР, а ймовірний кривдник самовільно залишив військову частину. Про це жінка розповіла журналістам «Слідства. Інфо».

За словами військовослужбовиці, інцидент трапився в червні, коли вона та її побратим, на ім’я Сергій, їхали на полігон у Львівській області. Під час цієї поїздки чоловік почав тиснути на неї та прямо казав, що хоче зайнятися з нею сексом. Фрагмент цього діалогу жінка змогла приховано зняти на відео.

«Оксанко, ми ж з тобою вже зустрічаємося. Після цієї стадії іде секс, у будь-якому разі — хочеш ти чи не хочеш. Ну, правильно я тобі кажу? Навіть на мосту ми з тобою могли б кохатися. Давай? Ти навіть не відчуєш», — казав чоловік жінці.

Після цього вони поїхали на озеро, де чоловік після купання захотів сфотографуватися з нею та, за словами військовослужбовиці, почав тертися тазом об неї в момент, коли в нього була ерекція.

Журналісти «Слідства. Інфо» намагалися сконтактувати з чоловіком, про якого розповіла медикиня, однак він не відповідав на дзвінки, а його колеги заявили, що він самовільно залишив частину, після чого його подали в розшук.

Військовослужбовиця також розповіла, що за два місяці після інциденту її ймовірного кривдника перевели до роти, де вона несе військову службу, а офіційне розслідування так і не розпочали. Однак командування підрозділу заявило, що переведенням займаються Сухопутні сили, а їхні імена були в одному наказі.

Оксана також розповіла, що за фактом домагання подала заяву до Державного бюро розслідувань. Нині ж триває внутрішнє розслідування після того, як жінка звернулася на гарячу лінію Міністерства оборони. Справа іще не дійшла до суду.

Французький мільярдер Ксав’є Ньєль придбав lifecell і Датагруп-Volia

Інвестиційна компанія NJJ Holding французького мільярдера Ксавʼє Ньєля закрила транзакцію із купівлі українського оператора lifecell та провайдера фіксованого інтернету “Датагруп-Volia”. Про це йдеться у пресрелізі Horizon Capital.

Вартість операції складає не менше 524,3 млн доларів, повідомила Turkcell, в якої викупили компанію.

“Я радий оголосити про завершення цієї знакової французької інвестиції в телекомунікаційний сектор України, яка, на нашу думку, принесе значні та відчутні переваги для клієнтів, ринку та країни загалом”, – заявив Ксавʼє Ньєль.

Створення обʼєднаної телекомунікаційної платформи буде наступним кроком для партнерів в цій угоді.

“NJJ, Horizon Capital під керівництвом Олени Кошарної, та Михайло Шелемба, гендиректором “Датагруп-Volia”, об’єднають “Датагруп-Volia” і lifecell для створення конвергентної телекомунікаційної платформи”, – йдеться у релізі.

Важливим етапом для об’єднаної платформи є підписання документів і надання спільного фінансового пакету в 435 млн доларів від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

Нагадаємо, Антимонопольний комітет 25 липня схвалив заявку на покупку французькою DVL Telecom українського оператора lifecell.

Угода з купівлі французьким мільярдером Ксавʼє Ньєлем провайдера фіксованого інтернету “Датагруп-Volia” і оператора lifecell принесе в країну 1,5 млрд доларів інвестицій.

Собака львівських прикордонників знайшов у француза, який їхав потягом до Києва, приклеєний до тіла гашиш

59-річний громадянин Франції їхав потягом «Перемишль-Київ». Під час проходження контролю 7 прикордонним Карпатським загоном відбулося спрацювання службового собаки, натренованого на пошук наркотичних речовин.

В ході перевірки спільна прикордонно-митна оглядова група виявила пакунок з 13 грамами невідомої речовини. Зі слів іноземця, виявлене є наркотичним продуктом із коноплі.

«Дурман» іноземець мав намір перевезти для особистого вжитку. Щоб обманути нюх собаки, чоловік сховав пакунок під вату, на яку накапав лаванди, а поверх усього наліпив пластирну пов’язку та прикріпив на тіло.

За цим фактом оперативні співробітники загону поінформували відповідні правоохоронні органи. Відповідальність за дане правопорушення передбачена ст. 305 ККУ «Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів».

Загалом на Львівщині службові собаки прикордонників у цьому році допомогли виявити майже 13 кг наркотичних засобів.

Румунія заявила, що не зобов’язана збивати російські дрони на своїй території

Румунський прем’єр-міністр Марчел Чолаку відкинув закиди в бездіяльності влади через порушення повітряного простору російським дроном минулими вихідними.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Agerpres.

Чолаку наголосив, що Румунія відреагувала на порушення повітряного простору в режимі реального часу і стежила за ситуацією за допомогою винищувачів F-16.

Він додав, що румунська сторона не була зобов’язана вживати заходів.

“Якби безпілотники цілились по румунській території, звичайно, наша країна втрутилася б”, – запевнив прем’єр Румунії.

Він назвав інцидент провокацією, покликаною перевірити здатність сусідніх з Україною держав реагувати на подібні ситуації.

Щонайменше два російські “Шахеди” увійшли в повітряний простір Румунії в ніч проти неділі, 8 вересня. Влада Румунії розіслала попередження на мобільні телефони про небезпеку падіння об’єктів жителям Тулчі та Констанци – повітів, що межують з Україною.

Міністерство закордонних справ Румунії закликало до поваги до міжнародного права, зокрема недоторканності румунського повітряного простору, і підтвердило своє рішуче засудження незаконних атак РФ.

Лідерка румунської головної опозиційної партії “Союз порятунку Румунії” Елена Ласконі закликала президента Клауса Йоганніса і прем’єра Чолаку пояснити заліт російських безпілотників.

Мін’юст хоче конфіскувати в Повалій майно, яким вона володіє, зокрема, права на деякі її пісні

Міністерство юстиції подало до суду позов про стягнення майна співачки та колишньої народної депутатки від «Партії регіонів» Таїсії Повалій. Зокрема, конфіскувати хочуть права на деякі її пісні. Про це йдеться на сайті Мін’юсту.

Так, стягнути хочуть майно, яким Повалій володіє прямо та опосередковано. Серед нього — 7 земельних ділянок, житловий будинок та домоволодіння, а також 2 автомобілі та 4 пристрої для відстрілу патронів.

Однак, окрім цього, Мін’юст прагне конфіскувати майнові права на музику Повалій та слова до восьми її пісень. Що саме це за пісні — не вказують.

Нагадаємо, Служба безпеки України заочно повідомила співачці про підозру в колабораційній діяльності, публічних закликах до війни та виправдовуванні агресії рф проти України.

Слідчі встановили, що Повалій виїхала до рф, де отримала російське громадянство та публічно підтримала кремль. Під час інтерв’ю московському інтернет-виданню вона вихваляла главу рф володимира путіна та закликала до захоплення всієї території України.

Також Повалій намагалася дискредитувати українських захисників, які брали участь у боях за Київ, а в окупованому Луганську прямо зі сцени висловилася на підтримку окупантів та героїзувала їхню участь у війні.

Перший з українців: львів’янин Павло Баль виграв бронзу Паралімпіади в шосейних перегонах

Львів’янин Павло Баль став бронзовим призером на Паралімпіаді в Парижі у шосейній гонці з гендбайку

Про це повідомили в управлінні спорту Львова, передає “Еспресо.Захід”.

Павло Баль – перший українець, який виграв медаль у шосейній гонці з гендбайку.

“Павло фінішував третім на дистанції 56,8 км у класі H5. Для Павла це були перші літні Паралімпійські Ігри. Павло виступив у паравелосипедному спорті на шосе у класі H5 – категорії спортсменів, які змагаються у сидячій позиції на гендбайках”. – зазначили в управлінні спорту.

У заїзді Павло Баль проїхав перший відрізок дистанції в 14,2 км третім з результатом 24:20 хвилини. На третьому відрізку дистанції в 42,6 км він опустився на четверту сходинку, але фінішував Павло на третьому місці у рейтингу, опинившись вище за Луїса Кошту з Португалії на 53 секунди.

Шосейна гонка, гендбайк (клас H5)

1. Мітч Валізе (Нідерланди) — 1:33:12 години

2. Луї Верно (Франція) — 1:34:27 години

Павло Баль (Україна) — 1:37:03 години

Як Україна виступає на Паралімпіаді

Українські паралімпійці мають в активі 14 золотих, 18 срібних та 22 бронзову нагороду. Наша збірна на 7-й позиції у медальному заліку.

Золоті медалі:

Олександр Комаров (плавання, 100 м, вільний стиль, клас S5), Оксана Зубковська (легка атлетика, стрибки у довжину, клас T12), Михайло Сербін (плавання, 100 м на спині, клас S11), Денис Остапченко (плавання, 50 м на спині, клас S3), Ігор Цвєтов (легка атлетика, біг на 100 м, клас Т35), Юрій Шенгур (плавання, 100 м на спині, клас S7), Юлія Шуляр (легка атлетика, біг на 400 м, клас Т12), Олександр Яровий (легка атлетика, штовхання ядра, клас F20), Наталія Кобзар (легка атлетика, біг на 400 м. Клас T37), Ярослав Денисенко (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12), Андрій Трусов (плавання, вільний стиль, 50 м, клас S7), Анна Стеценко, Марина Піддубна, Олексій Вірченко та Ярослав Денисенко (плавання, мікст естафета 4х100 м, вільний стиль), Анастасія Москаленко (штовхання ядра, клас F32), Марія Помазан (штовхання ядра, клас F35).

Срібні медалі:

Антон Коль (плавання, 100 м, спина, клас S1), Ірина Пойда (плавання, 200 м, вільний стиль, клас S5; 100 м, вільний стиль, клас S5), Владислав Білий (метання списа, клас F38), Наталія Кобзар (легка атлетика, біг на 200 м, клас T37), Володимир Пономаренко (легка атлетика, штовхання ядра, клас F12), Єгор Дементьєв (велотрек, індивідуальний персьют, 4000 м, клас С5), Анна Стеценко (плавання, 100 м, спина, клас S12), Роман Полянський (академічне веслування, парні одиночки, клас PR1), Андрій Трусов (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас SM7; 400 м, вільний стиль, клас SM7; 100 м на спині, клас S7), Ілля Яременко (плавання, 50 м вільним стилем (клас S13), Данило Чуфаров (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас S11), Ігор Німченко (плавання, 100 м батерфляєм, клас S10), Марія Шпатківська (легка атлетика, штовхання ядра, клас F46), Максим Веракса (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12), Анна Стеценко (плавання, вільний стиль, 100 м, клас S12).

Бронзові медалі:

Анна Ґонтар (плавання, 50 м, вільний стиль, клас S6; 100 м, брас, клас SB5), Олександр Комаров (плавання, 200 м, вільний стиль, клас S5), Віктор Дідух, Ірина Шинкарьова (настільний теніс, мікст, парний турнір, клас XD17), Роман Данилюк (легка атлетика, штовхання ядра, клас F12), Ярослав Денисенко (плавання, 100 м, спина, клас S12), Анна Стеценко (плавання, 400 м, вільний стиль, клас S12), Антон Коль (плавання, 50 м, спина, клас S1), Євгеній Богодайко (плавання, 200 м, комплексний стиль, клас SM7; 100 м, брас, клас SB6), Марина Піддубна (плавання, 50 м, вільний стиль, клас S11), Артем Колінько (боча, клас BC4), Данило Чуфаров (плавання, 100 м, спина, клас S11), Данило Семенихін (плавання, 100 м, брас, клас SB5), Сергій Паламарчук (плавання, 50 м на спині, клас S3), Олексій Вірченко (плавання, 50 м вільним стилем, клас S13), Олександр Литвиненко (легка атлетика, стрибки в довжину, клас Т36), Зоя Овсій (легка атлетика, метання диска, клас F53), Оксана Ботурчук (легка атлетика, біг на 400 м, клас Т12), Максим Коваль (штовхання ядра, клас F20), Олена Федота-Ісаєва (фехтування на візках, шабля, категорія В), Павло Баль (шосейна гонка, гендбайк, клас H5).

В Україні заборонили пальмову олію у певних продуктах

Верховна Рада України ухвалила закон, яким передбачає обмеження використання пальмової олії в харчових продуктах. Про це повідомила народний депутат України Олена Вінтоняк, яка є спіавторкою законопроекту з реєстраційним номером 5148 “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми”.

4 вересня, за ухвалення цього закону проголосувало 293 народних депутатів.

Вінтоняк зазначила, що закон передбачає повну заборону використання гідрогенізованих рослинних жирів і олій та інших шкідливих трансжирів у дитячому харчуванні.

В документі вказано, що використання гідрогенізованих рослинних жирів і олій відповідно до європейських практик має бути не більше 2-х грамів на 100 грам загальної кількості всіх жирів у продукті. Передбачене обов’язкове маркування харчових продуктів, що містять рафіновані олії рослинного походження.

Вінтоняк наголосила, що деякі компанії, заробляючи на солодощах мільярди, використовуюьб небезпечні трансжири, що спричиняють онкологію (зокрема і дитячу) і серцево-судинні хвороби. Вона також зазначила, що лікарі категорично радять не споживати продукти, що мають у своєму складі “гідрогенізовану пальмову олію” дітям і дорослим, оскількі вона вже давно заборонена у багатьох країнах.

В пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що, за висновками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, вживання пальмової олії призводить до ожиріння і розвитку хронічних захворювань в глобальному масштабі.

Зазначено, що пальмову олію видобувають із плодів рослини Elaeis guineensis, відомої як олійна пальма, та вона лідирує у виробництві напівфабрикатів і готових продуктів, міститься в твердих жирах рослинного походження, таких як маргарин і топлене масло “ГХІ”, кондитерській продукції, і нерідко присутня в легких готових закусках, випічці, фритюрах і інших смажених виробах. Ця олія містить насичені жири, і саме вони формують стеаринову фракцію пальмової олії, що має більш тривалий термін зберігання.

Аналіз робіт, який провели експерти ВООЗ продемонстрував переконливий зв’язок між збільшенням споживання пальмової олії в 23 країнах світу – і підвищеним рівнем смертності від ішемічної хвороби серця, який там зафіксували.

В Записці сказано, що трансжири мають доведений згубний вплив на здоров’я людей і не лише викликають ожиріння, але й серцеві хвороби, рак, діабет, розлад імунної системи. Наприклад, вони не дають ферментній системі перетравлювати хімічні онкогени і ліки, які можуть викликати рак.

Пальмова олія – що відомо

Пальмову олію використовують переважно в кулінарії, вона широко використовується для виробництва оброблених харчових продуктів тривалого зберігання, таких як печиво та хлібобулочні вироби, шоколадні цукерки, маргарини .

Інші сфери застосування пальмової олії включають: мило, зубну пасту, помаду, макіяж та іншу косметику, корми для тварин.

Столова ложка пальмової олії містить близько 120 калорій.

У львів’янина під час обстеження перед ВЛК виявили ВІЛ

Львів’янин проходив обстеження перед військовою службою і в нього виявили ВІЛ. Знання статусу спростило діагностику і дало лікування, коли чоловік захворів на туберкульоз і небезпечну пневмонію. 36-річний львів’янин Ігор (ім’я змінене) працює укладчиком асфальту. Чоловік має напружений робочий графік і зовсім мало часу на себе.

В один із робочих днів до Ігоря під час роботи завітали працівники ТЦК. Тут же, на об’єкті, де Ігор укладав асфальт, йому вручили повістку. Завдяки військовим львів’янин розпочав медогляд і зробив швидкий тест на ВІЛ. Тест виявився позитивним, відтак його скерували у Центр інтегрованих медико-соціальних послуг. Ігор не відмовився від знайомства з медиком у нашій поліклініці на Лемківській, 28. І це було правильне рішення.

У поліклініці Другого медичного об’єднання Львова на вул. Лемківській Ігор отримав підтвердження діагнозу, йому призначили антиретровірусну терапію. Однак він недооцінив масштаб проблеми і відмовився від допомоги. З цього моменту все пішло не так. Чоловік міг приймати 1 таблетку до кінця життя і жити своє щасливе життя, але Ігор вирішив складніший шлях.

До медичних фахівців Ігор повернувся через 4 місяці, коли уже не міг дихати самостійно. Звернувся в Центр інтегрованих медико-соціальних послуг так, як недивлячись на наявність декларації з сімейним лікарем, ніколи до нього не звертався.

Легені Ігоря руйнував дисемінований туберкульоз з пневмоцистною пневмонією. Усе почалося невинно – заважав працювати вологий кашель і температура 38,5 С, дуже скоро Ігор уже потребував кисневої підтримки, бо не міг самостійно дихати. Так буває, коли організм виснажений ВІЛ, приєднуються інші інфекції, цей стан називається коінфекція туберкульоз/ВІЛ. Єдине питання Ігоря до лікарів було: “А я буду жити?”. Питання Ігоря правильне, бо дуже часто люди з ВІЛ помирають від туберкульозу і пневмоцистної пневмонії без підтвердження діагнозу і їм не призначають вчасно лікування.

Медики спрацювали швидко, адже знали про статус Ігоря і швидко прийняли всі необхідні рішення, щоб його врятувати. Пацієнта перевели в Центр легеневого здоров’я, йому надають всю необхідну допомогу. Лікарі прогнозують, що легені відновляться.

“Далі Ігор мусить пожиттєво приймати антиретровірусну терапію. Це 1 таблетка на день, але це можливість мати повноцінне життя”, – каже завідувачка Центру інтегрованих медико-соціальних послуг, інфекціоністка Олена Павлишин.

Нагадуємо, у поліклініках Другого медичного об’єднання Львова тестування на ВІЛ безкоштовне, його можуть пройти усі бажаючі.

Працівники ТЦК побили співвласника книгарень у Львові та його дружину

ТЦК затримали та побили співвласника книгарень у Києві та Львові «Книжковий Лев» Олександра Рябчука. Про це повідомляє співробітниця книгарні Катерина Іванова.

Катерина Іванова повідомляє, що Рябчука затримали прикордонники для перевірки документів на вокзалі у Мукачеві. Потім його передали до місцевого ТЦК, де він пройшов ВЛК, хоча, як стверджується, він має проблеми зі здоров’ям, а у складі медкомісії були наявні не всі лікарі.

Іванова пише, що після спроб оскаржити рішення ВЛК та вимоги видати повістку у відповідному порядку, співробітники Мукачівського РТЦК та СП застосували фізичну силу до Сашка та його дружини, яка знаходилася поруч. Сашка знову відвезли до РТЦК. На цьому свавілля працівників Мукачівського РТЦК та СП не закінчилось. Знаючи про виклик поліції і заяву про побиття від дружини Саші, вони змусили Сашу написати заяву під запис на відео, що він не має до них претензій; вимагали від дружини Саші забрати заяву в поліцію.

Чоловіка продовжують утримувати працівники РТЦК та СП, а зв’язку із ним нібито досі немає.

Водночас в соціальних мережах Закарпатського та Мукачівського ТЦК немає офіційних повідомлень стосовно інциденту.

Чому “копійки” потрібно змінити на “шаги” – глава НБУ Пишний

Цей текст ще вчора виглядав абсолютно інакше. Спершу я хотів поділитися тією до певної міри науковою “експедицією”, яку ми з командою здійснили за останні кілька місяців, вивчаючи історію грошового обігу України, перш ніж вийти публічно з ініціативою про повернення історичної назви розмінної монети.

Разом із науковцями ми провели дуже ґрунтовну роботу, вивчили історичні праці та дослідження, шар за шаром “розпаковувалиˮ фактаж, який дуже довго залишався без належної уваги (і дарма).

Ми зібрали достатньо наукових підтверджень, отримали експертні висновки Національної академії наук України, щоб впевнено сказати, що чужорідну для нашої країни російську назву “копійка” за правом має замінити питомо українська назва “шаг”.

Про усе це я і зараз готовий розповідати. Та спочатку хочу відповісти на першу реакцію, яка сколихнула публічний простір, людей, які перебували поза цим історичним дискурсом, після презентації нашої ідеї.

Уважно та з цікавістю прочитав коментарі та відгуки, які ми отримали. Мені важливо відповісти на них, бо ця перша емоційна, можливо в чомусь навіть інстинктивна, реакція є дуже чесною.

Я навіть радий, що ми не залишили байдужими українців, а дискусія, яку ці кілька місяців ми вели переважно в середовищі науковому, вийшла в середовище громадськості, за двері наукових установ та музеїв. Тепер маємо шанс розвити про цю нову дискусію на тему дерусифікації у сфері грошового обігу, яка до цього не мала належної уваги і є частиною великих змін, які проходить і країна, і суспільство, позбуваючись впливу росії.

Хтось беззаперечно підтримав нас, хтось був категорично проти. У цій “хвилі” виразно проступали емоційні повторювані раз за разом тези, чому ми маємо відмовитися від ініціативи з повернення шагів. Такий собі мінірейтинг “чому ні”.

На першому місці – несприйняття ідеї тільки через те, що назва є незнайомою, невідомою загалу. Я навіть додав у заголовок один із коментарів – “унікальне найменування, якого не знає ніхто”.

Так, на жаль, ми з вами ще багато чого не знаємо з історії країни. Бо не одне десятиліття її стирали та переписували, забороняли. І покоління за поколінням замуровували в бетон тотального зросійщення. Те, що пробивалося крізь бетон, виривали з корінням, з кров’ю!

Нарешті ми маємо шанс відкрити всі архіви, щоб вивчити та побачити свою країну не такою, якою її малювали довгі роки “совєти”, а такою, яка вона була і є насправді.

Нарешті ми маємо ситуацію, коли суспільство має запит у відповідь на дослідження своєї історії – чи то через вивчення традиційного одягу та його повернення у щоденний вжиток, чи то через сміливість відкрити для себе історію Розстріляного відродження чи долі шістдесятників (згадайте неймовірний ажіотаж на виставці, присвяченій Аллі Горській в Українському домі), їхньої творчості, яка виявляється є глибшою, талановитішою та вартіснішою за “пушкіних” і “булгакових”.

Ми багато чого не знали. І в цьому контексті вивчення історії власних грошей є не менш важливим.

Тому так, ви могли не чути про шаг. Та це не змінює його місця в історії українських грошей і тієї ролі, яку він сьогодні може зіграти – своєї ролі в поверненні із забуття ще однієї затертої сторінки України невідомої – вашої України.

Але найцікавіше, що ті, хто впевнено говорить, що вперше чує про шаг, з великою ймовірністю знають про його існування ще зі школи. Згадайте, яка поема Тараса Шевченка точно була обов’язковою для вивчення? Так, “Катерина”. А коли згадаєте, то, можливо, вас зацікавлять ось ці рядки:

“Люде добрі,
Де шлях в Московщину?
В Московщину? Оцей самий.
Далеко, небого?
В саму Москву. Христа ради,
Дайте на дорогу!
Бере шага, аж труситься:
Тяжко його брати!..
Та й навіщо?.. А дитина?
Вона ж його мати!
Заплакала, пішла шляхом,
В Броварях спочила”.

І це не єдиний твір, загалом Шевченко не менше 11 разів згадує шаг як монету у своїх текстах.
Або ж слова Лесі Українки з твору “Що дасть нам силу?”, 1903 рік:

“Гаптують, шиють, і печуть, і варять,
купують, продають, про свято дбають.
Лиш той не дбає, хто шага не має,
але й такий волів би заробити
гіркою працею, ніж так “не дбати”.

Українські автори використовують це слово як цілком звичне та характерне для їхнього побуту, засвідчуючи ще раз давню історію назви монети “шаг”.

То чому ж цій історії так опираємося ми? Й не вперше.

Згадайте, з яким опором реагувало суспільство на квоти щодо української музики на радіо та музичних каналах, щодо обов’язкового українського дубляжу в кінотеатрах або обслуговування українською мовою?

Мені на думку приходить метафора “очищення”, яке ми проходимо, після багатьох років “вливання” нам в голови, у вуха, в очі, в думки російських наративів та російського контенту.

Згадайте перші перейменування міст та вулиць, коли розпочався процес декомунізації. І знову, як ланцюгова реакція, виникали неприйняття та спротив, хоча вже сьогодні нові історичні назви звучать абсолютно природно. Й ніхто вже не згадає якогось тимчасового дискомфорту, натомість захоплюється новими іменами, талантом українських виконавців чи якістю українського дубляжу та відчуває гордість за своє.

І зараз вже росте покоління українців, для якого саме це буде відправною точкою у відкриття та пізнанні своєї країни – унікальної та самобутньої.

На другому місці ми побачили закид, що шаг – це російське слово.

Я згоден, що почувши назву “шаг” вперше, на думку спадає подібне російське слово. Але це знову той випадок, коли дізнавшись трохи більше про один з аспектів історії власної країни, ви матимете шанс знову переконатися в її унікальності.

Назва “шаг” – давнього українського походження і не має жодного стосунку до російського аналога. Тут доречно буде згадати експертний висновок, наданий нам інститутом мовознавства, в якому йдеться, що ці два слова виникли в різних мовах незалежно одне від одного і є міжмовними паронімами (коли у слів різного змісту звучання приблизно однакові). То чому нам не прийняти цей факт існування власного самобутнього слова і більше не повертатися до порівняння?

Але, напевне, найбільше відгуків ми почули з гаслом, де великими літерами написано “НЕ НА ЧАСІ”.

А який монет ми маємо чекати, щоб в Україні, яка захищається від російської воєнної агресії, називати українські гроші українською, а не російською назвою? Який знак і хто має подати, щоб ми нарешті перестали озиратися на когось, а самі рішуче повертали те, що належить нам за правом?

Вчора на презентації Владислав Безпалько, старший науковий співробітник Національного музею історії України, згадав, як Михайло Грушевський у 1918 році писав, що було б добре, якби український уряд випустив монети в пів гривні, у 20 шагів, 10, 5 і навіть 1 шаг.

Під час визвольних змагань цього не сталося. Пройшло вже понад 100 років. Чи досить? Історія вчить, що можна покірно чекати, а можна брати своє. Сьогодні саме час повертати Україні українське. Для цього завжди слушний час.

Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами.

Як зазначив у зверненні з нагоди Дня Незалежності України Президент України Володимир Зеленський: “Незалежність – справа кожного й кожної. І вона має багато вимірів. Кожен з яких потрібно здобувати, аби відстояти незалежність всеосяжну.

Це економічна, це енергетична незалежність. Це духовна незалежність українського народу”.
Тому Національний банк робить свій внесок у нашу всеосяжну незалежність та ініціює відновлення історичної справедливості та очищення монетарного суверенітету від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським.

Завдяки давній та самобутній історії гривня справедливо обрана національною валютою незалежної України. Однак до сьогодні у грошовому ряді гривні залишається елемент, який міцно пов’язує нас із росією. Час позбутися його.
І насамкінець бонусний пункт про вартість цієї заміни.

Відповім одразу всім, хто вже жонглює цифрами, якимись міфічними мільйонами мільярдів.
Жодних додаткових витрат на розроблення ескізів та карбування шагів не буде. Ні з державного бюджету, ні з бюджету НБУ.

Нові монети перебуватимуть в обігу паралельно з копійками. І це також дасть можливість уникнути додаткових витрат на утилізацію копійок і виготовлення шагів на їх заміну.

автор: Андрій Пишний