Верховна Рада ухвалила законопроект, яким офіційно встановлюються нові дати трьох святкових днів – Різдва Христового, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України, повідомив народний депутат Ярослав Железняк у п’ятницю.
“Рада змінила дати державних свят:
25 грудня – Різдво Христове (замість 7 січня)
15 липня – День Української Державності (з 28 липня): коли вшановується пам’ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого
1 жовтня – День захисників і захисниць України (з 14 жовтня): пов’язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці”, – написав Железняк у Telegram.
З його слів, метою законопроекту є «відмова від російської спадщини».
“Цей закон підпишуть після 28 липня, тому ще в цьому місяці День Української Державності буде 28 липня”, – вказав він.
Нагадаємо, із 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят, оголосив 6 лютого предстоятель УГКЦ митрополит Святослав у прямому ефірі «Живого телебачення», повідомляючи про рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні.
Це означає, що Різдво греко-католики зустрічатимуть 25 грудня, так само зміняться дні вшанування святих. Водночас дату святкування Великодня визначатимуть як зазвичай.
У четвер, 13 липня, українка Людмила Кіченок стала чемпіонкою Вімблдону у мікст-турнірі. Про це повідомляє ZAXID.NET з посиланням на WTA.
Кіченок була останньою українською тенісисткою, що виступала на цьогорічному Вімблдоні – раніше Еліна Світоліна у півфіналі жіночого індивідуального турніру зазнала поразки від чешки Маркети Вондроушової.
У фіналі 30-річна уродженка Дніпра Кіченок, яка виступала на турнірі в парі з хорватом Мате Павичем, грала проти тандему Фліген-Сюй. Цей матч закривав програму ігрового дня на Вімблдоні. У підсумку, українсько-хорватська пара перемогла з рахунком 2:1 [6:4, 6:7, 6:3].
Glory at SW19 🏆
Mate Pavic and Lyudmyla Kichenok are 2023 mixed doubles champions after defeating Xu/Vliegen, 6-4, 6-7(9), 6-3 👏#Wimbledonpic.twitter.com/5c1BoZjF4Y
Таким чином, це перша перемога української тенісистки на турнірі WTA у мікст-турнірі і перша перемога представника України на Вімблдоні. Також це до другий титул українських тенісистів на рівні Грендслемів – у 2008 році українки Альона та Катерина Бондаренко стали чемпіонками парного розряду на Australian Open.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував президенту росії путіну продовжити зернову угоду в обмін на перепідключення «Россільгоспбанку» до SWIFT – Міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів. Кремль вимагав цього раніше.
«Мета полягає в тому, щоб усунути перешкоди, що впливають на фінансові операції через російський сільськогосподарський банк, що викликає серйозне занепокоєння з боку російської федерації, і водночас забезпечити продовження потоку українського зерна через Чорне море», – так назвав ці умови Гутерреш.
Водночас у повідомленні ООН прямо не йдеться про повернення згаданого банку до SWIFT. Проте одна з головних вимог росії – повернення «Россільгоспбанку» до цієї системи, з якої його виключили в червні 2022 року.
Нагадаємо, що дія зернової угоди спливає 17 липня. Росія погрожує не продовжити її через нібито відсутність для цього підстав. Утім, росія регулярно робить такі заяви перед черговим продовженням угоди, яка почала діяти з липня 2022 року.
Як зазначає «Бабель», у травні в ЄС заявляли, що не збираються відновалювати підключення російських банків до SWIFT, проте джерела агенції Reuters зазначили, що Євросоюз думає над можливістю підключити до SWIFT дочірню компанію «Россільгоспбанку», щоб росія змогла здійснювати операції із зерном і добривами. Це питання обговорювали лідери ЄС на саміті у Брюсселі минулого тижня як потенційний засіб переконати Москву продовжити угоду.
Із 17 травня зернову угоду між ООН, Україною, Туреччиною та росією продовжили на два місяці. Уже в червні рф почала блокувати угоду й не реєструвала кораблі на вхід до портів України.
Верховна Рада на засіданні в четвер, 13 липня, прийняла в цілому законопроєкт №7354, який дозволяє вчити теористичну частину іспиту на отримання водійських прав самостійно. Про це повідомив спікер Ради Руслан Стефанчук у Facebook.
За законопроєкт проголосували 271 народні обранці.
“Дозволили майбутнім водіям самостійно здобувати знання теоретичної частини іспиту на отримання водійського посвідчення. Встановили штрафи для посадовців автошкіл за порушення підготовки водіїв”, – написав він.
Особи, які вирішили самостійно вчити правила дорожнього руху, мають допускатися до теоретичного іспиту на рівних правах із курсантами автошкіл.
Раніше від майбутніх водіїв вимагали проходити підготовку, зокрема теоретичну, в акредитованих закладах. Практичний курс, як і раніше, потрібно проходити в автошколах.
Кодекс України про адміністративні правопорушення двома новими статтями:
порушення порядку підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (карається штрафом від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів, тобто 8500 – 13 600 грн);
порушення порядку державної акредитації автошкіл та приймання іспитів (карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів, тобто 8500 – 17 000 грн; а для працівників МВС – від 1000 до 3000 мінімумів, тобто 17 000 – 51 000 грн).
Нові штрафи набудуть чинності наступного дня після опублікування закону. Самостійне проходження теорії – через три місяці після оприлюднення закону.
Нагадуємо, з 1 червня у Львівській, Київській, Вінницькій та Одеській областях триває пілотний проєкт із забезпечення прозорих умов складання іспитів у сервісних центрах МВС.
У класах для складання теорії, а також в автівках сервісних центрів МВС для складання практики, тепер встановлено більше камер спостереження, які не залишають сліпих зон. Відповідно процеси складання іспитів тепер повністю моніторяться.
російські військові на світанку 13 липня скинули фугасну бомбу на острів Зміїний. Про це повідомило ОК “Південь”.
“На світанку із застосуванням тактичної авіації ворог атакував острів Зміїний скиданням фугасної авіабомби”.
Також тактичну авіацію ворог продовжує застосовувати на Бериславщині. Зокрема, по селищу Козацьке у середу “відпрацювали” керованими авіабомбами.
Всього протягом минулої доби зафіксовано понад 70 артилерійських обстрілів з витратою понад 460 снарядів.
Нагадаємо, недавно президент Володимир Зеленський відвідав острів Зміїний, вшанував українських героїв та подякував усім, хто вже 500 днів чинить опір російській агресії.
У Мережі з’явився трейлер фільму “Довбуш” – про боротьбу ватажка опришків за свободу свого народу.
Довбуш – втілення архетипу українця із почуттям власної гідності, українця, що не є войовничим за своєю природою і понад усе мріє про мирне, вільне та щасливе життя на своїй землі. Та коли вороги зазіхають на його свободу, він готовий пожертвувати усім і зі зброєю в руках захистити гідність свою, свого народу і свою любов, пише ТСН.
“Я зняв картину про того, хто не хотів бути героєм, про того, хто не хотів ставати опришком. Він хотів мирного життя з тією, кого любив. Але йому довелося взяти до рук зброю, очолити повстання, щоб його мрія здійснилася. Це історія про нас: для кожного, я переконаний, життя змінилося на “до” та “після” в лютому 2022 року. Сподіваюся, що на екрані кожен побачить історію про себе самого сьогодні. Ми не прагнули знімати актуальне кіно, ми робили це зі щирим серцем, довго шукали можливості, аби картинка потрапила до глядача. І ми всі щасливі, що нарешті маємо дату премʼєри – 24 серпня – день, коли Довбуш став безсмертним, день, коли його історія почала надихати інших”, – поділився режисер стрічки Олесь Санін.
Історично, опришки – учасники повстанського руху, які протистояли королівській владі та карали можновладців. Вони не терпіли неправди, гніту та можновладців. Нерідко їх називали як “народними месниками” так і розбійниками.
“Опришки – це прототипи сучасних воїнів, які відстоювали свою землю, свою свободу, свою любов, братерство. Роки минають, а історія циклічна…кіно про це і є”, – розповів Дмитро Вівчарюк, виконавець ролі опришка Забо.
“У порівнянні з 2014 роком, у 2022 дух з яким люди прийшли у військо, сильніший, більший, масовіший. Нам довелося прокинутися. Час іде, війна – привід для надихаючих історій, але водночас це дуже виснажлива штука, машина смерті. Фільм, який вийде зараз, у цей час, дуже потрібен, його повинні побачити якомога більше людей. Актуальність цієї історії загострилася. Це, на мою думку, фільм-мотиватор, який комусь допоможе зрозуміти, а комусь навіть допоможе зробити перший крок, когось змусить все переоцінити. У мене відчуття, що це буде “бомба”. Я точно знаю, чого катастрофічно, як повітря не вистачає там, де безпосередньо ллється кров – це кіно піде як в суху землю”, – коментує Олег Шульга, нині офіцер ЗСУ, виконавець ролі опришка Стрільця.
“”Довбуш” – це лист українцям з минулого, це нагадування, що свободу треба вигризати зубами. Історія дуже резонує із сьогоденням і підніматиме бойовий дух українців. Для підлітків (і не тільки) це може бути уроком історії, бо всі ключові історичні моменти вдало вписані в сюжет. До всього, ми зараз нарешті сепарувалися від російської культури і звертаємо увагу на свою. А нашій культурі для масштабного розвитку необхідний глядач. В першу чергу наш глядач”, – сказала виконавиця ролі коханої Олекси Довбуша, Марічки, – Даша Плахтій.
Напередодні старту прокату команда фільму вирушить у масштабний промотур містами України. Деталі туру почнуться розкриватися дуже скоро.
Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк розробили стратегію з інтеграції залізничних мереж України, Молдови та Євросоюзу. Її опублікували на сайті Єврокомісії, повідомила в середу, 12 липня, LIGA.net.
Основний висновок проведеного дослідження полягає в необхідності побудови в Україні та Молдові нової магістральної мережі колії 1435 мм (євроколії), яка працюватиме паралельно з теперішньою мережею 1520 мм на двох принципових засадах:
євроколія 1435 мм буде призначена для швидкісних перевезень (міжнародні пасажирські потяги, Інтерсіті, перевезення вантажів у контейнерах/на платформах), тоді як колія 1520 мм обслуговуватиме повільніший транспорт (місцеві та регіональні пасажирські потяги, великовагові вантажі);
розвиток магістральної мережі 1435 мм здійснюватиметься поетапно – з заходу на схід.
Запропонована стратегія визначає три основні етапи:
будівництво євроколії 1435 мм від кордону з Польщею (Мостиська) до Львова та у Молдові від Кишинева до кордону з Румунією;
будівництво євроколії 1435 мм між Львовом та Києвом, створення другого коридору на півночі України – від Польщі (Дорогуськ) до Києва та з’єднання Львова з Чопом;
продовження євроколії від Києва на схід – до Харкова та Дніпра, а також розширення мережі на заході та півдні України: від Польщі (Рава-Руська) до Львова, від Львова – до кордону з Румунією (через Івано-Франківськ і Чернівці), від Одеси – до Кишинева.
Загальна вартість трьох етапів – близько 11,5 млрд євро:
перший – 700 млн євро;
другий – 5,9 млрд євро;
третій – 4,9 млрд євро).
Надалі можливе розширення залізничної мережі 1435 мм до таких великих українських міст, як Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Донецьк, Луганськ та Севастополь (чотири останніх перебувають під тимчасовою окупацією).
У сусідніх з Україною країнах Євросоюзу ширина колії – 1435 мм, тоді як в Україні використовується широка колія 1520 мм. 24 травня 2022 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про намір України перейти на європейський стандарт колії. За його словами, спершу євроколія з’єднає великі залізничні вузли й великі міста, а потім мережу поступово розширюватимуть у всій країні.
30 червня змінилося законодавство, щодо права на відтермінування від мобілізації людей, що доглядають за родичами. Детальніше пояснила Марія Левко, начальниця прес-служби ЛОТЦК та СП.
Відтепер, відтермінування від мобілізації можуть отримати люди, які мають:
дружину (чоловіка) з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи;
батьків або батьків дружини/чоловіка з інвалідністю І чи ІІ групи.
За умови, що ці люди з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних законом їх утримувати.
Інші умови права на відтермінування від мобілізації по догляду за людиною похилого віку чи з інвалідністю нижче в описі. (Стаття 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Хто може отримати відстрочку від мобілізації, якщо здійснює догляд за людиною похилого віку чи з інвалідністю?
Право на відстрочку мають:
Опікуни людини з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
Ті, що доглядають за людиною, яка за висновком МСЕК або лікарської комісії потребує постійного догляду і немає інших близьких осіб, які можуть це робити.
У чому різниця між опікою та доглядом:
Опіка встановлюється над недієздатною людиною, яка має стійкі психічні розлади та не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, за рішенням суду.
Догляд встановлюється над людьми, які потребують стороннього догляду через стан здоровʼя чи інвалідність без звернення до суду за висновком МСЕК або лікарської комісії.
За ким можна здійснювати догляд:
Тільки за членами своєї сімʼї, які спільно проживають, повʼязані спільним побутом, мають взаємні права і обовʼязки. (Частина 6 статті 13 ЗУ «Про соціальні послуги»).
Мати чи батько старші 80 років, але не мають інвалідності. Чи можна оформити догляд для отримання відстрочки від служби?
Можна оформити догляд за людьми похилого віку з когнітивними порушеннями.
Для цього обов’язково отримати висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді. (Частина 6 статті 13 ЗУ «Про соціальні послуги»).
Якщо батьки, дружина чи батьки дружини мають інвалідність.
Відстрочку від мобілізації можуть отримати люди, які мають:
дружину (чоловіка) з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи;
батьків або батьків дружини/чоловіка з інвалідністю І чи II групи.
за умови, що ці люди з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобовʼязаних відповідно до закону їх утримувати. – Зміни набули чинності 30.06.2023. Стаття 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Чи може чоловік 18 – 60 років перетнути кордон, якщо здійснює догляд або встановлена опіка над недієздатною особою?
Може у супроводі тих осіб, над якими здійснюється догляд або встановлена опіка. – Постанова 57 КМУ «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
На сьогодні 89% українців виступають за вступ України до НАТО.
Про це йдеться у результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 26 травня − 5 червня, пише ТСН.
“Зараз 89% українців хочуть бачити Україну в складі НАТО, причому у всіх регіонах абсолютна більшість підтримують такий крок: від 79% на Сході до 93% на Заході. Тобто наразі суспільство нарешті консолідувалося з цього питання та демонструє єдиний погляд”, – йдеться у повідомленні.
Натомість 18% опитуваних вважають, що Україні варто відмовитися від вступу до Альянсу, а для 76% опитаних така ціна є неприйнятною.
Сейм Польщі у вівторок ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати “визнання провини і вшанування пам’яті жертв”. Про це, як пише “Європейська правда“, повідомляє Onet.
У голосуванні взяли участь 440 депутатів, усі проголосували “за”.
Документ згадує про події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, “відбулася кривава неділя – кульмінаційний момент” Волинської трагедії, яку польські депутати називають геноцидом.
У резолюції підкреслюється, що “того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення”.
У резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам’яті жертв геноциду, під час якого “було вбито понад 100 тисяч поляків – часто у дуже жорстокий спосіб”.
“Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам’ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, скоєному їхніми співвітчизниками”, – йдеться також у документі.
У резолюції підкреслено, що “польсько-українське примирення, яке роками вибудовувалося представниками обох народів, повинно включати також визнання провини і вшанування пам’яті жертв років Другої світової війни”.
“Необхідно провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам’яті всіх жертв геноциду на східних прикордонних землях”, – йдеться у резолюції.
Цієї неділі президент Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда відвідали Луцьк для спільного вшанування жертв Волинської трагедії.
