Компенсації депортованим українцям з Польщі 1944–1951 років: хто отримає виплати

Українці, депортовані з території Польщі в 1944–1951, та їхні спадкоємці отримають компенсації і право на повернення залишеного майна. Про це передає «Судово-юридична газета». Компенсації будуть оплачувати з українського бюджету. Польська сторона в цьому не братиме участь.

За інформацією видання, переселені з Польщі українці та їхні нащадки отримають низку прав як депортовані. Зокрема, права на вилучені внаслідок депортації будівлі та інше майно.

Факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав — колишніх республік СРСР, Польської Республіки (Республіки Польща). Ці документи могли залишитися в родин депортованих, або в місцевих обласних архівах, в залежності від того, в яку область було депортовано конкретну родину.

Відшкодування

У законі вказано, що особи, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, мають право на одноразову грошову допомогу.

У разі смерті особи одноразова грошова допомога виплачується її спадкоємцям (дружині або чоловіку, а в разі їх відсутності — дітям).

Розмір, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом міністрів. Сума наразі невідома.

Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з дня набуття особою статусу депортованої особи.

Відшкодування вартості вилучених внаслідок депортації будівель та іншого майна депортованій особі або її спадкоємцям здійснюється поетапно протягом 5 років після прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. При цьому одноразово сплачується не менше п’ятої частини нарахованої суми. У разі смерті депортованої особи після прийняття відповідного рішення відшкодування вартості здійснюється спадкоємцям такої особи.

За інформацією видання, також громадянам України з числа депортованих осіб, які поселилися в сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача у власність землі сільськогосподарського призначення в розмірі земельного паю, визначеного для цієї місцевості, за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності.

Також вводиться нова стаття 7-1, яка передбачає грошову допомогу особам, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки.

Визначено, що особи, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, мають право на одноразову грошову допомогу. У разі смерті особи, зазначеної в частині першій цієї статті, після прийняття відповідного рішення одноразова грошова допомога виплачується спадкоємцям такої особи (дружині або чоловіку, а в разі їх відсутності — дітям). Розмір, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабміном.

Нагадаємо, що Верховна Рада визнала депортованими українців, виселених протягом 1944–1951 рр. з етнічних українських земель, що відійшли до Польщі.

Про кого йдеться

Протягом 1944–1951 років в рамках так званого «обміну територіями» між УРСР і Польською народною републікою українське місцеве населення Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини було депортоване до УРСР (не плутати з операцією «Вісла»).

Українські етнічні землі, що відійшли до складу Польщі: Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина.

Українські етнічні землі, що відійшли до складу Польщі: Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина.

Та невелика кількість українців, що залишилися — депортовані до західних регіонів Польщі 1947 року під час операції «Вісла».

Майже 700 тисяч українців депортували протягом 1944–1951 років з етнічних українських земель, які опинилися у складі Польщі, до УРСР.

Під час акції «Вісла» (1947 рік) близько 150 тисяч українців депортували на північні та північно-західні території Польщі.

Уповноважена з захисту мови закликала ухвалити закон про заборону пісень російською

Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська заявила, що наразі виконання російськомовних пісень у публічному просторі не заборонене законом, але викликає негативну реакцію суспільства

Про це повідомила пресслужба мовного омбудсмана, пише Еспресо.

За словами уповноваженої з мовних питань, закон про державну мову встановлює, що культурні заходи в Україні мають відбуватись українською, але при цьому дозволяє виконання пісень іншими мовами, якщо це не суперечить іншим нормам законодавства. Тобто сам факт виконання пісень російською мовою не є порушенням. Водночас Закон “Про культуру” не забороняє мову, а обмежує публічне відтворення творів російських артистів або творів, створених у Росії, як країні-агресорці. Уповноважений із захисту державної мови може контролювати використання української у публічному просторі, зокрема в афішах, квитках чи оголошеннях, але не має права забороняти твори іншими мовами, якщо ті не суперечать іншим законам.

Івановська наголосила, що навіть якщо виконання російськомовних пісень є юридично допустимим, воно є неприйнятним морально й культурно для більшості українців під час війни. Мова стала символом спротиву та ідентичності, тому публічний простір має звучати українською.

Вона також зазначила, що у деяких містах (Київ, Тернопіль) уже діють місцеві рішення про обмеження російськомовного культурного продукту, але без юридичних санкцій, і підкреслила потребу в загальнодержавному правовому врегулюванні цього питання.

“Українське суспільство чітко демонструє свій моральний вибір – на користь української як мови опору, сили та майбутнього. Завдання держави – створити для цього зрозумілі, легітимні та ефективні правові інструменти”, – резюмувала Івановська.

В авіакатастрофі літака Іл-76 на території росії загинув військовополонений зі Львівщини

В авіакатастрофі транспортного літака Іл-76, яка сталась на початку 2024 року, загинув військовополонений зі Львівщини Назар Петриків. Про це Львівському порталу повідомили у Моршинській міській раді.

31-річний Назар Петриків був мешканцем села Станків Моршинської громади. Із перших днів повномасштабного вторгнення рф долучився до лав ЗСУ. Солдат потрапив у ворожий полон, втім за яких обставин, не уточняють.

«З невимовним жалем та сумом повідомляємо, що 24 січня 2024 року, перебуваючи в полоні, внаслідок катастрофи літака повітряно-космічних сил російської федерації в Корочанському районі Бєлгородської області, загинув солдат Петриків Назар Олегович», – кажуть у мерії Моршина.

Нагадаємо, йдеться про авіакатастрофу, яка сталась 24 січня 2024 року на території росії. Тоді у Бєлгородській області розбився військовий транспортний літак Іл-76.

Що саме стало причиною авіатрощі, досі достеменно не відомо. Хоча майже відразу в росії заявили, що на борту Іл-76 були 65 полонених українських військових. У ГУР підтвердили, що того дня був запланований обмін полоненими, який зрештою не відбувся.

За фактом падіння російського літака Іл-76 СБУ відкрила кримінальне провадження. Зі свого боку президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна наполягатиме на міжнародному розслідуванні. Однак рф не погодилась на це і не надавала жодної інформації про цю авіакатастрофу, а також не попередила Червоний Хрест про українських полонених на борту Іл-76.

У грудні 2024 року росія передала Україні останки українських захисників, які могли загинути під час авіатрощі літака Іл-76. Після цього розпочався процес ідентифікації.

Станом на лютий 2025 року ДНК-експертиза підтвердила особи 50 українських військовополонених, переданих росією як загиблих внаслідок катастрофи літака Іл-76. Водночас Україна досі не має доказів, що ці бійці загинули саме таким чином.

Чому квитки на поїзди “Укрзалізниці” розлітаються за секунди — пояснення компанії

Придбати квитки на поїзди «Укрзалізниці» нині стало справжнім викликом для багатьох українців. У соцмережах усе частіше з’являються дописи від користувачів, які намагаються забронювати місця за кілька тижнів до поїздки, проте натрапляють на повідомлення «Квитків не знайшлося» — квитки просто відсутні у продажу.

Багато пасажирів скаржаться, що квитки розбирають за лічені секунди, а потім перепродають за ціною удвічі-утричі вищою за номінал. За їхніми словами, в цьому беруть участь перекупники, які користуються ботами та спеціальними програмами, щоб купити квитки раніше за звичайних покупців. Якщо продати квитки не вдається, їх повертають у продаж останньої миті, що створює додаткові проблеми для пасажирів.

Ситуація не краща і в касах. В інтернеті під кожним дописом «Укрзалізниці» в соцмережах пасажири продовжують залишати скарги на дефіцит квитків і труднощі з їхньою купівлею.

Деякі користувачі зазначають, що вдалий час для купівлі залежить від дня тижня: у вихідні дістати квиток значно складніше. Також популярним способом вважають купівлю через застосунок «Приват24» або спеціальні чатботи, які допомагають швидко знайти квитки і вчасно їх оплатити. Крім того, радять обирати не кінцеву станцію, а сусідні — це нібито підвищує шанси знайти вільні місця.

Що кажуть у самій «Укрзалізниці»

У компанії зазначають, що співпрацюють з правоохоронними органами щодо боротьби з перекупниками, а громадян закликають звертатися на гарячу лінію «Стоп корупція» у разі підозри на шахрайство.

Представники «Укрзалізниці» пояснюють, що на всіх поїздах працює автоматизована система, яка регулює кількість квитків залежно від заповненості вагонів. Максимальна кількість квитків відкривається для продажу від станції відправлення до кінцевої станції призначення. Щодо проміжних станцій продаж може бути обмежений, якщо є альтернативні маршрути. Це обмеження знімається автоматично за добу або в день відправлення поїзда.

Усі пасажири мають рівні можливості придбати квитки з вільного продажу. Важливо пам’ятати, що квиток резервується для оплати лише на 15 хвилин. Однак під час введення даних квиток ще доступний для купівлі іншими користувачами, тож може бути швидко проданий.

Для зручності пасажирів доступна функція автоматичного викупу квитків через мобільний застосунок «Укрзалізниці», яка активується після верифікації користувача через «Дію.Підпис». Проте ця опція працює не на всіх поїздах і не з усіх станцій маршруту. Потяги, на яких доступна автокупівля, позначені спеціальним значком «блискавка».

Особливо важко зараз купити квитки на напрямок до Львова, де в літній період спостерігається найвищий попит і гострий дефіцит місць.

В «Укрзалізниці» визнають, що ситуація з квитками напружена, і радять пасажирам планувати свої поїздки завчасно, щоб збільшити шанси на успішну купівлю.

Львівське ДБР почало розслідування щодо аварії літака Mirage на Волині

Державне бюро розслідувань проводить досудове розслідування за фактом падіння військового літака Mirage-2000 на Волині. Аварія сталася ввечері 22 липня на одному з аеродромів області під час виконання бойового польотного завдання.

Одразу після інциденту на місце події виїхали слідчі та оперативні працівники Територіального управління ДБР у Львові. Для забезпечення швидкого, всебічного та об’єктивного розслідування створено спеціальну слідчу групу з числа найбільш досвідчених працівників територіального управління та Центрального апарату ДБР, які мають практику розслідування катастроф у військовій авіації.

Попередньо встановлено, що після зльоту пілот повідомив керівнику польотів про критичну несправність електроніки. Літак упав на безлюдну територію та потонув у затопленій вирві серед болотистої місцевості. Завдяки професійним діям пілота вдалося уникнути жертв і руйнувань на землі.

Пілот вчасно катапультувався, його оперативно виявила пошуково-рятувальна команда. Стан військовослужбовця стабільний, йому надано необхідну допомогу.

Подію кваліфіковано за ч. 2 ст. 416 КК України — порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу.

Повідомляється, що наразі слідчі оглянули місце події, вилучили службову документацію та інші речові докази, допитали свідків. Заплановано допити відповідальних осіб, технічні експертизи, а також аналіз і розшифрування даних із бортового самописця.

Окрему увагу слідство приділяє вивченню технічного стану літака, дотриманню регламентів підготовки до польоту та ефективності контролю з боку відповідальних осіб, наголошують у ДБР.

Паралельно триває службове розслідування у військовій частині з метою встановлення усіх причин та умов, що могли призвести до надзвичайної події.

Завдяки українцям за 3 роки Польща заробила 111 мільярдів злотих

Завдяки впливу українців доходи загального державного бюджету Польщі зросли на 2,0% у 2022 році, на 2,75% у 2023 році та на 2,94% у 2024 році. Показники описані у спільному звіті Агентства ООН у справах біженців та аудиторської компанії Deloitte, з огляду на власні розрахунки, передає skilky-skilky.info.

У грошовому еквіваленті таке зростання становить 25,0 млрд злотих у 2022 році, 39,1 млрд злотих у 2023 році та 47,0 млрд злотих у 2024 році.

Такий вплив пов’язаний з тим, що українці стають працівниками, підприємцями та споживачами. Їх доходи оподатковуються, а видатки стимулюють місцевий бізнес. Ефект посилюється припливом капіталу з-за кордону (наприклад, заощадження біженців в українських банках).

У довгостроковій перспективі біженці повинні збільшити щорічні доходи загального державного уряду приблизно на 2,7%.

“Зрештою, українські біженці створюють додатковий обсяг виробництва та попит. Це призводить до збільшення реального ВВП, що особливо корисно для державних фінансів. Хоча приплив біженців напочатку спричинив великі видатки, подальші надходження від діяльності біженців повною мірою компенсували витрати“, – зафіксовано у звіті.

Нагадаємо, протягом 2022-2024 років загальна сума соціальних виплат українцям в Польщі склала 7,56 млрд злотих. Також Польща спрямувала понад 9 млрд злотих на медичну допомогу, освіту та інші потреби українців в Польщі. Водночас за цей період українці сплатили в польський бюджет 51,3 млрд злотих податків та соціальних внесків, згідно з офіційними даними польської влади.

Також за даними проєкту “Ukraine Support Tracker” Інституту світової економіки Кільського університету, Польща за понад 3 роки надала військової, гуманітарної та фінансової допомоги на 5,134 мільярди євро, що складає близько 22 мільярдів злотих.

Вплив українських біженців на ВВП Польщі

Основний вплив українських біженців полягає в розширенні економіки та стимулювання її росту. Ключовим фактором став вихід біженців на ринок праці. Водночас біженці роблять внесок в економіку як підприємці та як споживачі.

У 2022 році економічний вплив українських біженців спричинив додатковий ріст реального ВВП на 1,5%. Зі зростанням кількості працевлаштованих біженців, їхній вплив зріс до 2,3% ВВП у 2023 році та до 2,7% ВВП у 2024 році. Це відповідає зростанню ВВП на 98,7 млрд злотих у 2024 році.

Оскільки біженці інтегрують та набувають більше специфічних для країни навичок, у довгостроковій перспективі вплив зросте до 3,2% ВВП до 2030 року.

Траєкторії зростання ВВП Польщі з українськими біженцями та без них. Факт і прогноз Deloitte, відкалібрований відповідно до прогнозу зростання ВВП Міністерства фінансів

Хто з нардепів з Львівщини проголосував за закон про узалежнення НАБУ і САП

Десять народних депутатів з Львівщини проголосували за прийняття законопроєкту №12414, який узалежнює Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура від рішень Генерального прокурора. Список нардепів, які проголосували “за” прийняття законопроєкту 22 липня опублікувала громадська організація “рух ЧЕСНО”, пише Lviv.media.

Загалом за прийняття змін до Кримінального кодексу України проголосували 263 народні депутати, серед них по партіях:

  • “Слуга Народу” — 185,
  • “Європейська Солідарність” — 3,
  • “Батьківщина” — 15,
  • “Платформа за життя та мир” — 1,
  • “Голос” — 1,
  • “Відновлення України” — 9,
  • “За майбутнє” — 10,
  • “Довіра” — 17.

Список нардепів з Львівщини

“Слуга народу”

  • Святослав Юраш
  • Марʼян Заблоцький
  • Євген Петруняк
  • Ростислав Тістик
  • Остап Шипайло
  • Юрій Камельчук

“Батьківщина”

  • Михайло Цимбалюк

“За майбутнє”

  • Тарас Батенко

“Довіра”

  • Андрій Кіт
  • Павло Бакунець

Держава надаватиме гранти до 1 млн грн на відкриття приватних дитсадків та ясел

Кабінет Міністрів розширив грантову програму «Власна Справа» – відтепер українці можуть отримати до 1 млн грн на відкриття приватного дитячого садка, ясел або центру розвитку дитини. Гроші надаватимуть на умовах співфінансування та створення нових робочих місць, пише ZAXID.NET.

Як повідомила пресова служба міністерства економіки, гранти можна отримати на відкриття або розвиток дошкільних закладів – ясел, дитячих садків, сімейних чи міні-садочків, спеціалізованих установ або центрів розвитку дитини.

Грант можна буде використати на:

  • ремонт і облаштування приміщення;
  • придбання меблів, техніки, навчального й інтерактивного обладнання;
  • закупівлю іграшок, методичних матеріалів;
  • послуги маркетингу та реклами;
  • транспортні засоби для потреб закладу;
  • відкриття садочка за франшизою.

До 500 тис. грн держава надасть за умови створення щонайменше двох робочих місць. Від 500 тис. грн до 1 млн грн – треба буде створити щонайменше чотири нові робочі місця та має бути співфінансування: 70% коштів надійде від держави, 30% – власні кошти підприємця.

Подати заявку на отримання гранту потрібно через портал «Дія» разом із бізнес-планом. Програму адмініструє Державна служба зайнятості.

У Львові студент відсудив у держави компенсацію через відмову в перетині кордону

Личаківський районний суд Львова стягнув з держбюджету 70 тис. грн матеріальної та моральної компенсації на користь студента, якого протиправно не випустили за кордон для участі у програмі міжнародної академічної мобільності, пише ZAXID.NET.

Як вказано у рішенні, яке оприлюднили у судовому реєстрі у липні 2025 року, позивач є студентом денної форми «Придніпровської державної академії будівництва та архітектури» Українського державного університету науки і технологій. У квітні 2024 року студент отримав лист від університету Лейкгед (Канада) про схвалення його заявки, після цього його відправили у вказаний університет за програмою міжнародної академічної мобільності – студент мав бути в Канаді із липня по вересень 2024 року.

За кілька днів до початку стажування студент із повним пакетом документів хотів перетнути кордон із Польщею потягом, але на Львівщині прикордонники не випустили його з країни. Офіційною причиною відмови у перетині кордону було те, що чоловік не зміг надати «необхідні документи».

У вересні 2024 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав відмову в перетині кордону протиправною та скасував її, що згодом підтвердив і апеляційний суд. Студент звернувся до львівського суду, щоб стягнути із державного бюджету матеріальну та моральну компенсацію через незаконне рішення прикордонників.

У суді позивач розповів, що для поїздки, яку довелось скасувати через відмову в перетині кордону, він забронював житло, оплатив квитки та візовий збір, а також орендував готель у Львові та купував квитки на потяг до Дніпра уже після рішення прикордонників. Частину грошей студенту вдалось повернути після скасування бронювань, але матеріальні збитки становлять 50,6 тис. грн. Окрім цього, він просив стягнути на його користь ще 50 тис. грн моральної компенсації через зірвані плани та емоційну напругу.

Цю справу розглянув суддя Роман Грицко, який дослідив усі матеріали та аргументи сторін.

«Дії відповідача, який протиправно відмовив позивачу у виїзді за кордон, беззаперечно спричинили душевні страждання позивачу, які проявились в тому, що він не зміг реалізувати свої плани на навчання та академічний розвиток, втратив можливість пройти стажування за кордоном та отримати відповідні знання. Разом з тим, процес навчання не обмежується лише одним стажуванням за кордоном, а відмова відповідача має разовий характер», – вказана думка судді у рішенні.

Роман Грицко частково задовольнив позов студента та стягнув з держбюджету 70,6 тис. грн, з яких 20 тис. грн – це моральна компенсація, а інша частина – матеріальні збитки. Рішення суду ще можна оскаржити.

ChatGPT та інші моделі ШІ не змогли скласти українське ЗНО: результати дослідження

Українські дослідники протестували найпопулярніші моделі штучного інтелекту (ШІ) за завданнями ЗНО, але набрати понад 70% правильних відповідей не змогла жодна з них. Про це повідомляє медіа dev.ua з посиланням на дослідження, пише ZAXID.NET.

Розробники представили ZNOVision – це перший багатоформатний тест, який перевіряє можливості штучного інтелекту працювати з українською мовою, освітнім контентом і національною культурою.

ZNOVision складається з понад 4300 завдань, поділених на 13 категорій: від фізики та математики до історії й літератури. Понад половина завдань містить візуальний компонент – схеми, діаграми, карти, малюнки.

До тестування залучили шість основних моделей ШІ:

  • GPT4o;
  • Claude 3.5 Sonnet;
  • Gemini 1.5 Pro;
  • Qwen2VL72B;
  • Paligemma3B;
  • Версію PaligemmaFT.

Для обробки запитань та розгортання моделей команда використала хмарну інфраструктуру De Novo, яка надала доступ до GPU кластерів у приватній хмарі, сертифікованій за державними вимогами КСЗІ.

Жодна з моделей не набрала 70 % правильних відповідей.

Найкращий результат:

  • Gemini Pro – 67,5%;
  • Claude 3.5 – 64,3%;
  • Qwen2VL – 51,2%;
  • GPT4o – 47 %.

Для порівняння, випадковий вибір дав би 22%. Помилки найчастіше траплялись у складних візуально-текстових завданнях: моделі не розпізнавали українські слова на зображеннях, плутали одиниці виміру, ігнорували частину формулювання.

У наборі VQAUA (візуальні запитання) моделі показали такі результати: Claude – 26,7%, GPT4o – 29%, Qwen2VL – 34,4%. Це значно нижче англомовних результатів (> 60 %) й свідчить про відсутність підтримки української мови на рівні мультимодальних представлень.