Категорія: Україна

В авіакатастрофі транспортного літака Іл-76, яка сталась на початку 2024 року, загинув військовополонений зі Львівщини Назар Петриків. Про це Львівському порталу повідомили у Моршинській міській раді.

31-річний Назар Петриків був мешканцем села Станків Моршинської громади. Із перших днів повномасштабного вторгнення рф долучився до лав ЗСУ. Солдат потрапив у ворожий полон, втім за яких обставин, не уточняють.

«З невимовним жалем та сумом повідомляємо, що 24 січня 2024 року, перебуваючи в полоні, внаслідок катастрофи літака повітряно-космічних сил російської федерації в Корочанському районі Бєлгородської області, загинув солдат Петриків Назар Олегович», – кажуть у мерії Моршина.

Нагадаємо, йдеться про авіакатастрофу, яка сталась 24 січня 2024 року на території росії. Тоді у Бєлгородській області розбився військовий транспортний літак Іл-76.

Що саме стало причиною авіатрощі, досі достеменно не відомо. Хоча майже відразу в росії заявили, що на борту Іл-76 були 65 полонених українських військових. У ГУР підтвердили, що того дня був запланований обмін полоненими, який зрештою не відбувся.

За фактом падіння російського літака Іл-76 СБУ відкрила кримінальне провадження. Зі свого боку президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна наполягатиме на міжнародному розслідуванні. Однак рф не погодилась на це і не надавала жодної інформації про цю авіакатастрофу, а також не попередила Червоний Хрест про українських полонених на борту Іл-76.

У грудні 2024 року росія передала Україні останки українських захисників, які могли загинути під час авіатрощі літака Іл-76. Після цього розпочався процес ідентифікації.

Станом на лютий 2025 року ДНК-експертиза підтвердила особи 50 українських військовополонених, переданих росією як загиблих внаслідок катастрофи літака Іл-76. Водночас Україна досі не має доказів, що ці бійці загинули саме таким чином.

Державне бюро розслідувань проводить досудове розслідування за фактом падіння військового літака Mirage-2000 на Волині. Аварія сталася ввечері 22 липня на одному з аеродромів області під час виконання бойового польотного завдання.

Одразу після інциденту на місце події виїхали слідчі та оперативні працівники Територіального управління ДБР у Львові. Для забезпечення швидкого, всебічного та об’єктивного розслідування створено спеціальну слідчу групу з числа найбільш досвідчених працівників територіального управління та Центрального апарату ДБР, які мають практику розслідування катастроф у військовій авіації.

Попередньо встановлено, що після зльоту пілот повідомив керівнику польотів про критичну несправність електроніки. Літак упав на безлюдну територію та потонув у затопленій вирві серед болотистої місцевості. Завдяки професійним діям пілота вдалося уникнути жертв і руйнувань на землі.

Пілот вчасно катапультувався, його оперативно виявила пошуково-рятувальна команда. Стан військовослужбовця стабільний, йому надано необхідну допомогу.

Подію кваліфіковано за ч. 2 ст. 416 КК України — порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу.

Повідомляється, що наразі слідчі оглянули місце події, вилучили службову документацію та інші речові докази, допитали свідків. Заплановано допити відповідальних осіб, технічні експертизи, а також аналіз і розшифрування даних із бортового самописця.

Окрему увагу слідство приділяє вивченню технічного стану літака, дотриманню регламентів підготовки до польоту та ефективності контролю з боку відповідальних осіб, наголошують у ДБР.

Паралельно триває службове розслідування у військовій частині з метою встановлення усіх причин та умов, що могли призвести до надзвичайної події.

Личаківський районний суд Львова стягнув з держбюджету 70 тис. грн матеріальної та моральної компенсації на користь студента, якого протиправно не випустили за кордон для участі у програмі міжнародної академічної мобільності, пише ZAXID.NET.

Як вказано у рішенні, яке оприлюднили у судовому реєстрі у липні 2025 року, позивач є студентом денної форми «Придніпровської державної академії будівництва та архітектури» Українського державного університету науки і технологій. У квітні 2024 року студент отримав лист від університету Лейкгед (Канада) про схвалення його заявки, після цього його відправили у вказаний університет за програмою міжнародної академічної мобільності – студент мав бути в Канаді із липня по вересень 2024 року.

За кілька днів до початку стажування студент із повним пакетом документів хотів перетнути кордон із Польщею потягом, але на Львівщині прикордонники не випустили його з країни. Офіційною причиною відмови у перетині кордону було те, що чоловік не зміг надати «необхідні документи».

У вересні 2024 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав відмову в перетині кордону протиправною та скасував її, що згодом підтвердив і апеляційний суд. Студент звернувся до львівського суду, щоб стягнути із державного бюджету матеріальну та моральну компенсацію через незаконне рішення прикордонників.

У суді позивач розповів, що для поїздки, яку довелось скасувати через відмову в перетині кордону, він забронював житло, оплатив квитки та візовий збір, а також орендував готель у Львові та купував квитки на потяг до Дніпра уже після рішення прикордонників. Частину грошей студенту вдалось повернути після скасування бронювань, але матеріальні збитки становлять 50,6 тис. грн. Окрім цього, він просив стягнути на його користь ще 50 тис. грн моральної компенсації через зірвані плани та емоційну напругу.

Цю справу розглянув суддя Роман Грицко, який дослідив усі матеріали та аргументи сторін.

«Дії відповідача, який протиправно відмовив позивачу у виїзді за кордон, беззаперечно спричинили душевні страждання позивачу, які проявились в тому, що він не зміг реалізувати свої плани на навчання та академічний розвиток, втратив можливість пройти стажування за кордоном та отримати відповідні знання. Разом з тим, процес навчання не обмежується лише одним стажуванням за кордоном, а відмова відповідача має разовий характер», – вказана думка судді у рішенні.

Роман Грицко частково задовольнив позов студента та стягнув з держбюджету 70,6 тис. грн, з яких 20 тис. грн – це моральна компенсація, а інша частина – матеріальні збитки. Рішення суду ще можна оскаржити.

В Україні активізувалося застосування нового правового інструменту впливу на осіб, які ухиляються від мобілізаційного обов’язку — позбавлення водійських прав. Такий захід можливий лише за рішенням суду та стосується громадян, які системно не реагують на виклики територіальних центрів комплектування (ТЦК), пише Твоє Місто.

Як повідомляє Автотема, попри те, що відповідна норма діє вже понад рік, перший відомий випадок застосування такого покарання зафіксували лише у лютому 2025 року. Причини затримки, за словами адвокатки Олени Хоменко, полягають у перевантаженості судів під час воєнного стану та необхідності сплати судового збору, що часто стримує ТЦК через обмежені ресурси.

Водночас значно поширенішим методом впливу є блокування банківських рахунків. Це відбувається у разі несплати штрафу за порушення мобілізаційного законодавства. Після передачі справи до виконавчої служби сума санкцій значно зростає:

• базовий штраф — 17 000 грн
• після переходу у виконавче провадження — 34 000 грн
• з урахуванням виконавчого збору — до 37 000 грн

За даними Міністерства юстиції, десятки тисяч українців вже зіткнулися з блокуванням рахунків за ухилення від виконання вимог ТЦК.