Категорія: Україна

Опубліковано

На Закарпатті затримали 19 чоловіків, які намагалися перетнути кордон зі Словаччиною

Прикордонники Чопського загону затримали поблизу села Палло Ужгородського району 19 громадян України, які намагалися у незаконний спосіб перетнути українсько-словацький кордон, йдеться у повідомленні ДПСУ.

Військовослужбовці відділення «Паладь Комарівці» зафіксували наближення кількох груп невідомих до державної межі за допомогою камер відеоспостереження. Їхнє подальше пересування відстежували безпілотником. На затримання невідомих вислали групу реагування від підрозділу та оперативних співробітників. Правопорушники не відреагували на вимогу прикордонного наряду зупинитися, тож військовослужбовцям довелося здійснити декілька попереджувальних пострілів вгору, повідомили в ДПСУ.

Чоловіків затримали поряд з кордоном. Спершу – 18 осіб з різних регіонів України. У ході подальших пошукових заходів прикордонники виявили ще одного правопорушника, який відійшов від решти на значну відстань.

Затриманих доставили у прикордонний підрозділ. Після встановлення всіх обставин їх буде притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 204-1 «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».

Тривають заходи щодо встановлення осіб, причетних до організації незаконного переправлення групи через державний кордон.

Опубліковано

Польща депортує 57 українців після концерту білоруського репера Макса Коржа

Після концерту репера Макса Коржа 9 серпня на Національному стадіоні у Варшаві поліція розпочала розслідування та через порушення порядку заарештувала 109 людей. Один з відвідувачів концерту розгорнув червоно-чорний прапор, який заборонений в Польщі, інформує Zaxid.net.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив, що через заворушення на концерті депортують 57 українців, передає радіо RMF24 у вівторок, 12 серпня. Крім цього, планують депортувати сімох білорусів.

«Проти 63 осіб розпочато провадження про виїзд з країни. Вони повинні будуть покинути Польщу добровільно або примусово», – заявив Туск.

За його словами, під час концерту 9 серпня у Варшаві відбулися численні правопорушення, акти агресії та провокації. Туск сказав, що інцидент шокував поляків. Однак він наголосив, що Польща не має допустити розпалювання антиукраїнських настроїв.

«Українська влада так само повинна дбати, щоб ніхто в Києві, Україні чи Польщі не надумав, щоб українці робили якісь антипольські жести. Водночас ми всі маємо бути дуже пильними, щоб не піддатися маніпуляціям і провокаціям Росії. Ми не можемо допустити, щоб розпалилася хвиля ненависті українців до поляків або поляків до українців. Це було б історичним злочином і неймовірною дурістю, якби ми зараз дали себе розділити», – зазначив Туск.

Нагадаємо, що після концерту російськомовного репера Макса Коржа польська поліція затримала 125 людей. Їм інкримінують зберігання наркотиків, пронесення піротехніки, напади на правоохоронців тощо. За інформацією поліції Варшави, концерт російськомовного репера зібрав до 100 тис. людей. Поліція повідомила, що штраф за правопорушення отримали 99 людей на майже 23 тис. злотих. Справи ще 39 людей розглядатимуть у суді.

Обурення у Польщі викликало те, що один з відвідувачів проніс червоно-чорний прапор. RMF24 пише, що його звати Дмитро. Він записав у своїх соцмережах відео, де вибачився перед поляками й запевнив, що хотів підтримати українців й нагадати про війну. Адміністрація стадіону у Варшаві опублікувала заяву, в якій засудила демонстрацію символіки.

Зазначимо, що перед концертом, 8 серпня, фанати Макса Коржа також організували неформальні зустрічі, в які втручалася поліція. Сотні фанатів слухали гучну музику та розпивали алкоголь.

Опубліковано

Ілля Забарний офіційно став гравцем французького ПСЖ

Український захисник Ілля Забарний офіційно приєднався до переможців Ліги чемпіонів, французького ПСЖ. Про угоду оголосили на офіційній сторінці парижан в Х, передає Суспільне.Спорт.

Забарний підписав контракт, розрахований на п’ять сезонів — до літа 2030 року. За даними порталу Transfermarkt, за перехід українця ПСЖ заплатить “Борнмуту” 63 мільйони євро без урахування бонусів.

Перехід Забарного до ПСЖ робить його другим найдорожчим українським футболістом в історії. Більше серед українців коштував лише Михайло Мудрик, за якого “Челсі” заплатив 70 млн євро.

Топ-5 найдорожчих футболістів серед українців

  • 1. Михайло Мудрик — 70 млн євро (“Шахтар” — “Челсі”)
  • 2. Ілля Забарний — 63 млн євро (“Борнмут” — ПСЖ)
  • 3. Андрій Шевченко — 43.88 млн євро (“Мілан” — “Челсі”)
  • 4. Олександр Зінченко — 35 млн євро (“Манчестер Сіті” — “Арсенал”)
  • 5. Артем Довбик — 30.5 млн євро (“Жирона” — “Рома”)

У складі ПСЖ Забарний стане п’ятим номінальним центрбеком: на цій позиції у Парижі також виступають капітан команди Маркіньйос, Лукас Беральдо, Вілліан Пачо та Преснель Кімпембе.

У чемпіонаті Франції Ілля стане другим українським легіонером. За “Страсбур” виступає інший захисник — Едуард Соболь, з яким команда завершила минулий сезон на сьомій сходинці Ліги 1 та відібралася до Ліги конференцій.

ПСЖ стане другим іноземним клубом у кар’єрі Забарного. З “Динамо” оборонець на початку 2023 року перейшов у англійський “Борнмут”, за який відтоді провів 86 матчів та забив єдиний гол.

Новий сезон ПСЖ розпочне 13 серпня матчем за Суперкубок УЄФА проти “Тоттенгема”. У чемпіонаті Франції команда Луїса Енріке стартує 17 серпня виїзним матчем проти “Нанта”.

Опубліковано

“Сільпо” відкриє перший магазин на гірськолижному курорті Буковель

Мережа магазинів “Сільпо” відкриє перший супермаркет на території гірськолижного курорту Буковель, що у Івано-Франківській області, інформує ucsc.org.ua. Магазин запрацює у селі Поляниця, за адресою урочище Щивки, 1.

Дата відкриття ще не відома, однак підготовка до запуску вже активно триває, про що свідчать вакансії ритейлера, розміщені на сайтах з пошуку роботи.

Мережа шукає команду для роботи в новому “Сільпо”: продавців, касирів, пекарів, кухарів, адміністративний персонал із зарплатою 28-40 тисяч грн до вирахування податків.

Зазначимо, в цьому регіоні працюють лише два магазини SPAR, а мережа “Сільпо” пропонувала лише доставку.

Нагадаємо, три дизайнерські супермаркети мережі “Сільпо” у Львові, Полтаві та Ірпені Київської області потрапили до переліку Europe’s Finest Store 2025.

Профільний журнал про роздрібну торгівлю European Supermarket Magazine (ESM) щороку складає список Europe’s Finest Store. Видання вибирає найбільш захопливі інноваційні дизайнерські концепції магазинів, які були відкриті або оновлені на європейському ринку.

Опубліковано

У Львівському геріатичному пансіонаті незаконно проживають 32 мешканці

У Львівському геріатричному пансіонаті, що на вул. Медової Печери у Львові, незаконно проживають 32 мешканці. Це колишні працівники пансіонату та їхні нащадки, які свого часу не покинули заклад з надією приватизувати там кімнати як власні помешкання, пише ZAXID.NET.

Проживання сторонніх осіб у корпусі №3 Львівського геріатричного пансіонату розглядали на депутатській комісії з питань соціального захисту Львівської облради.

На комісії йшлося про те, що у згаданому корпусі пансіонату проживають мешканці, які не мають офіційного статусу підопічних пансіонату. Серед мешканців корпусу – колишні працівники закладу, які наразі проживають у приміщенні без правового оформлення.

«Є проблема з використанням корпусу №3 Львівського геріатричного пансіонату. Не визначено статус людей, які там проживають. Львівська обласна рада має ухвалити рішення, яке відповідатиме законодавству і, водночас, буде справедливим як щодо комунального майна, так і щодо самих людей», – зазначила керівниця Львівського геріатричного пансіонату Етері Пасека.

Заступник начальника управління майном спільної власності ЛОР Віктор Кусий розповів ZAXID.NET, що в пансіонаті незаконно проживають 18 сімей, загалом 32 мешканців. Вони займають 21 кімнату. Це діти та онуки колишніх працівників закладу, які не покинули його приміщення після звільнення з роботи. Серед них є пенсіонери та люди працездатного віку.

Ці мешканці мають заборгованість за комунальні послуги – близько 270 тис. грн, з яких 172 тис. грн заборгувала одна з мешканок.

«За участю депутатського корпусу будемо шукати шляхи порозуміння. Ми наполягаємо на укладенні договору оренди цих приміщень, щоб хоч якимось чином узаконити перебування цих мешканців. Вони не дуже схильні до цього, бо оренда – це завжди строковий договір і це їх насторожує. Зараз за користування приміщеннями вони не платять, оплачують виключно комунальні послуги», – розповів Віктор Кусий.

З його слів, умовний гуртожиток у корпусі №3 пансіонату функціонує з 1990-х років. «Відповідно до документації, ці приміщення мають статус нежитлових і числяться як корпус №3. За наслідками ревізії Держаудитслужби, відшкодовувати комуналку вони повинні за тарифами юридичних осіб, що значно вищі, ніж для населення», – додав Віктор Кусий.

Члени депутатської комісії ініціювали створення робочої групи, яка має напрацювати варіанти, як діяти у ситуації з незаконними мешканцями пансіонату.

Опубліковано

Львівський бізнесмен Кривецький відкрив у Конча-Заспі п’ятизірковий готель за 18 млн доларів

Львівський бізнесмен та експолітик Ігор Кривецький відкрив новий 5-зірковий готель Edem Kyiv у Конча-Заспі поблизу Києва. Він запрацював у тестовому режимі 29 липня, йдеться в дописі на Instagram-сторінці, інформує Zaxid.net.

Як пише Forbes Ukraine, Edem Kyiv – заміський готельний комплекс з територією близько 1 га у Конча-Заспі на березі Дніпра. Відкриватимуть його поетапно. Спершу готель, який включає 35 номерів різних категорій – від стандартів до люксів, і три ресторани. Пізніше – спа, спортивний і медичний центр. На території комплексу також розташований конгрес-хол з окремою інфраструктурою.

Прибережна зона облаштована для прогулянок і відпочинку, після завершення війни тут планують відновити водну інфраструктуру: організувати швартування човнів та яхт, відкрити школи вітрильного спорту, проводити регати.

Інвестиції у створення комплексу – приватні кошти засновника та його родини, повідомили в керівній компанії Edem Family. Загальний обсяг інвестицій оцінюється в десятки мільйонів доларів, йдеться в повідомленні Edem Family.

Інвестиції в один номер становлять близько 500 тис. доларів, розповідав очільник керівної компанії Edem Family Олексій Волошин у грудні 2024-го. Відповідно, сукупна вартість готелю на 35 номерів може становити 17,5 млн доларів, підрахував тоді Forbes Ukraine.

Edem Kyiv побудований на базі готелю «Старий Відень», який Ігор Кривецький купив у 2009 році. У 2013 році розпочали його трансформацію – вирішили перетворити на ще один готель під брендом Edem. «Планували відкрити Edem Kyiv під час пандемії, але перенесли запуск майже на два роки. Коли почалася війна – поставили проєкт на паузу», – йдеться в новині Forbes Ukraine.

Нагадаємо, Ігою Кривецькому належить найбільший в Україні відпочинковий комплекс Edem Resort Medical & Spa у селі Стрілки на Львівщині, який займає площу понад 110 га. Виторг Edem Resort у 2024 році становив 500 млн грн, розповідав раніше Олексій Волошин.

Ігор Кривецький – український підприємець та колишній політик родом з колишнього Турківського району Львівської області. Член політичної ради та головний спонсор партії «Свобода». Був народним депутатом (2012-2014 рр.), депутатом Львівської облради (2010-2012 рр.).

Він разом з родиною та партнерами володіє чималою кількістю нерухомості у Львові та Києві. У Львові це, зокрема готель «Жорж», нічний клуб «Фешн» історична будівля на вул. Валовій, центр LvivTech.City, згаданий Edem Resort у Стрілках та інші об’єкти. Має інтереси у аграрному та видобувному бізнесі.

У 2019 році він посів другу сходинку у рейтингу найвпливовіших людей Львова. Раніше львівська газета «Експрес» називала його «авторитетом на прізвисько Пупс» та писала про те, що бізнесмен нібито займався рекетом у 1990-х роках. Кривецький заперечував цю інформацію та позивався проти медіа з вимогами спростування.

Опубліковано

Співробітник НАБУ Магамедрасулов, якого затримала СБУ, займався документуванням Міндіча – УП

Затриманий і арештований посадовець Національного антикорупційного бюро розслідувань Руслан Магамедрасулов був одним із ключових співробітників, що займалися документуванням діяльності бізнесмена Тимура Міндіча, співвласника студії “Квартал-95”. Про це повідомляє Українська правда.

“Зокрема, як переконують антикорупціонери, Руслан Магамедрасулов, який наразі підозрюється у державній зраді, був одним із ключових співробітників, які займались документуванням друга президента Тимура Міндіча у тій самій квартирі, в якій бував і сам президент.

Через це і колектив НАБУ, і прокурори САП наразі суттєво деморалізовані і чекають на вирішення ситуації не лише з майбутнім обох структур, а й з колегами”.

У матеріалі розповідається, що у набушників та сапівців є детальний аналіз щодо всіх своїх співробітників, до яких навідалися СБУ та ДБР застосовували слідчі дії.

“І майже всі ці люди безпосередньо пов’язані з розслідуваннями, у яких фігурують топпосадовці з найближчого оточення Зеленського”, – йдеться у тексті УП.

Опубліковано

Польські перевізники зазнають збитків через відсутність українського зерна

У Польщі транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали заявили про збитки через відсутність зерна з України. Про це пише польське видання Rynek infrastruktury, пише ZAXID.NET.

Польські перевізники наголошують, що блокування перевалки продукції з України є болісним для польської економіки.

«Ми розуміємо, що надходження української сировини, сільськогосподарської продукції та зерна на польський ринок є поганим і ніколи не має траплятися. Однак ми повинні розрізняти дві речі: дозвіл на транзит, а отже, прибуток для польських портів та перевантажувальних терміналів, і дозвіл на введення товарів в обіг», – розповіла генеральний директор групи CSL Лаура Головач.

Впродовж багатьох місяців на польських кордонах відчутна нестача імпортних товарів, зокрема, перевалки зерна з України, адже його імпорт був призупинений понад рік. Це призвело до величезних витрат та загрози звільнень.

«Польські термінали ймовірно всі порожні та несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. Ці країни здатні обробляти перевезення сировини, одночасно запобігаючи її розподілу на своїх внутрішніх ринках. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують», – додала Головач.

Нагадаємо, що 6 лютого 2024 року у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Упродовж місяця його учасники заблокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах. У березні Європейський Союз на тлі протестів фермерів заявив про посилення перевірки дотримання домовленостей під час імпорту зерна з України.

Раніше повідомляли, що прокуратура у Ряшеві (Польща) у липні 2024 року повідомила про відкриття справи, пов’язаної із «зерновим скандалом», який призвів до протестів польських фермерів і блокування польсько-українського кордону.

Опубліковано

Компенсації депортованим українцям з Польщі 1944–1951 років: хто отримає виплати

Українці, депортовані з території Польщі в 1944–1951, та їхні спадкоємці отримають компенсації і право на повернення залишеного майна. Про це передає «Судово-юридична газета». Компенсації будуть оплачувати з українського бюджету. Польська сторона в цьому не братиме участь.

За інформацією видання, переселені з Польщі українці та їхні нащадки отримають низку прав як депортовані. Зокрема, права на вилучені внаслідок депортації будівлі та інше майно.

Факт депортації особи підтверджується відповідною довідкою або іншими документами, виданими компетентними органами України, інших держав — колишніх республік СРСР, Польської Республіки (Республіки Польща). Ці документи могли залишитися в родин депортованих, або в місцевих обласних архівах, в залежності від того, в яку область було депортовано конкретну родину.

Відшкодування

У законі вказано, що особи, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, мають право на одноразову грошову допомогу.

У разі смерті особи одноразова грошова допомога виплачується її спадкоємцям (дружині або чоловіку, а в разі їх відсутності — дітям).

Розмір, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом міністрів. Сума наразі невідома.

Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з дня набуття особою статусу депортованої особи.

Відшкодування вартості вилучених внаслідок депортації будівель та іншого майна депортованій особі або її спадкоємцям здійснюється поетапно протягом 5 років після прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. При цьому одноразово сплачується не менше п’ятої частини нарахованої суми. У разі смерті депортованої особи після прийняття відповідного рішення відшкодування вартості здійснюється спадкоємцям такої особи.

За інформацією видання, також громадянам України з числа депортованих осіб, які поселилися в сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача у власність землі сільськогосподарського призначення в розмірі земельного паю, визначеного для цієї місцевості, за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності.

Також вводиться нова стаття 7-1, яка передбачає грошову допомогу особам, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки.

Визначено, що особи, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, мають право на одноразову грошову допомогу. У разі смерті особи, зазначеної в частині першій цієї статті, після прийняття відповідного рішення одноразова грошова допомога виплачується спадкоємцям такої особи (дружині або чоловіку, а в разі їх відсутності — дітям). Розмір, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначаються Кабміном.

Нагадаємо, що Верховна Рада визнала депортованими українців, виселених протягом 1944–1951 рр. з етнічних українських земель, що відійшли до Польщі.

Про кого йдеться

Протягом 1944–1951 років в рамках так званого «обміну територіями» між УРСР і Польською народною републікою українське місцеве населення Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини було депортоване до УРСР (не плутати з операцією «Вісла»).

Українські етнічні землі, що відійшли до складу Польщі: Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина.

Українські етнічні землі, що відійшли до складу Польщі: Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина.

Та невелика кількість українців, що залишилися — депортовані до західних регіонів Польщі 1947 року під час операції «Вісла».

Майже 700 тисяч українців депортували протягом 1944–1951 років з етнічних українських земель, які опинилися у складі Польщі, до УРСР.

Під час акції «Вісла» (1947 рік) близько 150 тисяч українців депортували на північні та північно-західні території Польщі.

Опубліковано

Уповноважена з захисту мови закликала ухвалити закон про заборону пісень російською

Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська заявила, що наразі виконання російськомовних пісень у публічному просторі не заборонене законом, але викликає негативну реакцію суспільства

Про це повідомила пресслужба мовного омбудсмана, пише Еспресо.

За словами уповноваженої з мовних питань, закон про державну мову встановлює, що культурні заходи в Україні мають відбуватись українською, але при цьому дозволяє виконання пісень іншими мовами, якщо це не суперечить іншим нормам законодавства. Тобто сам факт виконання пісень російською мовою не є порушенням. Водночас Закон “Про культуру” не забороняє мову, а обмежує публічне відтворення творів російських артистів або творів, створених у Росії, як країні-агресорці. Уповноважений із захисту державної мови може контролювати використання української у публічному просторі, зокрема в афішах, квитках чи оголошеннях, але не має права забороняти твори іншими мовами, якщо ті не суперечать іншим законам.

Івановська наголосила, що навіть якщо виконання російськомовних пісень є юридично допустимим, воно є неприйнятним морально й культурно для більшості українців під час війни. Мова стала символом спротиву та ідентичності, тому публічний простір має звучати українською.

Вона також зазначила, що у деяких містах (Київ, Тернопіль) уже діють місцеві рішення про обмеження російськомовного культурного продукту, але без юридичних санкцій, і підкреслила потребу в загальнодержавному правовому врегулюванні цього питання.

“Українське суспільство чітко демонструє свій моральний вибір – на користь української як мови опору, сили та майбутнього. Завдання держави – створити для цього зрозумілі, легітимні та ефективні правові інструменти”, – резюмувала Івановська.