Контррозвідники викрили курсантку військового інституту, яка хотіла навести ракетний удар рф по казармах свого ж закладу освіти.
Про це повідомила Служба безпеки України.
Йдеться про військовий інститут, який після початку повномасштабної війни передислокували із Харкова у Львівську область. Найбільше окупантів цікавили координати його навчальних корпусів та казарм.
За даними слідства, дівчина співпрацювала з росіянами за обіцянку грошової винагороди. Вона збиралася передати ФСБ геолокації службових будівель вишу, в яких перебували інші курсанти, зокрема її одногрупники.
За інструкцією окупантів вона мала самовільно залишити територію режимного об’єкта напередодні обстрілу. Потім ФСБ повинна була «евакуювати» свою агентку з України на територію рф, зокрема транзитом через треті країни.
В СБУ зазначають, що контррозвідка завчасно викрила дівчину і поетапно задокументувала її злочини. Синхронно правоохоронці вжили заходів для убезпечення місць навчання та проживання курсантів вишу.
Курсантку затримали, коли вона намагалася передати координати «цілей» ФСБ і після цього втекти за межі військового інституту. На місці затримання в неї вилучили мобільний телефон із доказами роботи на ворога.
Слідчі СБУ повідомили затриманій про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Вона перебуває під вартою без права внесення застави. За висунутою статтею їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
Командир одного з батальйонів на Львівщині безпідставно виплатив 370 тис. гривень своїм підлеглим і йому повідомили про підозру. Він є одним з 13 військовослужбовців, яким поліція повідомила про підозри у безпідставних виплатах. Про це 23 січня повідомила пресслужба Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, пише Lviv.media.
Як повідомили правоохоронці, загалом 13 військових посадовців по всій Україні отримали підозри у незаконних виплатах для підлеглих. Серед підозрюваних — командири частин, керівники та службовці окремих підрозділів, колишній начальник обласного ТЦК та СП. Зокрема поліцеські вказали про командира одного з батальйонів на Львівщині, який безпідставно виплатив 370 тис. грн. Крім того, повідомили про підозри військовим в Одеській, Черкаській, Чернігівській, Тернопільській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Закарпатській, Рівненській та Луганській областях. Вони усі заподіяли збитків на загальну суму у понад 13 млн грн
Усім затриманим слідчі повідомили підозри за кримінальними статтями, зокрема: службову недбалість, недбале ставлення до військової служби, зловживання владою або службовим становищем, ухилення від військової служби, шахрайство, службове підроблення та розтрата майна через зловживання службовим становищем. Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів.
На сніголавинній станції Пожежевська у Карпатах 19 – 21 січня фіксували температурні рекорди, зокрема 20 січня тут було +12⁰ С, тоді як попередні рекорд – +7,7⁰ С на цю дату
Про це повідомляє Івано-Франківський обласний центр з гідрометеорології, пише Еспресо.Захід
“На сніголавинній станції Пожежевська три дні поспіль фіксувалися температурні рекорди.
19-21 січня 2025 р. максимальні температури повітря були на 1,8-4,3⁰ С вищими від попередніх рекордних значень для цих днів”, – зазначили у гідрометцентрі.
Рекордно високі температури фіксували:
19 січня +8,2⁰С (попереднє рекордне значення було +6,4⁰ С у 1999 р.);
20 січня +12⁰С (попереднє рекордне значення було +7,7⁰ С в 1999 р.);
21 січня +9,5⁰С (попереднє рекордне значення було +6,9⁰ С в 1999 р.).
“19 – 21 січня 2025 року максимальні, середні за добу та мінімальні температури повітря перевищували рекордні значення для цих днів
Довідково: в українських Карпатах для спостереження за факторами лавиноутворення є дві сніголавинні станції (Сл): Плай у Закарпатській області та Пожежевська (гору та полонину частіше називають Пожижевська, – ред.) у Івано-Франківській області.
Теруправління ДБР відкрило кримінальні справи за підозрою незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації щодо львівського митника Андрія Басараба. У рамках кримінального провадження суд арештував, зокрема, великий готельний комплекс Saltzbork на Львівщині, співвласницею якого є дружина митника.
Як стало відомо ZAXID.NET із матеріалів справи та ухвал, оприлюднених у судовому реєстрі, ДБР порушило кримінальні справи за ч.1 ст.366-2 та ст.368-5 ККУ ще у травні 2024 року. Правоохоронці вважають, що головний інспектор Львівської митниці Андрій Басараб вніс неправдиві відомості до декларації за 2023 рік, а також набув значних необґрунтованих активів, які перевищують законні доходи. Як вказано у матеріалах справи, до схеми митник залучив близьких родичів та довірену людину.
Зокрема у судових ухвалах вказано, що батьки митника є власниками 25 земельних ділянок, кількох об’єктів нерухомості (магазини, офісні приміщення, автосервіс, кафе-бар), трьох житлових будинків (164,6 м2, 141,2 м2, 234,3 м2), авто Toyota Land Cruiser 120 ( 2008 р. в.). У батьків дружини митника є дві земельні ділянки, квартира (40,4 м2), магазин-бар (231,4 м2), нежитлове приміщення (134 м2), два будинки (87,8 м2, 259,8 м2) та авто: Volkswagen Passat (2020 р. в.), Škoda Octavia (2018 р. в.). Ще близько 30 земельних ділянок та різні об’єкти нерухомості є у власності дружини та довіреної особи митника.
Невідомо, чи вказані правоохоронцями об’єкти нерухомості є незаконно набутими, оскільки слідство триває. У жовтні 2024 року суд дав слідчим доступ до документів, зокрема до даних про джерела доходів (із 1991 року по 2023 рік) митника, його близьких та ще кількох осіб.
У січні 2025 року Личаківський райсуд Львова наклав арешт (заборону відчуження) на готельний комплекс Saltzbork, що розташований в смт Стара Сіль неподалік Старого Самбора на Львівщині. Він належить дружині митника та його довіреній особі. На сайті готельного комплексу вказано, що на території є понад 20 котеджів, готель, озеро, альтанки, басейн, спа, більярд, боулінг, кафе та інші розваги.
Схема об’єктів на території комплексу Saltzbork
Правоохоронці встановили, що після відкриття кримінальних справ, протягом жовтня-листопада 2024 року, 19 земельних ділянок та об’єкти нерухомості, які на них розташовані та входять до готельного комплексу, були переоформлені на новостворену фірму «Еко-Самбір». Згідно з даними бізнес-пошукової системи YouControl, власницею фірми є Любов Басараб, дружина митника.
«Вказане свідчить про те, що він та його дружина достовірно знаючи, що в разі визнання його винним у вчиненні корупційного злочину, майно, яке здобуте злочинним шляхом, підлягає спеціальній конфіскації, що стало підставою на переоформлення вищезазначеного майна на ТОВ «Еко-Самбір», – вказано у судовій ухвалі.
Власники майна та їх адвокати подали до суду заперечення щодо накладення арешту. Зокрема, вони казали, що Любов Басараб займається підприємницькою діяльністю і її доходи є законними, а також, що вказані ділянки були зазначені у декларації.
Справді у декларації митника Андрія Басараба на сайті НАЗК вказано низку об’єктів нерухомості у смт Стара Сіль, власницею яких є його дружина Любов Басараб. По площі задекларовані об’єкти є ідентичними тим, що вказані в ухвалі суду.
Слідча суддя задовольнила клопотання прокурора та наклала арешт на готельний комплекс Saltzbork, шляхом заборони розпорядження (відчуження). Арештоване майно належить ТОВ «Еко-Самбір», дружині митника та людині, яку правоохоронці вважають довіреною особою митника. Цю ухвалу ще можна оскаржити.
Нагадаємо, що керівництво Львівської митниці звільняло з посади митника Андрія Басараба, але він поновився через суд, заявивши, що написав заяву на звільнення під тиском.
У Перемишлянському районі Львівської області поліція проводить розслідування самогубства 14-річної дівчинки.
Про це йдеться в ухвалі, яку оприлюднили у Єдиному державному реєстрі, повідомляє NTA
Правоохоронці встановили, що дитина перед загибеллю активно спілкувалась з невідомою особою в месенджері. Окрім загиблої, з тим же співрозмовником листувалися ще дві малолітні дівчинки.
Як йдеться в ухвалі, тіло дитини виявили 12 січня близько 9 години ранку на дереві в саду. За висновком судово-медичної експертизи, причиною смерті стала недостача кисню внаслідок повішання.
В ході оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили, що загибла та дві інші малолітні дівчинки (2010 та 2011 років народження) спілкувались через месенджер Telegram з людиною, особу якої ще не встановили і яка використовувала кілька різних нікнеймів. Співрозмовник не розкривав своїх контактних даних та місця перебування.
Перемишлянський районний суд задовольнив клопотання слідчих про тимчасовий доступ до мобільних телефонів двох інших дівчаток – iPhone 12 Pro та телефону невстановленої марки.
На території індустріального парку «ІнПарк Борислав» на Львівщині розпочалося будівництво меблевого заводу, повідомила у вівторок, 21 січня, пресслужба Бориславської міськради.
Управляє «ІнПарк Борислав», як ідеться у повідомленні, ТОВ «Хаб меблевих технологій», чиїм засновникам також належить ТОВ «АМФ Україна», що й будує перший в індустріальному парку Борислава меблевий завод.
Директором ТОВ «Хаб меблевих технологій» є Андрій Білий – колишній заступник директора департаменту ЖКГ міськради Львова, який відповідав за транспортні та інфраструктурні проєкти.
Підготовчі роботи на території парку розпочалися у вересні, зараз тут заливають фундаменти цеху. Площа об’єкту становитиме 24,4 тис. м2. Запустити завод, за словами Андрія Білого, планують ще до кінця 2025 року. За кілька років на заводі зможуть працювати до тисячі людей. Концепція індустріального парку передбачає, що загалом тут буде 2300 робочих місць.
Що відомо про виробника
ТОВ «АМФ Україна», за даними сервісу YouControl, засноване в Дніпрі трохи менше двох років тому, хоча меблі під брендом AMF – Art Metal Furniture – виготовляють з 1994 року, ідеться на сайті підприємства.
Фірма є правонаступницею ТОВ «Арт-Пром», що фігурувало в низці журналістських розслідувань про державні закупівлі для шкіл. Наприклад, журналісти писали, що заступниця Бориса Філатова Ксенія Сушко переказувала гроші на рахунки ТОВ «Арт-Пром» за учнівські меблі, що не відповідають державним стандартам.
Група компаній «АМФ» належить родині Бєляєвих – Олександру, Леоніду та Людмилі. Останні – громадяни Німеччини.
Директоркою ТОВ «АМФ Україна» є Марія Кутузова. Його засновниками, зокрема, – Леонід Бєляєв (він же – кінцевий власник), Олександр Дєєв (депутат Дніпровської райради від партії «Пропозиція»), Михайло Кутузов (ексдепутат Дніпровської міськради від партії «Укроп», кандидат в міськраду від партії «Пропозиція» у 2020-му році), Любов Харламова, Іван Рева, Віталій Чернов, Олена Шевченко, В’ячеслав Павлов. Всі вони також є засновниками низки інших підприємств, пов’язаних з групою компаній «АМФ».
Додамо, що офіційно засновником партії «Пропозиція» є міський голова Дніпра Борис Філатов, також її пов’язують з Геннадієм Корбаном. А Олександр Бєляєв, ключова особа групи «АМФ», у 2010 році був обраний депутатом Дніпровської міськради від тепер забороненої «Партії регіонів».
«АМФ» має виробництво в Дніпрі, проте, ідеться в повідомленні Бориславської міськради, планує розширити потужності. Компанія має склад у Львові, а також продає меблі за кордон.
У вівторок, 22 січня, СБУ та кіберполіція викрили організовану злочинну групу посадовців філії “Ощадбанку”, які обкрадали своїх клієнтів. Загалом керівник разом з працівниками банку привласнили понад 5 мільйонів гривень. З власних джерел LVIV.MEDIA стало відомо, що йдеться про ексначальника Самбірської РДА та керівника відділення банку у Самборі Андрія Жепка.
Як зазначали правоохоронці, володіючи даними клієнтів, які могли залишитися на тимчасово окупованих територіях, працівники банківської установи за вказівкою керівника змінювали фінансові номери громадян та перевипускали банківські картки. Таким чином вдалося привласнити понад 5 млн грн. Як стало відомо з ухвал суду йдеться про філію ”Ощадбанку” у Самборі на вулиці Шевченка, керівником якої був Андрій Жепко.
На власній Facebook сторінці Андрій Жепко також публікував фото, зроблені у приміщенні банку.
Фото: Facebook Андрія Жепка
Відомо, що 35-річний Андрій Жепко пропрацював на посаді керівника Самбірської РДА трохи більше ніж п’ять місяців впродовж 2019-2020 років. Жепко звільнився після скандалу, коли у розпал коронавірусного карантину він полетів відпочивати у Єгипет. До призначення на посаду голови Самбірської РДА Андрій Жепко працював редактором “Самбірської газети”.
З останньої декларації, яку Андрій Жепко подав наприкінці березня 2021 року, відомо, що у його власності було дві квартири та житловий будинок у Самборі. Також тоді Андрій Жепко задекларував Opel Astra 2013 року випуску, 130 тис. грн та 22 500 доларів готівки, і трохи більш як шість тисяч гривень та 1300 євро на банківських рахунках.
До слова, Андрій Жепко є зятем колишнього міського голови Самбора Тараса Копиляка, який очолював місто протягом 2010-2015 років.
Андрій Жепко (ліворуч) із тестем Тарасом Копиляком (праворуч) Фото: Facebook Тараса Копиляка
Як нещодавно повідомляли у Львівській мануфактурі новин, у січні цього року Тараса Копиляка викликали на допит, що стосується порушених кримінальних справ через злочини, які були вчиненні за час його каденції. Йдеться про звинувачення в корупції через самовільне призначення премій і розтрату майна внаслідок незаконного відчуження.
На Львівщині трапилась ДТП з квадроциклом, внаслідок якої загинув 8-річний хлопець. А 39-річного водія довелось госпіталізувати. Інформацію LVIV.MEDIA підтвердили у Департаменті з питань цивільного захисту Львівської ОВА.
Аварія трапилась 19 січня, близько 18:15, у селі Завадка Стрийського району. 39-річний місцевий мешканець разом зі своїм 8-річним сином не впорався з керуванням квадроцикла, внаслідок чого перекинувся та впав у річку. Дитина під отриманих травм померла в машині швидкої медичної допомоги. Водія довелось госпіталізувати у Стрийську центральну районну лікарню.
На Львівщині затримали за підозрою у вимаганні 20 тис. доларів хабара начальника районної служби управління експлуатації газового господарства Львівської області, який водночас є депутатом районної ради. Про це у суботу, 18 січня, повідомив Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції, передає Zaxid.net.
«Підозрюваний вимагав та одержав від керівника аграрного підприємства неправомірну вигоду за вирішення питання щодо приєднання підприємства до газової мережі. Службовець запевняв, що за вигоду може посприяти в ухваленні позитивного рішення про видачу технічних умов на виготовлення відповідної проєктної документації. А також не внесе зміни до цих технічних умов та не скасує їх у подальшому», – додали у прокуратурі.
Він переконував підприємця, що у випадку відмови надати гроші створюватиме штучні перешкоди для приєднання підприємств до газової мережі.
Начальнику районної служби управління експлуатації газового господарства Львівської області повідомили про підозру. Йому інкримінують вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішення посадовими особами (ч. 3 ст. 369-2 КК України). Підозрюваного відсторонили від посади.
Затримання проводили оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. У викритті сприяв департамент безпеки НАК «Нафтогаз Україна» та Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України».
Нещодавно Національна служба здоров’я України опублікувала інформацію щодо стану реалізації Програми медичних гарантій за 2024 рік. Відповідний звіт опублікували на онлайн-ресурсах НСЗУ, пише Твоє місто.
Насамперед варто зазначити, що програма медичних гарантій визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за кошти Держбюджету згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами.
Якщо у закладі, який підписав контракт з НСЗУ, за послуги комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики чи аналізи беруть кошти, кажуть купити шприц для забору крові, або ж у стаціонарі виписують перелік ліків, які треба придбати, то потрібно звертатися письмово або усно до Національної служби здоров’я України.
Скільки коштів отримали медзаклади лише за січень-серпень 2024 року:
Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» – 2 млрд 238 млн 587 тис. 78 грн;
Комунальне некомерційне підприємство «Львівське клінічне територіальне медичне об’єднання акушерства та гінекології» – 41 млн 748 тис. 494 грн;
Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об’єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» – 559 млн 627 тис. 72 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» – 82 млн 591 тис. 587 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний діагностичний центр» – 51 млн 9 тис. 771 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» – 150 млн 121 тис. 701 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи» – 243 млн 467 тис. 247 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» – 56 млн 274 тис. 992 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний спеціалізований центр радіаційного захисту населення» – не фінансували у 2024 році;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» – 177 млн 941 тис. 787 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «Охматдит» – 93 186 899 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Центр спортивної медицини і реабілітації» – 18 млн 26 тис. 637 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна лікарня відновного лікування №3» – 7 млн 727 тис. 160 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» – 38 млн 456 тис. 229 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» – 437 млн 991 тис. 641 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» – 104 млн 396 тис. 275 грн;
Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» – 669 млн 550 тис. 564 грн;
Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр» – 98 млн 80 тис. 476 грн;
Державне некомерційне підприємство «Центр комплексної реабілітації «Галичина» – 35 млн 14 тис. 853 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний перинатальний центр» – 210 млн 973 тис. 512 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» – 784 млн 716 тис. 696 грн;
Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Лікарня відновного лікування №2» центр реабілітації ветеранів ОУН-УПА «Говерла» – 4 млн 54 тис. 889 грн;
Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний державний клінічний лікувально-діагностичний ендокринологічний центр» – фінансування відсутнє у 2024 році;
Комунальне некомерційне підприємство львівської обласної ради «Львівський обласний шкірно-венерологічний диспансер» – фінансування відсутнє у 2024 році;
Комунальне некомерційне підприємство «1-А міська поліклініка м. Львова» – 54 млн 570 тис. 640 грн;
Комунальне некомерційне підприємство «2-А міська поліклініка м. Львова» – 144 млн 828 тис. 616 грн;
Комунальне некомерційне підприємство «3-Я міська поліклініка м. Львова» – 63 млн 533 тис. 323 грн;
Комунальне некомерційне підприємство «4-А міська поліклініка м. Львова» – фінаснування відсутнє у 2024 році;
Комунальне некомерційне підприємство «5-А міська поліклініка м. Львова» – фінаснування відсутнє у 2024 році;
Комунальне некомерційне підприємство «6-А міська поліклініка м. Львова» – 80 млн 403 тис. 503 грн.
Зазначимо, що держава гарантує всім пацієнтам надання необхідної медичної допомоги та лікарських засобів, які передбачені Програмою медичних гарантій, безплатно. Війна не є причиною, через яку з пацієнта можуть вимагати гроші за надані послуги або ліки, пояснюють в НСЗУ.
