Категорія: Область

Міський голова Борислава, що на Львівщині, Ігор Яворський підтвердив, що щодо нього теж склали протокол, на основі якого була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за зрив заходів мобілізації. Про це він сказав у коментарі hromadske.

«Я написав свої заперечення. Не погоджуюсь із цим протоколом і постановою. Відповідно, готую подання в суд, буду оскаржувати. Думаю, суд розставить крапки над і», — зазначив Яворський.

Деталей, про що саме йдеться у документах, міський голова не озвучив, пославшись на те, що це «інформація для службового користування».

На уточнення, чи були випадки накладення штрафів на інших представників місцевої влади, він відповів: «За останній період часу не пам’ятаю, щоб таке було».

Міський голова Дрогобича Тарас Кучма виданню ZAXID.NET розповів, що 22 січня його викликали до місцевого ТЦК, але він не зміг прийти, бо того дня до міста повертали тіло загиблого військового, а також у нього були інші офіційні заходи.

Відтак керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за словами міського голови, скерував лист у поліцію про примусове доправлення Кучми. Робити цього не довелося, адже міський голова прийшов сам. Там йому повідомили про складання протоколу про притягнення до відповідальності за невиконання мобілізаційних завдань, і що за це передбачений штраф розміром 36 тисяч гривень.

«У який спосіб я можу [це зробити]. Я що, силою за вуха буду притягувати людей, чи що? Як вони це уявляють? Чи в мене є армія, поліція? Що в мене є?» — сказав він.

За словами Тараса Кучми, такі самі постанови отримали міські голови інших населених пунктів Львівщини — Трускавця, Східниці, Борислава і Меденич — і що всі будуть їх оскаржувати.

Сколівський районний суд Львівщини виніс вирок військовому, який вчинив смертельну ДТП на Львівщині. Він визнав свою провину, виплатив родичам загиблого компенсацію та хоче й надалі служити у війську. Суд призначив йому іспитовий термін без заборони керувати транспортними засобами. Про таке покарання просили й родичі загиблого, інформує Zaxid.net.

Як вказано у вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі у січні 2025 року, аварія сталась вранці 15 вересня 2024 року на трасі Київ-Чоп біля села Нижнє Синьовидне. Військовий Микита К. керував мінівеном Hyundai Grand Starex, виїхав на смугу зустрічного руху, перетнувши суцільну лінію, де в’їхав у ВАЗ 21091. 22-річний водій Лади загинув у цій ДТП.

У суді обвинувачений Микита К. визнав свою провину та розповів, що не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, що призвело до ДТП. Військовий намагався надати водію ВАЗу медичну допомогу, але було запізно, оскільки він загинув на місці. Обвинувачений відшкодував матері та брату загиблого компенсацію, просив не призначати йому тюремне ув’язнення та не позбавляти водійських прав, щоб мати можливість надалі «захищати Вітчизну від агресора».

Брат та матір загиблого просили суд суворо не карати винуватця ДТП, зокрема не призначати реального покарання та не позбавляти водійських прав.

«Виходячи з норм моралі та займаючи продержавницьку позицію, вона усвідомлює, що жодної користі від того, що обвинувачений у цей важкий для країни час буде відбувати покарання у місцях позбавлення волі, а не нести надалі військову службу, нікому не буде», – наводять позицію матері загиблого.

Цю справу розглянув суддя Володимир Микитин, який дослідив усі матеріали, позиції учасників справи та дані про обвинуваченого. Зокрема, Микита К. добровільно відшкодував потерпілим завдану шкоду, не мав мотиву вчиняти кримінальне правопорушення, позитивно характеризується за місцем військової служби, має нагороди та відзнаки. Він є також раніше не судимим та не порушував ПДР.

Суддя визнав Микиту К. винним у вчиненні смертельної ДТП та призначив три роки тюрми, звільнивши від відбування покарання із іспитовим терміном у півтора року. Його не позбавляли права керувати транспортними засобами. Вирок ще можна оскаржити.

Міському голові Дрогобича на Львівщині Тарасові Кучмі виписали постанову про накладення штрафу за зрив заходів мобілізації. Для вручення постанови 59-річного мера Дрогобича спершу запросили до місцевого ТЦК, а коли мер не прийшов, керівництво ТЦК скерувало лист у поліцію про примусовий привід, інформує ZAXID.NET.

Напередодні, 27 січня, Асоціація міст України оприлюднила відкрите звернення до президента про тиск на органи місцевого самоврядування. Обурення АМУ, зокрема, викликав лист Дрогобицького РТЦК та СП у поліцію про примусове доправлення мера Тараса Кучми до ТЦК.

Тарас Кучма розповів ZAXID.NET, що справді мав прибути до районного ТЦК та СП у День Соборності 22 січня, однак не зробив цього через заплановані на цей день офіційні заходи та зустріч полеглого бійця.

«Ми скерували лист, написали, що не прийдемо, а якщо є якісь питання, напишіть, ми дамо відповідь. На це реакція керівника ТЦК була така, що був скерований лист у поліцію про примусове доправлення мера», – каже Тарас Кучма.

Водночас мер уточнив, що до силового доправлення його до ТЦК не дійшло, оскільки він прибув туди самостійно. З’ясувалося, що на мера Дрогобича, а також мерів інших міст регіону (Трускавця, Східниці, Борислава, Меденич) склали постанови про накладення адміністративного стягнення за невиконання мобілізаційного завдання та зрив заходів мобілізації згідно з розпорядженням начальника РВА. За таке порушення передбачений штраф у розмірі близько 36 тис. грн.

Тарас Кучма не погодився з таким рішенням ТЦК, на його думку, міські голови не мають повноважень доправляти людей до ТЦК.

«Є постанова, яка нас зобов’язує проводити мобілізаційні завдання, не даючи повноважень. Яким чином голова міста може доставити людей до ТЦК на призов?», – каже мер, заявляючи, що має намір оскаржити накладений на нього штраф.

«Я не збираюся його платити, буду оскаржувати. Яким чином я можу, що я силою за вуха буду притягувати людей чи що? Як вони це уявляють? Чи в мене є армія, поліція? Що в мене є?», – аргументує Тарас Кучма.

Зазначимо, 16 травня 2024 року Кабінет міністрів затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560. Цей документ розширив роль органів місцевого самоврядування у заходах, пов’язаних з мобілізацією та веденням військового обліку. Змінами передбачено, що органи місцевого самоврядування, зокрема, забезпечують первинний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а також заходи оповіщення та забезпечують прибуття резервістів та військовозобов’язаних до пунктів збору.

Ще раніше, 11 квітня 2024 року, Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-IX, якими поклала на органи місцевого самоврядування обов’язки:

• забезпечення організації призову громадян на військову службу;
• виклик військовозобов’язаних та резервістів до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;
• забезпечення на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• здійснення під час мобілізації своєчасного оповіщення і забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку, щодо мобілізації, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини;
• забезпечення на території відповідних населених пунктів планування та проведення мобілізаційної підготовки, а також проведення заходів мобілізації та демобілізації.