У Львові почали діяти нові тарифи на паркування

У вівторок, 1 жовтня, у Львові почало діяти нове положення про паркування, відповідно до якого змінився розмір плати за паркування залежно від зони. Учасники бойових дій та члени сімей загиблих матимуть додаткову знижку 50% на придбання абонементів на паркування. Згадані зміни запроваджені рішенням сесії міськради від 12 вересня.

Нагадаємо, відповідно до ухвали, Львівська громада ділиться на шість паркувальних зон:

  • перша зона є одним сектором
  • друга та третя поділена на ще 15 секторів
  • четверта, п’ята і шоста зони на сектори не діляться.

Як пояснюють чиновники, такий поділ впровадили для того, щоб паркування за пільговим тарифом зробити доступним не тільки для мешканців окремого будинку, що прилягає до того чи іншого майданчика, а й для мешканців навколишніх вулиць без прив’язки до конкретної парковки. Тобто, пільговий абонемент на паркування буде доступний для всіх мешканців будинку відповідного сектору. І діятиме він на будь-якому майданчику оператора в межах цього сектору.

«Таким чином паркування з використанням пільгового секторального абонемента стане доступним для ширшого кола мешканців. Нагадаю, сьогодні таке право має обмежена кількість мешканців – лише ті, хто проживає в будинку, що прилягає до парковки», – пояснив заступник начальника управління безпеки та вуличної інфраструктури ЛМР Павло Сирватка.

Також впроваджується ще один пільговий абонемент – мешканця громади. Він дасть можливість громадянам, що зареєстровані у Львівській МТГ, паркуватися за дещо дешевшим тарифом в обраному секторі.

З 1 жовтня зміняться тарифи на паркування. Як наголошують в управлінні безпеки та вуличної інфраструктури, чинні тарифи були затверджені ще у 2017 та 2020 роках. З цього часу суттєво зріс розмір ставки паркувального збору, який оператори паркування сплачують до міського бюджету. Також зросли інші витрати операторів паркування. Все це зумовило необхідність коригування розміру плати за паркування.

Тож з 1 жовтня, після набуття чинності нового положення, тарифи на паркування будуть такими:

  • у 1-й зоні – не більше, ніж 0,65% мінімальної зарплати (до 52 грн/год.);
  • у 2-й зоні – не більш, ніж 0,45% мінімальної зарплати (до 36 грн/год.);
  • у 3-й зоні – не більше, ніж 0,35% мінімальної зарплати (до 28 грн/год.);
  • у 4-й зоні – не більше, ніж 0,25% мінімальної зарплати (до 20 грн/год.);
  • у 5-й зоні паркування – не більше, ніж 0,65% мінімальної зарплати (до 52 грн/год.);
  • у 6-й зоні – не більше, ніж 0,25% мінімальної зарплати (до 20 грн/год.).
  • на майданчиках для паркування туристичного та великогабаритного вантажного транспорту (незалежно від місця розташування) – не більше, ніж 1,2% мінімальної зарплати (до 96 грн/год.).

Як пояснюють в управлінні безпеки та вуличної інфраструктури ЛМР, кінцеве рішення щодо тарифів та тому чи іншому майданчику встановлюватимуть оператори, що обслуговують ці майданчики. Однак, ці розміри не можуть перевищувати гранично встановлених сесією. Водночас в управлінні додають, що нові тарифи на паркування стимулюватимуть водіїв рідше їхати власним авто у центр міста, не паркуватись тут на тривалий час та користуватись альтернативними видами транспорту, таким чином звільняючи місця для короткострокового паркування більшої кількості автомобілів протягом дня.

Водночас для мешканців громади передбачили низку можливостей, аби паркування для них було дешевшим. Це, зокрема, знижки на погодинне паркування для мешканців, будинки яких прилягають до парковок, різні пільгові абонементи та додаткові знижки на їх придбання для окремих категорій людей.

Так, розмір вартості пільгового секторального місячного абонемента на паркування транспортних засобів (без ПДВ) в межах сектору буде :

  • у 1-й зоні– 12% мінімальної зарплати (станом на зараз – 960 грн.);
  • у 2-й зоні – 10% мінімальної зарплати (станом на зараз – 800грн.);
  • у 3-й зоні – 8% мінімальної зарплати (станом на зараз – 640 грн.); .
  • у 4-й зоні – 6% мінімальної зарплати (станом на зараз – 480 грн.);

Розмір вартості пільгового секторального місячного абонемента мешканця громади на паркування транспортних засобів (без ПДВ) буде:

  • у 1-й зоні– не більше, ніж 24% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 920 грн);
  • у 2-й зоні – не більше, ніж 20% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 600грн);
  • у 3-й зоні – не більше, ніж 16% мінімальної зарплати (станом на зараз – 1 280 грн); .
  • у 4-й зоні – не більше, ніж 12% мінімальної зарплати (станом на зараз – 960 грн).

Додаткову 50% знижку на придбання таких абонементів матимуть учасники бойових дій та члени сімей загиблих учасників бойових дій.

Розмір вартості пільгового абонементу для мешканців, будинки яких прилягають до майданчиків:

  • на 3 місяці – вартість не більше, ніж 20% мінімальної зарплати, або 1 600 грн;
  • на 6 місяців – вартість не більше, ніж 35% мінімальної зарплати або 2 800 грн;
  • на 12 місяців – вартість не більше, ніж 65% мінімальної зарплати або 5 200 грн.

Також для таких мешканців пільгова плата за 1 год. паркування складатиме не більше, ніж 0,1 % мінімальної зарплати (8 грн/год. Цей тариф набуде чинності з 1 січня 2025 року. Зараз він становить 7, 1 грн/год).

У вихідні, святкові дні та з 20:00 год до 8:00 год у робочі дні плата за паркування з мешканців, які мають право на пільгову плату, не стягується.

Передбачено, що не менше ніж 10% паркомісць на майданчиках будуть облаштовані для автівок людей з інвалідністю. Також будуть облаштовувати місця для електромобілів – не менше, ніж 5% від загальної кількості.

Перелік паркувальних зон та секторів

Зона І: Сектор 1: центральна частина міста, обмежена просп. Свободи, пл. Князя Ярослава Осмомисла, вул. С. Гавришкевича, вул. Підвальною, вул. Валовою, пл. А.Міцкевича.

Зона ІІ: територія від меж 1-ї зони паркування та обмежена вул. І.Франка, вул. Пекарською, вул. Академіка В. Філатова, вул. В. Короленка, вул. М. Лисенка, вул. Гуцульською, вул. М. Кривоноса, вул. Замковою, вул. Ужгородською, пл. Старий Ринок, вул. Сянською, вул. Лазневою, вул. Князя Мстислава Удатного, просп. В. Чорновола, вул. Медовою, вул. П. Куліша, вул. Д. Данилишина, вул. Городоцькою, вул. Б. Лепкого, вул. Університетською, вул. Ю. Словацького, вул. М. Коперника (музей “Русалка Дністрова“), вул. В. Стефаника, вул. Каліча Гора, вул. Л. Глібова, вул. М. Драгоманова, вул. М. Грушевського, вул. І. Франка.

Сектор 2-1: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вулицями: Б. Хмельницького (непарна сторона), пл. С. Осмомисла, Торговою (включно), Городоцькою (парна сторона).

Сектор 2-2: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вулицями: Б. Хмельницького (парна сторона), вул. Кривоноса (включно).

Сектор 2-3: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Винниченка (парна сторона), вул. Підвальною, вул. Кривоноса (не включаючи її).

Сектор 2-4: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Винниченка (непарна сторона), вул. Коперника (не включаючи її).

Сектор 2-5: територія, обмежена межами 2-ї зони паркування та вул. Коперника (включючно), вул. Городоцькою (непарна сторона).

Зона ІІІ: територія від меж 2-ї зони паркування та обмежена вул. Студентською, вул. І. Мечникова, вул. Круп’ярською, вул. Стрілецькою, вул. Ніжинською, вул. Академіка І. Крип’якевича, вул. Харківською, вул. О. Довбуша, вул. Опришківською, вул. Б. Хмельницького, вул. Л. Долинського, пл. 700-річчя Львова, вул. Під Дубом, вул. В. Єрошенка, вул. Клепарівською, вул. Я. Пстрака, вул. Ярослава Мудрого, вул. Городоцькою, вул. А. Горської, пл. Липневою, вул. Героїв УПА, вул. С. Бандери, вул. Русових, вул. Київською, вул. І. Котляревського, вул. І. Богуна, вул. Академіка А. Сахарова, вул. Д. Вітовського, вул. Болгарською, вул. Зарицьких, вул. І. Франка, вул. І. Свєнціцького, вул. Кубанською, вул. Водогінною, вул. Студентською.

Сектор 3-1: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Клепарівською (включаючи її), вул. Б. Хмельницького (включаючи її).

Сектор 3-2: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Б. Хмельницького (не включаючиїї ) до вул. Опришківської, вул. Замковою (включаючи її).

Сектор 3-3: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Замковою (не включаючи), вул. Личаківською (непарна сторона).

Сектор 3-4: територія обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Личаківською (парна сторона), вул. Зеленою (непарна сторона).

Сектор 3-5: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Зеленою (парна сторона), вул. І. Франка (непарна сторона).

Сектор 3-6: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. І. Франка (парна сторона), вул. Коперника (не включаючи її).

Сектор 3-7: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Коперника (не включаючи), С. Бандери (не включаючи), вул. Професорською, вул. Устияновича, площею Святого Юра (включно), вул. Озаркевича (не включаючи її), вул. Городоцькою (не включаючи її).

Сектор 3-8: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Коперника (включно), С. Бандери (включно), вул. Професорською (не включаючи її), вул. Устияновича (не включаючи її), площею Святого Юра (не включаючи її), вул. Митрополита Андрея (не включаючи її)

Сектор 3-9: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Митрополита Андрея (включно), площею Святого Юра (не включаючи її), вул. Озаркевича (включно).

Сектор 3-10: територія, обмежена межами 3-ї зони паркування та вул. Городоцькою (включно), вул. Т. Шевченка, вул. Клепарівською (не включаючи її).

Зона ІV: територія від меж 3-ї зони паркування до меж міста Львова.

Зона V (функціональна): територія Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького, Головного залізничного вокзалу (пл. Двірцева), підземні та надземні багатоповерхові паркінги.

Зона VІ («Паркуйся і їдь»): територія майбутнього перехоплюючого паркінгу на вул. Стрийській (навпроти ТЦ «Кінг Крос Леополіс»).

Перелік усіх майданчиків для паркування можна переглянути на Геопорталі Львова.

Завтра Львів попрощається із захисниками Богданом Маркевичем та Романом Вовком

У середу, 2 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Богданом Маркевичем та Романом Вовком, які захищали Україну від російських окупантів. Про це повідомляє пресслужба ЛМР.

Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, опісля відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Обох полеглих воїнів поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Біографічні довідки захисників



Богдан Маркевич (04.09.1986–28.09.2024). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі №95. Згодом вступив на факультет журналістики до Львівського національного університету імені Івана Франка.

Після завершення навчання залишився працювати в університеті, обіймав посаду асистента кафедри мови засобів масової інформації.

За словами рідних, Богдан Маркевич жив роботою, факультетом та своєю сім’єю. Був душею компанії, мав багато друзів та велику повагу серед колег.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації служив у складі одного з медичних підрозділів.

У Богдана Маркевича залишилися батьки, сестра та племінник.

Роман Вовк (12.09.1992–25.09.2024). Львів’янин.

Закінчив Середню загальноосвітню школу №65. Згодом продовжив навчання у Львівському вищому професійному училищі інформаційно-комп’ютерних технологій за спеціальністю «Слюсар». Згодом вступив до Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права.

Проходив строкову службу в 169-му навчальному центрі імені князя Ярослава Мудрого.

Завершивши службу, працював у Львові у сфері торгівлі, а впродовж останнього періоду – на шиномонтажі. Свій вільний час, здебільшого, присвячував родині, також захоплювався футболом та кінематографом.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність Батьківщини у лавах 150-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на східному напрямку.

У Романа Вовка залишилися донька, дружина, мама та дві сестри.

Працівники Львівської мерії перерахують одноденну зарплату на зброю для військових

Фонд «Повернись живим» разом із Львівською міською радою продовжують збирати 200 мільйонів гривень, аби комплексно забезпечити чотири бойові бригади ЗСУ, які зараз тримають оборону на передовій. До збору «Зброєносці» долучаються і працівники Львівської міської ради, які перерахують свій одноденний заробіток на сторінці фонду.

«Сьогодні на передовій нашим найбільше потрібна зброя. Збір із фондом “Повернись живим” Львівська міська рада відкрила місяць тому. Я переговорив з колективом, і ми готові повторити наші попередні акції. Минулого року ми перераховували одноденну зарплату на протези для військових в UNBROKEN. До того – всім містом збирали кошти для Вікторійки зі СМА. Тоді долучалося багато українських та міжнародних компаній і нам вдавалось закривати великі збори. Цього разу потрібно більше. Просимо усі компанії та підприємства долучатись до ініціативи і ставати зброєносцем для наших захисників», – каже міський голова Львова Андрій Садовий.

На зібрані гроші планують придбати міномети, гранотомети, пікапи, РЕБи та квадрокоптери для підрозділів, пункти постійної дислокації яких мають у західній Україні. Це 24-та окрема механізована бригада ім. Короля Данила,  80-та окрема десантно-штурмова Галицька бригада, 68-ма окрема єгерська бригада ім. Олекси Довбуша, 128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.

Кампанія збору «Зброєносці» на 200 мільйонів триватиме доки не закриється збір.

Долучитися до збору можна на сайті «Повернись живим» за посиланням:  https://savelife.in.ua/zbroyenosci/

ЯК ПІДТРИМАТИ ЗА БАНКІВСЬКИМ РАХУНКОМ?

Реквізити:

  • Отримувач: БО «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим»
  • ЄДРПОУ 39696398
  • IBAN UA223226690000026007300905964
  • ТВБВ №10026/0162 філія – Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ «Ощадбанк» МФО 322669
  • Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям в рамках проєкту “Зброєносці”

1 жовтня на Львівщині прощаються з вісьмома загиблими героями

У вівторок, 1 жовтня, на Львівщині прощаються із шістьма військовослужбовцями. Роман Кот, Володимир Затхей, Іван Ковтало, Тарас Кардаш, Микола Коркішко та Ростислав Кулик загинули на війні.

Про це повідомила Львівська ОВА.

Роман Кот — житель села Наварія Пустомитівської громади. Був молодшим сержантом, старшим навідником роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону. Вважався 2 роки зниклим безвісти, лише тепер вдалося знайти та ідентифікувати тіло воїна. Загинув у віці 47 років.

Володимир Затхей — житель села Деревляни Кам’янка-Бузької громади. Був молодшим сержантом, командиром стрілецького відділення стрілецької роти військової частини А4821. Загинув 25 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Новоданилівка Запорізької області. Йому було 39 років.

Іван Ковтало — родом із села Рудники, проживав у селі Гірське Миколаївської громади. Був гранатометником механізованого відділення військової частини А4576. Загинув під час виконання бойового завдання — внаслідок вогневого ураження російських артилерійських та мінометних систем, FPV-дронів в районі населеного пункту Козача Локня Курської області РФ. Воїну було 40 років.

Тарас Кардаш — проживав у Дрогобичі. З 21 лютого 2023 року служив у ЗСУ. Виконував бойові завдання у складі 10 бригади 8 окремого гірсько-штурмового батальйону. Був оператором БпЛА.

Микола Коркішко — проживав у селі Доброгостів Трускавецької громади. Захисник загинув під час бойового завдання 25 березня. Йому було 47 років.

Ростислав Кулик — родом із Борислава Дрогобицького району. Виконував бойові завдання поблизу населеного пункту Обухівка Кореневського району Курської області. Загинув 21 вересня.

Також мешканці Львівської громади 1 жовтня прощаються із Остапом Смолинцем та Русланом Достаєцьким. Воїнів поховають на Личаківському кладовищі.

Захисник, який втратив на війні ногу та переніс майже 40 операцій, вперше став батьком: син народився у дитячій лікарні Львова

25-річний ветеран Дмитро Ніколайчук, який втратив на війні ногу та переніс майже 40 операцій, вперше став батьком! Його синочок зʼявився на світ у нього на очах – у пологовому відділенні дитячої лікарні святого Миколая Першого медобʼєднання Львова. Про це повідомляє пресслужба ЛМР.

«Після мого поранення ми з дружиною зрозуміли: не треба нічого в житті відкладати», – каже ветеран Дмитро і розповідає їхню з Анастасією історію кохання. Адже їх поєднав Львів.

Дмитро – із Рівненщини, вчився тут у Національній академії сухопутних військ. А дівчина з Кривого Рогу, навчалась на факультеті культури та мистецтв. Одружилися за рік після знайомства – у 2021. А вже наступного року молодий офіцер боронив країну. На фронті Дмитро став командиром підрозділу артилерійської розвідки. Важкого поранення зазнав у перший рік своєї фронтової служби – на початку осені 2022-го.

Рятували та відновлювали Дмитра, який тричі був за крок до смерті, у 8 медзакладах у різних куточках України. Він переніс близько 40 операцій, зокрема ампутацію ноги та пальців на руці. Скрізь захисника супроводжувала його кохана.

Коли Анастасія дізналася, що вагітна, її чоловік був уже на реабілітації. Пригадує, як повідомила йому найкращу у світі звістку: «Я завжди думала, що новину про вагітність чоловікові говоритиму у вигляді сюрпризу. Але, коли побачила ІІ смужки, я не втрималась і відразу подзвонила йому по відеозв’язку. І просто показувала в камеру тест».

Подружжя прискіпливо поставилося до вибору акушера-гінеколога. Народжувати вирішили у Вальдемара Надіжка – завідувача пологового відділення лікарні святого Миколая. Анастасія та Дмитро побачили лікаря в одному інтервʼю і для ближчого знайомства прийшли на щотижневу Школу майбутнього батьківства. Там остаточно переконалися, що це – їхній лікар.

Анастасія народжувала природним шляхом. На пологах був присутній і Дмитро. Ветеран зізнається: не міг стримати сліз, коли вперше побачив свого первістка, почув його крик та взяв на руки. Сина подружжя назвало Андрійком. Він зʼявився на світ 25 вересня, вагою 3390 г та зростом 54 см. Батьки малюка найбільше мріють про перемогу, і щоби їхній синочок зростав у мирній країні.

Суд виніс вирок хулігану, який розтрощив кав’ярню у центрі Львова

Галицький районний суд Львова виніс вирок уродженцю Харківщини, який нещодавно розтрощив кав’ярню Black Honey у центрі Львова. Обвинувачений є військовослужбовцем і суд зобов’язав його сплатити штраф. Про це повідомляє ZAXID.NET.

Як вказано у вироку, який оприлюднили у судовому реєстрі наприкінці вересня, затриманим за нищення майна кав’ярні Black Honey є 28-річний уродженець Харківщини, військовослужбовець, учасник бойових дій Станіслав Д., який є раніше судимим.

У ніч на 16 вересня 2024 року Станіслав Д. увірвався у приміщення кав’ярні Black Honey, що розташована на вулиці Галицькій біля пам’ятника королю Данилу Галицькому. Чоловік був п’яний, виламав вхідні двері, узяв стілець та почав трощити майно кав’ярні. У вироку вказано, що власнику кав’ярні завдано шкоду на 350 тис. грн.

Щодо Станіслава Д. правоохоронці порушили кримінальні провадження за фактом хуліганства та незаконного проникнення. У вироку немає пояснень обвинуваченого про причини його вчинку, але до обвинувального акту додана його заява про визнання провини та згода на розгляд справи у спрощеному провадженні.

Суддя Наталія Зубачик дослідила усі надані матеріали та визнала Станіслава Д. винним у кримінальних правопорушеннях. Йому призначили покарання – 25,5 тис. грн штрафу. Вирок ще можна оскаржити.

Керівник лісгоспу напав з сокирою на гендиректора Львівської обласної лікарні Гичку

Личаківський райсуд наклав арешт на майно директора Славського лісового господарства, якого підозрюють у збройному вимаганні грошей у гендиректора Львівської обласної клінічної лікарні Михайла Гички у березні цього року. Суд наклав арешт на чотири сокири та телефон директора Славського лісгоспу, за даними джерел LVIV.MEDIA у правоохоронних органах, йдеться про Сергія Кокоця. Про це йдеться в ухвалі, яку оприлюднили 27 вересня у Єдиному державному реєстрі.

За матеріалами справи, випадок трапився 5 березня цього року близько 11:50. Сергій Кокоць на посаді директора філії “Славське лісове господарство” ДП “Ліси України” з холодною зброєю, ймовірно сокирою, вимагав гроші у генерального директора Львівської обласної клінічної лікарні. Також в ухвалі зазначають, що Сергій Кокоць тоді був працівником правоохоронного органу.

LVIV.MEDIA спробував взяти коментар у багаторічного керівника Львівської обласної лікарні Михайла Гички і довідатися про обставини інциденту.

Однак той від коментарів відмовився та переадресував до правоохоронців: “Дзвоніть все до слідаків, вони все знають”, — сказав Михайло Гичка.

Через п’ять місяців після випадку, 24 вересня, ДБР в рамках досудового розслідування провело обшук у помешканні Сергія Кокоця та автомобілі Toyota Hilux і вилучили:

  • сокиру чорного кольору із зеленою ручкою з написом “Phantom Cutlery”
  • сокиру чорного кольору без ідентифікованих написів з шнуром чорного кольору
  • сокиру з дерев`яною ручкою у шкіряному чохлі
  • мобільний телефон Iphone 13 mini без сім-карти
  • сокиру помаранчевого кольору

“Особа в якої було вилучено майно, в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду клопотання, про причини неявки суд не повідомив,” — йдеться в ухвалі суду. Суддя Роман Грицко задовольнив клопотання слідчого і наклав арешт на вилучене майно. На ухвалу можна подати апеляцію протягом п’яти днів з дня проголошення.

За даними аналітичної системи YouControl, Сергій Кокоць фігурував у справі про п’яне кермування автомобілем. У ній йдеться, що директор Славського лісгоспу у п’яному стані потрапив у ДТП на авто Toyota Hilux. До слова, у машині такої ж марки ДБР й проводило обшуки і вилучило сокиру.

Завтра Львів попрощається із захисниками Остапом Смолинцем та Русланом Достаєцьким

У вівторок, 1 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Остапом Смолинцем та Русланом Достаєцьким, які боронили Україну від російських окупанів. Про це повідомляє пресслужба ЛМР.

Мерія закликає мешканців долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.

Чин похорону захисників розпочнеться о 12:30 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, опісля відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Обох полеглих воїнів поховають на Личаківському кладовищі у Львові.

Біографічні довідки захисників

Остап Смолинець (15.09.1993-27.09.2024). Львівʼянин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 92 м. Львова. Здобув освіту у Львівському кооперативному фаховому коледжі економіки і права.

Після завершення навчання працював у сфері торгівлі. Захоплювався кіно та літературою, активно вивчав астрономію, мріяв подорожувати світом. Обожнював історію, за словами близьких, був істориком за покликанням.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації спершу займався волонтерською діяльністю, згодом добровільно став на захист держави від окупантів до складу 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального обʼєднання Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на східному напрямку.

У Остапа Смолинця залишилася мама.

Руслан Достаєцький (14.04.1978-25.09.2024). Львів’янин.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 72. Здобув вищу освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Закінчив військову кафедру при університеті.

Після завершення навчання займався сімейною справою – квітковою крамницею. Впродовж останнього періоду працював керівником підрозділу з виробництва засобів блискавкозахисту у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лео Лайтмен Україна». За словами родини був «найдобрішим, найтерплячішим чоловіком та батьком, безвідмовною людиною». Захоплювався рибальством.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність Батьківщини у лавах 5-ї окремої штурмової Київської бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Боровся із окупантами на Донеччині.

У Руслана Достаєцького залишилися мама, дружина, син та брат.

У Львові запрацював центр рекрутингу 125-ї бригади тероборони ЗСУ

Сьогодні, 30 вересня, у Львові розпочав роботу офіс служби рекрутингу 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України. Тут можна отримати консультації, дізнатися про актуальні вакансії у бригаді та приєднатися до боротьби за Україну.

Центр рекрутингу працює з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 18:00 у приміщенні ЦНАПу на вул. Костя Левицького, 67.

«Усі зацікавлені можуть поспілкуватись з офіцерами управління бригади та підпорядкованих батальйонів, отримати перелік вакансій, а у разі зацікавленості – поговорити з майбутніми командирами обраного підрозділу», – зазначають у 125-тій бригаді тероборони ЗСУ.

Зауважимо, у рекрутинговому центрі не вручають повісток, а лише надають інформацію та консультації, а при обранні посади – надають рекомендаційний лист, на підставі якого охочий буде зарахований у обраний нею підрозділ.

Сьогодні з Берна до Львова вирушать перші два подаровані трамваї

У Берні підготували перші два низькопідлогові трамваї для транспортування до Львова. До нашого міста вагони зі Швейцарії мають вирушити вже сьогодні, 30 вересня. Про це поінформували у транспортній компанії Bernmobil, передає пресслужба ЛМР.

Очікується, що до Львова електротранспорт приїде через тиждень. Попередньо трамваї курсуватимуть на маршрутах №1 та №7.

Як зауважив керівник департаменту міської мобільності ЛМР Олег Забарило, переобладнувати вагони не потрібно, оскільки трамвайна інфраструктура нашого міста та Берна є сумісною, тобто, ширина колій в обох містах однакова. Але перед виходом на маршрути у Львові електротранспорт має пройти випробування та отримати українську сертифікацію. Також вагони укомплектують приладами автоматизованої системи оплати проїзду.

«Крім того, для безперешкодного курсування швейцарських низькопідлогових трамваїв у Львові, потрібно буде привести до нормативів висоту платформ на 5 зупинках вздовж трамвайних маршрутів №1 та №7. Це зупинки «Личаківський цвинтар», «Погулянка», «Янівський цвинтар» та дві зупинки «Дорошенка». Після завершення всіх процедур трамваї зможуть виїхати на наші лінії», – зазначив Олег Забарило.

Посадовець додав, що до кінця року Львів очікує отримати ще 4 бернські трамваї. Решту 5 вагонів місто має отримати вже з березня 2025 року.

«Важливо, що проєкт «Бернські трамваї для Львова» передбачає не лише безоплатну передачу електротранспорту, а й навчання для працівників нашого комунального підприємства, покращення інфраструктури та матеріально-технічної бази наших вагоно-ремонтних майстерень. Дякуємо нашим швейцарським партнерам, що відгукнулися на наш запит та допомагають збільшити кількість модернізованого низькопідлогового транспорту на лініях Львова», – наголосив Олег Забарило.

Даніель Брудерер, заступник Голови відділу з питань фінансування інфраструктурних проектів, Державний Секретаріат з економічних питань Швейцарії (SECO), наголосив на важливості таких проектів. «Трамваї дуже вітають у Львові, оскільки багато переселенців шукали притулку у місті через російсько-загарбницьку війну» – заявив він.

Нагадаємо, компанія Bernmobil безоплатно передає Львову 11 низькопідлогових трамваїв марки «Vevey», додаткові запчастини та підйомні пристрої для цих трамваїв. Доставка здійснюватиметься за рахунок швейцарської сторони. Також у межах проєкту технічні працівники Львівелектротрансу пройшли місячне навчання у Берні.

Додамо, у наступному році безкоштовно Львів отримає трамваї зі ще одного швейцарського міста – Базеля. Місцева транспортна компанія передасть Львову 23-25 вживаних великих тармваїв марки «Schindler Be» з низькопідлоговою секцією. Та ще 10 менших вагонів – в якості донорів запасних частин. Додамо, цьогоріч Львів безоплатно отримав 12 вживаних трамваїв з Берліна. 4 вагони вже працюють на лінії.

Зауважимо, останнім часом у місті суттєво оновили рухомий склад електротранспорту. Так, впродовж 2021-2024 років за кредитні кошти Європейського інвестиційного банку у межах проєкту «Міський громадський транспорт України» Львів придбав 10 сучасних низькопідлогових трамваїв «Електрон».