Категорія: Львів

У четвер, 22 жовтня, на засіданні виконкому Львівської міськради погодили нове місце для прокату дитячих автомобілів. Тепер атракцію облаштують на площі перед львівським цирком на Городоцькій.

«Наше законодавство є недосконалим стосовно надання послуг прокату дитячих електромобілів. Довго не вносилися зміни стосовно правил надання таких послуг.

На засіданні виконкому зробили перший крок – визначили площу перед Львівським державним цирком місцем, де можна надавати такі послуги. Тепер кататись на цих машинках у Львові можна буде тільки навпроти цирку», – зазначила директорка юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич.

Нагадаємо, що Львівська міська рада заборонила діяльність будь-яких атракціонів майже на всій території історичного центру міста ще у червні 2017 року. Тоді йшлося про площу Ринок, територію біля Оперного театру та кілька центральних кварталів, обмежених вулицями Торговою, Наливайка, Січових Стрільців, Словацького, Стефаника, Дудаєва, проспектом Шевченка, вулицями Герцена, Франка та Підвальною.

Згідно із положенням, на зазначених локаціях заборонено встановлювати надувні гірки, каруселі, тренажери, батути, а також здійснювати прокат дитячих автомобілів, гідроскутерів та ховербордів.

Раніше «Муніципальна варта» неодноразово вилучала у підприємців (Олега Спиридонова) дитячі машинки, що їздять перед Оперним театром, та сyд завжди повертав їх власникам.

Кілька днів залишились до початку місцевих виборів в Україні. 25 жовтня обиратимуть на них і голову Львівської ОТГ. Раніше це посада була мера Львова. На цю посаду претендують аж 16 осіб. Після виборів до Львова приєднаються Брюховицька, Винниківська, Рудненська, Грибовецька, Грядівська, Дублянська, Малехівська, Зашківська, Лисиничівська та Рясне-Руська громади. І саме голова Львівської ОТГ візьме на себе управління усіма цими територіями.

1. АНДРІЙ САДОВИЙ

Вже вчетверте чинний міський голова Львова хоче очолити місто. Вперше крісло мера Андрій Садовий обійняв у 2006 році. Навесні 2019 року він брав участь у виборах президента, однак напередодні самих виборів зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка. Андрій Садовий є засновником і одним із лідерів партії “Самопоміч”, що була представленою у Верховній Раді попереднього VIII скликання.

Народився Андрій Садовий 19 серпня 1968 року у Львові. Закінчив державний університет “Львівська політехніка” (інженер електронної техніки і економіст за спеціальністю “Фінанси і кредит”). Володіє науковим ступенем магістра державного управління. Одружений політик на Катерині Кіт-Садовій та має п’ять синів.

2. ЮЛІЯ ГВОЗДОВИЧ

Чинна депутатка Львівської міської ради з 2015 року, голова постійної комісії законності. Балотується від “Української галицької партії”. Юлія Гвоздович – молода політикиня, кандидатка економічних наук та громадська діячка. Співзасновниця і голова ГО “Батьки в дії”, жіночого руху “За гідні пологи”, координаторка української жіночої демократичної мережі IRI на Львівщині.

3. ЯРОСЛАВ РУЩИШИН

Бізнесмен, громадський діяч та голова Львівської обласної організації “Голос”. На початку 1990-х був одним з організаторів Студентського голодування на Майдані Незалежності. Співзасновник Мистецького об’єднання “Дзиґа”.

Директор ВАТ “Троттола” – мережі швейних фабрик у західній Україні. Співзасновник Львівської бізнес школи LVBS.

4. РОМАН МАТИС

42-річний Роман Матис народився у Самборі на Львівщині. Самовисуванець, громадський діяч, правозахисник і підприємець. Сьогодні є радником голови і керівником управління інвестиційної політики Львівської облдержадміністрації.

Між тим, Роман Матис є засновником громадської ініціативи “И так поймут!”, що від 2012 року захищає права україномовного населення на доступ до інформації рідною мовою. Також є учасником Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України.

5. НАТАЛІЯ ВАН ДОЕВЕРЕН-ГОТЬ

Балотується від політичної сили “Духовна Україна”. Наталія Ван Доеверен-Готь є головною лікаркою шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького. 2019 року Наталія Ван Доеверен-Готь претендувала на посаду керівника Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА, втім так і не була призначена. Також займається громадською діяльністю разом з ГО “Львівська правозахисна ініціатива”.

6. ОЛЕГ СИНЮТКА

Народний депутат, член партії “Європейська Солідарність”. Є представником п’ятого президента Петра Порошенка. У 2006-2007 роках обіймав посаду заступника міського голови Львова з питань економіки та соціальної політики. У 2007 році – директор департаменту економічної політики ЛМР. 2007-2014 роки – перший заступник міського голови Львова. Цього ж року став головою Львівської ОДА, на цій посаді він перебував до 11 червня 2019 року.

Народився Олег Синютка 1970 року в селі Куропатники на Тернопільщині. Закінчив Прикарпатський університет в Івано-Франківську, за фахом – вчитель історії. Після служби в армії отримав диплом про другу вищу освіту за спеціальністю “Економіка та управління” в цьому ж виші. 2017 року став лауреатом премії “Людина року” у номінації “Регіональний лідер”. Має дружину та двох дітей – доньку і сина.

7. ТАРАС КЛЬОФА

46-річний Тарас Кльофа – заслужений лікар України, заступник начальника Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, учасник бойових дій на Донбасі. Балотується в мери Львова від пропрезидентської партії “Слуга народу”.

Народився Тарас Кльофа 8 квітня 1974 року у Львові. У 1997 році закінчив Львівський медичний університет імені Данила Галицького за спеціальністю “Лікувальна справа”. А вже у 2000 році закінчив Українську військово-медичну академію у Києві за спеціальністю “Хірургія”. За медичним фахом є лікарем-урологом.

2015 року був обраний депутатом Львівської міськради від “Самопомочі”, у 2019 році балотувався до Верховної Ради у мажоритарному окрузі №118, де посів четверте місце. У травні 2020 року Кльофа заявив про вихід з фракції “Самопоміч” через розбіжності у позиціях.

2004 року під час вiйни в Іраку брав участь у миротворчих операціях під егідою ООН. А у 2014 – 2016 роках загалом провів 400 днів у зоні бойових дій на Донбасі. Тут він був провідним 66-го військового мобільного госпіталю, евакуйовував та транспортував поранених. Має орден Данила Галицького за особисту мужність, героїзм та вірність.

8. РУСЛАН КОШУЛИНСЬКИЙ

Руслан Кошулинський – заступник голови партії ВО “Свобода”, від якої і балотуватиметься на мера Львова. Розпочав свою політичну діяльність у 1996 році. У 2010 – 2012 роках був головою фракції “Свобода” у Львівській міській раді, членом постійної депутатської комісії фінансів та планування бюджету. У 2012-2014 роках обіймав посаду заступника голови Верховної Ради України.

Після перевиборів 26 жовтня 2014 року “Свобода” до парламенту не потрапила. Натомість Кошулинський, отримавши повістку, вирушив 2015 року на Донбас. Проходив службу в складі 44-ї артилерійської бригади. Мав звання старшого сержанта.

Того ж 2015-го повернувся з фронту до Львова, аби від “Свободи” взяти участь у виборах мера. Зумів пройти в другий тур, де здобув 36,86% голосів. Утім перемогу здобув чинний міський голова Андрій Садовий, за якого тоді проголосували 61,1 % львів’ян.

9. ІГОР ЗІНКЕВИЧ

Ігор Зінкевич – чинний депутат міськради, засновником громадського об’єднання “Варта-1” та партії “Варта”, яка і висуває його в мери Львова. Став відомим громадськості завдяки спільноті “Варта-1” у соцмережі, яку створили для логістики під час Революції Гідності. За її допомогою львів’яни повідомляли один одного та правоохоронців про правопорушення в місті.

Популярність “Варти-1” зростала також завдяки інформації про кримiнaльні та надзвичайні події в місті. Ігор Зінкевич у 2014-2019 роках працював інженером-програмістом Нацполіції у Львівській області, тож йому першим вдавалось повідомляти про такі випадки.

З жовтня 2019 року перебуває на посаді помічника генерального директора у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Григоровича Возницького.

10. ІГОР ВАСЮНИК

Ігор Васюник – незалежний кандидат. Балотуватиметься на посаду міського голови Львова вдруге – вперше це сталося в 2015 році.

Народний депутат Верховної Ради сьомого і восьмого скликання, перший раз пройшов у парламент від партії “Батьківщина”, другий – “Народний фронт”. За другої каденції був першим заступником голови Комітету ВР з питань транспорту.

Серед великих підприємств працював на кондитерській фірмі “Світоч” (економіст), на “Нафтогазі” (заступник голови, 2005 – 2006 роки), також був представником Укрзалізниці в Кабміні (2009 – 2010 роки).

Народився Ігор Васюник 1 серпня 1969 року в селищі Великий Любінь на Львівщині. Навчався у Львівському університеті імені Івана Франка на економічному факультеті, у Львівському інституті менеджменту та в Академії державного управління.

11. ОКСАНА ЮРИНЕЦЬ

Йде на вибори від партії “УДАР” Віталія Кличка. 2015 року на місцевих виборах перетендувала на посаду міського голови Львова, набрала 4,4%. На останніх парламентських виборах із незначною різницею програла у мажоритарному окрузі №117 кандидатові від “Голосу” підприємцю Ярославу Рущишину.

Кандидатка економічних наук, професорка НУ “Львівська політехніка”. У Верховній Раді минулого скликання була депутаткою від БПП, хоча є безпартійною.

12. ІГОР ТЕЛІШЕВСЬКИЙ

Депутат Львівської міської ради. Балотуватиметься від політичної партії “За майбутнє”. Є головою громадської організації “Центр досліджень взаємодії громад”.

13. НАЗАРІЙ БРЕЗІЦЬКИЙ

Засновник громадської ініціативи “Ідея міста”, на вибори йде як самовисуванець. Відомий передовсім як громадський діяч і волонтер. Також займається бізнесом.

14. ІГОР КУЗЬМАК

Член правління Національної Спілки архітекторів України та член Спілки архітекторів Львівської області. Іде на вибори від партії “Народний Рух України”. Очолював Львівське міське управління земельних ресурсів (Держкомзем України). Лідер – ГО “Форум Львів і майбутнє”, керівник робочої групи “Перспектива”.

15. ЮРІЙ БУНЬ

52-річний власник стоматологічних поліклінік на Львівщині та Тернопільщині. Кандидат медичних наук, доцент. На посаду мера Львова його висуває партія “Громада та закон”. Також він є керівником ГО “Спілка стоматологів України”. Окрім того, він змагався за посаду ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Наразі працює завідувачем кафедри хірургічної стоматології у приватному виші Львівського медичного інституту.

16. ОСТАП СТАХІВ

35-річний Остап Стахів – львівський активіст, голова громадської організації “Ідея нації”. 2015 року був кандидатом на посаду мера Винників від “Радикальної партії”. У 2019 році балотувався у Львові до Верховної Ради.

Набув певної популярності серед львів’ян під час карантину. Чоловік відвідував лікарні Львова та інших міст, знімаючи візит на камеру. Таким чином він переконував громадськість у тому, що пандемія коронавірусу – це вигадка. За період карантину йому вдалося суттєво наростити кількість прихильників.

У Львові на вулиці Богдана Хмельницького у районі ринку «Галицьке перехрестя» реорганізовують рух. Це роблять для того, аби зменшити затори на виїзді зі Львова. Таке рішення прийняли ще 18 вересня на виконавчому комітеті ЛМР, а тепер проводять дорожньо-ремонтні роботи.

Отже зараз триває саме розширення Галицького перехрестя на виїзді зі Львова, облаштовується 3 смуги: дві – прямо, одна – праворуч (раніше була одна смуга – прямо, одна – праворуч).

Наступного тижня ремонтні роботи будуть вже завершені, в результаті очікується суттєве зменшення заторів на виїзді з міста.

«На виїзді із Богдана Хмельницького, перед поворотом на Жовкву – Сокаль буде реорганізація. Для цього ми доручили розробити оптимальну схему руху», – пояснив у вересні заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий.

23 жовтня не працюватиме цілий день світлофорний об’єкт у зв’язку з його перенесенням.

На відремонтованій вулиці Хуторівка з 06:20 ранку, 23 жовтня, почав курсувати тролейбус №23. Днем раніше на вулиці наносили розмітку для смуги громадського транспорту, а вночі тролейбуси проводили тестову обкатку мережі.

Раніше тролейбус №23 курсував з Ряшівської й до автовокзалу на вул. Стрийській. Тепер він поїде по Хуторівці, ремонт якої тривав із січня цього року.

Оновлений маршрут виглядатиме так: Ряшівська – Виговського – Володимира Великого – Тролейбусна – Наукова. Далі замість того, щоб повертати на Стрийську, поїде прямо на Хуторівку. А у зворотному напрямку: Хуторівка – Стрийська – Рубчака – Тролейбусна – Володимира Великого – Виговського – Патона – Ряшівська.

“Наразі це буде маршрут № 23, який не буде заїжджати на Автовокзал. Працюватиме 8 машин, інтервал руху — 7 хв. Якщо їх буде замало, то у листопаді збільшимо кількість тролейбусів на маршрутів”, — повідомила Ірина Маруняк, заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства.

Для львів’ян, яким потрібно добратись з вул. Ряшівської до автовокзалу, рекомендують їхати тролейбусом №23, а на перехресті вул. Стрийська-Наукова пересісти на 22-й або 25-й тролейбуси.

Містянам доступні пересадкові квитки, вартість яких 8 гривень. Такі квитки діють 90 хвилин з безкінечною можливістю пересадок з одного електротранспорту на інший.

На перехресті вул. Варшавської та просп. Чорновола у Львові облаштують кільцевий рух. Реконструкцію перехрестя призупинили через зауваження поліції, натомість міська комісія з безпеки руху 22 жовтня дозволила внести зміни в проект, аби облаштувати там кільцевий рух.

Проект розробили в ЛКП «Інститут просторового розвитку. Як пояснив під час засідання комісії директор ЛКП Олег Шмід, до попереднього проекту були зауваження щодо другої смуги на правому повороті з вул. Варшавської на просп. Чорновола.

«У 2017 році відбулися зміни в ПДР, зокрема, згідно з п. 10.5 заборонено робити правий поворот із двох смуг на перехресті, де є злиття потоків. Повертати праворуч необхідно якомога ближче до краю проїжджої частини, тому єдина можливість зробити дві смуги на цьому перехресті, тільки якщо воно буде з кільцевим рухом», – зазначив Олег Шмід.

За попереднім проектом, одну смугу планували ліквідувати, натомість її вирішили зберегти, облаштувавши кільцевий рух, що передбачено правилами дорожнього руху. Також на місці трикутної розмітки на перехресті добудують острівець безпеки, де буде новий пішохідний перехід та велопереїзд.

Нова організація дорожнього руху запрацює після того, як на перехресті завершать реконструкцію та встановлять нові дорожні знаки, що попереджатимуть водіїв про круговий рух на наявному кільці.

Ввечері 22 жовтня на площі перед Львівським театром опери та балету запрацював новий сухий фонтан. Його реконструкцію розпочали у грудні минулого року, старий фонтан демонтували та передали в Стрийський парк.

Площу довкола замостили новою плиткою та зробили її у вигляді силуету скрипки, гриф якої примикає до театру.

71 форсунок фонтану підсвічується різними кольорами та рухається в унісон з музикою в опері. Встановлення фонтану фінансував благодійний фонд «Сокар Благо» азербайджанської нафтової компанії SOCAR. Приблизна вартість – 1,5 мільйонів доларів.

Фонтан є і музичний, і світловий. Два рази на день – о 12:00 та о 18:00 – тут будуть відтворювати класичні композиції львівських виконавців, і не тільки. У вечірній час фонтан підсвічуватимуть RGB та LED світильниками білого кольору.

Ввечері фонтан працюватиме з переливом кольорів. Завдяки підсвітці струмінь води поступового змінюватиме колір. Також фонтан має кілька режимів.

Новий фонтан живиться від електромереж з вулиці Тиктора, тоді як раніше фонтан був підімкнений до електрики театру.

https://www.instagram.com/p/CGqAWEPAZ2Q/

Після ремонту площа стала максимально доступною для людей на візочках. Тепер в оперний театр можна заїхати без жодної сходинки. Також встановлено великі лавки, передбачено вистелення тактильної плитки з граніту, а в кінці площі встановлено радіальні лавки. На газонах облаштовано вуличні колонки, щоб включати класичну музику і її звуки скоординовувати зі світлом і струменями води.

Також триває ще капітальний ремонт центральної пішохідної алеї.

У Львові завершили капітальний ремонт вул. Генерала В. Курмановича. Сьогодні вулицю повністю відкрили для руху транспорту.

Перший відтинок — від вул. А. П’ясецького до вул. Данила Апостола — був відремонтований і відкритий для проїзду ще влітку, а сьогодні відкрили для проїзду другу частину вулиці – від вул. Данила Апостола до вул. Рудненська.

Як повідомили у департаменті житлового господарства та інфраструктури ЛМР, на сьогоднішній день вул. Курмановича (від вул. Данила Апостола до вул. Рудненської), вже нанесено всі шари асфальту, завершено роботи з влаштування бордюрного каменю та тротуарів, ремонту газонів, влаштування зовнішнього освітлення. Залишається в деяких місця доробити благоустрій, впорядкувати зелені зони і через два тижні нанести розмітку.

На вул. Курмановича, крім заміни дорожнього покриття, облаштовано сучасне LED-освітлення, замінено водопровід, облаштовано дощову каналізацію, пішохідні проходи, велодоріжку та ін.

Також проектною організацією та регіональною філією ПАТ «Львівська залізниця» опрацьовується питання облаштування нового переїзду під залізничним полотном в районі вул. Рудненської.

Нагадаємо, вартість капітального ремонту вул. Курмановича від вул. А. П’ясецького до вул. Данила Апостола становила 71,5 млн грн, а вартість ремонту відрізку від вул. Данила Апостола до вул. Рудненська — 42,4 млн грн. Відповідно, загальна вартість капітального ремонту вул. Курмановича — 113,9 млн грн.

ЄБРР затвердив переможця міжнародного тендеру на будівництво механіко-біологічного комплексу з переробки відходів у Львові.

Генеральним підрядником визначено консорціум компаній WTT Netherlands BV — Axis Industries UAB (Нідерланди, Литва). Офіційний лист із результатами розгляду звіту, поданого до Банку, ЛКП «Зелене місто» отримало сьогодні, 22 жовтня.

Отож, вже до кінця цього року генеральний підрядник має приступити до реалізації наймасштабнішого в Україні екологічного проекту, який реалізовуватиметься за кошти Європейського банку реконструкції і розвитку. Разом із тим додаткові внески дають Фонд Східноєвропейського партнерства з питань енергоефективності та екології (E5P) і Фонд чистих технологій (CTF), який діє від імені Кліматичних інвестиційних фондів.

Передбачається, що з моменту підписання договору реалізація проекту триватиме 24 місяці. Наразі ж на місці будівництва майбутнього заводу завершуються підготовчі роботи, а поруч — працює станція компостування. А вже наступним етапом стане власне спорудження комплексу.

Нагадаємо, консорціум із двох фірм — WTT (Нідерланди) та Axis (Литва) будував сміттєпереробні комплекси у кількох містах.

Серед них компанія WTT збудувала:

• механіко-біологічний комплекс у районі Саутварк у Лондоні (Велика Британія), операційний період з початку 2012, потужність 87.500 тон/рік;
• комплекс із переробки відходів у м. Джульяно (Італія), операційний період з 2012, потужність 36.000 тон/рік;
• проектування, будівництво, пуско-налагоджувані роботи та введення в експлуатацію механічного комплексу з сортування побутових відходів у м. Лідс (Велика Британія). Операційний період із 2016, потужність 214.000 тон/рік;

Компанія Axis збудувала:

• механіко-біологічний комплекс у Каунасі (Литва).