Українцям у Польщі знову виплачуватимуть 500 злотих щомісяця — умови

З 1 лютого для українських біженців у Польщі відновлять виплату грошової допомоги у рамках програми «Сім’я 500+». Йдеться про сім’ї з неповнолітніми дітьми. Про це повідомляється на сайті Zus.pl.

Зазначається, що отримувати по 500 злотих (більш як 4 тисячі гривень) щомісяця впродовж року зможуть українські сім’ї, які прибули до Польщі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та мають неповнолітніх дітей на утриманні.

Чи потрібно реєструватися в програмі?

Так, потрібно. Подати заявку та отримати фінансову підтримку можна на Платформі Електронних Послуг PUE ZUS. Для цього потрібно:

  • користуватися польським номером телефону та електронною поштою;
  • мати номер PESEL;
  • увійти на власну сторінку PUE ZUS або ж зареєструватися там;
  • заповнити заявку на допомогу «500+».

Крім того, зареєструватися в програмі українські громадяни можуть через додаток mZUS. Він доступний для завантаження на смартфон через Google Play та AppStore.

Також реєстрація доступна через електронний банкінг деяких фінансових установ, а саме:

  • Millennium S.A
  • Bank PKO BP
  • mBank S.A
  • PEKAO S.A
  • Getin Noble Bank S.A.
  • Credit Agricole Bank
  • Alior Bank S.A
  • Bank Pocztowy S.A.
  • BNP Paribas S.A
  • Santander Bank Polska SA.

Хто саме може отримати допомогу?

Особа, яка:

  • є громадянином України або чоловіком чи дружиною громадянина/громадянки України;
  • перебуває у Польщі на законних підставах;
  • є батьком/матір’ю/опікуном неповнолітнього громадянина України, який прибув до Польщі з 24 лютого 2022 року або батьком дитини, народженої в Польщі громадянкою України, яка легально перебуває в Польщі;
  • має номер PESEL.

Нові правила для українців в Польщі

З 1 березня біженцям доведеться покривати 50% вартості проживання в місцях колективного розміщення, якщо люди перебувають у Польщі понад 120 днів.

З 1 травня — 75%, якщо вони перебувають в країні понад 180 днів.

При цьому сума, яку сплачуватимуть біженці покриваючи 50% витрат, не повинна перевищувати 40 злотих на особу на день, а в разі оплати 75% — 60 злотих на день.

Водночас кошти не сплачуватимуть такі категорії українців:

  • особи з інвалідністю та особи, які доглядають за ними;
  • діти;
  • особи пенсійного віку;
  • вагітні жінки;
  • особи, які виховують дитину віком до 12 місяців;
  • особи, які виховують не менше трьох дітей;
  • особи, які опинилися у складній життєвій ситуації з гуманітарних причин.

Також зміняться правила реєстрації громадян України. Зокрема, у громадян буде 30 днів для того, щоб подати заяву на отримання номера PESEL.

У Львові завершили будівництво масштабного Логістичного центру площею 48 тис. кв. м

Девелопер Alterra Group завершив будівництво масштабного проєкту у Львові. Компанія здала в експлуатацію всі черги Логістичного центру Port, площею 48 тис. кв. м.

Зазначається, що будівництво центру розпочали ще 16 червня 2021 року. Під час війни Alterra максимально прискорила темпи, аби українські підприємці змогли якомога швидше оселитися в нових приміщеннях та відновити роботу.

«Ми ставили собі виклики, не зупинялися і рухалися вперед, – говорить засновник компанії Alterra Group Дмитро Ковальчук. – Збільшили кількість працівників на будівельному майданчику до двохсот осіб щоденно. Запланували звести сьому чергу площею 12 353 кв. м. упродовж півроку – і дотримали слова. Вивозили будівельні матеріали з територій, де велися бойові дії, під час повномасштабної війни ввели в експлуатацію чотири черги будівництва, а це – 37 590 кв. м. Ми не зрадили своїм принципам та створили красивий логістичний комплекс, який виглядає навіть краще, ніж на макеті».

Сьогодні Port наповнюється життям: користувачі вже повноцінно працюють, на майданчику завершуються оздоблювальні роботи, у фінальній стадії – ландшафтний дизайн із розміщенням штучного озера. Урочисте відкриття комплексу відбудеться навесні разом із початком нових проєктів Alterra Group.

«Для нашої компанії Port – це перший проєкт такого масштабу. Він був певною мірою ризиковим, оскільки раніше нас такий формат ніхто не втілював, – зазначив Дмитро Ковальчук. – Створювали об’єкт з огляду на потреби ринку, і ця гіпотеза спрацювала на сто відсотків. Ринок відповів грошима: сьогодні майже всі площі у PORT продані або здані в оренду».

Засновник Alterra Group додав, що компанія уже в процесі реалізації проєкту детальніше оцінила структуру попиту та планує продовжити будівництво Центру: «Ми довели, що Port потрібен Львову, тож сподіваємося, що невдовзі ця метафора стане у пригоді іншим містам України та Європи. Цьогоріч Alterra Group відкриває представництва у Польщі та Чехії, а також готує ще один великий проєкт у Львові».

Логістичний центр Port розроблений як комплекс із продуманою інфраструктурою, високими стандартами будівництва та сучасною архітектурою. Концепція об’єднала чотири термінали складської логістики, торгові площі з транспортною доступністю та паркінгами, інноваційний бізнес-центр, супермаркет, аптеки, заклади харчування й зелені зони. Port вигідно розташований поруч із головними транспортними артеріями, що сполучають Львів з іншими містами України та прикордонними містами ЄС. Нова для України бізнес-модель передбачає купівлю або оренду торгових приміщень із можливістю адаптації під власну справу, а також єдину систему керування й експлуатації.

ТОВ «Альтерра Груп»/Alterra Group – українська компанія, що спеціалізується на девелопменті та керуванні комерційною нерухомістю «під ключ». У портфелі компанії – 35 об’єктів загальною площею 175 тис. кв. м. Серед них – складські та виробничі комплекси, бізнес-центри, торгові та торгово-розважальні центри.

“Нафтогаз” опрацьовує технологію видобутку газу з вугільних пластів у Львівській області

Група “Нафтогаз” запустила у Львівській області дослідження, метою якого є опрацювання технології та виробничого процесу видобутку природного газу з вугільних пластів. Про це йдеться у повідомленні “Нафтогазу”.

Як зазначив голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов, Україна має одне з найвищих значень вмісту метану на тонну вугілля – в середньому 25 кубометрів на тонну, що у 10 разів вище, ніж у Канаді, а також 7-е місце у світі за запасами вугілля.

“Тому ця технологія у нас має значні перспективи. Наразі тривають дослідні роботи на обраній спільно з ДП “Львіввугілля” ділянці, а наприкінці 2023 року у випадку успішних результатів досліджень ми плануємо повноцінно запустити проект та розпочати буріння”, – розповів він.

За основу взято досвід застосування технологій із вилучення метану з вугілля, який фахівці “Нафтогаз” вивчили на виробничих майданчиках США, Китаю та Канади.

“У світі цю технологію вже давно використовують. До прикладу, в США видобуток метану вугільних пластів перевищує 60 мільярдів кубометрів на рік, що майже втричі більше річного споживання газу в Україні. У нас також є значні перспективи і ми маємо їх використовувати”, – зазначив Олексій Чернишов.

Як вказують у “Нафтогазі”, окрім додаткового внеску для зміцнення енергонезалежності України, технологія допоможе зробити безпечнішим видобуток вугілля, оскільки метан вугільних пластів впродовж сотень років розглядався виключно як “ворог шахтарів”, джерело вибухів і раптових викидів вугілля й породи в шахтах.

“На боротьбу з ним витрачалися (і витрачаються) значні матеріально-технічні, енергетичні та трудові ресурси. Масштабування ефективної та комерційно вигідної технології видобутку шахтного газу допоможуть зробити сферу загалом ефективнішою”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, аргументують в “Нафтогазі”, ця діяльність допоможе Україні покращити показники відповідності директивам Європейського союзу щодо зниження емісії шкідливих газів. Видобуток також дасть поштовх для розвитку регіонів, де він здійснюватиметься, адже це означатиме додаткові робочі місця та податки у місцевий бюджет.

Дороги та велосмуги: де у Львові проводитимуть ремонт у 2023 році

У міському бюджеті Львова на 2023 рік передбачили понад 147 мільйонів гривень для поточного ремонту міських доріг. Про це Суспільному у відповідь на інформаційний запит повідомив директор міського департаменту житлового господарства та інфраструктури Олександр Одинець.

За словами Олександра Одинця, роботи проводять на замовлення балансоутримувача вулиць, а саме — районних адміністрацій. Ось як розподілена сума між районними адміністраціями:

  1. Галицька районна адміністрація — 14, 5 млн грн;
  2. Франківська районна адміністрація — 29, 554 млн грн;
  3. Шевченківська районна адміністрація — 40, 171 млн грн;
  4. Сихівська районна адміністрація — 21, 669 млн грн;
  5. Залізнична районна адміністрація — 24, 260 млн грн;
  6. Личаківська районна адміністрація — 17, 503 млн грн.

Гроші витратять, зокрема, на ремонт 26 міських вулиць.

“У 2023 році у Львові заплановано виконати роботи з поточного ремонту покриття проїзної частини та покриття пішохідних тротуарів на вулицях: І. Мазепи, Грінченка, Чорновола, Замарстинівська (дорога до смт Брюховичі), Варшавська, Зелена, Пластова, Глинянський Тракт, Дністерська, Липова Алея, М. Драгана, М. Гориня, Червоної Калини.

Також ремонт проведуть на вулицях П. Буйка, Віденській, О. Мишуги, Херсонській, Є. Патона, Левандівській, Кульпарківській, Широкій, Повітряній, Роксоляни, Любінській, Білогорща та П. Калнишевського”, — повідомив директор міського департаменту житлового господарства та інфраструктури Олександр Одинець.

Крім цього у 2023 році у Львові планують облаштувати велосмуги за адресами: вулиця Віденська, вулиця Панаса Мирного, вулиця Козельницька, вулиця В. Стуса, вулиця Угорська, вулиця Рудненська.

Також, за словами Олександра Одинця, станом на 11 січня у міському бюджеті на 2023 рік не було передбачено грошей на капітальний ремонт вулиць. Ремонт можуть провести у разі отримання фінансування.

ДТЕК почала з Нового року імпортувати електроенергію з Євросоюзу

Задля зменшення дефіциту в енергосистемі компанія ДТЕК розпочала в січні імпорт електроенергії з Європи. Про це повідомила пресслужба компанії в Телеграмі.

«У січні ДТЕК почав імпортувати електроенергію з Європи для покращення ситуації в українській енергосистемі. Це дозволяє зменшити дефіцит і підтримати населення та економіку України», – йдеться в повідомленні.

У компанії наголошують, що поточна потужність на передачу електроенергії дозволяє імпортувати близько 500 млн кВт/год. електроенергії на місяць, що дорівнює місячному споживанню 2 млн домогосподарств.

Як повідомлялося, за інформацією голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, українські компанії почали імпорт електроенергії з Європи для підтримки виробництва, а також для збалансування енергетичної системи України.

Наразі обсяги імпорту не перевищують кілька сотень мегават, однак він допомагає зменшити небаланси електричної енергії в енергосистемі. Для порівняння – потужність споживання електроенергії в Україні становить 12 тис. МВт.

Не тільки Залужний. Спадок зі США отримав львівський університет

Український Католицький Університет став одним зі спадкоємців американця українського походження Григорія Степанця, який заповідав вишу 2 млн доларів. Про це “Еспресо.Захід” повідомила проректорка з розвитку та комунікацій УКУ Наталія Климовська.

Раніше The New York Times повідомило, що Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний задонатив українській армії 1 млн доларів, які він отримав у спадок зі США.

Український генерал став не єдиним спадкоємцем. Серед тих, кому американець українського походження Григорій Степанець заповідав кошти, є львівський Український Католицький Університет.

“Наприкінці минулого року нам написала юридична компанія, яка займалася розпорядком спадку. Зараз багато українців кажуть, що не вірять, що хтось з Америки перерахував спадок, а Залужний взяв і повірив. Ми також спочатку не повірили, думали, що це жарт”, – розповіла Наталія Климовська.

Зі слів проректорки УКУ, отримання спадку у 2 млн доларів для них стало несподіванкою. Раніше університету вже перераховували спадки, але максимальний розмір був трохи більше мільйона. Крім того, є чимало жертводавців, зокрема у діаспорі, які за життя допомагають вишу та можуть заповідати певні донати потім. Однак саме з Григорієм Степанцем в Українському Католицькому Університеті не були знайомі. Припускають, про них чоловік знав зі ЗМІ та знайомих, відтак, перейняв таку традицію українців в діаспорі.

“Ми вдячні цьому чоловіку, хочемо зв’язатися з його донькою, щоб більше дізнатися про нього, можливо, він мав своє бачення щодо використання грошей. Зараз ми працюємо з різними програмами, які необхідні в часі війни, шукаємо кошти на гуманітарні програми. Рішення про використання таких великих сум у нас приймає сенат, тому готуємо пропозиції, які обговоримо на засіданні”, – сказала Наталія Климовська.

Довідково. Степанець народився 1938 року у Вінниці. Його батько воював у Другій світовій війні і був убитий німцями в жовтні 1941 року. Григорій з матір’ю були евакуйовані на Урал, де вони зазнали голоду та інших випробувань. Після закінчення війни вони повернулися до Вінниці.

Степанець закінчив середню школу і в 1956 році вступив до Московського державного університету імені М.В. Ломоносова, де отримав ступінь магістра з математики, ступінь магістра з хімії та ступінь кандидата наук з фізичної хімії. Вільно володів українською, російською, німецькою, італійською та англійською мовами. Коли працював у Геофізичному науково-дослідному інституті в Москві, підписав листа на підтримку дисидентів і невдовзі був звільнений радянською владою за сфальсифікованим приводом. Пізніше його переслідувало КДБ, і він не міг працювати. Подав заявку на отримання виїзної візи, але йому відмовили.

Ситуація змінилася після приходу Горбачова до влади, і він отримав дозвіл виїхати з Радянського Союзу. У 1989 році він приїхав до США і почав працювати в Microsoft у Редмонді, штат Вашингтон, розробником програмного забезпечення. Разом з іншим розробником програмного забезпечення вони винайшли патент, переданий Microsoft на декодування кодів даних змінної довжини.

Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний пожертвував $1 млн на потреби української армії зі своєї власної спадщини

Офіс президента пропонує заборонити продавати за готівку сигарети, алкоголь і бензин

Офіс президента пропонує заборонити купівлю сигарет, алкоголю та інших підакцизних товарів за готівку. Про це на брифінгу 24 січня повідомив заступник керівника ОП Ростислав Шурма.

За його словами, акцизний податок може стати одним із компенсаторів для майбутньої податкової реформи, яку просуває ОП.

«Ми розглядаємо підвищення оподаткування шкідливого споживання. Це тютюн, алкоголь і викопне паливо. В межах реформи ми будемо приводити ставки податків до середньоєвропейських рівнів», – сказав Ростислав Шурма.

Він додав, що підвищення акцизів відбуватиметься в комплексі з покращенням адміністрування податків. Зокрема, в Україні планують запровадити електронний акциз.

«Ми плануємо дві фундаментальних зміни. Перше – це електронний акциз. Не допотопні акцизні марки, які клеються на пачки, а унікальний QR-код. Щоб ця система запрацювала, нам потрібно перевести розрахунки за підакцизні товари виключно в безготівковий формат, тобто в оплату карткою», – додав заступник керівника ОП.

Такий формат частково вже вдалося випробувати під час паливної кризи навесні 2022 року, коли всі постачальники пального перевели клієнтів на оплати картками і на оплати через застосунок.

Нагадаємо, в серпні 2022 Офіс президента запропонував нову концепцію податкової реформи, яка передбачає зниження податків. Модель отримала назву «10-10-10»: 10% – податок на прибуток, 10% – ПДФО і 10% – ПДВ. Однак подальший розгляд цієї реформи відклали.

Фонд держмайна продав готель «Власта» у Львові за 115 млн грн

У понеділок, 23 січня, Фонд держмайна продав на аукціоні готель «Власта» у Львові. До участі в аукціоні зголосилися 23 учасники, під час торгів вартість об’єкта зросла у 16 разів від початкової, інформує zaxid.net.

Аукціон з приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства Міноборони «Готель «Власта», що на вул. Клепарівській, 30, відбувся через електронну систему Prozorro.Продажі. Стартова ціна продажу об’єкта становила майже 7 млн грн.

Купити готель «Власта» зголосилися 23 учасники. Переможцем оголошено київську компанію «Магнус Трейдінг Україна», яка запропонувала найвищу ціну – 115 млн грн. Найближчим конкурентом киян була львівська «Компанія Будресурс» із пропозицією 105 млн грн, співвласниками якої в рівних частках є місцеві бізнесмени Юрій і Остап Доскічі та Богдан і Степан Продивуси.

За даними YouControl, ТзОВ «Магнус Трейдінг Україна» зареєстроване 3,5 роки тому у Києві. Основний вид діяльності – посередництво у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами. Одноосібним власником компанії є киянин Олег Діденко. Компанія стане офційним власником готелю після укладання договору з ФДМУ та оплати коштів.

Відповідно до умов аукціону, покупець єдиного майнового комплексу зобов’язаний погасити кредиторську заборгованість у розмірі майже 8 млн грн, зокрема, перед постачальниками, бюджетом, виплатити заборговану зарплату працівникам, а також зберегти колектив працівників протягом шести місяців.

Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» взяло участь в аукціоні із пропозицією 57 млн грн.

Як повідомлялося, Фонд держмайна виставив на продаж готель «Власта» на вул. Крепарівській, який належить Міноборони. Це 12-поверхова будівля загальною площею понад 8 тис. кв м, розташована на відстані 1,7 км від центру міста.

Перше медичне об’єднання Львова заявило про намір придбати готель за стартовою ціною і виплатити всі борги та закликало інших учасників відмовитися від його купівлі. Готель планували використати для проживання пацієнтів, які потребують довготривалого лікування.

Українці залишили мільярди злотих у магазинах Польщі за минулий рік

Українці підтримують економіку Польщі не лише податками при працевлаштуванні, але й витрачаючи значні суми в польських магазинах, інформує ukrayina.pl.

У 2022 році кожен п’ятий покупець торгових центрів у Польщі був з України, а вартість покупок сягає мільярдів злотих,

Українці у Польщі витратили в 2022 році рекордну суму грошей — за даними Центрального статистичного управління, лише за 3 квартали покупці з України залишили у крамницях 3,8 млрд злотих (майже 1 млрд євро).

За аналогічний період 2021 року українці витратили в польських магазинах удвічі менше грошей.

При цьому поляки відвідують магазини все рідше. Експерти вважають, що великий наплив українців до Польщі де-факто врятував торгові центри та переломив негативну тенденцію відвідуваності. Це спостереження підтверджує директор торгового центру Manufaktura в Лодзі.

“У грудні 2022 року явка була на 7,7 відсотка вищою. У порівнянні з минулим роком оборот був однозначно вищим, ніж у попередньому році. Частка споживачів з України в рейтингу є помітною і закономірною”, – каже Славомір Муравський.

У 2022 році до польської столиці прибуло кілька сотень тисяч нових мешканців і це сильно вплинуло на відвідуваність торгових центрів. Керівництво Galeria Północna у Варшаві визнає, що нові групи клієнтів з’явилися вже в перші тижні війни.

У грудні 2022 року кожен п’ятий покупець (18,9%) у торгових центрах Польщі був з України, згідно з даними Selectivv Data Tank. Кількість українців у польських ТЦ зросла майже втричі.

Маріуш Возняковський з факультету менеджменту Лодзького університету вважає, що перебування українців у Польщі вплине на купівельну поведінку та потреби. “Значна частина клієнтів ТЦ — це молодь, віком до 20 років, що може бути особливо важливою інформацією для торгових центрів”, — зазначає експерт.

Керівництво «Galeria Północna» у Варшаві зауважило, що нові групи клієнтів з’явилися вже в перші тижні війни. Тому контент інфокіосків у торговому центрі та на сайті адаптували українською мовою.

Додамо, що дані Головного статистичного управління показують, що за три квартали покупці з України залишили в польських магазинах 3,8 мільярда злотих. Це вдвічі більше, ніж за той же період минулого року. Витрати клієнтів з України становлять аж 83 відсотки. Це вище, ніж у той самий час у 2020 році, хоча все ще нижче, ніж у допандемічний період.

Депутати ЛМР підтримали викуп готелю «Власта» для першого медоб’єднання

Перше медичне об’єднання Львова від імені Львівської громади візьме участь в аукціоні з викупу приміщення готелю «Власта». Відповідну ухвалу підтримали 47 депутатів ЛМР під час засідання в неділю, 22 січня.

Готель планують використовувати для поселення пацієнтів, які потребують довготривалого лікування.

«За минулий рік ми пролікували півмільйона українців, 11 тис. – поранених, 80 тис. – переселенців. До нас уже телефонують тисячі пацієнтів, які просять про допомогу в реабілітації та протезуванні. Ми можемо їм допомогти, але у нас є велика проблема – їм немає де жити. А реабілітація людей може тривати місяцями. Та ми знайшли вихід з цієї ситуації», – цитує генерального директора Першого медоб’єднання Олега Самчука прес-служба ЛМР.

Аукціон з продажу приміщення готелю «Власта» запланований на завтра, 23 січня.

Раніше генеральний директор Першого медоб’єднання Олег Самчук звернувся до учасників аукціону, які планують викупити у Львові комплекс державного підприємства «Готель «Власта», аби ті зняли свої кандидатури на користь пацієнтів найбільшої в Україні лікарні – Першого медоб’єднання Львова.

Йдеться про 12-поверхову будівлю готелю, загальною площею 8174,7 квадратних метрів. Розташований готель на відстані 1,7 км від центру міста.

Готель належить Міністерству оборони. Про намір його продати міністерство оголосило ще влітку 2021 року.