Виконком Львівської міськради 20 січня погодив містобудівні умови та обмеження на будівництво офісної будівлі з підземним паркінгом на вулиці Городницькій, 43, що у Шевченківському районі, пише Твоє Місто.
Йдеться про земельну ділянку, що призначена для продажу у власність на земельних торгах у формі електронного аукціону. Так, після проведення аукціону переможець отримає технічні умови на інженерне забезпечення цього об’єкта та має розробити робочий проєкт.
Як зазначив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев під час засідання виконкому, йдеться про офісну будівлю, відсоток забудови якої може становити 40%, а висота об’єкта – до 18 метрів.
Після евакуації багатьом українцям ще доводиться пройти шлях адаптації до нового міста, нового оточення та врешті-решт нового себе. Бахмутянка Аліна Альгіна евакуювалася з Бахмута весною 2022 року, всього за рік до того вона відкрила в місті свою сирну крамничку, пише Український погляд.
Аліна родом з Бахмута, теперішнього міста-фортеці. В 2021 році, дівчина відкрила в рідному місті магазин «Сирний сомельє», який за короткий час уподобали бахмутяни. Взагалі займатися сирним бізнесом дівчину надихнула любов до цього смаколика.
Пані Аліна з подарунковою корзиною у своїй крамниці в Бахмуті
«Вперше я відкрила магазин в 2021 році в жовтні. Крамницю “Сирний сомельє” відкрила в Бахмуті, коли ми евакуювалися крамниця ще працювала, там працювала моя мама. Влітку 2022 року прийняли нелегке рішення привезти все обладнання до Львова», — розповідає героїня.
До останнього родина намагалася працювати й завозити товар. Каже, що навіть попри війну, бахмутяни радо приходили до крамниці, щоб потішити себе якимось смачним продуктом: витриманий сир, солодощі, якісне м’ясо, — все це можна було придбати у магазині Аліни. Добре працювало й сарафанне радіо, про крамницю Аліни розповідали знайомі, друзі й просто задоволені клієнти.
Ландана 1000 днів – знаменитий голландський сир, який є в асортименті магазину
Є така категорія підприємців, які насамперед, кладуть за ціль — прибуток. Безумовно, це важливо, однак якщо справа зроблена без душі це відчувають люди.
У крамницю «Сирний сомельє» бахмутянка вклала всю душу, як розповідає героїня, аналогів її продуктів було важко знайти в Бахмуті. Дівчина стежила за всіма процесами, могла розповісти про кожен сорт сиру та порадити клієнту найкраще з асортименту.
«Ще ми робили такі сирні сети. Це такі сирні бокси, коробочки, якщо простими словами, де клієнт може зібрати найбільш улюблені смаки сиру. Якщо ж людина не знала, який сир обрати — я допомагала визначитися зі смаком. Пропонувала сири до білого чи червоного вина, до кави і навіть до пива», — пригадує пані Аліна.
Теплими осінніми вечорами, коли бахмутяни йшли в гості один до одного по дорозі заходили в «Сирний сомельє», щоб вибрати красивий та смачний подарунок. Часто вибір припадав на сирну тарілку, пригадує підприємиця. Згодом пані Аліна почала робити м’ясні сети — це своєрідні букети з першокласного м’яса, зокрема хамон чи прошуто. Також туди додають хлібні палички грісіні, в’ялені томати та фаршировані перці, оливки.
Рішення про переїзд
Закрити магазин в Бахмуті стало важким, але вимушеним рішенням. Через постійні обстріли знаходитись в місті просто фізично було небезпечно.
«Навіть коли закрилися, люди писали нам в Інстаграм, телефонували, щоб спитати, чи ми працюємо. Морально й емоційно це було дуже важко. Навіть, влітку коли в Бахмуті була складна ситуація — люди хотіли щось придбати, щоб якось себе розрадити. Наприкінці літа ми зрозуміли з чоловіком, що нічого доброго в місті не буде. Стає небезпечно. Там залишався мій тато, він і допоміг вивезти обладнання», — розповідає пані Аліна.
Зараз, каже дівчина, є клієнти, які ще з Бахмута знають «Сирний сомельє» і замовляють продукти Новою Поштою.
«Нас не забувають, всі пишуть. Коли отримують посилку, кажуть, що ніби отримали вісточку з рідного міста! І чекають на час коли ми знову зустрінемося в нашому «Сирний сомельє» вже в Бахмуті. Це такі наші мрії, але що нам лишається», — з посмішкою розповідає Аліна.
Відкриття магазину у Львові
В липні вже відкрили магазин у Львові за адресою вулиця Чорновола 67а. В магазині працюють двоє людей: власне сама Аліна та її мама.
«Львів — місто туристичне, тут трішки дорожче, ніж вдома. Звісно, й оренда дорожча, тому знайти приміщення було не легко. Мені звісно хотілося б на Площі Ринок мати оренду, але там дуже високі ціни. Звісно хочеться працювати й рости далі. Ми завжди відкриті й намагаємося задовольнити потреби клієнтів», — каже пані Аліна.
Праця дає результати, в крамницю Аліни вже заходять місцеві за порадою друзів, тож вже є й постійні клієнти.
Делікатеси з бахмутською душею
В «Сирному сомельє» можна придбати вистояні козині та коров’ячі сири, сири зі спеціями чи травами, трюфелем, конфітюри для сиру, м’ясні делікатеси, оливки, різні соуси, олії,каву, солодощі, горіхи, сухофрукти і навіть випити каву.
Подарункові бокси в крамниці
«Сир — це для мене як витвір мистецтва, він буває різний. Скільки тільки є видів сиру, вони різної витримки, мають різні нотки смаку. Також смак відрізняється за регіоном, і навіть від того, як траву споживала корова», — ділиться тонкощами своєї роботи пані Аліна.
Три продукти, які обов’язково потрібно спробувати
Насамперед власниця «Сирного сомельє» радить звернути увагу на швейцарські сири. Вони мають доволі специфічний запах, але не хай це не вводить вас в оману, адже їхній смак — неперевершений.
«Я дуже люблю сир грюєр, потім грецькі оливки-каламата. Це дуже смачно. Також потрібно спробувати м’ясо — це може бути хамон. Можна зробити таку тарілку делікатесів і доповнити її келихом вина», — ділиться пані Аліна.
Зазначимо, що замовити продукти з магазину можна Новою Поштою, а переглянути весь асортимент в соціальних мережах «Сирного сомельє».
На території Кам’янка-Бузької громади на Львівщині запустили нову сонячну електростанцію, потужністю майже 1 мВт. Про це повідомила Кам’янка-Бузька міська рада.
«Наприкінці грудня 2022 року ТОВ «Енергоінвест» запустили сонячну електростанцію, орієнтовною потужністю 996 кВт», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що електростанція розміщена на земельній ділянці загальною площею 6 гектарів.
Нова електростанція належить компанії ТОВ «Енергоінвест», яка зареєстрована у Львові і власником якої є Зіновій Козицький, батько голови Львівської ОВА Максима Козицького. Про це ZAXID.NET підтвердив директор компанії, колишній посадовець ЛОДА Тарас Федак.
Загалом у власності «Енергоінвесту» є шість сонячних електростанцій (чотири діючі, дві невдовзі запустять в роботу), загальною потужністю 6 мВт. Усі розміщені на Львівщині.
Платити транспортний податок повинні фізичні та юридичні особи, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі та які є об’єктами оподаткування. Про це повідомили у Головному управлінні ДПС у Львівській області.
Оподатковуватись повинні автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5-ти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
З 1 січня 2023 року розмір мінімальної заробітної плати становить 6 700 грн, відтак під оподаткування підпадають автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 2 512 500 гривень.
Перелік транспортних засобів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, розміщується на сайті Міністерства економіки України. За кожен автомобіль, що є об’єктом оподаткування, необхідно платити ставку податку у розмірі 25 тис. гривень.
Обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за податковою адресою. Якщо власник автомобіля змінив місце реєстрації, то він повинен протягом місяця повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік.
Сьогодні, 20 січня, на засіданні виконавчого комітету ЛМР затвердили містобудівні умови та обмеження щодо реконструкції будівлі амбулаторно-поліклінічного центру на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 у Львові.
«Йдеться про реконструкцію об’єму будівлі, яка належала до колишньої поліклініки. Фактично, у цій частині планується збільшити площі для реабілітації у Львові і, відповідно, внести зміни до проєкту з точки зору як планування, так і роботи з несучими конструкціями, мережами, а також прибудувати для забезпечення повної інклюзивності будівлі ліфт, який буде зручним для людей у візках», – пояснив головний архітектор Львова Антон Коломєйцев.
Працює над проєктуванням об’єкту компанія АBМК.
Нагадаємо, що в грудні 2022 року Перше ТМО оголосило тендер на капітальний ремонт частини приміщень 1-го поверху амбулаторно-поліклінічного центру будівлі А-3 КНП «1 територіальне медичне об’єднання м. Львова» на вул. Гетьмана І. Мазепи, 25 на понад 2,5 млн грн.
Крім того, клінічна лікарня швидкої медичної допомоги у Львові в грудні провела тендер на будівництво наземного закритого переходу, який з’єднає дитячу поліклінку №2, що на вул. Мазепи, 25, із головним корпусом лікарні швидкої допомоги на вул. Миколайчука, 9. Очікувана вартість робіт становить понад 19,6 млн гривень.
Довідка: через російську агресію щодня страждають сотні людей, тому аби зробити їхнє лікування й реабілітацію комфортними і доступними в Україні, у Львові створюють Національний центр реабілітації НЕЗЛАМНІ (UNBROKEN). Тут з кожним українцем працює мультидисциплінарна команда, яка надає хірургічну, фізичну, психологічну та психосоціальну професійну допомогу. Завдяки підтримці донорів, відкрили протезну майстерню та встановлюють біонічні протези.
Львів готує велику конференцію, на якій презентуватиме нові транспортні проєкти, пов’язані з інтеграцією з європейською залізничною інфраструктурою, а також з новою роллю міста, яку він набув у період війни, повідомив мер Львова Андрій Садовий.
“Ми плануємо провести велику конференцію та презентувати всі ці проєкти, адже важливо мати партнерство у структурі ЄС”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” у середу в Давосі в кулуарах “Українського дому”, організаторами якого виступили Фонд Віктора Пінчука, Western NIS Enterprise Fund та Horizon Capital.
Садовий додав, він обговорював цю конференцію наприкінці минулого місяця у Брюсселі з директорами різних департаментів ЄС, зокрема, мав велику зустріч із транспортним департаментом.
“Їх це дуже цікавить. Вони убачать у цьому сенс і готові інвестувати сьогодні гроші в ці реальні проєкти, які з погляду безпеки дають максимальну впевненість. Треба використати це, тому що це все залишається в Україні”, – наголосив мер Львова.
За його словами, “Укрзалізниця” планує прокласти до Львова три вузькі шляхи європейського стандарту: з Варшавського напрямку, з Кракова через Перемишль та з Угорщини, у зв’язку з чим є ідея транспортного хаба у Жовкві.
Садовий додав, що з війною Львів зайняв унікальну нішу, приймаючи велику кількість переселенців та поранених.
“За час війни ми надали допомогу, якщо брати поранених, орієнтовно 85 тис. Тільки 11 тис. пройшло через наше Перше медичне об’єднання, на базі якого ми вибудовуємо екосистему реабілітації Unbroken, психологічну реабілітацію, фізичну, соціальну”, – зазначив мер.
Він нагадав, що місто розпочинає проєкт будівництва житла для поранених та переселенців за кошти Європейського союзу, який виділив грант EUR19,5 млн.
“Ми дбаємо про роботу людей, які, з огляду на війну, повинні мати іншу професію. Це великий комплекс, який зараз вибудовується на території Львова, і це вже аксіома. Раніше, звісно, ми не думали так масштабно, а сьогодні це нам потрібно. Дуже багато бізнесу релоковано”, – констатував Садовий.
Мер підтримав ініціативу віцепрем’єра – главу Мінвідновлення Кубракова щодо створення регіональних планів відновлення.
“Міністр дивиться в майбутнє. Звичайно, кожна громада розуміє, як має виглядати завтрашній день. Особливо ті громади, які завдяки нашим військовим не знаходяться сьогодні на лінії фронту. І завдання профільного міністра – об’єднати цей потенціал”, – зазначив міський голова Львова.
Коментуючи створення на державному рівні агентства з відновлення на базі “Укравтодору” та Нацагентства інфраструктурних проєктів, Садовий повідомив, що Львів також має агентство, створене спільно з обласною військовою адміністрацією та Українським католицьким університетом, яке допомагає в інтеграції бізнесу.
“Сьогодні потрібно допомогти кожному підприємцю, який хоче мати бізнес у Львові, бо так він залишається в Україні. Ви не уявляєте, яка сьогодні конкуренція за успішних українських підприємців. Вони сьогодні потенційно вартують більше за інших, бо вони “биті”, вони пройшли”. життя, вони креативні. Тому потрібно робити все можливе, щоб бізнес залишався в Україні”, – наголосив мер Львова.
Сьогодні генеральний директор Першого медоб’єднання Олег Самчук звернувся до учасників аукціону, які планують викупити у Львові комплекс державного підприємства «Готель «Власта», аби ті зняли свої кандидатури на користь пацієнтів найбільшої в Україні лікарні – Першого медоб’єднання Львова.
За словами Олега Самчука, Перше медоб’єднання Львова, а це три лікарні, за час війни стало головним медзакладом в тилу: тут було проліковано більш як 11 тисяч важкопоранених та 80 тисяч переселенців.
«До нас уже телефонують тисячі пацієнтів, які просять про допомогу в реабілітації та протезуванні. Ми можемо їм допомогти, але у нас є велика проблема – їм немає де жити. Розмістити в лікарні ми їх не можемо, тому що лікарня має велику кількість критичних пацієнтів, яким потрібно врятувати життя, а реабілітація цих людей може тривати місяцями. Або, наприклад, хлопці і дівчата, які повернулися з полону: з ними працюють наші психотерапевти – їм взагалі не можна жити в лікарні, вони повинні бути серед людей. Це є частиною лікування. Перед лікарями стоїть вибір: або відмовити пацієнтам в допомозі, або знайти їм житло.
Ми знайшли вихід з цієї ситуації. У Львова є готель “Власта”. Старе радянське приміщення. Фонд держмайна України продає його через аукціон. Ми хочемо, щоб це приміщення дісталося пацієнтам і лікарні», – каже генеральний директор Першого медоб’єднання Олег Самчук.
Відтак, Перше ТМО разом із Львівською міською радою готові викупити приміщення за стартовою ціною – 7 мільйонів гривень, та виплатити всі борги підприємства, а це ще 8 мільйонів гривень, відремонтувати його та тимчасово поселяти тут пацієнтів, що потребують довготривалого лікування.
Йдеться про 12-поверхову будівлю готелю, загальною площею 8174,7 квадратних метрів. Розташований готель на відстані 1,7 км від центру міста. Сам аукціон запланований на 23 січня цього року.
«Власта» – двозірковий готель у Львові, (повна назва – Державне підприємство Міністерства оборони України Готель «Власта»), розташований в кілометрі від історичної частини міста, перед стадіоном СКА, за адресою: вул. Клепарівська, 30. 12-поверхову будівлю готелю «Власта» спорудили в 1976 році (архітектори Олександр Гукович та Алла Сімбірцева). На початку 1990-х готель перейменували (колишня назва «Росія»).
Готель у будівлі займає 9 поверхів і має 157 номерів на 289 місць.
Іще влітку два роки тому низку готелів в Україні, зокрема і львівський – «Власта», передали з власності Міністерства оборони Фонду державного майна для приватизації.
Комісія підрахувала попередню вартість збитків, завданих внаслідок ДТП біля центрального входу в музей-заповідник «Личаківський цвинтар».
Для відновлення пошкодженої брами потрібно щонайменше 710 тис. грн. Про це повідомила в.о.начальника управління охорони історичного середовища ЛМР Маріанна Мороз.
«Сподіваємося, що водій, який пошкодив браму, оплатить усі ремонтні роботи. Дирекція ЛКП “Музей “Личаківський цвинтар” передала правоохоронцям відповідні матеріали з камер відеоспостереження. Також поліцейським нададуть і попередній кошторис на виконання робіт», – повідомила Маріанна Мороз.
Відповідно до кошторису, необхідних для відновлення пам’ятки, попередня вартість робіт – 710 тис. грн.
Нагадаємо, в ніч на неділю, 15 січня, 27-річний нетверезий водій влетів у одну з головних брам Личаківського цвинтаря – з боку вул. Шімзерів. Внаслідок наїзду конструкція змістилася та вкрилася тріщинами.
«Удар був такої сили, що зрушив усі кам’яні блоки. Тож для проведення ремонтно-реставраційних робіт майже 2/3 брами доведеться демонтувати до основи, тріснуті блоки замінити на нові, а тоді знову зібрати всі елементи», – зазначила Маріанна Мороз.
Як додали в управлінні охорони історичного середовища, браму Личаківського цвинтаря з боку вул. Шімзерів збудували у 1901 році в неоготичному стилі з пісковика. На ній розміщений медальйон із зображенням Матері Божої авторства Еміля Шредля. Востаннє її реставрували у 2015 році.
На початку 2023 року у Львівській обласній службі зайнятості наявні 3,4 тис. вакантних посад. Найбільше вакансій у переробній промисловості (27,5% від всіх пропозицій). Найменш оплачувана вакансія двірника за яку пропонують всього 2 893 грн, а найбільше готові платити на Львівщині водію далекобійнику – 80 000 грн.
Про це повідомили у відділі організаційно-інформаційної роботи Львівського обласного центру зайнятості.
Найбільше вільних місць праці (37,5%) зафіксовано для робітників із інструментом: швачок, пекарів, слюсарів-електриків з ремонту устаткування, гірників підземних, електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування та ін. В середньому заробітня плата для таких робітників становить 11152 грн.
У робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин 20% вільних місць праці. Представники цих професій можуть отримувати в середньому 12339 грн.
Інспектори (пенітенціарна система), вчителі закладу загальної середньої освіти, судові експерти, спеціалісти державної служби (місцевого самоврядування), бухгалтери (з дипломом магістра), фармацевти, вчителі-дефектологи, лікарі-терапевти, лікарі ветеринарної медицини та ін. складають майже 11% вакансій. Середній розмір зарплати у цій групі – 11206 грн.
Для працівників сфери торгівлі та послуг, яким припадає 10,2% вакансій із середньою оплатою 7682 грн.
Праця представників найпростіших професій та осіб без професії (7,3% вакансій) оцінюється в середньому 7672 грн. Найменше вакансій налічувалося для бухгалтерів, вихователів, сестер медичних, електриків дільниці, механіків, лаборантів, агентів комерційних, майстрів виробничого навчання, електриків цеху, механіків дільниці, фахівців з фізичної реабілітації, логопедів (6,4 %). Заробітня плата в середньому для таких працівників – 10217 грн.
Підприємства, які купуватимуть імпортовану в Україну електроенергію, не підпадатимуть під планові відключення світла в межах обсягу придбаної енергії.
Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки з посиланням на слова першої віцепрем’єр-міністерки економіки Юлії Свириденко у ході зустрічі з представниками галузевих об’єднань та підприємств – найбільшими споживачами електроенергії.
“Сьогодні перед нами стоїть завдання – створити можливість безперебійної роботи для наших підприємств та забезпечити запас міцності енергосистеми в умовах регулярних ударів держави-терориста по об’єктах енергоінфраструктури, адже потрібно, щоб економіка працювала”, – зазначила вона.
Як наслідок, запроваджений урядом механізм імпорту електроенергії з ЄС дозволить виробникам зменшити залежність від планових відключень електроенергії. “Підприємства, які купуватимуть імпортовану електроенергію, будуть гарантовано захищені від планових обмежень електропостачання в об’ємах закупленої ним електроенергії“, – пояснила Свириденко.
Наразі доступна пропускна спроможність для імпорту електроенергії з країн ЄС, зокрема Румунії та Словаччини, становить 600 МВт/год.
З початком 2023 року розпочався імпорт електроенергії до України з Європи, поки що він відбувається у невеликих обсягах, однак Міністерство енергетики розраховує на його збільшення.
Міненерго погодило комерційні перетоки між країнами ЄС та Україною (спільно з Молдовою) в обсязі 0,7 ГВт вночі та 0,6 ГВт вдень.
