У Львові продовжили термін подачі заявок від мешканців на реставрацію балконів на головних фасадах будинків-пам’яток. Це можна зробити до 31 грудня включно, інформує Львівське комунальне підприємство «Бюро спадщини».
«Програма передбачає реставрацію, ремонт (реставраційний) балконів, еркерів, лоджій, які належать до житлових квартир, що є у приватній власності та розташовані на головних фасадах будинків – пам’яток культурної спадщини м. Львова», – йдеться у повідомленні.
Охочим взяти участь наголошують, що потрібно подавати спільну заяву з повним переліком додатків від усіх мешканців чиї балкони виходять на головний фасад. Якщо мешканці не хочуть брати участь у програмі, вони долучають письмову відмову.
Як подати заявку на реставрацію балкону
1. Найперше слід зʼясувати, чи будинок є пам’яткою культурної спадщини і чи балкон розташований на головному фасаді та перебуває в незадовільному/аварійному стані.
2. Далі варто узгодити із сусідами-власниками балконів внесення частки співфінансування. Зараз така частка становить 10 тисяч гривень за кожен балкон, еркер чи лоджію. Сусід також мають надати згоду на доступ до балконів та використання інженерних мереж.
3. Після цього слід завантажити загальну заяву та відправити її територіальний підрозділ Центру надання адміністративних послуг Львова. До заяви обов’язково потрібно вкласти додатки від власників кожної з квартир, чий балкон подається на програму:
копії укладеного(-их) охоронного(-их) договору(-ів) з органом охорони культурної спадщини на кожну квартиру з балконом, який пропонується для реставрації по Програмі (якщо він у вас не укладений, його потрібно укласти з управлінням охорони історичного середовища);
копії технічних паспортів кожної квартири з балконом, який пропонується для реставрації по Програмі;
копії поверхових планів будинку – пам’ятки культурної спадщини (для їх отримання, необхідно звернутися в управляючу компанію або ОСББ).;
фотофіксація стану балкону(-ів), еркера(-ів), лоджії(-й), які пропонуються для реставрації по Програмі;
довіреність про уповноваження особи на участь у Програмі (нотаріально посвідчена). У разі, якщо хтось із власників відмовляється від участі у Програмі, учасник до заявки долучає відповідну письмову відому.
«Першочергово реставрація балконів буде здійснюватись на тих об’єктах, де вже розроблена проєктно-кошторисна документація», – наголошують у «Бюро спадщини».
Якщо ж будинок не є памʼяткою архітектури, однак балкон перебуває в аварійному стані, власники можуть подавати заявки на реставрацію балконів на умовах співфінансування. 80% коштів готове оплатити місто, а 20% залишиться за мешканцем. На реалізацію цієї програми з бюджету міста виділили 10 мільйонів 300 тисяч гривень. В середньому ремонт балкону коштує 100 тисяч гривень.
Нагадаємо, з серпня до жовтня у Львові проводили обстеження балконів у будинках. Тоді обстежили 5 448 будинків, а в них– 58 535 індивідуальних балконів. В неналежному стані перебуває 9 271 балкон.
В Україні з 1 січня 2024 року зросте мінімальна зарплата. У місячному розмірі з січня вона становитиме 7100 грн.
Ще одне підвищення запланували на квітень. З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата зросте до 8000 грн. Щодо прожиткового мінімуму то у 2023 році на одну особу сума мінімального забезпечення становить 2589 грн. Наступного року вона може зрости до 2920 грн.
Про це йдеться у законопроєкті «Про державний бюджет України на 2024 рік».
Зазначимо, 28 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік
Так, доходи закладені на рівні 1,768 трлн грн, видатки бюджету – 3,35 трлн грн, дефіцит державного бюджету становитиме 1,57 трлн грн, зовнішні запозичення сягатимуть 41 млрд дол, прогноз реального рівня ВВП – 4,6%, прогноз щодо інфляції – 9,7%, середній курс гривні за рік прогнозується на рівні 40,7 грн за долар.
Головний пріоритет держбюджету – оборона та безпека України, на ці цілі піде майже половина всіх видатків або понад 21% ВВП. Серед інших пріоритетів – соціальна галузь, освіта, медицина, підтримка ветеранів.
Нагадаємо, мінімальна зарплата в Україні не змінювалася з 1 жовтня 2022 року і становить 6700 гривень.
Благодійний фонд «Авіація Галичини» зібрав 18,5 млн грн у рамках проекту «Купи мені бойовий літак» та перерахував кошти на спецрахунки Повітряних сил. За зібрані гроші вдалось відремонтувати та переобладнати 10 літаків МіГ-29. Про це 2 грудня повідомив львівський підприємець, співвласник Холдингу емоцій «!FEST» Юрко Назарук, пише Zaxid.net.
Проект «Купи мені бойовий літак» стартував весною 2022 року. Ініціатива йшла від українських пілотів, які закликали збільшити авіапарк Повітряних сил. Відтак спеціально створений благодійний фонд «Авіація Галичини» оголосив збір на купівлю бойового літака для українських військових.
Львівський підприємець, співвласник Холдингу емоцій «!FEST» Юрко Назарук у суботу, 2 грудня, повідомив результати проекту. Він розповів, що у рамках проекту вдалось зібрати 18,5 млн грн, які витратили на ремонт та переобладнання літаків МіГ-29. Частину коштів, за словами Назарука, інвестували з прибутку компанії.
«Безліч дискусій, шо це неможливо, купа закидів, який літак треба. Я вник і познайомився майже з усіма людьми, шо працюють в цій галузі, прикидався чеським техніком в Тайланді аби подивитись літак, домовились фактично про все, і контракт вже лежав на столі, зі всіма відповідними паперами. Але все ж разом з командуванням Повітряних сил ми прийняли остаточне рішення витратити всі кошти на те, шо потрібно вже, на ремонтні роботи на літаках МіГ-29. І нам вдалось підняти в повітря 10 бортів, які вже виконують бойову роботу», – написав Юрко Назарук.
Начальник авіації командування ПС Захід Сергій Голубцов подякував усім, хто долучився до цього проекту.
«Можна сміло сказати, що ціль проекту є досягнута, бо саме ці літаки ми зараз потребуємо у щоденній бойовій роботі. Літаки МіГ-29 і надалі будуть використовуватись поруч із новими літаками західного виробництва», – сказав Сергій Голубцов.
Українці та закордонні благодійники задонатили у Благодійний фонд Сергія Притули понад 6 мільярдів 18 млн грн.
Засновник одного з найбільших благодійних фондів допомоги українському війську та цивільним, які постраждали від війни, Сергій Притула у приміщенні ЛНУ ім. Івана Франка представив публічний звіт роботи.
Від перших днів повномасштабного вторгнення українці та закордонні благодійники задонатили у Благодійний фонд Сергія Притули понад 6 мільярдів 18 млн грн.
Середня сума донату від фізичних осіб – 359 грн, а найбільший разовий донат – 1 млн доларів США. Притула проінформував львів’ян про результати роботи свого фонду в цифрах, а також презентував чотири напрямки діяльності, на які зараз спрямовані зусилля волонтерів та всієї команди.
З лютого 2022 року закуплено та передано на фронт 7 284 дрони, 193 шт бортів, 243 шт БПЛА-камікадзе, 3 409 FPV– дронів, 1 427 транспортних засобів, з яких 35 броньовані колісні машини Land Rover Snatch, 111 броньованих гусеничних броньовиків, 60 надувних човнів, 5 катерів Galaxy Trindent 8.
Окрім мілітарного вектора фонд займається гуманітарними проектами, розвиває обласні Центри готовності цивільних, налагодив партнерство з військовою школою «Боривітер».
Гуманітарний напрямок – це швидке кризове реагування на проблеми: закупівля генераторів, медичного обладнання, старлінків для відновлення зв’язку у громадах. На деокупованих територіях необхідно швидко відновлювати доступ до медицини, для цього формують мобільні медичні бригади. У закладах освіти облаштовують укриття, для родин встановлюють модульні будинки NEST.
Ідея створення Центру готовності цивільних виникла, щоб цивільне населення пройшло базову військову підготовку. У 80 осередках 17 областей країни інструктаж для цивільних громадян проводять інструктори з військовим досвідом. Програма навчань поєднує понад 35 тем. Від психологічної підготовки, вивчення основ тактичної медицини, стрілецької справи до основ сучасної розвідки на основі відкритих даних за методикою ОSINT. Участь у тренінгах взяли понад 32 тис. цивільних громадян.
Професійна підготовка військовослужбовців проводиться на базі військової школи «Боривітер». Випускниками школи з серпня 2022 року стали понад 18 тис. осіб.
Сергій Притула наголосив, що важливим є кожен донат, а особливо допомагає бізнес. Середній розмір внеску від підприємців становить 88 тис. 771 грн. За час роботи команди фонду опрацьовано сотні партнерств.
Підсумовуючи мегазбори фонду Сергій Притула назвав наймасштабніші проекти, які вдалося реалізувати. Це «Народні байрактари», Супутник, «На помсту», «Народні спартани», «Можем павтаріть», «Виявляємо-знищуємо» та «Дістанемо ворога всюди».
«Всі мегазбори – це всього лише 24, 68% від надходжень, – наголосив Сергій Притула. – Щоденно обробляємо сотні заявок від військових та цивільних. Наразі вдалося виконати лише 44% від загальної кількості отриманих заявок. Тому продовжуємо працювати, зустрічаємося представниками інших країн, міжнародних організацій. Залучаємо кошти, а разом з тим розповідаємо світу про силу українського громадянського суспільства і феномен нашого волонтерського руху.
Зимноводівська сільська рада 22 листопада оголосила тендер на капітальний ремонт вул. Львівської у Зимній Воді. На сайті державних закупівель Prozorro йдеться, що очікувана вартість закупівлі становить 48,2 млн грн, інформує Zaxid.net.
Гроші на ремонт виділили з місцевого бюджету. Початок аукціону запланований на 1 грудня, тоді мають обрати фірму-підрядника. Завершити ремонтні роботи планують у листопаді 2024 року.
Відповідно до тендерної пропозиції, у Зимній Воді хочуть відремонтувати відрізок дороги від вул. Миру до вул. Івана Мазепи, протяжність якого 1,5 км. До того ж у 2023 планують витратити перші 1,5 млн грн.
Згідно тендерної документації, підрядник має прокласти каналізаційні труби та нове дорожнє покриття, відремонтувати тротуари, укріпити кювети. Також облаштує територію обабіч дороги, водоперепускні труби та дощовідводи, нанесе дорожню розмітку та встановить знаки. Переможця торгів обиратимуть за критерієм ціни.
Державне підприємство «Арена Львів» уклало угоду вартістю 8,68 млн грн на купівлю нової системи відеомоніторингу від китайської компанії Tiandy, яка перебуває у «чорному списку» міністерства торгівлі США за співпрацю іранським Корпусом вартових Ісламської революції, інформує NGL.Media.
Підряд на поставку та інсталяцію обладнання для системи відеомоніторингу, зокрема 305 камер відеоспостереження від китайських виробників Tiandy (302 камери) та Хiamen Milesight (3 камери), отримала харківська компанія «Системний простір», угода має бути виконана до кінця цього року.
У вартість угоди також включені 14 моніторів, два сервери, програмне забезпечення і комп’ютерне обладнання для робочих місць дев’яти операторів системи відеомоніторингу.
Основний виробник нової системи відеомоніторингу для «Арени Львів» – китайська компанія Tiandy Technologies – з грудня 2022 року включена у «чорний список» міністерства торгівлі США. Як повідомляла NBC News, однією з причин застосування санкцій стала співпраця Tiandy з іранським Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР), який США визнали терористичною організацією. Серед іншого, саме КВІР відповідальний за виробництво і постачання росіянам ударних безпілотників Shahed, якими атакують українські міста.
Ще одним з приводів для застосування санкцій проти Tiandy стала співпраця з китайськими спецслужбами, зокрема компанія причетна до репресій проти уйгурів та інших етнічних меншин в Китаї. За даними дослідницької групи IPVM, загальнодоступне програмне забезпечення компанії містить расову аналітику, розпізнаючи обличчя за етнічними ознаками. Tiandy Technologies цього не приховувала і навіть активно рекламувала здатність своїх систем відеоспостереження проводити етнічну аналітику. Окрім того, Tiandy постачає китайським силовикам спеціальне обладнання для допитів.
На тлі виходу з російського ринку багатьох іноземних, у тому числі і китайських компаній, Tiandy Technologies залишилась там, активно просуваючи свою продукцію. Незважаючи на включення в американський «чорний список», компанія далі працює і в Ірані, продовжуючи продажі і популяризацію через Instagram.
При цьому китайська компанія досі залишається на українському ринку, працює представництво у Києві і корпоративний сайт Tiandy Ukraine.
Демонстрація технології розпізнавання облич у штаб-квартирі Tiandy Technologies у місті Тяньцзінь (фото Bloomberg)
Що каже «Арена Львів»?
Виконувач обов’язків директора ДП «Арена Львів» Юрій Майборода пояснює потребу у новій системі відеомоніторингу міркуваннями безпеки.
“Система відеомоніторингу на ДП “Арена Львів”, станом на 2023 рік, перебувала в неналежному стані (понад 40% відеокамер вийшли з ладу, обладнання є застарілим, запасні частини до нього вже не виготовляються, тому наявне на той час обладнання не підлягало ремонту)”, – йдеться у письмовій відповіді Юрія Майбороди на запит NGL.media.
“З метою забезпечення функціонування стадіону та якісного проведення заходів на ДП «Арена Львів», забезпечення вимог по безпеці працівників та учасників заходів, необхідно було здійснити закупівлю комплекту обладнання для влаштування системи відеомоніторингу”.
Втім, уже більше 20 місяців «Арена Львів» функціонує в особливому режимі. У перші місяці повномасштабного вторгнення росіян стадіон активно використовували як шелтер для біженців, але на початку цього року його закрили. Періодично відбуваються футбольні матчі, але без глядачів. У чому полягає за таких умов нагальність встановлення нової системи відеомоніторингу з понад 300 камер – не зовсім зрозуміло.
Натомість існують обґрунтовані припущення, що обладнання подібних китайських компаній для збору конфіденційної інформації використовують китайські та російські спецслужби – у тому числі, і для відстеження роботи української ППО.
Юрій Майборода наполягає, що закупівля камер спостереження Tiandy Technologies не суперечить санкційній політиці України, оскільки компанія не включена в український список «міжнародних спонсорів війни» від НАЗК.
Тієї ж позиції дотримується і Олег Широкопояс, керівник харківської компанії «Системний простір», яка перемогла у тендері ДП «Арена Львів». Окрім того, за його словами, через низькі продажі з українського ринку пішли майже всі великі європейські та американські виробники систем відеоспостереження, а залишились тільки китайці.
Tiandy Technologies справді нема у списку «міжнародних спонсорів війни». Проте у червні 2023 року НАЗК включило у цей список двох інших китайських виробників обладнання для відеоспостереження – Hikvision та Dahua Technology.
Очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська пояснює, що насамперед у поле уваги НАЗК потрапляють найбільші іноземні компанії і бренди, які не вийшли з російського ринку і, відповідно, підживлюють путінський режим своїми податками. За її словами, відсутність Tiandy Technologies у списку «міжнародних спонсорів війни» пояснюється просто.
«Ми не аналізували станом на сьогодні активність цієї компанії на російському ринку. Можливо, тому що продажі були незначними. Але дякую вам за надані дані. Ми вже поставили їх в чергу на опрацювання», – повідомила Агія Загребельська.
Втім, на її думку, відповідальність за дотримання санкцій, насамперед моральна, лежить все ж на українських замовниках.
«На мою думку, у час війни замовники мають особливо уважно перевіряти та аналізувати товари, які вони замовляють. Наші дипломати та високопосадовці часто звертаються до країн Близького Сходу, Африки, Атлантики […] із закликом виконувати застосовані санкційною коаліцією обмеження. При цьому, якщо ми самі ці обмеження ігноруємо, використовуючи при цьому аргументацію, що це санкції США, а не нашої країни, чи маємо ми моральне право вимагати іншого від решти світу? – сказала Агія Загребельна у розмові з NGL.media. – Це вже не кажучи про те, що мова йде про КНР – головного постачальника компонентів для російської зброї та інвестора в російську війну. Будь-які ресурси, до яких отримала доступ КНР, завтра можуть опинитися в руках РФ, чи то мікрочіпи, чи то фото-, відеозйомка з бекдорів камер спостереження».
Прогнозований розмір бюджету Львівської області у 2024 році становитиме 6,168 млрд грн – це на 39% менше, ніж бюджет цього року, повідомив очільник ЛОВА Максим Козицький.
Зменшення обласного бюджету зумовлене:
скеруванням «військового ПДФО» на потреби ЗСУ, але не через обласний, а через державний бюджет;
зменшенням розміру освітньої субвенції;
відсутністю субвенції з державного бюджету на утримання доріг;
зменшенням інших державних субвенцій обласному бюджету.
Видаткова частина
Бюджет наступного року фактично складається з двох основних категорій: майже 4,4 млрд – захищені видатки (заробітні плати комунальних закладів і установ, енергоносії, медикаменти тощо), програмного ресурсу 1,6 млрд, який становить лише 26% від загального бюджету, та 0,2 млрд грн резервного фонду.
Першу частину становлять видатки, пов’язані з війною – це понад 665 млн або 41% від загального фінансового ресурсу на програми. Цього року ці видатки становлять понад 1,2 млрд гривень і будуть ще збільшуватись до кінця року.
Левова частка видатків для підтримки наших захисників спрямовується через програму «Безпечна Львівщина» – фінансовий ресурс на цю програму з 1 січня 2024 року пропонується в розмірі 400 млн грн. Ще у І кварталі додатково, як я і заявляв раніше, виділять 75% вільних лишків (мінімум 150 млн) та в подальшому щоквартально при перевиконанні бюджету скеровуватимемо 50% на потреби оборони.
На утримання доріг залишили лише 100 млн грн, з яких 70 запланували на утримання доріг у зимовий період.
Наступного року ми ВІДМОВЛЯЄМОСЬ від усіх непріоритетних видатків, відмовляємось від квітів і сувенірів, конкурсів та премій у різних галузях. Закликаю громади Львівщини при прийнятті місцевих бюджетів визначити аналогічні пріоритети.
Наступного тижня планують відкрити для руху транспорту вул. Яворницького, реконструкція якої триває ще з 1 лютого. Про це під час засідання засідання міської комісії з безпеки дорожнього руху повідомила заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк, пише Твоє Місто.
«Ми вже завершуємо роботи. Наступного тижня плануємо відкрити вулицю», – сказала вона.
На вулиці Яворницького вже завершили ремонт дороги. Наразі на ділянці ситуативне обмеження руху. На цій вулиці ще потрібно встановити дорожні знаки, освітлення та дооблаштувати благоустрій.
До слова, вулицю перекрили 1 лютого від будинку №8 до вул. Караджича. Там замінили всі мережі та постелили нове дорожнє покриття, облаштували тротуари, паркомісця, озеленення. На дорозі перестелили асфальтобетон, а тротуари і паркомісця замостили плиткою ФЕМ.
Загальна вартість робіт становить 34,4 млн грн. Проєкт розробило ЛКП «Інститут просторового розвитку».
Згідно з даними системи Youcontrol, «Вельт Капітал» зареєстроване у 2016 році. Засновницею та директоркою компанії є Тетяна Павленко. У Львові компанія, наприклад, вже ремонтувала вулицю Корнякта, Ботанічну, собор Святого Юра, будувала новий корпус ліцею «Провесінь» та облаштувала громадський простір на Сосюри.
У Нижній Яблуньці Самбірського району планують добудувати школу для 360 учнів. Роботи з будівництва завершили на 70% ще у 2018 році. Прес-служба Львівської ОВА у середу, 22 листопада, розповіла, що частина приміщень перебуває у неналежному стані через підтоплення фундаменту. Крім цього, є загроза зсуву ґрунту, пише zaxid.net.
У зв’язку з цим управління капітального будівництва ЛОВА оголосило тендер на будівництво вартістю понад 81 млн грн. Завершити роботи мають до кінця 2024 року.
«Після кількох засідань та виїздів на місце, ухвалили рішення про завершення основної школи у Нижній Яблуньці, зокрема, першочергово напрацюють проект будівництва підпірної стінки, водовідведення та гідроізоляції фундаменту будівлі. Цьогоріч, згідно з розпорядженням голови Львівської ОВА Максима Козицького, в обласному бюджеті передбачили 15,5 млн грн на проектні роботи, експертизу, а також першочергові будівельні роботи», – розповіли в прес-службі ОВА.
У ЛОВА додають, що наразі в школі навчаються 270 учнів з навколишніх сіл Боринської територіальної громади. Після добудови там можуть вчитися 360 дітей. Для них планують облаштувати нові класи, лабораторії, майстерні трудового навчання, спортивний і актовий зали, бібліотеку, їдальню тощо.
Зазначимо, що 22 листопада на сайті держзакупівель Prozorro від управління капітального з’явився тендер на завершення будівництва школи у Нижній Яблуньці. Оголошена вартість робіт становить 81,5 млн грн. Провести аукціон замовник має 1 грудня.
Нагадаємо, що школу у селі Нижня Яблунька почали будувати ще 2008 року. Проект коштував 20 млн грн. Згодом, у 2015 році, тодішній очільник ОДА Олег Синютка підписав розпорядження побудувати та облаштувати школу за понад 56 млн грн. У 2016 році ЛОДА провела тендер на будівництво, але наприкінці 2017 року розірвала угоду з ТзОВ «Вест білдінг груп», яке перемогло в аукціоні. Тоді за будівництво і облаштування школи підрядник отримав з обласного бюджету майже 1,5 млн грн. Зазначимо, що 2016 року проект не мав фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. З вересня 2017 року школа вже приймала учнів.
Ще один тендер Львівська ОВА провела у вересні 2017 року. Тоді ТОВ «Багор» мало завершити будувати школу за майже 24 млн грн. Фінансували роботи за кошти обласного бюджету та Державного фонду регіонального розвитку.
Три приміщення на площі Міцкевича, 4 у Львові, що належать «Укрексімбанку», у січні продадуть з аукціону. Одна зі споруд є пам’яткою архітектури і належить до культурної спадщини міста, передає Zaxid.net.
Лот з початковою ціною у 373 млн грн складається з нерухомого і рухомого майна. Окрім будівлі-пам’ятки, продається також ще одне банківське приміщення і технічне приміщення з котельнею та іншими комунікаціями. Загальна площа будівель «Укрексімбанку», виставлених на аукціон, становить 7108 м2, їхня вартість – 358,6 млн грн. Рухоме майно лоту складається із 1904 одиниць, зазначено в описі аукціону, а його вартість становить трохи більше 15 млн грн.
Споруда банку, що є пам’яткою архітектрури, нещодавно відреставрована. Її загальна площа становить майже 2,5 тис. м2. Укладення договору купівлі-продажу цього майна можливе тільки після отримання від відповідного органу охорони культурної спадщини погодження на її відчуження (продаж).
У договорі купівлі-продажу майна будуть передбачені такі умови:
продавець зобов’язується звільнити приміщення та передати покупцю майно за домовленістю сторін, але не пізніше 01.07.2024;
покупець (новий власник) упродовж місяця з моменту реєстрації права власності на банківську споруду-пам’ятку зобов’язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини новий охоронний договір на вказану пам’ятку культурної спадщини.
Аукціон з продажу будівель і майна «Укрексімбанку» на площі Міцкевича у Львові запланований на 9 січня 2024 року.
Історична овідка:
Перший готель у цьому місці був заснований в 1804 р. На замовлення Кароля Мате 1826 р. його перебудували під одноповерховий заїжджий двір. У 1830-ті рр. готель згадують як чотириповерхову будівлю, яку в 1870-их рр. перебудували в неоренесансному стилі додавши дві вежі на піддашші. Власниками готелю була родина Альзнерів.
У 1920 році готель знову змінив власників, а у 1935 році його знову перебудували. За радянських часів – із 1949 року – тут був готель «Україна». Після 1991 року будівля занепадала.
1965-1970 роки
На початку 2000-х років колишній будинок готелю почав обвалюватися. Після проведення усіх експертиз було вирішено повністю розібрати споруду разом з фундаментами і зводити новий будинок. Перебудова відбувалася з дотриманням усіх процедур, що вимагають пам’ятки архітектури: були проведені обміри та описи старої будівлі, зафіксовані усі її будівельні періоди. Зводити новий будинок вирішили у стилі третього будівельного періоду – неоренесансу. Головний фасад своїм виглядом фактично ідентичний з тим, що можна побачити на давніх фото. Та нова будівля розбудована значно більше вглиб ділянки і має вихід на вулицю Вороного. До експлуатації будинок введений у 2006 році.
