У Львові викупили останню ділянку для будівництва Північної об’їзної

У Львові викупили останню ділянку для будівництва Північної об’їзної дороги. Про це повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький, передає Твоє місто.

«Над реалізацією цього проєкту Львівська РВА працювала три роки. Нова дорога розвантажить Південний обʼїзд Львова, зменшить кількість транзитного транспорту через місто і поліпшить екологічну ситуацію. Кошти на роботи нададуть Європейський банк реконструкції та розвитку та Європейський інвестиційний банк на умовах співфінансування»,– зазначив він.

Зазначимо, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області інформує, що через повномасштабну війну фінансовий ресурс державного бюджету на ремонт автомобільних доріг обмежений. А тому в бюджеті на 2023 рік не передбачені кошти на будівництво Північної об’їзної дороги Львова.

Північну об’їзну Львова будуватимуть в межах населених пунктів, починаючи з села Бірки через Завадів, Зашків, Гряду і до Малих Підлісок. Загальна протяжність автошляху становить 23 кілометри. Для цього Європейський банк реконструкції та розвитку виділив 11 мільярдів гривень. Це – кредитні кошти, які необхідно повернути до 2035 року. Будівництво планували розпочати ще минулого року.

Нова дорога дозволить значно розвантажити південну об’їзну та вуличну мережу Львова. Автошлях найвищої категорії 1А матиме цементно-бетонне покриття, дві смуги руху у кожному напрямку, шумозахисні екрани у межах населених пунктів, сім шляхопроводів, три мости та три естакади, надземні або підземні переходи.

Нагадаємо, загалом для будівництва Північної об’їзної потрібно було відчужити 52 земельні ділянки та 9 житлових будинків, розташованих на них. Раніше у Львівській облдержадміністрації зауважили, що домовленості про викуп вже теж з усіма власниками є, затримки лише через юридичні аспекти справи.

На вул. Шевченка у Львові відомий забудовник збудує торгово-офісний центр

На сайті Львівської міськради оприлюднили проєкт ухвали про надання ДП “Інтергал-Буд” ТзОВ “Фірма “Інтергал” земельної ділянки в оренду на вул. Т. Шевченка, 60, загальною площею 0,6243 га.

Ділянку фірма отримає в оренду терміном на 10 років. Орієнтовний розмір орендної плати – 930 тис. грн в рік. Зараз тут знаходяться приміщення, які належать ДП “Інтергал-Буд” ТзОВ “Фірма “Інтергал”. Тут фірма планує збудувати торгово-офісний центр.

Земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, поблизу знаходиться торгово-офісний центр житлового комплексу “Семицвіт”, який зводила компанія ТОВ “Патріаком”.

У липні цього року ТзОВ “Патріаком” розділила земельну ділянку на вул. Шевченка, 60 на дві та передала ділянку площею 0,6243 га в оренду ТзОВ “Фірма “Інтергал”. Наразі підприємство для оформлення права оренди земельної ділянки вул. Т. Шевченка, 60 має звернутись до Львівської міськради.

Львівська обласна рада таки обмежила некритичні видатки бюджету

14 листопада Львівська обласна рада обмежила непершочергові видатки з обласного бюджету, а також вирішила, що проєкт бюджету 2024 року затверджуватимуть на сесії, а не у Львівській ОВА. «За» проголосували 60 депутатів, передає Львівський портал.

Згідно з рішенням, пріоритетними напрямами видатків з обласного бюджету упродовж 2023-2024 років визначені: видатки на фінансування Збройних Сил України, органів безпеки і правоохоронних органів; видатки на об’єкти критичної інфраструктури, будівництво і утримання об’єктів укриття, систем оповіщення та безпеки; підвищення енергоефективності. Також пріоритетними визначили фінансування бюджетної та соціально-культурної сфер та об’єктів критичної інфраструктури. Крім того, в пріоритеті – забезпечення соцпослугами переселенців та реабілітація військових.

Передбачено здійснювати фінансування виключно розпочатих інфраструктурних об’єктів, відсоток готовності яких становить 50%.

«В окремих випадках з метою недопущення руйнування об’єктів, реалізації програм на умовах грантової та міжнародної співпраці, реалізації програм, які фінансуються з Державного бюджету України, фінансування видатків здійснювати за окремим розпорядженням начальника Львівської обласної військової адміністрації», – йдеться в рішенні.

Також встановили, що у 2024 році 75% залишку коштів обласного бюджету спрямовують на фінансування Збройних Сил України та їх територіальних органів військового управління, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Важливо, що депутати доручили Львівській ОВА подати проєкт бюджету 2024 року затверджувати на сесії Львівської облради. Оскільки у 2023 році бюджет затверджував сам голова ОВА.

У Львові підвищать тариф на проїзд в громадському транспорті за оплату готівкою

Вже незабаром у громадському транспорті Львова підвищать тариф на проїзд через введення безготівкової оплати. Про це під час засідання міської комісії транспорту, зв’язку та міської мобільності повідомив керівник департаменту мобільності та вуличної інфраструктури Олег Забарило, інформує Zaxid.net.

Із 11 грудня в усіх видах міського громадського транспорту можна буде розрахуватися банківською карткою або пристроєм безконтактно. А вже із 15 листопада, кожен мешканець Львова зможе придбати транспортну картку «ЛеоКарт».

Також міська рада має затвердити нові тарифи на проїзд таким чином, аби пасажирам було дешевше користуватися «ЛеоКарт», а саме:

  • оплата «ЛеоКарт» – 13 грн за одну поїздку;
  • оплата банківською карткою – 15 грн за одну поїздку;
  • оплата готівкою – 20 грн за одну поїздку.

Ці тарифи орієнтовні, точні розрахунки до 11 грудня має затвердити виконавчий комітет Львівської міськради. Пізніше тарифи на квиток у водія за готівку зростуть іще, аби стимулювати львівʼян переходити на безготівку.

Зараз же проїзд у міських автобусах коштує 15 грн, у електротранспорті – 10 грн готівкою у водія і 8,5 грн – у додатку «Приват24».

Чому це важливо?

У перспективі безготівкова оплата буде набагато дешевшою, ніж оплата готівкою. Хоча зараз оплата готівкою ще буде зберігатись.

Але з 15 листопада можна буде купити картку «ЛеоКарт». Оплата цією карткою буде найдешевшою.

Де можна купити картку «ЛеоКарт»?

У кіосках «Інтерпрес» та EasyPay. Якщо вам потрібна детальніша інформація, то зателефонуйте на Гарячу лінію міста за номером 15-80 і вам розкажуть, де розташована та чи інша точка продажу.

Чи може пільговик з іншої області безкоштовно їздити у громадському транспорті Львова

Для безоплатного проїзду у громадському транспорті Льова необхідно мати ЛеоКарт. Це стосується, зокрема, і пільговиків з інших регіонів. Її можна буде оформити у відділенні в Залізничному вокзалі.

Корпорація Terwin збудує логістичний центр на Львівщині

Співвласник мереж Eva і Varus Руслан Шостак повідомив про будівництво у чотирьох областях України логістичних центрів площею близько 1 млн м2. Один із таких центрів побудують на Львівщині, передає Zaxid.net.

«За оцінками експертів, у Київській області не вистачає 500 тис. м2 складських приміщень і ще 500 тис. м2 – по всій Україні. З початку війни ситуація значно погіршилася, зокрема, коли вороги знищували склади, щоб створити продовольчу кризу в Україні. Але економічний розвиток та перспективи євроінтеграції передбачають розвинену логістику. Тож ми розпочали будівництво Логістичного хабу, який включає чотири комплекси в Одеській, Львівській, Дніпропетровській і Київській областях. Будівництво першої черги в Одеській області вже розпочато», – написав Руслан Шостак на своїй сторінці у Facebook.

Для реалізації проекту корпорація Terwin, створена наприкінці жовтня із 17 компаній, співвласниками яких є Руслан Шостак і його бізнес-партнер Валерій Кіптик, у межах так званого закону про інвестнянь підписала меморандум про співпрацю з Офісом залучення та підтримки інвестицій (Ukraine Invest). Очікувана вартість інвестицій – від 500 млн доларів США із можливістю розширення до 1 млрд доларів.

Ukraine Invest допомагатиме інвесторам в процесі підготовки та реалізації проекту, зокрема, консультуватиме щодо необхідних документів та допомагатиме у зустрічах з місцевими посадовцями.

Окрім того, відповідно до «закону про інвестнянь», держпідтримка інвесторам може надаватися у формі податкових пільг, права на користування землею за спецумовами, будівництва чи реконструкції необхідної інфраструктури за кошти держави.

Що таке Логістичний хаб Terwin

Раніше в інтерв’ю Forbes Ukraine Руслан Шостак розповів, що чотири логістичні центри в різних регіонах України передусім будуть підтримкою онлайн-ритейлу, але також обслуговуватимуть і офлайн-магазини мереж Eva і Varus та кур’єрську доставку, що впроваджується у них.

Будівництво першого такого логістичного центру площею 200 тис. м2 вже триває на Одещині. Наразі збудовано близько 40 тис. м2, завершення планується у 2024 році. Центри у Львівській, Київській і Дніпропетровській областях мають бути збудовані до кінця 2028 року. Імовірне залучення в проект коштів інвесторів зі США.

Проект логічтичного хабу передбачає відновлювальні джерела енергії, повний цикл переробки та утилізації відходів, комплексну інфраструктуру.

У 17 компаніях, об’єднаних у корпорацію Terwin, працює 30 тис. людей. Сумарні активи корпорації становлять 1,6 млрд доларів, сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав 2 млрд, а сукупний виторг за 2023 рік становить 1,7 млрд доларів.

Південна Корея профінансує будівництво нової лікарні та індустріального парку у Львові

Міський голова Львова Андрій Садовий із робочим візитом відвідав Південну Корею й за результатами візиту анонсував будівництво нового індустріального парку для корейського бізнесу у Львові, закупівлю дронів для ЗСУ у місцевих виробників та будівництво нового медзакладу на базі лікарні Святого Луки (колишня 8-ма міська лікарня). Про це він повідомив у вечірньому відеозверненні 10 листопада, передає Zaxid.net.

За словами Андрія Садового будівництво нового індустріального парку профінансує Південна Корея. Він має обслуговувати корейський бізнес, який надалі активніше виходитиме на український ринок. Він додав, що також є домовленості з місцевими корейськими виробниками БПЛА, які зможуть постачати якісні дрони на потреби ЗСУ через українські компанії.

«Бюджет країни більш ніж на половину складається з допомоги країн-партнерів. Треба їхати, треба розказувати і треба затягувати інвестиції в країну. Треба привозити гроші в Україну. Вони сьогодні критично важливі, і для наших військових і для їхніх родин», – прокоментував свою поїздку в Корею Андрій Садовий.

Він додав, що його робоча поїздка до Кореї не фінансувалась із міського бюджету Львова. Її оплатив уряд Кореї в межах співпраці «Першої програми обміну знаннями з питань співробітництва у сфері реконструкції», на яку запросили українських урядників та представників місцевого самоврядування, науковців та бізнесменів.

Нагадаємо, Львівська міська рада підписала угоду з корейською компанією LH, яка спеціалізується на великих інфраструктурних проектах і з нуля збудувала нове безпечне місто Седжон. Окрім того, під час візиту до Сеула міський голова Львова підписав меморандум з Корейською земельно-житловою корпорацією.

Мережа мультимаркетів «Аврора» відкрила розподільчий центр у Львові на 7000 кв. м

У Львові 8 листопада почав роботу новий розподільчий центр компанії «Аврора» – найбільшої української торговельної мережі у форматі one dollar store. Про це повідомила пресслужба мережі.

Новий РЦ «Аврора» став третім для компанії після Полтави та Вінниці. Площа обʼєкта – понад 7000 кв. м, створено більше 300 робочих місць.

Сумарна площа трьох розподільчих центрів становить 56 000 кв. м, – уточнили Forbes в пресслужбі ритейлера.

Також мережа повідомила про відкриття третього магазину в Румунії та понад 1200 мультимаркетів по всій Україні.

Наразі компанія нарощує частку українських виробників у асортименті своїх магазинів, зазначив співвласник групи компаній «Аврора» Лев Жиденко.

«Ми розбудовуємо чесний прозорий бізнес, чітко дотримуємося вимог чинного законодавства в Україні, виступаємо проти ухиляння від сплати податків в усіх сферах економіки», – сказав Жиденко.
Контекст

Довідка: «Аврора» через повномасштабну російську агресію втратила понад 200 магазинів. Станом на листопад 2023 року їхня кількість складає понад 1200 по всій Україні. Нові магазини мережі відкриваються у середньому кожні 14 годин, розповідають у пресслужбі мережі. В компанії працює понад 11 000 працівників. Виторг мережі зріс більш ніж удвічі: з 5,8 млрд грн до 13,9 млрд грн.

За результатами роботи в 2023 році група компаній «Аврора» планує сплатити близько 3,5 млрд грн податків і зборів в бюджети всіх рівнів.

За 2024 рік «Аврора» планує збільшити кількість торгових точок в Україні до 2000 загалом. Запланований темп відкриття – не менше 500 магазинів щорічно. Фокус – на західні регіони та Київську область.

У «закордонних» торгових точках «Аврора» представлятиме імпортні, локальні й українські товари. «У таких магазинах буде трохи інший асортимент конкретно в глибині категорій», – розповідав заступник комерційного директора по роботі з ключовими партнерами «Аврори» Максим Безрук.

За його словами, площа торгових точок має скласти приблизно 100 кв. м. Загалом до кінця 2023-го мережа анонсувала відкриття 10 магазинів у Румунії. Компанія вирішила відкривати торгові точки в регіональних містах, а не в столицях, зазначав Безрук.

У 2024 році «Аврора» планує відкрити понад 50 магазинів у країнах ЄС. «Однак наразі концентруємося на вивченні ринку Румунії», – заявляв Безрук.

Dragon Capital і колишній співвласник Винниківської тютюнової купують виробника води “Трускавецька”

Засновник інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала і колишній співвласник Винниківської тютюнової фабрики Олександр Свіщов планують купити ТОВ «Фірма Т.С.Б.», що займається видобуванням і реалізацією мінеральної води в Трускавці. Про це 8 листопада повідомило профільне видання Nadra.Info з посиланням на власні джерела, інформує Zaxid.net.

ТОВ «Фірма Т.С.Б.» заснована у 1995 році в Трускавці та займається видобуванням мінеральної води. Компанія володіє дозволами на три родовища, із яких видобувають воду, що продають під торговими марками «Трускавецька курортна», «Трускавецька джерельна», «Трускавецька Sport», «Трускавецька – цілющий дар Карпат». Крім цього, компанії належать патенти на етикетки «Трускавецька» і етикетку «Трускавецька джерельна». На офіційному сайті компанії вказано, що «Фірма Т.С.Б.» контролює перший у Трускавці завод мінеральних вод «Нафтуся» – єдиний завод «Трускавецької», що здійснює розлив на місці видобування. Наразі ТОВ «Фірма Т.С.Б.» належить львів’янину Сергію Васильєву.

У червні 2023 року Томаш Фіала, власник інвестиційної компанії Dragon Capital, через кіпрську компанію «Фроловіа Лімітед» зареєстрував ТОВ «Трускавецька», що займається оптовою торгівлею напоями. Керівником компанії вказаний Сергій Таратута, який володіє частками в кількох компаніях родини Миколи Кмітя – екс-керівника Львівської ОДА. 31 червня Антимонопольний комітет дозволив АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Лев”» купити частку в статутному капіталі ТОВ «Трускавецька». Угода передбачає, що інвестиційний фонд матиме 50% голосів у правлінні ТОВ «Трускавецька». Однак у аналітичній системі YouControl інформація про зміну бенефіціарних власників ще не відображена.

АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Лев”» зареєстрований понад три роки тому у Львові. Одноосібним власником фонду є Олександр Свіщов – львівський підприємець, бізнес-партнер Григорія Козловського і екс-власник Винниківської тютюнової фабрики.

У вересні АМКУ дозволив ТОВ «Трускавецька» через компанію «Аква-Еко» купити активи ТОВ «Фірма Т.С.Б.». Угоду про концентрацію можна реалізувати впродовж 24 місяців. Сайт Nadra.Info стверджує, що попри те, що угода ще не підписана, нові власники вже фактично контролюють добувний актив компанії.

Якщо угоду офіційно закриють, то Dragon Capital контролюватиме девʼять спецдозволів на підземні води. В 2021 році компанія купила в IDS Borjomi International ТОВ «Аква-Еко», ТОВ «Акваріус» і ПТВФ «Анна-Г» з пʼятьма спецдозволами, а в 2022 році ТОВ «Аква-Еко» купило ще один спецдозвіл на аукціоні Держгеонадр. Усі ці компанії займаються видобуванням та реалізацією мінеральної води під брендом «Трускавецька».

Рада схвалила законопроєкт, який перенаправить військовий ПДФО з місцевих бюджетів на потреби армії

Верховна Рада України 8 листопада схвалила в цілому законопроєкт, який перенаправить військовий ПДФО з місцевих бюджетів до армії. Про це пишуть народні депутати Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк та Данило Гетманцев, який є головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Народні депутати схвалили 253 голосами “за” проєкт закону №10037 щодо військового ПДФО та акцизу на дороги.

Загалом на армію з місцевих бюджетів перерахують за поточний і наступний рік 214,7 млрд грн.

Як пояснює Железняк, це означає, що з 1 жовтня по 31 грудня 2023 року військовий ПДФО спрямовується до держбюджету в пропорції 50% на 50%: для Держспецзв’язку на дрони (13 млрд грн) і до Міноборони на артилерійські системи (13 млрд грн).

З 1 січня і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан “військовий ПДФО” розподіляється в таких пропорціях:

  • 45% — Держспецзв’язку на БпЛА (попередньо, від 43 млрд грн);
  • 45% — Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (від 43 млрд грн)
  • 10% — розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами, пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд).

Уряд на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем, який ініціював законопроєкт № 10037, запропонував перерозподілити військові ПДФО на оборону, а не в місцеві бюджети, — на виробництво дронів та боєприпасів.

Що таке ПДФО

Податок на доходи фізичних осіб, який сплачує роботодавець, — 18% від зарплати кожного офіційно найманого працівника. Спершу податок потрапляє до держбюджету, там перерозподіляється і частково повертається в громаду, в якій його сплатили. Податок на доходи сплачують і військовослужбовці. Цьогоріч ці податки становили 745 мільярдів гривень. Відповідно, з цієї суми 64% повернулися місцевим громадам, де ці військовослужбовці зареєстровані. А отже, чим більше в громаді військових частин та інших подібних установ — тим більше ПДФО військових до них повертається. Від початку повномасштабного вторгнення місцеві громади втратили частину доходу через міграцію і компенсували втрати коштом ПДФО військових.

Що відомо про зміни до Бюджетного кодексу
З жовтня місцеві бюджети можуть залишитися без податку на доходи фізичних осіб з військових. Це передбачено змінами до бюджету на 2023-й рік, які уряд мав ухвалити до 1-го жовтня. Проєкт бюджету на 2024-й рік теж передбачає перерозподіл ПДФО з місцевих бюджетів до державного.

Кабмін пропонує спрямувати ПДФО із виплат військовим на виробництво дронів та озброєння.

Шляхом перерозподілу ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб) з місцевих бюджетів планується спрямувати до держбюджету близько 96 млрд гривень наступного року.

У жовтні середня зарплата у Львівській області зросла на 500 грн

У жовтні середня зарплата у Львівській області зросла на 500 грн і сягнула 18 тис. грн. Про це ідеться в аналітичному дослідженні порталу Work.ua.

Також серед областей-лідерів зі зростання зарплат – Дніпропетровська (+500 грн до 17,5 тис. грн) та Одеська (+350 до 17,85 тис. грн), передає Zaxid.net.

Ще у березні середня зарплата на Львівщині становила 16 тис. грн (+500 грн до лютого 2023 року).

Водночас на Львівщині зростає і кількість вакансій, ідеться в дослідженні. У жовтні в області було 9766 відкритих вакансій, а у порівнянні із лютим 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, ринок праці у Львівській області відновився на 142%.

На заході України загалом спостерігається найбільший приріст робочих місць у порівнянні з довоєнним періодом. Це повʼязано з міграцією бізнесу всередині держави. Так, у Закарпатській області приріст становить 186%, в Івано-Франківській – 173%, у Хмельницькій – 158%, у Чернівецькій області – 154%. Ці області є лідерами по Україні за відновленням ринку праці.