McDonaldʼs планує відкривати ресторани на українських АЗС

Мережа ресторанів швидкого харчування McDonaldʼs розглядає, яку в Україні представляє ПІІ “Макдональдс Юкрей Лтд”, планує розвивати співпрацю із мережами АЗС. Про це повідомив директор із розвитку McDonald’s в Україні Віталій Стефурак в інтервʼю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Як повідомлялося, влітку 2023 року McDonald’s відкрив перший заклад біля автотраси, поруч із Житомиром, на М-06 Київ-Чоп, ресторан розташовано поруч із АЗС WOG.

“Це приклад партнерського проєкту, суть якого полягає в тому, що в певній точці на трасі формується весь необхідний комплекс послуг, який потрібен автомобілістам і мандрівникам. Те саме стосується можливості поїсти. Це не конкуренція, а доповнення одне одного і можливість вибору відвідувачів. Цього року ми плануємо втілення таких проєктів в обласних центрах, містах-мільйонниках або їхніх сателітах.

На наступні роки ми продовжуємо розглядати локації, щоб відкривати заклади McDonald’s у зв’язці з АЗС на ключових трасах“, – повідомив Стефурак.

Водночас він наголосив, що жоден із ключових гравців або мереж заправок не має ексклюзивного права роботи з McDonald’s.

“Ми орієнтуємося виключно на локацію і зважуємо, наскільки вона відповідає нашим вимогам. Звичайно, перш за все, ми працюємо з ключовими гравцями. Це компанія WOG, яку ви назвали, і ми вже співпрацюємо з компанією KLO. А зараз триває будівництво нашого закладу поруч із заправною станцією ОККО в Одесі, але цей ресторан буде розташований у місті, а не на трасі”, – повідомив Стефурак.

Такі проєкти не є експериментальними, а є частиною опрацьованої стратегії, що визначає, в яких місцях буде доцільним побудувати новий McDonald’s.

“Ми відкриті до співпраці з різними партнерами, адже для нас ключовою була і залишається локація”, – повідомив директор із розвитку мережі.

До слова, McDonald’s планує відкрити новий ресторан біля львівського вокзалу.

На Під Голоском забудовник почав будувати комунальну школу і дитсадок

На вул. Малоголосківській, де зводять освітній заклад, розпочали підготовчі роботи: готують територію та переносять комунікації. Про це повідомив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач. Це вже третя школа у Львові, яку будує соціально відповідальний бізнес, але яка залишиться комунальною.

Школу на 450 учнів з дитячим садком на 70 місць у мікрорайоні Під Голоском зводять за кошти інвестора «Резідент девелопмент». Ці освітні заклади будуть комунальними.

Ландшафт ділянки дуже нестандартний, а отже, для будівництва не простий. Проте від того результат буде ще цікавішим. Загалом же цей кейс є показовим і для всіх соціально відповідальних будівельних компаній це чудовий приклад для наслідування. Адже зведення багатоквартирного житла повинне відбуватися паралельно з розвитком соціальної інфраструктури – прокладенням доріг, будівництвом шкіл, садків, амбулаторій. І, схоже, Львів потроху задає правильний тренд у цьому. Навіть у час війни, що особливо відповідально», – зазначив Любомир Зубач.

Проєкт освітнього закладу розробила компанія Guess Line Architects, яка стала переможцем архітектурного конкурсу. Нині архітектори допрацьовують останні технічні моменти.

Нагадаємо, на вулиці Героїв Крут ця ж компанія вже зводить новий сучасний корпус ліцею № 80.

Топ-менеджер великої компанії у Львові став до лав ЗСУ

Андрій Кучеренко поділився, чому, будучи топ-менеджером успішної компанії Kormotech, маючи можливість працювати, отримувати високу заробітню плату, а в майбутньому – мати офіційне бронювання, вирішив добровільно долучитися до ЗСУ, передає Бомок.

“Бажання було давно, а цільові роздуми з початку 23-го. Як один з можливих сценаріїв пропрацьовував з березня 23-го, в липні вже стало зрозуміло, що війна не закінчиться до кінця року і буде надовго, і цей сценарій став базовим. Кінцеве рішення було прийняте в листопаді, на початку грудня повідомив в компанії про плани закінчити рік і перший квартал для коректної передачі справ“, – зазначив Кучеренко.

З жовтня 2023 року топ-менеджер почав пошук частини, де б міг бути максимально корисним: контакти, поїздки, співбесіди, тести… А у січні цьогоріч вже знав, до якого саме збройного формування долучиться.

Отож, 1 квітня він звільнився та приєднався до лав ЗСУ. Зокрема, доброволець пояснив, чому саме вирішив стати на захист України.

“Тому що нас, як українців, фізично знищують і з кожним днем стає все менше і є відчуття цінності кожного з нас, незалежно де хто знаходиться. Якщо сюди зайдуть москалі, тут ніякої демократії з мобілізацією не буде, і всі «дружно» будуть приймати участь в мʼясних штурмах в сторону наших сусідів: Польщі, країн Прибалтики, Румунії і тд.; соціум розділяється, є яскраво виражена цивільна булька, яка має також внутрішній поділ з різним рівнем ігнорації. Обʼєднуючий фактор для якої є те, що так – війна існує, це перешкода, можна пристосуватися, навіть допомагати донатами, але хтось інший має вирішувати це питання. Розділення з кожним днем стає більшим і з цим потрібно щось робити вже і після війни. Цю війну, по підручниках з військової дисципліни кінця 20-го століття буде неможливо виграти. Потрібні нові підходи і нові концепції”, – зазначив доброволець.

Також Андрій Кучеренко додав, що є велика потреба в людях з високим рівнем компетенції, менеджерів та особливо топ-менеджерів. Тому він проти «економічного» бронювання, оскільки воно ще більше розділяє та підважує відчуття внутрішньої справедливості в країні: “Воюють сині комірці а білі відсиджуються, ще й заробляють непогані гроші.”

Окрім цього він зазначив, що українські захисники потребують ротації, а вона може бути якісно можлива тоді, коли є потік в дві сторони: “Усі мають вчитися військовому мистецтву, проходити регулярні збори, чоловіки і бажано – жінки.”

“Війна надовго і це буде стосуватися кожного, відповідно бажання управляти процесом заходу в ЗСУ. Є природній страх попасти в підпорядкування до некомпетентних та безвідповідальних керівників. Є бажання допомогти і я хочу, щоб ми цю війну – виграли, і я хочу брати в цьому участь. (я спочатку думав, що як військовий психолог я можу бути максимально корисний, зараз – змінилося)”, – наголосив доброволець.

Львів’янин додав, що у нього також було внутрішнє незадоволення собою, сором, коли є друзі, які вже воюють і знайомі, котрі поховані на Марсовому полі.

“Є небажання того, щоб мій син в майбутньому, через мою неучасть в тому числі, був задіяний в майбутній війні”, – розповів доброволець.

“Зараз я спостерігаю як міняється моє сприйняття та відношення до війни, і пробую зрозуміти, що я ігнорував, коли був цивільний. Назагал, купа викликів, багато нового і різного, буває складно, але друзі, які мене трішки бачили, кажуть що давно мене не бачили таким щасливим. Я радий, що зробив свій вибір. Слава Україні!” – підсумував військовослужбовець.

Довідка: Kormotech входить до топ-60 виробників зоогалузі у світі за версією Petfood Industry. Компанія успішно експортує до 42 країн продукцію брендів Optimeal, CLUB 4 PAWS, Гав!, Мяу! та приватних марок партнерів. Асортимент налічує понад 650 позицій. Виробничі потужності в Україні — 27 000 тонн вологих раціонів і 55 000 тонн сухих кормів на рік, а також 20 000 тонн вологих кормів у Литві.

Які компанії заплатили найбільше податків у Львівській області за минулий рік

У відповідь на запит Tvoemisto.tv у Державній податковій службі Львівської області повідомили про підприємства, які сплатили найбільше податків за 2023 рік. Зазначимо, що у переліку немає установ та організацій з військово-оборонної сфери.

До переліку компаній, які сплачували податки до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, увійшли: 

  1. ТзОВ «Окко Експрес» – 517 млн 92 тис. грн. Компанія є частиною ФПГ «Універсальна інвестиційна група» громадянина Швейцарії Віталія Літвінова та зареєстрована у Сколе. Компанія займається оптовою торгівлею твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;
  2. ТзОВ «Велл КО» – 212 млн 165 тис. грн. Газовидобувна компанія, яка входить до групи «Західнадрасервіс» належить Зіновію Козицькому;
  3. Філія ТзОВ «Нестле Україна «Нестле бізнес сервіс в Європі» – 201 млн 262 тис. грн. Компанія є відокремленим підрозділом «Нестле Україна». Вона займається діяльністю у сфері бухгалтерського обліку й аудиту та консультуванням з питань оподаткування;
  4. КНП «1 територіальне медичне об’єднання м. Львова» – 186 млн 844 тис. грн; Засновником організації є Львівська міськрада. Її основний вид діяльності – діяльність лікарняних закладів
  5. Корпорація «Енергоресурс-інвест» – 173 млн 762 тис. грн; Входить до групи «Енергоресурс-інвест» Івана Ніроновича та займається виробництвом плит, листів, труб і профілів із пластмас

До переліку компаній, які платили податку до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, увійшли: 

  1. ПАТ «Укрнафта» – 1 млрд 304 млн 944 тис. грн. Нафтовидобувна компанія, крупними власниками акцій якої є «НАК «Нафтогаз Україна» та держава;
  2. АТ «Укргазвидобування» –  1 млрд 118 млн 690 тис. грн. Газовидобувна компанія засновником та повноцінним власником якої є  «НАК «Нафтогаз Україна»;
  3. ТзОВ «Окко драйв» – 263 млн 406 тис. грн. Компанія є частиною ФПГ «Універсальна інвестиційна група» громадянина Швейцарії Віталія Літвінова. Вона займається роздрібною торгівлею пальним;
  4. ТзОВ «Стрийнафтогаз» – 240 млн 260 тис. грн. Газовидобувна компанія Юрія Петрушко, яка зареєстрована на Стрийщині;
  5. ТзОВ «Сільпо-фуд» – 167 млн 416 тис. грн. Компанія, що входить групи «Фоззі груп» та займається  роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

БЕБ заявляє про ухилення відомого онлайн казино від сплати податків на понад 1 мільярд

Детективи Бюро економічної безпеки проводять розслідування за фактом ухилення від сплати понад 1 млрд грн податків відомим організатором азартних ігор казино в мережі інтернет. Про це йдеться в повідомленні БЕБ.

“Слідство встановило, що компанія виплатила гравцям 4,5 млрд виграшів, з яких не сплатила податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальну суму 1,1 млрд грн. Ці виплати були відображені не як виграші, а як повернення коштів, тобто депозитів, фізичним особам, які нібито не були використані під час участі в азартних іграх”, – стверджують правоохоронці.

За даними агентства “Інтерфакс-Україна”, йдеться про онлайн казино “Космолот”, співвласник якого Арнульф Дамерау нещодавно заявив Financial Times, що корумповані чиновники у силових відомствах України та адміністрації президента намагаються вимагати в нього десятки мільйонів євро.

БЕБ додає, що проаналізовано понад 5 млн банківських транзакцій, а сума завданих державі збитків підтверджується, зокрема, і матеріалами документальної перевірки Державної податкової служби.

“Для всебічного та повного розслідування детективи вже допитали як співробітників компанії, так і гравців та контрагентів, провели обшуки, надіслали численні запити до банківських та інших установ, отримали низку постанов про тимчасовий доступ до речей і документів”, – зазначається в повідомленні.

У межах кримінального провадження було накладено арешт на банківські рахунки підприємства, однак згідно з постановою суду йому дозволено сплачувати всі необхідні платежі до бюджету, а також виплачувати заробітну плату.

“Водночас у момент оголошення однієї з постанов посадові особи компанії переказали 100 млн на рахунки контрагента, ці кошти згодом також було заарештовано”, – уточнюється в релізі.

Нова Audi в кредит та квартира у Львові. Декларація в.о. керівника Податкової служби Львівщини

Виконуючий обов’язки керівник Головного управління Державної податкової служби у Львівській області Микола Никитюк подав свою декларацію за 2023 рік.Tvoemisto.tv проаналізувало її, переглянувши доходи та грошові активи чиновника.

Доходи та грошові активи Миколи Никитюка

За 2023 рік сім’я Микола Никитюк та жінка, з якою він проживає та не перебуває у шлюбі (Лілія Никитюк), задекларувала 621 тис. грн. Зарплата виконуючого обов’язки керівника ДПСУ у Львівській області тоді становила 175 тис. грн. Зарплата ж співмешканки від середньої загальноосвітньої школи № 96 – 179 тис. грн. Окрім того, Лілія Никитюк задекларувала 2 гривні спадщини від Ірини Цімер.

Додамо, що востаннє декларант вказував Лілію Никитюк як свою дружину ще у декларації за 2018 рік. 

Також у графі «Доходи» вказаний дохід від підприємницької діяльності Лілії Никитюк, який становить 90 тис. грн. Проте джерело доходу у цьому випадку не пояснили. 

Активи ж Миколи Никитюка та його співмешканки Лілії Никитюк у підзвітному році становили 452 тис. грн. 

Нове нерухоме та рухоме майно

З нового нерухомого майна Миколи Никитюка та його співмешканки – 2 земельні ділянки та квартира у Львові. Вартість земельних ділянок, площа яких 234 м² та 648 м², становить по гривні за кожну. Судячи з того, що Лілія Никитюк отримала право спільної часткової власності (в обох випадках частка дорівнює 38%) на них в один і той самий день, а вартість збігається із розміром спадщини, можна припустити, що ці землі були отримані в спадок від Ірини Цімер. Що ж до квартири у Львові на 44,6 м², то вона вже вартувала Лілії Никитюк 998 тис. грн. 

Додамо, що перелік старої нерухомості Никитюків складається із трьох квартир, житлового будинку та гаража у Львові. Майже уся вона, окрім однієї з квартир, частково або повністю належить співмешканці в.о. очільника Львівської податкової служби. 

Окрім ділянок та квартири, у 2023 році Лілія Никитюк придбала собі Audi A4 Allroad 2023 року, яка обійшлась її у 2 млн 356 тис. грн. Проте зазначимо, що за два дні до покупки, тобто 11 вересня, жінка взяла кредит на 1 млн 178 тис. грн, що становить рівно половину вартості авто.

Фото умовне

Натомість сам Микола Никитюк авто не має, а користується Seat Leon 2017 року, який належить Наталії Хмарській. 

Джонсон запропонував направити $61 млрд на допомогу Україні та надати їй ATACMS

Законопроєкт про додаткове фінансування для України, який підготував спікер Палати представників США Майк Джонсон, пропонує виділити близько 61 млрд доларів, а також швидко передати Україні далекобійні ракети ATACMS, передає Європейська правда.

Законопроєкт передбачає виділення приблизно 23 мільярдів доларів на поповнення запасів зброї армії США, які можуть бути використані для військової допомоги Україні.

Додатково за програмою Foreign Military Financing, яка передбачає виділення грантів на купівлю зброї у виробників, проєкт Джонсона закладає 1,6 мільярда доларів.

Окреме положення законопроєкта передбачає, що адміністрація Джо Байдена має “якнайшвидше” передати Україні далекобійні ракети ATACMS. Водночас президент США може відкласти це рішення, якщо воно “буде шкодити інтересам національної безпеки США”.

Що стосується економічної допомоги, то законопроєкт передбачає виділення 7,85 мільярда доларів у вигляді кредитів до 30 вересня 2025 року. Серед умов витрат цих коштів – заборона виплат пенсій.

Водночас після листопада 2025 року Байден зможе списати 50% заборгованості за цими кредитами, а з 1 січня 2026 року – 100% заборгованості за умови, якщо це рішення підтримає Конгрес.

Законопроєкт Джонсона містить низку вимог до адміністрації Байдена стосовно звітності.

Протягом 30 днів після ухвалення адміністрація має надати Конгресу звіт про всю зброю та пов’язане фінансування, яку США надали Україні з 24 лютого 2022 року. А протягом 60 днів – звіт про те, як здійснювався контроль за обліком зброї.

Крім того, протягом 45 днів Конгрес США має отримати від адміністрації Байдена “стратегія підтримки України”, яка повинна бути багаторічною та містити перелік “конкретних цілей”, які адміністрація прагне досягти.

Джонсон представив 4 окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню

Спікер Палати представників США Майк Джонсон у понеділок представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки, пише The Hill.

Джонсон оприлюднив свою пропозицію під час закритої конференції Палати представників Республіканської партії в понеділок після кількох місяців відкладення будь-яких рішень щодо політично гострої теми.

За словами двох законодавців від Республіканської партії, які були на зустрічі, план полягає в тому, щоб перемістити чотири законопроекти під одну процедурну норму, яка б дозволила внесення поправок.

Четвертий законопроект, пов’язаний з національною безпекою, за словами одного з законодавців Республіканської партії, включатиме заборону TikTok, положення, яке дозволить США використовувати конфісковані російські активи для допомоги Україні, акт ленд-лізу для військової допомоги та конвертовані позики для гуманітарної допомоги.

Однак поточний план не містить жодних положень про кордон, за словами представника Республіканської партії Кевіна Херна, це може викликати опозицію серед жорстких консерваторів, які стверджують, що будь-яка допомога Україні має поєднуватися із законодавством для вирішення ситуації на південному кордоні.

Джонсон згодом оприлюднив свій план у X.

Він написав, що розмовляв з республіканцями в Палаті представників США про свій план щодо додаткового законодавства про національну безпеку через кризу, що зростає.

За його словами, цього тижня конгресмени розглянуть окремі законопроекти “зі структурованим та відповідним процесом внесення змін” до:

  • Фінансування нашого союзника Ізраїлю;
  • Підтримка України у війні проти російської агресії;
  • Зміцнення союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні;
  • Ухвалення додаткових заходів для протидії ворогам і зміцнення національної безпеки.

Підозрюваний у пограбуванні банку у Львові сказав, що знайшов 86 мільйонів грн у кущах

У вівторок, 9 квітня, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести по мільйону гривень застави львів’янам Віктору Тимощенку та Юрію Білоусу, яких підозрюють у пограбуванні банку «Південний», що на Володимира Великого, 34.

Інформацію про запобіжний захід ZAXID.NET підтвердили у прес-службі Львівської обласної прокуратури. Чоловіків підозрюють у викраденні майже 86 млн грн та дорогоцінних металів. Завдяки камерам спостереження поліція затримала грабіжників одразу після злочину. У суді один з підозрюваних сказав, що не грабував банк, а рюкзак з грошима знайшов під кущами.

Згідно з матеріалами справи, які можна знайти у судовому реєстрі, грабіжники потрапили у приміщення банку 24 березня, приблизно 23:46. Їм вдалося відкрити металеві сейфи й викрасти 250 тис. грн, понад 2,1 млн доларів, майже 77 тис. євро, 530 фунтів стерлінгів. Загалом чоловіки завдали матеріальної шкоди на майже 85 млн грн. Правоохоронці ще встановлюють точну суму збитків, оскільки грабіжники викрали і ювелірні прикраси.

Один зі слідчих зазначив, що грабіжники вийшли з банку приблизно 6:50. Зловмисники втекли на автомобілі Opel Record. Патрульна поліція Львівської області повідомляла, що отримала орієнтування, як шукати грабіжників, приблизно о 7:00.

Один з екіпажів поліції помітив втікачів. Їх вдалося наздогнати на вулиці Городоцькій. Чоловіки мали з собою награбоване, радіостанцію, пінцети, ножі, свердло, ліхтарики, рукавички, балаклави та засоби для відкриття замків.

Адвокат одного з підозрюваних розповів у суді, що його підзахисний виховує маленьку дитину, є ФОПом [однак у матеріалах справи йдеться, що чоловік не працює], членом громадської організації «Вулиця наша» та займався волонтерством.

Сам підозрюваний своєї вини не визнав і просив зменшити розмір застави. Чоловік запевняв, що рюкзак з грошима знайшов під кущами.

Суд обрав Віктору Тимощенку та Юрію Білоусу у вигляді тримання від вартою з можливістю внести по мільйону гривень застави. Крім цього, суд арештував майно одного з підозрюваних. Зазначимо, що двох львів’ян підозрюють у крадіжці в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 185 ККУ). Санкція статті передбачає позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Мерія проводить перевірку щодо можливого завищення вартості ремонту у лікарні Першого медичного об’єднання

Управління контролю та аудиту Львівської міської ради проводить перевірку проєкту та тендерної документації капітального ремонту приймального відділення у лікарні святого Пантелеймона Першого медичного об’єднання Львова.

«За результатами публікації у виданні NGL media, управлінням контролю та аудиту проводиться перевірка проєкту та тендерної документації. Про результати перевірки буде повідомлено додатково», – зауважив перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

NGL.media виявили черговий приклад завищення вартості ремонту у Львівській лікарні швидкої допомоги. Цього разу мінімум мільйон гривень потенційних перевитрат ми виявили в розрахунках закупівлі капремонту приймального відділення 6-го блоку головного корпусу Першого медоб’єднання Львова, до складу якого й входить лікарня-замовник.

У середині березня NGL.media уже повідомляли про завищення вартості ремонту нейрохірургічного відділення цієї лікарні. Тоді адміністрація лікарні заявила, що ремонт оплачує анонімна благодійниця, а виявлені факти завищення вартості будматеріалів ретельно перевірять.

Цього разу очікувана вартість оголошеної у лютому закупівлі капремонту приймального відділення складала 24,6 млн грн. Єдиним учасником торгів з пропозицією у 22,1 млн грн стало те ж саме ТОВ «Вельт Капітал», яке раніше отримало підряд на ремонт нейрохірургічного відділення. За відсутності конкурентів адміністрація лікарні уклала 12 березня з цією компанією договір на ремонт приймального відділення. За умовами контракту робота має бути завершена до кінця року.

Частину замовлення – монтаж протипожежної сигналізації – виконає ПП «Комплекс Безпека Сервіс», яке належить Галині Ястремській, дружині старости Бібрської міської ради Романа Ястремського.

Техзавдання також передбачає підсилення цегляних стін, облаштування ганку та фасаду, ремонт системи водопостачання, каналізації, опалення та вентиляції, а також внутрішні оздоблювальні роботи.

Чи не найбільше, за підрахунками NGL.media, замовник може переплатити за панелі AGT товщиною 18 мм для виготовлення меблів. У кошторисі їх міряють чомусь у сотнях квадратних метрів, а вартість сотні визначена у 269,9 тис. грн, хоча середня вартість цих панелей складає 171,9 тис. грн за 100 м2.

Є й інші приклади. Навіс скляний Triplex, ціна далеко не найдешевшої моделі 9,72 тис грн за «квадрат», хоча є варіанти і за 7,65 тис грн/м2. Натомість у кошторисі вказана значно дорожча вартість – 16,59 тис. грн/м2.  З того ж скла планують встановлювати дашки для приямків по 18,7 тис. грн/м2, хоча у мережі легко знайти такі ж по 5,2 тис грн/м2.

Показовою є різниця у вартості перегородок з панелей HPL. У кошторисі закладена майже вп’ятеро вища ціна – 10,2 тис. грн/м2 проти ринкової ціни (з фурнітурою) 2,2 тис грн/м2.

Переплатити доведеться і за водостійкий гіпсокартон, який у кошторисі порахували по 169 грн/м2, хоча мережеві магазини продають такий по 147,3 грн/м2.

У підсумку лише на цих п’яти позиціях потенційна переплата перевищуватиме мільйон гривень.

У відповідь на запит NGL.media в.о. гендиректорки лікарні Ірина Литвин заявила, що наразі договір знаходиться на перевірці управління фінансового контролю Львівської міськради. Якщо чиновники підтвердять завищення цін на витратні матеріали до договору можуть внести відповідні зміни, зменшивши загальну суму контракту.

Нагадаємо, що компанія-підрядник ТОВ «Вельт Капітал» належить львів’янці Тетяні Павленко, яка заодно є й директором підприємства. Які раніше виконувати замовлення компанія планує технікою ТОВ «Сімбо Капітал».

З початку 2024 року ТОВ «Вельт Капітал» уклало з Львівською лікарнею швидкої допомоги уже три угоди на загальну суму понад 44,5 млн грн.