Категорія: Економіка

Щоб знайти додаткові джерела фінансування армії владі доведеться підвищити основні податки, у тому числі податок на додану вартість (ПДВ), військовий збір із зарплат та акцизи. Про це голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев (“Слуга народу”) повідомив у Telegram.

“Нам необхідно підвищити і видаткову і дохідну частину бюджету задля фінансування армії, яку ми фінансуємо за рахунок наших внутрішніх джерел. Ми не можемо запозичити ці кошти у партнерів”, – зазначив голова комітету.

За словами Гетманцева, потрібно додатково знайти не менше 300 мільярдів гривень до кінця поточного року, точну суму ще підраховує Кабмін.

“Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від Кабміну. Але так, їх неможливо забезпечити, оминаючи основні податки. Тому зміни будуть стосуватися бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків в т.ч. ПДВ, ВЗ та акцизів”, – наголосив депутат.

“Але чи є інші варіанти на столі? Ні”, – додав Гетманцев.

Він пообіцяв, що контроль за витрачанням коштів та боротьба з контрабандою та тіньовими сегментами економіки буде посилюватись, проте це не дозволить уникнути підвищення податків.

“Утім, це не альтернатива, а обов’язкове доповнення до економіки і бюджету, що оперують в умовах воєнного часу. Реальних джерел фінансування великої війни лише два – це запозичення та податки. Поточне утримання нашого війська, нагадаю, ми фінансуємо за свої кошти, переважно за рахунок податків”, – додав Гетманцев. 

Як повідомлялося, за даними джерел української редакції Forbes, наразі Кабінет міністрів працює над законопроєктом про підвищення податків. Зміни торкнуться податку на додану вартість та військового збору, який можуть не лише підвищити, а й запровадити для ФОПів на спрощеній системі оподаткування.

Зокрема, військовий збір в уряді планують підвищити з 1,5% до 5%, це дозволить додатково зібрати із зарплат українців 90-100 млрд грн на рік. Таку ж ставку військового збору в 5% можуть запровадити й для фізосіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування.

Водночас про рівень підвищення ПДВ наразі ще остаточно не визначилися. Ймовірне підвищення – на рівні на 2-3%. У разі підвищення ПДВ на 2 в. п. чи 3 в. п. до держбюджету можуть додатково зібрати 70-80 млрд грн або 100-120 млрд грн відповідно. 

Національний банк України (НБУ) готує проєкт рішення щодо обмеження карткових переказів і запровадження граничних лімітів переказу грошей з карти на карту між фізичними особами. Про це повідомили представникам медіа у НБУ в четвер, передає LIGA.net.

Обмеження, яке буде базуватись на квітневому рішенні РНБО щодо протидії нелегальному гральному бізнесу, мають намір впровадити впродовж місяця.

“Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних р2р-переказів з рахунків фізосіб в 100 000 грн на місяць та обмежити кількість таких переказів 30 впродовж місяця. За нашими розрахунками, 95% клієнтів банків цих обмежень навіть не помітять.

Натомість проводити тіньові платежі зловмисникам, які користуються картками фізосіб для, наприклад, несплати податків та злочинної діяльності, стане складніше і дорожче”, – зазначив на зустрічі зі ЗМІ заступник голови НБУ Дмитро Олійник.

Обмежувати вхідні транзакції не планують, аби не ускладнювати діяльність, наприклад, волонтерам. До того ж за наявності підстав та підтверджень ліміти, як виключення, можуть і збільшувати.

За даними Нацбанку, обсяги подібних тіньових переказів можуть становити мільярди гривень. Водночас використовуються картки фізосіб, які свідомо надають зловмисникам свої персональні дані для цього. Потім через картки пенсіонерів чи студентів з місячним доходом у кілька тисяч гривень можуть проводити нехарактерні платіжні операції на мільйони гривень за день.

З осені 2023 року НБУ фіксує аномальне зростання обсягів р2р-переказів по системі, а також зростання кількості карток, з яких здійснюються такі перекази, та середніх сум переказу в окремих банків-емітентів.

Зокрема, один із найбільших банків-емітентів передав інформацію в НБУ щодо виявлених дропів (людей, які за винагороду надають зловмисникам/шахраям доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу) – це понад 10 000 клієнтів лише за жовтень-грудень 2023 року. Інший банк виявив понад 4000 скомпрометованих карток за цей самий період.

Верховна Рада може вже цього тижня розглянути в другому читанні законопроєкт про штрафи за порушення мобілізації і військового обліку. Про це розповів перший заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук (парламентська фракція “Голос”) у коментарі “Українській правді“.

“Комітет уже розглянув цей законопроєкт і підтримав редакцію до другого читання. Думаю, ближчим часом розглянемо його на пленарному засіданні Ради. Може навіть цього тижня”.

Згідно з порівняльною таблицею, оприлюдненою на сайті парламенту, редакція другого читання проєкту закону передбачає, що за порушення правил військового обліку (стаття 210 Кодексу про адміністративні правопорушення) встановлюватимуться такі штрафи:

• в мирний час – від 3400 до 5100 гривень;
• повторно впродовж року – від 5100 до 8500 гривень;
• в особливий період – від 17 000 до 25 500 гривень.

Водночас за порушення законодавства про оборону та мобілізацію (стаття 210-1 КУпАП) планується встановити такі штрафи:

• в мирний час – від 5100 до 8500 гривень для громадян, від 17 000 до 25 500 гривень – для посадових і юридичних осіб;
• повторно впродовж року – від 8500 до 11 900 гривень для громадян, від 25 500 до 34 000 гривень – для на посадових і юридичних осіб;
• в особливий період – від 17 000 до 25 500 гривень для громадян, від 34 000 до 51 000 гривень – для на посадових і юридичних осіб.

Штрафи накладатимуть впродовж трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з моменту його вчинення.

Не накладатимуть штрафи за ненадання інформації, яка міститься в державних реєстрах.

Також законопроєкт передбачає, що в ТЦК можуть не складати протоколи за порушення правил військового обліку та мобілізації за статтями 210 та 210-1 КУпАП у випадку неявки належно повідомленої особи та за наявності у ТЦК даних про отримання виклику.