Начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис відвідав з робочою поїздкою виробництво компанії Bader Україна.
У ході спілкування, керівництво компанії повідомило про те, що уже завершено тривалий і важливий процес, який розпочався у грудні 2017 року, а саме – погодження з головним офісом підняття зарплат на підприємствах в Україні.
Відтак, уже з 1 березня 2018 року заробітна плата в компанії зросла на 15%.
“Працівники позитивно сприйняли новину про підняття заробітної плати. Як результат – ми отримали ряд відкликаних заяв на звільнення”, – зазначила заступник генерального директора “Бадер Україна” Христина Горішня.
У свою чергу, керівник з HR та комунікацій компанії Андрій Лазорко повідомив: “Хоч сезонна міграція за кордон і надалі є присутня, проте зараз показники є нижчі, ніж за аналогічний період рік тому”.
“Позитивним є те, що компанія щомісяця в середньому працевлаштовує 180 осіб за рахунок росту та розширення, а не звільнень. А середня заробітна плата після підняття у 10 000 гривень “на руки” – це вже той бар’єр зарплатні, який змушує громадян задумуватися у доцільності трудової міграції”, – наголосив Роман Матис.
Нагадаємо, в листопаді 2016 р. ТзОВ «Бадер Україна» відкрило на Львівщині (с. Кожичі Яворівського району) вже другий завод, що дозволило створити 1 500 нових робочих місць. На той час середня зарплата на підприємстві складала 7 000 гривень.
Довідка. ТзОВ «Бадер Україна» є філією німецької компанії «БАДЕР ГмбХ» – одного з провідних світових виробників автомобільної шкіри преміум-сегменту. Основний вид діяльності українського підрозділу є виробництво шкіряних елементів та пошиття шкіряних сидінь для автомобілів марки «АУДІ» та «БМВ».
З часу заснування «Бадер Україна» інвестовано понад 25 мільйонів євро та загалом створено більше 3400 робочих місць.
Українська газотранспортна система повністю збалансована і працює в штатному режимі
«Коротко: все гаразд. Ви неймовірні. Дякуємо. Україна довела, що здатна протистояти газовому шантажу з боку Росії», – йдеться у повідомленні компанії.
Станом на ранок суботи українська газотранспортна система повністю збалансована і працює в штатному режимі. Наразі падіння тиску в магістральній системі газопроводів, що виникло через недотримання Газпромом контракту як на постачання так і транзит газу територією України, повністю зупинено завдяки збільшенню обсягів імпорту газу з європейського напрямку. Про це повідомляє Нафтогаз.
За інформацією підприємства, завдяки оперативній реакції влади та українцям, які долучились до акції #прикрути та добровільно зменшили температуру у своїх будинках на один градус, за оперативними даними за минулу добу по усім обласним центрам та найбільшим містам України, споживання скоротилося приблизно на 25 млн куб. м (14%) порівняно з 1 березня.
«Окремо я хотів би подякувати всім українцям, які з вражаючою готовністю відгукнулись на наш заклик зменшити температуру опалення на один градус. Ми закликаємо продовжувати акцію до 6 березня, бо кожен зекономлений вами кубометр газу – це захист України від непередбачуваних дій росіян», – сказав голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.
НАК «Нафтогаз України» наразі не отримала від ПАТ «Газпром» жодних документів стосовно наміру розірвати контракти на постачання та транзит газу. Діючі контракти не передбачають можливості їх розірвання в односторонньому порядку.
Нафтогаз вітає пропозицію МЗС України та Єврокомісії щодо проведення переговорів для виконання рішень Стокгольмського арбітражу у тристоронньому форматі Україна – Росія – ЄС. Компанія готова долучитися до таких переговорів у найближчий зручний для усіх сторін час.
Українська газотранспортна система продовжує забезпечувати транзит російського газу до європейських споживачів, незважаючи на систематичні порушення російською стороною контрактних нормативів тиску у системі.
За словами головного комерційного директора Нафтогазу Юрія Вітренка, демарш Газпрому продемонстрував європейській спільноті те, про що Нафтогаз давно попереджав: Росія активно використовує газ як геополітичну зброю.
«Ми сподіваємось, що в ЄС переконались: ніякі потоки з Газпромом будувати не можна», – додав Вітренко.
Завдяки розміщенню на депозитах тимчасово вільних коштів, місто заробляє та інвестує ці кошти в інфраструктуру. Станом на 1 лютого 2018 року на депозитному рахунку в філії АТ «Укргазбанк» у м. Львові знаходилось 354,94 млн грн. Ці кошти мають своє цільове призначення і будуть використовуватись на різні інфраструктурні проекти, які передбачені бюджетом розвитку м. Львова на 2018 рік. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.
Львівська міська рада і львівські комунальні підприємства мають хорошу фінансово-економічну співпрацю з міжнародними інституціями, адже місто завжди вчасно виконує свої фінансові зобов’язання. Така співпраця налагоджена з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Північно-екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО), Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) та грантовою структурою Е5Р.
«Львівська міська рада має гарну співпрацю з різними фінансовими установами – і європейським, і світовими. Багато наших інфраструктурних проектів підтримує ЄБРР, НЕФКО, ЄІБ. Така довіра до міста Львова є тому, що ми завжди вчасно виконуємо свої зобов’язання. Для нас така співпраця вигідна ще й тим, що маємо змогу залучати чималі грантові кошти, які не потрібно повертати», – розповіла Ірина Кулинич, директор департаменту економічного розвитку ЛМР.
Нагадаємо, Міжнародна рейтингова компанія Fitch Ratings присвоїла місту Львову Довгострокові рейтинги дефолту емітента в іноземній та місцевій валюті на рівні В-, прогноз стабільний. Рейтинг міста обмежений рейтингом України, отже, при покращенні показника для всієї країни, рейтинг міста автоматично зросте.
Торік завдяки коштам, покладеним на депозитний рахунок, місто отримало додатково 70 млн. грн. Кошти, які були покладені на депозит – це тимчасово вільні кошти, допоки не здані об’єкти, на які вони виділені.
«На сьогодні на депозитному рахунку в Укргазбанку, який офіційно виграв конкурс, є 354,94 млн. грн. Наголошую, це гроші не вільні, а тимчасово вільні. Ці кошти уже розподілені і розписані, вони мають своє цільове призначення. Просто об’єкти, на які вони виділені, ще не здані. Щоб вони просто не залишалися без діла на рахунках, ми їх задіюємо в депозит і заробляємо на цьому. Торік ми заробили в такий спосіб 70 млн. грн. Як тільки об’єкти будуть здані, ми забираємо з депозиту кошти і розраховуємося з виконавцем», – розповів Олег Іщук, директор департаменту фінансової політики ЛМР.
Станом на 1 січня 2018 року боргові зобов’язання бюджету міста Львова становлять 80 тис. євро.
Ознайомитись з бюджетом міста Львова на 2018 рік можна тут.
Компанія Klingspor переносить частину виробництва з Франції до Львівської області. Klingspor – провідний виробник абразивних матеріалів з представництвом у більш ніж 39 країнах, повідомляє прес-служба Львівської обласної держадміністрації.
Продукція компанії багато років використовується в металообробній, деревообробній промисловості, будівництві та інших галузях та завдяки своїй високій якості користується попитом як на європейському, так і на українському ринках. Компанія працює на світовому ринку понад 125 років, а в Україні цього року планує відсвяткувати свою 10 річницю.
Лише за останні чотири роки діяльності на Львівщині підприємство інвестувало в завод понад 7 млн євро.
На сьогодні компанією збудовано виробничі, складські та адміністративні приміщення загальною площею 6700 кв. м (м. Великі Мости, Сокальський район), в ній працює понад 200 людей. І вже цього року планується переміщення частини виробничих потужностей з Франції до України.
Політика компанії спрямована на постійний жорсткий контроль якості. На сьогодні в асортименті абразивів Klingspor понад 50 000 найменувань продукції.
Виробничі приміщення компанії переконують ультрасучасним машинним парком та висококваліфікованим персоналом. Високу якість інструментів забезпечують комплексною перевіркою всіх деталей виробництва: від закупівлі сировини до виробництва продуктів та поставки клієнтам.
Сьогодні, 2 березня, директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря і керівник проекту та спеціаліст у сфері поводження з ТПВ компанії «Egis» Крістофер Раунд презентували концепцію переробного комплексу для Львова, напрацювання компанії «Egis» щодо комплексної стратегії вирішення питання ТПВ у Львові та план дій на 2018-2019 роки».
Під час презентації обговорили фінансування заходів, технологічну складову будівництва заводу й рекультивації сміттєзвалища, а також можливість будівництва нового сучасного інженерного полігону, як останню стадію цього масштабного проекту.
Місце розташування ділянки на вул. Пластова, 13
«З точки зору тої маси відходів, з якою матиме справу цей переробний комплекс, є ключові завдання для його функціонування. Найперше і основне – це суттєво зменшити об’єм залишкових відходів, які мають потрапляти на подальшу утилізацію шляхом захоронення. Другий аспект: відібрати якомога більше вторинної сировини, яка може бути повторно використана», – сказав Крістофер Раунд.
Схема заводу
Майбутній сміттєпереробний комплекс складатиметься із двох основних частин. Перша є механічною, йдеться про спеціальні сита, що розділятимуть відходи на дрібну фракцію (здебільшого органічні відходи) та неорганічні відходи. Дрібна фракція після цього потраплятиме на компостування, а неорганічні відходи потраплятимуть на сортувальну лінію, де відбуватиметься ручне сортування та відбір вторсировини. Після відбору вторсировини та компостування може залишатись залишок, який після додаткової обробки відправлятиметься на полігон.
Друга частина комплексу складатиметься із біологічної обробки відходів, що буде розташована у окремій будівлі. Йдеться про компостування органічної фракції відходів у спеціальних тунелях.
Крістофер Раунд уточнив, що усі потужності комплексу будуть розташовані у приміщенні під накритим дахом. Процес компостування органічних відходів та їхнього «дозрівання» триватиме від двох до п’яти тижнів, протягом цього часу подріблені відходи перебуватимуть у спеціальному закритому приміщення.
«Після завершення процесу дозрівання компосту буде додаткове сортування цієї маси, з якої мають бути виділені залишки металу та інших елементів. Додаткове досортування видасть небажані домішки, які складаються здебільшого з інертних частин. Усе це відбувається у будівлі, яка є закритою і має свою системи очистки повітря через систему біофільтрів», – додав Крістофер Раунд.
Сміттєпереробний комплекс передбачає також будівництво цеху, де вироблятимуть РДФ–паливо, яке може бути використане на цементних заводах. Відбір матеріалів для виробництва палива може здійснюватися на етапі ручного сортування, коли забирають горючі матеріали для виготовлення високоякісного палива. РДФ-паливо нижчої якості також можна виготовляти з компосту.
Вадим Ноздря сказав, що зараз мерія веде перемовини з двома цементними заводами щодо можливого виготовлення РДФ-палива для цих підприємств. Він уточнив, що йдеться про заводи біля Здолбунова та Кам’янця-Подільського.
Після введення у експлуатацію сміттєпереробний завод зможе переробляти 65% всіх відходів, що продукують у Львові. 35% відходів будуть захоронювати на полігоні, однак під час «дозрівання» з компосту заберуть більшу частину рідини, яка б могла перетворитись у фільтрат. Вартість переробки 1 тонни сміття на сміттєпереробного заводі становитиме приблизно 1 тис. грн.
Вадим Ноздря додав, що відходи будуть захоронювати на новому полігоні, на будівництво якого заплановано витратити приблизно 15 млн євро. Однак наразі ще не відомо, де саме його облаштують.
2 млн євро з міського бюджету, 35 млн євро – фінансування ЄБРР, 46 млн євро – фінансування ЄІБ
На побудову сміттєпереробного комплексу та рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища Львів візьме 81 млн євро кредиту.
«Ми розраховуємо і на власні кошти. У бюджеті передбачено фінансування будівництва сміттєпереробного комплексу. Так, будуть виділені 2 млн євро на підготовчі роботи з будівництва нового сміттєпереробного комплексу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Ще одне джерело фінансування цих робіт – це позики у розмірі 25 млн та 10 млн євро у Європейського банку реконструкції та розвитку. Ці кошти підуть на фінансування першочергових заходів, а саме очищення інфільтратів на Грибовицькому сміттєзвалищі та реалізацію першого етапу з будівництва сміттєпереробного комплексу… Далі очікуватимемо на позику Європейського інвестиційного банку, а це 46 млн євро. Ці кошти потрібні для завершення будівництва сміттєпереробного комплексу, закінчення рекультивації Грибовицького сміттєзвалища та будівництва сучасного полігону ТПВ», – сказав директор ЛКП «Зелене місто».
Вадим Ноздря зазначив, що на будівництво нового полігону потрібно 15 млн євро.
Нагадаємо, ЛКП «Зелене місто» оголосило тендер на розроблення пакету документації з будівництва механіко-біологічного комплексу з перевантаження та переробки твердих побутових відходів у Львові. Конкурс зі стартовою ціною 4,7 млн грн оголошено на розробку техніко-економічного обґрунтування та проектно-кошторисної документації. Про це йдеться в інформації у системі публічних закупівель ProZorro.
1 березня на Львівщині у Старому Яричеві відкрили нові виробничі потужності ТзОВ «ЛембергМіт». Це м’ясопереробний цех із єдиним в Україні автоматизованим морозильним складом продукції місткістю 4000 тонн. Про це повідомляє прес-служба ЛОДА.
Участь у відкритті взяли заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України – торговий представник України Наталія Микольська та заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Оксана Стоколос-Ворончук.
Фото: прес-служба ЛОДА
«Відкриття будь-якого нового виробництва – це велика перемога, оскільки це нові робочі місця, зростання української економіки. Для нас удвічі більша радість, коли ці підприємства є ще й підприємствами-експортерами. Експортери – це вища ліга бізнесу, це кращі умови праці для працівників, вищі заробітні плати, можливість розширятися. А також це достатньо висока якість продукції, яку вони пропонують на український ринок. Ще більша радість, коли підприємства відкривають у тих галузях, де Україна була чемпіоном, адже наша держава відома своєю високоякісною продукцією переробки тваринництва. Ми спостерігаємо те, що зараз відбувається відновлення підприємств харчового сектору, і первинна переробка продукції тваринництва – це те, що ми зараз спостерігаємо і повинні підтримувати»,- наголосила Наталія Микольська.
Окрім того, вона також додала, що географічне розташування Львівщини, бажання людей тут працювати і навчатися – це те, що зробить наш регіон лідером з точки зору економічного зростання і експорту.
Основний вид діяльності підприємства – виробництво м’ясної сировини. Із введенням в експлуатацію м’ясопереробного цеху площа виробничих потужностей збільшилась до 8 595,15 квадратних метрів, з яких 1200 квадратних метрів, який як зазначалось вище – єдиний в Україні автоматизований морозильний склад продукції.
«Підприємство спеціалізується на забої свинини, її обвалюванні та постачанні сировини як на українські, так і закордонні ринки. У нас є великі можливості, зокрема обвалювання свинини у кількості 100 тонн щодня. Окрім того, також її заморожування у автоматизованій камері. Відповідно, це є перша черга нашого будівництва, запланована і друга черга, де буде така ж камера, оскільки це – хороший інструмент як для зберігання м’яса, так для його продажу. Наступним нашим кроком стане камера розміром 35 тисяч тонн», – розповів директор з виробництва ТзОВ «ЛембергМіт» Віталій Балух.
Упродовж 2016-2018 рр. підприємство залучило інвестицій понад 20 млн грн власними коштами. Свою продукцію експортують у Гонконг, В’єтнам, Грузію, Анголу, Конго. У 2017 році обсяг експортнованої продукції у зазначені країни склав – 299 520,667 кілограм.
Зазначимо, підприємство створили у 2008 році. Станом на лютий 2018 року, на підприємстві працює понад 100 робітників.
Від міської влади Львова вимагають погашення боргу за вивезення сміття.
Про це повідомила заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак під час апаратної наради, передає Народна Правда.
За її словами, борг за грудень минулого року становить 3 млн. гривень, ще 11 млн. гривень – борг за січень 2018 року. Якщо борг не буде погашено вже найближчим часом, то можуть зупинитися перевізники, наголосила Гримак.
Голова Львівської ОДА Олег Синютка закликав керуючу справами виконкому Львівської міськради Марту Литвинюк не допустити того, щоб Львів знову потонув у смітті.
“Зараз є борг держави за пільги та субсидії. Ми виконкомом підняли мінімальну зарплату працівникам ЛКП і ЖЕКи просто не витягують”, – сказала Марта Литвинюк.
Синютка поцікавився, яка сума боргу за пільги і субсидії, проте Литвинюк сказала, що не володіє зараз цією цифрою.
Директор департаменту фінансів ОДА Олег Демків повідомив, що сума боргу за пільги і субсидії складає 20 млн грн.
«Субвенція по квартплаті уже прийшла. Фінансовий ресурс надійде на рахунки Львівської міськради», – сказав Демків.
Голова ОДА попросив Марту Литвинюк одразу цими грошима перекрити борг за вивіз сміття із комунальних підприємств міста Львова.
При цьому голова Львівської ОДА Олег Синютка натякнув на можливість повернення Львову функції з вивезення міського сміття, зазначивши – “Дивіться, щоб Львів знову не перетворився на сміттєзвалище”.
У Львівській області 285 осіб з числа безробітних малозабезпечених та переселенців повернулися на ринок праці. А ще 41 особа отримала шанс збудувати власний бізнес. У рамках проекту «Рука допомоги» їм допомогли знайти місце роботи, а декому — виділили кошти для започаткування своєї справи.
ІА Дивись.info дізналася три історії успіху людей, які з нуля почали займатися власною справою.
«Рука допомоги» — це проект Міністерства соціальної політики України за підтримки Світового банку, який має на меті виведення людей зі стану бідності. Для цього їм сприяють у працевлаштуванні, залучають до оплачуваних громадських робіт, а також надають безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі до 70 тисяч гривень.
Наші герої скористалися можливістю, пройшли навчання, написали бізнес-проекти, захистили їх і тепер мають власний бізнес.
Катерина Новицька, м. Судова Вишня Мостиського району
Фото: Прес-клуб Львів
Катерина раніше була безробітною та жила лише на дотації малозабезпеченим. За професією жінка дизайнерка, але за фахом довгий час не працювала. У рамках проекту «Рука допомоги», Катерина отримала фінансову допомогу у розмірі 64 тисяч відкрила творчу крамничку «Антураж», де продає власні дизайнерські вироби.
«Ідею свого бізнесу ми з чоловіком виношували давно. Нас завжди цікавило мистецтво, оскільки ми разом навчалися в Академії мистецтв, їздили на різні фестивалі. «Рука допомоги» — це проект, який підштовхнув, змотивував реалізувати свої цілі і плани швидше. Оскільки ми дотичні до мистецтва були давно, то відкрити інший бізнес не було навіть думки. Тому ми відкрили крамницю «Антураж». Там можна придбати ікони, картини, вишиванки, інші вироби ручної роботи — все більш творче.
Назва «Антураж» також не була випадковою. Ми позиціонуємо це слово як творче середовище. Розробляли разом з молодими дизайнерами і друзями логотип, який в собі містить символіку, пов’язану з минулим, майбутнім і теперішнім. Ми стараємося все робити не бездумно, а вкладати душу, зміст, щоби майбутнє покоління знало свої традиції, автентику, колорити наших вишиванок і взагалі нашу культуру.
Ми вважаємо, що такі творчі крамниці повинні бути не тільки у великих містах. Ми за те, щоби розвивалися малі міста, райони і для того все робимо», — розповідає Катерина.
Мирон Білик, с. Олексичі, Стрийський район
Фото: Прес-клуб Львів
Раніше Микола отримував соціальні виплати, як безробітний малозабезпечений. При цьому чоловік — багатодітний батько, який виховує чотирьох дітей. Микола вирішив податися у підприємці, оскільки хотів змінити фінансовий і соціальний стан родини. Зрештою, у проекті «Рука допомоги», він виборов право отримати 64 тисячі гривень.
«Сьогодні у мене власний бізнес у лісовому господарстві. Я маю великий стаж роботи у цій сфері, вся родина була задіяна у ній, тому і вирішив, що справу треба будувати у цьому напрямку. На отримані кошти я закупив обладнання, вже навіть працевлаштував одного чоловіка. Моє підприємство надає послуги з лісозаготівлі, догляду за культурами — усім, що пов’язано з лісовим господарством», — каже Микола Білик.
Степан Стельмах, переселенець з Криму, проживає у м. Новояворівськ
Фото: Прес-клуб Львів
Сам чоловік родом зі Львівщину, утім 20 років проживав у Криму. Повернутися на малу батьківщину Степана змусила анексія півострова. Там він мав свою автомайстерню, утім у Львівській області довелося все починати спочатку, аби родині було на що жити.
«Я все життя займався ремонтом машин. По приїзду сюди я відкрив невеличку майстерню знову, але було важкувато, бо все починав з нуля. А потім люди розповіли, що можна звернутися у Центр зайнятості, бо є такий проект, який може бути мені корисним. Отримавши гроші, я закупив обладнання, додав його до свого, яке вже мав, і справа розширилася. Придбав два станки на шиномонтаж. Це ще одне робоче місце. В автосервісі, як у лікарні. Різні органи— різні лікарі.
Зараз прцююється непогано, але є до чого йти. Потрібно працівників знайти, а усі зараз у Польщу тікають, бо там заробітки більші. Я згоден платити, але все ж таки є ціна всьому.
Ще багато чого не вистачає: обладнання, працівників, у мене орендоване приміщення, а не своє, але справляємося. Я працюю тільки півроку, тому це вже непоганий результат», — переконаний Степан Стельмах.
У Львові на вул. Кульпарківській біля кільцевої розв’язки з вул. Виговського збудують офісний центр з паркінгом, магазинами та ресторанами. Раніше тут планували звести 16-поверхівку, але через протести мешканців відмовились. Про це повідомляє Zaxid.net.
У п’ятницю, 23 лютого, виконавчий комітет Львівської міськради затвердив містобудівні умови та на будівництво ТзОВ «Плаза Львів» офісної будівлі з вбудованими об’єктами торгівлі, громадського харчування та автостоянками.
На першому поверсі офісного центру передбачені заклади торгівлі та громадського харчування
Документ передбачає, що офісний центр висотою 16 м зведуть на ділянці площею 0,23 га на вул. Кульпарківській, 200.
Місце розташування ділянки, на якій зведуть офісний центр
Як зазначив головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, раніше на цій ділянці інвестор планував звести 16-поверховий офісний центр. Такі дозволи на експериментальне висотне будівництво забудовник отримав ще у 2008 році, однак місцеві мешканці з планами багатоповерхової забудови не погодились. Зокрема, у вересні 2017 року мешканці сусідніх будинків вийшли на протест проти зведення багатоповерхівки.
Відтак, інвестор відмовився від планів багатоповерхової забудови і вирішив збудувати триповерховий офісний центр.
Сучасний стан ділянки, на якій збудують офісний центр (фото ЛМР)
За даними аналітичної системи YouControl, засновниками ТзОВ «Плаза Львів» є кіпрська компанія «Айсем Сайпрус ЛТД» та четверо громадян Німеччини, Швейцарії, Австрії та Ліхтенштейну.
У п’ятницю, 23 лютого, виконавчий комітет Львівської міської ради затвердив містобудівні умови та обмеження на реконструкцію частини нежитлових приміщень на вул. Кульпарківській, 59 для створення адміністративно-офісного центру.
Як вказано у рішенні виконкому, йдеться про реконструкцію будівлі колишнього заводу «Кінескоп» (корпус №42) з розширенням за рахунок надбудови. Після реконструкції на даху будівлі передбачено облаштувати терасу. Зараз ця будівля перебуває у занедбаному стані.
Містобудівні умови та обмеження видали ТзОВ «Офісний центр «К-59». За даними аналітичної системи YouControl, засновниками цього підприємства є Лідія Притика, Юрій Притика, Іван Костенко.
До 1999 року на Кульпарківській, 59 розташовувався адміністративний корпус заводу «Кінескоп». Зараз будівля перебуває у занедбаному стані, частина її приміщень здається в оренду під комерцію.
