На Львівщині відкрили нові виробничі потужності підприємства «Сан Гарден»

23 лютого у Городку відкрили нові виробничі потужності підприємства «Сан Гарден», яке в Україні займається виготовленням ковдр, подушок та наматрацників. Про це повідомляє прес-служба ЛОДА, передає Твоє Місто.

«Сьогодні тут запустили нове обладнання: інноваційне, інвестиційне, сучасно модернізоване. Це посилить та подвоїть експорт продукції на ринки Європи», – наголосив Степан Кубів.



За його словами, 100% продукції підприємства йде на експорт. Основними ринками збуту продукції підприємства є Німеччина, Польща, Скандинавія. У 2017 році компанія ввела в експлуатацію новий цех з виробництва матраців. Сума залучених інвестицій у новозбудований цех становить понад 4 млн євро.

Станом на 31 грудня у компанії працює 131 робітник. Середньомісячна заробітна плата – 8000 грн. У 2018 році компанія планує додатково працевлаштувати до 100 працівників.

ДП «Сан Гарден» є частиною великої європейської групи SUN GARDEN – німецької компанії з виробничими потужностями у країнах Східної Європи, яка є лідером на ринку виробництва ліжок, матраців, домашнього текстилю і декору. На ринку Львівщини ДП «Сан Гарден» працює з 2004 року. У 2017 році компанія ввела в експлуатацію новий цех з виробництва матраців.

Концерн «Електрон» виконує замовлення для Києва і на експорт

Продукцію заводу «Електрон» експортують до США, Китаю, Німеччини та десятка інших країн. Про це йдеться у сюжеті Zaxid.net.

У цеху підприємства «Електротранс» стоять нові трамваї. Щоправда, ще не до кінця облаштовані. Після того, як на заводі виготовлять сім таких, відправлять до Києва. Ціна одного – орієнтовно 200-300 тис. гривень. Замовлення мають завершити влітку.

«Високотехнологічний товар, такий як трамвай, тільки двигун виробляється чотири-шість місяців. На Київ ми отримали останній договір на сім трамваїв, які ви бачите, в вересні минулого року», – розповів Юрій Бубес, президент ПАТ «Концерн Електрон».

Нових замовлень в підприємства чимало. Загалом на концерні – майже 800 працівників. У цеху підприємства «Сферос-Електрон», наприклад, виготовляють теплообмінники. Тут робочий процес люди поділили навпіл із машинами. Згодом ці жовтогарячі запчастини полетять за океан. А там стануть частинами американських шкільних автобусів.

А на заводі «Полімер-Електрон» із піскоподібної суміші виготовляють пінопласт. Згодом такі пінопластові установки поїдуть до Івано-Франківська на завод пральних машин «Електролюкс». Виготовляють тут і крісла для стадіонів.

«Засипається гранула, дається барвник, розігрівається. Під тиском ллється форма. Через декілька хвилин виходить крісло», – розповів пан Руслан, працівник «Електрону».

Роблять тут і вироби зі спеціальної пластмаси. Незабаром вони стануть частинами дорожнього покриття – по пластмасових решітках, наприклад, може спокійно їхати легковик.

Латвія, Литва, Білорусь, Нідерланди, Польща, Франція та Корея – одні з найбільших експортерів української продукції концерну «Електрон».

У Львові збудують першу заправку без персоналу

“ОККО” пропонує облаштувати «холодну» заправку неподалік від свого офісу. Про це повідомляє Твоє Місто.

Першу заправну станцію без обслуговуючого персоналу планує збудувати у Львові компанія «Галнафтогаз» на перетині вулиць Кульпарківської та Героїв УПА. Про це свідчать матеріали про розробку детального плану території, оприлюднені на сайті Львівської міської ради.

Згідно з пояснювальною запискою, АЗС хочуть встановити у формі пам’ятника з логотипом мережі ОККО замість неробочого фонтана. Для облаштування цієї АЗС необхідно буде змінити організацію дорожнього руху, відтак «Львівавтодор» подав два варіанти змін.

Крім того, для будівництва цієї заправної станції необхідно зрізати 8-12 дерев. Проте компанія обіцяє висадити удвічі більше та фінансувати озеленення сусіднього парку.

7 березня у актовому залі СЗШ №51 (вул. Скісна, 1) о 18:00 відбудеться зустріч з головним архітектором проекту. Мешканці прилеглих будинків можуть подавати скарги та пропозиції до документації у відділ громадського партнерства «Секретаріату ради» ЛМР з 22 лютого до 19 березня.

На Львівщині відкрили перший завод із переробки меду та продуктів бджільництва

У селі Сопошин Жовківського району, відкрили перший на Львівщині завод з переробки меду та продуктів бджільництва ТзОВ «РЕНОМА». Підприємство є експортером українського меду, та сприяє підтримці і розвитку регіональних пасічників.

Участь у відкритті спільно з керівництвом та працівниками підприємства взяв голова Львівської ОДА Олег Синютка, повідомляє прес-служба обласної адміністрації.

Дуже важливо, щоб виробники сільськогосподарської продукції, виробники, які працюють в агропромисловому комплексі, мали якнайбільшу додану вартість. А додана вартість створюється від кінцевого продукту, тим паче, якщо цей продукт є затребуваним на ринку, – наголосив Олег Синютка. – Це єдине підприємство такого ґатунку у області. Інвестиції сягають 20 мільйонів гривень. Тут створять 50 нових робочих місць з хорошою заробітною платою. Це добра опора для громади села – місця, де зможуть працювати люди і податки до місцевого бюджету. Це один із трьохсот проектів, які супроводжує облдержадміністрація для того, щоб інвестори з не мали клопотів із адміністративними бар’єрами та організацією роботи.

До складу виробничих потужностей підприємства входить цех приймання сировини, цех переробки меду та гомогенізації, склад готової продукції, механічна майстерня, котельня з економічними та екологічними котлами.

Мед від пасічника потрапляє до нас в цех прийому. Після цього перевозиться в цех і подається в камеру декристалізації. Мед розігрівається в камері декристалізації до температури 38-39 градусів упродовж певного технологічного часу. Після цього мед наливається у ванну розкристалізації і там, де залишились якісь брили меду, у ванні просідає і насосом перекачується через фільтр в гомогенізатор. Там він гомогенізується за допомогою шнекового механізму і приводиться до однорідного стану, який має однакові фізико-хімічні властивості, – розповів директор підприємтва «РЕНОМА» Михайло Баранівський.

Підприємство виготовляє гомогенізований акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий, різнотрав’я, та ріпаковий мед.

Родзинкою нашого заводу є сортовий мед. Мало яке підприємство сьогодні в Україні експортує партіями сортовий мед. А саме – акацію, липу, гречку. Здебільшого експортують різнотрав’я, соняшник, – додав Михайло Баранівський.

Мед виготовлений на підприємстві експортується в Польщу, Австрію, Італію, Канаду. Кожна партія має експертний висновок.

Підприємство має можливість регулярно поставляти поліфлорний (зібраний з різних видів рослин) або монофлорний мед (зібраний з одного виду рослин) загальним обсягом до 500-1000 тонн в рік.

В планах – створення органічної та промислової пасіки, започаткування виробництва фасованого меду, налагодження виробництва інноваційних лікувально-профілактичних засобів на основі продуктів бджільництва та екологічно безпечних препаратів для бджіл.

«Укрпошта» побудує біля Львова великий сортувальний центр

ПАТ «Укрпошта» має намір побудувати у селі Пасіки Зубрицькі великий сортувальний центр європейського зразка вартістю у 69,4 млн грн. Про це пише ЦТС.

Новозбудований центр обслуговуватиме вісім областей Західної України та повинен скоротити терміни пересилання кореспонденції і вантажів, зменшити витрати на перевезення пошти, а також оптимізувати мережу логістики в зоні обслуговування.

“Укрпошта” вже отримала в користування земельну ділянку площею 6 га у Львові на Кільцевій дорозі. Тут буде зведено “макрорегіональний сортувальний центр, перша черга будівництва якого складе 3,3 тис. кв. м. виробничих площ. Загальна виробнича площа сортувального центру планується приблизно 18 тис. кв. м.”, – повідомляється у повідомленні.

Відзначається, що в 2017 році вже були розпочаті земельні роботи і роботи по розробці даного проекту.

Фінансувати будівництво центру планують як за рахунок власних коштів “Укрпошти”, так і за рахунок залучених фінансових ресурсів.

Це буде сортувальна лінія європейського зразка, сучасна та максимально комп’ютеризована, яка також стане своєрідним центром сортування та передавання пошти для сусідів із Європи.

Відтак, завдяки новозбудованому центру клієнти «Укрпошти» матимуть нагоду швидше отримувати посилки, передплачені газети, журнали та іншу кореспонденцію.

На Львівщині збудують найпотужнішу сонячну електростанцію

У четвер, 8 лютого, у Львові підписали угоду про кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку розміром 24,7 млн євро на будівництво нової сонячної електростанції. Про це ZAXID.NET розповів начальник управління інвестиційної політики Львівської ОДА Роман Матис. Участь у підписанні братиме прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який перебував у Львові з робочим візитом.

Згідно з інформацією на сайті компанії ТОВ «Еко-Оптіма», яка займатиметься будівництвом, проект «Енергопарк Яворів» буде розміщений у селі Терновиця Яворівського району. Сонячна електростанція складатиметься з 131 тис. фотоелектричних модулів. Очікується, що після будівництва першої черги станція за рік вироблятиме 36 млн кВт/год. за рік. Роботи мають завершити у цьому році. Для прикладу: сонячна електростанція, яку відкрили у квітні минулого року на Яворівщині у селі Залужжя виробляє лише 11 млн. кВт/год на рік.

На будівництво станції ЄБРР готовий дати 24,7 млн євро кредитних коштів – з необхідних 36 млн євро, як йдеться на сайті компанії. Окрім ЄБРР, планується залучити до співфінасування будівництва сонячної електростанції фонд «Чистих технологій» (CFT), Світовий Банк, «Інвестиційний фонд для країн, що розвиваються» (IFU) та «Північну екологічну фінансову корпорацією» (NEFCO).

Земельну ділянку для будівництва електростанції компанія отримала ще у 2013 році, пишуть «Наші гроші». Львівська облдержадміністрація виділила ТОВ «Енергопарк Яворів» 115,34 га терміном на 49 років. Також розпорядженням голови ЛОДА компанії затвердили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Терновицької сільської ради Яворівського району. Вартість оренди у розпорядженні не повідомлялась.

Безпосереднім оператором проекту сонячної електростанції є компанія ТОВ «Енергопарк Яворів», яка, за даними аналітичної системи YouControl, належить родині Козицьких. Ця компанія входить до групи «Еко-Оптіма», засновниками якої є Зиновій Козицький та його сини Максим і Степан. Нагадаємо, що у 2015 році ТОВ «Еко-Оптіма» відкрила першу чергу найбільшої в українських Карпатах вітроелектростанції, розташованих у Старому Самборі. Проект був реалізований спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та фондом чистих технологій Світового Банку (СБ), його вартість становила 20,5 млн євро.

У Львові дали старт ремонту Замарстинівської: що робитимуть?

Львівавтодор підписав угоду про реконструкцію вулиці Замарстинівської з ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», а вже з понеділка вулицю закривають для руху електротранспорту: трамваї № 4, № 5 не курсуватимуть.

6 лютого, ЛКП «Львівавтодор» підписав угоду ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», яке ремонтуватиме вулицю Замарстинівську на відрізку від Гайдамацької до Торф’яної. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив речник Львівавтодору Олексій Хміль.

Як повідомили у ЛКП «Львівелектротранс», з понеділка, 11 грудня, буде закрито для руху електротранспорту вул. Замарстинівську, у зв’язку із критичним станом трамвайної колії. Відповідно трамваї № 4 і № 5 не курсуватимуть. Натомість відновить рух трамвайний маршрут № 11, а на маршруті № 3 збільшать кількість вагонів.

Перелік робіт:

  • реконструкція вулиці з трамвайними коліями – 0,899 км;
  • перекладання каналізаційного колектора на Замарстинівській та бокових вулиць, заміна усіх  випусків із житлових будинків та випусків із дощових ринв, заміна усіх дощоприймачів та їх приєднань до вуличних колекторів із влаштуванням гідрозатворів, влаштування колодязів та камер на підключенні до каналізаційної мережі. Діаметр проектованих колекторів 200-2000 мм;
  • заміна чавунного водопроводу діаметром 150-200 мм та влаштування гідрантів, запірної арматури, колодязів на підключенні водопроводів із бокових вулиць;
  • влаштування дренажу дорожнього полотна;
  • влаштування зовнішнього освітлення;
  • захист мереж електропостачання, систем зв’язку;
  • заміна газопроводів середнього і низького тисків;
  • влаштування контактної мережі трамваю.

«Ми хочемо якнайшвидше розпочати ремонтні роботи на цій вулиці і готові приступити до їх виконання вже взимку: це демонтаж дорожнього покриття, розриття до комунікацій. На вул. Замарстинівській передбачено замінити усі комунікації, поставити новий водопровід, колектор, дощову каналізацію, нове покриття дороги, встановити нову трамвайну колію, нову контактну мережу, освітлення», – розповів Олег Береза,  директор ЛКП «Львівавтодор».

Нагадаємо, ремонт Замарстинівської кілька разів відкладали. На початку серпня минулого анонсували, що ремонт вулиці розпочнуть на початку осені. Проте тільки у вересні оголосили тендер та очікувану вартість закупівлі – 90 110 686,80 грн. Ремонт тривати більше 8 місяців.

На початку грудня вулицю закрили для проїзду електротранспорту. Тоді, за словами радника міського голови Львова Андрія Білого, реконструювати Замарстинівську планували на початку 2018 року.

У січні визначили переможця тендеру на реконструкцію Замарстинівської. Ним став ТОВ «Онур», який ремонтуватиме вулицю за за 84,47 млн гривень

Востаннє капітальний ремонт на відрізку від вулиці Гайдамацької до розворотнього кільця по вулиці Торф’яній проводили на початку 1970-х років. Саме кільце перебуває в експлуатації з 1949 року.

Львів придбає 30 вживаних трамваїв з Берліна

Влада Львова попередньо домовилася про купівлю 30 вживаних трамваїв з Берліна.

Про це в коментарі кореспонденту 032.ua розповів директор “Львівелектротрансу” Олег Береза.

За його словами, трамваї будуть придбані за кредитні та бюджетні кошти. В електротранспорті доведеться замінити візки, оскільки вони є ширшими за трамвайні колії, які прокладені у Львові.

Загалом “Львівелектротранс” планує закупити в столиці Німеччини 30 вживаних трамваїв за 800 тисяч євро. Олег Береза запевняє, що німецькі трамваї “Татра” та “Шкода”, які цього року почнуть курсувати вулицями нашого міста, пройшли поглиблений капітальний ремогнт. В електротранспорті, зокрема, замінили електричну систему керування.

У 2007-2008 роках ЛКП “Львівелектротранс” придбало 22 імпортні трамвайні вагони на загальну суму 10 мільйонів 550 тисяч гривень.

Нагадаємо, що цього року місто планує закупити 100 великих автобусів, 50 трамваїв та 40 тролейбусів.

На порталі «Панель міста» можна переглянути бюджет міста у різних форматах

Відтепер все більше інформації про бюджет міста Львова можна переглянути в різних форматах на Порталі «Панель міста», Порталі відкритих даних та Геопорталі Львова. Про це розповіла менеджер проекту «Відкриті дані Львова» Олена Гунько.

Портал «Панель міста»

http://dashboard.city-adm.lviv.ua/statystyka/dokhody_miskogo_byudzhetu

http://dashboard.city-adm.lviv.ua/statystyka/vydatky_miskogo_byudzhetu

На порталі «Панель міста» у візуально зрозумілому форматі розміщені проаналізовані детальні показники – планові, уточнені та фактичні – дохідної та видаткової частини бюджету міста (у тому числі розрахункові показники).

Основною перевагою цього порталу є можливість ознайомитись із динамікою кожного з показників, починаючи з 2010 року. Для прикладу, за останні 7 років фактичні доходи міського бюджету на 1 мешканця зросли від 2402,18 грн до 11470,60 гривень; видатки бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету Львова зросли від 115,66 млн грн у 2010 році до 1981,08 млн грн у 2017 році відповідно.

Портал відкритих даних Львова

http://opendata.city-adm.lviv.ua/dataset/budzhet-2017
http://opendata.city-adm.lviv.ua/dataset/budzhet-2018

Самостійно проаналізувати доходи та видатки бюджету Львова в межах одного року (для прикладу, 2016 чи 2017), а також плановий бюджет на 2018 рік можна скориставшись Порталом відкритих даних Львова.

Наприклад, набір даних минулого бюджетного року містить детальну структуру наповнення міської казни: код бюджетної класифікації; тип фонду бюджету; назви статті доходів; затвердження у бюджеті на 2017 рік; план з урахуванням змін на 2017 рік; план з урахуванням на 9 місяців 2017 року; виконано за 9 місяців 2017 року.

Ці набори даних доступні у машиночитаному форматі (excel-таблиці), які можна переглянути, завантажити або скористатись доступом до даних ресурсу через веб API.

Геопортал міста Львова

https://map.city-adm.lviv.ua, розділ «Бюджет»

Пооб’єктно з інформацією про виконання бюджету розвитку станом на 2017 та планом на 2018 роки можна ознайомитись, скориставшись Геопорталом міста Львова.

Зокрема, використовуючи різноманітні фільтри карти, можна відібрати проекти за сферами (освіта, охорона здоров’я, благоустрій, історико-культурна спадщина тощо) або за типом виконаних робіт (капітальний ремонт, реконструкція, будівництво, реставрація, утримання об’єкту тощо). Суми бюджетних призначень одразу відображені на карті.

Окрім того, вибравши на карті конкретний об’єкт, можна переглянути детальну інформацію по ньому: плановий та фактичний обсяг фінансування, розпорядник коштів, документальне підтвердження виділення коштів (розпорядження, рішення, ухвала), категорію проекту та опис робіт по ньому.

Натиснувши посилання в розділі «Основний актив», можна переглянути згруповану інформацію про всі бюджетні проекти та рух коштів по об’єкту.

Інформація про бюджетні програми (витрати, які стосуються району, міста чи галузі в цілому) прив’язана до адрес розпорядників коштів цих програм. Також окремим шаром розміщені дані проектів Громадського бюджету 2017 року.

Інформаційне наповнення та технічну підтримку порталів забезпечують сектор відкритих даних та сектор геоінформаційних систем ЛКП «Міський центр ІТ».

Джерело: сайт Львівської міської ради.

Львівагромашпроект анонсував вихід нового самохідного обприскувача «Скорпіон»

Львівагромашпроект презентує новий самохідний обприскувач.

Про це повідомляє Національний промисловий портал, з посиланням на Traktorist.ua.

Наразі новинка проходить випробовування та не запущена в серійне виробництво. За інформацією, наданою прес-службою компанії, модель постійно вдосконалюється, тому і характеристики постійно змінюється. Строки запуску в серійне виробництво «Скорпіону» також поки що не відомі.

Львівагромашпроект — українська компанія, яка вже більше 50-ти років створює нові і удосконалює існуючі конструкції машин і обладнання для внесення засобів захисту рослин.