Категорія: Мова

25 квітня 2019 року, перед завершенням своєї каденції, Рада восьмого скликання ухвалили мовний закон. Тоді більшість депутатів тріумфували, але 51 нардеп, переважно з Опоблоку, пішов до суду з вимогою визнати закон неконституційним. Вже рік ідуть баталії на цю тему.

Зараз ж в мережі опублікували свіже відео “баталій” між суддями КСУ і екснардепом від “Опоблоку” Олександром Долженковим. Вона спалахнула під час слухань з приводу конституційності закону про українську мову.

7 липня 2020 Конституційний суд України провів першу частину відкритого засідання у справі щодо конституційності Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У частині “запитання-відповіді” в залі суду лунала яскрава полеміка між суддями та одним з ініціаторів подання, колишнім депутатом-опоблоківцем Олександром Долженков.

Нардеп, котрий голосував за “диктаторські закони 16.01.2014, побачив у Законі норми, яких там немає, і навіть придумав статтю, яка відсутня в природі, але доволі точно в своїх аргументах про нібито утиски російськомовного населення, цитуючи цитував “доктрину Путіна”.

Все це у фрагментах з відеотрансляції відповідного засідання Конституційного суду України від 07.07.2020.

На кадрах видно, як судді буквально влаштували колишньому парламентарю “іспит” з мови та на знання українського законодавства. Зокрема, вони спіймали Долженкова на цитуванні вигаданих статей Основного Закону держави, а також на використанні тез російської прoпаганди.

Той, зі свого боку, скаржився на yтиски російської мови в Україні. Однак за межами зали засідань із журналістами політик принципово почав спілкуватися російською мовою, стверджуючи, що йому так зручно. На зауваження про те, що в публічному просторі він повинен використовувати державну мову, Долженков не зважав.

Суддя неодноразово просить надати практичні приклади для суду, де відбулись утискання російськомовних громадян України, на що “опоблоківець” не зміг відповісти з перших разів, вочевидь, не маючи таких.

Йому – юристові за фахом – судді відразу влаштовують іспит на знання законодавства.

“Ви стверджуєте, що російська мова на законодавчому рівні повністю виключається зі сфер – трудових відносин, освіти, науки, культури, телебачення, радіомовлення. Назвіть мені ту норму закону”, – сказав суддя КСУ Сергій Головатий.

“Чи відомо вам про те, що термін “російськомовні громадяни” є так званою доктриною Путіна?” – запитав суддя Ігор Сліденко.

“Має значення, оскільки ви вводите в оману Конституційний Суд, цитуючи в конституційному поданні статті, яких не існує у природі”, – наголосив суддя.

Дивіться відео запису із засідання нижче:

40% українців хочуть, щоб меню в закладах громадського харчування в Україні були складені обома мовами: українською і російською. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведені з 20 по 23 червня. Але загалом, 92% українців вважають, що меню має бути українською мовою.

«Останнім часом було багато дискусій про те, якою мовою – українською та/або російською – має бути опис страв у їдальнях, закусочних, кафе і ресторанах (крім таких мов, як англійська та інші). З яким твердженням ви згодні більшою мірою?», – запитали у респондентів.

Опитуваним було поставлено питання про те, якою мовою – українською та/або російською – має бути меню (опис страв) в їдальнях, закусочних, кафе і ресторанах (крім таких мов, як англійська та ін.).

Найчастіше українці обирали відповідь “українською та російською мовами на всій території країни” (40%).

На другому місці відповідь “обов’язково українською мовою і додатково російською мовою, де більшість населення цього бажає” (27%).

На третьому – “тільки українською мовою на всій території країни” (25%), на четвертому – “обов’язково російською мовою і додатково українською мовою, де більшість цього бажає” (1%).

Таким чином, 92% вважають, що меню українською мовою обов’язково має бути на всій території України. Російською мовою обов’язково на всій території має бути на думку 41% респондентів.

Опитування було проведено з 20 по 23 червня 2020 року методом CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.

До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

В ході опитування проведено 2000 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,4% — для показників близьких до 10%.

Довідка: Опитування проводилося з 20 по 23 червня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. В ході опитування проведено 2000 інтерв’ю.

Радіостанція “Київ FM” віднедавна повністю відмовилася від російськомовних пісень на користь україномовних. Тепер тут можна почути молодих не дуже відомих україномовних виконавців, які стали особливістю радіостанції. Про це повідомляє 5 канал.

“Торік за підрахунками Нацради з питань телебачення і радіомовлення найбільше україномовних пісень лунало в ефірах: “Країни FM”, Радіо Промінь та Радіо “Культура” – показник україномовного контенту в них дев’яносто – сто відсотків, у решти – менше половини. Відтепер ще одна радіостанція повністю відмовилася від російських пісень. Це – Київ FM”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається також, що радіостанція запустила декілька проєктів, де маловідомі артисти мають змогу ознайомити слухачів зі своєю творчістю. Для того, щоб потрапити в ефір, достатньо написати на радіо у соціальних мережах та надіслати пісні.

На Київ FM розповідають, що після такого кроку рейтинги радіостанції зросли.

“Нещодавно Нацрада з питань телебачення та радіомовлення оприлюднила результати моніторингу: в ефірі загальнонаціональних радіостанцій кожна друга пісня – українська. Крім того, дев’яносто відсотків ведучих національних радіостанцій ведуть ефір українською мовою. Хоча закон вимагає, щоб цей показник становив трохи більш ніж половини ефірного часу”, – додали у повідомленні.

Водії є основними слухачами їхнього радіо. Чоловік, котрого звати Хаям є представником азербайджанської діаспори в Україні, розповів журналістам, що він з друзями обожнюють українські пісні та обирають станції переважно з україномовним контентом.

Хто порушує квоти?

За чотири роки після ухвалення закону про мовні квоти Національна рада з питань телебачення і радіомовлення помічає порушення доволі часто, зокрема, вже штрафували “Радіо Шансон”, “Кіс ФМ”, “Радіо п’ятниця”. Однак щороку подібних інцидентів стає менше. У Нацраді твердять: зазвичай порушення випадкові, і немає жодної радіостанції, яка регулярно і принципово не дотримувалася б закону.

“Збільшення частки україномовних пісень, збільшення обсягу передач українською мовою, перевиконання цих умов – це є ініціативою самої редакцій, саме журналістських колективів”, – каже член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський.

Він говорить, що зараз існує багато радіостанцій, які добровільно перевиконують мовні квоти по всій країні.

В березні повідомлялось, що радіостанції по всій Україні в середньому на 21% перевиконують мінімальні мовні квоти на українську музику в ефірі.

“Закон передбачає, що в денному ефірі кожної радіостанції має звучати не менше 35% пісень українською мовою від загальної кількості пісень. Але наші загальнонаціональні радіостанції, в середньому, дають 56%”, – розповів раніше Костинський.

“Якщо радіостанція транслює в своєму ефірі понад 60% європейських пісень, які виконуються європейськими мовами, то квота українських пісень може становити 25%. Але ми бачимо, що і такі радіостанції – а їх небагато – теж перевиконують мовні квоти і дають більше 30% пісень українською мовою”, – пояснив експерт.

Посольство України у США підтримало американську франчайзингову мережу фастфудів McDonalds в Україні за мовну політику та тверду позицію. Про це ідеться на сторінці Twitter посольства.

«Ми цілком розуміємо McDonalds, назви їжі українською мовою звучать значно смачніше. Велика подяка компанії за тверду позицію щодо української мови в меню магазинів McDonald’s в Україні.

Тепер ми можемо сказати: “Вивчайте українську мову з McDonald’s”», — написали у посольстві.

We totally understand @McDonalds, names of food in Ukrainian sound much yummier 😋

Many thanks to the company for their firm position regarding Ukrainian language in the menus of McDonald’s stores in Ukraine.

Now we can say: “Learn Ukrainian with McDonald’s”😁💪 pic.twitter.com/jOXUdLQ5kQ

— UKR Embassy in USA (@UKRintheUSA) June 16, 2020

Нагадаємо, мовна політика McDonald’s викликала обурення серед деяких українців. 14 червня такий собі блогер Анатолій Шарій розкритикував її: сказав, що можливість робити онлайн замовлення лише українською чи англійською мовами показує ставлення “до половини населення України, що розмовляє російською”, маніпулюючи фактами та граючи на мовному питанні.

У McDonald’s затвердили, що відповідно до законодавства України основною мовою спілкування компанії в Україні є українська. Державною мовою ведеться вся офіційна документація, рекламна комунікація, спілкування у соцмережах, подається інформація на сайті та в куточку споживача.

Також українська мова є пріоритетною у спілкуванні з відвідувачами, проте “працівники готові перейти на російську мову, якщо їх про це попросять”, аналогічно можуть перейти на англійську, якщо клієнт не знає іншої окрім цієї.

До слова, 3 квітня 2014 року українське представництво компанії McDonald’s повідомило про “тимчасове припинення роботи у Криму”.

Новий Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко заявив про бажання на посаді міністра провести консультації стосовно мови, релігії, історії, тощо. Про це він недавно заявив під час брифінгу з журналістами.

“Я думаю, що ми повернемось до дискусії, яку ми започаткували до коронавірусу стосовно запрошення вчених для розмови щодо сенситивних питань, які стоять перед суспільством — мови, релігії, історії, тощо. І тільки після такої фахової дискусії можна виходити на якісь конкретні кроки”, — сказав Ткаченко.

Коментуючи позиції Венеційської комісії щодо українського законодавства, нардеп зазначив, що “мова йде про ухвалення закону про нацменшини і в межах цього закону потрібно шукати речі, які об’єднують суспільство, а не роз’єднують”.

Будучи ще у статусі народного депутата Олександр Ткаченко в інтерв’ю телеканалу «Наш» заявив: «Ми запропонуємо публіці нашу версію достатньо красиву, щоб рухатися в напрямку, як і «мову зберегти», і «як дати індустрії можливість розвиватися».

До конкретики теж переходити не став, але зазначив, що це рішення «дозволить зберегти відсотки, але і дозволить знімати серіали в Україні російською мовою».

Далі Олександр Ткаченко, який раніше був генпродюсером телеканалу «1+1», по суті повторив тезу продюсерки того ж каналу – Олени Єремєєвої. Вона пояснювала, що канал відзняв всі комедії українською, а мелодрами – російською тим, що, нібито, за її словами, «мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії».

Ще одна причина зйомок серіалів російською – продаж у країнах СНД.

«Коли ми говорим про комедії, вони достатньо всі локальні. Ми знаємо багато україномовних комедій, які дуже круто виглядають і в них з’являється той оригінальний контекст, колорит і відповідною мовою передається краще. Не думаю, що український гумор сподобається в Росії», – відповів він.

Нагадаємо, 4 червня депутати ВРУ підтримали призначення нардепа від “Слуги народу” Олександра Ткаченка на посаду міністра культури та інформаційної політики.

Олександр Ткаченко наголошував на таких першочергових завданнях для розвитку гуманітарної сфери:

• схвалення закону про культуру й креативні індустрії;
• фінансова підтримка культури в час кризи через пандемію коронавірусу.

Окремі політологи думають, що мовне питання знову порушують через наближення місцевих виборів і бажання сподобатися й залучити більше російськомовних виборці. Однак більшість із тих політиків, які підтримують позицію перегляду мовного законодавства, говорять про бажання зупинити війну. Тож інші експерти та політики не виключають певних домовленостей щодо цього на тлі переговорів із Росією.