Архітектура

19 Серпня, 2019

Цікаві традиції, звичаї та обряди українців, які пов’язані з житлом

Зараз у селах планова забудова, а раніше вільно обиралося місце, де будуватися

За матеріалами архівів чи згадок старих людей знаємо, що були певні традиції вибору місця для житла. За деякими уявленнями, його повинна була вибрати свійська тварина, яка, зазвичай, лягає тільки в гарних місцях.

Окрім того, місце обирали за допомогою покладених на ніч речей, перевіряючи чи з’явиться на них роса. Ніколи не будували хату на перехресті, бо там могли “діяти” відьми, туди кидали “погані” гроші, тобто це було “нечисте” місце.

Не рекомендували зводити житло там, де було кладовище, де був зруйнований храм, де в дерево влучила блискавка.

Будівництво житла

Сам процес зведення житла відбувався за участі майстрів та толокою, завдяки взаємодопомозі громади. Для всіх помічників господарі готували велике частування. Були й винятки. Наприклад, на півночі Чернігівщини, де переважала зрубна хата з нештукатуреними стінами, толоки не робили, обходились власними силами або роботою найманих спеціалістів.

Існувала традиція на кутах майбутньої хати закопувати монети, певні предмети побуту, щоб господарі жили щасливо, завжди мали гроші. Великого значення надавали такому етапу будівництва, як вкладання сволоку. На цій великій балці трималася фактично вся стеля. З метою охорони будинку, на сволоках зображували хрести. Крили хату або самі господарі, або ж запрошували умільців. Кінець будівництва знаменувало обрядове деревце, що встановлювалося на горищі.

Ставлення до майстрів-будівельників

Майстрів дуже шанували, у процесі зведення старалися їх не нервувати, обов’язково пригощали обідом, а увечері після закінчення робіт могли і чарку налити.

Уявлення про домовиків

Коли входили у новобудову, то хорошого домовика зі старого житла прагнули перевести сюди. Дехто вважав, що він сам переходить за господарями, а деякі спеціально брали певні речі зі старої хати, запрошували домовика.

Ставлення до домовика було двояким, бо цей дух міг робити або щось хороше, або й зашкодити. Коли у хаті творилося щось неладне, то ставили на порозі мисочку з молоком, щоб задобрити і підгодувати домового. Коли у житлі щось загубилося, то господарі прив’язували до ніжки стільця шматочок тканини, примовляючи: “Ти цю річ забери собі, а оту поверни мені”. Та, переважно, люди вважали домового добрим. Щоб побачити домовика, необхідно було у Страсну п’ятницю принести у дім з церкви запалену свічку.

Інші духи хати

У хаті могли жити й інші духи, квартируючись, найперше, у просторі печі. Це було місце домашнього вогнища, що наділялося сакральністю ще з прадавніх часів. Люди вірили, що якщо кидають у вогонь їжу, то вони віддають цей харч своїм предкам. Відголоски таких уявлень зберігалися і в ХІХ, і в ХХ ст. Наприклад, біля печі господарі залишали страви на Різдво, віддаючи данину померлим родичам. Деякі старожили казали, що за піччю живе спеціальний дух – “запічник”. Щоб його не прогнівити, піч старанно доглядали, обов’язково білили.

“Правила поведінки” у домі

Щоб у домі добре жилося, необхідно було, по-перше, задобрити усіх духів, котрі там проживають, і, по-друге, треба за будинком дуже слідкувати. Вважалося, якщо у хаті неохайно, то й життя буде неохайним. Стежити за порядком у домі було обов’язком жінок. Щотижня (деякі рідше) вони натирали долівку, часто підмазували стіни, особливо перед святами.

Освітлення житла

Раніше житло освітлювалося за допомогою світоча чи каганця. Світоч – це дерев’яна труба чотирикутної форми, що опускалась до середини кімнати, і на неї чіпляли решітку, де вкладався вогник.

Речі-обереги у хаті

Візерунки на рушниках (Дерево Життя, солярні знаки) мали оберегову функцію, захищали людину від всілякого зла. Хата була мікрокосмом людини, де та робила все, щоб їй добре жилося. На божнику, окрім ікон, зберігалося освячене зілля, складалися свічки. Злі сили проникали у цей внутрішній простір із зовнішнього, “чужого” світу, з вулиці.

Захист від них – обходи обійстя зі свічкою, підкова на щастя. Прорізи для дверей та вікон – це найбільші “зони ризику”, через які могло просочуватися щось нехороше, і тому їх слід найбільше охороняти. Звідси й заборона передавати будь-що через поріг. Прорізи дверей прикрашалися різними символами, оберегові знаки мала й різьблена лиштва над вікнами.

Прощання з домом

Коли людина помирала, то рідні були зобов’язані допомогти душі успішно покинути свій дім. Адже за певних обставин вона могла повернутися туди злим духом. Щоб убезпечитися від цього, у хаті, де був покійник, закривали всі дзеркала. Мерця виносили з хати вперед ногами, щоб той більше не повернувся. Коли тіло винесли, у хаті необхідно було символічно прибрати.

Отже, оселя для українців значила досить багато. Щоб у хаті гарно і в достатку жилося, вони дотримуватися низки звичаїв ще під час її будівництва, постійно віддавали шану духам дому, стежили за порядком у будинку, завдяки низці оберегів захищали його від зовнішнього “злого” світу.

Джерело ethnography.org.ua

2 Серпня, 2019

У Львові складуть реєстр історичних мозаїк з метою їхнього збереження

У Львівській міськраді створять відкритий реєстр історичних мозаїк міста для їхнього збереження, передає Zaxid.net.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні виконкому ЛМР у п’ятницю, 2 серпня.

У проекті рішення зазначено, що замовники та підрядники будівництва зможуть проводити виключно ремонтні роботи фасадів, на яких розташовані мозаїчні елементи.

«Наше управління провело інвентаризацію мозаїк до 1939 року, але настав час створити реєстр таких творів радянського часу для визначення їхньої цінності, оцінки стану та подальшого збереження. Дослідниця львівських мозаїк Наталія Піддубна нещодавно захистила дисертацію з цієї теми. Вона передала нам інформацію, яку ми опрацюємо і оприлюднимо», – розповіла начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко-Швець.

Після проведення інвентаризації перелік історичних мозаїк Львова опублікують на Порталі відкритих даних ЛМР. За словами Лілії Онищенко-Швець, зараз у Львові існує 137 мозаїк. З них 33 створені в радянські часи від 1939 до 1991 року, а 37 – в часи незалежності України.

Рішення про створення реєстру мозаїчних творів прийняли після резонансного знищення 18 липня мозаїки на фасаді магазину «Океан», яку власники будівлі обіцяли зберегти після реконструкції.

30 Липня, 2019

10 дивовижних під’їздів, які “сховалися” у львівських будинках

Старі під’їзди нерідко бувають гарними, а Львів є цьому приклад.

Що у цьому будинку знаходиться Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, помітно з порогу. Тут і ліпнина на стіні у вигляді відомих львівських будівель, і оригінальна люстра зі стрічками національних кольорів та писанками. Доповнюють інтер’єр незвичайні, як для звичних під’їздів, кам’яні “арсенальські” стіни та дерев’яні сходи на другий поверх. Окрім всього, у під’їзді ж зберігаються старі двері, решітки та дбайливо складена плитка для підлоги.

Під’їзд у будинку номер 10-12 по вулиці Вербицького, як і попередній, оздоблений з думкою про Львів. Стіни прикрашають обриси львівських кам’яниць, а сонце потрапляє до приміщення через кольорові вітражі у дверях. Тут є і невід’ємний атибут міста – годинник на міській Ратуші, а також улюблений засіб пересування багатьох львів’ян – ровер.

Вул. Вербицького, 10-12

Будинок 1898 року, споруджений будівельною фірмою Зигмунта Кендзерського. На першому поверсі працює ресторан, а до квартир мешканців веде затишний і охайний під’їзд з ліпниною, кованими решітками на дверях та плиткою на підлозі.

Вул. Винниченка, 3

У колишньому будинку банкіра Ландау, який виділяється розкішшю поміж інших на вулиці Дорошенка, і під’їзд облаштований відповідно. Це яскравий приклад використання необарокових форм в архітектурі кінця 1900-х рр. Oдин з найкращих прикладів архітектури пізнього історизму з бароковими мотивами. У дворі будинку розмістились магазини, реклама яких поширилась і на стіни під’їзду.

Вул. Дорошенка, 19

У будинку до війни містилося Польське політехнічне товариство й Інженерна палата Малопольщі, у 50-х роках минулого століття — гуртожиток Політехнічного інституту, зараз тут оселився банк. Будинок зведено у 1905 – 1906 роках за проектом 1901 року Вінцента Равського-молодшого. Оздобив вестибюль Едмунд Плішевський. 23 вересня 2008 року будинок було внесено до переліку пам?яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Вул. Дж. Дудаєва, 9

Охайний під’їзд по вулиці Дорошенка з ліпниною на стелі та “квітковою” плиткою на підлозі.

Вул. Дорошенка, 38

Будинок 1907 року, збудований за проектом Альфреда Захаревича для інженера Яна Лопушинського. Ліпний декор фасаду виконаний з модернізованими ампірними мотивами. Під’їзд пофарбований у ніжно-рожевий колір за сонячної погоди виглядає світлим і об’ємним.

Вул. Нечуя-Левицького, 15

За брамою будинку, збудованого 1902 року, ховається неймовірної краси вестибюль. Стіни розмальовані в стилі пізнього середньовіччя, а кольорова клепінчаста стеля нагадує готичну архітектуру та середньовічні храми. Зорі на стелі, зображення людей, істот, дивні знаки на стінах створюють захопливе казкове враження для кожного, хто потрапить сюди.

Вул. Героїв Майдану, 6

У цьому будинку до війни розташовувалась цукерня Курнаха, у 1950-60-х роках містилася база “Львівмебледеревпрому”, зараз тут оселився ресторанчик і магазин спорттоварів. В цьому під’їзді зникає відчуття самотності – тут тварини та птахи з різних континентів та закохана пара, і, навіть, здається, що можна почути звук сопілки.

Вул. Ставропігійська, 9

Кам’яниця 1897–1898 рр., збудована у необароковому стилі за проектом Якуба Соломона Кроха та Мавриция Зільберштайна. Скульптурно оздобив приміщення Броніслав Солтис.

Вул. Франка, 43.

28 Липня, 2019

Колишній гуртожиток біля львівського цирку переобладнають у готель мережі Marriott

У будинку 1950-х років неподалік львівського цирку на вул. Городоцькій, 85 відкриють готель міжнародної мережі Marriott. Відповідне рішення під час засідання 26 липня погодив виконавчий комітет Львівської міської ради, інформує Zaxid.net.

Зокрема, мерія погодила містобудівні умови і обмеження на будівництво готелю дочірньому підприємству «Інститут суспільних технологій «Електрон».

Згідно з рішенням виконкому, готель розмістять в існуючому будинку на вул. Городоцькій, 85. При цьому фасад будинку повністю відреставрують, а також надбудують два поверхи.

Як зазначив керівник управління архітектури та урбаністики Львівської міськради Юліан Чаплінський, у цьому будинку розмістять готель міжнародної мережі Marriott.

За даними бізнес-платформи YouControl, засновником підприємства «Інститут суспільних технологій «Електрон» є ТзОВ «Компанія з управління активами «Актив». Власниками цієї компанії є львів’яни Іван Коцьо, Богдан Куспісь, Ігор Таранський та Анатолій Гурський, які також володіють львівським хлібзаводом та кількома будівельними і девелоперськими компаніями.

П’ятиповерховий наріжний будинок на вул. Городоцькій, 85 збудували у стилі сталінського класицизму на початку 1950-х років за проектом Павла Конта і Людмили Нівіної. З часів СРСР тут розташовувася гуртожиток Львівського технікуму радіоелектроніки, за часів СРСР тут була також їдальня технікуму. Тепер більшість приміщень будівлі пустує.

Marriott International – міжнародна мережа готелів, заснована у США. Нині Marriott налічує приблизно 2800 готелів у США та 66 інших країнах.

26 Липня, 2019

У Львові продали приміщення на площі Ринок за 116 млн грн

У п’ятницю, 26 липня, у Львові відбувся черговий аукціон з продажу комунальної нерухомості нежитлових приміщень, передає Zaxid.net.

Аукціонна вартість приміщення площею 945 м2 на пл. Ринок, де раніше був ресторан «Під левом», стартувала з 94 млн грн, але у ході торгів сягнула 116 млн грн. Новим власником знаменитого львівського ресторану стало київське ТзОВ «Драгон капітал консалтинг».

Йдеться про нежитлові, комунальні приміщення на пл. Ринок 19, 20 та 21. Це підвал і перший поверх, що займає відразу три кам’яниці і має площу 945 квадратних метрів.

Для виставлення приміщень на аукціон мерія отримала дозвіл Міністерства культури, адже цей будинок є національною історичною пам’яткою.

Попереднім орендарем приміщень, де до кінця 90-х років працював знаменитий львівський ресторан «Під левом», було товариство «Краківський ринок». Але орендар і не використовував це приміщення, і не сплачував місту орендної плати. Відтак договір оренди з ним розірвали через суд і він звільнив приміщення.

У березні 2018 року компанія Dragon Capital Investments Limited, яка входить у групу компаній Dragon Capital, придбала львівський ТРЦ Victoria Gardens у двох турецьких приватних інвесторів.

Нагадаємо, попередній рекорд вартості нерухомості у Львові встановили у грудні 2018 року. Тоді на пл. Ринок за 34 млн грн продали приміщення площею 73 м2.

Департамент економічної політики Львівської міськради повідомив, що Львів є лідером серед міст України за продажем майна через аукціон. Про це свідчить відповідний рейтинг сайту ProZorro.Продажі. У Львові уже провели 160 аукціонів на яких продали майна на 300,7 млн грн.

Продаж прокоментував також міський голова Львова Андрій Садовий, зазначивши, що продані сьогодні на площі Ринок приміщення стали найдорожчим лотом в історії міста.

20 Липня, 2019

Латинська катедра, або 20 цікавих фактів про найдавніший у Львові римо-католицький костел

Латинська катедра Успення Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою пл.Катедральна № 1 вважається найдавнішим римо-католицьким костелом нашого міста та є єдиним цілісно збереженим об’єктом архітектури готики у Львові. Тож сьогодні 20 цікавих фактів з історії цього храму.

1.Кафедральний собор Львівської архієпархії римо-католицької церкви був заснований, за одними переказами у 1360 р., за іншим – на 10 років пізніше королем Казимиром ІІІ.

2. Іван Крип’якевич: «Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична,сліди її залишились у презбітерії». Першим його будівничим був львівський майстер Ничко, нагляд за роботами вів Петро Штехер.

Архітектор М. Ковальчук. Графічна реконструкція первісного вигляду

3. Освячено храм у 1405 р. перемишльським єпископом Матвієм Яніною. Тоді ще костел не був кафедральним, оскільки римо-католицьке архієпископство перебралося до Львова з Галича у 1412 р.

4. Довкола храму містився цвинтар. За словами І. Крип’якевича: «При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на кафедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки,в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р. , тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму». Кладовище навколо собору існувало до кінця XVІІІ ст. Точно дату його виникнення встановити неможливо , але найімовірніше, це сталося після освячення храму в 1405 р., оскільки ховати можна було тільки в освяченій землі.

5. Вже у ХV ст. споруджено при катедрі кілька готичних каплиць: Пресвятої Євхаристії, Журавінських, Раєцьку, Стримилівську, Братства убогих, Бучацьких.

6. У 1440 р. у Львові зупинявся митрополит Київський і Всієї Руси Ісидор. Тоді ж він відправив у Латинській катедрі урочисту літургію в східному обряді. Проте, львівські русини не захотіли бути на ній присутніми.

Латинська катедра. Вигляд на початок XX ст.

7. У 1510 р. в соборі встановили орган.

8. Після пожежі у 1527 р. та потрапляння блискавки у 1605 р. храм довелося відбудовувати.

Латинський катедральний костел. Львів. Автор Станіслав Тондос.

9. «У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький – автор граматики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус», – Іван Крип’якевич

10. 1 квітня 1656 р. в катедрі під час Служби Божої в присутності владик, сенаторів, шляхти та міщан король Ян Казимир здійснив коронацію Божої Матері на королеву польської Корони. Цей акт увійшов в історію як “шлюби Яна Казимира”.

Обітниця Яна II Казимира в Латинському соборі 1 квітня 1656 року. Фрагмент картини Яна Матейка.

11. У 1765 р. архієпископ Ієронім Сєраковский розпочав ґрунтовну реконструкцію катедри, яка тривала до 1776 р. Керував роботами будівничий Петро Полейовський. Саме тоді храм набуває стилю пізнього бароко та рококо. З того часу є вежа заввишки 64 м.

12. Головний католицький собор Львова налічує головний, два бічних вітарі та вісім каплиць: ренесансна каплиця Кампіанів (зведена в 1585 р.); каплиця Матері Божої та св. Антонія (зведена в 1770-1780-х рр.); каплиця Вишневецьких (зведена в 1495 р.); каплиця Христа Милосердного і Матері Божої Неустанної Допомоги (зведена в 1628 р.); каплицю Матері Божої Ченстоховської (зведена в XVIII ст.); каплиця Ісуса Розіп’ятого (зведена у 1769-1771 рр.) каплиця св. Казимира (зведена в XVIII ст.), каплиця св. Йосипа (з’явилася під час барокової реконструкції костелу на місці калиці св. Анни (XVI ст.)).

Скульптурна композиція «Гріб Господній», 1938

13. Ліворуч від каплиці Кампіанів розташована розташована скульптурна композиція «Божий гріб», створена у першій половині XVІI ст. Раніше вона стояла на цвинтарі при катедрі, а наприкінці XVIІІ ст. її перенесли до північної стіни храму. За радянських часів під аркою не було фігури Христа, її повернули у 1995р.

14. За скульптурною композицією «Божий гріб» можна побачити готичний портал старого входу до катедри, який було замуровано у XVIІІ ст. Ще один готичний портал колишнього входу до катедри можна побачити за скульптурою Св. Павла. У правому куті цього порталу вмуровано знак з датою реставрації – 1925 р.

15. Ще одна реставрація храму проводилася в кілька етапів між 1892 та 1930 рр. під керівництвом професорів архітектури Львівської Політехніки Міхала Ковальчука, котрий намагався повернути катедрі її готичні шати, Владислава Садовського та Тадеуша Обмінського.

16. На західному фасаді можна побачити пам’ятну таблицю Тадеуша Костюшки, встановлену з нагоди 100-річчя його смерті у 1917 р. (автор медальйона скульптор Зигмунт Куринський).

17. Латинська катедра за радянських часів не була закрита і окрім католиків латинського обряду, сюди приходили й греко-католики, котрі не хотіли ходили до церков, які були захоплені Московським патріархатом.

18. На мурі катедри завішено пам’яткові кулі з облог Львова: 1672 р. — турків із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.

Меморіальна таблиця з нагоди візиту Папи Римського

19. 25 червня 2011 року катедру відвідав Святіший Отець Іван-Павло ІІ. Через два роки біля входу до храма в його пам’ять встановлено таблицю з барельєфом Понтифіка.

20. Вежа Латинської катедри Успення Пресвятої Богородиці, разом із ратушею, вежею Корнякта, дзвіницею колишнього бернардинського костелу є символами Львова.

Джерело: Фотографії старого Львова

17 Липня, 2019

10 львівських левів, які варті вашої уваги

Місто лева – таку горду назву Львів носить уже не одне століття. Царя звірів можна зустріти не тільки на гербі, але й на вулицях міста.

Дослідники стверджують, що по кількості лев’ячих зображень Львів навіть може претендувати на внесення до книги рекордів Гіннеса. І не дивно, адже в місті можна побачити близько 4,5 тисяч левів. Незважаючи на таку велику кількість, кожен лев має свою унікальну історію. Розгляньмо 10 з них.

1. Вартові Порохової вежі

Вхід у Порохову вежу, одну з найвідоміших львівських фортифікаційних споруд, прикрашають дві лев’ячі скульптури з білого мармуру, виготовлені в 19 ст. В інтернеті ви можете прочитати, що начебто ці леви були вивезені з Австрії радянськими військами. Це не так.

Лев на гробниці німця у Зимній Воді біля Львова

Леви були насправді привезені із Зимної Води з гробниці німецького колоніста Міллера, звідти їх забрали до Львова. Гробниця вже не існує також. Скульптури, ймовірно, походять з Шенбрунн поблизу Відня, де була відома скульптурна студія. Тепер вони спочивають спокійно під Пороховою вежею у Львові…

2. Леви «Віденської кав’ярні»

В будинку за №12, що на проспекті Свободи, з 1829 р. діє найстаріший заклад міста – «Віденська кав’ярня». З самого початку ця будівля була спроектована як кав’ярня. Головною окрасою будинку вважається фасад з декількома зображеннями левів.

3. Лев Лоренцовича

Це один із старожилів міста. Він мешкає у Львові уже понад 4 століття. Зараз його можна побачити у Італійському дворику (площа Ринок). Прізвисько лев отримав від міського радника Яна Лоренцовича, який врятував від викрадача самого бургомістра.

4. Венеціанський лев

Будинок №14, що на площі Ринок, збудований в 1589 р. на замовлення венеційського консула Антоніо Массарі. Саме він забажав, щоб вхід над порталом прикрашав крилатий лев – герб Венеції.

5. Сторожі ратуші

Вхід у ратушу леви прикрашали ще в 17 ст. Скульптури, які можна бачити зараз, були виготовлені в 1939-40 рр. за зразком Т. Баронча. Їх вирізьбив львівський скульптор Євген Дзиндра. В 1990 р. герби на щитах були перероблені Петром Дзиндра.

6. Лев-флюгер

Цього лева можна сміло назвати рекордсменом, адже він розташований найвище всіх (415 м над рівнем моря). Його зображення прикрашає флюгер, який розташований на Замковій горі.

7. Леви закоханих

Названі леви з’явились у Львові в 2008 р. Композиція, що являє собою двох левів, які тримають на ланцюгах дерев’яну дошку, була створена умільцями “Товариства Залізного Лева”. Найромантичніша лавка Львова розташована на площі Ринок.

8. Родина левів

У Львові є будинок, який, за підрахунками місцевого дослідника, прикрашає, 99 левів. Його можна знайти за адресою проспект Свободи 11. Завдяки цьому будинку згадана вулиця стала другою по кількості левів. Їх тут нараховують аж 211.
Якщо ви турист у Львові, то який би готель або хостел ви не обрали, поруч завжди знайдеться декілька левів. Ось один з хостелів в центрі міста: хостел львів.

9. Кам’яниця «Під левом»

Згадана кам’яниця зараз розташована на площі Катедральній 2. Вона була збудована у 18 ст. як житловий будинок. Головною окрасою будівлі є скульптура лева, яка розташована на 2-му ярусі фасаду. Вчені припускають, що вона була виконана скульптором Павлом Евтельє в 1844 р. Свого часу тут знаходилось Львівське фотографічне товариство.

10. Шоколадні леви

Столиця Галичини здавна славилася солодощами. Крім того, у Львові регулярно відзначають Національне свято шоколаду. Та навіть якщо вам не вдасться відвідати цю урочистість, пам’ятайте, що ви завжди зможете придбати у одній з львівських майстерень шоколаду солодку фігурку лева.

9 Липня, 2019

Під час реставрації Чорної кам’яниці у Львові знайшли пам’ятки XVIII століття

У Львові триває реставрація Чорної кам’яниці, що на пл. Ринок, 4. Днями реставраторка Дарина Лисюк виявила там рештки посуду, датовані XVIII – серединою XІX століття. Про це повідомляють на Фейсбук-сторінці Львівського історичного музею, передає Твоє Місто.

Окрім цього, за тією ж скульптурою святого Станіслава Костки виявили ще й фрагмент давнього різьбленого блоку, визначити вік якого наразі складно.

“У процесі роботи трапляються цікаві знахідки. Так отримує нові підтвердження уже незаперечний факт поліхромії фасаду, яка, вочевидь, існувала принаймні до кінця 18 ст.

У ніші за скульптурою св. Станіслава Костки реставратор Дарина Лисюк виявила рештки двох невеликих пляшечок (одна з них майже повністю вціліла), які можна орієнтовно датувати 18 – сер. 19 ст. Також за цією скульптурою було виявлено фрагмент давнього різбленого блоку, про вік якого поки що важко судити.”

Нагадаємо, що восени 2017 року під шарами фарби реставратори натрапили на фриз із рослинним орнаментом початку XVI століття, на якому збереглися залишки червонуватої фарби.

Львівський історичний музей виграв грант Посольського фонду США збереження культурної спадщини на 275 тисяч доларів. Спершу кам’яницю обстежила НДЦ «Рятівна археологічна служба», працівники якої знайшли у внутрішньому дворику кам’яниці фрагменти керамічного посуду, які датуються кінцем ХІІІ – XIV століття. Відреставрувати фасад кам’яниці мають до кінця 2019 року.

17 Червня, 2019

Під час демонтажу фонтану “Кульбаба”, археологи знайшли мури давнього храму

Після демонтажу фонтану «Кульбаба», що на площі Галицькій, будівельники виявили давні мури. Як повідомляє «Рятівна археологічна служба» з посиланням на архітекторів кафедри реставрації НУ «Львівська політехніка», йдеться про фундаменти давнього костелу Воздвиження Чесного Хреста. Будівельні роботи на місці знахідки призупинені і зараз там працюють археологи. Про це пише ZAXID.NET.

«Ще перед початком будівельних робіт, ми неодноразово бачились з замовниками і проектантами на нарадах, і я особисто наголошував на потребі археологічного нагляду при проведенні робіт. Адже йдеться про центральну частину міста – територію, де дуже цікавий і насичений культурний шар. На жаль, це проігнорували. Нас покликали терміново почати роботи лише в п’ятницю, коли, після зняття верхнього шару, наштовхнулись на давні мурування», – розповів директор «Рятівної археологічної служби» Олег Осаульчук.

За словами молодшого наукового співробітника РАС Остапа Лазурка, археологам потрібно кілька днів, аби розкрити більшу площу виявленого муру, точніше його датувати та підтвердити гіпотезу про приналежність до храму. Якщо здогад архітекторів правильний, йдеться про костел Воздвиження Чесного Хреста, що був споруджений навпроти Галицької брами до міста. Його побудували у 1530-х роках, а розібрали наприкінці XVIII ст. разом з міськими укріпленнями.

Очільниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко написала на своїй сторінці у Facebook, що подальша доля проекту залежатиме від висновків археологів.

Площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У 2007 році на площі частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою половиною XVIII – першою половиною XIX ст.

7 Травня, 2019

Під виглядом реконструкції у Стрийському парку незаконно знесли історичну будівлю

Користуючись святковими та вихідними днями, фірма-власник зруйнувала історичну пам’ятку на вулиці Уласа Самчука, 16, інформує прес-служба ЛМР.

Фірма пов’язана із депутатом Львівської міськради та відомим бізнесменом Григорієм Козловським.

Замість здійснення реконструкції, власники будівлі знесли частину історичної пам’ятки. Місто вимагає її відновити, а керівництво Стрийського парку та чиновників, у чиїй компетенції є забезпечування належного контролю, буде притягнуто до відповідальності.

Будівля, яку фірма мала реконструювати під ресторан © portal.lviv.ua

У ЛМР зазначають, що торік виконавчий комітет затвердив ТОВ «Львів-Енергія» містобудівні обмеження лише для реконструкції будівлі в межах пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Стрийський парк».

Зараз, за даними ЛМР, будівлю обстежує інспекція держархбудконтролю у Львові, а керівництво Стрийського парку притягнуть до відповідальності за недогляд.

Як пише Zaxid.net, під час засідання виконкому головний архітектор міста Юліан Чаплінський зазначав, що проектом не передбачено ані підйом даху, ані добудова. Натомість фірма повністю знесла цю будівлю.

«З огляду на те, що зафіксовано руйнування частини конструктивних елементів будівлі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові проводить обстеження будівлі для з’ясування, чи роботи були проведені в межах робіт з реконструкції, чи це свідоме нищення об’єкта», – вказано у повідомленні.

«Там колись проводилась Галицька Крайова виставка. Це був один з павільйонів, який зберігся до нашого часу», – пояснила цінність будівлі Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР.

Кореспондентка «Високого Замку», яка побувала на місці події, з’ясувала в очевидців, що пам’ятку знищували методично і достатньо фахово упродовж щонайменше місяця. Спочатку розібрали внутрішні стіни, відтак зняли вікна.

Згідно з даними бізнес-пошукової системи YouControl, власниками ТОВ «Львів-Енергія» є Юрій Ломага та Олексій Різник. Вони обоє є адвокатами та бізнес-партнерами львівського депутата Григорія Козловського.

Нагадаємо, у віллі мали облаштувати ресторан, а проект реконструкції мав отримати дозвіл від інспекції ДАБК.