Архітектура

21 Січня, 2020

У Львові !FEST збудував готель з фасадом із кортенової сталі

У Львові холдинг емоцій !FEST збудував готель на вулиці Лемківській, 15а, де раніше розташовувались «Лабораторія їжі» Холдингу і «Видавництво Старого Лева». Це перша будівля у місті, фасад якої виконаний із кортенової сталі. Споруда запроєктована на колишній швейній фабриці.

Відкриття відбулось на початку 2020 року. Це 7-поверховий готель, де розмістились 69 двомісних номерів. Для відвідувачів є маленька парковка.

Основний матеріал проєкту – кортен, який з часом змінює свою фактуру. Наразі сталь ще не набула свого остаточного вигляду. Загалом, фасад буде повністю темного кольору, а коли випадатиме дощ, то вона ставатиме яскравішою. Така сталь окиснюється, набуває іржавого забарвлення і надалі не потребує фарбування чи іншого обслуговування. Наразі FEST Hotel ще незавершений – підрядники допрацьовують деталі.

В дизайн готелю інкорпоровані історії про місто: «зокрема про те круте і цікаве, те справжнє, що було у Львові колись, і що зникло і залишилось лише образами на старих фото чи в пам’яті старих львів’ян», пишуть на сторінці готелю.

Однокімнатний номер категорії Standard для двох людей вартує 1800 гривень. Сімейний номер на чотири особи обійдеться 3600 гривень.

До цього у Львові використовували кортенову сталь при спорудженні першої черги Меморіалу пам’яті Героїв Небесної Сотні. Відтак, станом на зараз побудована меморіальна стела, яку покрито кортеном, і вона вже набула свого вигляду за місяці часу.

Довідка

Кортенова сталь — легована сталь, що, за певних умов, стійка до атмосферної корозії. Це група сталевих сплавів, що були розроблені для використання у важкій промисловості, суднобудуванні як конструкційний матеріал. Також використовуються як декоративний матеріал при створенні будівель, скульптурних композицій, тощо.

Особливістю таких сплавів є те, що сталь після певного часу (до кількох років) перебування на відкритому просторі піддається початковому окисленню, після чого набуває мідного кольору та більше не страждає від негативного впливу навколишнього середовища. На поверхні сталі формується захисний шар, який і убезпечує її надалі від впливу атмосферної корозії. Така сталь не потребує фарбування чи іншого обслуговування.

22 Грудня, 2019

27 старовинних аптек Львова, про які ви могли не знати

«Аптеки Львова найбільше схожі на букіністичні крамнички: старовинні інтер’єри і меблі, високі заскленні шафи, шухлядки картотек, нерідко антресолі або металеві балкони по периметру. У них затримався ностальгічний аромат цивілізації, ще не знайомої зі світовими війнами – так, ніби фармацевтам була відома і передавалася з покоління в покоління таємниця консервації минулого часу. Більшість з цих інтер’єрів належить до кінця ХІХ поч. ХХ ст. Замість порядкових номерів усі вони мали власні імена – як кораблі, ресторани, цукерні…», – писав Ігор Клех.

1. Аптека-музей «Під чорним орлом» на вул. Друкарській 2.

1774 військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп купує кам’яницю у Анни Гуменецької за 22 тис. злотих. Його співвласником був Карл Шерф. У цьому ж році К.Шефр замовляє проект для будівництва нової кам’яниці у архітектора П.Полейовського. 1775 було зведено двоповерховий будинок з аптекою. 1795 Наторп продав аптеку магістру А.Петцу і його дружині Анні; управляючим аптеки був магістр К.Шерф.

З 1807 аптеку винаймає А.Саломон. 1808 Антон Петц продає будинок графині К.Стажинській, а у 1819 Софія (із Стажинських) з чоловіком А.Озаркевичем відпродують аптеку Францисці, вдові А.Саломона, та його синові Францискові. У 1857 аптеку придбав А.Склепінський, який відремонтував її та оздобив Торговий Зал.

У 1875 надбудовано 3 поверх та відновлено фасад будівничим В.Гааром. При родині Скепінських аптека отримала назву «Під чорним орлом» і була окружною. 1927-1944 власником аптеки був українець Михайло Терлецький. Він безкоштовно надавав ліки у шпиталь А.Шептицького. У 1966 в аптеці створено музей. У 1985 за проектами Андрія і Ганни Новаківських та Л.Лищинського було проведено реставрацію. Роботи виконувала Львівська реставраційна виробнича майстерня. Було відреставровано дворовий флігель, пивниці під головним будинком. Під час цієї реставрації відновили дерев’яну галерею.

2. Аптека «Під Золотим левом» на вул.Городоцькій 29 (нині вул. Менцінського 12).

Заснував у 1780 Ян Ходорович (1806 він був обраний першим головою Колегії аптекарів). 1866-1871 власником аптеки був А.Берлінер, потім К.Крижановський. Наступним власником став Шимон Гай, який значно розширив аптеку, обладнав лабораторією. Аптека спеціалізувалась на виготовлені ліків для дітей. Відома пудра Гая, яка отримала найвище визнання на виставках не тільки в Галичині, але і за кордоном. В радянські часи аптека працювала як державна, а потім – як аптека “Гедеон Ріхтер” у Львові “Під золотим левом”. Однак її не обминула доля багатьох інших аптек в центрі Львова – тепер тут знаходиться піцерія. Багаті старовинні меблі та інші елементи інтер’єру аптеки місто втратило назавжди.

3. Аптека «Під срібним орлом» 1783 на розі вулиць Краківської та Л.Українки.

В останніх роках 18 ст. належала Антонові Крижанівському. До половини 19 ст. належала Францішку Томанку і на той час була однією з найменших аптек Львова. З 1863 перейшла у власність магістра З.Рукера. 1888-1901 аптекою володів його син, доктор фармації Ян Рукер. До 1924 змінила ще двох власників. Після націоналізації 1939 закладу присвоїли №27. На її місці функціонує аптека, але вона не має колишнього інтер’єру. У наш час тут облаштували магазин одягу.

4. Аптека “Під Золотим Оленем”. Близько 1785 була збудована нова кам’яниця на пл. Ринок, 18...

Після 1850 власником аптеки став Ю.Бергар, який переніс аптеку з пл.Ринок 29… Після націоналізації стала державною під №22. В остання роки аптеку перенесли в будинок №17…

5. Аптека «Під Золотим Слоном» 1802 на вул.Жовківській 4. Перший її власник М.Янусевич, від 1807 – Ю.Блаїм, а від 1832 – його син, Я.Блаїм.

6. Аптека «Під Провидінням Господнім» 1805 на вул.Карла Людвіга 23 (нині пр.Свободи), яка, крім ліків та медичного обладнання, торгувала ще й товарами для фотографів. Власником був Ігнацій Ланері, а після його смерті – вдова Марія Ланері, у 1883-1915 рр. – Якоб Бейзер (Jakob Beiser).

7. Аптека «Під римським імператором Титом» на вул. Личаківській 3.

Заснував у 1818 Теодор Торосевич – автор багатьох наукових праць, присвячених мінеральним джерелам Галичини. Вхід до аптеки прикрашав бюст імператора Тита. При своїй аптеці Торосевич створив лабораторію, яка стала базою для його майбутніх досліджень в галузі хімії, фізики, технології ліків, сільського господарства. На численних дослідах він виявляє оптимальні умови зберігання медичних препаратів в аптеках. В його лабораторії часто проводились якісні аналізи продуктів з метою встановлення їх доброякісності. 1893-1939 власником аптеки був Антоній Ербар. 1889 він був обраний головою аптекарської палати, у 1931-1933 був головою аптекарського товариства.

8. Аптека «Під золотою зіркою» на вул. Коперника, 1.

Заснував у 1826 Петро Міколяш. На початку свого існування аптека виготовляла невелику кількість ліків з хімікатів та сировини, яку отримували від гуртових торгових підприємств, переважно з Відня. З 1852 при аптеці почала діяти хіміко-фармацевтична лабораторія, яка згодом перетворилась у виробничий комплекс, що постачав свою продукцію багатьом провінційним аптекам.

Крім ліків виготовляли саліцилову воду для полоскання ротової порожнини, м’ятні порошки, м’ясні порошки, газовані води. П. Міколяш зумів налагодити відпуск медикаментів зі своєї аптеки лікарням, військовим шпиталям, регіональним аптекам. Він налагодив контакти з найбільшими європейськими фірмами того часу, користуючись у них великими кредитами та торговими знижками.

У 50-60 рр. 19 ст. в аптеці Міколяша працювали магістри фармації Ігнацій Лукасевич та Ян Зех. Саме у цій аптеці у 1853 винайшли гасову лямпу. До середини 19 ст. аптека Міколяша стала найбільшим фармацевтичним закладом у Галичині. Згодом власником аптеки став Кароль Міколяш. Він був першим головою товариства аптекарів. У 1890 К. Міколяш починає будівництво величезного на той час будинку та пасажу на місці старого по вул. Коперника. За короткий час аптека стала однією з найбільших у Європі. Закрита на ремонт.

9. Аптека «Під Надією».

Дозвіл Галицького намісництва на відкриття аптеки 1872 отримав доктор хімії Тит Зарицький. 20.01.1874 він відкрив аптеку на вул.Жовківські 61 (за версією Ю.Смірнова, а інша версія, що вона була на вул. Долинського 2. Заснована 1872 Титусом Зажицьким). При аптеці існувала добре обладнана лабораторія і налагоджене невелике виробництво. Користувались попитом виготовлені в аптеці різноманітні збори трав, чаї та “Сибірська мазь”. Пізніше аптека належала Яну Зажицькому – закрита.

10. Аптека «Під Архангелом» на вул.Городоцькій, 131.

Заснована у 1886 Титусом Лазовським, який був засновником Львівського товариства аптекарів та був обраний його головою. Перепрофільована під банк.

11. Аптека «Під Святим Духом» на пр.Шевченка 28.

Заснована 1898 магістром Карлом Пілевським. 1923-1939 власником аптеки був доктор Юзеф Пілевський – перепрофільована під банк. Лишилися тільки дерев’яні різьблені двері, обрис святого. Сам заклад перепрофілювали під банк.

12. Аптека «Під Фемідою» на вул.Словацького 12.

Заснував у 1902 Фридерік Девехе (був одним з організаторів і головою І з’їзду фармацевтів Галичини, брав активну участь у боротьбі фармацевтів-службовців за свої права, був організатором професійного руху фармацевтів). Емблемою аптеки була богиня справедливості і правосуддя Феміда. Тут була чи не єдина титульна аптечна вивіска – це скляне панно у вікні аптеки. Зображено там Феміду, Гігієну та Ескулапа, а також напис Apteka pod Temida Fryderyka Dewechego. «Працівники аптеки у 1980-х відстоювали рідні аптеці меблі. Всі шафки працівники самотужки реставрували. Всі шухлядки дотепер працюють, хоч аптеці понад 100 років» – закрита. Тут облаштували тут магазин із популярною маркою нижньої білизни.

13. Аптека «Під угорською короною» (аптека Піпеса) на вул. Соборній 1 (1902, арх. К.Боублік).

Акцентуючи на існуванні аптеки на тому самому місці, на фасаді вміщено напис – «1772» (була заснована Александром де Бар’є). Складалась з торгового залу, інспекторського кабінету, лабораторії, складу. Власник аптеки Я.Піпес-Поратинський крім фармацевтичної діяльності займався гуртовою торгівлею деревини, мав свої лісопильні, фінансував розвиток курорту Моршин і довгий час був його управителем. Тому моршинська вода і сіль в першу чергу надходили в аптеку. У 1930 Ян Піпес-Поратинський створив фармацевтичну лабораторію, яка разом з аптекою утворювала спеціалізоване підприємство. Тут виготовляли галенові препарати з готової сировини, яку привозили з Німеччини та Австрії, лікувальні вина, косметику: “Крем східної краси”, “Султанна”, “Цеесте”, крем проти відмороження, одеколон, рисову пудру. Тут виготовляли ліки за рецептами відомого лікаря Адама Чижевича. 1871-1941 аптека належала родині Поратинських.

В аптеці встановлено необарокові меблі з дерев’яною різьбою, металевими решітками та монохромними шибами з ліліями, антресолі та грати балюстради, вхід прикрашений ажурним ковпаком. На жаль, не збережено оригінальної вітрини аптеки. На ній були витравлені зображення корони Святого Стефана – короля і покровителя Угорщини (що відповідало назві аптеки), а також вражаючої краси лілій і гірлянд. 2012 відкрито перший інтерактивний музей фармації “D.S.Таємна аптека”.

14. Аптека «Під Білим орлом» 1902 Шимона Каєтановича на вул. Сонячній 1 (нині вул.П.Куліша).

15. Аптека «Під Святою Софією» на вул. Зиблікевича 50 (нині вул.І.Франка 82). Заснована 1908 Антоном Маркевичем (організатор, а потім і голова Галицького товариства фармацевтів-службовців “Унітас”). Мала лабораторію і окреме приміщення, оснащене витяжкою, сушильною шафою, перегонним кубом та перколяторами різної величини, пресами для виготовлення гемороїдальних свічок, млинками, дробаркою, таблетковою машиною.

16. Аптека “Під Соколом” на вул. Личаківській. Заснував у 1908 магістр фармації Ян Лисовський. Довгі роки працював фармацевтом-службовцем, багато років керував аптекою міської лікарні. 1920-1939 належала магістру фармації Г.Блондзинському.

17. Аптека “Гігея” на вул. Городоцькій 30. Заснував у 1908 Еміль Єзерський, який багато років працював у аптеці П.Міколяша “Під золотою зіркою”. При аптеці було налагоджено виробництво, що спеціалізувалось на виготовлені косметики. 1924-1939 належала Бернарду Шайнбаху.

18. Аптека «Під Згодою» А. Обергарда 1908 на вул.Замарстинівській 54.

19. Аптека «Під Матінкою Божою» 1908 Едмунда Мадейського на вул. Зеленій 33.

20. Аптека «Під Золотим орлом» на вул. Галицькій 19 (1910, арх. А. Захаревич та Ю. Сосновський).

У 1773 губернаторство Галичини надало дозвіл на ведення аптеки, її першим власником став магістр Солкішир. Пізніше аптеку придбав доктор Крауз. В другій половині 19 с. аптека належала магістру Наглік, а пізніше магістру Яну Вев’юрському. З 1890 він був головою Галицького товариства аптекарів, членом екзаменаційної комісії. З 1905 власником аптеки став Людвиг Вев’юрський. Він був одним із засновників фармацевтичної фабрики “Лаокоон”. Родина Складовських володіла аптекою до Другої світової війни.

21. Аптека «Під Св.Анною» 1911 Оттомана Тадера відкрита на вул. Янівськів 2 (нині вул. Шевченка).

22. «Аптека центральна» 1913 Мавриція Оберлендера на вул. Пекарській 45 (?). “Oberlondera M., “Centralna”, Piekarska 33, tel. 235-17“ (Informator miasta Lwowa 1939).

23. Аптека “Під святим Яном” 1915 на вул. Київській 23 (нині аптека №38).

24. Аптека “На Марійській площі” у будинку Шпрехера (1921; пл. Міцкевича 8), власником якої був доктор Стефан Стенцель.

Інтер’єр аптеки у стилі модернізованого неоампіру та необідермаєру виконав у 1921 архітектор Генрик Заремба (Henryk Zaremba). Балконні перила зі скульптурками, дерев’яні відгородження, шафки з левами, совами – те, від чого важко відвести погляд. Два поверхи насичені дерев’яними меблями, із вклиненнями фігурок, розмальованих золотими фарбами – багатий інтер’єр.

25. Аптека “Каса хворих” 1926 на вул. Фредра 2 (нині Комунальна аптека №1). Організовані у 1921 Каси хворих проводили активну діяльність по створенню власних аптек, призначених для небагатих людей. У 1926 Каса хворих відкрила аптеку і фармацевтичну фабрику по вул. Фредра 2. Управителем аптеки став магістр Кароль Дюлль, а його помічником – магістр Адольф Фрідманн. Для нової фабрики закупили машини найновішої системи, завдяки чому всі лікарські препарати виготовляли власноруч. У 1980-х рр. перебудовано інтер’єр аптеки, вхід з нинішньої вул.Князя Романа перенесено на вул.Фредра.

26. Аптека «Під святим Миколаєм» 1926 на вул. Грушевського 23 (кол. вул. Зиблікевича, 14).

Приміщення прикрашає ліпнина із зображенням трав та змії з терезами. З барельєфу над вікном дивиться патрон аптеки. Аптека працювала до 2016 року.

27. Аптека №3 (фармацевтична фабрика) 1928 на вул. Свєнціцького, 5 – закрита.

Окрім аптеки в будинку були цехи для таблетованого виробництва, дистиляційної, склодувної майстерні, фасувальної та аналітичної лабораторії. Третій поверх був обладнаний для канцелярії та матеріальних кімнат. у 1933-1939 рр. аптекою керував Г.Еманцель. Нині це відділення №64 “Нової пошти”.

Джерело: Leon Serg

21 Грудня, 2019

Львів, якoгo нe пoвeрнeш. Зрyйнoвaний будинок на проспекті Шевченка

Бyдинoк, прo який сьoгoднi пiдe мoвa, стoяв нa рoзi вyлиць Moхнaцькoгo (сyчaснa вyлиця Дрaгoмaнoвa) тa вyл. Koрaльницькoї (сyчaснa вyлиця Aвгyстинa Вoлoшинa) пiд №1, пишe Фoтoгрaфiї Стaрoгo Львoвa.

Сaм бyдинoк бyв звeдeний в пeрioд дo 1863 рoкy. Бyдинoк бyв трипoвeрхoвий, з oдним зoвнiшнiм бaлкoнoм нa дрyгoмy пoвeрсi, рoзтaшoвaним нaд вхoдoм нa рoзi бyдинкy. Щe бyли вхoди з вyл. Koрaльницькoї.

Пл. Академічна (1909-1914 рр.) Колекція: І. Котлобулатов

Над одним з них на одній із фотографій видно вивіску “Нафта М’ячиньського”. Сам будинок був житловим. Відомо, що до 1939 року в ньому містилося консульство Англії. Також тут містилося Товариство охорони дітей та молоді та виробництво вимірювальних приладів Еріка Вояковського.

Руїни будинку №1 по вул. Коральницькій, 1 (суч. вул. Волошина). Фото 1944 року

Бyдинoк бyлo зрyйнoвaнo бoмбoю пiд чaс ІІ свiтoвoї вiйни. В рaдянський пeрioд тyт бyлo oблaштoвaнo сквeр i висaджeнo тoпoлi. У 1960х рoкaх тyт мiстився тир, зaлишки якoгo мoжнa бyлo бaчити щe в сeрeдинi 1990х. Згoдoм в сквeрi з’явився дeрeв’яний кioск-чaрoчнa, тa кioск “Спoрт-Лoтo”.

На місці, де розташовувався втрачений будинок, зараз знаходиться будівля банку “Кредит Дніпро”, першопочатково побудована у 2006 р. для банку “Хрещатик”. Архітектори: М. і Ю. Столярови

Нoвy п’ятипoвeрхoвy бyдiвлю збyдyвaли y 2006 рoцi зa aдрeсoю пр. Шeвчeнкa, 32. Aрхiтeктoри M. Стoлярoв тa Ю. Стoлярoв. Бyдiвля бyдyвaлaсь пiд бaнк “Хрeщaтик”, тa згoдoм тaм бyв “Рaйфaйзeн бaнк”. Зaрaз тaм знaхoдиться бaнк “Kрeдит Днiпрo”.

2 Грудня, 2019

«Статуї-привиди»: Порожні ніші у Львові

“Цікавим явищем Львова є безліч його «статуй-привидів». Саме так я називаю порожні ніші, виявлені на фасадах будинків, де колись стояли статуї, особливо релігійні фігурки Діви Марії чи святих”, – пише автор на сайті Тіні Забутої Галичини.

“За часів радянського союзу будь які сліди релігії усувались з міського ландшафту – ймовірно як радянською владою, так і самими мешканцями будинків, котрі хотіли переховувати і зберігати їх до вільніших часів. Ну і звичайно можливо, що статуї зникали і з інших причин – просто крали, чи руйнувалися, тд.

І як результат, по всьому місту можна знайти ніші з п’єдесталами чи кріпильними елементами, але без самих статуй. Деякі зі статуй були повернуті на своє місце, також були встановлені й нові, але багато з ніш до цих пір залишаються без-статуйними, тобто, пустими.

Ніші використовувалися в архітектурі протягом багатьох століть, як для чисто декоративних цілей (для показу орнаментів, таких як вази, світські статуї, або й навіть від самого початку вони залишались порожніми), а також для розміщення в них релігійних фігурок.

Галичина традиційно була релігійним регіоном, більшість населення було католиками – греко- або римо-. Тож не дивно, що архітектори та споруджувачі будинків включали в свої конструкторські креслення і ніші для святих або Діви Марії. Такі ніші зустрічаються не лише на вельми декорованих будинках у самому центрі Львова, але і на простіших будинках на околицях міста. Насправді, вони також досить часто зустрічаються на будинках в сільській місцевості, особливо в тих районах, які розташовані ближче до польського кордону.

Статуї-привиди

Ніші також можна побачити і всередині приміщень, особливо в під’їздах і на сходових клітках. Більшість з ніш сьогодні є порожніми, але я таки знайшла одну нішу з вазою. Також можливо, що декотрі завжди були порожні.

Ніші зі статуями

Статуї повертаються на свої місця: оригінальні, які переховували, або й нові. Але деякі, зокрема нерелійгійні, завжди були на місці. Більшість ніш, що є у Львові, зображають Діву Марію.

Ніші з Дівою Марією

Ніші зі святими або з іншими постатями

У старому центрі міста є чимало ніш зі святими або з іншими постатями. Перша з них розташована на фасаді старої пожежної станції Львова, – це Св. Флоріан: святий-покровитель пожежних.”

Готель Жорж. Скульптури, які символізують чотири частини світу: “Europa”, “Asja”, “Ameryka”, “Afryka”

Автор: Арета Ковальська, переклад: Ігор Ковальчук для Тіні Забутої Галичини.

27 Листопада, 2019

“Сліпі вікна” у Львові: що воно таке?

На багатьох старших будинках Львова ви могли б помітити «вікна-привиди». Ви могли подумати, що це вікна, які свого часу були замуровані. Однак, дослідивши це питання, авторка блогу Тіні Забутої Галичини дізналася, що насправді (принаймні у більшості випадків) це «сліпі вікна» — архітектурні елементи, що виглядають, як вікна, але без отворів. Вони використовувалися для збереження гармонійності фасаду, та/або для прикраси.

Ці елементи дизайну використовувалися в архітектурі протягом багатьох століть: “В Італії часів ренесансу, для підкреслення і збагачення фасадів архітектори створювали сліпі вікна, …а також сліпі аркади (аркатура) та навіть сліпі балюстради. При встановленні вікон, декоративна мета інколи могла переважати над практичними цілями забезпечення повітря і світла”.

Було кілька практичних причин, чому архітектор міг відмовитися створювати справжнє вікно: щоб не впускати до кімнати забагато світла, щоб уникнути надмірного витоку тепла, щоб не втрачати площу стіни (яку можна було використати, наприклад, для меблів), або щоб приховати певні елементи, скажімо, димохід, чи інші приміщення всередині будинку, які не потребували, або не могли мати вікон.

Сліпі вікна є звичним явищем для історичних будівель у всьому світі. І, хоча найчастіше вони були лише архітектурним елементом, деякі з них і справді були колись вікнами, замурованими з тої, чи іншої причини. Особливо це стосується Великобританії, де у XVII столітті був запроваджений податок на вікна. Щоб уникнути сплати цих податків, власники будинків замуровували вікна. Окрім того, протягом століть вікна могли замуровувати і з інших причин, пов’язаних з ремонтом.

Для сьогоднішніх чутливих натур, які звикли керуватися більше функціональністю, аніж формою, це може здаватися дивним, однак в багатьох архітектурних стилях створенню сильного зовнішнього образу приділялося набагато більше уваги, ніж це робиться зараз.

16 Листопада, 2019

У Львові підсвітили Порохову вежу

Учора, 15 листопада, у Львові нарешті підсвітили Порохову вежу, де розташований центр архітектури та урбаністики. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомляє голова правління Львівської обласної організації Національної спілки архітекторів України Богдан Гой.

Для того, аби реалізувати цю ідею, низка компаній, комунальних підприємств та мешканців міста об’єднались під час акції «Я подарував промінчик Пороховій вежі».

Нагадаємо, цьогоріч у Львові мають відновити підсвітку фасадів 11 храмів.

Довідка:

Порохова вежа (1554–1556 рр.) — одна з небагатьох збережених до сьогодні пам’яток фортифікаційного будівництва у Львові, на вулиці Підвальній, 4 у сквері «На Валах».

З декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастіонів до нашого часу збереглася лише одна — Порохова вежа. Вона входила до третьої лінії оборони міста. Її збудували з каміння старого Міського арсеналу. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під мурами міста часто зʼявлялися загарбники зі Сходу. Товщина її мурів становить 2,5-3 м, довжина вежі 24 м, ширина 19,5 м. На першому ярусі вежі було 6 гарматних бійниць, на другому 9 бійниць. На жаль не зберігся третій ярус, який мав машикулі та на 1 м нависав над нижніми ярусами і мав 13 бійниць для гаківниць.

Вежа стоїть на оборонних земляних валах, які залишилися з давніх часів, а у XIX столітті на них облаштували парк, який назвали Губернаторськими валами, бо неподалік розмістилася резиденція австрійського намісника Галичини.

Порохова вежа входила до зовнішньої системи оборони середньовічного міста, що складалася з валів і розміщених на них башт. У мирний час служила для зберігання зерна. Вежа була зведена з неотесаного каменю, триярусна, підковоподібна в плані. Накрита гостроверхим дахом з черепиці.

14 Листопада, 2019

У будівлі Львівської прокуратури вперше проводимуть екскурсії

Сьогодні, 14 листопада, Львівська прокуратура анонсувала про проведення екскурсій. Вони розпочинаються вже з наступного тижня, інформує 032.ua.

Будівлю прокуратури Львівщини на проспекті Шевченка, 17-19 вперше відкриють для екскурсій. Про йдеться у відеоролику на YouTube-каналі прокуратури Львівської області.

Як зазначила у коментарі 032.ua речниця прокуратури Львівщини Юлія Шевченко, відкрити двері будівлі прокуратури планують вже з наступного тижня, 18 листопада. Спочатку екскурсії безкоштовно проведуть для студентів юридичного факультету Львівських вищих навчальних закладів. А згодом, коли укладуть угоду з державною установою чи організацією, які здійснюють екскурсії у Львові, тоді оглянути інтер’єр зможуть всі бажаючі.

Зазначимо, також вже розробили маршрут. Відвідувачі зможуть побачити малу та велику актові зали, коридори з дерев’яним оздобленням, хол та сходи, вітражі, оздоблені мозаїками, а також будуть передбачені місця для селфі у пресцентрі прокуратури.

На першому поверсі знаходиться значно менша за розмірами колишня зала торгової біржі (тепер зала засідань колегії). Її стеля також перекрита перекриттям з касетонами, прикрашена ліпними розетами і модульйонами. Два неоренесансові портали з багатим ліпним декором слугують входами до зали. Стіни підкреслені пілястрами, вікна декоровані великими сецесійними вітражами.

Довідково. Будинок прокуратури Львівської області зведений на початку XX століття. Спочатку це була Торгово-промислова палата, яку урочисто відкрили 3 липня 1910 року. Архітекторами стали відомі на той час Альфред Захаревич і Тадеуш Обмінський. Львівська прокуратура розташувалась у кам’яниці у 1990-их роках і з того часу вперше відчиняє свої двері для екскурсій.

Пам’ятка – характерний приклад адміністративної будівлі Львова початку ХХ ст. та яскравий приклад “Gesamtkunstwerk” – синтезу просторових мистецтв – настінного живопису, скульптури, вітражів та мозаїки з архітектурою.

11 Листопада, 2019

Декілька львівських будинків, які забрала війнa

Сучасна вулиця Петра Дорошенка, або давня Сикстуська дорога, відома від 1569 року, що вела колись від львівського середмістя до маєтку Еразма Сикста, лікаря, а також бургомістра Львова на початку XVII сторіччя, не змінювала своєї назви від 1688 року до II Світової війни, розповідає Фотографії Старого Львова.

Із плином віків змінювався її зовнішній вигляд, забудова, багато її кам’яниць ми ніколи більше не побачимо. Серед них, давня забудова початкового відрізку вулиці – кам’яниці під номерами № 2,3,4 та 5, зруйновані під час війни.

Місце колишніх будівель № 2 та 4 на сучасній вулиці Дорошенка. Фото 2015 року © http://photo-lviv.in.ua

Забудова перших номерів вулиці була типовою 2-3 поверховою, чиншовою, із пізнішими добудовами, до 1939 року у партерах будівель було розташовано цукерні (у будинку №5 – кондитерська “Івонка”, під №3 – цукерня Флюра), майстерні, крамнички…

Забудова початкового відрізку вулиці Дорошенка (праворуч-№2,4 -ліворуч – 3,5). Поштівка початку XX сторіччя

У перші дні вересня 1939 року, під час бомбардування Львова німецькою авіацією були зруйновані дві триповерхові чиншові кам’яниці під № 2 і 4. На їхньому місці досі нічого путнього не збудували, окрім трамвайної зупинки, пізніше – “радянських” павільйонів громадського харчування, які згодом перетворили на крамнички…

“Пустка” на місці зруйнованої забудови на сучасній вулиці Дорошенка 3,5. Фото 2015 року © http://photo-lviv.in.ua

За сучасною “пластиковою” забудовою, в глибині подвір’я, можна побачити напівзруйновану двоповерхову будівлю, що формами нагадує забудову вулиці першої половини ХІХ сторіччя Тут містилася майстерня сницаря Франца Михайла Чернявського (1862-1899), який виготовляв іконостаси, вітражі у стилі неоготики, бароко, неоренесансу для церков та костелів…

Вгорі – вулиця Сикстуська – на початку – первісна забудова. Фото до 1939 року

За сучасною адресою вулиця Дорошенка, 3, та на вулицю Банківську, виходить сучасний торговельний пасаж “Плазма”, головний вхід до якого облаштовано в будинку №5 на проспекті Свободи. Нині цю споруду переобладнують. Від будинків під № 3 і 5 залишилася лише двоповерхова офіцина, через яку нещодавно облаштовано другий вхід до сучасного пасажу…

Зруйновані будівлі на Сикстуській 2 та 4. Фото 2015 року

У перші дні II Світової війни авіація Люфтваффе здійснила бомбардування міста… Постраждало чимало міських дільниць, людські жертви обчислювались сотнями… У ці дні відійшла у вічність давня забудова перших номерів сучасної вулиці Дорошенка у Львові…

На місці будівель № 2 та 4 на вулиці Дорошенка. Фото 2015 року

У останні роки відбулось чимало громадських слухань та прзентацій забудови та раціонального використання простору у історичному центрі Львова, однак, далі обговорень справа не йде…

Автор: Євгеній Іпатов / http://photo-lviv.in.ua

Використані джерела: Зниклий Львів, http://www.pohlyad.com

8 Жовтня, 2019

На Чупринки ремонтують знамениту віллу, яку будував Левинський

У Львові розпочали ремонтні роботи у віллі на вул. Чупринки, 21. Цей будинок належить Науковому товариству імені Тараса Шевченка із 1990-х років, але його давно не використовували за призначенням через брак коштів на утримання.

Про це у коментарі Tvoemisto.tv розповіли голова НТШ Роман Кушнір та голова комісії з архітектури та містобудування НТШ Юрій Диба.

«НТШ – це громадська організація, і ми не маємо жодних коштів, окрім членських внесків, спонсорської допомоги. Шукали меценатів, усіх, хто може допомогти з цими роботами. І хотіли, щоб це було професійно», – говорить Роман Кушнір.

За словами Юрія Диби, наразі у віллі на вул. Чупринки, 21 проводять лише косметичний ремонт, адже проєкту на більш глобальні роботи поки немає.

«Підфарбували вікна, щоб убезпечити від негоди, укріпили їх, залишили ту ж столярку. Всередині зробили косметичну побілку, на вході, в холі, старий ламінат, що є з 90-х років, замінять на плитку», – розповідає Юрій Диба, який сам є архітектором і стежить за роботами.

За словами Романа Кушніра, у НТШ також хоче привести до ладу сад біля вілли. Роботи виконує одна з архітектурних фірм, працівники якої є членами НТШ. Втім, Юрій Диба не захотів сказати, що це за фірма, наголосивши, що будинок належить товариству і все відбувається з його дозволу.

«Ми громадська організація, яка витрачає кошти переважно на науково-видавничу діяльність. Ми не маємо коштів на утримання будинку, тому зараз передали приміщення в оренду на невеликий термін – кілька років – архітектурній фірмі. Ця фірма займається і реставрацією, і пристосуванням приміщення, що нам на користь, і буде деякий час використовувати частину приміщень за свої послуги. Ми не давали дозволу на глобальні роботи, бо наразі немає проєкту», – каже Юрій Диба.

Роман Кушнір говорить, що після ремонту у віллі на Чупринки також зможе збиратись комісія з архітектури та містобудування НТШ. Юрій Диба також підтверджує це.

В управлінні охорони історичного середовища ЛМР Tvoemisto.tv підтвердили, що знають про роботи на Чупринки і зазначили, що ремонт не має пошкодити пам’ятку.

Ще у 2015 році Юрій Диба зазначав, що вілла перебуває в аварійному стані: вздовж всього фасаду – глибокі тріщини, а вежа, що прикрашає дім, похилилася. Проблема полягає не лише у тому, що будинок не бачив капітального ремонту, а й розташований на схилі вулиці, де підземні води, оминаючи його, вимивають ґрунти. У поганому стані був і дах. НТШ неодноразово зверталось за допомогою у порятунку вілли до місцевої влади.

Будинок на вул. Чупринки, 21 спорудили у 1890-ті роки. Проєкт розробляли у співавторстві Юліаном Захаревичем та Іваном Левинським. Віллу будували як вільно розташований об’єкт на кутовій ділянці, в оточенні саду та квітників. Г-подібний корпус доповнено на куті шестигранною вежею. Фасади, оформлені нетинькованою цеглою, вирізняються яскравим керамічним декором (полив’яні кахлі) та різьбленими деталями.

Будинок звели для ректора «Політехніки» (1893 – 1994 роки), математика професора Пляцида Заслава Дзівінського. Після Першої світової війни він належав купцю Шуліму Валлаху, а в 20-30-х роках – піаністу Леопольду Мюнцеру. Приблизно із 1932 року в особняку мешкала родина Олени Шепарович та Володимира Кузьмовича. Останнім мешканцем будинку був колекціонер Микола Островерхов, який помер у 1989 році. Від 1990-х років вілла належить Науковому товариству імені Тараса Шевченка.

22 Серпня, 2019

Суд зобов’язав 49-річну львів’янку знести 8 поверхів скандального ЖК «Форест Хілл»

Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав 49-річну львів’янку Ганну Федорів знести 8-поверхів самочинно збудованого ЖК «Форест Хілл» на вул. На Нивах. Відповідне рішення суду ще на початку серпня опублікували у реєстрі судових рішень, інформує Zaxid.net.

Історія із незаконним будівництвом на вул. На Нивах у Львові триває уже кілька років. Замовницею будівництва і власницею земельної ділянки є львів’янка Ганна Федорів. Про неї з відкритих джерел можна дізнатись небагато – хіба те, що вона народилась у 1969 році і прописана у селі Завишень Сколівського району. Від міської ради Львова Ганна Федорів інших земельних ділянок ніколи не отримувала, і вона не є власницею жодного підприємства.

У 2015 році Ганна Федорів отримала містобудівні умови і обмеження на будівництво 4-поверхового будинку на вул. На Нивах. У цей ж час, вочевидь за домовленістю з Ганною Федорів, львів’яни Олег Кізима, Дмитро Кізима та Олександр Здоровецький заснували житлово-будівельний кооператив «Форест Хілл» і почали продавати квартири у ще не зведеному будинку.

Попри дозвіл на 4 поверхи, на земельній ділянці швидкими темпами звели 12-поверхів, при цьому ошукавши 88 вкладників будівництва – людей, які встигли купили квартири в будинку. Зокрема, вкладникам продали квартири у поверхах, на будівництво яких не було дозволів.

Інспекція ДАБК у Львові двічі видавала приписи про знесення цього будинку у 2016 році. Однак ці приписи ніхто не виконував. У зв’язку з цим Інспекція ДАБК звернулась до суду з вимогою про знесення незаконно збудованого будинку.

Під час судового засідання 19 липня 2019 року Ганна Федорів заперечила, що є замовницею будівництва, вказавши що будівництвом займалось ТзОВ «Олдмстрой». Проте суд довів, що саме ім’я Ганни Федорів є в усіх документах, пов’язаних із ЖК «Форест Хілл».

Довів суд також і усі порушення під час будівництва ЖК «Форест Хілл», на які вказувала Інспекція ДАБК Львова та Львівська міська рада.

Відтак суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Коморний своїм рішенням позов Інспекції держархбудконтролю Львова частково задовольнив. Зокрема, він зобов’язав Ганну Федорів знести від 5 до 12 поверхів будинку власним коштом. При цьому перші 4 поверхи суд дозволив залишити. Протягом 30 робочих днів Ганна Федорів могла оскаржити це рішення суду, однак станом на 22 серпня у реєстрі судових рішень немає інформації про апеляційну заяву львів’янки.

Якщо забудовник відмовиться виконувати рішення суду про знесення (а такі прецеденти у Львові були), то Інспекція ДАБК може власними силами це зробити, як у випадку з будинком на вул. Личаківській, 259. Складність ситуації із житлом на вул. На Нивах ще й в тому, що її заручниками стали львів’яни, які встигли купити квартири в будинку. Тому мерія може вирішити піти на мирову угоду із забудовником.

Попри те, що на усіх документах замовницею будівництва була Ганна Федорів, інвестором цього проекту були зовсім інші люди. За даними із сайту ЛУН, будівництвом житла на вул. На Нивах займалась компанія Global Development, засновниками якої є Дмитро та Юрій Кізима (ті, що заснували ЖБК «Форест Хілл») та львів’янин Юліан Побурко. Стосунок цієї компанії до самочинного будівництва доводить і те, що ще в березні 2016 року Шевченківський райсуд визнав винним у підробці декларацій про початок виконання підготовчих робіт з будівництва будинку на вул. На Нивах стажера компанії Global Development.

Саме компанія Global Development була забудовником одного з найскандальніших у Львові ЖК «Оранж» на вул. Варшавській-Сосновій. Нагадаємо, попри дозвіл на будівництво триповерхового будинку, забудовник реєстрував для продажу квартири у десятиповерховому комплексі. Окрім того забудовник встановив будівельний паркан, не маючи дозволів на будівництво, після чого міська рада скасувала містобудівні умови і обмеження на це будівництво. Забудовник через суд скасував це рішення мерії, і щоб врегулювати конфлікт, у липні 2017-го року депутати проголосували за обмін земельними ділянками зі скандальним забудовником. Землю на розі вул. Варшавська-Соснова місто забрало під сквер. Натомість забудовнику виділили ділянку під будівництво на вул. Під Голоском.

Компанія Global Development також була інвестором будівництва скандального ЖК «Галіція» на вул. Шевченка, 307. Цей житловий комплекс почали зводити самочинно, без дозвільних документів. Кілька років ДАБІ домагалася знесення будинку, однак через те, що у багатоповерхівці уже встигли купити житло львів’яни, мерія пішла із забудовником на мирову угоду. Після завершення будівництва житлового комплексу забудовник пообіцяв передати у комунальну власність Львова ще 960 м² приміщень.

Цікаво, що за даними із сайту забудовників ЛУН, компанія Global Development починала будувати житлові комплекси з однаковою назвою «5th Avenue» у Черкасах, Харкові та Ужгороді. Однак у жовтні-грудні 2018 року будівництво цих будинків заморозили.

Ще у 2012 році цей ж забудовник розпочав будівництво будинку на замовлення Національної спілки художників України у Києві. Однак через протести мешканців та проблеми із документами будівництво зупинили. Також компанія Global Development була інвестором будівництв ЖК «Форест» (Брюховичі), та ЖК «Franko» (вул. Володимира Великого, 2а) у Львові. Загалом у компанії немає жодного зданого будинку.

За даними ZAXID.NET, є ключовою дійовою особою в описаних випадках незаконних будівництв у Львові є Юліан Побурко. Про нього відомо небагато. Він є родичем заступника директора архітектурної організації «Укрдизайнгруп» Андрія Побурка. Керівником цієї організації є відомий львівський архітектор Ігор Кузьмак.